Пі­жмур­ки з Са­а­ка­шві­лі

Вiд чо­го вiдво­лiкає нас ре­зо­нан­сний про­рив че­рез кор­дон?

Ukrayina Moloda - - Полiтика - Да­ри­на АНДРЕЄВА

Пам’ята­є­те, в ча­си на­шо­го ди­тин­ства бу­ла та­ка гра, ко­ли ве­ду­чо­му зав’язу­ва­ли очі, пле­ска­ли у до­ло­ні і кри­ча­ли: «Дід Па­нас, дід Па­нас, облиш му­хи, ло­ви нас». І ве­ду­чий по­ви­нен був ло­ви­ти бе­шке­тни­ків. Пев­не, в та­ку гру ви­рі­шив зі­гра­ти і Мі­хе­їл Са­а­ка­швiлi.

Спо­ча­тку екс-по­са­до­вець по­ви­нен був пе­ре­тну­ти кор­дон на КПП «Кра­ко­вець». І по­ки жур­на­лі­сти па­ку­ють ва­лі­зи, бе­руть зу­бні щі­тки та змін­ні шкар­пе­тки, а на КПП у спі­шно­му по­ряд­ку ми­ють асфальт i фар­бу­ють шла­гба­у­ми, Са­а­ка­шві­лі змі­нює пла­ни і їде до Ше­ги­ні. А за ним пря­мує клі­нін­го­ва бри­га­да та ав­то­бус із жур­на­лі­ста­ми. Яскра­во уяв­ля­є­ться кар­ти­на, ко­ли акул пе­ра при­про­шу­ють сі­да­ти до екс­кур­сій­но­го ав­то­бу­са та по­їха­ти ди­ви­ти­ся на при­їзд Са­а­ка­шві­лі. З та­ким ажі­о­та­жем не при­бу­вав на­віть во­гонь з Єру­са­ли­ма.

Чо­му Са­а­ка­шві­лі по­лю­бив їзди­ти Поль­щею? Мо­жли­во, хо­тів по­гра­ти­ся у пiжмур­ки з при­кор­дон­ни­ка­ми, а мо­жли­во, це кмі­тли­вий план укра­їн­ських очіль­ни­ків. До при­їзду ві­до­мо­го гру­зи­на пун­кти про­пу­ску обов’яз­ко­во ри­хту­ва­ти­муть і чим біль­ший спи­сок КПП, ку­ди пла­нує з’їзди­ти ко­ли­шній го­ло­ва Оде­щи­ни, тим кра­щою бу­де за­галь­на кар­ти­на.

А мо­жли­во, це ре­клам­ний хід Укр­за­лі­зни­ці. Спад по­пи­ту на кви­тки «Ін­тер­сі­ті» зму­сив щось ви­га­ду­ва­ти, і ком­па­нія по­ча­ла під­піль­ну пі­ар-акцію: «По­їха­ти в по­їзді з пер­со­ною нон-ґра­та, по­тра­пи­ти в ефір ві­до­мих те­ле­ка­на­лів». Та ме­ні зда­є­ться, що в по­тя­зі їха­ли охо­рон­ці ман­дрів­ни­ка та йо­го ро­ди­на. Яка, до ре­чі, при­їха­ла у Ше­ги­нi, за­йма­ю­чи ці­лий ав­то­бус. Ци­ган­ський та­бір, че­сне сло­во.

І от, ко­ли го­лов­на за­лі­зни­чна ком­па­нія кра­ї­ни зро­зумі­ла свій про­мах — по­їзд iз Пе­ре­ми­шля не ви­їхав. За офі­цій­ни­ми да­ни­ми: на «бор­ту» бу­ла лю­ди­на, якій в Укра­ї­ну в’їзду не­має. Ме­ні ці­ка­во, чо­му не мо­жна бу­ло про­сто про­да­ти йо­му кви­тка. Адже в по­тя­зі, крім де­пу­та­тів, мо­гли бу­ти і лю­ди. Їх по­обі­ця­ли від­пра­ви­ти до­до­му ав­то­бу­сом.

Жар­ти жар­та­ми, але все це сум­но. Як по­ка­зує жор­сто­ка пра­кти­ка, ко­ли всі ЗМІ так актив­но обго­во­рю­ють без­глу­зду но­ви­ну — вар­то очі­ку­ва­ти сер­йо­зних не­при­єм­но­стей. І мо­жна тіль­ки мір­ку­ва­ти, від чо­го нас так ста­ран­но від­во­лі­ка­ють: від те­хні­ки, яку зо­се­ре­джує на кор­до­ні во­рог, від пен­сій­ної ре­фор­ми чи ще чо­гось не менш ва­жли­во­го, на що в ме­діа не ви­ста­чи­ло мі­сця та ча­су, по­ки во­ни гра­ли­ся у пі­жмур­ки з Са­а­ка­шві­лі.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.