Не «мо­гиль­ник», а цін­ний склад

Цен­тра­лі­зо­ва­не схо­ви­ще ядер­но­го па­ли­ва до­зво­лить нам за­оща­джу­ва­ти со­тні міль­йо­нів до­ла­рів, мен­ше за­ле­жа­ти від Ро­сії та да­ти но­ві пер­спе­кти­ви ві­тчи­зня­ній на­у­ці

Ukrayina Moloda - - Економiка - Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ Ки­їв — смт. Бу­ря­ків­ка — Ки­їв

...До­ро­га на один із най­ві­до­мі­ших укра­їн­ських бу­ді­вель­них май­дан­чи­ків — із Ки­є­ва май­же пря­мо на пів­ніч — впи­ра­є­ться у КПП «Ди­тя­тки». Да­лі — вузь­ка асфаль­то­ва сму­га зо­ною від­чу­же­н­ня Чор­но­биль­ської атом­ної стан­ції. Тут, се­ред пі­сків і со­сно­вих лі­сів, че­рез два ро­ки по­ста­не об’єкт, на який Укра­ї­на че­кає вже май­же пів­то­ра де­ся­ти­лі­т­тя. Цен­тра­лі­зо­ва­не схо­ви­ще ядер­но­го па­ли­ва ма­ло по­ча­ти свою ро­бо­ту вже дав­но, але че­рез низ­ку при­чин, об’єктив­них і не ду­же, про­цес за­тя­гнув­ся. Утім той день, ко­ли Укра­ї­на на­ре­шті зумі­ла ста­ти на шлях ди­вер­си­фі­ка­ції збе­рі­га­н­ня від­пра­цьо­ва­но­го ядер­но­го па­ли­ва, став свя­тко­вим не ли­ше для ядер­ної га­лу­зі, на­у­ков­ців, нар­де­пів, а на­віть і для по­сла США у на­шій дер­жа­ві Ма­рі Йо­ва­но­вич, яка осо­би­сто при­їха­ла у Бу­ря­ків­ку, аби при­ві­та­ти укра­їн­ців.

Об’єкт Х у зо­ні від­чу­же­н­ня

Са­му лі­цен­зію, що дає пра­во бу­ду­ва­ти ЦСВЯП, НАЕК «Енер­го­атом» отри­мав 6 ли­пня 2017 ро­ку. З то­го ча­су три­ва­ли під­го­тов­чі ро­бо­ти ра­зом із аме­ри­кан­ською фір­мою, яка, вла­сне, і бу­де спо­ру­джу­ва­ти схо­ви­ще, — Holtec International. «Ми про­йшли ду­же скла­дний шлях за­ко­но­дав­чо­го вре­гу­лю­ва­н­ня всіх пи­тань, усі про­це­ду­ри, які бу­ли ухва­ле­ні на за­ко­но­дав­чо­му рів­ні вже пі­сля під­пи­са­н­ня кон­тра­кту. І про­йшли успі­шно. Не­зва­жа­ю­чи на вну­трі­шньо­по­лі­ти­чну си­ту­а­цію в дер­жа­ві, яка по­стій­но змі­ню­ва­ла­ся, та не­о­дно­зна­чне став­ле­н­ня до схо­ви­ща з бо­ку рі­зних по­лі­ти­чних сил, які ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли йо­го у сво­їх пе­ред­ви­бор­чих про­гра­мах, у 2012 ро­ці бу­ло за­вер­ше­но про­цес за­ко­но­дав­чо­го оформ­ле­н­ня про­е­кту — Вер­хов­на Ра­да Укра­ї­ни ухва­ли­ла За­кон про бу­дів­ни­цтво ЦСВЯП», — про­ко­мен­ту­вав по­дію пре­зи­дент НАЕК «Енер­го­атом» Юрій Не­да­шков­ський.

