Шко­ла від де­пу­та­та,

Або Як ку­пу­ють ви­бор­ців за їхні ж гро­ші

Ukrayina Moloda - - Суспільство - Оле­ксій ГАМАНЮК, мо­лод­ший еко­но­міст Цен­тру еко­но­мі­чної стра­те­гії, сту­дент Ки­їв­ської шко­ли еко­но­мі­ки (Укра­їн­ська прав­да»)

Су­бвен­ція на со­ці­аль­но-еко­но­мі­чний роз­ви­ток пе­ре­тво­ри­ла­ся на по­лі­ти­чний під­куп за кошт пла­тни­ків по­да­тків. Як це від­бу­ва­є­ться і як це при­пи­ни­ти. По­лі­ти­ки при вла­ді фі­нан­су­ють із держ­бю­дже­ту са­ме ті ре­гіо­ни, в обл­ра­дах яких є їх одно­пар­тій­ці. Та­ким ре­гіо­нам про­тя­гом остан­ніх де­ся­ти ро­ків ді­ста­ва­ла­ся в се­ре­дньо­му май­же вдві­чі біль­ша су­ма су­бвен­ції на со­ці­аль­но-еко­но­мі­чний роз­ви­ток у роз­рах ун­ку на одно­го жи­те­ля, ніж у ре­гіо­нах, де при вла­ді бу­ли ін­ші пар­тії. За остан­ні де­сять ро­ків че­рез су­бвен­цію на со­ці­аль­но-еко­но­мі­чний роз­ви­ток «по­ма­ран­че­ві», «бі­ло-бла­ки­тні» по­лі­ти­ки та по­лі­ти­ки «по-но­во­му» спря­му­ва­ли на під­трим­ку «сво­їх» обла­стей май­же 20 млрд. грн. або дві тре­ти­ни за­галь­но­го об­сяг у су­бвен­ції. Оскіль­ки за­зви­чай де­пу та­ти ре­монт ують шко­ли і під­пи­су­ють ла­во­чки в пар­ках сво­їм ім’ям са­ме за ко­шти су­бвен­ції, це схо­же на пря­мий по­лі­ти­чний під­куп ви­бор­ців за кошт пла­тни­ків по­да­тків. Щоб при­пи­ни­ти еко­но­мі­чно не­о­б­ґрун­то­ва­ний роз­по­діл ко­штів, су­бвен­цію не­об­хі­дно ска­су­ва­ти. Альтернатива — Дер­жав­ний фонд ре­гіо­наль­но­го роз­ви­тку, адже там гро­ші роз­по­ді­ля­ю­ться за чі­тким пра­ви­лом, а не на роз­суд по­лі­ти­ків. Стат тя ба­зу­є­ться на ана­лі­ти­чній за­пи­сці Цен­тру еко­но­мі­чної стра­те­гії та ма­гі­стер­ській ро­бо­ті ав­то­ра у Ки­їв­ській шко­лі еко­но­мі­ки.

Що та­ке су­бвен­ція на со­ці­аль­но-еко­но­мі­чний роз­ви­ток і як во­на роз­по­ді­ля­є­ться

У 2005 ро­ці впер­ше бу­ла за­про­ва­дже­на су­бвен­ція на со­ці­аль­но-еко­но­мі­чний роз­ви­ток. За­галь­ний об­сяг су­бвен­ції за 2007-2017 ро­ки ста­но­вив 28,4 млрд. грн.

Су­бвен­ція — це гро­шо­ва до­по­мо­га мі­сце­вим бю­дже­там з дер­жав­но­го бю­дже­ту на кон­кре­тні ці­лі. Якщо мі­сце­ві бю­дже­ти не ви­тра­ча­ють ко­шти, во­ни по­вер­та­ю­ться до бю­дже­ту дер­жа­ви. Чим су­бвен­ція від­рі­зня­є­ться від до­та­ції.

Прі­о­ри­те­тни­ми бу­ли ка­пі­таль­ні ви­да­тки: роз­бу­до­ва ін­фра­стру­кту­ри, бу­дів­ни­цтво та ре­кон­стру­кція об’єктів, ро­бо­ти із за­по­бі­га­н­ня ава­рі­ям.

2005 рік став єди­ним, ко­ли су­бвен­ція роз­по­ді­ля­ла­ся про­пор­цій­но до чи­сель­но­сті на­се­ле­н­ня ре­гіо­ну. Так бу­ла про­пи­са­на про­це­ду­ра в за­ко­ні про дер­жав­ний бю­джет. З на­сту­пно­го ро­ку і до­сі су­бвен­цію ді­лять по­лі­ти­ки на вла­сний роз­суд. Су­бвен­ція на со­ці­аль­но-еко­но­мі­чний роз­ви­ток.

