Ка­дри на роз­лив?

Як дер­жа­ва по­вин­на ре­а­гу­ва­ти на по­яву гі­га­но­мі­ки?

Ukrainskiy Tyzhden - - ЗМIСТ МАЄ ЗНАЧЕННЯ -

Що но­во­го дає гі­га­но­мі­ка

Ар­хі­єпис­коп Кен­тер­бе­рій­ський на­зи­ває її ре­ін­кар­на­ці­єю пра­дав­ньо­го зла. Се­на­тор­ка від шта­ту Мас­са­чу­сетс Елі­за­бет Вор­рен вва­жає, що для ба­га­тьох пра­ців­ни­ків це ще один крок у мар­них на­ма­га­н­нях ство­ри­ти якусь еко­но­мі­чну га­ран­тію у сві­ті, де всі бла­га пли­вуть у ру­ки най­ба­га­тших 10%. Лу­ї­джі Ді Ма­йо, ві­це- прем’єр- мі­ністр Іта­лії, бо­ро­ти­ме­ться з нею в про­це­сі ого­ло­ше­ної ним «вій­ни про­ти не­ста­біль­ної ро­бо­ти».

Для ба­га­тьох гі­га­но­мі­ка (отри­ма­н­ня ко­ро­тко­тер­мі­но­вих кон­тра­ктів че­рез он­лайн-пла­тфор­ми) ста­ла по­ту­жним сим­во­лом про­ва­лу су­ча­сно­го ка­пі­та­лі­зму. Кри­ти­ки обу­рю­ю­ться, що во­на дає фір­мам мо­жли­вість по­зба­ви­ти­ся до­бре опла­чу­ва­них пра­ців­ни­ків, за­мі­нив­ши їх де­ше­ви­ми фри­лан­се­ра­ми. Пра­ців­ни­ки ж, які ра­ні­ше роз­ра­хо­ву­ва­ли, що ро­бо­то­да­вець опла­чу­ва­ти­ме їхню ро­бо­ту аж до пен­сії або по­кри­ва­ти­ме ви­да­тки на ме­ди­ци­ну в ра­зі хво­ро­би, те­пер са­мі му­сять за­оща­джу­ва­ти на май­бу­тнє. У цьо­му сен­сі гі­га­но­мі­ка справ­ді по­си­лює не­пев­ність і роз­ми­ва­н­ня здо­бу­тих важ­кою бо­роть­бою прав на­йма­них пра­ців­ни­ків. Тут є зер­но істи­ни. Але во­дно­час не­ви­ди­мою за­ли­ша­є­ться шир­ша кар­ти­на. Хо­ча мі­ські ву­ли­ці за­би­ті та­кси­ста­ми Uber і ве­ло­кур’єра­ми ку­лі­нар­ної слу­жби Deliveroo, гі­га­но­мі­ка ще не го­то­ва за­хо­пи­ти весь світ. У клу­бі ба­га­тих кра­їн ОЕСР час­тка зайня­тих на по­стій­ній ро­бо­ті, яка впа­ла пі­сля фі­нан­со­вої кри­зи 2008– 2009-го, ни­ні зро­стає. У США се­ре­дня три­ва­лість кон­тра­кту за остан­ні 30 ро­ків май­же не змі­ни­ла­ся. За­ле­жно від гру­пи ре­спон­ден­тів ко­ро­тко­три­ва­лі кон­тра­кти бе­руть 1– 5% аме­ри­кан­ців, але ба­га­то з них во­дно­час має й ін­шу по­стій­ну ро­бо­ту. Про­те той факт, що мас­шта­би гі­га­но­мі­ки мен­ші, ніж мо­жна по­ду­ма­ти, важ­ко на­зва­ти най­лі­пшим ар­гу­мен­том на її за­хист. Тут тре­ба ди­ви­ти­ся на те, як «віль­ний за­ро­бі­ток» до­по­ма­гає еко­но­мі­ці за­га­лом. Пе­ре­ва­ги для спо­жи­ва­чів оче­ви­дні. Одним до­тор­ком паль­ця до екра­на смар­тфо­на чи на­ти­ском кла­ві­ші на комп’юте­рі май­же кожен мо­же за­мо­ви­ти будь-яку по­слу­гу за кіль­ка го­дин: ви­гу­ля­ти пса в пар­ку чи від­ре­да­гу­ва­ти кри­ти­чно не­об­хі­дний до­ку­мент.

Ду­же ва­жли­во й те, що ко­ристь ді­ста­ють і пра­ців­ни­ки. Ал­го­ри­тми, за яки­ми фун­кціо­ну­ють гі­га­но­мі­чні пла­тфор­ми, вдо­ско­на­лю­ють про­цес зна­хо­дже­н­ня «пра­виль­них» фри­лан­се­рів і ва­кан­сій, що до­по­ма­гає змен­ши­ти час, про­ве­де­ний у по­шу­ках ро­бо­ти. Не­має по­слі­дов­них до­ка­зів, що зайня­тість у гі­га­но­мі­ці опла­чу­є­ться мен­ше, ніж тра­ди­цій­на. Ба­га­то не­за­ле­жних під­ря­дни­ків ка­жуть, що ці­ну­ють ту до­да­тко­ву ав­то­но­мію, яку ма­ють, на від­мі­ну від пра­ців­ни­ків на окла­дах. Гіг-пла­тфор­ми ко­ри­сні ще й то­му, що від­кри­ва­ють за­кри­ті га­лу­зі. До­слі­дже­н­ня свід­чать, що по­ява Uber в аме­ри­кан­ських мі­стах при­во­дить у се­ре­дньо­му до 50% зро­ста­н­ня кіль­ко­сті не­за­ле­жних во­ді­їв та­ксі.

