«Біль­ше ра­до­сті

Лі­лія Гри­не­вич — про кон­кур­си до пер­ших кла­сів, пла­тне хар­чу­ва­н­ня у шко­лах, сі­мей­ну осві­ту та но­ві ви­мо­ги до вчи­те­лів

Ukrayina Moloda - - Освіта - Ка­те­ри­на ТИЩЕНКО («УП»)

Но­вий за­кон «Про осві­ту» ухва­ле­но май­же два мі­ся­ці то­му. «Укра­їн­ська прав­да. Жи­т­тя» де­таль­но пи­са­ла, які змі­ни очікують на ді­тей та пе­да­го­гів із йо­го прийня­т­тям. Але оскіль­ки за­кон ба­зо­вий і не опи­сує всіх ме­ха­ні­змів упро­ва­дже­н­ня змін, що­до них усе ще ви­ни­кає ба­га­то за­пи­тань. Мі­ністр осві­ти і на­у­ки Лі­лія Гри­не­вич по­го­ди­ла­ся від­по­ві­сти на основ­ні з них. Де­які з пи­тань «за­бі­га­ли на­пе­ред», оскіль­ки за­ко­но­дав­ство для ім­пле­мен­та­ції окре­мих пун­ктів ще не роз­ро­бле­но, але з ін­терв’ю мо­жна зро­зу­мі­ти ба­че­н­ня цих змін з бо­ку мі­ні­стер­ства. Чи­тай­те в ін­терв’ю, що мо­же за­мі­ни­ти кон­курс до пер­ших кла­сів, чи ста­не хар­чу­ва­н­ня у шко­лах пла­тним, ко­ли за­пра­цює сі­мей­на осві­та, скіль­ки пра­цю­ва­ти­муть чин­ні ди­ре­кто­ри шкіл, чи бу­дуть по­си­ле­ні ви­мо­ги що­до при­йо­му на ро­бо­ту вчи­те­лів та як во­ни під­ви­щу­ва­ти­муть ква­лі­фі­ка­цію по ін­тер­не­ту.

Дер­жа­ва бе­ре зо­бов’яза­н­ня за­без­пе­чи­ти до­шкіль­ну осві­ту всім ді­тям із 5 ро­ків

Но­вий за­кон пе­ред­ба­чає, що ді­ти стар­шо­го до­шкіль­но­го ві­ку (тоб­то з 5 ро­ків) обов’яз­ко­во охо­плю­ю­ться до­шкіль­ною осві­тою, але ба­тьки са­мо­стій­но оби­ра­ють спосо­би та фор­ми здо­бу­т­тя ці­єї осві­ти. Якщо ди­ти­на з яко­їсь при­чи­ни не хо­дить до са­до­чка, а ви­хо­ву­є­ться вдо­ма, як пе­ре­ві­ря­ти­муть, чи здо­бу­ла во­на до­шкіль­ну осві­ту?

— На від­мі­ну від шкіль­ної осві­ти, отри­ма­ти яку є обов’яз­ком ко­жно­го гро­ма­дя­ни­на, і обов’яз­ком держави є ство­ри­ти умо­ви для отри­ма­н­ня ці­єї осві­ти, у ви­пад­ку до­шкіль­ної осві­ти дер­жа­ва взя­ла на се­бе обов’язок ство­ри­ти умо­ви для то­го, щоб ко­жна ди­ти­на мо­гла що­най­мен­ше в 5рі­чно­му ві­ці отри­ма­ти до­шкіль­ну осві­ту.

Ми ство­рю­є­мо умо­ви для то­го, щоб ко­жна ди­ти­на мо­гла по­тра­пи­ти до са­до­чка. Ми бе­ре­мо на се­бе зо­бов’яза­н­ня. Але в Кон­сти­ту­ції не­має обов’яз­ку гро­ма­дя­ни­на здо­бу­ти до­шкіль­ну осві­ту. То­му ди­ти­ні не по­трі­бно жо­дно­го до­ку­мен­та про те, що во­на здо­бу­ла до­шкіль­ну осві­ту.

І рі­вень тих ді­тей, які не хо­дить до са­до­чка, ні­як не пе­ре­ві­ря­ти­муть?

— Зви­чай­но, кон­тро­лю­ва­ти тих, хто не хо­дить до са­до­чка, ні­хто не бу­де. Але ми на­ма­га­є­мо­ся по­ясни­ти ба­тькам і су­спіль­ству, що здо­бу­т­тя на­ле­жної до­шкіль­ної осві­ти про­е­ктує успі­шність ди­ти­ни у шко­лі.

На­віть рік до­шкіль­ної осві­ти з 5 до 6 ро­ків зна­чно під­ви­щує осві­тні шан­си ди­ти­ни. І цей час не мо­жна втра­ти­ти ціл­ко­ви­то.

