НО­ВИ­НИ ПЛЮС

Ukrayina Moloda - - Селяни I Ко - Оле­на ЯРОШЕНКО

Кре­ди­тні спіл­ки — не ек­зо­ти­ка

Між­на­ро­дну кон­фе­рен­цію «Еко­но­мі­чна та со­ці­аль­на роль кре­ди­тних спі­лок у ста­біль­но­му роз­ви­тку Укра­ї­ни» ор­га­ні­зу­вав Про­ект те­хні­чної до­по­мо­ги USAID «Кре­ди­ту­ва­н­ня сіль­сько­го­спо­дар­ських ви­ро­бни­ків» (CAP).«Роз­ви­ток кре­ди­тно­го ру­ху в Укра­ї­ні є акт уаль­ним пи­та­н­ням для ма­лих та се­ре­дніх фер­ме­рів, оскіль­ки це мо­жли­вість зна­йти до­да­тко­вий фі­нан­со­вий ре­сурс для сво­го бі­зне­су. Участь у кре­ди­тних спіл­ках — це ще один фор­мат ко­о­пе­ра­ції, зав­дя­ки якій лег­ше роз­ви­ва­ти вла­сну спра­ву, за­лу­ча­ти не­об­хі­дні ко­шти та спри­я­ти роз­бу­до­ві сіль­ських те­ри­то­рій», — за­зна­чив заст упник мі­ні­стра агро­по­лі­ти­ки Ві­ктор Ше­ре­ме­та. Під час кон­фе­рен­ції йшло­ся про пер­спе­кти­ви роз­ви­тку ру­ху кре­ди­тної ко­о­пе­ра­ції в Укра­ї­ні, її роль у роз­бу­до­ві еко­но­мі­чно­го та со­ці­аль­но­го по­тен­ці­а­лу дер­жа­ви. Зокре­ма, ана­лі­зу­ва­ли успі­хи кре­ди­тних спі­лок у за­без­пе­чен­ні дост упу до фі­нан­со­вих ре­сур­сів ма­лих агро­ви­ро­бни­ків, а та­кож на­галь­ні про­бле­ми, які не­об­хі­дно ви­рі­ши­ти для роз­бу­до­ви се­кто­ру. Екс­пер­ти з ЄС та США по­ді­ли­ли­ся між­на­ро­дним до­сві­дом що­до розв’яза­н­ня акт уаль­них пи­тань кре­ди­тних спі­лок. Кон­фе­рен­ція «Еко­но­мі­чна та со­ці­аль­на роль кре­ди­тних спі­лок у ста­біль­но­му роз­ви­тку Укра­ї­ни» бу­ла при­свя­че­на Між­на­ро­дно­му дню кре­ди­тних спі­лок, що від­зна­чав­ся у жов­тні. Це свя­то за­по­ча­тко­ва­не Все­сві­тньою ра­дою кре­ди­тних спі­лок, яка об’єд­нує по­над ші­ст­де­сят ти­сяч спі­лок, що об­слу­го­ву­ють 225 міль­йо­нів чле­нів у 109 кра­ї­нах світ у.

По­сі­бни­ки як до­бро­чин­ність

Між­на­ро­дні ор­га­ні­за­ції як до­по­мог у укра­їн­ським під­при­єм­цям ви­пу­сти­ли без­ко­штов­ні прак ти­чні по­сі­бни­ки з екс­порт у мо­ло­чних та м’ясних про­дук тів. У рам­ках про­ек т у Ра­ди з пи­тань екс­порт у про­до­воль­ства (UFEB) та ФАО/ЄБРР «Укра­ї­на: роз­ви­ток по­тен­ці­а­лу асо­ці­а­цій агро­бі­зне­су в роз­ши­рен­ні екс­порт­них рин­ків» роз­ро­бле­но два пра­кти­чні до­від­ни­ки екс­пор­те­ра: для м’ясної про­ду­кції та мо­ло­чної про­ду­кції. У них де­таль­но пред­став­ле­но най­більш по­тен­цій­ні екс­порт­ні рин­ки та про­ду­кцію, з якою Укра­ї­на мо­гла б кон­ку­ру­ва­ти на зов­ні­шніх рин­ках, а та­кож на­да­ні за­галь­ні ре­ко­мен­да­ції що­до роз­ви­тку та про­су­ва­н­ня екс­порт у. До­від­ни­ки є аб­со­лю­тно без­ко­штов­ни­ми та від­кри­ти­ми для по­ши­ре­н­ня. За сі­чень-жов­тень 2017 ро­ку (за да­ни­ми ДФС) Укра­ї­на екс­порт ува­ла м’яса та їстів­них суб­прод ук тів тва­рин­но­го по­хо­дже­н­ня на 437,5 міль­йо­на до­ла­рів США. За 10 мі­ся­ців по­то­чно­го ро­ку екс­пор­то­ва­но мо­ло­ка та мо­ло­чних про­дук тів на су­му 236,2 міль­йо­на до­ла­рів США.

