Про­мі­жний ре­зуль­тат Ре­пор­таж про ви­бо­ри до Па­ла­ти пред­став­ни­ків зі шта­ту Нью- Йорк

Де­мо­кра­ти­чна пар­тія США пі­сля про­мі­жних ви­бо­рів до парламенту по­вер­тає со­бі кон­троль над Па­ла­тою пред­став­ни­ків у Кон­гре­сі

Ukrainskiy Tyzhden - - ЗМIСТ МАЄ ЗНАЧЕННЯ - Ста­ні­слав Ко­злюк, штат Нью-йорк, США

У Спо­лу­че­них Шта­тах від­бу­ли­ся про­мі­жні ви­бо­ри до Кон­гре­су. Пі­сля кіль­кох мі­ся­ців агі­та­ції аме­ри­кан­ці обра­ли 35 се­на­то­рів і 435 чле­нів Па­ла­ти пред­став­ни­ків. Аме­ри­кан­ські ЗМІ вже всти­гли на­зва­ти цю кам­па­нію одні­єю з най­до­рож­чих: по­рів­ня­но з 2014-м пар­тії ви­тра­ти­ли на ви­бо­ри на 35% біль­ше гро­шей. І якщо ви­бо­ри до Се­на­ту не обі­ця­ли сюр­при­зів, то про ре­зуль­та­ти бо­роть­би за Па­ла­ту пред­став­ни­ків го­во­ри­ли до­во­лі обе­ре­жно.

«До­брий день! Я во­лон­тер від де­мо­кра­тів, ми хо­ди­мо по до­мів­ках і на­га­ду­є­мо лю­дям про ва­жли­вість май­бу­тніх ви­бо­рів. Ви йде­те го­ло­су­ва­ти у вів­то­рок?» — за­пи­тує жін­ка 50 ро­ків. Це Арі­е­ла. У мі­сте­чку Ма­унт Кі­ско в шта­ті Нью-йорк во­на об­хо­дить бу­ди­нок за бу­дин­ком зі сво­го спи­ску, щоб з’ясу­ва­ти, чи не змі­ни­ли­ся у ви­бор­ців упо­до­ба­н­ня що­до кан­ди­да­тів.

Її зу­стрі­ча­ють по-рі­зно­му: хтось швид­ко по­яснює, що він го­ло­су­вав, го­ло­сує і го­ло­су­ва­ти­ме за де­мо­кра­тів. Хтось скар­жи­ться, що до них уже при­хо­ди­ли два ти­жні то­му з ана­ло­гі­чни­ми за­пи­та­н­ня­ми, хтось не­за­до­во­ле­ний го­ра­ми па­пе­ро­вої агі­та­ції під вла­сним бу­дин­ком. А хтось всту­пає в по­ле­мі­ку що­до по­лі­ти­чних про­грам, ідей та ці­лей окре­мих пред­став­ни­ків де­мо­кра­ти­чної пар­тії.

Жін­ка під­хо­дить до чер­го­во­го бу­дин­ку. Две­рі від­чи­няє чо­ло­вік, зов­ні схо­жий на ви­хід­ця зі Схі­дної Єв­ро­пи: ще­ти­на на облич­чі, шльо­пан­ці на шкар­пе­тки, по­га­на ан­глій­ська.

— Ска­жіть, ви йде­те го­ло­су­ва­ти цьо­го вів­тор­ка? Ви ре­є­стру­ва­ли­ся як де­мо­крат, ва­ші впо­до­ба­н­ня не змі­ни­ли­ся? Ви не­за­ле­жний? Ска­жіть, а ви Алекс? Уза­га­лі тут ме­шкає Алекс? — за­пи­тує Арі­е­ла.

— Єс. Єс. Ноу. Ай донт вонт ту шейр зіс ін­фор­мейшн, — від­по­від­ає чо­ло­вік із ха­ра­ктер­ним акцен­том і за­чи­няє две­рі. Арі­е­ла роз­вер­та­є­ться і йде геть. Во­на по­яснює: ці про­мі­жні ви­бо­ри для кра­ї­ни до­во­лі ва­жли­ві. Адже мо­жуть змі­ни­ти ба­ланс по­лі­ти­чних сил у пар­ла­мен­ті. Однак це ро­зу­мі­ють не всі. І по­при те що де­які ре­гіо­ни кра­ї­ни тра­ди­цій­но під­три­му­ють одну з двох по­лі­ти­чних пар­тій: Де­мо­кра­ти­чну або Ре­спу­блі­кан­ську, є про­бле­ма з мо­бі­лі­за­ці­єю ви­бор­ців.

