Ми чем­піо­ни сві­ту

Ukrainskiy Tyzhden - - ЗМIСТ МАЄ ЗНАЧЕННЯ -

ОНУХ про до­мі­ну­ва­н­ня гор­до­сті над здо­ро­вим глу­здом

Мі­жна­ро­дний ае­ро­порт ім. Фре­де­рі­ка Шо­пе­на Вар­ша­ва- Окен­це, ран­ній ве­чір. У за­лі ви­льо­ту дов­гі чер­ги для зда­чі ба­га­жу, а це озна­чає, що на­род ку­дись ле­тить. Див­лю­ся на на­пря­ми: Ан­та­лья, Аста­на, Ку­та­ї­сі, То­кіо-на­рі­та, До­ха, Лан­са­ро­те, Ар­ре­сі­фе, Єре­ван, Тель-авів, Сін­га­пур. На­пря­ми до­сить ек­зо­ти­чні, а от­же, на­род зде­біль­шо­го ле­тить, на­пев­не, не в спра­вах, а як ту­ри­сти ― ви­тра­ча­ти тяж­ко за­ро­бле­ні зло­ті. Ві­дві­дую рі­дний край упер­ше за рік і, як зав­жди пі­сля такої пе­ре­р­ви, тро­хи пиль­ні­ше спо­сте­рі­гаю дій­сність. Ба­чу її в ін­шій пер­спе­кти­ві, ніж мі­сце­ві жи­те­лі, й, можливо, во­на ду­же ви­бір­ко­ва, за­го­стре­на.

Під час ро­дин­ної ве­че­рі ди­ви­мо­ся по­не­діл­ко­ву те­ле­ви­ста­ву, спе­ктакль у ре­жи­су­рі Юлі­у­ша Ма­хуль­сько­го, ши­ро­ко ві­до­мо­го і в Укра­ї­ні бо­дай зав­дя­ки та­ким куль­то­вим філь­мам, як «Ва- банк», «Се­ксмі­сія», «Де­жа вю» і «Кінг­сайз». Цього разу те­ле­спе­ктакль роз­по­від­ав про пе­ре­го­во­ри, які ве­ло ке­рів­ни­цтво під­піль­ної Ар­мії Кра­йо­вої (АК) із ні­ме­цькою вла­дою на­пе­ре­до­дні ка­пі­ту­ля­ції Вар­шав­сько­го пов­ста­н­ня во­се­ни 1944 ро­ку. Ці­ка­ва, хоч ін­ко­ли тро­хи ну­дну­ва­та ви­ста­ва, але в та­ких ре­кон­стру­кці­ях істо­ри­чних по­дій не­змір­но важ­ко ство­ри­ти дра­ма­тур­гію, яка до­по­ма­га­ла б під­три­му­ва­ти ін­те­рес гля­да­ча.

Пі­сля 63 днів дра­ма­ти­чних бо­їв Вар­шав­ське пов­ста­н­ня при­ре­че­не на не­ми­ну­чу по­раз­ку, але ке­рів­ни­ки АК пра­гнуть най­по­че­сні­шої ка­пі­ту­ля­ції пе­ред і да­лі мо­гу­тньою ні­ме­цькою ар­мі­єю. Пар­тне­ром пов­стан­ців у тих пе­ре­го­во­рах був Еріх фон дем Ба­хЗе­лев­ський, ге­не­рал СС (обер­гру­пен­фю­рер СС), ко­ман­ду­вач усіх ан­ти­пар­ти­зан­ських військ у Єв­ро­пі, вла­сне, від­по­від­аль­ний за при­ду­ше­н­ня пов­ста­н­ня у Вар­ша­ві. Па­ра­до­ксаль­на річ: Бах- Зе­лев­ський мав у сво­їх жи­лах поль­ську кров, про що не раз зга­ду­вав під час пе­ре­го­во­рів, на­ма­га­ю­чись, пев­не, здо­бу­ти бо­дай дріб­ку сим­па­тії. Але це все де­та­лі. У вер­сії, по­да­ній поль­ським гля­да­чам на­пе­ре­до­дні чер­го­вої рі­чни­ці по­раз­ки пов­ста­н­ня, ба­чи­мо есе­сів­сько­го ге­не­ра­ла, зо­бра­же­но­го як ма­ло не ан­глій­ський джентль­мен, що з най­ви­щою по­ва­гою ста­ви­ться до пред­став­ни­ків поль­сько­го під­пі­л­ля, які ви­ма­га­ють по­че­сної ка­пі­ту- ля­ції та визнання Ар­мії Кра­йо­вої як рів­ної сто­ро­ни, що во­ює, а не як, за твер­дже­н­ня­ми ні­ме­цької про­па­ган­ди, звичайних бан­ди­тів. Бах- Зе­лев­ський зре­штою по­го­див­ся на та­кі за­пи­си в до­ку­мен­тах про ка­пі­ту­ля­цію, а що їх не зав­жди ша­ну­ва­ли, то вже ін­ша спра­ва.

Поляки ― гордий на­род. Ін­ко­ли я ду­маю, що гордість ― го­лов­на риса їхньо­го ха­ра­кте­ру. На­віть че­рез 74 ро­ки пі­сля по­раз­ки пов­ста­н­ня, під час яко­го за­ги­ну­ло при­бли­зно 200 тис. осіб, із них до 180 тис. ― ци­віль­ні жи­те­лі Вар­ша­ви, зокре­ма й 33 тис. ді­тей, про ньо­го роз­по­від­а­ють із по­зи­ції на­ціо­наль­ної гор­до­сті.

