Ви­про­бу­ва­н­ня суб­си­ді­я­ми

Чо­му міль­йо­ни укра­їн­ських ро­дин ще не ско­ро змо­жуть опла­чу­ва­ти по­слу­ги ЖКГ са­мо­стій­но

Ukrainskiy Tyzhden - - ЗМIСТ МАЄ ЗНАЧЕННЯ - Ма­ксим Ві­хров

Ко­ли укра­їн­ці бу­дуть спро­мо­жні са­мо­стій­но пла­ти­ти за ко­му­нал­ку

Уже че­твер­тий рік по­спіль опа­лю­валь­ний се­зон стар­тує під аком­па­не­мент су­пе­ре­чок про суб­си­дії. За яки­ми пра­ви­ла­ми во­ни при­зна­ча­ти­му­ться цьо­го ро­ку? Чи ви­ста­чить у бю­дже­ті ко­штів? Зре­штою, на­скіль­ки ще зро­стуть та­ри­фи та як дов­го уряд змо­же під­три­му­ва­ти тих, хто не спро­мо­жний їх опла­чу­ва­ти? Ни­ні вла­да де­мон­струє впев­не­ність і го­тов­ність іти на­зу­стріч не­за­мо­жним.

«Ми ма­є­мо за­хи­сти­ти лю­дей: роз­ши­ри­ти про­гра­му суб­си­дій, збіль­ши­ти ко­шти на її ви­ко­на­н­ня, щоб від зро­ста­н­ня та­ри­фів не по­стра­жда­ли най­менш за­хи­ще­ні вер­стви на­се­ле­н­ня», — за­явив Пе­тро По­ро­шен­ко, ко­мен­ту­ю­чи ли­сто­па­до­ве під­ви­ще­н­ня та­ри­фів. Су­го­ло­сно з ним ви­сло­вив­ся й Во­ло­ди­мир Грой­сман, по­ві­до­мив­ши, що кіль­кість ро­дин — отри­му­ва­чів суб­си­дій мо­же ся­гну­ти 7 млн, але уряд до цьо­го го­то­вий: «Го­лов­не, щоб усе бу­ло спра­ве­дли­во. Це основ­ний кри­те­рій». Крім то­го, мі­ністр со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки Ан­дрій Ре­ва по­обі­цяв, що із сі­чня 2019-го на­ре­шті за­пра­цює про­гра­ма мо­не­ти­за­ції, яка дасть змо­гу укра­їн­цям ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти за­оща­дже­ну час­тку суб­си­дії на вла­сний роз­суд, а не ли­ше на під­ви­ще­н­ня енер­го­ефе­ктив­но­сті. Однак акту­аль­ним за­ли­ша­є­ться го­лов­не пи­та­н­ня: ко­ли не­об­хі­дність ма­со­во­го суб­си­ді­ю­ва­н­ня зни­кне вза­га­лі? З огля­ду на тен­ден­ції остан­ніх ро­ків, на по­зи­тив­ні зру­ше­н­ня мо­жна спо­ді­ва­ти­ся вже най­ближ­чим ча­сом. Про­те від­мо­ви­ти­ся від суб­си­дій уда­сться не ско­ро: оскіль­ки ко­рі­н­ня про­бле­ми ся­гає на­ба­га­то да­лі 2014-го, для її по­до­ла­н­ня по­трі­бні ду­же ве­ли­кі ре­сур­си та зна­чні тер­мі­ни.

Як ві­до­мо, по­вер­не­н­ня ма­со­вих суб­си­дій ста­ло­ся у 2014 ро­ці, ко­ли еко­но­мі­чне ста­но­ви­ще Укра­ї­ни різ­ко по­гір­ши­ло­ся че­рез ро­сій­ську агре­сію. Якщо у 2013–2014-му суб­си­дії на опла­ту по­слуг ЖКГ отри­му­ва­ли тро­хи біль­ше як 1 млн до­мо­го­спо­дарств, то на­сту­пни­ми ро­ка­ми їхня кіль­кість стрім­ко зро­сла. Так, у сі­чні — ли­сто­па­ді 2015-го суб­си­дії бу­ло при­зна­че­но 4,6 млн ро­дин, у від­по­від­ний пе­рі­од 2016-го — вже 6,7 млн, а ще че­рез рік — 8,5 млн. За­галь­на су­ма, ви­ді­ле­на на суб­си­дії, ста­но­ви­ла то­ді від­по­від­но 1,48 млрд грн, 4,45 млрд грн та 3,67 млрд грн. Те, що ко­шти на ці ви­пла­ти в бю­дже­ті зна­йшли­ся, да­ло змо­гу від­вер­ну­ти якщо не со­ці­аль­ну ка­та­стро­фу, то ду­же сер­йо­зну кри­зу. Адже у 2014-му зна­чна ча­сти­на на­се­ле­н­ня ви­яви­ла­ся про­сто не­спро­мо­жною опла­чу­ва­ти по­слу­ги ЖКГ за но­ви­ми та­ри­фа­ми. Зокре­ма, у трав­ні 2014 ро­ку вар­тість га­зу для на­се­ле­н­ня під­стри­бну­ла з 0,72 грн до 1,089 грн за м³. У кві­тні 2015-го бла­ки­тне па­ли­во зно­ву по­до­рож­ча­ло, при­чо­му май­же у сім ра­зів — до 7,188 грн. У 2016–2017 ро­ках та­риф тро­хи змен­шив­ся, ста­нов­ля­чи май­же 7 грн, але з 1 ли­сто­па­да 2018-го від­бу­де­ться чер­го­ве зро­ста­н­ня до 8,8 грн за м³. Окрім суб­си­дій, під­ви­ще­н­ня та­ри­фів пев­ною мі­рою ком­пен­су­ва­ло зро­ста­н­ня за­ро­бі­тної пла­ти: якщо у кві­тні 2014 ро­ку се­ре­дня по Укра­ї­ні бу­ла 3,4 тис. грн, то у кві­тні 2018-го — вже 8,8 тис. грн.

