Час Х при­зна­че­но на 17-те

На­сту­пно­го вів­тор­ка но­ві­тня опо­зи­ція про­бу­ва­ти­ме свої си­ли під сті­на­ми Вер­хов­ної Ра­ди

Ukrayina Moloda - - Політика - На­тал­ка ПОЗНЯК-ХОМЕНКО

Із на­ста­н­ням осе­ні по­лі­ти­чне жи­т­тя в Укра­ї­ні по­мі­тно по­жвав­лю­є­ться. Все ж та­ки го­ро­ди про­пи­са­ні у кро­ві укра­їн­ця десь на ге­не­ти­чно­му рів­ні, тож ду­ма­ти про жи­т­тя ми по­чи­на­є­мо ли­ше то­ді, ко­ли вро­жай зі­бра­но, за­хо­ва­но в ко­мо­ри і мо­жна пе­ре­ве­сти по­дих. Не­дар­ма два остан­ні Май­да­ни по­чи­на­ли­ся в Ки­є­ві на день Ар­хiстра­ти­га Ми­хай­ла. Цьо­го ра­зу но­ві­тня опо­зи­ція ча­сом Х ого­ло­си­ла 17 жов­тня. Са­ме в цей день під сті­на­ми Вер­хов­ної Ра­ди збе­ру­ться акти­ві­сти, щоб уко­тре спро­бу­ва­ти на­ти­сну­ти на вла­ду і пе­ре­ві­ри­ти, на­скіль­ки та го­то­ва до діа­ло­гу. Мас­штаб акції обі­цяє бу­ти все­укра­їн­ським — як по­ві­до­мив один iз лі­де­рів «Іні­ці­а­ти­ви ре­аль­них» дій і одно­ча­сно на­ро­дний де­пу­тат від БПП Му­ста­фа Найєм, за двад­цять днів він із ко­ман­дою об’їхав дев’ять міст, від Ужго­ро­да до Сі­вер­сько­до­не­цька, за­кли­ка­ю­чи під­три­ма­ти акцію, а то­ді взя­ли­ся роз­да­ва­ти ін­фор­ма­цій­ні ли­стів­ки в сто­ли­чно­му ме­тро. Утім чи ста­не це по­ча­тком ре­аль­них змін, чи обер­не­ться чер­го­вою грою по­лі­ти­чних м’язів, «УМ» спро­бу­ва­ла ро­зі­бра­ти­ся тут.

«Будь­те ре­а­лі­ста­ми. Ви­ма­гай­те не­мо­жли­во­го»

Го­лов­ни­ми ви­мо­га­ми акції 17 жов­тня, за сло­ва­ми то­го ж Му­ста­фи Найє­ма, є кіль­ка пун­ктів:

— ска­су­ва­н­ня де­пу­тат­ської не­до­тор­кан­но­сті;

— ство­ре­н­ня Ан­ти­ко­ру­пцій­но­го су­ду;

— змі­ни до ви­бор­чо­го за­ко­но­дав­ства.

Утім уже по­бі­жний ана­ліз цих ви­мог свiд­чить, що біль­шість із них при­ре­че­ні на про­вал іще на стар­ті. При­найм­ні го­во­ри­ти про мо­жли­вість їхньо­го не­гай­но­го за­до­во­ле­н­ня як під­ста­ву для пе­ре­мо­жно­го за­вер­ше­н­ня акції, не ви­па­дає. По-пер­ше, ще не ві­до­мо, чи бу­де хоч одне з цих пи­тань вне­се­не до по­ряд­ку ден­но­го вів­тор­ко­во­го за­сі­да­н­ня (при­найм­ні на мо­мент, ко­ли пи­са­ли­ся ці ряд­ки, на сай­ті Вер­хов­ної Ра­ди по­ряд­ку ден­но­го ще не бу­ло). А по-дру­ге, пе­ре­лік цих ви­мог ви­да­є­ться де­що див­ним.

У пер­шу чер­гу це сто­су­є­ться ска­су­ва­н­ня де­пу­тат­ської не­до­тор­кан­но­сті. Із то­го, як ча­сто до цьо­го пи­та­н­ня звер­та­є­ться у своїх про­мо­вах Пе­тро Порошенко, за­кра­да­є­ться пі­до­зра, що він — най­більш за­ці­кав­ле­на в цьо­му осо­ба. Бо, ма­ю­чи під сво­їм кон­тро­лем Ге­не­раль­ну про­ку­ра­ту­ру та си­ло­ві стру­кту­ри, він то­ді стає єди­ним га­ран­том не­до­тор­кан­но­сті де­пу­та­тів, а от­же, отри­мує до­да­тко­ві ва­же­лі впли­ву на весь пар­ла­мент, об­хо­дя­чи не­об­хі­дність тор­гу­ва­ти­ся із лі­де­ра­ми фра­кцій.

