Па­ці­єнт рад­ше жи­вий

Як укра­їн­ське кі­но до­лає су­ча­сні ви­кли­ки

Ukrainskiy Tyzhden - - ЗМIСТ МАЄ ЗНАЧЕННЯ - Оле­ся Ана­ста­сьє­ва

Ку­ди ру­ха­є­ться на­ціо­наль­ний кі­не­ма­то­граф

Від по­ча­тку 2018 ро­ку в кі­но­те­а­траль­ний про­кат ви­йшло більш як 30 укра­їн­ських ре­лі­зів. Тут і пов­но­ме­тра­жні ігро­ві філь­ми, які зби­ра­ли при­стой­ну ка­су (професійною тер­мі­но­ло­гі­єю су­ма, яку гля­да­чі за­пла­ти­ли за кви­тки в кі­но­те­а­трах, на­зи­ва­є­ться бо­ксо­фіс. — Авт.), як- от ро­ман­ти­чна ко­ме­дія «Свін­ге­ри» та муль­тфільм «Ви­кра­де­на прин­це­са: Ру­слан і Лю­дми­ла», який на сьо­го­дні є лі­де­ром серед ві­тчи­зня­них не­ко­про­ду­кцій­них про­е­ктів в укра­їн­сько­му про­ка­ті. У нас на цю ані­ма­цій­ну стрі­чку при­дба­ли близь­ко пів­міль­йо­на кви­тків, а са­му її про­да­но в низ­ку ін­ших кра­їн. Вар­то зга­да­ти й до­ку­мен­таль­ний фільм «Міф» про опер­но­го спів­а­ка Ва­си­ля Слі­па­ка, який за­ги­нув на на­шій не­ого­ло­ше­ній вій­ні, а один із ре­жи­се­рів філь­му — Ле­о­нід Кан­тер — пі­шов із жи­т­тя в мир­ній Укра­ї­ні. До кін­ця ро­ку в про­кат має ви­йти ще більш як 10 ві­тчи­зня­них філь­мів. Якщо це ста­не­ться, кіль­кість укра­їн­ських стрі­чок у ві­тчи­зня­но­му про­ка­ті вста­но­вить но­вий ре­корд.

Усе зга­да­не ви­ще ство­рює вель­ми опти­мі­сти­чну кар­тин­ку, але не все га­разд у на­шо­му кі­но­шно­му ко­ро­лів­стві. Кон­кур­си на ви­ді­ле­н­ня дер­жав­них ко­штів су­про­во­джу­ю­ться скан­да­ла­ми, зви­ну­ва­че­н­ня­ми в кон­флі­кті ін­те­ре­сів та не­про­зо­ро­сті. Не всі кі­но­те­а­три хо­чуть по­ка­зу­ва­ти не­по­пкор­но­ве ві­тчи­зня­не кі­но. Не­має то­чної ста­ти­сти­ки що­до кіль­ко­сті про­да­них кви­тків, як і чі­тко­го ро­зу­мі­н­ня, який са­ме укра­їн­ський про­дукт хо­че наш гля­дач і за що са­ме го­то­вий про­го­ло­су­ва­ти вла­сною грив­нею. Щоб за­тяг­ти йо­го на ав­тор­ське укра­їн­ське кі­но, тре- ба до­кла­да­ти зу­силь, чо­го про­дю­се­ри не мо­жуть або не хо­чуть ро­би­ти. Чи є ви­хід із ці­єї си­ту­а­ції?

КІ­НО ПРИВАТНЕ, КІ­НО ДЕРЖАВНЕ

Слід за­зна­чи­ти, що кіль­кість ви­пу­ще­них при­ва­тним ко­штом і фі­нан­со­ва­них із дер­жав­но­го бю­дже­ту стрі­чок у нас при­бли­зно одна­ко­ва. Тим ча­сом гля­дач та­кож іде або не йде на фільм не­за­ле­жно від то­го, за чиї гро­ші йо­го зня­ли, то­му лі­де­ри збо­рів є і серед пер­ших, і серед дру­гих.