То­му ті ба­тьки, які бе­руть на се­бе зо­бов’яза­н­ня, що ди­ти­на пе­ре­бу­ває з ни­ми вдо­ма, по­вин­ні ро­зу­мі­ти, що в цьо­му ві­ці вже за­ма­ло ди­ти­ну про­сто го­ду­ва­ти і за­йма­ти­ся тіль­ки збе­ре­же­н­ням її фі­зи­чно­го ста­ну, а її тре­ба ін­тен­сив­но роз­ви­ва­ти. Це над­зви­чай­но ва­жли­во.

Що­до по­ча­тку на­вча­н­ня у шко­лі в за­ко­ні на­пи­са­но так: «По­ча­тко­ва осві­та здо­бу­ва­є­ться, як пра­ви­ло, з ше­сти ро­ків. Ді­ти, яким на по­ча­ток на­вчаль­но­го ро­ку ви­пов­ни­ло­ся сім ро­ків, по­вин­ні роз­по­чи­на­ти здо­бу­т­тя по­ча­тко­вої осві­ти цьо­го ж на­вчаль­но­го ро­ку». Ви­хо­дить, що мо­жна від­да­ти ди­ти­ну до шко­ли і в 7 ро­ків?

— Як пра­ви­ло, з 6 ро­ків. Але ді­ти до­зрі­ва­ють по-рі­зно­му. Бу­ва­ють ді­тки, у яких, на­при­клад, фі­зи­чний стан та­кий, що во­ни ще не го­то­ві до шко­ли. То­ді не тре­ба впа­да­ти в роз­пач, а тре­ба да­ти мо­жли­вість ди­ти­ні при­ро­дно ді­йти до та­кої го­тов­но­сті до 7 ро­ків. Але да­лі ніж 7 ро­ків тя­гну­ти не мо­жна, це жорс­тко на­пи­са­но в за­ко­ні.

У нас ко­лись бу­ли си­ту­а­ції, що й до 8 ро­ків ди­ти­ну три­ма­ли вдо­ма. Ми цьо­го вже не до­пу­ска­є­мо, хі­ба що в окре­мих ви­пад­ках, ко­ли йде­ться про ді­тей з осо­бли­ви­ми по­тре­ба­ми.

Але ми за­раз зі­ткну­ли­ся з си­ту­а­ці­єю, ко­ли де­які ба­тьки ка­жуть, що во­ни три­ма­ють ди­ти­ну до 7 ро­ків, бо їм не­ма з ким її ли­ши­ти пі­сля шко­ли, ко­ли за­кін­чу­ю­ться уро­ки, а ба­тьки на ро­бо­ті. І тут нам тре­ба ви­рі­шу­ва­ти пи­та­н­ня фун­кціо­ну­ва­н­ня груп про­дов­же­но­го дня або шкіл пов­но­го дня.

Ми апе­лю­є­мо до ор­га­нів мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, то­му що це в їхніх пов­но­ва­же­н­нях — ор­га­ні­зу­ва­ти ро­бо­ту та­ких груп про­дов­же­но­го дня в по­ча­тко­вій шко­лі.

У біль­шо­сті кра­їн, які ма­ють справ­ді хо­ро­ші осві­тні си­сте­ми, по­ча­тко­ва шко­ла — це, як пра­ви­ло, шко­ла пов­но­го дня.

У нас ці­єї пра­кти­ки не­має. Во­на ко­штує гро­шей, у це по­трі­бно вкла­да­ти бю­дже­тні ко­шти або при­найм­ні ство­ри­ти ба­тькам мо­жли­во­сті на­да­н­ня пла­тних по­слуг, ко­ли во­ни мо­жуть за­пла­ти­ти за цю по­слу­гу, але чі­тко зна­ти, що їхня ди­ти­на бу­де до­гля­ну­та до кін­ця дня.

За­мість кон­кур­су до пер­шо­го кла­су — ло­те­рея

За но­вим за­ко­ном, кон­кур­сний від­бір до пер­ших кла­сів не про­во­ди­ти­ме­ться для ді­тей, які на­ле­жать до те­ри­то­рії об­слу­го­ву­ва­н­ня шко­ли. А якщо це хо­ро­ша шко­ла, там пра­цю­ють хо­ро­ші ви­кла­да­чі і ту­ди хо­че по­тра­пи­ти ба­га­то ін­ших ді­ток, крім тих, які на­ле­жать до те­ри­то­рії об­слу­го­ву­ва­н­ня, — то­ді для тих ді­тей, які на­ле­жать до те­ри­то­рії об­слу­го­ву­ва­н­ня, кон­курс не про­во­ди­ться, а для ін­ших про­во­ди­ться?