Це ж ро­зу­мі­ють і лі­де­ри фра­кцій та по­лі­ти­чних пар­тій, яким на­пе­ре­до­дні чер­го­вих ви­бо­рів, які вже пра­кти­чно не за го­ра­ми, по­трі­бно мо­бі­лі­зу­ва­ти свій по­тен­ці­ал (як по­лі­ти­чний, так і фі­нан­со­вий), а для цьо­го во­ни ма­ють са­мі бу­ти га­ран­та­ми не­до­тор­кан­но­сті. То­му тор­ги з цьо­го при­во­ду пе­ред­ба­ча­ю­ться ще ті. Тим біль­ше що пи­та­н­ня зня­т­тя де­пу­тат­сько­го іму­ні­те­ту пе­ред­ба­чає вне­се­н­ня змін до Кон­сти­ту­ції, тоб­то — що­най­мен­ше 300 го­ло­сів «за». Сте­жа­чи за тим, як за­раз від­бу­ва­є­ться про­цес го­ло­су­ва­н­ня із на­ба­га­то про­зо­рiших пи­тань, уяви­ти со­бі та­ку див­ну одно­стай­ність пар­ла­мен­та­рі­їв на­сту­пно­го вів­тор­ка — щось із роз­ря­ду фан­та­сти­ки. «Я ду­маю, що мо­же йти­ся не про пов­не ска­су­ва­н­ня, а про обме­же­н­ня не­до­тор­кан­но­сті. І, ско­ріш за все, це го­ло­су­ва­н­ня бу­де по­зи­тив­ним у 2019 ро­ці, для май­бу­тньо­го скли­ка­н­ня Вер­хов­ної Ра­ди», — про­гно­зує за­сту­пник го­ло­ви ко­мі­те­ту з пра­во­вої по­лі­ти­ки і пра­во­су­д­дя Ва­силь Яні­цький.

За­га­лом же ска­су­ва­н­ня де­пу­тат­ської не­до­тор­кан­но­сті мо­же ста­ти пре­дме­том ве­ли­ких по­лі­ти­чних тор­гів (і хто знає, яку ці­ну за це за­про­сять рі­зні політичні си­ли), але ні­як не ву­ли­чних про­те­стів. Тим біль­ше, що на­віть по­ка­зо­ве зня­т­тя іму­ні­те­ту з окре­мих де­пу­та­тів, нав­ко­ло чо­го бу­ло зла­ма­но стіль­ки спи­сів на­при­кін­ці по­пе­ре­дньої се­сії, осо­бли­во­го ре­зуль­та­ту до­сі не да­ло.

Так са­мо ви­кли­кає пи­та­н­ня ді­яль­ність Ан­ти­ко­ру­пцій­но­го су­ду. Без­пе­ре­чно, не­за­ан­га­жо­ва­на су­до­ва стру­кту­ра нам про­сто не­об­хі­дна для то­го, щоб по­до­ла­ти те, що Джо­зеф Бай­ден на­звав ра­ко­вою пу­хли­ною на ті­лі Укра­ї­ни. Однак та­кі ж ве­ли­че­зні спо­ді­ва­н­ня по­кла­да- ли­ся і на На­ціо­наль­не ан­ти­ко­ру­пцій­не бю­ро та Спе­ці­а­лі­зо­ва­ну ан­ти­ко­ру­пцій­ну про­ку­ра­ту­ру, ви­бо­ри очіль­ни­ків яких про­хо­ди­ли ледь не в пря­мо­му ефі­рі як ре­а­лі­ті-шоу. Але і че­рез два ро­ки бо­роть­ба з ко­ру­пці­єю в Укра­ї­ні, за влу­чним ви­сло­вом ди­ре­кто­ра ЄБРР в кра­ї­нах Схі­дної Єв­ро­пи і Кав­ка­зу Френ­сі­са Ма­лі­жа, на­га­дує спор­тив­ну ри­бо­лов­лю: зло­ви­ли ри­би­ну, сфо­то­гра­фу­ва­ли­ся з нею і від­пу­сти­ли.

