До­тя­гну­тись до ЄС

Тру­до­ве за­ко­но­дав­ство Укра­ї­ни на шля­ху до Єв­ро­пи

Yurydychna Gazeta - - АНА­ЛІ­ТИ­КА -

У ст. 5-1 КЗпП Укра­ї­ни про­го­ло­ше­но на­да­н­ня під­при­єм­ства­ми, уста­но­ва­ми, ор­га­ні­за­ці­я­ми від­по­від­но до їхніх по­пе­ре­дньо по­да­них за­явок ро­бо­ти за фа­хом ви­пу­скни­кам дер­жав­них ви­щих на­вчаль­них, про­фе­сій­них на­вчаль­но-ви­хов­них за­кла­дів. У ст. 28 За­ко­ну 2012 р. пе­ред­ба­че­на дер­жав­на під­трим­ка мо­ло­дих пра­ців­ни­ків, за­лу­че­них до ро­бо­ти в се­лах і се­ли­щах. По­ста­но­вою Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів Укра­ї­ни ви­зна­че­ний пра­во­вий ме­ха­нізм на­да­н­ня одно­ра­зо­вої адре­сної до­по­мо­ги мо­ло­дим пра­ців­ни­кам, за­лу­че­ним до ро­бо­ти в се­лах і се­ли­щах і за­твер­дже­ний пе­ре­лік про­фе­сій (спе­ці­аль­но­стей, на­пря­мів під­го­тов­ки), за яки­ми на­да­є­ться одно­ра­зо­ва адре­сна до­по­мо­га мо­ло­дим пра­ців­ни­кам, за­лу­че­ним до ро­бо­ти в се­лах і се­ли­щах. От­же, у цьо­му ви­пад­ку ре­а­лі­зу­ю­ться і га­ран­тії за­без­пе­че­н­ня пра­ва гро­ма­дян на пра­цю, про­го­ло­ше­на у ст.5-1 КЗпП Укра­ї­ни що­до ком­пен­са­ції від­по­від­но до за­ко­но­дав­ства ма­те­рі­аль­них ви­трат у зв’яз­ку з на­прав­ле­н­ням на ро­бо­ту в ін­шу мі­сце­вість. У ст. 29 За­ко­ну 2012 р. пе­ред­ба­че­не роз­ши­ре­н­ня мо­жли­во­стей для під­ви­ще­н­ня кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­сті мо­ло­ді. По­ря­док укла­де­н­ня до­го­во­ру про ста­жу­ва­н­ня сту­ден­тів ви­щих та учнів про­фе­сій­но-те­хні­чних на­вчаль­них за­кла­дів на під­при­єм­ствах, в уста­но­вах та ор­га­ні­за­ці­ях та Ти­по­ву фор­му до­го­во­ру про ста­жу­ва­н­ня сту­ден­тів ви­щих та учнів про­фе­сій­но-те­хні­чних на­вчаль­них за­кла­дів на під­при­єм­ствах, в уста­но­вах та ор­га­ні­за­ці­ях теж за­твер­дже­но по­ста­но­вою Ка­бмі­ну Укра­ї­ни.

