По­ча­ти з Ки­таю

Чо­му Укра­ї­ні по­трі­бна вла­сна тор­го­вель­на вій­на з Ки­та­єм

Ukrainskiy Tyzhden - - ЗМIСТ МАЄ ЗНАЧЕННЯ - Оле­ксандр Кра­мар

Як Укра­ї­ні вар­то ви­бу­до­ву­ва­ти свої еко­но­мі­чні від­но­си­ни з Пі­дне­бе­сною

Остан­нім ча­сом де­да­лі актив­ні­ше про­су­ва­є­ться дум­ка, що орі­єн­та­ція на За­хід при­рі­кає Укра­ї­ну на си­ро­вин­ну ево­лю­цію в еко­но­мі­ці та пе­ре­тво­рює її на на­пів­ко­ло­нію, ку­ди роз­ви­не­ні кра­ї­ни ЄС та НАТО збу­ва­ти­муть свою го­то­ву про­ду­кцію. При цьо­му ті, хто не на­ва­жу­є­ться в умо­вах ро­сій­ської агре­сії пря­мо ви­сту­па­ти за пе­ре­орі­єн­та­цію на РФ і «тра­ди­цій­ні пост­ра­дян­ські рин­ки» як клю­чо­ву аль­тер­на­ти­ву, та­кий со­бі «тре­тій шлях», вка­зу­ють на Ки­тай. Во­ни пе­ре­ко­ну­ють, що Укра­ї­на має акти­ві­зу­ва­ти як у по­лі­ти­ко-ди­пло­ма­ти­чній, так і в тор­го­вель­но-еко­но­мі­чній сфе­рі ки­тай­ський ве­ктор. Оскіль­ки на­чеб­то має там мо­жли­во­сті для еко­но­мі­чно ви­гі­дні­ших і по­лі­ти­чно рів­но­прав­ні­ших від­но­син, осо­бли­во по­рів­ня­но із За­хо­дом. В умо­вах хви­лі роз­ча­ру­ва­н­ня орі­єн­та­ці­єю на За­хід ки­тай­ська аль­тер­на­ти­ва стає чер­го­вим мі­ра­жем мо­жли­во­сті швид­ко­го ви­рі­ше­н­ня укра­їн­ських про­блем за умо­ви по­гли­бле­н­ня спів­пра­ці з дру­гою еко­но­мі­кою сві­ту. Це остан­нім ча­сом актив­но піджив­лю­є­ться де­мо­ні­за­ці­єю МВФ, ре­форм дер­жав­них, ме­ди­чних та со­ці­аль­них по­слуг, а та­кож усві­дом­ле­н­ням то­го, що во­ни не озна­ча­ють ні­ме­цьких чи ні­дер­ланд­ських рів­нів до­хо­дів в Укра­ї­ні тут і за­раз.

Хо­ча насправді та­кі ілю­зії вщент роз­би­ва­ю­ться за ува­жні­шо­го по­гля­ду на те, що ре­аль­но від­бу­ва­є­ться в тор­го­вель­но-еко­но­мі­чних від­но­си­нах із Ки­та­єм як са­мої Укра­ї­ни, так і ін­ших кра­їн, що роз­ви­ва­ю­ться. Фа­кти­чно са­ме тор­гів­ля з Пі­дне­бе­сною є чи не най­яскра­ві­шим при­кла­дом не­е­кві­ва­лен­тно­сті та шко­ди для ві­тчи­зня­ної еко­но­мі­ки. Як по­ба­чи­мо на кон­кре­тних при­кла­дах і ци­фрах да­лі, са­ме на­плив ки­тай­ських то­ва­рів упро­довж остан­ніх де­ся­ти­літь уби­вав най­рі­зно­ма­ні­тні­ші на­яв­ні або бло­ку­вав ство­ре­н­ня но­вих по­тен­цій­них під­при­ємств і ці­лих га­лу­зей про­ми­сло­во­сті в Укра­ї­ні. На­то­мість біль­шість ві­тчи­зня­них ви­ро­бни­ків пра­кти­чно не ма­ла до­сту­пу до одно­го з на­ймас­шта­бні­ших у сві­ті ки­тай­сько­го рин­ку.

