На­ко­пич со­бі пен­сію

Про за­слу­же­ний від­по­чи­нок мо­лодь має дба­ти вже сьо­го­дні

Ukrayina Moloda - - Суспільство - Лі­на ТЕСЛЕНКО

Чи мо­жна за ни­ні­шніх цін на хар­чі, лі­ки та ко­му­наль­ні по­слу­ги про­жи­ти на ти­ся­чу гри­вень iз хво­сти­ком? Мо­жна! І це до­ве­де­но укра­їн­ськи­ми пен­сіо­не­ра­ми. Що­прав­да, це схо­же біль­ше на ви­жи­ва­н­ня, аніж на пов­но­цін­не жи­т­тя. «Нам ча­сто до­рі­ка­ють: ви там що со­ві­сті геть не ма­є­те? Чо­му не збіль­ши­те лю­дям пен­сії? — ка­же мі­ністр со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки Ан­дрій Ре­ва. — По­вір­те, не­має жо­дно­го уря­ду, який не хо­тів би да­ти лю­дям до­стой­ні пен­сії. Але в ни­ні­шній си­ту­а­ції з та­ким де­фі­ци­том Пен­сій­но­го фон­ду це зро­би­ти не­ре­аль­но». То­му вся на­дія — на пен­сій­ну ре­фор­му. Ухва­ле­на ми­ну­ло­го ти­жня в пар­ла­мен­ті, во­на в не­ді­лю бу­ла під­пи­са­на Пре­зи­ден­том Пе­тром По­ро­шен­ком. Укра­їн­ців ре­фор­ма по­ки що біль­ше ля­кає, ніж дає на­дію на кра­ще жи­т­тя. Про­те в уря­ді за­пев­ня­ють — це ли­ше пер­ший крок, який ви­ма­гає в подаль­шо­му вдо­ско­на­ле­н­ня та до­о­пра­цю­ва­н­ня. То що ж да­лі? Про це йшло­ся на «кру­гло­му сто­лі» в Ін­сти­ту­ті Гор­ше­ні­на, участь у яко­му взя­ли пред­став­ни­ки Мін­со­цпо­лі­ти­ки та ві­тчи­зня­ні екс­пер­ти.

По­ло­ви­на пен­сіо­не­рів жи­вуть на «мі­ні­мал­ку»

...Моя су­сід­ка по да­чно­му бу­дин­ку, 60-рі­чна Ан­то­ні­на Они­си­мів­на, за май­же 38 ро­ків ро­бо­ти в кол­го­спі отри­ма­ла аж 1230 гри­вень пен­сії — са­ме стіль­ки жін­ка отри­мує «чи­сти­ми» на ру­ки. Тоб­то тут на­віть про мі­ні­маль­ну пен­сію не йде­ться. «Отак «по­ща­сти­ло» ви­йти в 2013 ро­ці на за­слу­же­ний від­по­чи­нок за за­ко­ном Тiгі­пка», — ка­же жін­ка. У чо­ло­ві­ка, який шо­фе­ру­вав у то­му ж та­ки кол­го­спі, тро­хи біль­ше — 1600 гри­вень. «Якось ви­кру­чу­є­мо­ся, — ка­же жін­ка у від­по­відь на моє за­пи­та­н­ня про жи­т­тя-бу­т­тя укра­їн­сько­го пен­сіо­не­ра. — Ма­є­мо при­са­ди­бне го­спо­дар­ство, го­род, тя­гне­мо на ба­зар усе, що мо­же­мо: і зе­лень, і фру­кти, й ово­чі. Зда­є­мо за­ку­пі­вель­ни­кам кар­то­плю, гар­бу­зо­ве на­сі­н­ня, ква­со­лю. Влі­тку не си­ди­мо — до лі­су то по яго­ди, то по гри­би йде­мо. Не со­бі — на про­даж. І обоє ще пра­цю­є­мо: я при­би­раю в ма­га­зин­чи­ку, а чо­ло­вік сто­ро­жує на одно­му з під­при­ємств». Але, на­віть ма­ю­чи всі ці до­да­тко­ві до­хо­ди, ро­ди­на пен­сіо­не­рів ду­же еко­но­мить. Бо тре­ба взим­ку опа­лю­ва­ти чи­ма­лий при­ва­тний бу­ди­нок, та й ді­тям хо­че­ться до­по­мог­ти.

На що жін­ка мо­же роз­ра­хо­ву­ва­ти з но­вим пен­сій­ним за­ко­но­дав­ством — їй і са­мій ці­ка­во. Хо­ча осо­бли­вих спо­ді­вань не ма­лює — по­пе­ре­дні під­ви­ще­н­ня і по­кра­ще­н­ня її не над­то тор­кну­ли­ся.