Ки­тай на­ро­щує за­ку­пів­лі

Упро­довж ми­ну­ло­го ти­жня Дер­жав­на про­до­воль­чо-зер­но­ва кор­по­ра­ція Укра­ї­ни про­ве­ла низ­ку зу­стрі­чей із Ки­тай­ською на­ціо­наль­ною кор­по­ра­ці­єю ма­шин­ної ін­ду­стрії та ге­не­раль­них під­ря­дів (ССЕС) що­до збіль­ше­н­ня об­ся­гів по­ста­вок зер­но­вих до Ки­таю та ме­ха­ні­змів їх ре­а­лі­за­ції.У хо­ді пе­ре­мо­вин та­кож обго­во­ри­ли ідею ство­ре­н­ня укра­їн­сько-ки­тай­ської між­ві­дом­чої ро­бо­чої гру­пи, пи­та­н­ня, які пла­ну­є­ться на ній ви­рі­шу­ва­ти, а та­кож на­пра­цю­ва­н­ня ме­ха­ні­зму подаль­шої дво­сто­рон­ньої спів­пра­ці. Ки­тай­ська сто­ро­на по­дя­ку­ва­ла за спри­я­н­ня у збіль­шен­ні по­ста­вок об­ся­гів зер­но­вих та ви­сло­ви­ла впев­не­ність у спів­пра­ці з трей­дер­ськи­ми гру­па­ми для за­до­во­ле­н­ня по­треб ки­тай­сько­го пар­тне­ра та ви­ко­на­н­ня до­мов­ле­но­стей ДПЗКУ. Сто­ро­ни ви­сло­ви­ли го­тов­ність до акти­ві­за­ції вза­є­мо­дії за всі­ма на­пря­ма­ми мо­жли­во­го спів­ро­бі­тни­цтва. Во­се­ни ми тра­ди­цій­но ску­по­ву­є­мо за­па­си на зи­му. Кіль­ка ба­нок за­па­шно­го бджо­ли­но­го ме­ду — не­о­дмін­ний атри­бут та­ких за­го­ті­вель і в на­шій сім’ї. Че­рез те, що кіль­ка ра­зів за­ку­пле­ний на рин­ку мед ви­яв­ляв­ся яв­ною під­роб­кою, остан­ні­ми ро­ка­ми ку­пую йо­го тіль­ки у зна­йо­мо­го па­сі­чни­ка. На ща­стя, по­слу­ги швид­кої по­што­вої до­став­ки сьо­го­дні до­сту­пні й для від­да­ле­ної гли­бин­ки. Але з ви­пад­ка­ми фаль­си­фі­ка­ції до­во­ди­ться й до­сі сти­ка­ти­ся, ко­ли дру­зі, при­го­стив­шись на­ту­раль­ним про­ду­ктом, ви­яв­ля­ють яв­ну рі­зни­цю з вла­сни­ми за­го­тов­ка­ми не на їхню ко­ристь. Чи є мо­жли­вість убез­пе­чи­ти­ся від фаль­си­фі­ка­ту?

Як від­рі­зни­ти фаль­шив­ку

Щоб отри­ма­ти ве­ли­ку кіль­кість на­ту­раль­но­го ме­ду, по­трі­бно до­кла­сти чи­ма­ло сил і по­ча­тко­вих ін­ве­сти­цій. Са­ме то­му мед ра­зом зі сме­та­ною, мо­ло­ком, олив­ко­вою олі­єю та ікрою на­ле­жить до про­ду­ктів із най­ви­щим ри­зи­ком фаль­си­фі­ка­ції. При під­роб­ці у на­ту­раль­ний мед мо­жуть до­да­ва­ти ве­ли­ку кіль­кість бо­ро­шна, кро­хмаль­ної па­то­ки, цукро­во­го си­ро­пу, змі­шу­ють зі шту­чним ме­дом та кро­хма­лем. Ко­ли мед тіль­ки по­чи­нає кри­ста­лі­зу­ва­ти­ся, до ньо­го ча­стень­ко по­чи­на­ють до­да­ва­ти ве­ли­ку кіль­кість цукро­во­го пі­ску. Так до­ся­га­ють то­го, що під­ро­бле­ний про­дукт, як і на­ту­раль­ний, за­гу­сає і за­цукро­ву­є­ться.

