Епос про енер­ге­ти­чно­го ве­ле­тня На­фто­газ дає при­бу­ток, але кри­ти­ка на йо­го адре­су не вщу­хає

Чо­му НАК «На­фто­газ Укра­ї­ни» по­стій­но пе­ре­бу­ває в цен­трі по­лі­ти­чно­го про­ти­сто­я­н­ня

Ukrainskiy Tyzhden - - ЗМIСТ МАЄ ЗНАЧЕННЯ - Де­нис Ка­зан­ський

НАК «На­фто­газ Укра­ї­ни» опи­ни­ла­ся в див­но­му ста­но­ви­щі. З одно­го бо­ку, це одна з не­ба­га­тьох ві­тчи­зня­них ком­па­ній, де пі­сля ре­во­лю­ції 2014 ро­ку мо­жна по­ба­чи­ти по­зи­тив­ний ефект від реформ. З дру­го­го — ке­рів­ни­цтво На­фто­га­зу пе­ре­тво­ри­ло­ся на одну з улю­бле­них мі­ше­ней для кри­ти­ки опо­зи­ції. Біль­ше, ніж Ан­дрія Ко­бо­лє­ва та Юрія Ві­трен­ка, в Укра­ї­ні кри­ти­ку­ють хі­ба що пер­ших осіб дер­жа­ви. У чо­му ж при­чи­на та­ко­го фе­но­ме­на? Зда­ва­ло­ся б, ре­зуль­та­та­ми На­фто­га­зу справ­ді мо­жна пи­ша­ти­ся. Якщо за ча­сів «мі­цних го­спо­дар­ни­ків» Яну­ко­ви­ча та Азарова ком­па­нія ге­не­ру­ва­ла ли­ше ве­ли­че­зні зби­тки, то остан­ні­ми ро­ка­ми си­ту­а­ція кар­ди- наль­но змі­ни­ла­ся. Те­пер во­на ре­кор­дно на­ро­щує при­бу­ток і спла­чує мі­льяр­ди гри­вень по­да­тків до бю­дже­ту.

У но­ви­нах за 2011–2012 ро­ки, які лег­ко зна­йти в ін­тер­нет-по­шу­ко­ви­ках, сло­во «На­фто­газ» усю­ди тра­пля­є­ться по су­сід­ству зі сло­вом «зби­ток». На­при­клад, 2012-й НАК за­кін­чи­ла з чи­стим зби­тком 10,2 млрд грн, 2013-й — із чи­стим зби­тком 12,52 млрд грн. За то­ді­шньо­го кур­су до­ла­ра по 8 грн це ко­ло­саль­ні су­ми. Для по­рів­ня­н­ня: то­рік ком­па­нія отри­ма­ла 39,3 млрд грн чи­сто­го при­бу­тку, що на 46% пе­ре­ви­щи­ло ре­зуль­тат 2016-го. Та­ким чи­ном, у «ста­біль­но­му » 2013-му На­фто­газ ви­ки­нув на ві­тер $1,5 млрд, а в 2017-му май­же стіль­ки са­мо за­ро­бив.

Крім то­го, то­рік ком­па­нія ста­ла най­біль­шим пла­тни­ком по­да­тків кра­ї­ни і, за її ж да­ни­ми, пе­ре­ра­ху­ва­ла до бю­дже­ту близь­ко 106 млрд грн. Над­хо­дже­н­ня від гру­пи «На­фто­газ» ста­но­ви­ли близь­ко 14% усіх до­хо­дів дер­жав­но­го бю­дже­ту. НАК спла­ти­ла 14,3 млрд грн по­да­тку на при­бу­ток, 30,2 млрд грн ПДВ. Ще 33,9 млрд грн ста­но­ви­ли рен­тні пла­те­жі й 13,3 млрд грн — ди­ві­ден­ди.

