Едвард Лу­кас про не­до­оцін­ку на­слід­ків ко­ру­пції на За­хо­ді

Едвард Лу­кас, стар­ший ві­це-пре­зи­дент Цен­тру ана­лі­зу єв­ро­пей­ської по­лі­ти­ки (CEPA, Вар­ша­ва й Вашингтон)

Ukrainskiy Tyzhden - - ЗМIСТ МАЄ ЗНАЧЕННЯ -

У дзер­ка­лі ви­дно, що в нас за спи­ною, а от те, що по­пе­ре­ду, не по­ба­чиш. За­хі­дна по­лі­ти­ка без­пе­ки ски­да­є­ться на ке­ру­ва­н­ня ав­то­мо­бі­лем за­дом на­пе­ред. Ра­но чи пі­зно ми ро­зу­мі­є­мо, що на до­ро­зі ви­бо­ї­на, то­ді їде­мо обе­ре­жні­ше, щоб не під­стри­бу­ва­ти на на­сту­пній. Але не ди­ви­мо­ся впе­ред. Ре­зуль­та­ти та­кої їзди сум­ні. Ми не зав­ва­жи­ли на­зрі­ва­н­ня кра­ху Ра­дян­сько­го Со­ю­зу (а в де­яких ви­пад­ках га­не­бно на­ма­га­ли­ся при­пи­ни­ти де­зін­те­гра­цію ім­пе­рії). Ми не­до­оці­ни­ли згу­бних на­слід­ків ко­ру­пції в пост­ра­дян­ській Ро­сії та ін­ших кра­ї­нах. Ми не пе­ред­ба­чи­ли ре­ван­ши­зму ко­ли­шніх ка­ге­бі­стів, куль­мі­на­ці­єю яко­го ста­ло схо­дже­н­ня Вла­ді­мі­ра Пу­ті­на до вла­ди. Нас за­ско­чи­ли зне­на­цька ата­ки на Есто­нію 2007 ро­ку, вій­на в Гру­зії 2008- го та мас­шта­бні вій­сько­ві на­вча­н­ня Ро­сії 2009- го. Єв­ро­пей­ські кра­ї­ни за­па­ні­ку­ва­ли, ко­ли бу­ло при­пи­не­но га­зо­ві по­став­ки че­рез те­ри­то­рію Укра­ї­ни. За­хід до­зво­лив се­бе оду­ри­ти, ко­ли Ме­двє­дєв і Пу­тін по­мі­ня­ли­ся мі­сця­ми. Ні­хто не зро­зу­мів, що Кремль чи­нить сер­йо­зний спро­тив про­гра­мі ЄС «Схі­дне пар­тнер­ство», то­му на­сту­пне за­хо­пле­н­ня Кри­му та вій­на на Схо­ді Укра­ї­ни 2014 ро­ку ви­яви­ли­ся ціл­ко­ви­тою не­спо­ді­ван­кою. Ні­хто не очі­ку­вав, що 2016-го Мо­сква на­ва­жи­ться на ата­ку аме­ри­кан­ської по­лі­ти­чної си­сте­ми. Бри­тан­ські ви­со­ко­по­са­дов­ці й гад­ки не ма­ли, що Ро­сія вб’є ко­ли­шньо­го аген­та ФСБ Алє­ксан­дра Лі­тві­нєн­ка 2006 ро­ку чи про­вер­не та­ку са­му опе­ра­цію про­ти ко­ли­шньо­го офі­це­ра ГРУ Сєр­ґєя Скрі­па­ля 2018- го. Ни­ні За­хід по­чав ді­я­ти більш- менш аде­ква­тно що­до пе­ре­ва­жної ча­сти­ни цих пи­тань. Ми вже спри­йма­є­мо РФ як за­гро­зу. НА­ТО по­си­ли­ло те­ри­то­рі­аль­ну обо­ро­ну в Пів­ні­чно- та Пів­ден­но- Схі­дній Єв­ро­пі. Ще чи­ма­ло на­ле­жить зро­би­ти, але ри­зик, що ро­сі­я­ни успі­шно вчи­нять не­спо­ді­ва­ну ата­ку, сут­тє­во змен­шив­ся. Ми сер­йо­зні­ше ста­ви­мо­ся до кі­бер­без­пе­ки, ро­зу­мі­є­мо, що ін­фор­ма­ція мо­же ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти­ся як зброя. Ха­кер­ські ата­ки для ви­то­ку ін­фор­ма­ції, які спра­цю­ва­ли в Поль­щі та США, уже про­ва­ли­ли­ся у Фран­ції та Ні­меч­чи­ні. Кон­тр­ро­звід­ка кра­їн За­хо­ду зро­би­ла про­ти­дію ро­сій­ським шпи­гу­нам сво­їм прі­о­ри­те­том. ЄС по- дбав про енер­ге­ти­чну без­пе­ку зав­дя­ки по­кра­щен­ню ін­фра­стру­кту­ри та впро­ва­джен­ню жорс­ткі­ших норм.