У ст. 5-1 КЗпП Укра­ї­ни га­ран­ті­єю за­без­пе­че­н­ня пра­ва гро­ма­дян на пра­цю про­го­ло­ше­не без­опла­тне на­вча­н­ня без­ро­бі­тних но­вих про­фе­сій, пе­ре­пі­дго­тов­ку в на­вчаль­них за­кла­дах або у си­сте­мі дер­жав­ної слу­жби зайня­то­сті з ви­пла­тою сти­пен­дії. У ст. 5 За­ко­ну 2012 р. пе­ред­ба­че­на як про­фе­сій­на орі­єн­та­ція з ме­тою са­мо­ви­зна­че­н­ня та ре­а­лі­за­ції зда­тно­сті осо­би до пра­ці (п.3), так і про­фе­сій­не на­вча­н­ня від­по­від­но до зді­бно­стей та з ура­ху­ва­н­ням по­треб рин­ку пра­ці (п.4), а та­кож під­твер­дже­н­ня ре­зуль­та­тів не­фор­маль­но­го про­фе­сій­но­го на­вча­н­ня осіб за ро­бі­тни­чи­ми про­фе­сі­я­ми (п.5). Пра­во­від­но­си­ни що­до про­фе­сій­ної орі­єн­та­ції та про­фе­сій­не на­вча­н­ня вре­гу­льо­ва­ні в окре­мо­му роз­ді­лі За­ко­ну 2012 р. (ст. 32-35). За­твер­дже­ний по­ря­док на­да­н­ня по­слуг з про­фе­сій­ної орі­єн­та­ції осіб. З ме­тою ор­га­ні­за­ції на­да­н­ня со­ці­аль­них по­слуг ви­зна­че­ний по­ря­док про­фе­сій­ної під­го­тов­ки, пе­ре­пі­дго­тов­ки та під­ви­ще­н­ня ква­лі­фі­ка­ції за­ре­є­стро­ва­них без­ро­бі­тних. Для ра­ціо­наль­но­го ви­ко­ри­ста­н­ня ко­штів Фон­ду за­галь­но­обов’яз­ко­во­го дер­жав­но­го со­ці­аль­но­го стра­ху­ва­н­ня Укра­ї­ни на ви­па­док без­ро­бі­т­тя за­твер­дже­ний по­ря­док до­бо­ру на­вчаль­них за­кла­дів для ор­га­ні­за­ції про­фе­сій­но­го на­вча­н­ня за­ре­є­стро­ва­них без­ро­бі­тних та їхнє про­жи­ва­н­ня в пе­рі­од на­вча­н­ня. По­ря­док під­твер­дже­н­ня ре­зуль­та­тів не­фор­маль­но­го про­фе­сій­но­го на­вча­н­ня осіб за ро­бі­тни­чи­ми про­фе­сі­я­ми за­твер­дже­ний по­ста­но­вою Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів Укра­ї­ни. От­же, в Укра­ї­ні ви­зна­че­ні пра­во­ві ме­ха­ні­зми що­до про­фе­сій­ної орі­єн­та­ції та про­фе­сій­но­го на­вча­н­ня.

У ст. 5-1 КЗпП Укра­ї­ни га­ран­ті­єю за­без­пе­че­н­ня пра­ва гро­ма­дян на пра­цю про­го­ло­ше­но і ком­пен­са­цію від­по­від­но до за­ко­но­дав­ства ма­те­рі­аль­них ви­трат у зв’яз­ку з на­прав­ле­н­ням на ро­бо­ту в ін­шу мі­сце­вість. Га­ран­тії і ком­пен­са­ції при пе­ре­їзді на ро­бо­ту в ін­шу мі­сце­вість уста­нов­ле­ні ст. 120 КЗпП Укра­ї­ни. У ч. 4 ст. 120 КЗпП Укра­ї­ни ви­зна­че­но, що га­ран­тії і ком­пен­са­ції осо­бам при пе­ре­їзді їх в ін­шу мі­сце­вість у зв’яз­ку з на­прав­ле­н­ням на ро­бо­ту в по­ряд­ку роз­по­ді­лу пі­сля за­кін­че­н­ня уч­бо­во­го за­кла­ду, аспі­ран­ту­ри, клі­ні­чної ор­ди­на­ту­ри або в по­ряд­ку ор­га­ні­зо­ва­но­го на­бо­ру, вста­нов­лю­ю­ться за­ко­но­дав­ством.