«Ска­жі­мо, ре­спу­блі­кан­ці не на­ма­га­ю­ться агі­ту­ва­ти но­вих лю­дей у шта­тах де­мо­кра­тів. І нав­па­ки. У ме­не є спи­сок осіб, які до­бро­віль­но за­ре­є­стру­ва­ли­ся як при­хиль­ни­ки де­мо­кра­тів. Пу­блі­чно ви­сло­ви­ли свою по­зи­цію. І хо­ча штат Нью-йорк під­три­мує Де­мо­кра­ти­чну пар­тію, ми вла­што­ву­є­мо обго­во­ре­н­ня: хо­ди­мо по до­мів­ках і на­га­ду­є­мо лю­дям про те, що ва­жли­во при­йти на ви­бор­чу діль­ни­цю й про­го­ло­су­ва­ти», — ка­же Арі­е­ла.

Во­на три­має в ру­ках агі­та­цій­ні ма­те­рі­а­ли — ін­фор­ма­цію про тих, ко­го де­мо­кра­ти про­су­ва­ють на цих ви­бо­рах: тут і кан­ди­дат до Кон­гре­су, і кан­ди­да­ти до мі­сце­во­го Се­на­ту. Їхні про­гра­ми зо­се­ре­дже­ні дов­ко­ла фі­нан­су­ва­н­ня за­галь­но­осві­тніх шкіл, кон­тро­лю за обі­гом зброї, за­хи­сту прав жі­нок і по­да­тків. Утім, роз­да­ва­ти на ру­ки агі­та­цію май­же не до­во­ди­ться: у біль­шо­сті ви­пад­ків ви­бор­ці де­мо­кра­тів зна­ють про­гра­ми кан­ди­да­тів. Во­дно­час ре­зуль­та­ту май­бу­тніх пе­ре­го­нів во­ни по­бо­ю­ю­ться.

«Ро­зу­мі­є­те, ми бо­ї­мо­ся, що Трамп ство­рює кле­пто­кра­тію. Ре­спу­блі­кан­ці кон­тро­лю­ють Кон­грес. Ма­ють сво­го пре­зи­ден­та, у яко­го ба­га­то див­них ідей. Якщо не ви­йде змі­ни­ти ба­ланс сил, ме­ні важ­ко уяви­ти, що нас очі­кує до 2020 ро­ку. А ри­зи­ки є, бо до про­мі­жних ви­бо­рів ува­га лю­дей за­зви­чай мен­ша», — ка­же один із при­хиль­ни­ків де­мо­кра­тів на ім’я Брюс.

Для Укра­ї­ни про­мі­жні ви­бо­ри та­кож ство­рю­ють пев­ні ви­кли­ки, оскіль­ки змі­ни­ться ба­га­то го­лів ко­мі­те­тів, які бу­ли дружніми до нас. «Укра­їн­ській ди­пло­ма­тії до­ве­де­ться по­пра­цю­ва­ти, щоб на­ве­сти з ни­ми мо­сти. Ска­жі­мо, на ви­бо­ри не пі­шов го­ло­ва фі­нан­со­во-бю­дже­тно­го ко­мі­те­ту, це очіль­ник Укра­їн­сько­го кон­гре­со­во­го ко­мі­те­ту Аме­ри­ки», — по­яснює пред­став­ник УККА (Укра­їн­ський кон­гре­со­вий ко­мі­тет Аме­ри­ки — без­пар­тій­на не­при­бу­тко­ва ор­га­ні­за­ція, яка пред­став­ляє укра­їн­ців у США. — Ред.) у Нью-йор­ку Ан­дрій До­брян­ський.