Ли­ше від часів кри­зи 2008–2009 ро­ків, від­ко­ли укра­їн­ська еко­но­мі­ка, осо­бли­во про­ми­сло­вість, і до­сі не мо­же огов­та­ти­ся, із КНР бу­ло ім­пор­то­ва­но то­ва­рів на $49,2 млрд, то­ді як наш екс­порт ту­ди ста­но­вив $18,7 млрд (див. «Ве­ли­кі втра­ти») . У ре­зуль­та­ті су­ку­пний де­фі­цит тор­гів­лі з Ки­та­єм за 2009–2017-й ся­гнув $30,5 млрд, а з 2005 ро­ку — вза­га­лі май­же $43 млрд. Це ті фі­нан­со­ві ре­сур­си та об­ся­ги рин­ку, які ві­ді­бра­ли у ві­тчи­зня­них ви­ро­бни­ків, їх зни­щив ки­тай­ський ім­порт або во­ни про­сто не з’яви­ли­ся за ці ро­ки. Без будь-яких ком­пен­са­цій із йо­го бо­ку. І з ча­сом ця не­га­тив­на тен­ден­ція ли­ше по­си­лю­є­ться. Зокре­ма, за дев’ять мі­ся­ців із по­ча­тку 2018-го екс­порт на­ших то­ва­рів до Ки­таю (ра­зом із Гон­кон­гом) за­ли­шив­ся фа­кти­чно на рів­ні ана­ло­гі­чно­го пе­рі­о­ду 2017 ро­ку ($1,48 про­ти $1,46 млрд, а йо­го час­тка змен­ши­ла­ся з 4,6% до 4,3%). На­то­мість ки­тай­ські по­став­ки до Укра­ї­ни, як і їх час­тка в укра­їн­сько­му ім­пор­ті, ди­на­мі­чно зро­ста­ють: від­по­від­но від $4,05 млрд до $5,28 млрд і з 11,5% до 13,0% за­галь­но­го об­ся­гу (див. «Що да­лі, то гір­ше») .

На вкрай не­без­пе­чні тен­ден­ції в тор­го­вель­но-еко­но­мі­чній спів­пра­ці з Ки­та­єм Ти­ждень уже звер­нув ува­гу ще шість ро­ків то­му (див. Ти­ждень, № 34/2012). То­ді ре­жим Яну­ко­ви­ча са­ме на­ма­гав­ся за до­по­мо­гою Пі­дне­бе­сної ви­рі­ши­ти про­бле­му на­пру­же­них від­но­син із ЄС та Ро­сі­єю, яка на­по­ля­га­ла на ін­те­гра­ції Укра­ї­ни до її Ми­тно­го со­ю­зу. Під­пи­сав­ши 6 сер­пня 2012-го за­кон, що від­кри­вав шлях до на­да­н­ня дер­жга­ран­тій ли­ше за дво­ма «ін­ве­сти­цій­ни­ми» про­е­кта­ми КНР на су­му $6,7 млрд, він ма­ло не від­крив скринь­ку Пан­до­ри мас­шта­бної кре­ди­тної за­ле­жно­сті Укра­ї­ни від ки­тай­ських держ­кор­по­ра­цій на ка­баль­них умо­вах. То­ді про­цес не за­йшов над­то да­ле­ко, зокре­ма й зав­дя­ки Ре­во­лю­ції гі­дно­сті. Хо­ча на­слід­ки та­ки укла­де­них ка­баль­них угод Укра­ї­на по­жи­нає й до­сі. Як-от із ДПЗКУ, яка в ре­зуль­та­ті пер­шо­го тран­шу ки­тай­сько­го кре­ди­ту (на $1,5 млрд із за­пла­но­ва­них $3 млрд) пе­ре­тво­ри­ла­ся на чи не єди­но­го зби­тко­во­го ве­ли­ко­го зер­но­трей­де­ра в кра­ї­ні.

Та не­о­ко­ло­ні­аль­ний під­хід Пе­кі­на до тор­гів­лі з Укра­ї­ною ні­ку­ди не по­дів­ся. Ки­тай­ські дер­жав­ні кор­по­ра­ції й да­лі утри­му­ю­ться від пря­мих ін­ве­сти­цій та пра­гнуть обме­жу­ва­ти­ся кре­ди­та­ми під дер­жав­ні га­ран­тії. При цьо­му на свій роз­суд ви­зна­ча­ють на­прям­ки ви­ко­ри­ста­н­ня на­да­них ко­штів, уна­слі­док чо­го во­ни ма­ють швид­ко по­ки­ну­ти «кра­ї­ну при­зна­че­н­ня» че­рез опла­ту до­да­тко­вих об­ся­гів ім­пор­ту з Пі­дне­бе­сної.

То­му на­ра­зі Укра­ї­ні по­трі­бна не акти­ві­за­ція спів­пра­ці з Ки­та­єм на прин­ци­пах, що скла­ли­ся, а до­ко­рін­на змі­на її за­сад. Якщо по­трі­бно, то на цьо­му шля­ху не вар­то зу­пи­ня­ти­ся й пе­ред ра­ди­каль­ни­ми ді­я­ми аж до тор­го­вель­ної вій­ни з КНР. За ни­ні­шніх об­ся­гів та, най­го­лов­ні­ше, стру­кту­ри дво­сто­рон­ньої тор­гів­лі на­ші втра­ти від неї то­чно бу­дуть не біль­ши­ми, ніж ви­го­ди, які від­криє для вну­трі­шньо­го ви­ро­бни­цтва обме­же­н­ня на­пли­ву ки­тай­ських го­то­вих то­ва­рів.

