Еко­но­мі­ка «Геть від Мо­скви»

Шлях до на­ціо­наль­но­го до­бро­бу­ту укра­їн­ців — не ли­ше у ви­ро­бни­чій сфе­рі, а й у за­хи­сті вла­сної іден­ти­чно­сті

Ukrayina Moloda - - Економіка - Ма­рія БОЖКО, Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ

Укра­їн­ська еко­но­мі­ка пі­сля вій­ни і різ­ко­го роз­ри­ву від­но­син із кра­ї­ною-агре­со­ром по­тро­ху по­вер­тає втра­че­ні по­зи­ції. Але екс­пер­ти та акти­ві­сти за­зна­ча­ють: на дер­жав­но­му рів­ні для по­си­ле­н­ня на­шої не­за­ле­жно­сті ро­би­ться не­до­ста­тньо. І го­то­ві за­пов­ню­ва­ти по­ро­жню ні­шу.

Час «но­во­го про­сві­тни­цтва»

За сло­ва­ми ві­це-пре­зи­ден­та Сві­то­во­го бан­ку Сі­рі­ла Мул­ле­ра, пі­сля шо­ко­во­го пе­рі­о­ду, спро­во­ко­ва­но­го втра­тою ча­сти­ни те­ри­то­рій і кон­флі­кту на схо­ді, на­ша еко­но­мі­ка по­ча­ла зро­ста­ти. Це ва­жли­во, але не­до­ста­тньо. Як вва­жає Мул­лер, сьо­го­дні всі між­на­ро­дні пар­тне­ри, які до­по­ма­га­ють Укра­ї­ні пе­ре­жи­ти важ­кий пе­рі­од, пра­цю­ють над тим, аби зро­ста­н­ня еко­но­мі­ки при­ско­ри­ло­ся. «Сьо­го­дні ва­жли­вим є аспект еко­но­мі­чних змін», — на­го­ло­сив ві­це-пре­зи­дент Сві­то­во­го бан­ку.

На дум­ку екс­пер­тів, ми, без­умов­но, ма­є­мо по­ту­жні ко­зи­рі. Це і зна­чні за­па­си ро­дю­чої зем­лі, за до­по­мо­гою яких Укра­ї­на — на­ра­зі по­тен­цій­но — мо­же ста­ти одним зi сві­то­вих лі­де­рів на цьо­му рин­ку.

Але щоб ефе­ктив­но ско­ри­ста­ти­ся ці­єю та ін­ши­ми пе­ре­ва­га­ми, ми по­вин­ні ві­ді­йти від лі­ній­но­сті у сприйнят­ті мо­жли­вих шля­хів роз­ви­тку та актив­ні­ше шу­ка­ти свої ні­ші — і не ли­ше у за­во­ю­ван­ні ін­ших рин­ків збу­ту. Не­що­дав­но, зокре­ма, ви­йшла юві­лей­на, 50-та, до­по­відь Рим­сько­го клу­бу, в якій ти­ту­ло­ва­ні під­при­єм­ці, фі­нан­си­сти, ми­сли­те­лі, на­у­ков­ці — пе­ре­ва­жно у сфе­рі то­чних на­ук — да­ли свої про­гно­зи роз­ви­тку люд­ства.

Сво­го ча­су, в 70-х ро­ках, Рим­ський клуб ви­пу­стив кни­гу «Ме­жі зро­ста­н­ня», яка ста­ла своє­рі­дним бес­тсе­ле­ром: ви­йшла на­кла­дом 12 млн. при­мір­ни­ків і бу­ла пе­ре­кла­де­на на 12 мов сві­ту. «Ав­то­ри ці­єї до­по­віді ви­ко­ри­ста­ли най­по­ту­жні­ші на той час комп’юте­ри для ма­те­ма­ти­чно­го ана­лі­зу про­це­сів роз­ви­тку люд­ства на най­ближ­чі сто ро­ків за до­по­мо­гою мо­де­лю­ва­н­ня та си­стем­но­го ана­лі­зу. Це мо­де­лю­ва­н­ня по­ка­за­ло шо­ку­ю­чі то­ді для ООН, для ба­га­тьох уря­дів про­гно­зи: до 2000 ро­ку три­ває зро­ста­н­ня ви­ро­бни­цтва то­ва­рів і по­слуг, тоб­то еко­но­мі­чної ді­яль­но­сті. А по­тім нас че­кає обвал», — ка­же член Рим­сько­го клу­бу Ві­ктор Вовк.