Про­фе­сій­ні ла­бо­ран­ти най­ча­сті­ше використовують мі­кро­скоп, аби швид­ко ді­зна­ти­ся, чи мі­стить про­дукт цукро­вий пі­сок, пу­дру, дрі­жджі, пи­лок пев­но­го ви­ду ро­сли­ни. Щоб ви­яви­ти до­мі­шки цукро­во­го пі­ску, на скло на­но­сять тон­кий ме­до­вий ма­зок. Якщо в про­ду­кті є цу­кор, під мі­кро­ско­пом ви­дно ве­ли­кі груд­ки у ви­гля­ді ква­дра­тів чи пря­мо­ку­тни­ків. Ко­ли про­дукт на­ту­раль­ний, кри­ста­ли ма­ти­муть фор­му зір­ки або гол­ки. Кру­глі ком­по­нен­ти, що утво­рю­ють осад, ма­ють чор­ну обля­мів­ку. От­же, під­ро­бни­ки взя­ли про­дукт рід­кої кон­си­стен­ції і до­да­ли в ньо­го ве­ли­ку кіль­кість цукро­во­го пі­ску.

Ча­сто використовують хе­мі­лю­мі­не­сцен­цію: ко­ли до­да­ва­н­ня лю­мі­на­лу про­во­кує актив­не сві­ті­н­ня, це свід­чить про те, що в про­дукт до­да­ли біо­ло­гі­чно актив­ні ре­чо­ви­ни.

Ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи ла­бо­ра­тор­ні ме­то­ди, фаль­си­фі­ка­цію важ­ко за­фі­ксу­ва­ти, ко­ли мед спо­ча­тку пі­ді­грі­ва­ють, а вже по­тім до­да­ють цукро­вий си­роп. Але в та­ко­му ви­пад­ку звер­ніть ува­гу на за­барв­ле­н­ня — во­но бу­де за­сві­тлим. Смак та­кож де­що спо­тво­рю­є­ться, з’яв­ля­є­ться де­що не­зви­чний як для ме­ду аро­мат, а кон­си­стен­ція йо­го ста­біль­но рід­ка. Хі­мі­чний ана­ліз дасть у та­ко­му ви­пад­ку низь­ке ді­а­ста­зне чи­сло. Якщо про­дукт на­ту­раль­ний, у ньо­му обов’яз­ко­во бу­де фер­мент ді­а­стаз, а у ра­зі під­мі­ни цукро­вим си­ро­пом він бу­де від­су­тній. У ме­ді цей фер­мент з’яв­ля­є­ться пі­сля то­го, як бджо­ли зі­бра­ли не­ктар і ви­ді­ли­ли йо­го з до­по­мо­гою сво­їх слин­них за­лоз. Ко­ли до­да­ють ве­ли­ку кіль­кість цукру в про­дукт, чи­сло різ­ко зни­жу­є­ться. Якщо про­дукт три­ва­лий час збе­рі­га­є­ться чи на­грі­ва­є­ться, ді­а­ста­за мо­же пов­ні­стю зни­ка­ти.

Ді­а­ста­за є основ­ним по­ка­зни­ком, який свід­чить про якість ме­ду, що він дій­сно на­ту­раль­ний. Ви­зна­че­н­ня ді­а­ста­зно­го чи­сла дає мо­жли­вість то­чно ді­зна­ти­ся про якість ме­ду. На­віть най­про­сті­ше ска­ну­ва­н­ня під мі­кро­ско­пом до­зво­ляє ді­зна­ти­ся, чи бджо­ляр го­ду­вав ко­мах цукро­вим си­ро­пом.

Бе­зу­мов­но, в про­ми­сло­вих ла­бо­ра­то­рі­ях використовують ще скла­дні­ші про­це­ду­ри, яки­ми важ­ко ско­ри­ста­ти­ся пе­ре­сі­чно­му по­ку­пцю. Але є пе­ре­ві­ре­ні на­ро­дні ме­то­ди. Най­ча­сті­ше по­ку­пці використовують хі­мі­чний олі­вець. Бе­ре­ться не­ве­ли­ка кіль­кість ме­ду (мо­жна на па­лець, але кра­ще на­не­сти йо­го на чи­стий ар­куш па­пе­ру) і з до­по­мо­гою хі­мі­чно­го олів­ця по ньо­му про­во­ди­ться лі­нія. Якщо мед фаль­си­фі­ко­ва­ний і в ньо­му ве­ли­ка кіль­кість цукро­вих до­ба­вок, за­цукро­ва­но­го про­ду­кту чи во­ди, на ар­ку­ші за­ли­ши­ться слід. Утiм та­кий спо­сіб не зав­жди прав­ди­вий. То­му кра­ще ма­ти пе­ре­ві­ре­но­го по­ста­чаль­ни­ка, яко­го ви чи ва­ші близь­кі зна­ють осо­би­сто.

