Де­ся­тки міль­йо­нів на пре­зи­дент­ську кам­па­нію не га­ран­ту­ють пе­ре­мо­гу

По­літ­те­хно­лог Де­нис Бо­гуш — про ва­жли­ві скла­до­ві пе­ред­ви­бор­чої кам­па­нії

Ukrayina Moloda - - Політика - Ка­те­ри­на ШУМИЛО (Ін­тер­нет-ви­да­н­ня «Апо­строф»)

По­літ­те­хно­лог, екс­перт у сфе­рі стра­те­гі­чних ко­му­ні­ка­цій, фа­хі­вець із ан­ти­кри­зо­вих кам­па­ній Де­нис Бо­гуш роз­по­вів «Апо­стро­фу», які те­ми бу­дуть по­пу­ляр­ні у кан­ди­да­тів у пре­зи­ден­ти, а які во­ни бу­дуть об­хо­ди­ти сто­ро­ною, а та­кож роз­крив, скіль­ки сьо­го­дні ко­штує ста­ти Пре­зи­ден­том Укра­ї­ни.

Усі за мир. Але який?

Не­що­дав­но з’яви­ло­ся но­ве опи­ту­ва­н­ня, про­ве­де­не фон­дом «Де­мо­кра­ти­чні іні­ці­а­ти­ви» і цен­тром Ра­зум­ко­ва що­до Кри­му: 42,3% гро­ма­дян Укра­ї­ни вва­жа­ють, що оку­по­ва­ний Ро­сі­єю Крим можливо по­вер­ну­ти до скла­ду Укра­ї­ни. І при­бли­зно стіль­ки ж лю­дей вва­жа­ють, що по­вер­не­н­ня Кри­му та­кож мо­жли­ве, але в три­ва­лій пер­спе­кти­ві. Чи бу­дуть кан­ди­да­ти в пре­зи­ден­ти знову ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти цей ме­седж — по­вер­не­н­ня Кри­му, від­нов­ле­н­ня ми­ру на Дон­ба­сі, адже ця те­ма, як ми ба­чи­мо, сти­хла?

— Во­на сти­хла з одні­єї про­стої при­чи­ни: то­му що жо­ден кан­ди­дат у пре­зи­ден­ти не мо­же обі­ця­ти це зро­би­ти. Ні­хто не знає, і на­віть у кра­щих ана­лі­ти­ків у кра­ї­ні не­має сце­на­рі­їв, як це зро­би­ти. То­му що біль­шою мі­рою це за­ле­жить від дій Ро­сії. Во­на ж не зу­пи­ня­є­ться: РФ ане­ксу­ва­ла Крим, за­йшла на Дон­бас, її там від­ки­ну­ли тро­хи, але во­на ж про­дов­жує де­ста­бі­лі­зу­ва­ти си­ту­а­цію в Укра­ї­ні. Ви­хо­дить аб­со­лю­тно нав­па­ки: ми від­су­ну­ли Ро­сію в ре­лі­гій­но­му пи­тан­ні, ми укра­ї­ні­зу­ва­ли ін­фор­ма­цій­ний про­стір Укра­ї­ни, за­бо­ро­ни­ли ро­сій­ські ка­на­ли. Ми ба­га­то зро­би­ли пра­виль­них і ко­ри­сних ре­чей на цій те­ри­то­рії, на­род уже згур­то­ва­ний, він не по­ді­ле­ний уже на схід і за­хід.

Те­ма ми­ру, ду­маю, бу­де три­ва­ти, у всіх бі­ло­си­ніх — це за­ли­ша­є­ться основ­ною те­мою. Але ні­хто ж не ро­зу­міє, що та­ке мир: від­да­ти Дон­бас і Крим чи пі­ти на ком­про- міс? Якщо так, то це одна істо­рія. Якщо мир — це «пі­сля то­го, як ми по­вер­не­мо те­ри­то­рії, бу­де мир» — то­ді ін­ша спра­ва. Те­ма ми­ру — це ду­же ро­сій­ська те­ма, то­му що во­на спря­мо­ва­на на те, щоб ми не по­ру­шу­ва­ти пи­та­н­ня ні Дон­ба­су, ні Кри­му, щоб ми по­го­ди­ли­ся і ска­за­ли: «Ось, ми хо­че­мо ми­ру. От тіль­ки, щоб не бу­ло вій­ни. Ми бу­де­мо си­ді­ти тут, щоб не бу­ло вій­ни, не­хай все так і за­ли­ша­є­ться». Ця ж те­ма є і у Ти­мо­шен­ко, во­на теж на бор­дах пи­ше «Стра­те­гія ми­ру», і в Опо­зи­цій­но­го бло­ку. І там на­віть є го­луб з па­пе­ру — ори­га­мі, це ж їхній сим­вол, во­ни цю те­му і бу­дуть екс­плу­а­ту­ва­ти.

