Су­до­ва си­сте­ма

Що тре­ба для успі­шної су­до­вої ре­фор­ми?

Yurydychna Gazeta - - НОВИНИ - Окса­на ІЖАК, ре­да­ктор «Юри­ди­чної га­зе­ти»

Бу­кваль­но за де­кіль­ка го­дин до то­го, як 12 лю­то­го ВР Укра­ї­ни про­го­ло­су­ва­ла в дру­го­му чи­тан­ні та за­га­лом за­ко­но­про­ект №1656 «Про за­без­пе­че­н­ня пра­ва на спра­ве­дли­вий суд», від­бу­ла­ся прес-кон­фе­рен­ція на те­му «Су­до­ва си­сте­ма і ре­фор­ма пра­во­су­д­дя очи­ма гро­ма­дян, екс­пер­тів та суд­дів – то­чки на­пру­ги».

За за­яв­ка­ми екс­пер­тів, са­ме в день го­ло­су­ва­н­ня у пар­ла­мен­ті за­ко­нів що­до су­до­вої ре­фор­ми со­ціо­ло­ги, екс­пер­ти та суд­ді зби­ра­ли­ся пред­ста­ви­ти і обго­во­ри­ти ре­зуль­та­ти со­ціо­ло­гі­чно­го до­слі­дже­н­ня що­до ста­ту­су кво у су­до­вій си­сте­мі і пер­спе­ктив су­до­вої ре­фор­ми. «Пи­та­н­ня су­до­вої ре­фор­ми є вкрай акту­аль­ним на сьо­го­дні­шній день, оскіль­ки вже сьо­го­дні на по­ряд­ку ден­но­му пар­ла­мен­ту сто­їть го­ло­су­ва­н­ня за за­ко­но­про­е­кти, які по­вин­ні змі­ни­ти щось в цій сфе­рі. І от на­скіль­ки по­ло­же­н­ня цих за­ко­но­про­е­ктів від­по­від­а­ють очі­ку­ва­н­ням гро­ма­дян, екс­пер­тів і суд­дів, які бу­ли опи­та­ні у ме­жах цих до­слі­джень, ми змо­же­мо це обго­во­ри­ти», – анон­су­вав те­ма­ти­ку за­хо­ду за­сту­пник го­ло­ви прав­лі­н­ня Цен­тру по­лі­ти­ко-пра­во­вих ре­форм

Ро­ман Куй­бі­да.

За­зна­чи­мо, що осно­вою обго­во­ре­н­ня на за­хо­ді ста­ли ре­зуль­та­ти со­ціо­ло­гі­чно­го опи­ту­ва­н­ня, про­ве­де­но­го Фон­дом «Де­мо­кра­ти­чні іні­ці­а­ти­ви іме­ні Іль­ка Ку­че­рі­ва» спіль­но з со­ціо­ло­гі­чною службою Цен­тру Ра­зум­ко­ва на за­мов­ле­н­ня Цен­тру по­лі­ти­ко-пра­во­вих ре­форм у ме­жах про­е­ктів «По­до­ла­н­ня не­фор­маль­них пра­ктик у су­до­вій си­сте­мі», фі­нан­со­ва­ною про­гра­мою МА­ТРА По­соль­ства Ко­ро­лів­ства Ні­дер­лан­дів, та «Спі­до­метр кон­сти­ту­цій­ної та су­до­вої ре­форм», фі­нан­со­ва­но­го Єв­ро­пей­ським Со­ю­зом. Участь в опи­ту­ван­ні взя­ли окре­мо суд­ді, на­се­ле­н­ня та екс­пер­тне се­ре­до­ви­ще.

Сло­во со­ціо­ло­гам

По­чи­на­ю­чи роз­по­відь що­до ре­зуль­та­тів со­ціо­ло­гі­чно­го опи­ту­ва­н­ня, ди­ре­ктор Фон­ду «Де­мо­кра­ти­чні іні­ці­а­ти­ви» іме­ні Іль­ка Ку­че­рі­ва І.

Бе­ке­шкі­на на­га­да­ла, що за да­ни­ми European social survey за весь час про­ве­де­н­ня до­слі­дже­н­ня (з 2007 по 2013 рр.) до­ві­ра гро­ма­дян до су­дів є най­ниж­чою в Єв­ро­пі. «То­му оче­ви­дно, що су­до­ва ре­фор­ма на­галь- на, і гро­мад­ська дум­ка це ро­зу­міє. Так, 46% вва­жа­ють, що ця ре­фор­ма є одні­єю з прі­о­ри­те­тних; а 34% – що її тре­ба про­во­ди­ти, але є більш акту­аль­ні зав­да­н­ня; і ли­ше 1,5% укра­їн­ців не ба­чать осо­бли­вої по­тре­би в ре­фор­мі пра­во­су­д­дя в Укра­ї­ні», – на­го­ло­си­ла па­ні Бе­ке­шкі­на.