«Тер­ни­стий шлях» роз­по­чав­ся ще у 2005 ро­ці, про­те че­рез низ­ку при­чин, у то­му чи­слі че­рез змі­ну по­лі­ти­чної кон’юн­кту­ри, про­ект дов­гий час був фа­кти­чно за­мо­ро­же­ний. Ре­аль­на ро­бо­та від­но­ви­ла­ся ли­ше у 2014 ро­ці.

«Цен­тра­лі­зо­ва­не су­хе схо­ви­ще від­пра­цьо­ва­но­го ядер­но­го па­ли­ва пла­ну­є­ться роз­та­шу­ва­ти на те­ри­то­рії в 18,2 га в Чор­но­биль­ській зо­ні, де бу­де вста­нов­ле­но 458 кон­тей­не­рів для збе­рі­га­н­ня 16530 від­пра­цьо­ва­них па­лив­них збі­рок iз Пів­ден­но-Укра­їн­ської, Рів­нен­ської та Хмель­ни­цької АЕС», — по­яснює «УМ» ди­ре­ктор із пи­тань ін­фор­ма­ції та зв’яз­ків із гро­мад­ські­стю Асо­ці­а­ції «Укра­їн­ський ядер­ний фо­рум» Оль­га Ко­шар­на.

За її сло­ва­ми, про­е­ктом пе­ред­ба­че­но 15 пу­ско­вих ком­пле­ксів за­галь­ною ко­што­ри­сною вар­ті­стю 37,2 млрд. грн., які бу­дуть ре­а­лі­зо­ва­ні впро­довж 50 ро­ків. Най­до­рож­чий iз них — пер­ший пу­ско­вий ком­плекс вар­ті­стю 4,460 млрд. грн., оскіль­ки до ці­єї су­ми вхо­дить вар­тість спо­ру­дже­н­ня всі­єї не­об­хі­дної ін­фра­стру­кту­ри ЦСВЯП. Ком­па­нія ж Holtec Internatinal, яка бу­дує укра­їн­ське ядер­не схо­ви­ще, має ве­ли­че­зний до­свід у спо­ру­джен­ні по­ді­бних об’єктів по всьо­му сві­ту. Ана­ло­гі­чні укра­їн­сько­му ЦСВЯП схо­ви­ща, з ви­ко­ри­ста­н­ням обла­дна­н­ня і те­хно­ло­гій Holtec, зокре­ма, екс­плу­а­ту­ю­ться в Іспа­нії (АЕС «Аско» і «Хо­се Ка­бре­ра»). Уста­тку­ва­н­ня Holtec для су­хо­го збе­рі­га­н­ня ядер­но­го па­ли­ва ви­ко­ри­сто­ву­ють та­кож у Бель­гії, Шве­ції, Ве­ли­ко­бри­та­нії та, зви­чай­но ж, у са­мих США.

Про­ти «гі­бри­дної ядер­ної вій­ни»

Пер­ші кон­тей­не­ри з від­пра­цьо­ва­ним ядер­ним па­ли­вом пла­ну­є­ться до­ста­ви­ти на май­дан­чик уже на по­ча­тку 2019 ро­ку. Біль­шість екс­пер­тів, у то­му чи­слі й не­за­ле­жних, по­го­джу­ю­ться, що Holtec зу­міє ре­а­лі­зу­ва­ти кон­тракт вча­сно.

Чи не го­лов­ний ар­гу­мент, чо­му Укра­ї­ні кон­че тре­ба ма­ти вла­сне ядер­не схо­ви­ще, — фі­нан­со­вий. «Че­рез від­су­тність та­ко­го об’єкта Укра­ї­на зму­ше­на що­ро­ку ви­тра­ча­ти близь­ко 200 млн. дол. на опла­ту по­слуг iз ви­ве­зе­н­ня та пе­ре­роб­ки від­пра­цьо­ва­но­го ядер­но­го па­ли- ва на те­ри­то­рії Ро­сії. Всьо­го за ро­ки не­за­ле­жно­сті на­ша кра­ї­на ви­тра­ти­ла на ви­ве­зе­н­ня па­ли­ва по­над 2 млрд. до­ла­рів, то­ді як ці ко­шти мо­жна бу­ло спря­му­ва­ти на бу­дів­ни­цтво вла­сно­го схо­ви­ща. І не тіль­ки», — про­дов­жує Ко­шар­на.