Ду­маю, що ча­сти­на схо­ду Укра­ї­ни по­чи­нає про­зрі­ва­ти, що мир — це ком­про­міс, якась див­на від­по­відь на все, що від­бу­ва­є­ться. По­вин­на бу­ти ре­аль­на стра­те­гія, ми по­вин­ні зна­ти, що і як об­сто­ю­ва­ти. На­при­клад, за­про­по­ну­ва­ли, щоб ми­ро­твор­ці з рі­зних кра­їн за­йшли на оку­по­ва­ну ча­сти­ну Дон­ба­су. Ці­єї ідеї не бу­ло пів­то­ра ро­ку то­му, а тут раз — і є. Росіяни го­во­рять: «Ні, ми тіль­ки по лі­нії роз­ме­жу­ва­н­ня». О! Вже у нас є якась ло­гі­ка. Тоб­то ми ро­зу­мі­є­мо, що, якщо там бу­дуть ми­ро­твор­ці, то во­ни по­мі­тять, що там є росіяни, і не­мо­жли­во бу­де ні­чо­го при­хо­ва­ти. Росіяни на це не пі­дуть, але на між­на­ро­дній аре­ні вже ро­зу­мі­ють: «О! У них є ло­гі­ка!».

Що­до Кри­му у нас уза­га­лі не­має ні­якої ло­гі­ки, то­му ні­хто і не знає, що ро­би­ти. На­при­клад, Ля­шко теж спо­ча­тку го­во­рив, що він там усе звіль­нить. Але як? Сто­сов­но Дон­ба­су хо­ча б є ло­гі­ка більш-менш зро­зумі­ла, а сто­сов­но Кри­му ні­чо­го не зро­зумі­ло, і то­му ні­хто не бе­ре­ться в та­ке гра­ти. На­віть крим­ча­ни, які за­раз жи­вуть тут, теж ні­чо­го не го­во­рять. У нас є Но­вин­ський — обра­ний від Се­ва­сто­по­ля, є ще ку­па де­пу­та­тів із Кри­му, і во­ни теж мов­чать. І жо­ден кан­ди­дат у пре­зи­ден­ти, я ду­маю, не зва­жи­ться на цю істо­рію. Або, якщо ви­рі­ши­ться, то це по­вин­на бу­ти ду­же сер­йо­зна ана­лі­ти­чна ро­бо­та: крок 1, крок 2, крок 3.

Скіль­ки сьо­го­дні ко­штує ста­ти Пре­зи­ден­том Укра­ї­ни? Скіль­ки по­трі­бно ви­тра­ти­ти на ви­бор­чу кам­па­нію? На­при­клад, за оцін­ка­ми екс­пер­тів із Ко­мі­те­ту ви­бор- ців Укра­ї­ни, для пе­ре­мо­ги на пре­зи­дент­ських ви­бо­рах до­ве­де­ться ви­кла­сти від 80 до 100 міль­йо­нів до­ла­рів.

— Це кру­то ду­же — 80 або 100 міль­йо­нів до­ла­рів! Це ду­же скла­дна істо­рія. То­му що є ча­сти­на ті­ньо­ва, яку ма­ло хто ро­зу­міє, ро­зу­мі­ють тіль­ки все­ре­ди­ні шта­бу, а є від­кри­та ча­сти­на, яка скла­да­є­ться з вне­ску в ЦВК — 2,5 міль­йо­на гри­вень, і від на­пов­не­н­ня кон­кре­тно­го шта­бу. Це про­зора істо­рія: зі шта­бів да­ю­ться гро­ші на ре­кла­му на те­ле­ба­чен­ні, на зов­ні­шню ре­кла­му і на все те, де з’яв­ля­є­ться кан­ди­дат. Ось це все по­вин­но опла­чу­ва­ти­ся з ви­бор­чо­го шта­бу, і це ду­же про­зора ци­фра.

Не­про­зо­рі ци­фри ви­ни­ка­ють при опла­ті чле­нів ви­бор­чих ко­мі­сій, на під­куп. На­при­клад, якщо зга­да­ти остан­ні ви­бо­ри до Вер­хов­ної Ра­ди в Чер­ні­го­ві — кан­ди­да­ти бу­ли Кор­бан і Бе­ре­зен­ко. Кор­бан про­сто роз­да­вав на ву­ли­ці ве­ли­че­зні про­ду­кто­ві на­бо­ри, а Бе­ре­зен­ко — гро­ші у кон­вер­тах. І пе­ре­мо­гли гро­ші. Хо­ча, я ду­маю, що ба­га­то хто брав і те, й ін­ше. То­му, якщо вра­ху­ва­ти під­куп, у ви­бо­ри вкла­да­є­ться ве­ли­че­зна кіль­кість гро­шей. Про­сто зро­би­ти під­куп у кон­вер­тах на рів­ні кра­ї­ни — це над­зви­чай­но скла­дно. Це біль­ше можливо на ма­жо­ри­тар­них ви­бо­рах. Плюс де­пу­та­ти від БПП або від БЮТу, на­при­клад, на­ма­га­ю­ться під­ні­ма­ти свій рей­тинг «до­бри­ми спра­ва­ми»: якийсь май­дан­чик ди­тя­чий зро­би­ти, лав­ку по­ста­ви­ти, по­мі­ня­ти по­што­ві скринь­ки, при­ві­та­ти зі свя­том яки­мось. На це теж є бю­джет. До то­го ж гро­ші по­трі­бні на опла­ту ро­бо­ти шта­бів, агі­та­то­рів і так да­лі. Якщо уя­ви­ти всю кра­ї­ну — це ве­ли­че­зна ар­мія лю­дей. І то­му на фі­нан­су­ва­н­ня ви­бор­чої кам­па­нії по­трі­бно бу­ло зав­жди в ра­йо­ні 20-40 міль­йо­нів до­ла­рів, але за­раз, якщо бу­дуть вки­да­ти да­ні ти­пу 80-100 міль­йо­нів, то це якісь аб­со­лю­тно ша­ле­ні гро­ші, які мо­жна лю­дям про­сто розда­ти у ви­гля­ді під­ку­пу, і во­ни про­го­ло­су­ють. І, на жаль, у цій кра­ї­ні це пра­цює.