Та­кож із ре­зуль­та­тів до­слі­дже­н­ня ви­дно, що 46% опи­та­них вва­жа­ють, що у ме­жах ре­фор­ми по­трі­бні ра­ди­каль­ні змі­ни до су­до­вої си­сте­мі (змі­ню­ва­ти по­трі­бно все) і ще 34% вва­жа­ють, що по­трі­бні сер­йо­зні змі­ни, але все змі­ню­ва­ти не тре­ба. До то­го ж аб­со­лю­тна біль­шість на­се­ле­н­ня за­зна­чає, що в укра­їн­ських су­дах є та­кі яви­ща, як ко­ру­пція (94%), за­ле­жність суд­дів від по­лі­ти­ків (80,5%) і від олі­гар­хів (80%), ухва­ле­н­ня за­мов­них рі­шень (77%), кру­го­ва по­ру­ка в си­сте­мі пра­во­су­д­дя (73%), низь­кий рі­вень мо­раль­но­сті біль­шо­сті суд­дів (66%), не­зро­зумі­лість і за­кри­тість су­до­вих про­це­сів для пе­ре­сі­чної лю­ди­ни (52%), скла­дність і за­плу­та­ність су­до­вої си­сте­ми (50,5%).

Во­дно­час па­ні Бе­ке­шкі­на за­зна­чи­ла, що на­се­ле­н­ня все-та­ки є роз­су­дли­вим, адже по­зи­цію, що по­трі­бно звіль­ни­ти весь суд­дів­ський кор­пус під­три­мує тіль­ки 19%. Пе­ре- ва­жає дум­ка про те, що тре­ба звіль­ни­ти ча­сти­ну суд­дів, але пі­сля роз­слі­ду­ва­н­ня (40%). В пи­тан­ні, як тре­ба при­зна­ча­ти суд­дів, за сло­ва­ми со­ціо­ло­га, та­кож зро­сла роз­су­дли­вість. «Ра­ні­ше пе­ре­ва­жа­ла дум­ка, що суд­дів тре­ба оби­ра­ти на ви­бо­рах, а за­раз до­три­му­ю­ться по­зи­ції, що суд­дів має оби­ра­ти не Пре­зи­дент чи пар­ла­мент, а спе­ці­аль­но ство­ре­ний для цьо­го та не­за­ле­жний від за­ко­но­дав­чої і ви­ко­нав­чої вла­ди ор­ган, чле­на­ми яко­го є суд­ді та пред­став­ни­ки гро­мад­сько­сті», – за­зна­чи­ла ди­ре­ктор Фон­ду.

Що­до стро­ку пе­ре­бу­ва­н­ня суд­ді на сво­їй по­са­ді, біль­шість ре­спон­ден­тів до­три­му­ю­ться дум­ки, що при­зна­че­н­ня суд­дів на має здій­сню­ва­ти­ся на строк до п’яти ро­ків і ли­ше 2% ду­ма­ють, що це мо­жли­во до­ві­чно. Во­дно­час на пи­та­н­ня, як мо­же гро­мад­ськість кон­тро­лю­ва­ти су­ди, пе­ре­ва­жає дум­ка, що та­кий кон­троль мо­жли­вий че­рез збір та опри­лю­дне­н­ня че­рез ЗМІ ін­фор­ма­ції про по­ве­дін­ку суд­дів, їх ста­тки, чле­нів сім’ї то­що. «Тоб­то оче­ви­дно, що лю­ди хо­ті­ли б від­кри­то­сті суд­дів», – на­го­ло­си­ла па­ні Бе­ке­шкі­на. На дум­ку опи­та­них, мі­тин­ги та про­те­сти – не до­сить ефе­ктив­ний

спо­сіб кон­тро­лю­ва­ти суд­дів (ли­ше 4% до­три­му­ю­ться та­кої дум­ки).