Всі укра­їн­ські ви­ро­бни­ки про­ду­кції ма­ши­но- та при­ла­до­бу­ду­ва­н­ня у 2017 ро­ці ре­а­лі­зу­ва­ли її на вну­трі­шньо­му рин­ку на $3,1 млрд, а ім­порт ці­єї про­ду­кції з Ки­таю за той са­мий час ся­гнув $2,9 млрд

ОБМЕ­ЖЕ­НИЙ ДОСТУП

Доступ го­то­вих то­ва­рів на ки­тай­ський ри­нок на­ба­га­то скла­дні­ший, ніж на рин­ки роз­ви­не­них кра­їн чи США. Ті, хто має бі­знес із Пі­дне­бе­сною, на­пів­жар­то­ма ка­жуть, що там­те­шні під­при­єм­ці від­ра­зу по­пе­ре­джа­ють, що «ні­чо­го не ку­пу­ють, а ли­ше про­да­ють». Осо­бли­во ко­ли йде­ться про го­то­ву про­ду­кцію чи ба­зо­ві на­пів­фа­бри­ка­ти й ма­те­рі­а­ли. І це пря­мий ре­зуль­тат агре­сив­ної еко­но­мі­чної по­лі­ти­ки Пе­кі­на (див. «Агре­сив­ний пар­тнер») .

Ще на по­ча­тку сто­лі­т­тя най­біль­шою стат­тею чи­сто­го екс­пор­ту з Ки­таю бу­ла про­ду­кція лег­кої ($51,6 млрд чи­сто­го екс­пор­ту го­то­вих одя­гу, взу­т­тя, ви­ро­бів зі шкі­ри та ін­ших го­то­вих текс­тиль­них ви­ро­бів чи їх ча­стин) та ме­бле­вої про­ми­сло­во­сті ($16 млрд). На­то­мість у тор­гів­лі еле­ктро­те­хні­чни­ми то­ва­ра­ми та ме­ха­ні­чни­ми ма­ши­на­ми кра­ї­на бу­ла чи­стим ім­пор­те­ром, ви­тра­ча­ю­чи на їх за­ку­пів­лю від­по­від­но на $4,6 млрд та $6,96 млрд біль­ше, ніж отри­му­ю­чи від екс­пор­ту. Не­зна­чне пе­ре­ви­ще­н­ня екс­пор­ту над ім­пор­том спо­сте­рі­га­ло­ся ли­ше по про­ду­кції су­дно­бу­ду­ва­н­ня та за­лі­зни­чно­го транс­пор­ту.

Але про­тя­гом пер­шо­го де­ся­ти­лі­т­тя ХХІ сто­лі­т­тя си­ту­а­ція до­ко­рін­но змі­ни­ла­ся. Уже до сві­то­вої кри­зи 2008–2009 ро­ків Ки­тай ви­во­зив на $112,3 млрд ме­ха­ні­чних ма­шин біль­ше, ніж за­во­зив їх, а пе­ре­ви­ще­н­ня екс­пор­ту над ім­пор­том еле­ктро­те­хні­чної про­ду­кції ся­гну­ло $57,3 млрд. За час, що ми­нув від­то­ді, чи­стий екс­порт ме­ха­ні­чних ма­шин ся­гнув $213,7 млрд у 2017-му та ви­йшов на пер­ше мі­сце, май­же зрів­няв­шись з одя­гом, взу­т­тям, ви­ро­ба­ми зі шкі­ри та ін­ши­ми го­то­ви­ми текс­тиль­ни­ми ви­ро­ба­ми. Увесь екс­порт ці­єї про­ду­кції з Ки­таю ($383,2 млрд) більш ніж удві­чі пе­ре­ви­щує ім­порт ана­ло­гі­чної про­ду­кції до КНР з усьо­го сві­ту ($169,5 млрд). Різ­ко зріс чи­стий екс­порт еле­ктро­те­хні­чної про­ду­кції, який, сво­єю чер­гою, пе­ре­вер­шив до­хо­ди Пі­дне­бе­сної від ре­а­лі­за­ції за кор­дон ме­блів та ігра­шок ($137,9 млрд). При цьо­му са­ме су­ку­пний екс­порт еле­ктро­те­хні­ки (на $598,3 млрд) є на­ра­зі основ­ною стат­тею ки­тай­сько­го ви­во­зу то­ва­рів. Збіль­ши­ла кра­ї­на за цей час та­кож по­став­ки на­зов­ні про­ду­кції су­дно­бу­ду­ва­н­ня та за­лі­зни­чно­го транс­пор­ту, де об­ся­ги ви­во­зу на­ра­зі в де­ся­тки ра­зів пе­ре­ви­щу­ють ім­порт.