Та­кий спо­сіб роз­по­ді­лу ко­штів мі­стить ри­зик, що біль­ший об­сяг су­бвен­ції отри­му­ва­ти­муть обла­сті, де мі­сце­ва вла­да близь­ка до прав­ля­чої ко­а­лі­ції — пар­ла­мент­ської біль­шо­сті.

Ре­гіо­ни, де при вла­ді пе­ре­бу­ває прав­ля­ча пар­тія, отри­му­ва­ти­муть біль­ше гро­шей, а «опо­зи­цій­ні» ре­гіо­ни — мен­ше. Та­ка про­бле­ма акту­аль­на для ін­ших кра­їн — Ін­дії, Бра­зи­лії і на­віть США.

Ана­ліз ста­тей у за­со­бах ма­со­вої ін­фор­ма­ції де­мон­струє: по­лі­ти­чні впли­ви існу­ють. Най­ві­до­мі­ший ви­па­док — го­ло­су­ва­н­ня за бю­джет 2014 ро­ку на­ро­дно­го де­пу­та­та Оле­ся До­нія в обмін на до­да­тко­ві гро­ші, ви­ді­ле­ні на йо­го округ.

Існу­ють і сві­жі кей­си: украй не­рів­но­мір­ний роз­по­діл су­бвен­ції між окру­га­ми Львів­ської обла­сті за­ле­жно від ло­яль­но­сті обра­но­го де­пу­та­та до вла­ди. То­му ва­жли­во ре­тель­ні­ше про­ана­лі­зу­ва­ти ме­ха­нізм на­да­н­ня су­бвен­цій.

Ав­то­ри ана­лі­ти­чної за­пи­ски взя­ли да­ні що­до роз­по­ді­лу су­бвен­ції між обла­стя­ми за 20072017 ро­ки. Ана­ліз сто­су­вав­ся са­ме обла­стей, оскіль­ки ма­жо­ри­тар­ну си­сте­му бу­ло за­про­ва­дже­но у 2012 ро­ці. До то­го ж, пар­тій­ність обра­них ма­жо­ри­тар­ни­ків сут­тє­во ко­ре­лює з ке­рів­ною пар­ті­єю в обл­ра­ді.

Роз­по­діл су­бвен­цій на одну осо­бу свід­чить, що в обла­стях, де пар­тія при вла­ді бу­ла одні­єю з пар­тій ко­а­лі­ції у пар­ла­мен­ті, цей по­ка­зник пе­ре­ви­щу­вав ана­ло­гі­чний в обла­стях, де ке­рів­на пар­тія не пе­ре­бу­ва­ла при вла­ді в цен­трі, на 41,65 грн.

Се­ре­дня су­бвен­ція на одну лю­ди­ну, 2007-2017 ро­ки. Рік 2005

2006-2013 2014-2017

Вер­хов­на Ра­да Ка­бі­нет Мі­ні­стрів

Мо­дель роз­по­ді­лу трансфер­тів

Чи є за­ле­жність між роз­по­ді­лом су­бвен­ції на со­ці­аль­но­еко­но­мі­чний роз­ви­ток і по­лі­ти­чни­ми фа­кто­ра­ми? Мо­жли­во, обла­сті, де ке­рів­на пар­тія бу­ла в ко­а­лі­ції, по­тре­бу­ва­ли су­бвен­ції най­біль­ше?

Ав­то­ри зро­би­ли ре­гре­сій­ний ана­ліз, у яко­му роз­ра­ху­ва­ли і по­лі­ти­чні, і со­ці­аль­но­еко­но­мі­чні впли­ви на роз­по­діл су­бвен­ції. Ро­зра­хун­ки під­твер­ди­ли, що по­лі­ти­чний вплив існує і це не про­сто збіг з еко­но- мі­чни­ми чи де­мо­гра­фі­чни­ми фа­кто­ра­ми.

Якщо біль­шість де­пу­та­тів обл­ра­ди на­ле­жа­ла до пар­тії, що вхо­дить до ко­а­лі­ції у Вер­хов­ній Ра­ді, то це збіль­шу­ва­ло роз­мір су­бвен­ції на цю область на 31,69 грн. на лю­ди­ну.

Крім то­го, про­ве­де­н­ня пар­ла­мент­ських або мі­сце­вих ви-

бо­рів в Укра­ї­ні збіль­шує роз­мір су­бвен­ції на лю­ди­ну на 52,73 грн.