Єди­не, у чо­му справ­ді за­ці­кав­ле­ні ор­га­ні­за­то­ри акції 17 жов­тня, — це в змі­нах до ви­бор­чо­го за­ко­но­дав­ства. Бо ни­ні­шня си­сте­ма пра­кти­чно кон­сер­вує існу­ю­чий стан ре­чей і зво­дить до ну­ля їхні шан­си по­тра­пи­ти в май­бу­тній пар­ла­мент.

Свя­те опо­зи­цій­не мі­сце

Вла­сне, з ці­єї по­зи­ції і варто роз­гля­да­ти і май­бу­тню акцію, й ін­ші іні­ці­а­ти­ви, які про­по­ну­ють та про­по­ну­ва­ти­муть і та ж «Іні­ці­а­ти­ва ре­аль­них дій», і «Рух но­вих сил» Са­а­ка­шві­лі, і ін­ші мо­ло­ді пар­тії, які ма­ють на ме­ті зайня­ти віль­ну по­ки що ні­шу по­лі­ти­чної опо­зи­ції. Бо за три ро­ки існу­ва­н­ня ни­ні­шньо­го пар­ла­мен­ту грань між ко­а­лі­ці­єю та опо­зи­ці­єю стер­ла­ся на­стіль­ки, що ста­ла пра­кти­чно не­по­мі­тною. І мо­ва тут не ли­ше про те, що ча­сто не­ста­чу го­ло­сів за той чи ін­ший ва­жли­вий за­ко­но­про­ект ком­пен­су­ють «Ві­дро­дже­н­ня», «Воля на­ро­ду» чи на­віть Опо­блок. Са­ма по­ве­дін­ка по­лі­ти­ків, які по­тра­пи­ли до пар­ла­мен­ту на хви­лі Май- да­ну (хо­ча, як слу­шно за­зна­чив ві­до­мий ди­си­дент Сте­пан Хма­ра, до вла­ди вко­тре при­йшов не Май­дан, а сце­на Май­да­ну), все біль­ше стає схо­жою на пред­став­ни­ків «зло­чин­но­го ре­жи­му Яну­ко­ви­ча», про­ти яко­го во­ни так ви­сту­па­ли: та ж тя­га до роз­ко­шів та ста­ту­сних ре­чей, те са­ме на­ма­га­н­ня під­ла­шту­ва­ти за­ко­ни під вла­сні потреби, те са­ме зне­ва­жли­ве став­ле­н­ня до всіх, хто «за­ва­жає жи­ти».

У цій си­ту­а­ції за­пит на ре­аль­ну опо­зи­цію, яка го­во­ри­ти­ме го­ло­сом на­ро­ду і ви­ра­жа­ти­ме йо­го ін­те­ре­си, більш ніж акту­аль­ний. Утім, чи ста­не акція 17 жов­тня по­ча­тком фор­му­ва­н­ня та­кої опо­зи­ції, по­ка­же час. Бо є по­бо­ю­ва­н­ня, що во­на пе­ре­тво­ри­ться на чер­го­ву гру по­лі­ти­чни­ми м’яза­ми і кон­со­лі­да­цію вла­сно­го пар­тій­но­го еле­кто­ра­ту, як це бу­ло з акці­я­ми «Вста­вай, Укра­ї­но» на по­ча­тку 2013-го. На жаль, по­ки що і мо­ло­ді по­лі­ти­ки ко­ри­сту­ю­ться ви­про­бу­ва­ни­ми сце­на­рі­я­ми, до яких у вла­ди дав­но ви­ро­бив­ся іму­ні­тет.

Вла­сне, вже це ви­кли­кає пев­ний ске­псис до ефе­ктив­но­сті акції 17 жов­тня. «Чо­му я не бра­ти­му участь в акції 17 жов­тня? Ме­ні по­трі­бен ега­лі­тар­ний (за­сно­ва­ний на прин­ци­пах рів­но­го до­сту­пу до управління та роз­по­ді­лу ма­те­рі­аль­них благ. — Авт.) суд, а не елі­тист­ський (ко­ли су­спіль­ством пра­вить обра­на мен­шість, елі­та. — Авт.) «ан­ти­ко­ру­пцій­ний». Ме­ні по­трі­бна осо­би­ста не­до­тор­кан­ність ко­жної лю­ди­ни, а не ска- су­ва­н­ня не­до­тор­кан­но­сті де­пу­та­тів, щоб во­ни ще біль­ше бо­я­ли­ся не­до­тор­кан­но­го Пре­зи­ден­та. Ме­ні по­трі­бна пряма де­мо­кра­тія, а не пред­став­ни­цька, за­цен­тра­лі­зо­ва­на, за­і­де­о­ло­гі­зо­ва­на і за­бю­ро­кра­ти­зо­ва­на на­стіль­ки, що в прин­ци­пі не мо­же пред­став­ля­ти мої ін­те­ре­си. Геть імі­та­цію ре­форм! Не узур­пуй­те моє ви­ня­тко­ве пра­во здій­сню­ва­ти вла­ду над со­бою, фор­му­ва­ти та ре­фор­му­ва­ти се­бе. Кра­ще при­пи­ніть гра­бі­жни­цьке опо­да­тку­ва­н­ня», — на­пи­сав на «Фейс­бу­ці» ві­до­мий жур­на­ліст Юрій Ше­ля­жен­ко.

