По­ря­ту­нок «скринь­ки»

Шко­ля­рі про­ве­ли фле­шмоб, аби при­вер­ну­ти ува­гу до зни­ка­ю­чо­го ор­на­мен­ту ві­до­мих ху­до­жни­ків

Ukrayina Moloda - - Інфорум - Ла­ри­са САЛІМОНОВИЧ Хар­ків

Асфальт бі­ля бу­дин­ку №44 по ву­ли­ці Ми­ро­но­си­цькій ді­ти роз­пи­са­ли у сти­лі сло­бо­жан­сько­го ор­на­мен­ту, за­кли­кав­ши тим са­мим гро­мад­ськість мі­ста вря­ту­ва­ти спіль­ну ро­бо­ту двох ми­тців Ми­ко­ли Са­мо­ки­ша та Сер­гія Ва­силь­ків­сько­го. Ві­до­мі укра­їн­ські ху­до­жни­ки 108 ро­ків то­му роз­пи­са­ли в та­кій ма­не­рі сті­ни на двох по­вер­хах ці­єї бу­дів­лі, за що її на­зва­ли «шка­ту­ло­чкою». На жаль, сьо­го­дні цей ше­девр мо­же без­слі­дно зни­кну­ти, то­му шко­ля­рі, які при­хо­ди­ли сю­ди на екс­кур­сію й по­чу­ли одну з най­ці­ка­ві­ших ле­генд Хар­ко­ва, ви­рі­ши­ли вда­ри­ти в усі дзво­ни дру­жнім фле­шмо­бом.

Як по­ві­до­ми­ла спів­за­снов­ни­ця про­е­кту «Пер­ли­на Сло­бо­жан­сько­го мо­дер­ну» На­та­лія Не­че­пу­рен­ко, за­га­лом ді­ти при­ду­ма­ли одра­зу 20 акцій, то­му ма­лю­нок на асфаль- ті мо­жна вва­жа­ти ли­ше вда­лим стар­том. Про­дов­же­н­ня мо­жна очі­ку­ва­ти пі­сля ка­ні­кул. «Ми під­го­ту­ва­ли для них тра­фа­ре­ти і ли­стів­ки з роз­пи­са­ми Са­мо­ки­ша, — ка­же па­ні На­та­ля. — Ді­тки, по­чи­на­ю­чи від пер­шо­кла­сни­ків і за­кін­чу­ю­чи лі­це­їста­ми, на­тхнен­но тру­ди­ли­ся над ці­єю ро­бо­тою. Ні­хто не сва­рив­ся один з одним і на­віть хло­пці із за­до­во­ле­н­ням ма­лю­ва­ли кві­ти».

Ми­ко­ла Са­мо­киш роз­пи­сав бу­ди­нок на Ми­ро­но­си­цькій, 44 кві­тко­вим ор­на­мен­том одра­зу, як тіль­ки той був збу­до­ва­ний у 1910 ро­ці. Во­дно­час на пів­ні­чно­му бо­ці ці­єї ж бу­дів­лі ство­рив жи­во­пи­сне пан­но Сер­гій Ва­силь­ків­ський. У ре­зуль­та­ті оздо­бле­н­ня ба­га­то­по­вер­хів­ки по­ча­ло на­га­ду­ва­ти яскра­ву укра­їн­ську скри­ню. В ана­ло­гі­чній ма­не­рі оби­два ми­тці роз­пи­са­ли і Пол­тав­ський кра­є­знав­чий му­зей, але оскіль­ки бу­дів­ля ду­же по­стра­жда­ла в ро­ки вій­ни, хар­ків­ський ше­девр ли- шив­ся єди­ним зраз­ком їхньої спіль­ної твор­чо­сті.

Вря­ту­ва­ти ми­сте­цьку пер­ли­ну ду­же не­про­сто, адже на­ра­зі во­на схо­ва­на за кіль­ко­ма ша­ра­ми ва­пна та фар­би. Уяв­ле­н­ня про її кра­су мо­жна скла­сти ли­ше за не­ве­ли­ким фра­гмен­том, ре­став­ро­ва­ним сту­ден­та­ми Хар­ків­ської ака­де­мії ди­зай­ну з іні­ці­а­ти­ви ви­кла­да­ча В’яче­сла­ва Шу­лі­ки. Для то­го ж, аби від­тво­ри­ти увесь ше­девр, по­трі­бні чи­ма­лі ко­шти і не­ма­ло зу­силь. Але пев­на на­дія на по­ря­ту­нок роз­пи­су все ж та­ки є. «Цьо­го ро­ку на сай­ті мі­ськра­ди стар­ту­ва­ла ду­же ці­ка­ва іні­ці­а­ти­ва — бу­дья­ка лю­ди­на або гро­мад­ська ор­га­ні­за­ція мо­же по­да­ти за­яв­ку на «Пор­тал хар­ків’яни­на» на свій про­ект і отри­ма­ти фі­нан­су­ва­н­ня до міль­йо­на гри­вень на йо­го ре­а­лі­за­цію, — ка­же На­та­ля Не­че­пу­рен­ко. — За­раз наш про­ект про­хо­дить мо­де­ра­цію. Кон­ку­рен­ція на пор­та­лі до­сить ве­ли­ка, але шанс у нас є».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.