Якщо до кри­зи 2008–2009 ро­ків КНР ди­на­мі­чно на­ро­щу­ва­ла екс­порт го­то­вих ви­ро­бів із чор­них ме­та­лів, на­віть збіль­шу­ю­чи ім­порт на­пів­фа­бри­ка­тів із ча­ву­ну та ста­лі, то в остан­ні ро­ки по­ча­ла ма­со­во екс­пор­ту­ва­ти й ці на­пів­фа­бри­ка­ти. У 2017-му об­сяг екс­пор­ту чор­них ме­та­лів із Ки­таю пе­ре­ви­щив їх ім­порт удві­чі ($43 та $21,5 млрд), а го­то­вих ви­ро­бів із чор­них ме­та­лів — май­же у шість ра­зів ($56,7 та $10 млрд від­по­від­но). От­же, не про­сто на­зав­жди бу­ло за­кри­то доступ на ки­тай­ський ри­нок укра­їн­ської ме­та­ло­про­ду­кції, яка ста­но­ви­ла основ­ну на­ших по­ста­вок до Пі­дне­бе­сної на­при­кін­ці 1990-х — по­ча­тку 2000-х, але Ки­тай по­ті­снив Укра­ї­ну з рин­ків Пів­ден­но-схі­дної та Пів­ден­ної Азії, а та­кож Афри­ки.

На­то­мість основ­ни­ми ста­т­тя­ми ки­тай­сько­го чи­сто­го ім­пор­ту вже дав­но є енер­го­но­сії та си­ро­ви­на, мен­шою мі­рою окре­мі ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чні то­ва­ри, які Ки­тай ще не зміг ско­пі­ю­ва­ти, а та­кож про­до­воль­чі то­ва­ри, по­пит на які там по­ки що не мо­жуть за­до­воль­ни­ти че­рез вну­трі­шнє ви­ро­бни­цтво. Тож не див­но, що на­віть для укра­їн­ських про­ми­сло­вих на­пів­фа­бри­ка­тів чи про­до­воль­чих то­ва­рів про­би­ти­ся ту­ди над­зви­чай­но скла­дно або й уза­га­лі не­ре­аль­но.

Вда­ю­чись до агре­сив­ної по­лі­ти­ки еко­но­мі­чно­го на­ціо­на­лі­зму та про­во­дя­чи на­віть не не­о­ко­ло­ні­аль­ну, а кла­си­чну ко­ло­ні­аль­ну тор­го­вель­но-еко­но­мі­чну по­лі­ти­ку зраз­ка ХІХ — по­ча­тку ХХ сто­лі­т­тя що­до сво­їх пар­тне­рів, Ки­тай утри­му­вав і да­лі три­має вла­сний ри­нок за­кри­тим для тих га­лу­зей еко­но­мі­ки Укра­ї­ни, які мо­гли б уже те­пер по­ста­ча­ти до ньо­го зна­чні об­ся­ги сво­єї про­ду­кції. При­чо­му це від­бу­ва­є­ться то­ді, ко­ли ін­ші кра­ї­ни сві­ту ма­ють на від­по­від­них рин­ках КНР об­ся­ги ре­а­лі­за­ції в де­ся­тки й со­тні міль­йо­нів чи на­віть мі­льяр­ди до­ла­рів.

Крім то­го, обме­же­ні мо­жли­во­сті до­сту­пу до ки­тай­сько­го рин­ку по фа­кту має не ли­ше на­ша го­то­ва про­ду­кція з ви­щою до­да­ною вар­ті­стю, а й біль­шість си­ро­ви­ни та про­до­воль­ства. На­ра­зі ми пред­став­ле­ні на ве­ли­че­зно­му рин­ку Ки­таю, по­ста­чаль­ни­кам із яко­го, сво­єю чер­гою, від­да­ли ду­же зна­чну ча­сти­ну вну­трі­шньо­го рин­ку, май­же ви­клю­чно за­лі­зо­ру­дною си­ро­ви­ною, ку­ку­ру­дзою, со­ня­шни­ко­вою та со­є­вою олі­єю, на­сі­н­ням сої та не над­то обро­бле­ною де­ре­ви­ною.