За­га­лом мі­ні­маль­ну пен­сію в кра­ї­ні отри­мує 5,6 міль­йо­на пен­сіо­не­рів із 12 міль­йо­нів, тоб­то май­же по­ло­ви­на. Про­те, як свід­чить со­ці­аль­не опи­ту­ва­н­ня Цен­тру еко­но­мі­чної стра­те­гії спіль­но з GfK, ли­ше два від­со­тки «за­слу­же­них від­по­чи­валь­ни­ків» жи­вуть су­то на одну пен­сію. Ре­шта — або ж про­дов­жу­ють пра­цю­ва­ти, або ж три­ма- ють під­со­бне го­спо­дар­ство, або ж отри­му­ють до­по­мо­гу від ді­тей. Сло­вом, ви­кру­чу­ю­ться, хто як мо­же. То­му пен­сію пе­ре­сі­чно­го укра­їн­ця на­зва­ти «за­слу­же­ним від­по­чин­ком» по­ки що вкрай важ­ко — на­віть на схи­лі літ лю­ди­ні зов­сім не до від­по­чин­ку. А щоб на­став той час, ко­ли пен­сіо­нер не ду­ма­ти­ме про хліб на­су­щний, про осінь сво­го жи­т­тя мо­ло­ді вар­то за­ду­му­ва­ти­ся вже сьо­го­дні. Вла­сне, на це й на­ці­ле­на пен­сій­на ре­фор­ма.

Ви­ходь­те на бій «з тін­ню»

«Те, що ми зро­би­ли, це пер­ший крок у ре­фор­му­ван­ні пен­сій­ної си­сте­ми Укра­ї­ни, — ка­же мі­ністр со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки Ан­дрій Ре­ва. — Ми по­вин­ні ство­ри­ти та­ку пен­сій­ну си­сте­му, яка бу­де спра­ве­дли­вою, са­мо­до­ста­тньою і за­без­пе­чить на­шим пен­сіо­не­рам гі­дну пен­сію. Пен­сій­на си­сте­ма в Укра­ї­ні має бу­ти по­бу­до­ва­на, як мі­ні­мум, три­рів­не­ва. Пер­ший рі­вень — со­лі­дар­на, дру­гий за­галь­но­обов’яз­ко­ва на­ко­пи­чу­валь­на, тре­тій — до­бро­віль­но-на­ко­пи­чу­валь­на. Із цих трьох рів­нів в Укра­ї­ні ре­аль­но пра­цює пер­ший рі­вень і час­тко­во тре­тій. Хо­ча в са­мо­му за­ко­ні про за­галь­но­обов’яз­ко­ве дер­жав­не пен­сій­не стра­ху­ва­н­ня пе­ред­ба­че­но нор­ми що­до на­ко­пи­чу­валь­ної обов’яз­ко­вої си­сте­ми. Але він так і не за­пра­цю­вав. Тож сьо­го­дні основ­не на­ван­та­же­н­ня ля­гає на со­лі­дар­ну си­сте­му». Тоб­то від­ра­ху­ва­н­ня, які пла­тять ті, хто пра­цює, йдуть до спіль­но­го ка­за­на — Пен­сій­но­го фон­ду, з яко­го й ви­пла­чу­ють пен­сії.

З огля­ду на те, що єди­ний стра­хо­вий вне­сок на сьо­го­дні спла­чує ли­ше 12 міль­йо­нів лю­дей пра­це­зда­тно­го ві­ку, ви­хо­дить, що ко­жен iз них, по су­ті, утри­мує одно­го пен­сіо­не­ра. А Пен­сій­ний фонд, за сло­ва­ми мі­ні­стра, не має ко­штів не те що на під­ви­ще­н­ня пен­сій, а на­віть на по­то­чні ви­пла­ти. Від­так ко­жна дру­га грив­ня на ви­пла­ту пен­сій іде з дер­жав­но­го бю­дже­ту. «Це озна­чає, що лю­ди, які пра­цю­ють і спла­чу­ють стра­хо­ві вне­ски, дві­чі опо­да­тко­ву­ю­ться, — на­го­ло­шує Ан­дрій Ре­ва.