— Це ду­же важ­ке пи­та­н­ня, і ми ще до­кла­дно ви­пи­ше­мо цю про­це­ду­ру в За­ко­ні «Про за­галь­ну се­ре­дню осві­ту». Ми спо­ді­ва­є­мо­ся вне­сти цей за­кон до пар­ла­мен­ту на­ве­сні на­сту­пно­го ро­ку.

На мою дум­ку, про­ве­де­н­ня кон­кур­су між ді­тьми 6-рі­чно­го ві­ку аб­со­лю­тно не­ефе­ктив­не, то­му що во­но не пе­ре­ві­ряє цю ди­ти­ну, а пе­ре­ві­ряє її до­ступ до тих пи­тань, які за­го­ту­ва­ли для цьо­го кон­кур­су, і зна­н­ня пра­виль­них від­по­від­ей на них.

То­му на­ша ідея, і це та­кож ідея пе­ре­до­вих осві­тніх си­стем, по­ля­гає в то­му, щоб по­ча­тко­ву шко­лу зро­би­ти ти­по­вою для всіх.

Якщо ви го­во­ри­те про хо­ро­ші шко­ли, ку­ди хо­чуть по­тра­пи­ти ді­ти, ду­же ча­сто це шко­ли з по­гли­бле­ним ви­вче­н­ням іно­зем­них мов. То­му за­раз у но­вих на­вчаль­них пла­нах ми вза­га­лі бу­де­мо збіль­шу­ва­ти кіль­кість го­дин іно­зем­них мов у всіх шко­лах.

Ко­жна ди­ти­на як по­тен­цій­ний гро­ма­дя­нин кра­ї­ни, яка бу­де в Єв­ро­пей­сько­му Со­ю­зі, му­сить віль­но во­ло­ді­ти одні­єю, а кра­ще дво­ма мо­ва­ми Єв­ро­со­ю­зу.

Але що ро­би­ти, якщо ба­жа­ю­чих по­тра­пи­ти до шко­ли все ж бу­де біль­ше, ніж місць?

— То­ді ді­ти з те­ри­то­рії об­слу­го­ву­ва­н­ня шко­ли ма­ють пер­шо­чер­го­ве пра­во на за­ра­ху­ва­н­ня до неї, а да­лі ми зму­ше­ні взя­ти на се­бе це нев­дя­чне завдання і ви­пи­са­ти при­найм­ні пра­ви­ла про­ве­де­н­ня та­кої спів­бе­сі­ди з ді­тьми, на осно­ві якої мо­жна при­йма­ти рі­ше­н­ня, за­ра­хо­ву­є­ться ця ди­ти­на чи ні.

У рі­зних кра­ї­нах є ду­же рі­зні під­хо­ди до цьо­го пи­та­н­ня. Один із най­по­ши­ре­ні­ших під­хо­дів у та­ко­му ви­пад­ку — це ло­те­рея.

Для то­го, щоб ви­клю­чи­ти ко­ру­пцій­ні ри­зи­ки, щоб ви­клю­чи­ти тен­ден­цій­ний під­хід при оці­ню­ван­ні та­кої ма­лень­кої ди­ти­ни, ко­ли во­на не мо­же на­пи­са­ти в рів­них умо­вах якийсь тест, ко­ли ду­же суб’єктив­не оці­ню­ва­н­ня, то­ді, якщо є, на­при­клад, 5 віль­них місць, на які пре­тен­дує 20 ді­тей, то ро­зі­гру­є­ться ло­те­рея.

Однак я по­ки не знаю, як це мо­же бу­ти сприйня­то укра­їн­ським су­спіль­ством.

А чи мо­же бу­ти си­ту­а­ція, ко­ли ді­тей на­віть з об­слу­го­ву­ва­н­ня шко­ли біль­ше, ніж во­на мо­же прийня­ти?

— Та­ке теж мо­же бу­ти, то­му що в мі­сцях ін­тен­сив­ної жи­тло­вої за­бу­до­ви ча­сто не бу­ду­ють шко­ли. І це одне з на­ших прі­о­ри­те­тних зав­дань за­раз — сти­му­лю­ва­ти ор­га­ни мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня бу­ду­ва­ти со­ці­аль­ну ін­фра­стру­кту­ру.

Або во­ни по­вин­ні пра­цю­ва­ти із за­бу­дов­ни­ка­ми що­до їхніх зо­бов’язань із со­ці­аль­ної ін­фра­стру­кту­ри, або бра­ти в них від­по­від­ні від­ра­ху­ва­н­ня до бю­дже­ту і за­без­пе­чу­ва­ти са­мим бу­дів­ни­цтво ці­єї со­ці­аль­ної ін­фра­стру­кту­ри.

Але по­ки ця ін­фра­стру­кту­ра не збу­до­ва­на, та­ких ді­тей по­вин­ні взя­ти в ін­шу шко­лу?