На­при­клад, у 2017 ро­ці час­тка Укра­ї­ни в по­став­ках за­лі­зної ру­ди та кон­цен­тра­тів ста­но­ви­ла 1,3% су­ку­пно­го ім­пор­ту ці­єї про­ду­кції до Пі­дне­бе­сної (на су­му менш як $1 млрд). По­рів­ня­но з 2011–2014-м, ко­ли об­ся­ги та­ких по­ста­вок до КНР бу­ли май­же у 2,5 ра­за біль­ши­ми ($2,3–$2,4 млрд), як і час­тка ім­пор­ту ці­єї про­ду­кції Ки­та­єм, яка то­ді ко­ли­ва­ла­ся в ме­жах 2–2,5%. Близь­ко 75% ки­тай­сько­го ім­пор­ту вже на той час кон­тро­лю­ва­ли сві­то­ві лі­де­ри Ав­стра­лія та Бра­зи­лія, а від­то­ді во­ни ли­ше змі­цни­ли свою мо­но­по­лію в по­став­ках до Ки­таю за­лі­зо­ру­дної си­ро­ви­ни, до­вів­ши час­тку до 84%. Укра­їн­ська ж за­лі­зо­ру­дна си­ро­ви­на за остан­ні три-чо­ти­ри ро­ки по­сту­пи­ла­ся на ки­тай­сько­му рин­ку ближ­че роз­та­шо­ва­ним до КНР азій­ським по­ста­чаль­ни­кам з Іра­ну та Ін­дії. На п’яти нам на­сту­пає ім­порт ці­єї про­ду­кції та­кож і з Чи­лі та Пе­ру.

Ки­тай є ве­ли­ким ім­пор­те­ром сої, якої у 2017-му до кра­ї­ни бу­ло вве­зе­но на $39,6 млрд. Однак і на цьо­му рин­ку Укра­ї­на пред­став­ле­на над­зви­чай­но слаб­ко ($9,6 млн). По­ста­чаль­ни­ка­ми по­над 80% ці­єї куль­ту­ри до КНР бу­ли й за­ли­ша­ю­ться Бра­зи­лія та США, по 2–6% ки­тай­сько­го ім­пор­ту сої при­па­ло на Ка­на­ду, Уру­гвай та Ар­ген­ти­ну. За об­ся­га­ми та­ких по­ста­вок Укра­ї­на на ки­тай­сько­му рин­ку в де­ся­тки ра­зів по­сту­па­є­ться на­віть ро­сій­ським кон­ку­рен­там із Да­ле­ко­го Схо­ду. А на п’яти нам стрім­ко на­сту­пає одна з клю­чо­вих остан­нім ча­сом кра­їн ки­тай­ської екс­пан­сії в Афри­ці — Ефі­о­пія.

Як і в ре­шті сві­ту, Укра­ї­на до­мі­нує в ім­пор­ті до Ки­таю со­ня­шни­ко­вої олії (78%, або $484 млн, у 2017 ро­ці). Тут кон­ку­рен­цію нам на­ма­га­ю­ться скла­сти ли­ше Ро­сія, Ка­зах­стан та Ар­ген­ти­на, однак їхні по­зи­ції в ра­зи слаб­ші. Зна­чна час­тка

в ки­тай­сько­му ім­пор­ті при­па­дає та­кож на по­став­ки укра­їн­ської со­є­вої олії (10,3% ки­тай­сько­го ім­пор­ту, або $55,3 млн, у 2017-му), до то­го ж во­ни, хоч і по­сту­по­во, але зро­ста­ють, на­здо­га­ня­ю­чи за об­ся­гом США та ро­сій­ських по­ста­чаль­ни­ків із да­ле­ко­схі­дних ре­гіо­нів. Однак мо­но­по­лі­стом в ім­пор­ті до Ки­таю цього про­ду­кту за­ли­ша­є­ться Бра­зи­лія, час­тка якої пе­ре­ви­щує 50%.

На­ра­зі Укра­ї­на утри­мує та­кож пер­шість за об­ся­га­ми по­ста­вок до КНР ку­ку­ру­дзи (по­над 61% ки­тай­сько­го ім­пор­ту у 2017 ро­ці та до 80% у 2015-му). Однак ви­ру­чка від про­да­жу нев­пин­но та стрім­ко па­дає — від $877 млн у 2015 ро­ці до $508 млн у 2016-му та $369 млн у 2017-му. І то зав­дя­ки то­му, що кон­ку­рен­тів на ки­тай­сько­му рин­ку фа­кти­чно не­має (окрім США, із яки­ми Пе­кін ве­де тор­го­вель­ну війну, ку­ку­ру­дзу ту­ди по­ста­ча­ють хі­ба що Ла­ос із М’ян­мою, які, утім, остан­ні­ми ро­ка­ми ди­на­мі­чно на­ро­щу­ють ці об­ся­ги).