Во­дно­час ди­ре­ктор Фон­ду за­зна­чає, що по­зи­тив­ним фа­ктом є те, що суд­ді взя­ли актив­ну участь в опи­ту­ван­ні (нам вда­ло­ся опи­та­ти по­над 1000 суд­дів). «Ра­ні­ше ця сфе­ра бу­ла ду­же за­кри­тою. Це, на мій по­гляд, свід­чить про те, що й су­до­вий кор­пус хо­тів би змін і за­ці­кав­ле­ний в обго­во­рен­ні шля­хів ре­а­лі­за­ції ре­форм», – ска­за­ла І. Бе­ке­шкі­на.

Во­дно­час ана­лі­тик Фон­ду «Де­мо­кра­ти­чні іні­ці­а­ти­ви» іме­ні Іль­ка Ку­че­рі­ва М. Зол­кі­на, роз­по­від­а­ю­чи про ре­зуль­та­ти до­слі­дже­н­ня в кон­текс­ті суд­дів, на­го­ло­си­ла на ва­жли­во­сті за­лу­че­н­ня до опи­ту­ва­н­ня фа­хів­ців у га­лу­зі пра­ва та пра­во­за­хи­сни­ків, «які зна­ють, як пра­цює су­до­ва си­сте­ма, тоб­то ма­ють з нею якість кон­такт, про­те не є її ча­сти­ною». Якщо по­рів­ню­ва­ти дум­ки суд­дів і екс­пер­тів на про­ве­де­н­ня ре­фор­ми, за сло­ва­ми ана­лі­ти­ка, екс­пер­ти по­ді­ля­ють дум­ку гро­мад­сько­сті про те, що про­ве­де­н­ня су­до­вої ре­фор­ми в Укра­ї­ні є одні­єю з клю­чо­вих ви­мог.

Однак са­мі суд­ді вва­жа­ють ця ре­фор­ма є не­об­хі­дною, але на­ра­зі в дер­жа­ві є більш акту­аль­ні зав­да­н­ня, ніж пер­шо­чер­го­ве про­ве­де­н­ня су­до­вої ре­фор­ми. Ва­жли­во та­кож і те, що са­ме по­лі­ти­ків суд­ді на­зи­ва­ють одним із фа­кто­рів, що чи­нять на них най­біль­ший вплив, а вплив Пре­зи­ден­та та Вер­хов­ної Ра­ди 73% суд­дів на­зи­ва­ють про­бле­мою, що її су­до­ва ре­фор­ма має розв’яза­ти пе­ред­усім. Однак са­мі суд­ді, за да­ни­ми Фон­ду, на­віть у ме­жах ано­нім­но­го опи­ту­ва­н­ня ви­яви­ли не­го­тов­ність від­вер­то го­во­ри­ти на та­кі те­ми, як ха­бар­ни­цтво, про­це­су­аль­ні по­ру­ше­н­ня, про­це­си до­бо­ру кан­ди­да­тів на по­са­ду суд­ді, і во­лі­ли уни­ка­ти то­чних від­по­від­ей. Та­кож, як за­зна­чи­ла па­ні Зол­кі­на, опи­ту­ва­н­ня по­ка­за­ло, що суд­ді не ли­ше не го­то­ві до ра­ди­каль­них змін у ме­жах су­до­вої ре­фор­ми, але й лю­стра­цію не спри­йма­ють вза­га­лі і не вва­жа­ють її не­об­хі­дною (очи­ще­н­ня шля­хом звіль­не­н­ня за на­слід­ка­ми пе­ре­вір­ки май­но­вих де­кла­ра­цій під­три­му­ють тіль­ки 15% суд­дів, че­рез ква­лі­фі­ка­цій­ну ате­ста­цію і звіль­не­н­ня за її ре­зуль­та­та­ми – 7%). На­то­мість, за її сло­ва­ми, во­ни ствер­джу­ють, що вар­то ство­ри­ти не­об­хі­дні умо­ви для ро­бо­ти суд­дів.

Крім то­го, се­ред основ­них про­блем, які має ви­рі­ши­ти су­до­ва ре­фор­ма з по­гля­ду гро­ма­дян і з по­гля­ду екс­пер­тів, як бу­ло за­зна­че­но, мо­жна від­не­сти ви­ко­рі­не­н­ня ко­ру­пції та вплив ін­ших гі­лок вла­ди на су­до­ву. Суд­ді, від­по­від­а­ю­чи на це пи­та­н­ня, за­зна­ча­ють, що та­ки­ми дво­ма про­бле­ма­ми, які має ви­рі­ши­ти су­до­ва ре­фор­ма, теж є вплив на їхню ді­яль­ність з бо­ку гі­лок вла­ди та спро­ще­н­ня роз­гля­ду справ (є про­бле­ми з об­тя­жли­вим роз­гля­дом справ, з по­гля­ду суд­дів).

