Ха­ос із ко­мі­ків і кло­у­нів

У Брюс­се­лі по­бо­ю­ю­ться, що Іта­лія мо­же пі­ти з ЄС слі­дом за Ве­ли­кою Бри­та­ні­єю

Ukrayina Moloda - - Свiт - Ігор ВІТОВИЧ

Уве­че­рі 5 бе­ре­зня на­ді­йшли по­ві­дом­ле­н­ня, що у Ве­ли­кій Бри­та­нії з силь­ним отру­є­н­ням не­ві­до­мою рі­ди­ною шпи­та­лі­зо­ва­ний 66-рі­чний ро­сі­я­нин Сер­гій Скри­паль, яко­го суд у Мо­скві ви­знав вин­ним у шпи­гун­стві на ко­ристь бри­тан­ської слу­жби зов­ні­шньої роз­від­ки MI-6. Згі­дно з по­ві­дом­ле­н­ням, 4 бе­ре­зня Скри­па­лю й при­бли­зно вдві­чі мо­лод­шій за ньо­го жін­ці, прі­зви­ще якої не роз­го­ло­шу­ють, близь­ко 16-ї го­ди­ни за мі­сце­вим ча­сом ста­ло зле в тор­го­вель­но­му цен­трі в Солс­бе­рі.

Скри­паль слу­жив у Го­лов­но­му роз­ві­ду­валь­но­му управ­лін­ні Ро­сії, за­ві­ду­вав ка­дра­ми, у 1999 ро­ці пі­шов у від­став­ку, ма­ю­чи зва­н­ня пол­ков­ни­ка. У 2004 ро­ці йо­го аре­шту­ва­ли, а у 2006 ро­ці Мо­сков­ський окру­жний вій­сько­вий суд ви­знав Скри­па­ля вин­ним у шпи­гун­стві й при­зна­чив йо­му 13 ро­ків ув’язне­н­ня.

У 2010 ро­ці то­ді­шній пре­зи­дент Ро­сії Дми­тро Ме­две­дєв по­ми­лу­вав Скри­па­ля. Зго­дом у рам­ках най­біль­шо­го пі­сля «хо­ло­дної вій­ни» обмі­ну ко­ли­шньо­го роз­ві­дни­ка та ще трьох ро­сі­ян, за­су­дже­них за шпи­гун­ство на ко­ристь США й Ве­ли­кої Бри­та­нії, обмі­ня­ли на 10 аген­тів ро­сій­ських спец­служб, за­три­ма­них у США в черв­ні то­го ро­ку. Пі­сля цьо­го Скри­паль отри­мав при­ту­лок у Бри­та­нії, де йо­му при­зна­чи­ли пен­сію.

Ста­ном на 6 бе­ре­зня Сер­гій Скри­паль та йо­го су­пу­тни­ця (за да­ни­ми ро­сій­ських ЗМІ, це йо­го 33-рі­чна донь­ка Юлія) за­ли­ша­ли­ся у від­ді­лен­ні ін­тен­сив­ної те­ра­пії одні­єї з бри­тан­ських лі­ка­рень у кри­ти­чно­му ста­ні. У по­стра­жда­лих не ви­яви­ли ви­ди­мих травм. У мі­сце­вій лі­кар­ні в обох ді­а­гно­сту­ва­ли отру­є­н­ня не­ві­до­мою ре­чо­ви­ною. За да­ни­ми ЗМІ, пі­сля ін­ци­ден­ту на те­ри­то­рії тор­го­вель­но­го цен­тру пра­цю­ва­ли лю­ди в за­хи­сних ко­стю­мах, а жи­тло Скри­па­ля об­шу­ка­ли. У вів­то­рок лю­ди в ко­стю­мах хі­мі­чно­го і ра­діо­ло­гі­чно­го за­хи­сту про­ве­ли зне­за­ра­же­н­ня кіль­кох ву­лиць Солс­бе­рі — по­руч iз пар­ком і по­бли­зу лі­кар­ні, в якій лі­ку­ють по­стра­жда­лих. Але ча­сти­на цен­тру мі­ста Солс­бе­рі на пів­дні Ан­глії за­ли­ша­є­ться за­кри­тою, фа­хів­ці в за­хи­сно­му одя­зі про­дов­жу­ють ро­бо­ти зі зне­за­ра­же­н­ня. Центр Солс­бе­рі ни­ні на­га­дує, швид­ше, зні­маль­ний май­дан­чик філь­му про шпи­гу­нів, ніж ти­хе мі­сте­чко за двi го­ди­ни їзди від Лон­до­на, на пів­ден­но­му за­хо­ді Ан­глії, за­зна­чає Бі-Бі-Сі.