«Уже в 2020 ро­ці ми ста­не­мо енер­го­не­за­ле­жни­ми в пи­тан­ні від­пра­цю­ва­н­ня ядер­но­го па­ли­ва і отри­ма­є­мо змо­гу що­рі­чно аку­му­лю­ва­ти по­над 5,5 млрд. гри­вень у бю­дже­ті Укра­ї­ни!» — за­зна­чив ві­це-прем’єр Укра­ї­ни Во­ло­ди­мир Кі­стіон.

Дру­гий ар­гу­мент — не менш ва­жли­вий, і зна­хо­ди­ться він у пло­щи­ні на­ціо­наль­ної без­пе­ки. На­ра­зі ми ціл­ком і пов­ні­стю за­ле­жи­мо від Ро­сії що­до збе­рі­га­н­ня ядер­но­го па­ли­ва. Так, як сво­го ча­су ми за­ле­жа­ли від по­ста­ча­н­ня ро­сій­сько­го га­зу. До чо­го мо­же при­зве­сти по­ді­бна си­ту­а­ція у га­зо­вій сфе­рі, Укра­ї­на вже по­ба­чи­ла.

«В істо­рії Укра­ї­ни вже був пре­це­дент, ко­ли Ро­сія від­мов­ля­ла­ся близь­ко трьох ро­ків при­йма­ти на тим­ча­со­ве збе­рі­га­н­ня ВЯП з Укра­ї­ни. То­ді це по­ста­ви­ло ро­бо­ту атом­но­го енер­ге­ти­чно­го ком­пле­ксу в кри­зо­вий стан. Тож про­ект бу­дів­ни­цтва ЦСВЯП в по­єд­нан­ні з ди­вер­си­фі­ка­ці­єю по­ста­вок сві­жо­го ядер­но­го па­ли­ва — це фор­пост Укра­ї­ни про­ти гі­бри­дної вій­ни. До­ся­гне­н­ня «Енер­го­ато­ма» за­слу­го­ву­ють ве­ли­кої по­ва­ги. Крок за кро­ком спіль­ни­ми зу­си­л­ля­ми ро­би­мо Укра­ї­ну енер­го­не­за­ле­жною», — за­ува­жив Во­ло­ди­мир Кі­стіон.

Мі­сце за­кла­де­н­ня цін­ної си­ро­ви­ни

Утім існує ще один ва­жли­вий ар­гу­мент «за» укра­їн­ське ЦСВЯП. «Ядер­не па­ли­во, цикл ви­ко­ри­ста­н­ня яко­го за­зви­чай скла­дає 3-4 ро­ки, «ви­го­рає» не біль­ше, ніж на 10%. Тоб­то в від­пра­цьо­ва­них па­лив­них збір­ках за­ли­ша­є­ться близь­ко 90% ко­ри­сних ра­діо­ну­клі­дів, які мо­жна ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти по­втор­но, на­при­клад, у ядер­них ре­акто­рах на швид­ких ней­тро­нах (брі­дер). По­ки роз­роб­ка та­ких ре­акто­рів тіль­ки ве­де­ться, нею зайня­ті до­слі­дні цен­три США, Япо­нії, Фран­ції, Ін­дії, але екс­пер­ти очі­ку­ють, що ре­акто­ри на швид­ких ней­тро­нах мо­жуть з’яви­ти­ся вже в най­ближ­че де­ся­ти­лі­т­тя», — роз­по­від­ає Оль­га Ко­шар­на.