Ці­ка­во, що, за да­ни­ми до­слі­дже­н­ня, най­по­ши­ре­ні­шою се­ред на­се­ле­н­ня про­по­зи­ці­єю що­до змін у сфе­рі су­до­чин­ства ви­яви­ла­ся лю­стра­ція – 40% ре­спон­ден­тів пе­ред­усім під­три­му­ють ідею звіль­не­н­ня ча­сти­ни суд­дів­сько­го кор­пу­су пі­сля про­ве­де­н­ня роз­слі­ду­вань. Крім то­го, най­біль­шу під­трим­ку ді­ста­ли та­кі про­по­зи­ції, як за­про­ва­дже­н­ня май­но­вої від­по­від­аль­но­сті суд­дів за не­за­кон­ні рі­ше­н­ня (31%), по­збав­ле­н­ня суд­дів не­до­тор­ка­но­сті і при­ві­ле­їв (30%), за­по­ча­тку­ва­н­ня про­це­ду­ри пе­ре­вір­ки суд­дів на де­те­кто­рі бре­хні (25%).

Як під­су­мок, за­зна­чи­мо, що за да­ни­ми до­слі­дже­н­ня, на сьо­го­дні укра­їн­ські су­ди як ін­сти­тут і на­да­лі ма­ють не­га­тив­ний ба­ланс до­ві­ри­не­до­ві­ри у су­спіль­стві. Так, то­ді як до­ві­ря­ють су­дам 9%, не­до­ві­ру їм ви­слов­лю­ють 81% укра­їн­ців. Так, най­по­ши­ре­ні­шою се­ред на­се­ле­н­ня про­по­зи­ці­єю що­до змін у сфе­рі су­до­чин­ства ви­яви­ла­ся лю­стра­ція – 40% ре­спон­ден­тів пе­ред­усім під­три­му­ють ідею звіль­не­н­ня ча­сти­ни суд­дів­сько­го кор­пу­су пі­сля про­ве­де­н­ня роз­слі­ду­вань. Най­біль­шу під­трим­ку ді­ста­ли та­кі про­по­зи­ції, як за­про­ва­дже­н­ня май­но­вої від­по­від­аль­но­сті суд­дів за не­за­кон­ні рі­ше­н­ня (31%), по­збав­ле­н­ня суд­дів не­до­тор­ка­но­сті і при­ві­ле­їв (30%), за­по­ча­тку­ва­н­ня про­це­ду­ри пе­ре­вір­ки суд­дів на де­те­кто­рі бре­хні (25%).

Су­до­ва ре­фор­ма: дум­ки екс­пер­тів та суд­дів

Ди­ре­ктор про­грам­ної іні­ці­а­ти­ви «Пра­ва лю­ди­ни і пра­во­су­д­дя» Між­на­ро­дно­го фон­ду «Ві­дро­дже­н­ня»

Р. Ро­ма­нов, ко­мен­ту­ю­чи ре­зуль­та­ти со­ціо­ло­гі­чно­го до­слі­дже­н­ня, за­зна­чив, що са­ма по со­бі ре­пре­зен­та­тив­ність та­ко­го опи­ту­ва­н­ня, осо­бли­во що­до суд­дів. Крім то­го, осо­бли­вої ува­ги, на йо­го дум­ку, по­тре­бу­ють і опи­ту­ва­н­ня гро­мад­сько­сті. « Ме­ні зда­є­ться, що ре­зуль­та­ти опи­ту­ва­н­ня на­се­ле­н­ня свід­чать пе­ред­усім про ви­зрі­ва­н­ня су­спіль­ної дум­ки що­до сприйня­т­тя ролі су­ду. Тоб­то це не су­ку­пність суд­дів, це не кон­цен­тра­ція ува­ги на яки­хось не­га­тив­них еле­мен­тах чи кон­кре­тних лю­дях, з яки­ми асо­ці­ю­є­ться пра­во­су­д­дя чи йо­го від­су­тність. А це са­ме ін­сти­ту­цій­не став­ле­н­ня», – за­зна­чив ек­сперт.

