Сту­дент — не раб­си­ла

В Укра­ї­ні по­єд­ну­ва­ти­муть здо­бу­ва­н­ня знань у ви­шах із ви­ро­бни­чою пра­кти­кою

Ukrayina Moloda - - Освіта - На­та­лія ОСИПЧУК

Ду­аль­на осві­та, яка сьо­го­дні є по­ши­ре­ною в Ні­меч­чи­ні, на­бу­ває все біль­шої по­пу­ляр­но­сті в Укра­ї­ні. Її суть — у по­єд­нан­ні на­вча­н­ня з ви­ро­бни­чою пра­кти­кою. На­скіль­ки пер­спе­ктив­ним є її по­ши­ре­н­ня в Укра­ї­ні? Над ци­ми та ін­ши­ми пи­та­н­ня­ми мір­ку­ва­ли уча­сни­ки се­мі­на­ру «Си­сте­ма ви­щої ду­аль­ної осві­ти в Ні­меч­чи­ні та її до­свід для Укра­ї­ни», ор­га­ні­за­то­ра­ми яко­го ви­сту­пи­ли, зокре­ма, Ви­ща ду­аль­на шко­ла Ге­ра-Ай­зе­нах і Ні­ме­цьке то­ва­ри­ство дру­жби в Тю­рін­гії з кра­ї­на­ми Схі­дної Єв­ро­пи. По­я­сню­ю­чи, на­скіль­ки ва­жли­вим є це пи­та­н­ня, ге­не­раль­ний ди­ре­ктор Фе­де­ра­ції ро­бо­то­дав­ців Укра­ї­ни Ру­слан Іл­лі­чов на­го­ло­сив: «Са­ме жи­т­тя зму­си­ло при­скі­пли­ві­ше при­ди­ви­ти­ся до ні­ме­цько­го до­сві­ду, адже су­ча­сна еко­но­мі­чна си­ту­а­ція в Укра­ї­ні — ви­клик ча­су і не­об­хі­дність вда­ти­ся до кар­ди­наль­них змін. Як ві­до­мо, в Укра­ї­ні скла­ла­ся си­ту­а­ція, ко­ли пе­ре­жи­ва­є­мо ве­ли­че­зний від­тік пра­це­зда­тно­го на­се­ле­н­ня за кор­дон. При­чо­му якщо 20 ро­ків то­му укра­їн­ці ви­їзди­ли на за­ро­бі­тки з пер­спе­кти­вою по­вер­не­н­ня в Укра­ї­ну, то ни­ні спо­сте­рі­га­є­мо ціл­ком не­га­тив­ні тен­ден­ції. Лю­ди за­ли­ша­ю­ться за кор­до­ном, а Укра­ї­на втра­чає ква­лі­фі­ко­ва­ні ка­дри та пра­це­зда­тне на­се­ле­н­ня».

Сту­ден­ти-«ду­а­лі­сти»

«По­трі­бно на за­ко­но­дав­чо­му рів­ні чі­тко окре­сли­ти по­зи­ції, пов’яза­ні з ду­аль­ною осві­тою, — вва­жає пер­ший за­сту­пник мі­ні­стра осві­ти і на­у­ки Во­ло­ди­мир Ков­ту­нець. — Ма­є­мо пев­ний до­свід за­про­ва­дже­н­ня ду­аль­ної осві­ти в укра­їн­ських ре­а­лі­ях. Про­те в по­тен­цій­них пар­тне­рів — пред­став­ни­ків ВНЗ та під­при­ємств — ви­ни­ка­ли ло­гі­чні пи­та­н­ня, пов’яза­ні з уре­гу­лю­ва­н­ням фі­нан­со­вих зо­бов’язань. Зокре­ма, йде­ться про ви­пла­ту зар­плат та сти­пен­дій».