Во­дно­час те­ма Укра­ї­ни чи пов’яза­ні з нею пи­та­н­ня під час ці­єї кам­па­нії не зву­ча­ли. Тут вар­то по­ясни­ти, що пар­ла­мент (Кон­грес. — Ред.) Спо­лу­че­них Шта­тів скла­да­є­ться з двох па­лат: Па­ла­ти пред­став­ни­ків (ни­жньої) та Се­на­ту (верх­ньої). Пер­ша іні­ці­ює та ухва­лює фе­де­раль­ні за­ко­ни, які ді­ють на те­ри­то­рії всіх шта­тів, а та­кож мо­же ого­ло­си­ти ім­пі­чмент пре­зи­ден­то­ві. Се­нат від­по­від­аль­ний за за­твер­дже­н­ня між­на­ро­дних до­го­во­рів, дає зго­ду на при­зна­че­н­ня по­слів то­що. Пі­сля ви­бо­рів 2014-го скла­ла­ся си­ту­а­ція, ко­ли кон­троль над Кон­гре­сом здо­бу­ла одна з двох пар­тій — Ре­спу­блі­кан­ська. А зго­дом, 2016го, у пре­зи­дент­ських пе­ре­го­нах пе­ре­міг і кан­ди­дат від неї До­нальд Трамп. Упро­довж двох ро­ків йо­го ке­рів­ни­цтва зро­ста­ла під­трим­ка де­мо­кра­тів. Це яви­ще на­віть ді­ста­ло свою на­зву — «си­ня хви­ля». Про­те са­ме ви­бо­ри ма­ли по­ка­за­ти, на­скіль­ки во­на є ви­прав­да­ною.

Про не­об­хі­дність при­йти на ви­бор­чі діль­ни­ці на­га­ду­ють на ли­ше во­лон­те­ри, які хо­дять по до­мів­ках. На те­ле­ба­чен­ні ре­гу­ляр­но кру­тять ре­кла­му від кан­ди­да­тів двох пар­тій. Одна стра­шні­ша за ін­шу: мов­ляв, якщо ти не при­йдеш го­ло­су­ва­ти, то умов­ний Джон Сміт за­бе­ре са­ме твої по­да­тки і їх ви­ко­ри­ста­ють для фі­нан­су­ва­н­ня сум­нів­них ідей. Або ж, нав­па­ки, той са­мий умов­ний Сміт до­зво­лить мі­гран­там за­бра­ти мі­сце тво­їх ді­тей у шко­лі, лі­кар­ні чи на ро­бо­ті. Во­дно­час, на від­мі­ну від Укра­ї­ни, з біл­бор­дів на лю­дей не ди­ви­ли­ся облич­чя кан­ди­да­тів. На­то­мість во­ни актив­но на­га­ду­ва­ли про се­бе по те­ле­фо­ну (лю­ди отри­му­ва­ли агі­та­цій­ні по­ві­дом­ле­н­ня і дзвін­ки) та в ін­тер­не­ті. По­над те, ре­кла­ма із за­кли­ком іти го­ло­су­ва­ти на ви­бор­чі діль­ни­ці з’яв­ля­ла­ся на­віть у по­пу­ляр­но­му се­ред мо­ло­ді до­да­тку для зна­йомств Tinder. А в день ви­бо­рів на ву­ли­цях мо­жна бу­ли зу­стрі­ти лю­дей із пла­ка­та­ми «Йди го­ло­су­ва­ти».

Сам про­цес го­ло­су­ва­н­ня у шта­тах рі­знив­ся. Десь ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли пов­ні­стю еле­ктрон­ну си­сте­му, десь во­ле­ви­яв­ле­н­ня

ДЛЯ УКРА­Ї­НИ ПРО­МІ­ЖНІ ВИ­БО­РИ ТА­КОЖ СТВО­РЮ­ЮТЬ ПЕВ­НІ ВИ­КЛИ­КИ, ОСКІЛЬ­КИ ЗМІ­НИ­ТЬСЯ БА­ГА­ТО ГО­ЛІВ КО­МІ­ТЕ­ТІВ, ЯКІ БУ­ЛИ ДРУЖНІМИ ДО НАС. ВО­ДНО­ЧАС ТЕ­МА УКРА­Ї­НИ ЧИ ПОВ’ЯЗА­НІ З НЕЮ ПИ­ТА­Н­НЯ ПІД ЧАС ЦІ­ЄЇ КАМ­ПА­НІЇ НЕ ЗВУ­ЧА­ЛИ