У ст. 5-1 КЗпП Укра­ї­ни га­ран­ті­єю за­без­пе­че­н­ня пра­ва гро­ма­дян на пра­цю про­го­ло­ше­но і пра­во­вий за­хист від не­о­б­ґрун­то­ва­ної від­мо­ви у прийнят­ті на ро­бо­ту і не­за­кон­но­го звіль­не­н­ня, а та­кож спри­я­н­ня у збе­ре­жен­ні ро­бо­ти.У ст. 5 За­ко­ну 2012 р. га­ран­тії у сфе­рі зайня­то­сті на­се­ле­н­ня сто­су­ю­ться: 1) за­хи­сту від дис­кри­мі­на­ції у сфе­рі зайня­то­сті; 2) не­о­б­ґрун­то­ва­ної від­мо­ви у на­йман­ні на ро­бо­ту; 3) не­за­кон­но­го звіль­не­н­ня. Уста­нов­ле­не і пра­во осо­би на за­хист від про­я­вів дис­кри­мі­на­ції у сфе­рі зайня­то­сті на­се­ле­н­ня (ст.11). Однак не вва­жа­є­ться дис­кри­мі­на­ці­єю здій­сне­н­ня за­хо­дів що­до до­да­тко­во­го спри­я­н­ня у пра­це­вла­шту­ван­ні окре­мих ка­те­го­рій гро­ма­дян. Не­д­опу­ще­н­ня дис­кри­мі­на­ції ви­зна­но у ст.21 Хар­тії 2007 р. У ст.11 За­ко­ну 2012 р. теж пе­ред­ба­че­но, що дер­жа­ва га­ран­тує осо­бі пра­во на за­хист від будь-яких про­я­вів дис­кри­мі­на­ції у сфе­рі зайня­то­сті на­се­ле­н­ня за озна­ка­ми ра­си, ко­льо­ру шкі­ри, по­лі­ти­чних, ре­лі­гій­них та ін­ших пе­ре­ко­нань, член­ства у про­фе­сій­них спіл­ках або ін­ших об’єд­на­н­нях гро­ма­дян, ста­ті, ві­ку, етні­чно­го та со­ці­аль­но­го по­хо­дже­н­ня, май­но­во­го ста­ну, мі­сця про­жи­ва­н­ня, за мов­ни­ми або ін­ши­ми озна­ка­ми.Однак ст. 2-1 КЗпП Укра­ї­ни й до­сі має на­зву «Рів­ність тру­до­вих прав гро­ма­дян Укра­ї­ни» (Ко­декс до­пов­не­но ст. 2-1 згі­дно із За­ко­ном від 20.03.1991). Вар­то від­зна­чи­ти, що за­галь­ну си­сте­му рів­но­го став­ле­н­ня у сфе­рі зайня­то­сті та про­фе­сій­ної ді­яль­но­сті ви­зна­чає Ди­ре­кти­ва Ра­ди № 2000/78/ЄС від 27.11.2000 р. У ст. 30 Хар­тії 2007 р. ви­зна­но пра­во на за­хист у ра­зі не­за­кон­но­го звіль­не­н­ня Від­по­від­но до ст. 13 За­ко­ну 2012 р. ко­жен має пра­во на оскар­же­н­ня рі­шень, дій або без­ді­яль­но­сті ор­га­нів дер­жав­ної вла­ди, ор­га­нів мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, під­при­ємств, уста­нов та ор­га­ні­за­цій не­за­ле­жно від фор­ми вла­сно­сті, ви­ду ді­яль­но­сті та го­спо­да­рю­ва­н­ня, фі­зи­чних осіб, що за­сто­со­ву­ють на­йма­ну пра­цю, а та­кож дій або без­ді­яль­но­сті по­са­до­вих осіб, що при­зве­ли до по­ру­ше­н­ня пра­ва осо­би на зайня­тість, від­по­від­но до за­ко­но­дав­ства. От­же, в За­ко­ні 2012 р. ре­гу­лю­ю­ться і юрис­ди­кцій­ні пра­во­від­но­си­ни що­до зайня­то­сті на­се­ле­н­ня. Однак не роз­кри­ва­є­ться зміст пра­ва ко­жно­го на оскар­же­н­ня.