«Ра­зом із на­ши­ми агент­ства­ми-пар­тне­ра­ми ми ве­де­мо кіль­ка до­слі­джень, щоб то­чно ви­зна­чи­ти, від чо­го ці двоє лю­дей зне­при­том­ні­ли, і з’ясу­ва­ти, чи є озна­ки зло­чин­ної ді­яль­но­сті», — ци­тує Бі-Бі-Сі за­яву пред­став­ник по­лі­ції граф­ства Ві­лшир Крейґ Гол­ден.

У мі­сце­во­му від­діл­ку по­лі­ції за­пев­ни­ли, що на­ра­зі в Солс­бе­рі ні­якої за­гро­зи здо­ров’ю лю­дей не­має. Але вла­да вжи­ває до­да­тко­вих за­хо­дів без­пе­ки, оскіль­ки істо­рія па­на Скри­па­ля ду­же схо­жа на отру­є­н­ня Оле­ксан­дра Ли­тви­нен­ка в Лон­до­ні 2006 ро­ку. То­ді ко­ли­шній офі­цер ФСБ був отру­є­ний ізо­то­пом по­ло­нію. Роз­слі­ду­ва­н­ня ви­яви­ло де­ся­тки місць у цен­трі Лон­до­на, які бу­ли ра­діо­актив­но за­бру­дне­ни­ми.

По­ка­зо­во, що ми­ну­ло­го ро­ку не­спо­ді­ва­но по­мер 43-рі­чний син Скри­па­ля. За сло­ва­ми дже­рел Бі-Бі­Сі, він по­мер, ко­ли пе­ре­бу­вав на від­по­чин­ку в Ро­сії. При­чи­на смер­ті (пе­чін­ко­ва не­до­ста­тність) то­ді ні­би не ви­кли­ка­ла жо­дних пі­дозр. Ті­ло си­на пе­ре­ве­зли для по­хо­ва­н­ня в Бри­та­нію. Ця об­ста­ви­на, при­пу­ска­ють спів­ро­змов­ни­ки Бі-Бі-Сі, мо­гла бу­ти ви­ко­ри­ста­на ро­сій­ськи­ми спец­слу­жба­ми для з’ясу­ва­н­ня мі­сця пе­ре­бу­ва­н­ня ба­тька. Сер­гій Скри­паль важ­ко пе­ре­жи­вав втра­ту си­на. Йо­го дру­жи­на пі­шла з жи­т­тя ще ра­ні­ше — в 2012 ро­ці. З близь­ких лю­дей iз ним за­ли­ши­ла­ся ли­ше донь­ка, яка теж те­пер опи­ни­ла­ся на лі­кар­ня­но­му ліж­ку по­руч iз ба­тьком. Що ж, КДБ сла­вив­ся умі­н­ням усу­ва­ти тих, ко­го вва­жав сво­їм во­ро­гом, вклю­чно з чле­на­ми їхнiх ро­дин.