Ек­спорт­ний мед теж під­ро­бля­ють

Ми­ну­ло­го мі­ся­ця Мі­на­гро­прод по­пе­ре­див по­ста­чаль­ни­ків ме­ду в ЄС, що єв­ро­пей­ські ла­бо­ра­то­рії ви­яви­ли се­ред кон­троль­них проб про­ду­кції, що по­ста­ча­є­ться за кво­та­ми, кіль­ка під­ро­бок. Для по­ча­тку Укра­ї­ну усно по­пе­ре­ди­ли про не­д­опу­сти­мість та­кої пра­кти­ки, а «ав­то­рів» фаль­си­фі­ка­ту одра­зу по­про­си­ли з рин­ку. Оскіль­ки та­кі ви­пад­ки став­лять під удар і до­бро­со­ві­сних по­ста­чаль­ни­ків, си­гнал до­во­лі три­во­жний.

І все ж сьо­го­дні май­же сім де­ся­тків па­сі­чни­ків та про­дав­ців ме­ду екс­пор­ту­ють йо­го з Укра­ї­ни в різні ку­то­чки сві­ту. За ін­фор­ма­ці­єю прес-слу­жби Мі­на­гро­по­лі­ти­ки, до Дер­жав­но­го ре­є­стру за­твер­дже­них екс­порт­них по­ту­жно­стей вне­се­но вже 67 суб’єктів го­спо­да­рю­ва­н­ня, які здій­сню­ють ді­яль­ність із ви­ро­бни­цтва чи збе­рі­га­н­ня ме­ду бджо­ли­но­го та ма­ють пра­во екс­пор­ту­ва­ти свою про­ду­кцію за ме­жі Укра­ї­ни. Як по­ві­до­мив го­ло­ва Держ­прод­спо­жив­слу­жби Во­ло­ди­мир Ла­па, най­біль­шу кіль­кість го­спо­дарств (оди­над­цять) за­ре­є­стро­ва­но у Ки­їв­ській обла­сті, у Дні­про­пе­тров­ській обла­сті — дев’ять та­ких суб’єктів го­спо­да­рю­ва­н­ня, Кі­ро­во­град­ській — сім, Оде­ській і Рів­нен­ській — по п’ять, Львів­ській, Хмель­ни­цькій та Хер­сон­ській — по чо­ти­ри, За­по­різь­кій, Пол­тав­ській і Хар­ків­ській — по три, Він­ни­цькій, За­кар­пат­ській і Чер­ка­ській — по два. Ще по одно­му суб’єкту го­спо­да­рю­ва­н­ня з пра­вом екс­пор­ту за­ре­є­стро­ва­но в До­не­цькій, Ми­ко­ла­їв­ській, Сум­ській обла­стях та мі­сті Ки­їв. «Укра­їн­ський мед від­ван­та­жу­є­ться в кра­ї­ни Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу, СНД, Афри­ки, Азії. То­рік на­ші під­при­єм­ства екс­пор­ту­ва­ли 57 ти­сяч тонн ме­ду, а тіль­ки у пер­шо­му пів­річ­чі 2017 ро­ку — 37 ти­сяч тонн», — за­зна­чає Ла­па.

Ви­мо­ги до хар­чо­вої про­ду­кції, у то­му чи­слі ме­ду, вста­нов­лю­ю­ться За­ко­ном «Про основ­ні прин­ци­пи та ви­мо­ги до без­пе­чно­сті та яко­сті хар­чо­вих про­ду­ктів», а та­кож на­ка­зом Мі­на­гро­по­лі­ти­ки «Про за­твер­дже­н­ня Ве­те­ри­нар­но-са­ні­тар­них ви­мог для по­ту­жно­стей (об’єктів) із ви­ро­бни­цтва про­ду­ктів бджіль­ни­цтва». При екс­пор­ті до Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу опе­ра­то­ри рин­ку по­вин­ні ви­ко­ну­ва­ти ви­мо­ги ба­зо­вих ре­гла­мен­тів, ди­ре­ктив ЄС, зокре­ма що­до на­яв­ної си­сте­ми без­пе­чно­сті про­ду­кції (HACCP). Для то­го, аби здо­бу­ти пра­во екс­пор­ту, суб’єкти го­спо­да­рю­ва­н­ня по­вин­ні офор­ми­ти па­спорт па­сі­ки, отри­ма­ти екс­плу­а­та­цій­ний до­звіл, за­твер­ди­ти свою по­ту­жність як екс­порт­ну і, на­ре­шті, про­ве­сти ла­бо­ра­тор­ні до­слі­дже­н­ня ме­ду. Аби не по­тра­пля­ти в не­зру­чну си­ту­а­цію з екс­порт­ни­ми про­ду­кта­ми, Укра­ї­на по­ча­ла про­во­ди­ти дер­жав­ний мо­ні­то­ринг за­ли­шків ве­те­ри­нар­них пре­па­ра­тів і за­бру­дню­ва­чів, у то­му чи­слі ан­ти­біо­ти­ків.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.