Але гі­га­но­мі­ка не іде­аль­на. Пла­тфор­ми за­яв­ля­ють, що во­ни ли­ше ней­траль­ні рин­ко­ві май­дан­чи­ки, на яких зу­стрі­ча­ю­ться ви­ко­нав­ці й за­мов­ни­ки. За ці­єю ло­гі­кою, пра­ців­ни­ки по­вин­ні вва­жа­ти­ся не­за­ле­жни­ми. Але стан­дар­ти, які де­які пла­тфор­ми нав’язу­ють остан­нім, свід­чать про ін­ше. Кур’єри слу­жби до­став­ки го­то­вих страв часто зму­ше­ні но­си­ти фор­му; во­дії служб та­ксі, які пра­цю­ють че­рез мо­біль­ні до­да­тки, му­сять дба­ти про ви­со­кий рей­тинг, іна­кше доступ до пла­тфор­ми їм бу­де за­бо­ро­не­но. Ком­па­нії ціл­ком за­кон­но за­ці­кав­ле­ні в під­трим­ці яко­сті по­слуг. Але це неправильно, ко­ли де­які фір­ми ви­ма­га­ють від під­ря­дни­ків ви­ко­ну­ва­ти обов’яз­ки справ­жньо­го на­йма­но­го пра­ців­ни­ка, а са­мі від­мов­ля­ю­ться від від­по­від­аль­но­сті пра­це­дав­ця.

У США з’яви­ла­ся про­по­зи­ція ство­ри­ти тре­тю ка­те­го­рію пра­ців­ни­ка — щось се­ре­днє між не­за­ле­жним і на­йма­ним. Але ме­жі між кла­си­фі­ка­ці­я­ми зав­жди за­ли­ша­ти­му­ться роз­ми­ти­ми. Ве­ли­ка Бри­та­нія вже має та­ку тре­тю ка­те­го­рію. І са­ме там су­пе­ре­чки що­до пра­во­во­го ста­ту­су гіг- пра­ців­ни­ків най­бур­хли­ві­ші.

Кра­ще по­кла­да­ти­ся на два ін­ші ме­ха­ні­зми. Пер­ший — це ри­нок. Рі­вень без­ро­бі­т­тя низь­кий, а опла­та

пра­ці по­чи­нає зро­ста­ти: не­що­дав­но ком­па­нія Amazon ого­ло­си­ла про знач не під­ви­ще­н­ня мі­ні­маль­ної за­ро­бі­тної пла­ти для сво­їх пра­ців­ни­ків у США й Ве­ли­кій Бри­та­нії. Пла­тфор­мам до­ве­де­ться ре­а­гу­ва­ти.

Де­які за­лу­че­ні до гі­га­но­мі­ки фір­ми вже до­бро­віль­но про­по­ну­ють сво­їм пра­ців­ни­кам ме­ди­чне стра­ху­ва­н­ня. До­по­ма­гає та­кож і кон­ку­рен­ція між гіг- фір­ма­ми. Іта­лій­ські кур’єри служб до­став­ки за­мов­лень хва­ля­ться, як во­ни зі­штов­ху­ють між со­бою пла­тфор­ми, на­ма­га­ю­чись до­мо­ви­ти­ся про кра­щу опла­ту пра­ці та піль­ги. З’яв­ля­ю­ться й та­кі ба­жа­ні но­вин­ки, як ав­стра­лій­ський фонд Gigsuper, який до­по­ма­гає фри­лан­се­рам на­ко­пи­чу­ва­ти пен­сій­ні за­оща­дже­н­ня.

Дру­гий ме­ха­нізм — до­по­ма­га­ти пра­ців­ни­кам до­би­ва­ти­ся за­без­пе­че­н­ня вже на­яв­них прав. Є ва­рі­ант спро­сти­ти не­за­до­во­ле­ним серед них доступ до юри­ди­чної си­сте­ми. На­віть якщо й зро­стає кіль­кість пре­це­ден­тів у ви­не­сен­ні су­до­вих рі­шень що­до ста­ту­су пра­ців­ни­ків гі­га­но­мі­ки, все одно бар’єри на шля­ху до су­ду часто над­то ви­со­кі. Ще один ва­рі­ант — до­по- мог­ти гі­ге­рам ор­га­ні­зо­ву­ва­ти­ся, щоб змі­цни­ти слаб­кі пе­ре­го­вор­ні по­зи­ції, від яких стра­жда­ють під­ря­дни­ки на від­мі­ну від на­йма­них пра­ців­ни­ків. Тре­тій ва­рі­ант — збіль­ши­ти до­ві­ру до си­сте­ми ви­яв­ле­н­ня та

У США се­ре­дня три­ва­лість кон­тра­кту за остан­ні 30 ро­ків май­же не змі­ни­ла­ся. За­ле­жно від гру­пи ре­спон­ден­тів ко­ро­тко­три­ва­лі кон­тра­кти бе­руть 1–5% аме­ри­кан­ців, але ба­га­то з них при цьо­му ма­ють й ін­шу по­стій­ну ро­бо­ту

по­ка­ра­н­ня за уми­сне по­ру­ше­н­ня тру­до­во­го за­ко­но­дав­ства. У США на ко­жні 100 тис. зайня­тих при­па­дає ли­ше один ін­спе­ктор із пра­ці — най­ниж­че у сві­ті спів­від­но­ше­н­ня. Про­сто ви­ма­га­ю­чи від ком­па­ній до­три­ма­н­ня пра­вил, мо­жна кра­ще за­хи­сти­ти пра­ців­ни­ків і во­дно­час за­без­пе­чи­ти гі­га­но­мі­ці мо­жли­вість ре­а­лі­зу­ва­ти свій ве­ли­че­зний по­тен­ці­ал.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.