В Іта­лії під­би­ли ре­зуль­та­ти не­діль­них ви­бо­рів до обох па­лат іта­лій­сько­го пар­ла­мен­ту. Жо­дна пар­тія чи блок не на­бра­ли 40% го­ло­сів, щоб отри­ма­ти аб­со­лю­тну біль­шість го­ло­сів і ма­ти пра­во са­мо­стій­но фор­му­ва­ти уряд. Здо­ла­ли три­від­со­тко­вий бар’єр і по­тра­пи­ли до пар­ла­мен­ту чо­ти­ри по­лі­ти­чні си­ли: два ви­бор­чі бло­ки і дві пар­тії. На­дмір­не бло­ку­ва­н­ня по­ясню­є­ться тим, що ви­бор­че за­ко­но­дав­ство на­дає бло­кам пре­фе­рен­ції при роз­по­ді­лі пар­ла­мент­ських місць.

Тож роз­по­діл 630 ман­да­тів ни­жньої па­ла­ти пар­ла­мен­ту се­ред чле­нів пе­ре­мо­жно­го ви­бор­чо­го квар­те­ту на­сту­пний: пра­во­цен­трист­ський блок — 260 ман­да­тів, «Рух 5 зі­рок», який про­йшов до пар­ла­мен­ту як окре­ма пар­тія, а не блок, здо­був 221 ман­дат, прав­ля­чий на цей час лі­во­цен­трист­ський блок здо­був 112 ман­да­тів і, на­ре­шті, лі­ва пар­тія «Віль­ні і рів­ні» має 14 «ба­гне­тів». Роз­по­діл 315 місць у се­на­ті при­бли­зно то­то­жний роз­по­ді­лу в ни­жній па­ла­ті. Та­кі під­сум­ки ви­бо­рів по­да­ла вчо­ра іта­лій­ська дер­жав­на аген­ція но­вин ANSA.

Але на­ве­де­на ви­ще су­ха ви­бор­ча ста­ти­сти­ка — це ли­ше ліс, за яким не ви­дно де­рев, тоб­то ре­зуль­та­тів окре­мих пар­тій в обох ви­бор­чих бло­ках. А во­ни ці­ка­ві тим, що ви­зна­ча­ти­муть склад і фор­му мо­жли­вої прав­ля­чої ко­а­лі­ції. Якщо пар­тії об’єд­ну­ва­лись у бло­ки не стіль­ки з іде­о­ло­гі­чної єд­но­сті, а ви­ня­тко­во з ба­жа­н­ня ма­ти кра­щі шан­си для по­тра­пля­н­ня до пар­ла­мен­ту, то пе­ре­бу­ва­ю­чи вже в ньо­му во­ни мо­жуть так са­мо лег­ко ви­хо­ди­ти з бло­ків і роз­по­чи­на­ти вла­сну гру.

Пар­тія «Рух 5 зі­рок», ор­га­ні­зо­ва­на дев’ять ро­ків то­му ко­мі­ком Беп­пе Гріл­ло, від по­ча­тку по­зи­ціо­ну­ва­ла се­бе як по­за­си­стем­на політична си­ла, тож і на цих ви­бо­рах ви­сту­па­ла за прин­ци­пом «сам п’ю, сам гу­ляю, сам прем’єра оби­раю». І во­на до­ся­гла най­кра­що­го ре­зуль­та­ту з усіх пред­став­ле­них на ви­бо­рах окре­мих пар­тій: 229 iз 630 місць у ни­жній па­ла­ті та 114 iз 315 в се­на­ті. Що й дає їй пра­во за­яв­ля­ти те­пер, що во­на отри­ма­ла від виборців ман­дат на ви­су­не­н­ня но­во­го гла­ви уря­ду Іта­лії та формування но­во­го уря­ду. Те­пе­рі­шній лі­дер пар­тії Лу­ї­джі ді Ма­йо вже за­явив про своє пра­во та ба­жа­н­ня очо­ли­ти на­сту­пний уряд Іта­лії. І ви­клав про­гра­му пер­шо­чер­го­вих та дов­го­тер­мі­но­вих дій.