Пі­сля по­раз­ки пов­ста­н­ня гі­тле­рів­ці си­сте­ма­ти­чно руй­ну­ва­ли мі­сто, вна­слі­док чо­го 30% бу­дин­ків Вар­ша­ви ле­жа­ло в ру­ї­нах, а Ста­ре Мі­сто бу­ло зни­ще­не на 100%. Це гі­гант­ські втра­ти для на­ро­ду та дер­жа­ви, але ко­ли поляки роз­по­від­а­ють про них сьо­го­дні мо­вою ми­сте­цтва, то їхня гордість зно­ву-та­ки до­мі­нує над здо­ро­вим глу­здом і кри­ти­чним по­гля­дом на вла­сну істо­рію. Отож, на­пев­не, по­стать гі­тле­рів­сько­го зло­чин­ця Бах-зе­лев­сько­го зо­бра­же­на в аре­о­лі джентль­ме­на тіль­ки то­му, що він по­го­див­ся вша­ну­ва­ти ту поль­ську гордість, щоб зре­штою най­зви­чай­ні­ше у сві­ті ви­ко­ри­ста­ти її.

Одра­зу пі­сля те­ле­спе­кта­клю ве­чір­ні но­ви­ни зно­ву пов­ни­ли­ся на­ціо­наль­ною гор­ді­стю, бо ж поль­ська ко­ман­да по­вер­ну­ла­ся з чем­піо­на­ту сві­ту з во­лей­бо­лу із зо­ло­тою ме­да­л­лю. На­стрій свя­тко­вий, пре­зи­дент на­го­ро­джує спортс­ме­нів ви­со­ки­ми дер­жав­ни­ми від­зна­ка­ми, всі го­во­рять про це, на­віть мій ку­зен, не над­то емо­цій­ний чо­ло­вік, під­дав­ся пі­ді­грі­тій ме­діа атмо­сфе­рі ей­фо­рії. Мої спро­би охо­ло­ди­ти її бу­ли мар­ни­ми, а до за­уваг, мов­ляв, во­лей­бол хоч і хо­ро­ший вид спор­ту, що про­бу­джує емоції, але в гло­баль­но­му мас­шта­бі пе­ри­фе­рій­ний, по­ста­ви­лись май­же як до блю­знір­ства. Я швид­ко зо­рі­єн­ту­вав­ся, що, можливо, по­во­джусь, мов слон у крам­ни­ці з пор­це­ля­ною, і роз­би­ваю сво­їм ске­пси­сом роз­па­ле­ні на­ціо­наль­ні по­чу­т­тя.

Ко­ли на­сту­пно­го ран­ку на по­пу­ляр­но­му ці­ло­до­бо­во­му інформаційному ка­на­лі TVN я по­ба­чив ін­терв’ю з дво­ма чо­ло­ві­ка­ми, ко­трі, як ви­яви­ло­ся, здо­бу­ли зо­ло­ту ме­даль із... по­ві­тро­пла­ва­н­ня, зро­зу­мів, що це не зі мною щось не так. Ну що ж, поляки й да­лі ма­ють від­чу­ва­ти гордість, бо хо­ча по­ві­тро­пла­ва­н­ня є ще більш пе­ри­фе­рій­ним ви­дом спор­ту, ніж во­лей­бол, але во­ни, зре­штою, у ньо­му чем­піо­ни сві­ту. І про це не мо­жна за­бу­ва­ти.

Поляки ― гордий на­род. Ін­ко­ли я ду­маю, що гордість ― го­лов­на риса їхньо­го ха­ра­кте­ру. Це важлива риса, але ще кра­ще, ко­ли цій, безперечно, значущій і конструктивній на­ціо­наль­ній рисі товаришать ще й ін­ші, та­кі як толерантність, брак погорди до ін­ших, від­по­від­аль­ність, витривалість і терплячість.

Вар­то, можливо, ско­ри­ста­ти­ся на­го­дою й по­гля­ну­ти на на­ші укра­їн­ські спра­ви з тро­хи біль­шою до­зою на­ціо­наль­ної гор­до­сті, бо на цьо­му ета­пі ба­чу її ве­ли­кий де­фі­цит. А втім, як і на­ші су­сі­ди поляки, не за­бу­вай­мо про толерантність, брак погорди до ін­ших, від­по­від­аль­ність, витривалість і терплячість.

ПОЛЯКИ — ГОРДИЙ НА­РОД. ІН­КО­ЛИ Я ДУ­МАЮ, ЩО ГОРДІСТЬ — ГО­ЛОВ­НА РИСА ЇХНЬО­ГО ХА­РА­КТЕ­РУ. ЦЕ ВАЖЛИВА РИСА, АЛЕ ЩЕ КРА­ЩЕ, КО­ЛИ ЦІЙ, БЕЗПЕРЕЧНО, ЗНАЧУЩІЙ І КОНСТРУКТИВНІЙ НА­ЦІО­НАЛЬ­НІЙ РИСІ ТОВАРИШАТЬ ЩЕ Й ІН­ШІ, ТА­КІ ЯК ТОЛЕРАНТНІСТЬ, БРАК ПОГОРДИ ДО ІН­ШИХ, ВІД­ПО­ВІД­АЛЬ­НІСТЬ, ВИТРИВАЛІСТЬ І ТЕРПЛЯЧІСТЬ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.