А ТИМ ЧА­СОМ...

Ukrayina Moloda - - Економіка - Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ

Упро­довж остан­ніх ти­жнів укра­їн­ці, від­ві­ду­ю­чи ма­га­зи­ни, рин­ки, по­чи­на­ють за­ну­рю­ва­ти­ся у стан пер­ма­нен­тно­го шо­ку. Ці­ни зро­ста­ють на очах і ча­сто всу­пе­реч на­віть еле­мен­тар­ній ло­гі­ці. Як, ска­жі­мо, різ­ке по­до­рож­ча­н­ня ба­хче­вих у пік се­зо­ну, мо­ло­чної про­ду­кції влі­тку, ко­ли во­на за­зви­чай де­шев­шає, яєць, м’яса, го­ро­ди­ни... На­слід­ка­ми мо­же ста­ти зна­чне під­ви­ще­н­ня рі­чної ін­фля­ції у 2017 ро­ці. Мо­жли­во, на­віть у ра­зи від за­пла­но­ва­ної. Що впли­ва­ти­ме на курс грив­ні. І всі ці по­дії є яскра­вим свід­че­н­ням фа­кту, що На­ціо­наль­ний банк, який го­лов­ним сво­їм зав­да­н­ням де­кла­ру­вав тар­ге­ту­ва­н­ня ін­фля­ції, зно­ву не впо­рав­ся із ви­кли­ка­ми. Як це бу­ло, ко­ли НБУ на­ма­гав­ся ря­ту­ва­ти грив­ню... Ну а ін­шо­го ор­га­ну, який би міг не ли­ше кон­ста­ту­ва­ти, а й впли­ва­ти на си­ту­а­цію, у нас не­має

НБУ: вин­ні агра­рії, бо ба­га­то про­да­ють на екс­порт

Рі­чна ін­фля­ція у сер­пні 2017 ро­ку — у по­рів­нян­ні з сер­пнем ми­ну­ло­го ро­ку — при­ско­ри­ла­ся до 16,2%. Ще мі­сяць то­му, у ли­пні, цей по­ка­зник ста­но­вив 15,9%. На­ра­зі — хо­ча рі­чна ін­фля­ція упро­довж одно­го мі­ся­ця є ли­ше умов­ним по­ка­зни­ком — ми ма­є­мо зро­ста­н­ня цьо­го по­ка­зни­ка май­же вдві­чі від про­гно­зо­ва­но­го НБУ. Як ві­до­мо, На­ціо­наль­ний банк вста­но­вив так зва­ний ін­фля­цій­ний тар­гет на рів­ні 8% плюс-мі­нус два від­со­тко­ві пун­кти. Уряд ско­ри­гу­вав цей по­ка­зник до 11,2%. Ре­аль­ність, як на сьо­го­дні­шній день, ви­яви­ла­ся сут­тє­во сум­ні­шою.

Ста­ти­сти­ка по­дає скла­до­ві змі­ни цін, які впли­ва­ють на ін­фля­цію в Укра­ї­ні. Най­біль­ше — на 18% — по­до­рож­ча­ли яй­ця, на 1,1%-4% — м’ясо­про­ду­кти і са­ло, мо­ло­чна про­ду­кція, рис, хліб, ма­сло. На 1,4% по­до­рож­ча­ли ал­ко­голь­ні на­пої і тю­тю­но­ві ви­ро­би. Го­лов­ним чи­ном че­рез під­ня­т­тя цін на ци­гар­ки на 2,5%.

Де­я­кі про­ду­кти, на дум­ку пра­ців­ни­ків Держ­ста­ту, по­де­шев­ша­ли. Най­біль­ше — на 21,5% — по­де­шев­ша­ли ово­чі. На 0,4%-5,7% зни­зи­ли­ся ці­ни на фру­кти, про­ду­кти із зер­но­вих, ри­бу. Зав­дя­ки цьо­му в сер­пні ми отри­ма­ли хо­ча й мі­ні­маль­ну, але та­ки мі­ся­чну де­фля­цію 0,1%.

Про­ми­сло­ві то­ва­ри у сер­пні по­до­рож­ча­ли. Ці­ни на одяг і взу­т­тя під­ня­ли­ся на 2,4%. На 0,3% здо­рож­ча­ли по­слу­ги ЖКГ. Най­біль­ші ви­ну­ва­тці тут — та­ри­фи на во­до­по­ста­ча­н­ня і ка­на­лі­за­цію: 1,7% та 1,6%, від­по­від­но. На 0,8% по­до­рож­чав транс­порт.