Але це жо­дним чи­ном не вхо­дить у пла­ни чле­нів пра­во­цен­трист­ської «ма­трьо­шки». Двоє з її чле­нів, пар­тія екс-прем’єра та най­біль­шо­го «по­лі­ти­чно­го кло­у­на» Сіль­віо Бер­лу­ско­ні «Впе­ред, Іта­ліє» та край­нє пра­ва «Лі­га» (ра­ні­ше «Пів­ні­чна лі­га») на чо­лі з лом­бард­ським по­лі­ти­ком Мат­тео Саль­ві­ні, ма­ють вла­сні ве­ли­кі ам­бі­ції сто­сов­но прем’єр­сько­го крі­сла та уря­ду. Пе­ред ви­бо­ра­ми Бер­лу­ско­ні роз­ра­хо­ву­вав, що йо­го пар­тія гра­ти­ме пер­шу скри­пку в цій край­нє пра­вій «ма­трьо­шці» й на­да­лі фор­му­ва­ти­ме уряд. Сам 81-рі­чний Бер­лу­ско­ні на по­са­ду прем’єра пре­тен­ду­ва­ти не міг, бо має су­ди­мість. Йо­го ви­су­ван­цем мав ста­ти те­пе­рі­шній 64рі­чний го­ло­ва Єв­ро­пар­ла­мен­ту Ан­то­ніо Та­я­ні.

Але не так ста­ло­ся, як га­да­ло­ся. Все­ре­ди­ні пра­вої «ма­трьо­шки» пар­тію Бер­лу­ско­ні, яка за сво­ї­ми спи­ска­ми на­бра­ла 59 ман­да­тів, обі­йшла пра­ва ра­ди­каль­на «Лі­га», яка здо­бу­ла 73 ман­да­ти. Що й дає те­пер лі­де­ру «лі­гів­ців» Мат­тео Саль­ві­ні за­яв­ля­ти про свої прем’єр­ські ам­бі­ції.

Із та­кої за­плу­та­ної по­стви­бор­чої си­ту­а­ції в Іта­лії існу­ють два ви­хо­ди: або ду­же див­на ко­а­лі­ція, або по­за­чер­го­ві ви­бо­ри. Зви­чай­но, спо­ча­тку спро­бу­ють пер­ший ва­рі­ант. Хо­ча «Рух 5 зі­рок» по­стій­но за­яв­ляв, що не пі­де на жо­дні уго­ди з ін­ши­ми «си­стем­ни­ми» по­лі­ти­чни­ми си­ла­ми, але що не зро­биш за­для на­го­ди від­чу­ти смак вла­ди. Тож «Зір­ки» мо­жуть збло­ку­ва­ти­ся або з «бер­лу­ско­нів­ця­ми», або з «Лі­гою», і нав­па­ки. Попереду ти­жні «про­по­зи­цій, від яких не мо­жна від­мо­ви­ти­ся». А за ни­ми — при­ма­ра но­вих ви­бо­рів.

Але не при­ма­ру, а ре­аль­ну за­гро­зу те­пер ба­чать у Брюс­се­лі. Бо будь-який склад май­бу­тньо­го уря­до­во­го со­ю­зу в Ри­мі за­гро­жує ви­хо­дом Іта­лії зі скла­ду ЄС. Ко­жен iз трьох по­тен­цій­них грав­ців про­по­нує якщо не від­мо­ви­ти­ся від єди­ної єв­ро­пей­ської ва­лю­ти єв­ро, то й уза­га­лі ви­йти з ЄС. За­не­по­ко­є­н­ня з при­во­ду та­кої за­гроз­ли­вої си­ту­а­ції ви­сло­ви­ли лі­де­ри про­від­но­го єв­ро­пей­сько­го тан­де­му: Фран­ції та Ні­меч­чи­ни. І, схо­же, їм ще не раз до­ве­де­ться це по­вто­рю­ва­ти. А Ро­сія ві­тає ре­зуль­тат іта­лій­ських ви­бо­рів. Бо пе­ре­мо­гу свя­тку­ють її дру­зі.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.