Зви­чай­но, офі­цій­ні ци­фри не охо­плю­ють ті­ньо­вий се­ктор, у яко­му, за да­ни­ми Держ­ста­ту, зайня­ті близь­ко 23% укра­їн­ців, тоб­то 3,7 млн осіб. Про­те за­га­лом тен­ден­цію мо­жна бу­ло б на­зва­ти ціл­ком опти­мі­сти­чною. Якщо так пі­де да­лі, до­хо­ди на­се­ле­н­ня ра­но чи пі­зно зро­стуть на­стіль­ки, що во­но змо­же опла­чу­ва­ти по­слу­ги ЖКГ без до­по­мо­ги дер­жа­ви. І суб­си­дії ста­нуть не­по­трі­бни­ми — тре­ба ли­ше че­ка­ти й під­три­му­ва­ти на­яв­ний по­зи­тив­ний тренд. Та­кі мір­ку­ва­н­ня не по­збав­ле­ні ло­гі­ки, однак до фор­му­ли звіль­не­н­ня від суб­си­дій слід вве­сти кіль­ка ва­жли­вих змін­них.

Пе­ред­усім іде­ться про пен­сіо­не­рів, яких в Укра­ї­ні близь­ко 12 млн (осіб пра­це­зда­тно­го ві­ку в нас 26 млн). Пен­сії в дер­жа­ві вкрай не­ве­ли­кі на­віть по­рів­ня­но з офі­цій­ним про­жи­тко­вим мі­ні­му­мом, який сьо­го­дні ста­но­вить 1435 грн (для не­пра­це­зда­тної осо­би) і при­найм­ні удві­чі (!) мен­ший за ре­аль­ний про­жи­тко­вий мі­ні­мум. При цьо­му, на від­мі­ну від пра­це­зда­тно­го на­се­ле­н­ня, біль­ша ча­сти­на пен­сіо­не­рів жи­ве на ко­шти, які їм на­дає дер­жа­ва, не ма­ю­чи ані за­оща­джень, ані ро­бо­ти чи не­ле­галь­них під­ро­бі­тків. Пен­сії остан­ні­ми ро­ка­ми та­кож зро­ста­ють, про­те за­га­лом не мо­жна ска­за­ти, що сут­тє­во: якщо у 2014-му се­ре­дня пен­сія ста­но­ви­ла 1,5 тис. грн, то у 2018 ро­ці — 2,4 тис. грн. У бе­ре­зні 2019-го уряд зби­ра­є­ться про­ве­сти їх ін­де­кса­цію, але зро­зумі­ло, що за на­яв­ної тен­ден­ції пен­сіо­не­ри за­ли­ша­ти­му­ться най­чи-

сель­ні­шою се­ред най­менш пла­то­спро­мо­жних ка­те­го­рій на­се­ле­н­ня. І при­чи­на цьо­го кри­є­ться не в то­му, що уря­ду бра­кує до­брої во­лі чи еко­но­мі­чне зро­ста­н­ня не­до­ста­тнє, а в не­ефе­ктив­но­сті ни­ні­шньої пен­сій­ної си­сте­ми, яка де­да­лі мен­ше від­по­від­ає і еко­но­мі­чним, і де­мо­гра­фі­чним ре­а­лі­ям, справ­ля­ю­чи ці­лий спектр не­га­тив­них ефе­ктів на на­ціо­наль­ну еко­но­мі­ку за­га­лом.