— На фі­нан­су­ва­н­ня пен­сій ми і так на­прав­ля­є­мо біль­ше ко­штів, ніж на обо­ро­ну в умо­вах війни. От і зу­пи­ни­ли­ся пе­ред не­об­хі­дні­стю щось ро­би­ти. Бо без зба­лан­су­ва­н­ня до­хо­дів і ви­да­тків Пен­сій­но­го фон­ду за­без­пе­чи­ти лю­дей гі­дни­ми пен­сі­я­ми фі­зи­чно не мо­жли­во». Най­про­сті­ший крок — під­ня­ти пен­сій­ний вік, що й про­по­ну­вав Укра­ї­ні МВФ. Аби не йти на це, як аль­тер­на­ти­ву бу­ло за­про­по­но­ва­но під­ви­ще­н­ня стра­хо­во­го ста­жу, не­об­хі­дно­го для при­зна­че­н­ня пен­сії. Від тру­до­во­го, на­га­да­є­мо, він від­рі­зня­є­ться тим, що в пе­рі­од пра­ці кон­кре­тної лю­ди­ни за неї що­мі­ся­ця спла­чу­ва­ли­ся стра­хо­ві вне­ски в не­об­хі­дно­му роз­мі­рі. Якщо та­ких ви­плат не бу­ло — осо­ба пра­цю­ва­ла не­о­фі­цій­но, то юри­ди­чно це, по су­ті, мар­но про­жи­ті ро­ки. Но­во­вве­де­н­ням уряд фа­кти­чно про­по­нує пе­ре­сі­чним укра­їн­цям актив­ні­ше вклю­ча­ти­ся в бо­роть­бу «з тін­ню» — ви­ма­га­ти від ро­бо­то­дав­ця офі­цій­но­го пра­це­вла­шту­ва­н­ня. Про­те,

ко­ли їсти тре­ба щось уже сьо­го­дні, а до пен­сії «ще до­жи­ти тре­ба», не­ба­га­то хто на­ва­жи­ться «ка­ча­ти пра­ва».

Мі­ністр Ре­ва: «Ма­ма отри­має на ти­ся­чу гри­вень біль­шу пен­сію»

Але факт — що во­но бу­де «по­тім» — без­умов­но на­сто­ро­жує і ля­кає лю­дей. По­си­ла­ю­чись на вже зга­да­не ви­ще со­ці­аль­не до­слі­дже­н­ня, за­сту­пник ди­ре­кто­ра Цен­тру еко­но­мі­чної стра­те­гії Ма­рія Ре­пко за­зна­чи­ла, що май­же по­ло­ви­на укра­їн­ців не під­три­му­ють пен­сій­ну ре­фор­му. «Опи­та­ні при­бли­зно по­рів­ну роз­ді­ли­ли­ся, — ка­же па­ні Ма­рія. — 49 від­со­тків — не під­три­му­ють, 46% — під­три­му­ють, ще ко­мусь скла­дно від­по­ві­сти. Але це се­ред тих, хто знає про ре­фор­му. 22% лю­дей ска­за­ли, що вза­га­лі ні­чо­го не чу­ли про ре­фор­му».

Мі­ністр со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки, ко­мен­ту­ю­чи ці ре­зуль­та­ти, при­пу­стив, що на­се­ле­н­ня про­сто не ро­зу­міє су­ті ре­фор- ми. На йо­го дум­ку, лю­ди зро­зу­мі­ють її пе­ре­ва­ги, ко­ли отри­ма­ють під­ви­ще­ні пен­сії. «Ко­ли їхав на цей «кру­глий стіл», то за­те­ле­фо­ну­вав до від­ді­ле­н­ня Пен­сій­но­го фон­ду у Він­ни­ці, де отри­мує пен­сію моя ма­ма. І по­про­сив їх пе­ре­ра­ху­ва­ти її за но­ви­ми нор­ма­ми, — ка­же Ан­дрій Ре­ва. — Ма­ма все жи­т­тя про­пра­цю­ва­ла вчи­тель­кою, на за­слу­же­ний від­по­чи­нок вийшла у 1994 ро­ці. До­те­пер отри­му­ва­ла пен­сію 1681 грив­ня. А з 1 жов­тня отри­має 2841 грив­ню. Спо­ді­ва­ю­ся, по­зи­тив­ні змі­ни від­чу­ють й ін­ші пен­сіо­не­ри. От то­ді вар­то бу­де зно­ву по­ці­ка­ви­тись: то чи під­три­му­ють во­ни пен­сій­ну ре­фор­му?».