«80% на­се­ле­н­ня си­дить у те­ле­ві­зо­рі»

Пе­си­мі­сти­чно оці­ню­ють пер­спе­кти­ви но­вих по­лі­ти­чних сил до­би­ти­ся не­гай­но­го ре­зуль­та­ту і політичні екс­пер­ти. «Я роз­мов­ляв iз ба­га­тьма де­пу­та­та­ми, і во­ни зі­зна­ли­ся, що не го­то­ві го­ло­су­ва­ти за те са­ме ска­су­ва­н­ня не­до­тор­кан­но­сті. Бо то­ді гу­би­ться сам сенс Вер­хов­ної Ра­ди як елі­тар­но­го клу­бу. А для роз­кру­тки та­ких сил по­трі­бні са­ме успі­шні акції. Бо ти раз ви­йдеш. По­сто­їш, по­кри­чиш, вдру­ге, а на тре­тій раз і не пі­деш. Лю­дям по­трі­бен ре­зуль­тат», — пе­ре­ко­на­ний по­лі­ти­чний те­хно­лог Де­нис Бо­гуш.

За йо­го сло­ва­ми, роз­хи­та­ти си­ту­а­цію мо­жли­во за умо­ви під­трим­ки по­лі­ти­чних «важ­ко­ва­го­ви­ків». «Акцію 17 жов­тня іні­ці­ю­ють по­лі­ти­ки, чий рей­тинг не пе­ре­ви­щує трьох від­со­тків. То­му го­во­ри­ти про сер­йо­зні політичні на­слід­ки на цьо­му ета­пі не ви­па­дає. Хі­ба що акцію під­три­має ни­ні­шня фор­маль­на пар­ла­мент­ська опо­зи­ція — «Ба­тьків­щи­на», Ля­шко чи «Са­мо­по­міч». Однак і на­да­лі по­лі­ти­чну по­го­ду в кра­ї­ні ви­зна­ча­ти­муть ті, хто має вплив на свою кно­пку те­ле­ба­че­н­ня. Це на сьо­го­дні є го­лов­ним ін­стру­мен­том впли­ву на ви­бор­ця, бо хо­чеш ти чи не хо­чеш, а 80% на­се­ле­н­ня си­дить у те­ле­ві­зо­рі. От по­ди­ві­ться: у нас є ба­га­то мо­ло­дих де­мо­кра­ти­чних пар­тій — і «Де­ма­льянс», і «Си­ла лю­дей», і той же Рух но­вих сил Са­а­ка­шві­лі. Де­які існу­ють уже ско­ро де­ся­ток ро­ків, а рей­тинг не­ве­ли­кий. У той же час стрім­ко на­би­рає ва­гу пар­тія «За жи­т­тя» Ва­ди­ма Ра­би­но­ви­ча. Я не зди­ву­ю­ся, якщо в 2019 ро­ці в лі­де­ри рей­тин­гу ви­йде Ти­мо­шен­ко і Ра­би­но­вич — та­кі тен­ден­ції є. Хо­ча до то­го ча­су ще стіль­ки всьо­го мо­же змiни­ти­ся», — за­зна­чив екс­перт.

Утім в укра­їн­ській істо­рії уже бу­ло кіль­ка ви­пад­ків, ко­ли ситуація ра­пто­во змі­ню­ва­ла­ся до­ко­рін­ним чи­ном. Пев­ні пер­спе­кти­ви є і цьо­го ра­зу — якщо пе­ре­ста­ти на­сту­па­ти на одні й ті са­мi гра­блі.

Тіль­ки но­ве ви­бор­че за­ко­но­дав­ство дасть шанс на змі­ни у вла­ді.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.