Сьо­го­дні, за йо­го сло­ва­ми, йде­ться про за­про­ва­дже­н­ня «но­во­го про­сві­тни­цтва». «Це но­ве пе­ре­о­сми­сле­н­ня цін­но­стей, на­у­ко­вих та еко­но­мі­чних мо­де­лей, — ка­же Вовк. — Ми пе­ре­хо­ди­мо від лі­ній­ної екс­пан­сії в усьо­му — до ба­лан­су. Ба­ланс між лю­ди­ною і при­ро­дою, ба­ланс між ко­ро­тко­тер­мі­но­вим і дов­го­тер­мі­но­ви­ми за­да­ча­ми, між швид­кі­стю і ста­біль­ні­стю, ба­ланс між дер­жа­вою і ре­лі­гі­єю...»

Пла­тфор­ми для укра­їн­ців

Тим ча­сом акти­ві­сти, які ба­чать роз­ви­ток Укра­ї­ни без до­по­мо­ги «стар­шо­го бра­та», акцен­ту­ють ува­гу на мов­но­му пи­тан­ні, на­го­ло­шу­ю­чи, що без на­ле­жно­го уре­гу­лю­ва­н­ня цьо­го аспе­кту на­ша дер­жа­ва і не змо­же ви­йти з-під кон­тро­лю Мо­скви. І що та­ка си­ту­а­ція і на­да­лі про­во­ку­ва­ти­ме гло­баль­ні та ло­каль­ні кри­зи у на­шій дер­жа­ві.

Се­ред та­ких — іні­ці­а­ти­ва «Геть від Мо­скви!» за під­трим­ки Укра­їн­ської га­ли­цької пар­тії (УГП), ком­плекс за­хо­дів, се­ред яких — пе­ре­вір­ки рі­зних пу­блі­чних за­кла­дів на до­три­ма­н­ня мов­но­го за­ко­но­дав­ства, гаряча лі­нія, від­сто­ю­ва­н­ня прав укра­їн­сько­мов­но­го на­се­ле­н­ня в су­дах то­що. А дня­ми у Ки­є­ві від­був­ся Все­укра­їн­ський фо­рум ці­єї іні­ці­а­ти­ви. По­зна­йо­ми­ти­ся, по­ді­ли­ти­ся до­сві­дом, обго­во­ри­ти мо­жли­во­сті спів­пра­ці що­до мов­них пи­тань у рі­зних га­лу­зях жи­т­тя зі­бра­ли­ся не­бай­ду­жі укра­їн­ці з До­неч­чи­ни, Дні­пра, Оде­си, Кро­пив­ни­цько­го, Лу­цька, Сум, Жи­то­ми­ра, Ки­є­ва та Ки­їв­щи­ни і Льво­ва.

Се­ред го­лов­них спі­ке­рів фо­ру­му був гро­мад­ський акти­віст, який пер­шим отри­мав гро­ма­дян­ський па­спорт ціл­ком укра­їн­ською мо­вою, без ро­сій­сько­мов­но­го пе­ре­кла­ду, а та­кож має ве­ли­че­зний до­свід бо­роть­би за пра­ва укра­їн­ської мо­ви, — Свя­то­слав Лі­тин­ський. «Ми ма­є­мо ба­га­то рі­зних, а зокре­ма юри­ди­чних, на­пра­цю­вань, яки­ми ді­ли­мо­ся і го­то­ві ді­ли­ти­ся да­лі. Ми роз­по­ві­ли, як ді­є­мо, і по­слу­ха­ли, як пра­цю­ють ін­ші. Ду­маю, ін­ші мі­ста не­вдов­зі при­ймуть по­ді­бні мов­ні ухва­ли, як це зро­бив Львів», — ка­же Свя­то­слав.