Тож, за її сло­ва­ми, ЦСВЯП тре­ба роз­гля­да­ти са­ме як схо­ви­ще енер­го­но­сі­їв, яки­ми змо­жуть ско­ри­ста­ти­ся май­бу­тні по­ко­лі­н­ня. «То­му сло­во «мо­гиль­ник», як на­ма­га­ю­ться йо­го пред­ста­ви­ти де­я­кі про­тив­ни­ки про­е­кту, аб­со­лю­тно не від­обра­жає дій­сність. Рі­ше­н­ня що­до дов­го­три­ва­ло­го збе­рі­га­н­ня ВЯП від­по­від­но до до­ку­мен­тів МАГАТЕ на­зи­ва­є­ться «від­кла­де­не». Біль­шість дер­жав, що екс­плу­а­ту­ють АЕС, ухва­ли­ли са­ме та­ке рі­ше­н­ня. Пі­сля за­кін­че­н­ня тер­мі­ну збе­рі­га­н­ня бу­де ви­рі­ше­но: чи пе­ре­ро­бля­ти ВЯП ра­діо­хі­мі­чним спосо­бом, чи ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти для ви­ро­бни­цтва ядер­но­го па­ли­ва но­вих ти­пів ре­акто­рів або за­хо­ро­ня­ти йо­го в гли­бо­ких гео­ло­гі­чних фор­ма­ці­ях без на­сту­пно­го ви­ко­ри­ста­н­ня», — ре­зю­мує во­на.

«Від­пра­цьо­ва­не ядер­не па­ли­во — це стра­те­гі­чний ядер­но-па­лив­ний ре­сурс, що мо­же бу­ти ви­ко­ри­ста­ний у май­бу­тньо­му при екс­плу­а­та­ції ядер­них ре­акто­рів на­сту­пних по­ко­лінь. Кра­ї­ни з роз­ви­ну­тою атом­ною енер­ге­ти­кою вже пе­ред­ба­чи­ли еко­но­мі­чну при­ва­бли­вість ви­ко­ри­ста­н­ня від­пра­цьо­ва­но­го ядер­но­го па­ли­ва і роз­ро­бля­ють те­хно­ло­гії ви­ді­ле­н­ня ко­ри­сних за­ли­шків із від­пра­цьо­ва­но­го па­ли­ва та про­е­кту­ють но­ві ре­акто­ри, які бу­дуть пра­цю­ва­ти на цих пе­ре­ро­бле­них ма­те­рі­а­лах. Укра­ї­на не має за­ли­ша­тись осто­ронь цих те­хно­ло­гі­чних про­це­сів», — до­да­ла се­кре­тар Ко­мі­те­ту Вер­хов­ної Ра­ди Укра­ї­ни з пи­тань па­лив­но-енер­ге­ти­чно­го ком­пле­ксу, ядер­ної по­лі­ти­ки та ядер­ної без­пе­ки Ві­кто­рія Вой­ці­цька.

По­при де­я­кі за­яви, ні­би­то Укра­ї­ну хо­чуть зро­би­ти мі­сцем збе­рі­га­н­ня шкі­дли­вих ре­чо­вин з усьо­го сві­ту, які ни­ні актив­но ти­ра­жу­ють де­я­кі по­лі­ти­чні си­ли та де­я­кі екс­пер­ти, най­ча­сті­ше про­ро­сій­ські, на­справ­ді ж си­ту­а­ція ви­гля­дає зов­сім не так. Світ актив­но бу­дує так зва­ні су­хі ядер­ні схо­ви­ща. І ба­чить у цьо­му не­об­хі­дний еле­мент роз­ви­тку ядер­ної енер­ге­ти­ки. «Бу­дів­ни­цтво схо­ви­ща — не­об­хі­дний етап для роз­ви­тку атом­ної енер­ге­ти­ки в будь-якій дер­жа­ві. Біль­шість кра­їн, що ма­ють атом­ні стан­ції, збе­рі­га­ють від­пра­цьо­ва­не ядер­не па­ли­во у вла­сних спе­ці­аль­них схо­ви­щах», — за­зна­чає Оль­га Ко­шар­на і на­во­дить ста­ти­сти­ку.

