Жом — про­дукт стра­те­гі­чний

До си­ро­вин­но­го екс­пор­ту Укра­ї­на актив­но під­тя­гує пе­ре­роб­ку

Ukrayina Moloda - - Селяни I Ко - Оле­на ЯРОШЕНКО

Остан­ні­ми ро­ка­ми за­яв­ля­ють про се­бе все но­ві ве­ли­кі фер­ми, про­па­гу­ю­чи здо­ро­ве хар­чу­ва­н­ня на осно­ві ко­зя­чо­го мо­ло­ка. Осо­бли­во зріс по­пит на які­сні си­ри. Мо­ло­ко чи ки­сло­мо­ло­чні про­ду­кти ре­а­лі­зу­ва­ти важ­че. За сло­ва­ми го­ло­ви Гро­мад­ської спіл­ки «Вів­чар­ство та ко­зів­ни­цтво Укра­ї­ни» Мар’яна Тро­цько­го, ни­ні у ко­зів­ни­цтво ін­ве­сту­ють на­віть лю­ди, які ра­ні­ше до сіль­сько­го го­спо­дар­ства не ма­ли ні­яко­го від­но­ше­н­ня. При цьо­му збіль­шу­є­ться кіль­кість ферм — пле­мін­них ре­про­ду­кто­рів. Їх по­ки що ли­ше п’ять, але три за­ре­є­стро­ва­но цьо­го ро­ку: ФГ «Ан­гло-Ну­бій­ські ко­зи», СК «До­бри­ня», ФГ «Ко­зи­ний двір». Ще є спе­ці­а­лі­зо­ва­ні фер­мер­ські го­спо­дар­ства «Те­тя­на 2011» та «Зо­ло­та ко­за», які за­ре­є­стру­ва­ли по дві по­ро­ди. І якщо ра­ні­ше на слу- ху бу­ла тіль­ки за­а­нен­ська по­ро­да, то за­раз з’яви­ли­ся ще й ан­гло-ну­бій­ська та аль­пій­ська. На сьо­го­дні біль­шість плем­ре­про­ду­кто­рів роз­ра­хо­ва­на на вну­трі­шній ри­нок». А ті, які тіль­ки від­кри­ли­ся, по­ки що не про­да­ють кіз ін­шим фер­ме­рам, а ли­ше роз­ши­рю­ють вла­сні по­ту­жно­сті.

Про­те, як за­зна­ча­ють екс­пер­ти та вла­сни­ки ферм, по­пит на мо­ло­дняк пе­ре­ви­щує про­по­зи­цію. На­при­клад, у фер­ми «Ба­би­ні ко­зи» по­пит на­стіль­ки ве­ли­кий, що во­ни не мо­жуть йо­го за­до­воль­ни­ти. Є по­пит на ве­ли­кі пар­тії по­го­лів’я — від 50 до 1000 го­лів, але за­мов­ле­н­ня на три­ста і біль­ше го­лів жо­ден ві­тчи­зня­ний плем­ре­про­ду­ктор по­ки що не змо­же ви­ко­на­ти. Утiм ви­ще­зга­да­не го­спо­дар­ство цьо­го ро­ку від­пра­ви­ло пар­тію мо­ло­дня­ка до Вір­ме­нії. А от­же, Укра­ї­на стає ці­ка­вою на те­ри­то­рії СНД у цьо­му се­гмен­ті.

Але, за сло­ва­ми Во­ло­ди­ми­ра Фи­ча­ка, ди­ре­кто­ра ПП «Ге­не­ти­ка і Се­ле­кція», в Укра­ї­ні не за­ре­є­стро­ва­на га­лузь ко­зів­ни­цтва. «Жо­дної нор­ма­тив­ної ба­зи не за­твер­дже­но по бо­ні­ту­ван­ню кіз, не­ма стан­дар­тів по мо­ло­ку, по по­ро­дах, на­віть пле­мін­но­го сві­до­цтва не­ма роз­ро­бле­но­го та за­твер­дже­но­го дер­жа­вою на ко­зу чи ца­па», — го­во­рить він. За ін­фор­ма­ці­єю Аgravery, в Укра­ї­ні існує кон­тра­бан­да тва­рин. Їх за­во­зять че­рез кор­дон iз Поль­щею або в Ре­ні. То­му важ­ко ска­за­ти, яким чи­ном тва­ри­на по­тра­пи­ла в Укра­ї­ну. «Зва­жа­ю­чи на те, яких тва­рин ім­пор­ту­ють в кра­ї­ну, не мо­жна ска­за­ти, що га­лу­зі не­ма, але ва­жли­во не тіль­ки не втра­ти­ти ім­пор­то­ва­ну го­то­ву се­ле­кцію, а й укра­їн­ське ра­йо­но­ва­не по­го­лів’я тва­рин», — за­ува­жує вла­сни­ця го­спо­дар­ства «Ка­манд­хє­ну Ан­гло-Ну­бій­ські ко­зи» Марина Але­ксє­є­ва.