Тоб­то, щоб пре­тен­ду­ва­ти на пост Пре­зи­ден­та, по­трі­бно близь­ко 20-40 міль­йо­нів до­ла­рів?

— Можливо, і 60 міль­йо­нів, див­ля­чись, як ра­ху­ва­ти. Якщо бу­дуть вкла­да­ти­ся по 80-100 — це аб­со­лю­тно ша­ле­ні гро­ші для ці­єї кра­ї­ни.

Та­кі гро­ші — це га­ран­тія пе­ре­мо­ги?

— Ні, зви­чай­но. Це вза­га­лі не га­ран­тія пе­ре­мо­ги. У нас є при­клад — Сер­гій Дум­чев. Йо­го ви­тра­ти, на­скіль­ки я знаю, у ме­жах 10-12 міль­йо­нів до­ла­рів на Ки­їв, і він на­віть не уві­йшов до дру­го­го ту­ру. Він роз­мі­стив близь­ко пів­то­ри ти­ся­чі бор­дів по Ки­є­ву — ре­кла­му «Го­ло­суй вдум­чи­во!». За­зви­чай по­лі­ти­чній си­лі ви­ста­чає пів­то­ри ти­ся­чі бор­дів на всю кра­ї­ну. А тут пів­то­ри ти­ся­чі бор­дів — на Ки­їв, і вза­га­лі ні­яко­го ре­зуль­та­ту. То­му для Ки­є­ва це теж ска­же­ні гро­ші, 1012 міль­йо­нів до­ла­рів за кам­па­нію — це ду­же ве­ли­кі гро­ші, але во­ни бу­ли зов­сім не­ро­зум­но ви­тра­че­ні, по­цу­пле­ні. І ще, лю­ди­на, яка пі­шла на ви­бо­ри, я маю на ува­зі са­мо­го Дум­че­ва, він же хо­тів бу­ти ша­но­ва­ною лю­ди­ною, щоб про ньо­го го­во­ри­ли: «О! Ось, він був кан­ди­да­том у ме­ри!» А в під­сум­ку він ви­тра­тив ве­ли­че­зні гро­ші фа­кти­чно без­ре­зуль­та­тно, і те­пер про ньо­го ду­ма­ють, що він лох.

Те, що бу­де вкла­де­на ве­ли­че­зна су­ма, не озна­чає, що це при­не­се пе­ре­мо­гу, вза­га­лі не озна­чає. Ду­же ва­жли­ва стра­те­гія, і та­ких лю­дей, які вмі­ють ду­ма­ти з то­чки зо­ру кра­ї­ни, ду­же ма­ло, ду­же ма­ло лю­дей, які ро­зу­мі­ють. Ко­ли про­во­дять со­ціо­ло­гі­чні до­слі­дже­н­ня, то див­ля­ться, на які дії лю­ди ре­а­гу­ють — рей­тинг то під­ви­щу­є­ться, то зни­жу­є­ться, і ти при­бли­зно ба­чиш, як ду­має кра­ї­на. На ма­жо­ри­тар­них ви­бо­рах ти по­ви­нен ро­зу­мі­ти, як ду­має ось цей ре­гіон або округ, і ти щось ро­биш, а рей­тинг десь або під­ви­щу­є­ться, або зни­жу­є­ться, або сто­їть, ні­як не ру­ха­є­ться — по­трі­бно ро­би­ти якісь ви­снов­ки. Тут по­трі­бно ду­ма­ти ці­лою кра­ї­ною, це ду­же не­про­сто, і у ду­же не­ве­ли­кої кіль­ко­сті лю­дей є до­свід і ро­зу­мі­н­ня, як це ро­би­ться.

Пе­ред­пла­тна вар­тiсть «Укра­ї­ни мо­ло­дої» на 2019 рiк:

Де­нис Бо­гуш.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.