У ст. 43 Кон­сти­ту­ції Укра­ї­ни уста­нов­ле­но, що ко­жен має пра­во на за­ро­бі­тну пла­ту, не ниж­чу від ви­зна­че­ної за­ко­ном. Від­по­від­но до ч. 1 ст. 2 КЗпП Укра­ї­ни пра­во на одер­жа­н­ня ро­бо­ти з опла­тою пра­ці не ниж­че вста­нов­ле­но­го дер­жа­вою мі­ні­маль­но­го роз­мі­ру, на­ле­жить до основ­них тру­до­вих прав пра­ців­ни­ків. У п. 2 ст. 5 За­ко­ну 2012 р. дер­жа­ва та­кож га­ран­тує у сфе­рі зайня­то­сті – одер­жа­н­ня за­ро­бі­тної пла­ти (ви­на­го­ро­ди) від­по­від­но до за­ко­но­дав­ства і ви­знає це пра­во одні­єю із га­ран­тій зайня­то­сті.

Від­по­від­но до п. 7 ст. 5 За­ко­ну 2012 р. дер­жа­ва та­кож га­ран­тує у сфе­рі зайня­то­сті: со­ці­аль­ний за­хист у ра­зі на­ста­н­ня без­ро­бі­т­тя. Уп. 6 ст. 1 За­ко­ну 2012 р. ви­зна­че­но, що дер­жав­не ре­гу­лю­ва­н­ня зайня­то­сті – фор­му­ва­н­ня і ре­а­лі­за­ція дер­жав­ної по­лі­ти­ки у сфе­рі зайня­то­сті на­се­ле­н­ня з ме­тою ство­ре­н­ня умов для за­без­пе­че­н­ня пов­ної та про­ду­ктив­ної віль­но обра­ної зайня­то­сті і со­ці­аль­но­го за­хи­сту в ра­зі на­ста­н­ня без­ро­бі­т­тя. У п. 21 ст. 1 За­ко­ну 2012 р. ви­зна­че­но, що со­ці­аль­ний за­хист у ра­зі на­ста­н­ня без­ро­бі­т­тя – ком­плекс за­хо­дів, що пе­ред­ба­че­ний за­галь­но­обов’яз­ко­вим дер­жав­ним со­ці­аль­ним стра­ху­ва­н­ням на ви­па­док без­ро­бі­т­тя та за­ко­но­дав­ством про зайня­тість на­се­ле­н­ня. Пра­во осо­би на со­ці­аль­ний за­хист у ра­зі на­ста­н­ня без­ро­бі­т­тя та на­пря­ми йо­го ре­а­лі­за­ції уста­нов­ле­ні у ст. 9 За­ко­ну 2012 р. Від­по­від­но до ст.15 За­ко­ну 2012 р. дер­жав­на по­лі­ти­ка зайня­то­сті на­се­ле­н­ня ґрун­ту­є­ться на та­ких прин­ци­пах. По-пер­ше, спри­я­н­ня ефе­ктив­но­му ви­ко­ри­стан­ню тру­до­во­го по­тен­ці­а­лу та за­без­пе­че­н­ня со­ці­аль­но­го за­хи­сту на­се­ле­н­ня від без­ро­бі­т­тя (п. 4). По-дру­ге, за­без­пе­че­н­ня со­ці­аль­но­го за­хи­сту осіб у ра­зі на­ста­н­ня без­ро­бі­т­тя (п.7). По-тре­тє, по­си­ле­н­ня со­ці­аль­но­го та пра­во­во­го за­хи­сту гро­ма­дян Укра­ї­ни, які пра­цю­ють за кор­до­ном, у то­му чи­слі шля­хом акти­ві­за­ції між­на­ро­дно­го спів­ро­бі­тни­цтва, укла­де­н­ня між­на­ро­дних до­го­во­рів, що сто­су­ю­ться пи­тань за­хи­сту прав тру­до­вих мі­гран­тів (п.8). Основ­ни­ми на­пря­ма­ми дер­жав­ної по­лі­ти­ки у сфе­рі зайня­то­сті на­се­ле­н­ня є: 1) між­на­ро­дне спів­ро­бі­тни­цтво у сфе­рі за­без­пе­че­н­ня со­ці­аль­но­го за­хи­сту гро­ма­дян Укра­ї­ни, які пра­цю­ють за кор­до­ном; 2) за­хист вну­трі­шньо­го рин­ку пра­ці