До актив­ної уча­сті у Фо­ру­мі до­лу­чи­ли­ся й ор­га­ні­за­то­ри без­ко­штов­них кур­сів укра­їн­ської мо­ви та он­лайн-пла­тфор­ми «Є-Мо­ва», чле­ни та ор­га­ні­за­то­ри ГО «Не­за­ле­жні», іні­ці­а­ти­ви «Мов­на без­пе­ка», ГО «Не мов­чи», пи­сьмен­ник ди­тя­чих книг Ла­ри­са Ні­цой то­що.«Сьо­го­дні я пре­зен­тую два про­е­кти: без­пла­тні кур­си укра­їн­ської мо­ви, які ми вже ор­га­ні­зо­ву­є­мо про­тя­гом п’яти ро­ків, та ло­гі­чне про­дов­же­н­ня на­ших кур­сів — ін­тер­нет-про­ект «Є-Мо­ва». Це — он­лайн-пла­тфор­ма для ви­вче­н­ня укра­їн­ської мо­ви. На сьо­го­дні у пе­ре­сі­чно­го укра­їн­ця, який є ро­сій­сько­мов­ним, мо­жли­во­стей ви­вчи­ти укра­їн­ську мо­ву не так ба­га­то», — ска­зав го­ло­ва фо­ру­му Ан­дрій Смо­лій.

«То­му на­ше зав­да­н­ня — і до­не­сти цю ідею до на­шої ці­льо­вої ау­ди­то­рії, і пре­зен­ту­ва­ти пе­ред гро­мад­ськи­ми акти­ві­ста­ми, які мов­ним пи­та­н­ням за­йма­ю­ться. То­му ду­же ва­жли­во, що від­бу­ва­ю­ться та­кі за­хо­ди, як ни­ні­шній фо­рум. Ва­жли­во, що тут зі­бра­ли­ся акти­ві­сти, які за­йма­ю­ться пи­та­н­ня­ми мо­ви в рі­зних га­лу­зях: хтось за­хи­стом, хтось — по­пу­ля­ри­за­ці­єю. І це ду­же ва­жли­во, що ми ма­є­мо май­дан­чик для зу­стрі­чі. Маю на­дію, що та­кі по­дії ста­нуть до­брою тра­ди­ці­єю, що во­ни від­бу­ва­ти­му­ться при­найм­ні що­ро­ку і зби­ра­ти­муть усе біль­ше уча­сни­ків», — за­зна­чає Ана­ста­сія Ро­злу­цька, ку­ра­тор­ка про­е­кту «Є-Мо­ва».

«Ма­є­мо до­бру на­го­ду по­зна­йо­ми­ти­ся осо­би­сто з одно­дум­ця­ми, з яки­ми до­сі спіл­ку­є­мо­ся у «Фейс­бу­цi». Я зу­стрів сьо­го­дні ба­га­тьох лю­дей, з яки­ми до­сі ба­га­то спіл­ку­ю­ся че­рез со­ці­аль­ні ме­ре­жі. Та­кі іні­ці­а­ти­ви до­по­ма­га­ють роз­бу­до­ву­ва­ти укра­їн­ське гро­ма­дян­ське су­спіль­ство. Адже нам ча­сто ба­наль­но не ви­ста­чає про­сто пра­кти­ки ви­слу­хо­ву­ва­н­ня один одно­го, спіл­ку­ва­н­ня. У Дні­прі ба­га­то з то­го, про що ми го­во­ри­мо на Фо­ру­мі, вже ви­ко­ри­сто­ву­є­мо, але ми та­кож по­чу­ли ба­га­то но­во­го. Си­ту­а­ція у на­шо­му мі­сті скла­дна, але не без­на­дій­на», — вва­жає мов­ний акти­віст iз Дні­пра Єгор Гу­ськов.