Ав­то­ри по­мно­жи­ли по­лі­ти­чний ефект від ви­бо­рів та від збі­гу прав­ля­чої пар­тії на обла­сно­му рів­ні з цен­траль­ни­ми пар­ті­я­ми ко­а­лі­ції на чи­сель­ність на­се­ле­н­ня обла­стей, де бу­ли при­су­тні зга­да­ні ефе­кти.

По­тім ана­лі­ти­ки по­ра­ху­ва­ли су­му отри­ма­них ефе­ктів. За­га­лом про­тя­гом 11 ро­ків 19,1 млрд. грн. су­бвен­ції на со­ці­аль­но-еко­но­мі­чний роз­ви-

Ком­пен­са­ції за­ги­блим у ка­та­стро­фі Іл-76

ток або 67% від за­галь­но­го об­ся­гу су­бвен­ції за ці ро­ки бу­ло роз­по­ді­ле­но по­лі­ти­чно по­над те, що бу­ло роз­по­ді­ле­но за со­ці­аль­но-еко­но­мі­чни­ми фа­кто­ра­ми.

Чи є альтернатива

Мо­жна дов­го дис­ку­ту­ва­ти про те, як змен­ши­ти по­лі­ти­чні впли­ви при роз­по­ді­лі су­бвен­ції на со­ці­аль­но-еко­но­мі­чний роз­ви­ток, але альтернатива існує. Це Дер­жав­ний фонд ре­гіо­наль­но­го роз­ви­тку — ДФРР, який має май­же та­ку ж ме­ту.

Альтернатива не іде­аль­на: згі­дно з Бю­дже­тним ко­де­ксом, ко­шти ДФРР, окрім ін­шо­го, по­вин­ні іти на ін­ду­стрі­аль­ні пар­ки. Про шко­ду від ін­ду­стрі­аль­них пар­ків уже го­во­ри­ла низ­ка еко­но­мі­чних екс­пер­тів і на­у­ков­ців. Про­те фонд має пе­ре­ва­ги.

По-пер­ше, 80% ко­штів фон­ду роз­по­ді­ля­ю­ться від­по­від­но до кіль­ко­сті на­се­ле­н­ня, ін­ші 20% — для ре­гіо­нів, де ва­ло­вий ре­гіо­наль­ний про­дукт на ду­шу на­се­ле­н­ня мен­ший 75% від се­ре­дньо­го зна­че­н­ня цьо­го по­ка­зни­ка по Укра­ї­ні.

По-дру­ге, про­е­кти, на які ви­тра­ча­ю­ться ко­шти фон­ду, по­вин­ні бу­ти ви­зна­че­ні на кон­кур­сних за­са­дах.

Що­до дру­го­го пун­кту є за-

Суд за­до­воль­нив 39 по­зо­вів до Мі­ні­стер­ства обо­ро­ни Укра­ї­ни про від­шко­ду­ва­н­ня мо­раль­ної шко­ди на за­галь­ну су­му 19,5 міль­йо­на гри­вень від ро­ди­чів вій­сько­вих, які за­ги­ну­ли у черв­ні 2014 ро­ку у зби­то­му те­ро­ри­ста­ми лі­та­ку Іл-76 під Лу­ган­ськом. Про це по­ві­до­мив прес-се­кре­тар Ген­про­ку­ра­ту­ри Ан­дрій Ли­сен­ко. За­зна­ча­є­ться, що суд зо­бов’язав Мі­н­обо­ро­ни ви­пла­ти­ти по 500 ти­сяч гри­вень за ко­жним по­зо­вом. «На те­пе­рі­шній час за­зна­че­не рі­ше­н­ня су­ду оскар­же­но обви­ну­ва­че­ним, йо­го за­хи­сни­ком та пред­став­ни­ком Ге­не­раль­но­го шта­бу ЗС Укра­ї­ни до апе­ля­цій­ної ін­стан­ції (Апе­ля­цій­но­го су­ду Дні­про­пе­тров­ської обла­сті), якою 22.01.2018 при­зна­че­но ко­мі­сій­ну су­до­ву вій­сько­ву екс­пер­ти­зу, про­ве­де­н­ня якої до­ру­че­но Ки­їв­сько­му на­у­ко­во-до­слі­дно­му ін­сти­ту­ту су­до­вих екс­пер­тиз», — на­пи­сав Ли­сен­ко. Він до­дав, що про­ве­де­н­ня екс­пер­ти­зи три­ває і пі­сля отри­ма­н­ня від­по­від­но­го ви­снов­ку роз­гляд кри­мі­наль­но­го про­ва­дже­н­ня бу­де про­дов­же­но. На­га­да­є­мо, на бор­ту по­ві­тря­но­го су­дна бу­ло 40 вій­сько­во­слу­жбов­ців і 9 чле­нів екі­па­жу. Усі за­ги­ну­ли. сте­ре­же­н­ня. Як за­зна­ча­ють екс­пер­ти, мі­ні­мум по­ло­ви­на чле­нів ко­мі­сії є на­ро­дни­ми де­пу­та­та­ми, а во­ни мо­жуть ло­бі­ю­ва­ти ви­гі­дні для се­бе про­е­кти.