шля­хом ре­гу­лю­ва­н­ня за­лу­че­н­ня до ро­бо­ти іно­зем­них пра­ців­ни­ків. Дер­жа­ва за­без­пе­чує ре­а­лі­за­цію по­лі­ти­ки у сфе­рі зайня­то­сті на­се­ле­н­ня і шля­хом со­ці­аль­но­го за­хи­сту гро­ма­дян у ра­зі на­ста­н­ня без­ро­бі­т­тя.

Бе­зро­бі­т­тя є про­бле­мою для Укра­ї­ни. В За­ко­ні Укра­ї­ни 2012 р. тер­мін «без­ро­бі­т­тя» ви­зна­че­ний як со­ці­аль­но-еко­но­мі­чне яви­ще, за яко­го ча­сти­на осіб не має змо­ги ре­а­лі­зу­ва­ти своє пра­во на пра­цю та отри­ма­н­ня за­ро­бі­тної пла­ти (ви­на­го­ро­ди) як дже­ре­ла існу­ва­н­ня. За­ре­є­стро­ва­ні без­ро­бі­тні, від­по­від­но до ч.2 ст. 44 За­ко­ну 2012 р., ма­ють пра­во на ма­те­рі­аль­не за­без­пе­че­н­ня на ви­па­док без­ро­бі­т­тя та со­ці­аль­ні по­слу­ги від­по­від­но до За­ко­ну Укра­ї­ни «Про за­галь­но­обов’яз­ко­ве дер­жав­не со­ці­аль­не стра­ху­ва­н­ня на ви­па­док без­ро­бі­т­тя» (да­лі – За­кон

2000 р.) та За­ко­ну 2012 р. Ви­да­ми за­без­пе­че­н­ня за За­ко­ном 2000р є: до­по­мо­га з без­ро­бі­т­тя, у то­му чи­слі одно­ра­зо­ва її ви­пла­та для ор­га­ні­за­ції без­ро­бі­тним під­при­єм­ни­цької ді­яль­но­сті, до­по­мо­га на по­хо­ва­н­ня у ра­зі смер­ті без­ро­бі­тно­го або осо­би, яка пе­ре­бу­ва­ла на йо­го утри­ман­ні.

До­по­мо­га з час­тко­во­го без­ро­бі­т­тя, від­по­від­но до ст. 47 За­ко­ну 2012 р., на­да­є­ться за­стра­хо­ва­ним осо­бам у ра­зі втра­ти ни­ми ча­сти­ни за­ро­бі­тної пла­ти вна­слі­док ви­му­ше­но­го ско­ро- че­н­ня пе­ред­ба­че­ної за­ко­но­дав­ством три­ва­ло­сті ро­бо­чо­го ча­су у зв’яз­ку із зу­пи­не­н­ням (ско­ро­че­н­ням) ви­ро­бни­цтва про­ду­кції без при­пи­не­н­ня тру­до­вих від­но­син. За­зна­чу, що окре­мі по­ло­же­н­ня Ди­ре­кти­ви 98/59/ЄС від 20.07.1998 р. вті­ле­ні в ст. 48 За­ко­ну 2012 р.і зокре­ма від­но­сно по­ка­зни­ків ко­ле­ктив­но­го (ма­со­во­го) ви­віль­не­н­ня пра­ців­ни­ків, за­хо­дів з їхньо­го за­по­бі­га­н­ня та з мі­ні­мі­за­ції не­га­тив­них на­слід­ків, які вста­нов­лю­ю­ться ко­ле­ктив­ни­ми до­го­во­ра­ми та уго­да­ми, укла­де­ни­ми на на­ціо­наль­но­му, га­лу­зе­во­му та ре­гіо­наль­но­му рів­нях.