Низ­ку сер­йо­зних про­блем ство­рює ті­ньо­ва еко­но­мі­ка, об­сяг якої в пер­шо­му пів­річ­чі 2018-го, за оцін­кою Мі­н­еко­ном­ро­з­ви­тку, ста­но­вив 32% офі­цій­но­го ВВП. У ко­ро­тко­стро­ко­вій пер­спе­кти­ві тінь за­ва­жає на­пов­ню­ва­ти дер­жав­ний бю­джет і, зокре­ма, Пен­сій­ний фонд, де­фі­цит яко­го в уря­ді спо­ді­ва­ю­ться по­до­ла­ти аж у 2022 ро­ці. Крім то­го, не­о­форм­ле­ні пра­ців­ни­ки, не­до­о­три­му­ю­чи тру­до­вий стаж, у да­ле­к­ося­жній пер­спе­кти­ві мо­жуть ви­йти на мі­ні­маль­ну пен­сію або за­ли­ши­ти­ся вза­га­лі без неї, а от­же, ста­нуть утри­ман­ця­ми дер­жа­ви. Не­о­фі­цій­не пра­це­вла­шту­ва­н­ня та­кож ство­рює про­бле­му на­ду­жи­ва­н­ня суб­си­ді­я­ми, ко­ли во­ни ді­ста­ю­ться осо­бам, чиї до­хо­ди при­хо­ва­ні в ті­ні. За сло­ва­ми мі­ні­стра Ан­дрія Ре­ви, по­да­ю­чи до­ку­мен­ти на суб­си­дії, 923 тис. ро­дин вка­за­ли, що ма­ють ну­льо­ві до­хо­ди — ци­фра, по­ві­ри­ти в яку не­мо­жли­во. Окрім не­ці­льо­во­го ви­ко­ри­ста­н­ня бю­дже­тних ко­штів, це ство­рює си­ту­а­ції, ко­ли лю­ди ці­ле­спря­мо­ва­но уни­ка­ють офі­цій­но­го пра­це­вла­шту­ва­н­ня, щоб не втра­ти­ти пра­во на суб­си­дію.

Цьо­го­річ уряд вжив за­хо­дів, які ма­ють де­що оздо­ро­ви­ти та­кий стан ре­чей, зокре­ма прив’язав пра­во на суб­си­дію до спла­ти ЄСВ. За но­ви­ми пра­ви­ла­ми, на до­по­мо­гу мо­жуть пре­тен­ду­ва­ти на­віть за­ро­бі­тча­ни, але для цьо­го їм до­ве­де­ться спла­ти­ти ЄСВ. Бе­зро­бі­тні ма­ють пра­во на суб­си­дію тіль­ки якщо пе­ре­бу­ва­ють на облі­ку в цен­трі зайня­то­сті. Остан­нє не є обов’яз­ко­вим для без­ро­бі­тних у се­лі та рай­цен­трах, де про­бле­ма із пра­це­вла­шту­ва­н­ням сто­їть на­ба­га­то го­стрі­ше. Та­кож суб­си­дію отри­му­ва­ти­муть пра­ців­ни­ки, які не спла­чу­ють ЄСВ із ви­ни ро­бо­то­дав­ця. Ці ви­мо­ги ціл­ком до­ре­чні, але зро­зумі­ло, що ті­ньо­ва еко­но­мі­ка й на­да­лі чи­ни­ти­ме не­га­тив­ний вплив, зокре­ма на ефе­ктив­ність роз­по­ді­лу суб­си­дій.

Тре­тя про­бле­ма — у не­ви­со­кій енер­го­ефе­ктив­но­сті укра­їн­ських до­мо­го­спо­дарств та пов’яза­ної ін­фра­стру­кту­ри. Най­біль­ший успі­хів Укра­ї­на до­ся­гла у 2015 ро­ці, змен­шив­ши су­ку­пне спо­жи­ва­н­ня га­зу на 8,8 млрд м³. Най­біль­ший ефект спра­ви­ло на­се­ле­н­ня (вклю­чно з ви­тра­та­ми на по­тре­би опа­ле­н­ня), яке за­оща­ди­ло 4,9 млрд м³. У 2015–2017-му спо­жи­ва­н­ня га­зу за­ли­ша­ло­ся май­же на одно­му рів­ні: 33,8 млрд, 33,2 млрд та 31,9 млрд у ко­жно­му ро­ці. При цьо­му на­се­ле­н­ня змен­ши­ло рі­чне ви­ко­ри­ста­н­ня га­зу з 2014-го по 2017-й май­же на 30%. Го­лов­ним сти­му­лом до еко­но­мії став стри­бок цін, але дер­жа­ва вда­є­ться й до по­зи­тив­но­го сти­му­лю­ва­н­ня. Зокре­ма, йде­ться про пов­ну мо­не­ти­за­цію суб­си­дій, яка має за­пра­цю­ва­ти з 1 сі­чня 2019 ро­ку.