Про­те якщо по­рів­ню­ва­ти ДФРР із су­бвен­ці­єю на со­ці­аль­но-еко­но­мі­чний роз­ви­ток, пер­ший ви­гля­дає більш еко­но­мі­чно ефе­ктив­ним, оскіль­ки пе­ред­ба­чає роз­по­діл ко­штів між обла­стя­ми за пев­ним пра­ви­лом, а не на роз­суд по­лі­ти­ків.

Ви­снов­ки та ре­ко­мен­да­ції

От­же, су­бвен­ція на со­ці­аль­но-еко­но­мі­чний роз­ви­ток роз­по­ді­ля­є­ться під по­лі­ти­чним впли­вом, що еко­но­мі­чно не­ефе­ктив­но.

Дер­жав­ний фонд ре­гіо­наль­но­го роз­ви­тку є до­брою аль­тер­на­ти­вою су­бвен­ції, однак кон­кур­сна си­сте­ма по­тре­бує вдо­ско­на­ле­н­ня: вплив на­ро­дних де­пу­та­тів на роз­по­діл ко­штів фон­ду тре­ба змен­ши­ти.

Про­по­зи­ції ав­то­рів що­до усу­не­н­ня по­лі­ти­чних фа­кто­рів та­кі: су­бвен­цію на со­ці­аль­но­еко­но­мі­чний роз­ви­ток вар­то ска­су­ва­ти як еко­но­мі­чно не­ефе­ктив­ну, а ко­шти, що ви­ді­ля­ю­ться на неї, пе­ре­да­ва­ти в управ­лі­н­ня Дер­жав­но­му фон­до­ві ре­гіо­наль­но­го роз­ви­тку.

«На­фто­газ» про­ти «Газ­про­му»: би­тва три­ває

Ком­па­нія «Газ­пром» по­ві­до­ми­ла про при­зу­пи­не­н­ня ви­ко­на­н­ня рі­ше­н­ня Сток­гольм­сько­го ар­бі­тра­жу про га­зо­ву су­пе­ре­чку Укра­ї­ни та Ро­сії че­рез кон­тракт на тран­зит га­зу. Та­ке рі­ше­н­ня ухва­лив апе­ля­цій­ний суд окру­гу Свеа у Шве­ції. «На­фто­газ» уже на­звав це рі­ше­н­ня тим­ча­со­вим. Як за­зна­чи­ли в «На­фто­га­зі», рі­ше­н­ня су­ду не при­зво­дить до ска­су­ва­н­ня рі­шень ар­бі­тра­жу і не дає «Газ­про­му» мо­жли­во­сті ви­ма­га­ти у «На­фто­га­зу» по­вер­не­н­ня 2,1 млрд. до­ла­рів, що вже за­ра­хо­ва­ні рі­ше­н­ням ар­бі­тра­жу як ком­пен­са­ція. Рі­ше­н­ня про при­зу­пи­не­н­ня про­це­ду­ри ви­ко­на­н­ня рі­ше­н­ня Сток­гольм­сько­го ар­бі­тра­жу най­ближ­чим ча­сом бу­де оскар­же­не «На­фто­га­зом», по­ві­до­ми­ла прес-слу­жба ком­па­нії, оскіль­ки во­но «бу­ло ухва­ле­но су­дом без ви­кли­ку «На­фто­га­зу» і, від­по­від­но, без ура­ху­ва­н­ня по­яснень і ар­гу­мен­тів, які бу­ли б пред­став­ле­ні «На­фто­га­зом», як­би суд по­ві­до­мив йо­му про на­яв­ність та­ко­го кло­по­та­н­ня «Газ­про­му» і роз­гляд су­дом цьо­го пи­та­н­ня».

Ма­лю­нок Во­ло­ди­ми­ра СОЛОНЬКА.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.