від­бу­ва­ло­ся за до­по­мо­гою зви­чай­них бю­ле­те­нів. У де­яких мі­стах їх мо­жна бу­ло отри­ма­ти по­штою і в день ви­бо­рів вки­ну­ти в спе­ці­аль­ну скринь­ку. Однак зде­біль­шо­го си­сте­ми бу­ли ком­бі­но­ва­ні: спо­ча­тку лю­ди ма­ли обрати із за­про­по­но­ва­но­го спи­ску сво­їх кан­ди­да­тів, за­ма­лю­ва­ти кру­же­чки над їхні­ми іме­на­ми й по­кла­сти бю­ле­те­ні в спе­ці­аль­ні ма­ши­ни. Остан­ні, сво­єю чер­гою, пе­ре­ві­ря­ли, чи пра­виль­но від­бу­ло­ся во­ле­ви­яв­ле­н­ня: чи за всі по­са­ди про­го­ло­су­вав ви­бо­рець, чи не від­мі­тив дві кан­ди­да­ту­ри за­мість одні­єї то­що. Якщо все га­разд, ма­ши­на збе­рі­га­ла бю­ле­тень у спе­ці­аль­но­му кон­тей­не­рі. Якщо ні, по­вер­та­ла йо­го на­зад, і то­ді ви­бо­рець або вно­сив прав­ки, або по­чи­нав спо­ча­тку з ін­шим бю­ле­те­нем. По­де­ко­ли, щоб про­го­ло­су­ва­ти, на­віть не був по­трі­бний па­спорт — до­ста­тньо по­ста­ви­ти під­пис.

«Ми по­рів­ню­є­мо під­пис лю­ди­ни з тим, який во­на по­ста­ви­ла, ко­ли ре­є­стру­ва­ла­ся як ви­бо­рець. І в ра­зі їх збі­гу ви­да­є­мо бю­ле­тень, що має свій по­ряд­ко­вий но­мер. Те­о­ре­ти­чно, якщо в ко­гось ви­ни­кнуть сум­ні­ви в то­му, що кон­кре­тна лю­ди­на про­го­ло­су­ва­ла, це мо­жна пе­ре­ві­ри­ти. Якщо ви­яв­лять по­ру­ше­н­ня, го­лос ану­лю­ють», — по­яснює Дейв, го­ло­ва одні­єї з діль­ниць у шта­ті Нью-йорк. Вла­сне, про фаль­си­фі­ка­ції тут час від ча­су го­во­рять. Скар­жа­ться, на­при­клад, на про­бле­ми з ви­бор­чи­ми спи­ска­ми, ко­ли лю­ди не мо­жуть про­го­ло­су­ва­ти, бо їхні під­пи­си не­схо­жі. Або на на­рі­за­н­ня ви­бор­чих окру­гів та­ким чи­ном, щоб лю­дям бу­ло не­зру­чно го­ло­су­ва­ти. Утім, це рад­ше ви­ня­ток із пра­вил, аніж си­стем­ні по­ру­ше­н­ня.

«Мо­жли­во­стя­ми для фаль­си­фі­ка­цій тут про­сто не ко­ри­сту­ю­ться, бо не до­зво­ля­ють по­лі­ти­чна куль­ту­ра й тра­ди­ції кра­ї­ни. Тут про­сто не прийня­то вла­што­ву­ва­ти «ка­ру­се­лі» з ви­бор­ців», — ка­же До­брян­ський. Ще одна від­мін­ність від укра­їн­ських ви­бо­рів — від­су­тність цен­тра­лі­зо­ва­но­го ор­га­ну, який під­ра­хо­вує го­ло­си. Діль­ни­чна ви­бор­ча ко­мі­сія пе­ре­дає ре­зуль­та­ти го­ло­су­ва­н­ня ко­мі­сії окру­гу, а та, сво­єю чер­гою, ко­мі­сії шта­ту. Фе­де­раль­ної цен­траль­ної ви­бор­чої ко­мі­сії в укра­їн­сько­му ро­зу­мін­ні не існує. США ма­ють по­ді­бний ор­ган, але він за­йма­є­ться ли­ше фі­нан­со­ви­ми пи­та­н­ня­ми і не ра­хує го­ло­сів, що не за­ва­жає опе­ра­тив­но під­би­ва­ти під­сум­ки ви­бо­рів. Са­ме во­ле­ви­яв­ле­н­ня від­бу­ва­є­ться в ро­бо­чий

день. Спе­ці­аль­ні ма­ши­ни для го­ло­су­ва­н­ня став­лять у шко­лах, по­же­жних від­діл­ках то­що. Охо­ро­ня­ють діль­ни­ці та­кож за­ле­жно від си­ту­а­ції. У де­яких шта­тах це ро­блять ше­ри­фи, щоб за­по­біг­ти будь-яким мо­жли­вим су­ти­чкам між прихильниками ре­спу­блі­кан­ців і де­мо­кра­тів. А там, де пе­ре­мо­жець пе­ре­го­нів зро­зумі­лий за­зда­ле­гідь, мо­жуть об­хо­ди­ти­ся й без охо­ро­ни.