«Тіль­ки впро­довж 2016 ро­ку бу­ли вве­де­ні в екс­плу­а­та­цію п’ять по­за­ре­актор­них схо­вищ для від­пра­цьо­ва­но­го ядер­но­го па­ли­ва, всі во­ни — су­хо­го ти­пу, із ви­ко­ри­ста­н­ням те­хно­ло­гії бе­тон­них кон­тей­не­рів. Ці схо­ви­ща раз­та­шо­ва­ні в Ігна­лі­ні (Ли­тва), Па­ло Вер­де (Ме­кси­ка), Сай­зу­ел­ле (Ве­ли­ка Бри­та­нія), Уот­тсі (США) та Сам­ме­ре (США), — ка­же ди­ре­ктор iз пи­тань ін­фор­ма­ції Асо­ці­а­ції «Укра­їн­ський ядер­ний фо­рум». — За ін­фор­ма­ці­єю МАГАТЕ, на кі­нець 2016 ро­ку об­ся­ги від­пра­цьо­ва­но­го ядер­но­го па­ли­ва, що є на збе­рі­ган­ні, до­ся­гли 273 тис. тонн важ­ко­го ме­та­лу, при цьо­му тем­пи йо­го на­ко­пи­че­н­ня ста­нов­лять близь­ко 7 тис. тВМ/рік. При то­му, що що­рі­чний об­сяг ВЯП на всіх АЕС у сві­ті — 10 тис. тВМ».

Усьо­го, за її сло­ва­ми, у сві­ті на­ра­хо­ву­є­ться 151 по­за­ре­ктор­не схо­ви­ще у 27 дер­жа­вах, із яких 121 на­ле­жать до схо­вищ су­хо­го ти­пу. У США в екс­плу­а­та­ції 70 су­хих схо­вищ, які мі­стять близь­ко 36% від­пра­цьо­ва­но­го ядер­но­го па­ли­ва ці­єї кра­ї­ні. «Що­ро­ку вво­дя­ться в екс­плу­а­та­цію но­ві об’єкти. За про­гно­за­ми, до 2020 ро­ку в США бу­де на­ра­хо­ву­ва­ти­ся 74 не­за­ле­жнi су­хi схо­ви­ща ВЯП. Усьо­го ж у Пів­ні­чній Аме­ри­ці — 78. 35 схо­вищ су­хо­го ти­пу пра­цю­ва­ти­муть у Єв­ро­пі, 7 — в Азії та одне — в Афри­ці», — ре­зю­мує Оль­га Ко­шар­на.

І по­двій­ний рі­вень без­пе­ки

Цен­тра­лі­зо­ва­не схо­ви­ще — об’єкт, який від­по­від­а­ти­ме всім мо­жли­вим стан­дар­там без­пе­ки, які існу­ють у сві­ті. І на­віть біль­ше. «Для про­е­кту ЦСВЯП бу­ло обра­но те­хно­ло­гію із по­двій­ною стін­кою кон­тей­не­рів. Хо­ча в ін­ших кра­ї­нах, за на­яв­ни­ми у нас да­ни­ми, ви­ко­ри­сто­ву­ють кон­тей­не­ри ли­ше з одним бар’єром, — ка­же екс­перт Дер­жав­но­го на­у­ко­во­те­хні­чно­го цен­тру з ядер­ної та ра­ді­а­цій­ної без­пе­ки Ві­ктор Шен­де­ро­вич. — Ви­мо­га по­двій­но­го бар’єра є ви­щою у по­рів­нян­ні з ви­мо­га­ми, прийня­ти­ми в ін­ших кра­ї­нах, на­при­клад у тих-та­ки США. Без­умов­но, ці нор­ми спря­мо­ва­ні на пі­дви­ще­н­ня без­пе­ки, хо­ча й пов’яза­ні з до­да­тко­ви­ми ви­тра­та­ми на ви­го­тов­ле­н­ня кон­тей­не­рів, що збіль­шує вар­тість про­е­кту».