Та на одно­му великому фрон­ті ми до­сі ніяк не дамо ра­ди з ро­сій­ською тактикою. Йде­ться про гро­ші. Ро­сія незаможна дер­жа­ва, але їй вистачає готівки на те, щоб від­кри­то й приховано скуповувати по­лі­ти­чний вплив. Для цьо­го ро­сі­я­ни ви­ко­ри­сто­ву­ють еко­но­мі­чні плац­дар­ми, ство­рю­ю­чи ком­па­нії, чиє ви­жи­ва­н­ня за­ле­жить від до­брих від­но­син із РФ. Не гре­бу­ють во­ни й та­ки­ми під­сту­пни­ми ме­то­да­ми, як ін­сай­дер­ська тор­гів­ля, від­ми­ва­н­ня гро­шей і ко­ру­пція.

Фа­хів­цям із по­лі­ти­ки без­пе­ки не­лег­ко ося­гну­ти ці за­гро­зи. У нас ве­ли­кий до­свід у роз­по­ді­лі ви­трат

на обо­ро­ну, во­єн­но­му пла­ну­ван­ні, ана­лі­зі роз­ві­ду­валь­них да­них то­що. Ми зви­кли до жва­во­го діа­ло­гу з обо­рон­ни­ми під­при­єм­ства­ми та пред­став­ни­ка­ми вла­ди. Однак ма­ло ці­ка­ви­мо­ся ан­ти­мо­но­поль­ною по­лі­ти­кою, за­плу­та­ним фі­нан­со­вим пра­вом чи ку­хнею то­вар­но­го рин­ку, осо­бли­во ко­ли ці пи­та­н­ня по­тра­пля­ють на ви­со­ко­кон­ку­рен­тну по­лі­ти­чну те­ри­то­рію. Ре­фор­ма фі­нан­су­ва­н­ня ви­бор­чих кам­па­ній у США, роль Сі­ті у Ве­ли­кій Бри­та­нії пі­сля Brexit, за­ко­ни про бан­ків­ську та­єм­ни­цю в Лю­ксем­бур­зі та ано­нім­ність вла­сни­ків ком­па­ній, за­ре­є­стро­ва­них у шта­ті Де­ла­вер, — для то­го щоб ро­зі­бра­ти­ся в то­му всьо­му, ба­га­тьом фа­хів­цям до­ве­де­ться ви­йти із зо­ни ком­фор­ту. Та ця би­тва ще очі­кує нас у май­бу­тньо­му. Ру­шій­ною си­лою гео­по­лі­ти­ки є фі­нан­со­ві ре­сур­си. Ро­сія та ін­ші про­тив­ни­ки, зокре­ма Ки­тай, зна­ють, що мо­жуть ку­пи­ти по­лі­ти­чний вплив, ско­ри­став­шись про­га­ли­на­ми — най­ча­сті­ше ціл­ком ле­галь­ни­ми — у на­ших юри­ди­чних і фі­нан­со­вих си­сте­мах.

За­мо­жним за­хі­дним дер­жа­вам тре­ба по­збу­ти­ся цих про­блем за­ра­ди вла­сних ін­те­ре­сів. Нам та­кож слід пам’ята­ти, що в та­ких кра­ї­нах, як Укра­ї­на, па­нує ко­ру­пція ли­ше то­му, що в там­те­шніх ко­ру­пціо­не­рів є спіль­ни­ки в Лон­до­ні чи Ві­дні. Ста­ре га­сло «За на­шу й ва­шу сво­бо­ду » вар­то до­пов­ни­ти сло­вом « че­сність».

НА ОДНО­МУ ВЕЛИКОМУ ФРОН­ТІ МИ ДО­СІ НІЯК НЕ ДАМО РА­ДИ З РО­СІЙ­СЬКОЮ ТАКТИКОЮ. ЙДЕ­ТЬСЯ ПРО ГРО­ШІ. РО­СІЯ НЕЗАМОЖНА ДЕР­ЖА­ВА, АЛЕ ЇЙ ВИСТАЧАЄ ГОТІВКИ НА ТЕ, ЩОБ ВІД­КРИ­ТО Й ПРИХОВАНО СКУПОВУВАТИ ПО­ЛІ­ТИ­ЧНИЙ ВПЛИВ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.