На­ціо­наль­ний банк Укра­ї­ни, який сво­го ча­су за­явив, що на­да­лі він не бу­де під­три­му­ва­ти грив­ню і всю свою міць, зу­си­л­ля, ста­ра­н­ня по­кла­де на тар­ге­ту­ва­н­ня ін­фля­ції, у кри­ти­чній си­ту­а­ції вір­ту­о­зно роз­вів ру­ка­ми. І про­ко­мен­ту­вав щось на кшталт «Ну а ми тут що?..». «Фа­кти­чна ін­фля­ція у рі­чно­му ви­мі­рі пе­ре­ви­щи­ла тра­є­кто­рію про­гно­зу На­ціо­наль­но­го бан­ку, опу­блі­ко- ва­ну в ін­фля­цій­но­му зві­ті за ли­пень 2017 ро­ку, — че­сно зі­знав­ся у сво­є­му про­ва­лі від­по­від­аль­ний за фа­кти­чне зне­ці­не­н­ня грив­ні. — Це на­сам­пе­ред зу­мов­ле­но ви­со­ки­ми тем­па­ми ро­сту цін на про­ду­кти хар­чу­ва­н­ня че­рез подаль­ше від­обра­же­н­ня фа­кто­рів iз бо­ку про­по­зи­ції: не­спри­я­тли­ві по­го­дні умо­ви, зна­чні об­ся­ги екс­пор­ту».

Лег­ким по­ру­хом ру­ки ва­ші гро­ші пе­ре­тво­рю­ю­ться...

Що та­ке рі­чна ін­фля­ція 16%, ду­же до­сту­пно по­яснив еко­но­міст Оле­ксій Кущ. «Ві­зьме­мо мі­ні­маль­ну за­ро­бі­тну пла­ту 3200 грн. Пі­сля спла­ти всіх по­да­тків отри­му­є­мо на ру­ки 2500 грн. У ви­пад­ку рі­чної ін­фля­ції 16% ми отри­ма­є­мо у ре­аль­них ці­нах 2100 грн.», — на­пи­сав він.

Якою ж са­ме бу­де ін­фля­ція в Укра­ї­ні за під­сум­ка­ми 2017 ро­ку, — на­ра­зі є ве­ли­кою ін­три­гою. У рі­вень 11,2%, який озву­чив мі­ністр еко­но­мі­ки Сте­пан Ку­бів, не ві­рить пра­кти­чно ні­хто з ві­тчи­зня­них еко­но­мі­стів. І на­зи­ва­ють біль­ші ци­фри. Іно­ді — зна­чно біль­ші. На дум­ку екс­пер­та Оле­ксія Пло­тні­ко­ва, до кін­ця ро­ку мо­жна очі­ку­ва­ти 12% зне­ці­не­н­ня грив­ні. Та­кої ж дум­ки ви­ко­нав­чий ди­ре­ктор Мі­жна­ро­дно­го фон­ду Блей­зе­ра Олег Устен­ко. «Про­гно­зно­го по­ка­зни­ка у 8% до­сяг­ти не вда­сться, це ми вже ба­чи­мо за ре­зуль­та­та­ми пер­шо­го квар­та­лу, — ка­же він. — Оче­ви­дно, що рі­вень ін­фля­ції бу­де дво­зна­чним. Я вва­жаю, що він ко­ли­ва­ти­ме­ться на рів­ні 12% плюс-мі­нус два від­со­тки. Мо­жли­во, ді­йде до 14%».

Ана­лі­тик Все­во­лод Сте­па­нюк ствер­джує, що бу­де не мен­ше 20%. «Зро­ста­н­ня еко­но­мі­ки не­має, у цьо­му ро­ці па­ді­н­ня про­ми­сло­во­сті, і це ін­фля­цій­ні гро­ші, — ка­же він. — Вра­хо­ву­ю­чи не­пря­мі па­ра­ме­три, ма­ти­ме­мо не мен­ше 20%, а ні­як не 11%12%, як ка­жуть, і вже то­чно не 9%, як бу­ло за­пи­са­но у бю­дже­ті». На йо­го дум­ку, на рі­вень ін­фля­ції та­кож ти­сне де­фі­цит Пен­сій­но­го фон­ду. «Пен­сій­ний фонд за­ли­ша­є­ться де­фі­ци­тним,

На ри­нок до Єв­ро­пи

У Страс­бур­зі під час за­сі­да­н­ня Єв­ро­пар­ла­мен­ту від­бу­ло­ся під­пи­са­н­ня Ре­гла­мен­ту ЄС про на­да­н­ня Укра­ї­ні тор­го­вель­них пре­фе­рен­цій тер­мі­ном на три ро­ки.

«Під­пи­са­н­ня за­вер­шує май­же рік на­по­ле­гли­вих зу­силь на­ших єв­ро­пей­ських пар­тне­рів про на­да­н­ня на­шій кра­ї­ні до­да­тко­вих пре­фе­рен­цій для ва­жли­вих то­ва­рів укра­їн­сько­го аграр­но­го і про­ми­сло­во­го екс­пор­ту», — на­пи­сав пред­став­ник Укра­ї­ни в Єв­ро­пей­сько­му Со­ю­зі Ми­ко­ла То­чи­цький.

До­ку­мент всту­пає у дію з 1 жов­тня 2017 ро­ку. Що­прав­да, де­я­кі до­да­тко­ві пре­фе­рен­ції для аграр­них то­ва­рів укра­їн­сько­го ви­ро­бни­цтва ста­нуть мо­жли­ви­ми з 1 сі­чня 2018 ро­ку.