В За­ко­ні 2012 р. ви­зна­че­ні тер­мі­ни «без­ро­бі­тний» та «за­ре­є­стро­ва­ний без­ро­бі­тний». Бе­зро­бі­тною ви­зна­є­ться осо­ба ві­ком від 15 до 70 ро­ків, яка че­рез від­су­тність ро­бо­ти не має за­ро­бі­тку або ін­ших пе­ред­ба­че­них за­ко­но­дав­ством до­хо­дів як дже­ре­ла існу­ва­н­ня, го­то­ва та зда­тна при­сту­пи­ти до ро­бо­ти. За­ре­є­стро­ва­ним без­ро­бі­тним ви­зна­є­ться осо­ба пра­це­зда­тно­го ві­ку, яка за­ре­є­стро­ва­на в те­ри­то­рі­аль­но­му ор­га­ні цен­траль­но­го ор­га­ну ви­ко­нав­чої вла­ди, що ре­а­лі­зує дер­жав­ну по­лі­ти­ку у сфе­рі зайня­то­сті на­се­ле­н­ня та тру­до­вої мі­гра­ції, як без­ро­бі­тна і го­то­ва та зда­тна при­сту­пи­ти до ро­бо­ти. От­же, озна­ка­ми за­ре­є­стро­ва­ним без­ро­бі­тно­го є: 1) пра­це­зда­тність (сут­тє­ва озна­ка); 2) ре­є­стра­ція як без­ро­бі­тно­го; го­тов­ність та зда­тність при­сту­пи­ти до ро­бо­ти (фор­маль­ні озна­ки). У ст.49 За­ко­ну 2012 р. уста­нов­ле­ні і осо­бли­ві га­ран­тії для окре­мих ка­те­го­рій без­ро­бі­тних, які втра­ти­ли ро­бо­ту у зв’яз­ку із змі­на­ми в ор­га­ні­за­ції ви­ро­бни­цтва і пра­ці та умо­ви її на­да­н­ня.

В Укра­ї­ні збе­рі­га­є­ться тен­ден­ція зро­ста­н­ня без­ро­бі­т­тя і за­бор­го­ва­но­сті з ви­пла­ти ви­на­го­ро­ди за пра­цю. За да­ни­ми Дер­жав­но­го цен­тру зайня­то­сті та Дер­жав­ної слу­жби ста­ти­сти­ки рі­вень без­ро­бі­т­тя на­се­ле­н­ня ві­ком від 15 до 70 ро­ків ви­зна­че­ний за ме­то­до­ло­гі­єю МОП, в Укра­ї­ні в се­ре­дньо­му зріс з 7,6% у І пів­річ­чі 2013 ро­ку до 8,6% у І пів­річ­чі 2014 ро­ку еко­но­мі­чно актив­но­го на­се­ле­н­ня, а за­бор­го­ва­ність з ви­пла­ти за­ро­бі­тн­фої пла­ти зро­сла з 753 млн грн ста­ном на сі­чень 2014 ро­ку до 2,205 млн грн. ( з них 995 млн грн за­бор­го­ва­ність в До­не­цькій обл.) ста­ном на ли­сто­пад 2014 ро­ку.