У нас є пев­ні на­пра­цю­ва­н­ня. При­мі­ром, спів­ро­бі­тни­цтво Хар­ків­сько­го авіа­цій­но­го уні­вер­си­те­ту та ае­ро­пор­ту «Бо­ри­спіль» iз під­го­тов­ки фа­хів­ців від­по­від­но­го про­фі­лю. Втім у ці­ло­му зро­бле­но ще не­до­ста­тньо. «Ми ще тіль­ки на­бли­жа­є­мо­ся до то­чки стар­ту ду­аль­но­го на­вча­н­ня, — під­кре­слив Во­ло­ди­мир Ков­ту­нець. — Акту­аль­ним зав­да­н­ням є до­о­пра­цю­ва­н­ня Кон­це­пції ду­аль­но­го на­вча­н­ня в Укра­ї­ні, вне­се­н­ня змін до чин­но­го за­ко­но­дав­ства. Цьо­му, зокре­ма, спри­я­ти­ме ро­бо­ча гру­па під егі­дою Мі­ні­стер­ства осві­ти і на­у­ки, що ство­ре­на в ме­жах про­е­кту «Ду­аль­на осві­та в ді­а­ло­зі» і яка до­слі­джує мо­жли­во­сті впро­ва­дже­н­ня ана­ло­гі­чних до ні­ме­цьких ду­аль­них на­вчаль­них на­пря­мів».

Утім успі­шний по­ча­ток спра­ви — по­ло­ви­на шля­ху, що не­об­хі­дно здо­ла­ти. «І тут ма­є­мо пер­ші до­ся­гне­н­ня, — кон­ста­ту­вав до­ктор, спі­кер мі­ської ра­ди м. Ер­фурт iз пи­тань фі­нан­со­во-еко­но­мі­чної по­лі­ти­ки Райн­хард Дуд­дек. — Як ві­до­мо, ні­ме­цька мо­дель за­про­ва­дже­н­ня ду­аль­ної осві­ти ши­ро­ко ві­до­ма у сві­ті. Втім не всі зна­ють, що ви­ща ду­аль­на осві­та роз­по­всю­дже­на не скрізь, а ли­ше в де­яких ні­ме­цьких зем­лях, зокре­ма у Тю­рин­гії. І то­му ми по­го­джу­є­мо­ся з па­ном Ков­тун­цем що­до не­об­хі­дно­сті вне­се­н­ня де­яких за­ко­но­дав­чих змін. На­га­да­є­мо, що Єв­ро­пей­ський про­ект «Ду­аль­на осві­та в ді­а­ло­зі» на­ле­жить до про­гра­ми «Схі­дне парт- нер­ство», прийня­тої ні­ме­цьким Бун­де­ста­гом. Упер­ше ми при­їха­ли в Укра­ї­ну в ли­сто­па­ді 2016 ро­ку і від­ра­зу роз­по­ча­ли спів­пра­цю з ор­га­на­ми вла­ди».

Пред­став­ни­ки укра­їн­ських ви­шів у ці­ло­му під­три­му­ють ідею ду­аль­ної осві­ти. Не­по­ко­ять ли­ше та­кі пи­та­н­ня: який ста­тус ма­ють сту­ден­ти-«ду­а­лі­сти»? На­скіль­ки скла­дно зна­йти під­при­єм­ства-пар­тне­рів? Чи не за­над­то скла­дно са­мим сту­ден­там по­єд­ну­ва­ти тра­ди­цій­не на­вча­н­ня з до­во­лі на­пру­же­ним гра­фі­ком на під­при­єм­стві?

Одне з на­рі­жних пи­тань: чим від­рі­зня­є­ться «зви­чай­ний» ди­плом ба­ка­лав­ра від то­го, що йо­го одер­жав ви­пу­скник-«ду­а­ліст»? Райн­хард Дуд­дек за­пев­нив: ди­пло­ми ма­ють одна­ко­ву юри­ди­чну си­лу; а от що­до не­аби­яко­го на­ван­та­же­н­ня, то тут дій­сно не все так про­сто. «Справ­ді, гра­фік сту­ден­та, який на­вча­є­ться за ду­аль­ною си­сте­мою, до­во­лі на­пру­же­ний, — ка­же Райн­хард Дуд­дек. — Оскіль­ки сту­дент укла­дає уго­ду з під­при­єм­ством, то, від­по­від­но, до­три­му­є­ться йо­го гра­фі­ка. Від­пус­тка ко­ли­ва­є­ться в ме­жах 24-30 днів. Зві­сно, мо­лодь, яка пра­гне сту­дент­сько­го жи­т­тя у зви­чно­му ро­зу­мін­ні цьо­го сло­ва, не обе­ре ду­аль­ну си­сте­му осві­ти. Утім, спіл­ку­ю­чись зі сту­ден­та­ми-«ду­а­лі­ста­ми», по­чув схваль­ні від­гу­ки. Го­во­рять, що лі­пшої пра­кти­чної під­го­тов­ки го­ді шу­ка­ти. То­му ко­жен ро­бить ви­бір для се­бе — або сту­дент­ське жи­т­тя, або сер­йо­зна під­го­тов­ка до до­ро­сло­го жи­т­тя та на­бу­т­тя пра­кти­чних на­ви­чок».