Цього ро­ку дер­жа­ва ви­ді­ли­ла на під­трим­ку кі­но по­над 1 млрд грн. Якщо ра­ні­ше одер­жа­ти фі­нан­со­ву до­по­мо­гу з бю­дже­ту фільм­мей­ке­ри мо­гли ли­ше в Дер­жав­но­му агент­стві Укра­ї­ни з пи­тань кі­но, то те­пер кон­кур­си ста­ло про­во­ди­ти ще й Мі­ні­стер­ство куль­ту­ри. Крім то­го, з’яви­ла­ся но­ва ін­сти­ту­ція — Укра­їн­ський куль­тур­ний фонд, що теж про­вів свій кон­курс, за ре­зуль­та­та­ми яко­го під­трим­ку здо­бу­ла низ­ка кі­но­про­е­ктів — від на­пи­са­н­ня сце­на­рі­їв до про­мо май­бу­тніх стрі­чок.

Кон­кур­си, за під­сум­ка­ми яких ви­ді­ля­ють по кіль­ка міль­йо­нів дер­жав­них гри­вень на ство­ре­н­ня одно­го філь­му, у нас про­во­дять у два ета­пи. Спо­ча­тку ком­па­нія-ви­ро­бник по­дає весь па­кет до­ку­мен­тів, пов’яза­них із май­бу­тнім про­е­ктом, на роз­гляд екс­пер­тної ко­мі­сії. Її чле­ни ма­ють про­чи­та­ти сце­на­рій, ви­вчи­ти по­да­ний бю­джет, пор­тфо­ліо са­мої ком­па­нії та ав­то­рів про­е­кту й ви­ста­ви­ти ба­ли. Ви­зна­ча­є­ться се­ре­дній бал, і якщо він ви­со­кий, то про­ект про­хо­дить у дру­гий тур — пі­тчинг (пу­блі­чне пред­став­ле­н­ня про­е­кту пе­ред ті­єю са­мою екс­пер­тною ко­мі­сі­єю). В ав­то­рів з’яв­ля­є­ться

шанс осо­би­сто пе­ре­ко­на­ти жу­рі, що гро­ші по­трі­бні са­ме їм. За ре­зуль­та­та­ми пре­зен­та­ції та­кож обра­хо­ву­є­ться се­ре­дній бал і від­по­від­но фор­му­є­ться спи­сок пре­тен­ден­тів на отри­ма­н­ня гро­шей від дер­жа­ви.

На під­трим­ку мо­жуть пре­тен­ду­ва­ти як ігро­ві, так і до­ку­мен­таль­ні й ані­ма­цій­ні філь­ми. Як ті, що спо­ді­ва­ю­ться при­ве­сти в кі­но­те­а­три ма­кси­мум гля­да­чів, так і ті, що мрі­ють отри­ма­ти приз на яко­мусь між­на­ро­дно­му фе­сти­ва­лі. Цього ро­ку дер­жа­ва по­ча­ла про­во­ди­ти кон­курс і для се­рі­а­лів. Та­ке но­во­вве­де­н­ня спро­во­ку­ва­ло бур­хли­ве обго­во­ре­н­ня в кі­но­се­ре­до­ви­щі: чи по­трі­бно ви­ді­ля­ти дер­жав­ні ко­шти при­ва­тним те­ле­ка­на­лам і чи не на­ма­га­є­ться влада та­ким чи­ном про­сто ку­пи­ти їхню ло­яль­ність пе­ред ви­бо­ра­ми. На­то­мість са­мі те­ле­ка­на­ли не по­спі­ша­ють ви­ко­ну­ва­ти нор­му за­ко­ну — транс­лю­ва­ти ре­кла­му укра­їн­сько­го кі­но на пра­вах со­ці­аль­ної.

Май­же ко­жне зма­га­н­ня за державне фі­нан­су­ва­н­ня кі­но су­про­во­джу­є­ться скан­да­лом. І сво­го апо­гею він ся­гнув цьо­го­річ на кон­кур­сі «па­трі­о­ти­чно­го кі­но», який упер­ше про­вів Мін­культ. На те є кіль­ка при­чин.

Що та­ке «па­трі­о­ти­чне кі­но»? За­ко­но­да­вець сам се­бе за­гнав у глу­хий кут, ввів­ши сло­во­спо­лу­че­н­ня, яке не має жо­дно­го юри­ди­чно­го ви­зна­че­н­ня. Але ж сло­во кра­си­ве, на­пев­но, ду­же хо­ті­ло­ся по­за­гра­ва­ти з еле­кто­ра­том. Пі­сля кіль­кох зла­ма­них спи­сів па­трі­о­ти­чним ви­рі­ши­ли вва­жа­ти все хо­ро­ше укра­їн­ське кі­но. Що мо­жна зробити, щоб уни­кну­ти цього скан­да­лу? Є кіль­ка спосо­бів. Пер­ший — за­ли­ши­ти все

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.