«Мо­ло­ді на діль­ни­ці бу­ло ма­ло. Най­актив­ні­ши­ми бу­ли лю­ди ві­ком від 50 ро­ків. Яв­ка не над­то ви­со­ка: на одній із діль­ниць у нас за­ре­є­стро­ва­но по­над 1 тис. лю­дей. Ста­ном на 19:00 го­ло­су­ва­ти при­йшло тро­хи більш як 500», — роз­по­від­ає Пол, спо­сте­рі­гач від Де­мо­кра­ти­чної пар­тії на одній із діль­ниць у шта­ті Нью-йорк.

«Зна­є­те, це за­раз у на­шо­му мі­сті під­три­му­ють де­мо­кра­тів. А на по­ча­тку 1990-х біль­шість го­ло­су­ва­ла за ре­спу­блі­кан­ців. Але за 10–20 ро­ків си­ту­а­ція кар­ди­наль­но змі­ни­ла­ся. І те­пер цей округ не чер­во­но­го, а си­ньо­го ко­льо­ру», — до­дає Пол.

Пі­сля за­кін­че­н­ня го­ло­су­ва­н­ня, за­кри­т­тя діль­ниць ма­ши­ни, які ра­ху­ють бю­ле­те­ні, ви­да­ють ре­зуль­тат. Пра­ців­ни­ки діль­ни­ці пе­ре­ко­ну­ють: во­ни не під’єд­на­ні до ін­тер­не­ту, тож убез­пе­че­ні від зов­ні­шніх впливів. Ре­зуль­та­ти, які ви­дасть ма­ши­на для го­ло­су­ва­н­ня, по­ві­дом­ля­ють окру­жній ко­мі­сії. Фі­зи­чно па­пір із ци­фра­ми при­во­зять пі­зні­ше. Під­сум­ки ви­бо­рів ста­ють ві­до­мі за кіль­ка го­дин пі­сля за­вер­ше­н­ня го­ло­су­ва­н­ня.

«Зна­є­те, це й справ­ді ва­жли­вий для кра­ї­ни день. І зав­тра зран­ку ви ді­зна­є­те­ся про ре­зуль­та­ти ви­бо­рів про­сто на ву­ли­ці: зу­стрі­не­те або ду­же ба­га­то ща­сли­вих лю­дей, або ду­же ба­га­то за­сму­че­них», — роз­по­від­ає при­хиль­ни­ця де­мо­кра­тів Шей­ла.

Опів­но­чі пре­зи­дент США До­нальд Трамп за­те­ле­фо­ну­вав пред­став­ни­кам Де­мо­кра­ти­чної пар­тії і ви­знав свою по­раз­ку. На мо­мент під­го­тов­ки но­ме­ру до дру­ку ре­спу­блі­кан­ці отри­ма­ли в ни­жній па­ла­ті Кон­гре­су 196 місць, де­мо­кра­ти — 222. Ра­зом із тим уже мо­жна го­во­ри­ти, що пі­сля за­кри­т­тя ви­бор­чих діль­ниць і за­вер­ше­н­ня під­ра­хун­ку го­ло­сів у США не­о­фі­цій­но, але стар­ту­ва­ла пе­ред­ви­бор­ча пре­зи­дент­ська кам­па­нія. І най­ближ­чим ча­сом мо­жна бу­де по­ба­чи­ти по­тен­цій­них кан­ди­да­тів, які бра­ти­муть участь у цих пе­ре­го­нах.

Втру­ча­н­ня-2018. За офі­цій­ним по­ві­дом­ле­н­ням ке­рів­ни­цтва Facebook, на­пе­ре­до­дні про­мі­жних ви­бо­рів у США бу­ло ви­да­ле­но 115 ака­ун­тів, які бу­ли при­че­тні до ко­ор­ди­но­ва­но­го по­ши­ре­н­ня ма­ні­пу­ля­тив­ної ін­фор­ма­ції. За­зна­ча­є­ться, що за ни­ми мо­гли сто­я­ти во­ро­жі «іно­зем­ні си­ли», які на­ма­га­ю­ться впли­ну­ти на ре­зуль­та­ти ви­бо­рів так са­мо, як і 2016 ро­ку

На­кри­ло си­ньою хви­лею. Де­мо­кра­ти змо­гли ви­ко­ри­ста­ти не­вдо­во­ле­н­ня по­лі­ти­кою Трам­па на свою ко­ристь

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.