«Ін­ве­сту­є­мо фі­нан­си в сту­ден­та, а по су­ті — пра­цю­є­мо на за­кор­дон­ні ком­па­нії»

До­цент На­ціо­наль­но­го лі­со­те­хні­чно­го уні­вер­си­те­ту Оле­на Вру­блев­ська за­зна­чи­ла: «Су­про­тив­ни­ки за­про­ва­дже­н­ня ду­аль­ної си­сте­ми осві­ти не­по­ко­я­ться, чи не ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти­муть сту­ден­тів як де­ше­ву ро­бо­чу си­лу?» До­ктор Дуд­дек і про­фе­сор Ви­щої ду­аль­ної шко­ли Ге­ра-Ай­зе­нах Іван Гав­ри­люк роз­по­ві­ли, що та­ких ви­пад­ків у їхній пра­кти­ці бу­ло кіль­ка. І це від­ра­зу ка­ра­є­ться, а са­ме під­при­єм­ство по­збав­ля­є­ться акре­ди­та­ції.

Вар­то за­зна­чи­ти, що Ви­ща ду­аль­на шко­ла Ге­ра-Ай­зе­нах має 1060 під­при­ємств-пар­тне­рів, і всі во­ни про­хо­дять акре­ди­та­цію. Пан Дуд­дек за­пев­няє, що ви­мо­ги до акре­ди­та­ції — до­во­лі жорс­ткі, то­му пар­тне­ром ду­аль­но­го ВНЗ мо­же бу­ти ли­ше пе­ре­ві­ре­ний ро­бо­то­да­вець.

Пред­став­ни­ки укра­їн­ських ВНЗ пе­ре­ко­ну­ють: їхні при­скі­пли­ві за­пи­та­н­ня — то ли­ше ба­жа­н­ня де­таль­но ро­зі­бра­ти­ся в усіх ню­ан­сах ду­аль­ної осві­ти, а не за­пе­ре­че­н­ня са­мої ідеї. Той са­мий На­ціо­наль­ний лі­со­те­хні­чний уні­вер­си­тет ви­ко­ри­сто­вує у сво­їй ро­бо­ті ні­ме­цький до­свід; за­лу­чає до дис­ку­сії між­на­ро­дних екс­пер­тiв. Ду­аль­на си­сте­ма осві­ти не є чи­мось не­ві­до­мим і для На­ціо­наль­но­го ае­ро­ко­смі­чно­го уні­вер­си­те­ту ім. М. Є. Жу­ков­сько­го «ХАІ».

Ри­нок пра­ці ви­су­ває все но­ві ви­мо­ги, то­му існує по­тре­ба в уні­вер­саль­них фа­хів­цях, які зда­тні на­вча­ти­ся, во­ло­ді­ти іно­зем­ни­ми мо­ва­ми; во­ни та­кож по­вин­ні по­єд­ну­ва­ти зна­н­ня, вмі­н­ня й на­ви­чки за кіль­ко­ма спе­ці­аль­но­стя­ми. То­му за­про­ва­дже­н­ня ду­аль­ної си­сте­ми осві­ти є над­зви­чай­но акту­аль­ною те­мою. «І в цьо­му аспе­кті ва­жли­вим мо­мен­том є те, що ро­бо­то­дав­ці та ВНЗ на­пра­цьо­ву­ють спільні рі­ше­н­ня в ді­а­ло- зі, — го­во­рить го­ло­ва прав­лі­н­ня Кі­ро­во­град­сько­го обла­сно­го об’єд­на­н­ня ор­га­ні­за­цій ро­бо­то­дав­ців Пав­ло Шту­тман. — Чо­му ми, ро­бо­то­дав­ці, за­ці­кав­ле­нi у розв’язан­ні цьо­го пи­та­н­ня? Нас ці­ка­вить пи­та­н­ня які­сної осві­ти, під­го­тов­ки ква­лі­фі­ко­ва­но­го пер­со­на­лу. На жаль, ана­лі­зу­ю­чи рі­вень під­го­тов­ки те­хні­чних спе­ці­а­лі­стів, мо­же­мо кон­ста­ту­ва­ти, що рі­вень їхньої під­го­тов­ки сут­тє­во не змі­нив­ся. Тоб­то які­сно­го про­ри­ву не від­бу­ло­ся. На­вчаль­ні про­гра­ми май­же не змі­ню­ю­ться, і це в той час, ко­ли ри­нок пра­ці ви­су­ває все но­ві й но­ві ви­мо­ги. І са­ме ду­аль­на осві­та дає мо­жли­вість вста­но­ви­ти зв’язок iз під­при­єм­ством, що над­зви­чай­но ва­жли­во для пра­кти­чної під­го­тов­ки фа­хів­ців».