— Зви­чай­но, то­му що ко­жній ди­ти­ні га­ран­ту­є­ться мі­сце у шко­лі. І це бу­де сти­мул для ор­га­нів мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, ко­ли во­ни зму­ше­ні бу­дуть за­про­по­ну­ва­ти, в яку шко­лу йти те­пер цій ди­ти­ні.

От­же, во­ни зму­ше­ні роз­бу­до­ву­ва­ти ме­ре­жу шкіл.

Без­ко­штов­не хар­чу­ва­н­ня в шко­лах — рі­ше­н­ня ор­га­нів мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня

Но­вим за­ко­ном не пе­ред­ба­че­но спе­ці­а­лі­зо­ва­них шкіл із по­гли­бле­ним ви­вче­н­ням пев­них пре­дме­тів. Що бу­де з ни­ні­шні­ми спе­ці­а­лі­зо­ва­ни­ми шко­ла­ми? Во­ни ста­нуть зви­чай­ни­ми по­ча­тко­ви­ми шко­ла­ми, з 5-го кла­су одна­ко­ви­ми гім­на­зі­я­ми, а з 10-го лі­це­я­ми?

— Не зов­сім так. Про­фі­лі­за­ції не­має на ета­пі по­ча­тко­вої шко­ли, по­ча­тко­ва шко­ла має бу­ти одна­ко­ва для всіх.

На­то­мість про­фі­лі­за­ція по­чи­на­є­ться з 5-го кла­су. То­му що там ви вже мо­же­те ви­зна­ча­ти, що більш при­та­ман­не для ди­ти­ни. На­при­клад, хтось мо­же обра­ти по­гли­бле­не ви­вче­н­ня ма­те­ма­ти­ки, а хтось — іно­зем­ної мо­ви.

Шко­ли вза­га­лі бу­дуть ма­ти зна­чно біль­ше ав­то­но­мії у фор­му­ван­ні сво­го на­вчаль­но­го пла­ну. А якщо ми го­во­ри­мо про стар­шу про­філь­ну шко­лу, то там ці­єї ав­то­но­мії дій­сно бу­де ду­же ба­га­то.

За­галь­ний цикл пре­дме­тів бу­де за­вер­ше­ний у 9 кла­сі, а під час три­рі­чної стар­шої про­філь­ної шко­ли ли­ше до 50% пре­дме­тів — це бу­дуть за­галь­но­обов’яз­ко­ві пре­дме­ти, а 50% мо­жна бу­де на­би­ра­ти від­по­від­но до про­фі­лю.

У за­ко­ні на­пи­са­но, що без­ко­штов­не хар­чу­ва­н­ня в шко­лах га­ран­ту­є­ться тіль­ки для піль­го­вих ка­те­го­рій учнів. Чи це озна­чає, що для ін­ших во­но ста­не пла­тним?

— Від­по­від­но до Бю­дже­тно­го ко­де­ксу, ор­га­ни мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня зо­бов’яза­ні за­без­пе­чи­ти без­ко­штов­не хар­чу­ва­н­ня піль­го­вим ка­те­го­рі­ям, які й ви­зна­че­ні в За­ко­ні «Про осві­ту». І ця нор­ма по­ча­ла ді­я­ти за­дов­го до прийня­т­тя За­ко­ну «Про осві­ту».

Але там та­кож на­пи­са­но, що ор­га­ни мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня мо­жуть за­без­пе­чу­ва­ти без­ко­штов­ним хар­чу­ва­н­ням й ін­ші ка­те­го­рії ді­тей або пов­ні­стю, або на за­са­дах спів­фі­нан­су­ва­н­ня, на­при­клад, 50/50 з ба­тька­ми.

Це рі­ше­н­ня ви­ня­тко­во ор­га­нів мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня.

Cі­мей­на осві­та вже пра­цює

За­ко­ном вво­ди­ться сі­мей­на осві­та, але не зов­сім зро­зумі­ло, що це бу­де на пра­кти­ці. Чим та­ка осві­та від­рі­зня­ти­ме­ться від екс­тер­на­ту?

— Ко­ли ба­тьки по­го­джу­ю­ться на сі­мей­ну осві­ту, во­ни не­суть від­по­від­аль­ність за осві­ту сво­єї ди­ти­ни. Бо ко­ли ми го­во­ри­мо про екс­тер­нат, то він пе­ред­ба­чає і за­лу­че­н­ня пе­да­го­гі­чних пра­ців­ни­ків, і по­ета­пну пе­ре­вір­ку до­ся­гнень ці­єї ди­ти­ни, щоб пе­ре­свід­чи­тись, що во­на отри­має той об­сяг стан­дар­ту, який їй ма­ла би га­ран­ту­ва­ти дер­жа­ва.

На­то­мість при сі­мей-

Мі­ністр осві­ти і на­у­ки Лі­лія Гри­не­вич.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.