Ря­туй­ся, хто мо­же

Во­дно­час Пре­зи­дент ін­ве­сти­цій­ної гру­пи «Уні­вер» Та­рас Ко­зак на­го­ло­шує, що над пен­сій­ною ре­фор­мою ще до­ве­де­ться чи­ма­ло пра­цю­ва­ти. «На сьо­го­дні со­лі­дар­на си­сте­ма, на­віть ре­фор­мо­ва­на, не зда­тна впо­ра­ти­ся з ви­кли­ка­ми де­мо­гра­фії та по­до­ла­ти про­бле­ми Пен­сій­но­го фон­ду. Че­рез 2-3 ро­ки ми зно­ву по­вер­не­мо­ся до пи­та­н­ня ре­фор­ми со­лі­дар­но­го рів­ня, бо де­фі­цит Пен­сій­но­го фон­ду ні­ку­ди не зник, — на­го­ло­шує екс­перт. — Нам ка­жуть, що цей де­фі­цит бу­де зни­ка­ти, але роз­ра­хун­ків не­ма». Річ у тім, за­зна­чає Та­рас Ко­зак, що з ко­жним ро­ком у пра­це­зда­тний вік бу­дуть вхо­ди­ти де­да­лі мен­ше й мен­ше гро­ма­дян. «То­му що в пра­це­зда­тний вік вхо­ди­ти­муть лю­ди, які на­ро­ди­ли­ся на­при­кін­ці 90-х ро­ків та на по­ча­тку но­во­го ти­ся­чо­лі­т­тя. То­ді, на­га­даю, бу­ла сер­йо­зна яма на­ро­джу­ва­но­сті — ді­тей на­ро­ди­ло­ся вдві­чі мен­ше, ніж, ска­жі­мо, на­при­кін­ці 50-х ро­ків. А са­ме лю­ди, які на­ро­ди­лись у 50-х ро­ках, сьо­го­дні по­чи­на­ють ви­хо­ди­ти на пен­сію. Тоб­то ми ма­є­мо вдві­чі біль­ше тих, хто ви­хо­дить на пен­сію, ніж тих, хто по­чи­нає пра­цю­ва­ти», — слу­шно за­ува­жує пан Ко­зак. А от­же, пен­сія гро­ма­дян із со­лі­дар­но­го рів­ня сут­тє­во впа­де і ко­е­фі­ці­єнт за­мі­ще­н­ня скла­де близько 25% і бу­де зни­жу­ва­тись да­лі (за між­на­ро­дни­ми нор­ма­ми, ко­е­фі­ці­єнт за­мі­ще­н­ня — тоб­то ча­сти­на зар­пла­ти, яку лю­ди­на га­ран­то­ва­но отри­має на пен­сії, — має скла­да­ти 40%. — Авт.).

Екс­перт вва­жає, що для ви­прав­ле­н­ня та­кої си­ту­а­ції тре­ба роз­ро­би­ти сти­му­ли для роз­ви­тку до­бро­віль­ної на­ко­пи­чу­валь­ної си­сте­ми (на­при­клад, за­про­ва­ди­ти по­да­тко­ві піль­ги — з цих вне­сків не бу­дуть спла­чу­ва­ти­ся по­да­тки) та за­про­ва­джу­ва­ти за­галь­но­обов’яз­ко­ве пен­сій­не стра­ху­ва­н­ня.

Із ним ціл­ком по­го­джу­є­ться за­сту­пник ди­ре­кто­ра ком­па­нії «Пен­сій­но-акту­ар­ний кон­суль­тант» Оле­ксандр Ткач. «Дру­гий рі­вень (про за­галь­но­обов’яз­ко­ве пен­сій­не стра­ху­ва­н­ня. — Авт.) ми ма­ли за­пу­сти­ти ще в 2007 ро­ці. Не вда­ло­ся. Ни­ні­шня пен­сій­на ре­фор­ма пе­ред­ба­чає йо­го за­пуск із 1 сі­чня 2019 ро­ку. Але мо­же так ста­ти­ся, що вла­да зно­ву ві­зьме від­стро­чку. Чо­му існує та­кий ри­зик? То­му що в нас 31 бе­ре­зня 2019 ро­ку ви­бо­ри Пре­зи­ден­та, а 27 жов­тня 2019-го — ви­бо­ри у Вер­хов­ну Ра­ду. І якщо до то­го ча­су ми не ви­бу­ду­є­мо ефе­ктив­ну три­рів­не­ву пен­сій­ну си­сте­му, осо­бли­во дру­гий рі­вень, не по­чне­мо її за­пу­ска­ти, то, по­вір­те, нам ні­чо­го бу­де ска­за­ти на­сту­пним по­ко­лі­н­ням. Ми тіль­ки змо­же­мо ска­за­ти: «Ря­туй­ся, хто мо­же», — під­су­му­вав Оле­ксандр Ткач.

Якщо в Укра­ї­ні в най­ближ­чі ро­ки не за­пра­цює на­ко­пи­чу­валь­на пен­сій­на си­сте­ма, на­сту­пні по­ко­лі­н­ня мо­жуть за­ли­ши­тись ні з чим.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.