Під час ро­бо­ти се­мі­на­ру іно­ді скла­да­ло­ся вра­же­н­ня, що Райн­хар­ду Дуд­де­ку до­во­ди­ло­ся ви­сту­па­ти своє­рі­дним ар­бі­тром між пред­став­ни­ка­ми ВНЗ і ро­бо­то­дав­ця­ми. Зро­зумі­ло, що пред­став­ни­ків ви­щої шко­ли ці­ка­ви­ли на­сам­пе­ред пи­та­н­ня, що сто­су­ю­ться без­по­се­ре­дньо сфе­ри їхніх ін­те­ре­сів. При­мі­ром, сти­пен­ді­аль­не за­без­пе­че­н­ня, ви­пла­та за­ро­бі­тної пла­ти ви­кла­да­чам (лу­на­ли де­які по­бо­ю­ва­н­ня, чи в пов­но­му об­ся­зі збе­ре­же­ться зар­пла­та ви­кла­да­цько­му скла­ду, ко­ли сту­дент пе­ре­бу­ва­ти­ме на пра­кти­ці).

Ро­бо­то­дав­ців, зві­сно, не­по­ко­їть пра­кти­чна сто­ро­на. Адже в рин­ко­вих умо­вах ко­жен пра­гне одер­жа­ти ква­лі­фі­ко­ва­но­го пра­ців­ни­ка, який го­то­вий пра­кти­чно за­сто­су­ва­ти свої зна­н­ня. «Нас, пред­став­ни­ків IT-сфе­ри, не­по­ко­їть на­сам­пе­ред збе­ре­же­н­ня ін­те­ле­кту­аль­но­го по­тен­ці­а­лу, — го­во­рить за­сту­пник ди­ре­кто­ра IT-ком­па­нії Unitybars Ан­дрій Су­хов. — Ми ін­ве­сту­є­мо фі­нан­си в сту­ден­та, а по су­ті — пра­цю­є­мо на за­кор­дон­ні ком­па­нії». Ця про­бле­ма не є но­вою, тож не­да­рем­но ке­рів­ни­цтво ві­тчи­зня­но­го Мі­ні­стер­ства осві­ти і на­у­ки на­го­ло­шує: ду­аль­на осві­та сто­су­ва­ти­ме­ться на­сам­пе­ред ви­ро­бни­чої, аграр­ної та IT-сфе­ри.

«Сту­дент має пра­цю­ва­ти над про­е­ктом по­слі­дов­но, а не в ав­раль­но­му ре­жи­мі»

Зро­зумі­ло, чо­му ду­аль­на осві­та є ва­жли­вою для IT-се­кто­ру, адже най­го­лов­ні­ше — це шанс зу­пи­ни­ти чи при­найм­ні змен­ши­ти від­тік пер­спе­ктив­ної мо­ло­ді за кор­дон і тим са­мим збе­рег­ти по­тен­ці­ал для ITком­па­ній. Ці­ка­во, що фа­хів­ці, які пра­цю­ють в IT-се­кто­рі, на­го­ло­шу­ють на то­му, що са­ме прин­ци­пи ду­аль­ної осві­ти зда­тні ви­сту­пи­ти ка­та­лі­за­то­ром для ба­га­тьох по­зи­тив­них про­це­сів у си­сте­мі ві­тчи­зня­ної IT-осві­ти.