За сло­ва­ми за­сту­пни­ка го­ло­ви прав­лі­н­ня в ГС «Вів­чар­ство та ко­зів­ни­цтво Укра­ї­ни» На­та­лії Яки­мен­ко, в Укра­ї­ні є го­спо­дар­ства, що ма­ють ста­тус плем­ре­про­ду­кто­ра та ве­дуть пле­мін­ну спра­ву згі­дно з чин­ним по­ло­же­н­ням «Про дер­жав­ний ре­єстр суб’єктів пле­мін­ної спра­ви у тва­рин­ни­цтві». Але, оскіль­ки си­сте­ма пост­ра­дян­сько­го ти­пу ве­де­н­ня плем­спра­ви для ко­зів­ни­цтва сут­тє­во від­рі­зня­ю­ться від сві­то­вої пра­кти­ки, це уне­мо­жлив­лює ви­зна­н­ня на­ро­дже­них пле­мін­них тва­рин на­віть від офі­цій­но за­ве­зе­них iз-за кор­до­ну. Цьо­го ро­ку Асо­ці­а­ція пле­мін­них кіз за­пу­сти­ла облік пле­мін­них і то­вар­них кіз Укра­ї­ни, над яким пра­цю­ва­ла два ро­ки. Він по­трі­бний, аби від­тво­ри­ти гар­не по­го­лів’я з то­го, яке має бу­дья­ка ко­зя­ча фер­ма. Якщо тва­ри­на з гар­ни­ми по­ка­зни­ка­ми, то тре­ба збе­рег­ти її по­том­ство та про­фе­сій­но під­би­ра­ти па­ру, щоб про­ду­ктив­ні­ше по­том­ство отри­ма­ти. Існу­ють тру­дно­щі і з екс­пер­тною суд­дів­ською оцін­кою тва­рин. Адже бо­ні­ту­ва­н­ня — ли­ше ча­сти­на пов­но­цін­ної суд­дів­сько-екс­пер­тної оцін­ки тва­ри­ни, яка є ба­зо­вою для подаль­шої ро­бо­ти, хоч і йо­го слід про­во­ди­ти що­до ко­жної тва­ри­ни. За сло­ва­ми На­та­лії Яки­мен­ко, Асо­ці­а­ція «Вів­чар­ство та ко­зів­ни­цтво Укра­ї­ни» за­раз до­мо­ви­лась про спів­пра­цю із шко­лою бо­ні­ту­ва­н­ня, що роз­та­шо­ва­на в Аска­нії-Но­ва i яка бу­де на­вча­ти фа­хів­ців, ве­те­ри­на­рів та зоо­те­хні­ків, від їхньої спіл­ки.

Ми­ну­ло­го ти­жня Мі­на­гро­по­лі­ти­ки та Ге­не­раль­на адмі­ні­стра­ція на­гля­ду за які­стю, ін­спе­кції і ка­ран­ти­ну Ки­таю (AQSIQ) під­пи­са­ли про­то­ко­ли са­ні­тар­них і фі­то­са­ні­тар­них ви­мог що­до екс­пор­ту со­ня­шни­ко­во­го шро­ту і бу­ря­ко­во­го жо­му з Укра­ї­ни в КНР. Укра­ї­на вже має до­свід тор­гів­лі з Ки­та­єм в ін­ших се­гмен­тах аграр­но­го рин­ку, при­чо­му в де­яких до­во­лі успі­шний. Най­більш сут­тє­вим є ри­нок со­ня­шни­ко­вої олії, де в се­зо­ні 2016/17 мар­ке­тин­го­во­го ро­ку в КНР бу­ло від­ван­та­же­но де­ся­ту ча­сти­ну всьо­го екс­пор­то­ва­но­го укра­їн­сько­го про­ду­кту. Крім то­го, Ки­тай є одним з основ­них по­ку­пців со­є­вої олії, за­йма­ю­чи близько тре­ти­ни укра­їн­сько­го екс­порт­но­го об­ся­гу. Ли­ше се­ред ім­пор­те­рів рі­па­ко­вої олії і сої по­зи­ція КНР по­ки що не та­ка істо­тна.

На­скіль­ки стрім­ко мо­жуть роз­ви­ва­ти­ся тор­го­ві від­но­си­ни з Ки­та­єм, Укра­ї­на знає не з чу­ток: менш ніж за де­сять ро­ків об­сяг по­став­ле­ної в цю кра­ї­ну со­ня­шни­ко­вої олії зна­чно зріс від мі­ні­маль­них об­ся­гів пер­ших про­бних пар­тій у 2008/09 мар­ке­тин­го­во­му ро­ці май­же до 0,6 міль­йо­на тонн у се­зон 2016/17 ро­ків.

За­га­лом же, за да­ни­ми Мі­на­гро­по­лі­ти­ки, екс­порт укра­їн­ської аграр­ної про­ду­кції на ри­нок КНР за сі­чень-ли­пень 2017 ро­ку ста­но­вив 524,5 міль­йо­на до­ла­рів США, з яких: олія — $260,7 міль­йо­на, зер­но­ві зла­ки — $234,1 міль­йо­на, про­ду­кти бо­ро­шно­мель­но-круп’яної про­ми­сло­во­сті — $10,03 міль­йо­на, си­ри та йо­гур­ти — $7,9 міль­йо­на, на­сі­н­ня олій­них куль­тур — $5,06 міль­йо­на, кон­дви­ро­би — $1,5 міль­йо­на.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.