До цих до­ся­гнень мо­жна до­да­ти ще одну ва­жли­ву пе­ре­мо­гу на по­ча­тку ни­ні­шньо­го ро­ку. У лю­то­му Сток­гольм­ський ар­бі­траж за­до­воль­нив по­зов На­фто­га­зу про­ти ро­сій­сько­го Газ­про­му про не­до­ста­тні об­ся­ги тран­зи­ту й зо­бов’язав ро­сій­сько­го мо­но­по­лі­ста допла­ти­ти укра­їн­ській ком­па­нії $4,63 млрд за не­до­по­ста­ча­н­ня. $2,1 млрд із ці­єї су­ми На­фто­газ уже стя­гнув із Газ­про­му у ви­гля­ді бла­ки­тно­го па­ли­ва, а ви­пла­ти ще $2,6 млрд те­пер до­ма­га­є­ться че­рез су­ди. Крім то­го, ви­мо­ги НАК по­стій­но зро­ста­ють і на сьо­го­дні, за сло­ва­ми її ко­мер­цій­но­го ди­ре­кто­ра Юрія Ві­трен­ка, ста­нов­лять уже $12 млрд.

Про­те, не­зва­жа­ю­чи на всі ці оче­ви­дні успі­хи, На­фто­газ ре­гу­ляр­но по­тра­пляє під шквал кри­ти­ки. Го­лов­ний про­тив­ник дер­жав­ної ком­па­нії — Юлія Ти­мо­шен­ко. Най­рей­тин­го­ві­ший кан­ди­дат у пре­зи­ден­ти на­зи­ває її «ко­ру­пцій­ним по­се­ре­дни­ком» та обі­цяє в ра­зі при­хо­ду до вла­ди вза­га­лі лі­кві­ду­ва­ти.

«Че­рез пів­ро­ку пер­ше, що ми зро­би­мо, — лі­кві­ду­є­мо На­фто­газ як не­по­трі­бно­го посередника. А та­кож, якщо НАК ство­рить ін­ші по­се­ре­дни­цькі стру­кту­ри, а во­на за­раз пла­нує це зро­би­ти для про­да­жу при­ро­дно­го га­зу укра­їн­цям, усе це бу­де лі­кві­до­ва­но», — за­яви­ла лі­дер­ка «Ба­тьків­щи­ни».

Є в Ти­мо­шен­ко та її ко­ман­ди пре­тен­зії й до рів­ня зар­плат ке­рів­ни­ків На­фто­га­зу. На­при­клад, згі­дно з де­кла­ра­ці­єю го­ло­ва НАК Ан­дрія Ко­бо­лє­ва за 2016 рік він офі­цій­но за­ро­бив на сво­їй по­са­ді 19,323 млн грн, а 2017-го су­ма тіль­ки зро­сла. Для укра­їн­сько­го оби­ва­те­ля це ко­смі­чні гро­ші, то­му зі­гра­ти на йо­го по­чу­т­тях тут по­пу­лі­стам не­скла­дно. Тим біль­ше що роз­па­ли­ти при­стра­сті до­по­міг і сам Ко­бо­лєв, який не так дав­но від­вер­то роз­по­вів в ін­терв’ю, що отри­ма­ну пре­мію за пе­ре­мо­гу над Газ­про­мом в Сток­гольм­сько­му ар­бі­тра­жі пе­ре­вів ма­те­рі, яка жи­ве в США. Ні­чо­го про­ти­за­кон­но­го в та­ких ді­ях не бу­ло, однак мо­жна уяви­ти, яку ре­а­кцію та­кі за­яви мо­жуть ви­кли­ка­ти в укра­їн­сько­му су­спіль­стві, не роз­пе­ще­но­му ви­со­ким рів­нем жи­т­тя.