Но­ві рі­чні кво­ти ста­но­ви­ти­муть: 2,5 тис. тонн для ме­ду, 3 тис. тонн для обро­бле­них то­ма­тів, 65 тис. тонн для пше­ни­ці, 625 тис. тонн для ку­ку­ру­дзи, 325 тис. тонн для ячме­ню. Утім на­віть збіль­ше­ні кво­ти є мен­ши­ми, ніж ра­ні­ше пе­ред­ба­ча­ла Єв­ро­ко­мі­сія. А де­я­кі то­ва­ри, як, на­при­клад, се­чо­ви­на, з цьо­го пе­ре­лі­ку ви­лу­че­но.

хо­ча та­кий йо­го стан су­пе­ре­чить Кон­сти­ту­ції», — про­дов­жує екс­перт.

Ске­пти­чно оці­нює на­ші пер­спе­кти­ви і Оле­ксій Кущ. «Цьо­го лі­та з де­фля­ці­єю, яка мо­гли би «зби­ти» рі­вень рі­чної ін­фля­ції, не скла­ло­ся. То­му тіль­ки чу­до у ви­гля­ді не­о­блі­ко­ва­них за­па­сів дер­жав­но­го ре­зер­ву, які міль­йо­на­ми тонн хли­нуть на ри­нок у ви­гля­ді м’яса, ма­сла, хлі­ба, ово­чів і фру­ктів, за­га­ня­ю­чи ці­ни на них ниж­че плін­ту­са, до­зво­лить утри­ма­ти ін­декс спо­жив­чих цін на рів­ні 15%-16%. Якщо сер­йо­зно, то чу­да не бу­де», — пе­ре­ко­на­ний він.

Та­ка до­во­лі сут­тє­ва ін­фля­ція — це до­да­тко­вий тиск на курс грив­ні, яка вже і без то­го пе­ре­бу-

ває у не­про­стій си­ту­а­ції, вра­хо­ву­ю­чи не­га­тив­не саль­до зов­ні­шньої тор­гів­лі і на­ші на­про­чуд амор­фні пер­спе­кти­ви по­лі­пши­ти цю си­ту­а­цію. За пра­кти­кою, вслід за під­ня­т­тям про­до­воль­чих цін, не­о­дмін­но зро­стуть про­ми­сло­ві. Че­рез 5-6 мі­ся­ців. «Якщо сві­то­ві рин­ки зро­ста­ють, а на­ціо­наль­на ва­лю­та не укрі­плю­є­ться, про­ми­сло­ва ін­фля­ція та­кож зро­ста­ти­ме», — по­яснює Оле­ксій Кущ.

Хто до­по­мо­же НБУ?

Вла­да в осо­бі На­ціо­наль­но­го бан­ку, який го­ло­сно взяв на се­бе від­по­від­аль­ність за ін­фля­цію у дер­жа­ві, фа­кти­чно ні­чо­го не ро­бить. Не укрі­пляє грив­ню, аби за­по­біг­ти про­ми­сло­вій інф- ля­ції, хо­ча влі­тку мо­гла це зро­би­ти. Як, до ре­чі, вчи­няє Ро­сія, що має та­кий же си­ро­вин­ний ха­ра­ктер еко­но­мі­ки. «Від­так, мо­дель ін­фля­цій­но­го тар­ге­ту­ва­н­ня, що її про­па­гує Нац­банк, в укра­їн­ських ре­а­лі­ях пе­ре­тво­рю­є­ться на най­біль­ший блеф в істо­рії мо­не­тар­ної те­о­рії остан­ніх п’ят­де­ся­ти ро­ків, — ре­зю­мує Кущ. — У бі­ва­лю­тній еко­но­мі­ці, де ці­ни на ба­зо­ві акти­ви, екс­порт­ну си­ро­ви­ну й ім­пор­то­ва­ні енер­го­ре­сур­си, на­віть на кам’яне ву­гі­л­ля, фор­му­ю­ться у до­ла­рі, тар­ге­ту­ва­ти ди­на­мі­ку цін без кон­тро­лю обмін­но­го кур­су не­мо­жли­во». Адже, на йо­го дум­ку, ін­фля­цію спри­чи­няє не зро­ста­н­ня пла­то­спро­мо­жно­го по­пи­ту, а зро­ста­н­ня за­трат ви­ро­бни­цтва, спри­чи­не­не або зро­ста­н­ням цін на си­ро­ви­ну, або де­валь­ва­ці­єю на­ціо­наль­ної ва­лю­ти. Або дво­ма фа­кто­ра­ми...

Тож у су­хо­му за­ли­шку ма­є­мо На­ціо­наль­ний банк, який взяв­ся ви­рі­шу­ва­ти про­бле­му, але зно­ву обрав хи­бну та­кти­ку, і не ма­є­мо ін­шої стру­кту­ри, яка би мо­гла за­хи­сти­ти укра­їн­ців від зне­ці­не­н­ня їхніх гро­шей. А це — про­бле­ма, яка ви­ма­гає ви­рі­ше­н­ня.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.