Мен­ше до Ки­таю Укра­ї­на екс­пор­тує ячме­ню ($148 млн, або 8,2% ки­тай­сько­го ім­пор­ту ці­єї про­ду­кції у 2017-му). Тут во­на по­ті­сни­ла Фран­цію з тре­тьо­го мі­сця, але основ­ну роль одна­ко­во ві­ді­грає про­дукт із Ав­стра­лії та Ка­на­ди, на який остан­нім ча­сом при­па­дає ма­ло не 90% усьо­го ім­пор­ту до Пі­дне­бе­сної. На­то­мість по­ста­вок пше­ни­ці з Укра­ї­ни до Ки­таю вза­га­лі не від­бу­ва­є­ться. Хоч цей пи­ріг зі­став­ний із ку­ку­ру­дзя­ним, однак йо­го й да­лі ді­лять між со­бою Ав­стра­лія, США та Ка­на­да. А остан­нім ча­сом на ньо­го за­зі­ха­ють су­сі­дні з Ки­та­єм Ка­зах­стан та РФ, для яких зна­чно де­шев­ша ло­гі­сти­ка.

Ни­ні фа­кти­чно весь укра­їн­ський екс­порт до КНР мо­ло­чних про­ду­ктів скла­да­є­ться із су­хої си­ро­ва­тки. Її по­став­ки до Пі­дне­бе­сної остан­ні­ми ро­ка­ми зро­ста­ють над­зви­чай­но стрім­ки­ми тем­па­ми ($0,5 млн у 2015-му, $2,3 млн у 2016-му та $12,5 млн у 2017-му). За ци­ми по­ка­зни­ка­ми ми вже обі- йшли або принаймні впри­тул на­здо­гна­ли та­ких тра­ди­цій­них екс­пор­те­рів мо­ло­чної про­ду­кції, як Бі­ло­русь, Ав­стрія, Да­нія, Но­ва Зе­лан­дія та Фін­лян­дія. Однак кон­цен­тра­ція на одно­му про­ду­кті та все ще ду­же скром­на час­тка йо­го ім­пор­ту до Пі­дне­бе­сної (мен­ше як 2%) свід­чить про яв­ні про­бле­ми з ви­хо­дом укра­їн­ських ви­ро­бни­ків на ки­тай­ський ри­нок мо­ло­чної про­ду­кції. До тра­ди­цій­них лі­де­рів по­ста­вок ці­єї про­ду­кції на ри­нок Ки­таю, та­ких як Фран­ція ($113 млн у 2017 ро­ці), Ні­дер­лан­ди ($64 млн), Ні­меч­чи­на ($34,1 млн) чи на­віть су­сі­дня з на­ми Поль­ща ($30,7 млн), нам іще да­ле­ко. Не ка­жу­чи вже про те, що ми від­су­тні в ін­ших при­ва­бли­вих се­гмен­тах ки­тай­сько­го мо­ло­чно­го ім­пор­ту, як-от су­хе й згу­ще­не мо­ло­ко (по­над $2,2 млрд у 2017-му), вер­шко­ве ма­сло ($0,5 млрд) чи сир ($0,5 млрд). На­то­мість укра­їн­ські ви­ро­бни­ки ці­єї про­ду­кції пред­став­ле­ні на рин­ках ін­ших дер­жав.

Екс­порт про­ду­кції укра­їн­ської де­ре­во­об­ро­бної про­ми­сло­во­сті до Ки­таю ди­на­мі­чно зро­стає остан­ні­ми ро­ка­ми, однак йде­ться пе­ре­ва­жно про си­ро­ви­ну лі­со­пиль­ної га­лу­зі з не­ви­со­ким рів­нем оброб­ки. Зокре­ма, остан­ні­ми ро­ка­ми зріс із $14–$15 млн у 2015–2016-му до $35 млн у 2017 ро­ці екс­порт до Ки­таю роз­пи­ля­ної де­ре­ви­ни, із $3,4–$3,9 млн до $8,2 млн шпо­ну, на­то­мість змен­ши­ли­ся остан­нім ча­сом об­ся­ги по­ста­вок не­о­бро­бле­ної де­ре­ви­ни: із $90–$120 млн у 2015–2016-му до $14 млн (го­лов­ним чи­ном на по­ча­тку 2017 ро­ку). Але якщо до Ки­таю Укра­ї­на від­прав­ляє мі­ні­маль­но обро­бле­ну де­ре­ви- ну, то звід­ти ім­пор­тує зна­чні об­ся­ги ви­ро­бів із неї з ку­ди ви­щою до­да­ною вар­ті­стю. На­при­клад, ДВП, ДСП та ін­ших ма­те­рі­а­лів про­тя­гом остан­ніх п’яти ро­ків бу­ло уве­зе­но з Ки­таю на по­над $41 млн, фа­не­ри — ще май­же на $17,7 млн, сто­ляр­них і те­сляр­ських ви­ро­бів — на $10 млн.