Якщо ві­ді­йти від емо­цій і по­ди­ви­ти­ся на си­ту­а­цію тве­ре­зо, На­фто­газ справ­ді по­тре­бує ре­фор­му­ва­н­ня. І до­мов­ле­но­сті про йо­го роз­по­діл на кіль­ка стру­ктур до­ся­гну­то вже дав­но. У ме­мо­ран­ду­мі про спів­пра­цю Укра­ї­ни та МВФ пе­ред­ба­че­на про­це­ду­ра так зва­но­го ан­бан­длін­гу, тоб­то пе­ре­да­чі фун­кції транс­пор­ту­ва­н­ня га­зу від НАК до не­за­ле­жно­го опе­ра­то­ра. Пе­ред­ба­ча­є­ться, що цей опе­ра­тор ді­ста­не на­зву «Ма­гі­страль­ні га­зо­про­во­ди Укра­ї­ни» й управ­ля­ти­ме га­зо­транс­порт­ною си­сте­мою кра­ї­ни. Однак про­цес до­сі так і не за­пу­ще­но. За сло­ва­ми Ан­дрія Ко­бо­лє­ва, пі­сля пе­ре­мо­ги в Сток­гольм­сько­му ар­бі­тра­жі про­во­ди­ти ан­бан­длінг уже не мо­жна, бо Газ­пром у цьо­му ви­пад­ку мо­же ско­ри­ста­ти­ся си­ту­а­ці­єю і не ви­пла­ти­ти $2,6 млрд бор­гу. Із ці­єї са­мої при­чи­ни ке­рів­ни­цтво На­фто­га­зу жорс­тко кри­ти­кує Юлію Ти­мо­шен­ко та її іні­ці­а­ти­ву лі­кві­ду­ва­ти НАК.

Прем’єр-мі­ністр Укра­ї­ни Во­ло­ди­мир Грой­сман у сво­є­му не­дав­ньо­му ін­терв’ю агент­ству «Укр­ін­форм» ви­знав, що по­діл На­фто­га­зу не­ми­ну­чий, адже єв­ро­пей­ське за­ко­но­дав­ство ви­ма­гає роз­ді­лу ви­до­бу­тку, транс­пор­ту­ва­н­ня та збе­рі­га­н­ня па­ли­ва. Але во­дно­час під­кре­слив, що на­ра­зі зро­би­ти це не­мо­жли­во, бо то­ді Укра­ї­на справ­ді не отри­має борг від Газ­про­му. На ви­рі­ше­н­ня про­бле­ми по­трі­бен час, але то­чних тер­мі­нів ані Грой­сман, ані будь-хто ін­ший на­зва­ти по­ки що не зміг

Три­ва­лий час ве­ду­ться роз­мо­ви й про при­ва­ти­за­цію На­фто­га­зу, а то­чні­ше га­зо­транс­порт­ної си­сте­ми Укра­ї­ни. Ще у 2011 ро­ці то­ді­шній пре­зи­дент Ві­ктор Яну­ко­вич бу­ду­вав пла­ни з про­да­жу ча­сти­ни акцій держ­ком­па­нії, а в 2013-му про не­об­хі­дність її при­ва­ти­за­ції ка­зав ві­це-прем’єр Юрій Бой­ко, але жо­дних ре­аль­них кро­ків у цьо­му на­прям­ку зро­бле­но так і не бу­ло. Та­кі роз­мо­ви ве­ду­ться і сьо­го­дні, але й тут є низ­ка про­блем. Пред­став­ни­ки вла­ди не раз за­яв­ля­ли про на­мір ви­ста­ви­ти на про­даж 49% акцій ГТС, але, на дум­ку де­яких екс­пер­тів, жо­ден сер­йо­зний ін­ве­стор не ви­тра­ча­ти­ме мі­льяр­ди до­ла­рів, щоб при­дба­ти та­кий па­кет. Ве­ли­ко­го грав­ця мо­же ці­ка­ви­ти тіль­ки ціл­ко­ви­тий кон­троль над ГТС, тоб­то біль­ше ніж 50% акцій.