Як ві­до­мо, одні­єю з основ­них ла­нок су­ча­сних те­хні­чних уні­вер­си­те­тів про­від­них кра­їн є ін­но­ва­цій­ні цен­три з роз­роб­ки но­ві­тніх те­хно­ло­гій у рі­зних га­лу­зях. Сво­го ча­су цю фун­кцію в ра­дян­ських ін­сти­ту­тах ви­ко­ну­ва­ли на­у­ко­во-до­слі­дні се­кто­ри та кон­стру­ктор­ські бю­ро. На жаль, ни­ні ця лан­ка в укра­їн­ських уні­вер­си­те­тах, м’яко ка­жу­чи, не спра­цьо­вує, тож про який ін­но­ва­цій­ний про­рив мо­же йти­ся? Са­ме ду­аль­на осві­та зда­тна «під­си­ли­ти» цю лан­ку, ко­ли фа­хів­ці ін­но­ва­цій­них цен­трів, які во­дно­час є ви­кла­да­ча­ми, і фор­му­ють стра­те­гі­чний ве­ктор на­вча­н­ня сту­ден­тів стар­ших кур­сів. Оці стар­шо­кур­сни­ки є зо­ло­тим фон­дом, який кон­че не­об­хі­дно пле­ка­ти дво­ма сто­ро­на­ми-пар­тне­ра­ми: ВНЗ і під­при­єм­ства­ми. Адже про­філь на­вча­н­ня спря­мо­ва­ний са­ме на пра­кти­чну під­го­тов­ку сту­ден­та, осо­бли­во під час ро­бо­ти над про­е­ктом. При уні­вер­си­те­тах украй ва­жли­во ство­ри­ти по­ді­бні ін­но­ва­цій­ні цен­три, як це пра­кти­ку­є­ться у про­від­них за­хі­дних уні­вер­си­те­тах.

Крім то­го, ре­а­лі­за­ція ду­аль­ної осві­ти пе­ред­ба­чає ще один еле­мент — ро­бо­ту стар­шо­кур­сни­ків в IT-ком­па­ні­ях. «Про­те ми все це дав­но пра­кти­ку­є­мо, — ка­же IT-фа­хі­вець Ан­дрій Су­хов. — І не се­крет, що актив­ні та зді­бні сту­ден­ти пра­цю­ють у про­філь­них ком­па­ні­ях, по­чи­на­ю­чи з 3-го кур­су. Про­те, під­го­ту­вав­ши пер­спе­ктив­но­го сту­ден­та, ми все одно не змо­же­мо йо­го за­три­ма­ти, на­віть зва­жа­ю­чи на ве­ли­кий фі­нан­со­вий бо­нус». То­му, пе­ре­ко­на­ні ITфа­хів­ці, ці за­хо­ди є не­до­ста­тні­ми, якщо вра­ху­ва­ти, що ITком­па­нії зму­ше­ні ви­ко­ну­ва­ти нев­ла­сти­ві, не­при­та­ман­ні їм осві­тян­ські по­слу­ги. Якщо не розв’яза­ти пи­та­н­ня що­до ство­ре­н­ня по­ту­жних ін­но­ва­цій­них цен­трів в уні­вер­си­те­тах, для IT-осві­ти та IT-ком­па­ній ні­чо­го сут­тє­во не змі­ни­ться.

«Ми й на­да­лі кон­ста­ту­ва­ти­ме­мо: під­го­ту­ва­ли пер­спе­ктив­но­го сту­ден­та, про­те не за­три­ма­ли йо­го. Крім то­го, це не ви­рі­шить про­бле­ми зі зро­ста­н­ням по­то­ку актив­них абі­ту­рі­єн­тів, які ви­їздять на на­вча­н­ня за кор­дон, — роз­мір­ко­вує Ан­дрій Су­хов. — Зре­штою, по­єд­на­н­ня на­вча­н­ня стар­шо­кур­сни­ків у ВНЗ iз ро­бо­тою в IT-ком­па­ні­ях зав­жди існу­ва­ло, дав­но, на­віть без про­го­ло­ше­н­ня ідеї ду­аль­ної осві­ти».

Аби ро­зі­рва­ти за­ча­ро­ва­не ко­ло, IT-фа­хів­ці ба­чать ви­хід із си­ту­а­ції у то­му, аби на пра­кти­ці здій­сни­ти ра­ди­каль­ні кро­ки. По-пер­ше, на­вчаль­ні ди­сци­плі­ни ма­ють ста­ти під­ґрун­тям для про­е­кту, над яким пра­цює сту­дент. По-дру­ге, сту­дент має пра­цю­ва­ти над про­е­ктом по­слі­дов­но, а не в ав­раль­но­му ре­жи­мі. І

Стар­шо­кур­сни­ки є зо­ло­тим фон­дом, який кон­че не­об­хі­дно пле­ка­ти дво­ма сто­ро­на­ми-пар­тне­ра­ми: ВНЗ і під­при­єм­ства­ми.

І вчи­ти­ся, і пра­цю­ва­ти — со­бі на ко­ристь.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.