Хма­ри над Шве­ці­єю

Пів­ні­чна Єв­ро­па від­чу­ває на­ро­ста­н­ня за­гро­зи з бо­ку Ро­сії

Ukrainskiy Tyzhden - - ЗМIСТ МАЄ ЗНАЧЕННЯ - © 2018 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved

Чо­му Скан­ди­на­вія го­ту­є­ться до ве­ли­кої вій­ни

Де­які дер­жа­ви за­спо­ко­ю­ють сво­їх гро­ма­дян у три­во­жні ча­си. Ін­ші, нав­па­ки, не лю­блять під­со­ло­джу­ва­ти пі­лю­лю. «Мас­шта­бний кон­флікт у Єв­ро­пі мо­же по­ча­ти­ся з на­па­ду на Шве­цію», — за­сте­ріг остан­ній ра­порт швед­ської ко­мі­сії з обо­ро­ни. По­чну­ться від­клю­че­н­ня еле­ктро­енер­гії. По­мен­шає хар­чів. Де­ся­тки ти­сяч лю­дей мо­жуть бу­ти по­ра­не­ні. Це не по­ро­жні ба­ла­чки: у черв­ні всі 22 тис. швед­ських сол­да­тів-ре­зер­ві­стів отри­ма­ли ви­клик на най­біль­ші від 1975-го ра­пто­ві на­вча­н­ня. Упер­ше за май­же 30 ро­ків уряд звер­нув­ся до міль­йо­нів сі­мей із про­ха­н­ням го­ту­ва­ти­ся до най­гір­шо­го. «Ми ні­за­що не зда­мо­ся», — по­пе­ре­джа­ли ли­стів­ки, при­кра­ше­ні ре­а­лі­сти­чни­ми кар­тин­ка­ми охо­пле­них во­гнем бу­дин­ків і тан­ків на до­ро­гах.

Ме­та Шве­ції — про­три­ма­ти­ся три мі­ся­ці, до­ки при­бу­де до­по­мо­га. Ці пар­ні зав­да­н­ня — ста­ти «не­страв­ною для Ро­сії», за сло­ва­ми одно­го огля­да­ча, і за­без­пе­чи­ти до­по­мо­гу — по­сі­да­ти­муть ва­жли­ве мі­сце в по­ряд­ку ден­но­му будь-яко­го уря­ду та пар­ла­мен­ту, за­ви­сло­го без біль­шо­сті пі­сля ви­бо­рів 9 ве­ре­сня. Шве­ція не мо­же бу­ти чле­ном НАТО. Але зав­дя­ки ма­нев­рам прем’єр-мі­ні­стра со­ці­ал-де­мо­кра­та Сте­фа­на Льо­ве­на в остан­ні чо­ти­ри ро­ки во­на пі­ді­йшла до Альян­су ма­кси­маль­но близь­ко. Від­клав­ши пи­та­н­ня про без­по­се­ре­днє член­ство (яке на лі­вих діє, мов чер­во­на ган­чір­ка на би­ка), він ство­рив по­лі­ти­чний про­стір, у яко­му змі­цни­ли­ся по­трій­ні зв’яз­ки Шве­ції: зі США, НАТО та су­сі­дні­ми кра­ї­на­ми. Зна­ко­ву уго­ду з Альян­сом про ста­тус кра­ї­ни- го­спо­ди­ні про­ве­ли че­рез пар­ла­мент 2016 ро­ку. Ра­ні­ше роль США в по­тен­цій­ній вій­ні у Шве­ції бу­ла дер­жав­ною та­єм­ни­цею. Ни­ні пла­ни на не­шта­тні си­ту­а­ції мо­жна скла­да­ти від­кри­то.

Це по­трі­бно не ли­ше Шве­ції. Тисячі вій­сько­во­слу­жбов­ців кра­їн НАТО в ми­ну­лі ро­ки бу­ло пе­ре­дис­ло­ко­ва­но до кра­їн Бал­тії для стри­му­ва­н­ня будь-якої мо­жли­вої агре­сії Ро­сії. У ви­пад­ку вій­ни їм зна­до­би­ться швид­ке й ма­со­ве під­крі­пле­н­ня. Але су­хо­пу­тний мар­шрут про­хо­дить че­рез Су­валк­ський ко­ри­дор — вузь­ку смуж­ку зем­лі між ро­сій­ським ан­кла­вом Ка­лі­нін­град і со­ю­зни­цею РФ Бі­ло­рус­сю. Лег­ше бу­ло б по­сла­ти під­крі­пле­н­ня че­рез Шве­цію та Бал­тій­ське мо­ре. То­му іди­лі­чний швед­ський острів Го­тланд, що мі­сти­ться в цих во­дах, на­був такої ва­жли­во­сті. Як­би Ро­сія йо­го все ж та­ки за­хо­пи­ла, мор­ський мар­шрут теж міг би ста­ти не­без­пе­чним. То­рі­шні на­вча­н­ня «Ав­ро­ра» із за­лу­че­н­ням най­біль­ших за всю істо­рію аме­ри­кан­ських сил на швед­ській те­ри­то­рії від­пра­цьо­ву­ва­ли на­пад на Го­тланд. У сі­чні Шве­ція від­но­ви­ла там вій­сько­ву ча­сти­ну — свій пер­ший но­вий полк пі­сля Дру­гої сві­то­вої.