Що ж сто­су­є­ться не­чи­слен­них укра­їн­ських ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чних га­лу­зей і ком­па­ній або на­у­ко­во-до­слі­дних роз­ро­бок, то й тут КНР зо­се­ре­дже­на на то­му, щоб ку­пи­ти чи й у не­за­кон­ний спо­сіб отри­ма­ти укра­їн­ські те­хно­ло­гії (ско­пі­ю­ва­ти, пе­ре­ма­ни­ти фа­хів­ців то­що). На­то­мість там і не пла­ну­ють на­ла­го­джу­ва­ти дов­го­стро­ко­ву ко­о­пе­ра­цію чи на­віть біль­ше — ку­пу­ва­ти укра­їн­ські ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чні то­ва­ри. Пер­спе­кти­ва за­лу­че­н­ня «ін­ве­сти­цій» із Ки­таю зво­ди­ться хі­ба до отри­ма­н­ня кре­ди­тів під дер­жав­ні га­ран­тії на ки­тай­ські то­ва­ри та ін­же­нер­но-мон­та­жні по­слу­ги, а та­кож про­да­жу йо­го ком­па­ні­ям окре­мих стра­те­гі­чних для до­ся­гне­н­ня ці­єї ме­ти акти­вів.

ЗВІЛЬНИТИ НІШУ

На­то­мість Укра­ї­ну за­ва­ле­но як ки­тай­ськи­ми ви­ро­ба­ми ма­ши­но­бу­ду­ва­н­ня й еле­ктро­те­хні­ки, так і ве­ли­кою кіль­кі­стю не­скла­дних спо­жив­чих то­ва­рів ін­ших га­лу­зей. Як свід­чать да­ні за пов­ний 2017 рік, на 44% екс­порт фор­му­є­ться з про­ду­кції ма­ши­но­бу­ду­ва­н­ня, на 11,8% із про­ду­кції лег­кої про­ми­сло­во­сті, на 11,5% із про­ду­кції хі­мії та ще на 10,2% із ме­та­ло­про­ду­кції.

Ускла­днив­ши доступ до сво­го вну­трі­шньо­го рин­ку для ки­тай­ських ім­пор­те­рів, які на­ра­зі бло­ку­ють чи ускла­дню­ють ство­ре­н­ня но­вих га­лу­зей обро­бної про­ми­сло­во­сті в Укра­ї­ні, ма­є­мо чи­ма­лі шан­си сут­тє­во на­ро­сти­ти вну­трі­шнє ви­ро­бни­цтво бо­дай для по­треб ві­тчи­зня­но­го рин­ку. За­без­пе­чив­ши в та­кий спо­сіб ро­бо­чі мі­сця та над­хо­дже­н­ня до дер­жав­но­го бю­дже­ту і со­ці­аль­них фон­дів.

Як свід­чать да­ні Держ­ста­ту, всі укра­їн­ські ви­ро­бни­ки про­ду­кції ма­ши­но- та при­ла­до­бу­ду­ва­н­ня у 2017 ро­ці ре­а­лі­зу­ва­ли на вну­трі­шньо­му рин­ку то­ва­рів ли­ше на 81,6 млрд грн, тоб­то $3,07 млрд за се­ре­дньо­рі­чним кур­сом НБУ. При цьо­му ім­порт ма­ши­но­бу­дів­ної про­ду­кції з Ки­таю за той са­мий рік ста­но­вив $2,88 млрд. Тоб­то йде­ться про ціл­ком зі­став­ні ци­фри. Ім­порт ки­тай­ської про­ду­кції ма­ши­но- та при­ла­до­бу­ду­ва­н­ня май­же до­рів­нює об­ся­гам ре­а­лі­за­ції ана­ло­гі­чної про­ду­кції всі­єю укра­їн­ською га­луз­зю ма­ши­но­бу­ду­ва­н­ня на вну­трі­шньо­му рин­ку.

Ли­ше ав­то­транс­пор­ту за остан­ні п’ять ро­ків із Ки­таю до Укра­ї­ни бу­ло уве­зе­но на $1,11 млрд. Ін­ши­ми то­ва­ра­ми еле­ктро­те­хні­ки та ма­ши­но­бу­ду­ва­н­ня, яких 2017-го з Ки­таю екс­пор­то­ва­но на су­му по­над 1 млрд грн і які мо­гли б ви­ро­бля­ти­ся в Укра­ї­ні, ста­ли ску­те­ри та еле­ктри­чні ко­лі­сні ди­тя­чі ігра­шки ($113 млн у 2017-му та $305 млн за остан­ні п’ять ро­ків), за­пір­на ар­ма­ту­ра для труб (від­по­від­но $87,8 млн та $481 млн). А та­кож мо­ні­то­ри та про­е­кто­ри ($81,5 млн та $402 млн), лам­пи та про­же­кто­ри ($81,4 та $485 млн), кон­ди­ціо­не­ри ($65,3 млн та $267 млн), бой­ле­ри та еле­ктро­ко­тли ($57,8 млн та $366 млн), еле­ктри­чні транс­фор­ма­то­ри ($38,4 млн та $167 млн).