За сло­ва­ми екс­пер­та, на ета­пі роз­роб­ки ТЕО бу­ла про­ве­де­на не­за­ле­жна екс­пер­ти­за основ­них прое­кт­них рі­шень що­до їх від­по­від­но­сті ви­мо­гам без­пе­ки з ура­ху­ва­н­ням між­на­ро­дних ви­мог. «Цю екс­пер­ти­зу про­во­ди­ла угор­ська фір­ма «TS Ене­скоп-Kft», яка пра­цює в Бу­да­пе­шті, та за уча­стю фір­ми Ereterv, та­кож угор­ської, яка сво­го ча­су бу­ла ге­не­раль­ним про­е­кту­валь­ни­ком АЕС «Пакш», збу­до­ва­ної в Угор­щи­ні», — до­дає Шен­де­ро­вич.

Про­ект ЦСВЯП, за твер­дже­н­ням Ві­кто­ра Шен­де­ро­ви­ча, га­ран­тує без­пе­ку та низь­кий рі­вень впли­ву на нав­ко­ли­шнє при­ро­дне се­ре­до­ви­ще при всіх мо­жли­вих зов­ні­шніх при­ро­дних і те­хно­ген­них по­ді­ях, вклю­ча­ю­чи екс­тре­маль­ні, які ста­ю­ться рід­ше одно­го ра­зу в міль­йон ро­ків, а та­кож су­то гі­по­те­ти­чні по­дії. Як, на­при­клад, па­ді­н­ня лі­та­ка.

...За сло­ва­ми пре­зи­ден­та Holtec International Крі­са Сін­гха, спо­ру­дже­н­ня ЦСВЯП пе­ре­тво­рить Укра­ї­ну на лі­де­ра єв­ро­пей­ської ядер­но-енер­ге­ти­чної га­лу­зі у сфе­рі по­во­дже­н­ня з від­пра­цьо­ва­ним ядер­ним па­ли­вом. «Укра­ї­на по­сі­дає тре­тє мі­сце в Єв­ро­пі за вста­нов­ле­ною по­ту­жні­стю атом­них по­ту­жно­стей, але пі­сля вве­де­н­ня в екс­плу­а­та­цію ЦСВЯП ва­ша кра­ї­ні по­ся­де пер­ше мі­сце в Єв­ро­пі. Цен­тра­лі­зо­ва­не схо­ви­ще, по­бу­до­ва­не за най­но­ві­ши­ми те­хно­ло­гі­я­ми, — це об’єкт, яким Укра­ї­на мо­же дій­сно пи­ша­тись. У США ми на два ро­ки від­ста­є­мо від вас за тер­мі­на­ми спо­ру­дже­н­ням Цен­тра­лі­зо­ва­но­го схо­ви­ща для від­пра­цьо­ва­но­го па­ли­ва з аме­ри­кан­ських АЕС. Це зай­вий раз до­во­дить, що вар­то кра­ї­ні прийня­ти во­льо­ве рі­ше­н­ня та по­слі­дов­но йо­го ви­ко­ну­ва­ти, і во­на отри­має про­дукт пер­шо­го кла­су», — на­го­ло­сив Сін­гх.

Кон­тракт із Holtec екс­пер­ти оці­ню­ють як ви­гі­дний для на­шої дер­жа­ви. Хо­ча би то­му, що су­ча­сні аме­ри­кан­ські те­хно­ло­гії бу­дуть по­сту­по­во пе­ре­да­ні укра­їн­сько­му під­при­єм­ству «Тур­бо­атом».

Фото з сай­та npp.zp.ua.

Пер­ши­ми на бу­дів­ни­цтві ЦСВЯП ло­па­ти до рук взя­ли мі­ні­стри, по­сли і де­пу­та­ти.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.