Про­те, на йо­го дум­ку, су­до­ва ре­фор­ма є одні­єю із най­скла­дні­ших. Та­ку свою дум­ку він ар­гу­мен­тує при­кла­да­ми ре­фор­му­ва­н­ня рі­зних дер­жав­них стру­ктур у та­ких кра­ї­нах, як Поль­ща та Гру­зія, де рі­вень до­ві­ри су­дів не змі­ню­є­ться так швид­ко, як, на­при­клад, до по­лі­ції з прийня­т­тям но­во­го за­ко­ну та пе­ре­а­те­ста­ці­єю пер­со­на­лу то­що. «Це від­бу­ва­є­ться на­ба­га­то по­віль­ні­ше і ево­лю­цій­но. Тре­ба ро­зу­мі­ти, що ча­рів­ної па­ло­чки не­має і не бу­де та­ких стриб­ків до­ві­ри до су­до­вої вла­ди. Ва­жли­ва ди­на­мі­ка, ва­жли­во ба­чи­ти, які під­хо­ди мо­жуть спра­цю­ва­ти», – на­го­ло­шує Р. Ро­ма­нов. До то­го ж, як бу­ло за­зна­че­но, ва­жли­ву роль у цьо­му ви­пад­ку має ві­ді­гра­ва­ти су­спіль­ство, яке кон­тро­лює.

Во­дно­час су­д­дя та се­кре­тар Ра­ди суд­дів Укра­ї­ни Ана­то­лій Мар­цин

ке­вич вва­жає, що до­сить до­бре, що усі три гру­пи опи­та­них зі­йшли­ся на то­му, що основ­ною про­бле­мою для суд­дів є зов­ні­шній фа­ктор впли­ву. Це, на йо­го дум­ку, свід­чить про те, що су­до­ва си­сте­ма має бу­ти більш са­мо­стій­ною і да­ва­ти від­січ всім цим фа­кто­рам впли­ву.

Пан Мар­цин­ке­вич та­кож про­ін­фор­му­вав, що на ми­ну­ло­му за­сі­данн­ні Ра­ди суд­дів бу­ло за­твер­дже­но Си­сте­му оці­ню­ва­н­ня яко­сті ро­бо­ти су­ду, яка пе­ред­ба­чає, крім опи­ту­вань, має змо­гу вра­хо­ву­ва­ти ще й ста­ти­сти­чні дан­ні то­що. На­ра­зі ця Си­сте­ма спря­мо­ва­на у всі су­ди і очі­ку­є­ться зво­ро­тна ін­фор­ма­ція що­до про­по­зи­цій з цьо­го при­во­ду. «Ми спо­ді­ва­є­мо­ся, що ця Си­сте­ма дасть змо­гу мо­ні­то­ри­ти ро­бо­ту як окре­мо­го су­ді, так і ко­жно­го суд­ді.

На дум­ку суд­ді і екс­пер­та Ре­а­ні­ма­цій­но­го па­ке­ту ре­форм Ми­хай­ла

Жер­на­ко­ва, ті ци­фри, які на сьо­го­дні є в цьо­му до­слі­джен­ні ствер­джу- ють те, що і суд­ді го­то­ві змі­ню­ва­ти, не­зва­жа­ю­чи на те, що зда­ва­ло­ся б во­ни ма­ють бу­ти найі­нер­тні­шою гру­пою до ре­фор­ми. До то­го ж він вва­жає, що до та­ко­го ре­фор­му­ва­н­ня по­трі­бно ста­ви­ти­ся більш від­по­від­аль­но, а не ство­рю­ва­ти ро­бо­чу гру­пу з 100 осіб за три дні го­ло­су­ва­н­ня, як це від­бу­ва­є­ться за­раз. Во­дно­час су­д­дя і ек­сперт ста­вить ри­то­ри­чне за­пи­та­н­ня що­до то­го, яким чи­ном мо­жна го­во­ри­ти про які­сне го­ло­су­ва­н­ня за за­ко­но­про­ект про су­до­ву ре­фор­му, ко­ли на­ра­зі че­рез ве­ли­че­зну кіль­кість по­пра­вок де­пу­та­ти ще не зна­ють, який має бу­ти текст до­ку­мен­та. Про­те, на йо­го дум­ку, цей за­кон – це ли­ше тим­ча­со­вий за­хід до вне­се­н­ня змін до Кон­сти­ту­ції. «У цьо­му про­це­сі все ще по­пе­ре­ду і спо­ді­ва­є­мо­ся, що бу­де вра­хо­ва­но дум­ку гро­мад­сько­сті та екс­пер­тно­го се­ре­до­ви­ща, ста­ти­сти­чні да­ні, дум­ки суд­дів­сько­го кор­пу­су, то­му що тіль­ки та­кий ін­клю­зив­ний справ­жній про­цес мо­же при­ве­сти нас до ба­жа­но­го ре­зуль­та­ту і спра­ве­дли­во­го су­ду».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.