Го­то­вих ви­ро­бів із ме­та­лу укра­їн­ські під­при­єм­ства у 2017 ро­ці ре­а­лі­зу­ва­ли тіль­ки на 26,6 млрд грн. За се­ре­дньо­рі­чним кур­сом 2017-го, який роз­ра­хо­ву­є­ться НБУ, це ста­но­ви­ло $1 млрд. Во­дно­час із Ки­таю го­то­вих ви­ро­бів із чор­них ме­та­лів бу­ло ім­пор­то­ва­но на $255 млн, і це за де­кла­ро­ва­ною на ми­тни­ці ці­ною (яка часто є зна­чно ниж­чою від ре­аль­ної). Та­ким чи­ном, іде­ться про більш як 25% об­ся­гу ре­а­лі­за­ції на вну­трі­шньо­му рин­ку Укра­ї­ни всі­ма ві­тчи­зня­ни­ми під­при­єм­ства­ми.

Ана­ло­гі­чна си­ту­а­ція в лег­кій, ме­бле­вій, скло­ро­бній про­ми­сло­во­сті, із ви­го­тов­ле­н­ням ви­ро­бів із ке­ра­мі­ки чи ка­ме­ню, гі­псу та це­мен­ту, які ма­ли б ста­ти про­сто­ром для актив­но­го роз­ви­тку укра­їн­сько­го ма­ло­го та се­ре­дньо­го бі­зне­су, а та­кож

У 2017 ро­ці ві­тчи­зня­ні під­при­єм­ства про­да­ли в Укра­ї­ні одя­гу та взу­т­тя на $235 млн, а ім­порт ці­єї про­ду­кції з Ки­таю на­віть за офіційно за­де­кла­ро­ва­ни­ми на ми­тни­ці ці­на­ми ста­но­вив $250,5 млн

по­ту­жним ге­не­ра­то­ром ро­бо­чих місць у мі­сце­во­стях із ви­со­ким рів­нем без­ро­бі­т­тя. Одя­гу, ви­ро­бле­но­го укра­їн­ськи­ми під­при­єм­ства­ми, бу­ло ре­а­лі­зо­ва­но на вну­трі­шньо­му рин­ку у 2017 ро­ці на 4,72 млрд грн ($177 млн), взу­т­тя — на 1,55 млрд грн ($58 млн). При цьо­му ім­порт від­по­від­ної про­ду­кції з Ки­таю на­віть за за­де­кла­ро­ва­ни­ми на ми­тни­ці ці­на­ми ста­но­вив від­по­від­но $124,3 млн та $126,2 млн. Ви­ро­бле­них в Укра­ї­ні ме­блів бу­ло ре­а­лі­зо­ва­но на вну­трі­шньо­му рин­ку у 2017-му на 7 млрд грн ($263 млн), а їх ім­порт із Ки­таю ста­но­вив $110,9 млн, зно­ву ж та­ки ли­ше за офіційно за­де­кла­ро­ва­ни­ми на ми­тни­ці ці­на­ми.

Тіль­ки за остан­ні п’ять ро­ків із Ки­таю до Укра­ї­ни бу­ло вве­зе­но на $1,33 млрд взу­т­тя, на $0,56 млрд ігра­шок та спор­тив­но­го ін­вен­та­рю, на $266 млн па­пе­ру та кар­то­ну, на $297 млн ке­ра­мі­чних ви­ро­бів, на $266 млн ви­ро­бів із ка­ме­ню, гі­псу та це­мен­ту, на $273 млн скло­ви­ро­бів. Це до­хо­ди, ві­ді­бра­ні в на­яв­но­го та по­тен­цій­но­го укра­їн­сько­го се­ре­дньо­го та ма­ло­го бі­зне­су.

Із Пі­дне­бе­сної що­ро­ку ім­пор­ту­ю­ться зна­чні об­ся­ги про­до­воль­чих то­ва­рів, при­чо­му пе­ре­ва­жно хар­чо­вої про­ми­сло­во­сті, то­ді як доступ укра­їн­ської про­ду­кції на ки­тай­ський ри­нок за­ли­ша­є­ться за­кри­тим. Зокре­ма, ли­ше у 2017-му з Ки­таю бу­ло вве­зе­но на $33,5 млн кон­сер­во­ва­них ри­би та ри­бо­про­ду­ктів, а за остан­ні п’ять ро­ків її ім­порт ста­но­вив май­же $125 млн. Го­то­вих ви­ро­бів із фру­ктів, ово­чів та го­рі­хів — на $25,4 млн та $111 млн від­по­від­но. При цьо­му укра­їн­ський хар­чо­пром і до­сі фа­кти­чно не має до­сту­пу до ки­тай­сько­го рин­ку, за ви­ня­тком олії та су­хої си­ро­ва­тки.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.