Ті, ко­го не мо­жна на­зи­ва­ти

Ukrainskiy Tyzhden - - ЗМIСТ МАЄ ЗНАЧЕННЯ - Олег Фея

Олег Фея про бо­роть­бу з пу­хли­ною псев­до­на­у­ки

У 2012 ро­ці ро­сій­ська ком­па­нія «Ре­докс» по­да­ла до су­ду на жур­на­ліс­тку га­зе­ти «Ни­же­го­род­ский ра­бо­чий» Ірі­ну Сла­ві­ну за «зав­да­н­ня шко­ди ді­ло­вій ре­пу­та­ції». Усе че­рез її кри­ти­чну ста­т­тю що­до про­ду­кції «Ре­до­кса». Під на­у­ко­по­ді­бним со­усом ком­па­нія про­дає по €100– €200 ме­та­ле­ві пла­стин­ки з го­ло­чка­ми для акти­ва­ції чакр, ма­са­жні пру­жин­ки про­ти ку­рі­н­ня тю­тю­ну, зай­вої ва­ги, стре­су, чо­го зав­го­дно — во­ни та­кож акти­ву­ють ча­кри, тіль­ки не ті, що пла­стин­ки. А чи справ­ді акти­ву­ва­ли­ся не­об­хі­дні езо­те­ри­чні то­чки, ви­мі­рю­ють галь­ва­но­ме­тром. Уза­га­лі, за сло­ва­ми пра­ців­ни­ка «Ре­до­кса», із яким ме­ні ко­лись не по­ща­сти­ло по­спіл­ку­ва­ти­ся, галь­ва­но­ме­тром мо­жна ви­мі­ря­ти що зав­го­дно — від на­строю до си­ли ко­ха­н­ня до сво­єї по­ло­вин­ки. Мій на­стрій їхній «ін­но­ва­цій­ний при­лад» оці­нив у 7 ма, хоч би що це озна­ча­ло. До ре­чі, ко­ли я в шко­лі встром­ляв еле­ктро­ди в кар­то­плю, отри­му­вав щось схо­же. Та ко­ли зво­ло­жив ру­ки й по­втор­но взяв­ся за еле­ктро­ди, при­лад за­шка­ли­ло. Ось так про­сте ми­т­тя рук по­кра­щує на­стрій! То­му кар­то­плю та­кож мий­те пе­ред вжи­ва­н­ням, якщо не хо­че­те за­ра­зи­ти­ся її не­га­тив­ни­ми емо­ці­я­ми.

ГРОМАДЯНСЬКИЙ ОБОВ’ЯЗОК НА­У­КОВ­ЦІВ — НЕ ТІЛЬ­КИ СУМЛІННО ВИ­КО­НУ­ВА­ТИ РО­БО­ТУ З ПІЗНАННЯ СВІ­ТУ, А Й СТА­ВИ­ТИ ПЕРЕПОНИ РОЗ­ВИ­ТКУ В СУ­СПІЛЬ­СТВІ ПУХЛИН ПСЕВ­ДО­НА­У­КИ ТА ЗАБОБОНІВ. І ПО­ГА­НО, ЯКЩО ДЕР­ЖА­ВА ЧЕ­РЕЗ СУДИ СТАЄ ЦЬО­МУ НА ЗА­ВА­ДІ

По­зов на міль­йон ру­блів (близь­ко $30 тис. на той мо­мент) за­до­воль­ни­ли час­тко­во: із жур­на­ліс­тки взя­ли при­бли­зно $1 тис., а «ді­ло­ву ре­пу­та­цію» «Ре­до­кса» бу­ло від­нов­ле­но. Ро­ком по­то­му ком­па­нія зно­ву пі­шла в бій — про­ти чле­на-ко­ре­спон­ден­та Ро­сій­ської ака­де­мії Вла­ді­мі­ра Ко­ча­ров­ско­го, що на­пи­сав кри­ти­чну ста­т­тю вже за мо­ти­ва­ми істо­рії з жур­на­ліс­ткою. Суд і тут ви­сту­пив на бо­ці «Ре­до­кса».

«Та то ро­сій­ські суди, що з них узя­ти!» — ска­же­те ви. А ось ана­ло­гі­чна істо­рія з укра­їн­сько­го пра­во­су­д­дя: 9 жов­тня за­кін­чи­лась епо­пея з по­зо­вом де­ка­на Фа­куль­те­ту ін­фор­ма­цій­них те­хно­ло­гій КНУ Юрія Те­слі до ма­те­ма­ти­ка Іри­ни Єгор­чен­ко. Якщо ко­ро­тко: па­ні Єгор­чен­ко, ви­сту­па­ю­чи у Вер­хов­ній Ра­ді, на­зва­ла Те­слю псев­дов­че­ним за йо­го «те­о­рію не­си­ло­вої вза­є­мо­дії». Ро­згром­на що­до «не­си­ло­вої те­о­рії» екс­пер­ти­за від по­ва­жних уче­них не до­по­мо­гла. До­кла­дні­ше суть спра­ви я опи­сав у стат­ті «Ефект Стрей­занд для псев­до­на­у­ков­ців» ( див. Ти­ждень, № 44/2017).

