Жер­тва чу­жих ін­триг

Ре­ци­ди­віст за­пев­няє, що йо­го зму­си­ли вби­ти жін­ку-кон­во­ї­ра

Ukrayina Moloda - - Інфорум - Іри­на КИРПА

У Ма­ли­нів­сько­му су­ді Оде­си 12 бе­ре­зня роз­гля­да­ли пи­та­н­ня що­до про­дов­же­н­ня за­по­бі­жно­го за­хо­ду для пі­до­зрю­ва­но­го у вбив­стві спів­ро­бі­тни­ці Оде­сько­го СІЗО Оле­ни По­ро­шен­ко. Суд про­дов­жив для Ва­си­ля Че­ме­рі­за тер­мін утри­ма­н­ня під вар­тою ще на 60 днів, до 12 трав­ня. Ро­з­гляд спра­ви по су­ті роз­по­чне­ться 25 кві­тня. Кри­мі­наль­ну спра­ву від­кри­то від­ра­зу за дво­ма ста­т­тя­ми: «За­мов­не вбив­ство» та «Ха­ла­тність пра­ців­ни­ків пе­ні­тен­ці­ар­но­го за­кла­ду».

За сло­ва­ми 39-рі­чно­го пі­до­зрю­ва­но­го, істин­ним мо­ти­вом роз­пра­ви з ро­бі­тни­цею СІЗО ста­ла... пом­ста аре­штан­тів та ба­жа­н­ня змі­сти­ти з по­са­ди ди­ре­кто­ра пе­ні­тен­ці­ар­но­го за­кла­ду. У яко­сті ви­ко­нав­ця вбив­ства був обра­ний Василь Че­ме­різ, зно­ву ж, за сло­ва­ми пі­до­зрю­ва­но­го, який мав пра­во віль­но­го ви­хо­ду з ко­ло­нії, пра­цю­вав на те­ри­то­рії го­спо­дар­ської ча­сти­ни Оде­сько­го слід­чо­го ізо­ля­то­ра №21 та осо­би­сто був зна­йо­мий з 34-річ- ною Оле­ною По­ро­шен­ко.

Ні­чо­го не пі­до­зрю­ю­чи, жін­ка спо­кій­но пі­шла на зу­стріч і бу­ла жор­сто­ко вби­та. Ста­ло­ся це 17 сер­пня ми­ну­ло­го ро­ку. Слід­ство у цій спра­ві три­ва­ло біль­ше пів­ро­ку, але тіль­ки за­раз Василь Че­ме­різ, за йо­го сло­ва­ми, ви­рі­шив роз­по­ві­сти прав­ду.

— На­ка­зи я отри­му­вав по те­ле­фо­ну, а до­звіл жи­ти по­за сті­на­ми ізо­ля­то­ра ме­ні до­по­мо­гли отри­ма­ти за­мов­ни­ки зло­чи­ну, — за­явив у су­ді ви­ко­на­вець за­мов­но­го вбив­ства Василь Че­ме­різ. — Умо­ви жи­т­тя у СІЗО бу­ли не­стер­пни­ми, то­му ув’язне­ні до­ма­га­ли­ся звіль­не­н­ня ке­рів­ни­цтва.

Прі­звищ за­мов­ни­ків зло­чи­ну аре­штант, який до цьо- го вбив­ства від­си­дів чо­тир­над­цять ро­ків так са­мо за вбив­ство, так і не на­звав. Утім, сло­ва про по­га­ні умо­ви жи­т­тя в’язнів від­по­від­а­ють дій­сно­сті. На те­ри­то­рії в’язни­ці, роз­ра­хо­ва­ної на 1200 аре­штан­тів, про­жи­ва­ло по­над 1400 чо­ло­вік, а у ба­ра­ках не бу­ло мі­сця на­віть для тум­бо­чки. До при­хо­ду но­во­го ди­ре­кто­ра СІЗО ув’язне­ні пла­ти­ли зі сво­єї ки­ше­ні за мо­жли­вість вста­но­ви­ти бой­лер або те­ле­ві­зор, про­те зі змі­ною ке­рів­ни­цтва все це по­ста­ви­ли під за­бо­ро­ну. Оле­на По­ро­шен­ко ста­ла жер­твою об­ста­вин, адже ні­як не мо­гла впли­ну­ти на си­ту­а­цію.

— У цьо­му СІЗО на де­яких мо­біль­них по­стах чер­го­ві про­сто бу­ли від­су­тні, — за­явив про­ку­рор Оде­ської обла­сті Олег

Жу­чен­ко. — У пер­со­на­лу бу­ло не­дба­ле став­ле­н­ня до ви­ко­на­н­ня сво­їх обов’яз­ків, що й при­зве­ло до тра­ге­дії.

Спів­ро­бі­тни­ки ви­прав­ної уста­но­ви ви­прав­до­ву­ю­ться, що кон­во­ї­рів бу­ло за­над­то ма­ло, щоб три­ма­ти си­ту­а­цію під кон­тро­лем, а ув’язне­ні ча­сто пе­ре­су­ва­ли­ся по те­ри­то­рії СІЗО без су­про­во­ду. Осо­бо­вий склад ви­прав­но­го за­кла­ду ра­ні­ше на­лі­чу­вав 250 чо­ло­вік, при цьо­му не­до­ком­плект спів­ро­бі­тни­ків скла­дає 35%. Чо­ло­ві­ки від­мов­ля­ю­ться йти на слу­жбу, де пла­тять ко­пій­ки. А пі­сля жор­сто­ко­го вбив­ства Оле­ни По­ро­шен­ко ста­ли звіль­ня­ти­ся і жін­ки.

У про­ку­ра­ту­рі Оде­ської обла­сті за­яви­ли, що пе­ре­вір­ка в ізо­ля­то­рі, про­ве­де­на влі­тку 2017 ро­ку спіль­но з пред­став­ни­ком Упов­но­ва­же­но­го Вер­хов­ної Ра­ди Укра­ї­ни з прав лю­ди­ни в ре­гіо­ні Ана­то­лі­єм Па­зи­чу­ком, до­зво­ли­ла ви­яви­ти фа­кти не­люд­сько­го по­во­дже­н­ня з ув’язне­ни­ми. Зі­бра­ні да­ні ста­ли під­ста­вою для про­ве­де­н­ня роз­слі­ду­ва­н­ня за стат­тею 365 КК Укра­ї­ни («Пе­ре­ви­ще­н­ня вла­ди або слу­жбо­вих пов­но­ва­жень»).

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.