Вла­сним до­сві­дом мов­но­го акти­ві­зму по­ді­лив­ся з уча­сни­ка­ми Фо­ру­му і Пав­ло Чер­ні­цов із Кро­пив­ни­цько­го. «Я пов­ні­стю пе­ре­йшов на укра­їн­ську мо­ву з 15 ро­ків, — ка­же він. — Прин­ци­по­во. Са­ме то­ді по­ча­ла­ся вій­на з Ро­сі­єю. Ук- ра­ї­на — най­біль­ша кра­ї­на Єв­ро­пи, а має ве­ли­че­зні про­бле­ми зі сво­ї­ми тра­ди­ці­я­ми. Для ме­не до­свід мов­них акти­ві­стів з рі­зних ре­гіо­нів був но­вим і ці­ка­вим. На жаль, я ду­же ча­сто чую від мо­ло­ді про те, що не­ма рі­зни­ці, в яко­му се­ре­до­ви­щі ми пе­ре­бу­ва­є­мо, якою мо­вою спіл­ку­є­мо­ся і що слу­ха­є­мо, що чи­та­є­мо. То­му я ду­же актив­но бо­рю­ся за те, щоб бу­ли укра­їн­ські кни­ги і укра­їн­ська му­зи­ка. На­ма­га­ю­ся по­пу­ля­ри­зу­ва­ти мо­ву, ре­ко­мен­дую одно­лі­ткам. Ду­же ба­га­то про­блем ма­є­мо в уні­вер­си­те­тах, де про­дов­жу­ють не­хту­ва­ти мо­вою ви­кла­да­н­ня».

Ко­жен зі спі­ке­рів отри­мав і де­ся­тки за­пи­тань про ре­аль­ні про­бле­ми, шу­ка­ти рі­ше­н­ня для яких уча­сни­ки фо­ру­му на­ма­га­ли­ся спіль­но. Най­біль­ше йшло­ся, зокре­ма, про ро­сій­ську мо­ву у ви­шах, шко­лах та са­до­чках.

Якщо про­ти нас во­ю­ють...

Звер­не­н­ня до Вер­хов­ної Ра­ди Укра­ї­ни, яке одно­го­ло­сно під­три­ма­ли уча­сни­ки мов­но­го Фо­ру­му, озву­чив го­ло­ва по­лі­тра­ди УГП Бо­г­дан Пан­ке­вич. У ньо­му — та­кі ви­мо­ги: ухва­ли­ти за­кон про укра­їн­ську дер­жав­ну мо­ву; при­пи­ни­ти при­ни­зли­ву пра­кти­ку кво­ту­ва­н­ня дер­жав­ної мо­ви в ЗМІ. Пе­рей­ти до кво­ту­ва­н­ня вжи­ва­н­ня ро­сій­ської мо­ви та ін­ших мов на­ціо­наль­них мен­шин про­пор­цій­но до час­тки пред­став­ни­ків на­ціо­наль­них мен­шин се­ред на­се­ле­н­ня Укра­ї­ни. Та­кож іні­ці­ю­ва­ти ком­пле­ксну про­гра­му де­ру­си­фі­ка­ції — з ме­тою по­до­ла­н­ня на­слід­ків фаль­си­фі­ка­ції укра­їн­ської істо­рії, а та­кож три­ва­лих ро­сій­ських і ра­дян­ських ре­пре­сій про­ти укра­їн­ської мо­ви та куль­ту­ри. Не­об­хі­дно змі­ни­ти на­зви те­ри­то­рі­аль­них під­роз­ді­лів Укр­за­лі­зни­ці.

«Наш Фо­рум «Геть від Мо­скви!» до­вів, що мов­ним акти­ві­стам з усі­єї Укра­ї­ни ду­же по­трі­бен май­дан­чик для спів­пра­ці та ко­ор­ди­на­ції дій. Ми пе­ре­хо­ди­мо від за­хи­сту на­ших мов­них на­дбань до на­сту­пу про­ти «рус­ско­го мі­ра», який ве­де як ре­аль­ну, так й ін­фор­ма­цій­но-іде­о­ло­гі­чну вій­ну про­ти на­шої дер­жа­ви. 2018 рік по­ви­нен ста­ти ро­ком ста­нов­ле­н­ня єд­но­сті в мов­но­му пи­тан­ні. Укра­ї­на має ста­ти укра­їн­ською. Щоб ко­жен гро­ма­дя­нин на­шої дер­жа­ви усві­дом­лю­вав, що ми жи­ве­мо у віль­ній та не­за­ле­жній дер­жа­ві», — ка­же го­лов­ний ор­га­ні­за­тор Фо­ру­му, го­ло­ва Ки­їв­ської мі­ської ор­га­ні­за­ції Укра­їн­ської га­ли­цької пар­тії Ан­дрій Смо­лій.

За­си­л­ля ро­сій­ських то­ва­рів в укра­їн­ських ма­га­зи­нах — це та­кож по­ту­жний удар по укра­їн­ській еко­но­мі­ці.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.