По­кра­щує ця кра­ї­на й від­но­си­ни із су­сі­да­ми. То­рік по­го­ди­ла­ся обмі­ня­ти­ся ата­ше з обо­ро­ни з Нор­ве­гі­єю, а та­кож ді­ли­ти­ся да­ни­ми по­ві­тря­но­го спо­сте­ре­же­н­ня, осо­бли­во за ро­сій­ськи­ми бом­бар­ду­валь­ни­ка­ми, які ни­шпо­рять уздовж кор­до­нів. Із Фін­лян­ді­єю Шве­ція пі­шла ще да­лі, до­мо­вив­шись про ство­ре­н­ня час­тко­во ін­те­гро­ва­них фін­сько- швед­ських вій­сько­во-по­ві­тря­них сил та спіль­ної вій­сько­во- мор­ської гру­пи, яка дасть змо­гу фін­ським адмі­ра­лам ко­ман­ду­ва­ти швед­ськи­ми су­дна­ми і нав­па­ки. Ві­це-ди­ре­ктор Швед­сько­го агент­ства обо­рон­них до­слі­джень FOI Ні­клас Ґран­гольм за­зна­чає, що швед­ські, фін­ські та нор­везь­кі пі­ло­ти-ви­ни­щу­ва­чі зна­ють одне одно­го по іме­нах пі­сля ти­жне­вих на­вчань ВПС на Край­ній Пів­но­чі. На йо­го дум­ку, на цій осно­ві мо­жна бу­ло б ство­ри­ти « удар­ну си­лу для всьо­го скан­ди­нав­сько­бал­тій­сько­го ре­гіо­ну ».

Утри­ма­ють со­ці­ал-де­мо­кра­ти вла­ду в на­сту­пні мі­ся­ці чи їх ви­ті­снять по­мір­ко­ва­ні пра­во­цен­три­сти — все одно кон­сен­сус уже сфор­му­вав­ся. «Ми усві­дом­лю­є­мо, що Крим — це не тим­ча­со­ва гро­за, а ці­ла змі­на клі­ма­ту », — ка­же ди­ре­ктор Швед­ської обо­рон­ної асо­ці­а­ції Ан­на Ві­слан­дер про ане­ксію РФ укра­їн­сько­го пів­остро­ва у 2014- му. Один із лі­вих де­пу­та­тів, який на­мо­тує ко­ла по пар­ла­мен­ту, яв­но в по­га­но­му гу­мо­рі. «Ні­чо­го не мі­ня­є­ться, — на­рі­кає він на ви­бо­ри, — усі не­на­ви­дять Ро­сію».

Фа­кти­чно по­лі­ти­чний курс Шве­ції ма­ти­ме ва­жли­ві на­слід­ки для обо­ро­ни. Усі чо­ти­ри опозиційні пар­тії, які бу­ли при владі до 2014- го (вклю­чно з поміркованими), в остан­ні кіль­ка ро­ків виступають за вступ до НАТО. Опи­ту­ва­н­ня гро­мад­ської дум­ки свід­чать про скром­ні зру­ше­н­ня в цьо­му пи­тан­ні: 43% за і 37% про­ти. Але тут є кіль­ка пе­ре­шкод. На­сту­пний прем’єр-мі­ністр повинен бу­де ви­рі­ши­ти, чи під­пи­су­ва­ти уго­ду ООН про за­бо­ро­ну ядер­ної зброї. Де­хто із со­ці­ал-де­мо­кра­тів ду­же хо­тів би цього. Зокре­ма, мі­ністр за­кор­дон­них справ Мар­ґот Валь­стрьом. Але то­ді мо­жуть зі­псу­ва­ти­ся від­но­си­ни Шве­ції зі США й Альян­сом. Ще сер­йо­зні­шою пе­ре­шко­дою є те, що будь-яка спро­ба по­мір­ко­ва­них при­ве­сти Шве­цію до НАТО не мо­же обі­йти­ся без під­трим­ки уль­тра­пра­вих де­мо­кра­тів. Ця пар­тія ви­сту­пає про­ти член­ства в НАТО з на­ціо­на­лі­сти­чних мір­ку­вань, хо­ча її ви­бор­ці, по­між яких чи­ма­ло пред­став­ни­ків ко­ли­шньо­го по­мір­ко­ва­но­го еле­кто­ра­ту, мо­жуть ви­яви­ти­ся по­сту­пли­ві­ши­ми. Тре­тя про­бле­ма — Шве­ція не хо­че ки­да­ти Фін­лян­дію на­при­зво­ля­ще, якщо її мен­ша су­сід­ка ви­рі­шить від­мо­ви­ти­ся від всту­пу. Тим ча­сом, до­ки три­ва­ють ті чва­ри, во­на ще ближ­че під­сту­пи­ла­ся до Альян­су: по­над 2000 її вій­сько­во­слу­жбов­ців ві­зьме участь у най­біль­ших за всю істо­рію на­вча­н­нях НАТО.

ПО­ЛІ­ТИ­ЧНИЙ КУРС ШВЕ­ЦІЇ МА­ТИ­МЕ ВА­ЖЛИ­ВІ НА­СЛІД­КИ ДЛЯ ОБО­РО­НИ. УСІ ЧО­ТИ­РИ ОПОЗИЦІЙНІ ПАР­ТІЇ, ЯКІ БУ­ЛИ ПРИ ВЛАДІ ДО 2014-ГО (ВКЛЮ­ЧНО З ПОМІРКОВАНИМИ), В ОСТАН­НІ КІЛЬ­КА РО­КІВ ВИСТУПАЮТЬ ЗА ВСТУП ДО НАТО

Зга­да­ти все. Скан­ди­нав­ські кра­ї­ни зму­ше­ні від­но­ви­ти зна­н­ня та на­ви­чки часів хо­ло­дної вій­ни

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.