Крім то­го, всі спро­би при­ва­ти­за­ції не­ми­ну­че на­ра­жа­ю­ться на по­лі­ти­чний опір. По­лі­ти­ки-по­пу­лі­сти сві­до­мо за­ви­щу­ють вар­тість укра­їн­ської ГТС (на­зи­ва­ю­ться не­ми­сли­мі ци­фри $200–300 млрд, які не ма­ють ні­чо­го спіль­но­го з ре­аль­ні­стю), щоб по­тім у від­по­відь на будь-яку ре­аль­ну про­по­зи­цію про про­даж кри­ча­ти про те, що « укра­їн­ську ГТС хо­чуть про­да­ти за ко­пій­ки». Та­ка по­зи­ція дає змо­гу лег­ко ви­кли­ка­ти в су­спіль­ства «по­рив на­ро­дно­го гні­ву » й за­галь­му­ва­ти будь-які пе­ре­го­во­ри про мо­жли­вий про­даж. Тим ча­сом реальна вар­тість укра­їн­ської га­зо­транс­порт­ної си­сте­ми зни­жу­є­ться з ро­ку в рік, адже во­на за­над­то зно­ше­на. Крім то­го, втра­ча­є­ться і її стра­те­гі­чне зна­че­н­ня. На­ра­зі Ро­сія бу­дує тру­бо­про­во­ди в об­хід Укра­ї­ни, то­му в май­бу­тньо­му цін­ність на­шої ГТС, на­пев­но, ще впа­де.

Ймо­вір­но, за­кін­чи­ться не­за­ба­ром і мо­но­по­лія На­фто­га­зу як по­ста­чаль­ни­ка па­ли­ва у квар­ти­ри укра­їн­ців. Ра­но чи пі­зно в кра­ї­ні має за­пра­цю­ва­ти пов­но­цін­ний ри­нок га­зу, і ко­ли це ста­не­ться, гро­ма­дя­ни змо­жуть са­мі ви­би­ра­ти не тіль­ки ком­па­нію, а й та­риф. Пі­сля за­пу­ску рин­ку НАК за­ли­ши­ться одним із йо­го опе­ра­то­рів, але ни­ні­шньо­го зна­че­н­ня вже не ма­ти­ме. Ре­фор­ма на­зрі­ла вже дав­но, вве­де­н­ня рин­ку по­стій­но за­тя­гу­ва­ло­ся з по­лі­ти­чних мо­ти­вів, але й ця ба­га­то­стра­ждаль­на епо­пея до­бі­гає кін­ця.

Та­ким чи­ном, не­зва­жа­ю­чи на пев­ні успі­хи в ро­бо­ті НАК, подаль­шо­го ре­фор­му­ва­н­ня ком­па­нії все одно не уни­кну­ти. До ви­бо­рів сер­йо­зних зру­шень у цьо­му ми, на­пев­но, так і не по­ба­чи­мо, а ось пі­сля них си­ту­а­ція мо­же змі­ни­ти­ся. Втім, усе за­ле­жа­ти­ме від май­бу­тньої роз­ста­нов­ки сил у пар­ла­мен­ті й від то­го, якій по­лі­ти­чній си­лі вда­сться збе­рег­ти кон­троль над На­фто­га­зом.

То­рік На­фто­газ отри­мав 39,3 млрд грн чи­сто­го при­бу­тку, що на 46% пе­ре­ви­щи­ло ре­зуль­тат 2016-го. Та­ким чи­ном, у «ста­біль­но­му» 2013-му На­фто­газ ви­ки­нув на ві­тер $1,5 млрд, а в 2017-му май­же стіль­ки са­мо за­ро­бив

Роз­ді­ли­ти чи во­ло­да­рю­ва­ти? Ло­гі­ка реформ пе­ред­ба­чає ви­окрем­ле­н­ня із НАК «На­фто­газ Укра­ї­ни» кіль­кох ком­па­ній, однак по­лі­ти­чної во­лі для та­ко­го рі­ше­н­ня на­ра­зі не­має

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.