Крім то­го, із жов­тня 2014-го в Укра­ї­ні діє дер­жав­на про­гра­ма «те­плих кре­ди­тів», спря­мо­ва­на на під­ви­ще­н­ня енер­го­ефе­ктив­но­сті до­мо­го­спо­дарств. По­при скру­тну еко­но­мі­чну си­ту­а­цію, за час дії ці­єї про­гра­ми укра­їн­ці отри­ма­ли 2,3 млрд грн. Але зно­ву-та­ки бо­роть­ба за енер­го­ефе­ктив­ність впи­ра­є­ться в мас­шта­бні­шу про­бле­му, а са­ме в за­галь­ну зно­ше­ність ін­фра­стру­кту­ри Укра­ї­ни. За оцін­ка­ми екс­пер­тів, близь­ко 60% жи­тло­во­го фон­ду кра­ї­ни по­тре­бує ка­пі­таль­но­го ре­мон­ту, а за­галь­ний рі­вень зно­ше­но­сті ко­му­наль­ної ін­фра­стру­кту­ри пе­ре­ви­щує 60%. При­чи­на про­ста: 65% жи­тло­во­го фон­ду бу­ло по­бу­до­ва­но в 1946–1980 ро­ках, а ще 18% — до 1945-го. Са­ма со­бою зно­ше­ність жи­тла та ін­фра­стру­кту­ри під­ви­щує енер­го­ви­тра­тність, не ка­жу­чи про те, що в ті ча­си бу­дин­ки зво­ди­ли­ся без ура­ху­ва­н­ня су­ча­сних стан­дар­тів енер­го­ефе­ктив­но­сті. Ста­ра хру­щов­ка, обі­грів якої об­хо­ди­ться над­то до­ро­го, а то­му біль­шість її ме­шкан­ців «си­дять» на суб­си­ді­ях, — ти­по­ва кар­ти­на для су­ча­сної Укра­ї­ни. На жаль, про­гра­ми на кшталт «те­плих кре­ди­тів» не мо­жуть по­до­ла­ти цю про­бле­му: за під­ра­хун­ка­ми «Ре­а­ні­ма­цій­но­го па­ке­ту ре­форм», на ада­пта­цію до су­ча­сних стан­дар­тів енер­го­ефе­ктив­но­сті ли­ше ба­га­то­по­вер­хо­вих жи­тло­вих бу­дин­ків по­трі­бно близь­ко €100 млрд — су­ма ни­ні аб­со­лю­тно не­пі­д­йом­на для укра­їн­сько­го бю­дже­ту.

Та­ким чи­ном, суб­си­дії за­ли­ша­ться ча­сти­ною укра­їн­ської дій­сно­сті на­дов­го. До­по­ки в кра­ї­ні не ви­ве­де­но з ті­ні ри­нок пра­ці, не ре­фор­мо­ва­но пен­сій­ну си­сте­му та не про­ве­де­но мас­шта­бну мо­дер­ні­за­цію жи­тла й ін­фра­стру­кту­ри (не ка­жу­чи про енер­го­ви­тра­тність про­ми­сло­во­сті), від­мо­ва від суб­си­дій обі­йде­ться до­рож­че, ніж са­мі суб­си­дії. У те­пе­рі­шніх умо­вах во­ни до­по­ма­га­ють уни­кну­ти тяж­ких со­ці­аль­но-еко­но­мі­чних на­слід­ків, які за­чі­па­ти­муть ці­лі про­шар­ки на­се­ле­н­ня. Однак ефе­ктив­ність ін­стру­мен­ту суб­си­дій слід по­стій­но під­ви­щу­ва­ти, вдо­ско­на­лю­ю­чи пра­ви­ла їхньо­го при­зна­че­н­ня та ство­рю­ю­чи від­по­від­ні ме­ха­ні­зми кон­тро­лю. Що­прав­да, ко­жен уряд сто­їть і сто­я­ти­ме пе­ред спо­ку­сою пе­ре­тво­ри­ти їх із ме­ха­ні­зму під­трим­ки кон­кре­тних гро­ма­дян на спо­сіб під­ку­пу не­за­мо­жних верств на­се­ле­н­ня в обмін на по­лі­ти­чну ло­яль­ність. І якщо ви­про­бу­ва­н­ня суб­си­ді­я­ми Укра­ї­на ще мо­же ви­три­ма­ти, то їхнє пе­ре­тво­ре­н­ня на атра­кціон не­ба­че­ної по­пу­ліст­ської ще­дро­сті за­гро­жує на­ба­га­то сер­йо­зні­ши­ми на­слід­ка­ми.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.