«Уся ма­те­рія ру­ха­є­ться зі швид­кі­стю сві­тла!». «Ме­те­о­рит, про­лі­та­ю­чи по­ряд із пла­не­тою, отри­мує ін­фор­ма­цію, що йо­го хтось кли­че». «Ма­те­рія в про­це­сі роз­ви­тку на­вча­ла­ся, у неї ви­ро­бля­ли­ся ре­фле­кси». «Якщо лі­так і ав­то­мо­біль ру­ха­ю­ться з одна­ко­вою швид­кі­стю в одну сто­ро­ну, то во­ни не існу­ють одне для одно­го і, ско­рі­ше за все, є одним об’єктом». А з огля­ду на те, що ми тіль­ки­но з’ясу­ва­ли, ні­би­то все має одна­ко­ву швид­кість, то всі об’єкти у Все­сві­ті — єди­ний об’єкт. Та­ка- от те­о­рія.

За ло­гі­кою Пе­чер­сько­го су­ду, лю­ди­ну, яка про­па­гує ці ідеї, при­кри­ва­ю­чись іме­нем уні­вер­си­те­ту, на­у­ко­вим сту­пе­нем та на­го­ро­да­ми, ба на­віть ви­кла­дає їх, не мо­жна на­зва­ти псев­до­на­у­ков­цем. «Ін­фор­ма­цію при­зна­ти не­до­сто­вір­ною» — по­ста­но­вив він. Як­би на­ше пра­во бу­ло пре­це­ден­тним, я очі­ку­вав би шквал по­зо­вів від го­мео­па­тів, екс­тра­сен­сів, про­па­ган­ди­стів лі­ку­ва­н­ня во­ша­ми, жу­ка­ми й бен­зи­ном, ав­то­рів ди­сер­та­цій про кван­то­ву куль­ту­ро­ло­гію та ін­ших при­бі­чни­ків тор­сіон­них по­лів. І на­зи­ва­ти їх ти­ми, ким во­ни насправді є, — псев­дов­че­ни­ми, ша­хра­я­ми, імі­та­то­ра­ми на­у­ки, — ста­ло б не­без­пе­чно. Во­ни мов ан­та­го­ніст кни­жок про Гар­рі Пот­те­ра, при­га­ду­ва­н­ня іме­ні яко­го зав­да­ва­ло не­при­єм­но­стей.

Я не ду­маю, що суд ке­ру­вав­ся злим уми­слом. Най­імо­вір­ні­ше, су­д­дя про­сто не ма­ла до­ста­тньої ком­пе­тен­ції ро­зі­бра­ти­ся з до­во­да­ми сто­ро­ни за­хи­сту. Адже з фор­маль­но­го по­гля­ду і пан Те­сля, і па­ні Єгор­чен­ко — рів­ні за зна­че­н­ням на­у­ков­ці, бо ма­ють від­по­від­ні сту­пе­ні та пра­цю­ють у дер­жав­них на­у­ко­вих уста­но­вах. І те, що один із них спро­сто­вує те­о­рії ін­шо­го, на­віть най­аб­сур­дні­ші, не є спра­вою су­ду. А от зав­да­н­ня шко­ди «ді­ло­вій ре­пу­та­ції» чи «гі­дно­сті» вже зро­зумі­лі­ше. Хо­ча во­дно­час та­кож да­ле­кий від на­у­ки Майкл Щур із до­во­да­ми на­у­ков­ців ро­зі­брав­ся, при­свя­тив­ши спра­ві своє са­ти­ри­чне шоу.

Громадянський обов’язок на­у­ков­ців — не тіль­ки сумлінно ви­ко­ну­ва­ти ро­бо­ту з пізнання сві­ту, а й ста­ви­ти перепони роз­ви­тку в су­спіль­стві пухлин псев­до­на­у­ки та забобонів. І по­га­но, якщо дер­жа­ва че­рез суди стає цьо­му на за­ва­ді. І то не ли­ше че­рез суди! Ко­ле­гія МОН, що від­мо­ви­ла­ся по­зба­ви­ти Ка­те­ри­ну Ки­ри­лен­ко до­ктор­сько­го сту­пе­ня че­рез зви­ну­ва­че­н­ня в пла­гі­а­ті й псев­до­на­у­ці, на­ді­сла­ла на­у­ко­вій спіль­но­ті чі­ткий ме­седж: скіль­ки зав­го­дно лу­пай­те сю ска­лу, та сво­їх, осо­бли­во якщо то дру­жи­на ві­це-прем’єра, не зда­мо, хай там що во­ни зро­блять.

І це осо­бли­во при­кро. Бо від то­го, що по­мен­шає псев­до­на­у­ки, забобонів, пла­гі­а­ту, ви­гра­ють усі: гро­ма­дя­ни, які за­мість го­мео­па­ти­чно­го «Ана­фе­ро­ну» ку­плять нор­маль­ні лі­ки, ді­я­чі на­у­ки, адже дер­жав­ні ко­шти роз­по­ді­ля­ти­му­ться ра­ціо­наль­ні­ше, і сама дер­жа­ва. Окрім псев­до­на­у­ков­ців, зви­чай­но. Адже во­ни втра­тять фі­нан­су­ва­н­ня (так, Укра­ї­на це все ще й спон­со­рує), лег­ко­до­сту­пні на­у­ко­ві сту­пе­ні та клі­єн­ту­ру, якій мо­жна про­да­ти пру­жин­ку від стре­су за €100.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.