Від­по­від­но до п. 9 ст. 5 За­ко­ну 2012 р. дер­жа­ва та­кож га­ран­тує у сфе­рі зайня­то­сті до­да­тко­ве спри­я­н­ня у пра­це­вла­шту­ван­ні окре­мих ка­те­го­рій гро­ма­дян. Ка­те­го­рії гро­ма­дян, що ма­ють до­да­тко­ві га­ран­тії у спри­ян­ні пра­це­вла­шту­ван­ню, ви­зна­че­ні у ст. 14 за­ко­ну 2012 р. На­при­клад, до ка­те­го­рій гро­ма­дян, що ма­ють до­да­тко­ві га­ран­тії у спри­ян­ні пра­це­вла­шту­ван­ню, на­ле­жать: 1) ді­ти-си­ро­ти та ді­ти, по­збав­ле­ні ба­тьків­сько­го пі­клу­ва­н­ня, осо­би, яким ви­пов­ни­ло­ся 15 ро­ків та які за зго­дою одно­го з ба­тьків або осо­би, яка їх за­мі­нює, мо­жуть як ви­ня­ток при­йма­ти­ся на ро­бо­ту; 2) мо­лодь, яка за­кін­чи­ла або при­пи­ни­ла на­вча­н­ня у за­галь­но­осві­тніх, про­фе­сій­но-те­хні­чних і ви­щих на­вчаль­них за­кла­дах, звіль­ни­ла­ся зі стро­ко­вої вій­сько­вої або аль­тер­на­тив­ної (не­вій­сько­вої) слу­жби (про­тя­гом ше­сти мі­ся­ців пі­сля за­кін­че­н­ня або при­пи­не­н­ня на­вча­н­ня чи слу­жби) і яка впер­ше при­йма­є­ться на ро­бо­ту; 3) осо­би, яким до на­ста­н­ня пра­ва на пен­сію за ві­ком від­по­від­но до ст. 26 ЗУ «Про за­галь­но­обов’яз­ко­ве дер­жав­не пен­сій­не стра­ху­ва­н­ня» за­ли­ши­ло­ся 10 і мен­ше ро­ків; 4) осо­би, звіль­не­ні пі­сля від­бу­т­тя по­ка­ра­н­ня або при­му­со­во­го лі­ку­ва­н­ня та де­які ін­ші осо­би.

У 1988 р. КЗпП Укра­ї­ни бу­ло до­пов­не­но гла­вою III-А «За­без­пе­че­н­ня зайня­то­сті ви­віль­ню­ва­них пра­ців­ни­ків». Уст. 49-2 КЗпП Укра­ї­ни ви­зна­че­ний по­ря­док ви­віль­не­н­ня пра­ців­ни­ків. У 1999 р. ця гла­ва ко­де­ксу до­пов­не­на 49-4. «Зай­ня­тість на­се­ле­н­ня». Ни­ні ця ста­т­тя, із змі­на­ми від 05.04.2001 р., ви­зна­ча­є­пра­во­вий ме­ха­нізм ін­фор­му­ва­н­ня про­фе­сій­них спі­лок і про­ве­де­н­ня вла­сни­ком або упов­но­ва­же­ний ним ор­ган з про­фе­сій­ни­ми спіл­ка­ми кон­суль­та­ції що­до за­хо­дів із за­по­бі­га­н­ня ко­ле­ктив­них (ма­со­вих) звіль­нень, чи зве­ден­ню їхньої кіль­ко­сті до мі­ні­му­му або пом’якше­н­ня не­спри­я­тли­вих на­слід­ків будь-яко­го звіль­не­н­ня. Пра­во тру­дя­щих на отри­ма­н­ня ін­фор­ма­ції і про­ве­де­н­ня кон­суль­та­цій на рів­ні під­при­єм­ства, уста­нов­ле­ну у ст. 27 Хар­тії 2007 р. Пра­ців­ни­ки ма­ють пра­во на ін­фор­му­ва­н­ня і кон­суль­ту­ва­н­ня (ст. 47 ТК ЛР). Умо­ви і по­ря­док на­да­н­ня ін­фор­ма­ції і кон­суль­ту­ва­н­ня ви­зна­ча­є­ться у ко­ле­ктив­них до­го­во­рах. Ін­фор­му­ва­н­ня і кон­суль­ту­ва­н­ня охо­плює і ін­фор­ма­цію що­до: на­яв­но­го ста­ну, стру­кту­ри тру­до­вих від­но­син і мо­жли­вих змін зайня­то­сті; пе­ред­ба­че­них для ви­ко­ри­ста­н­ня за­хо­дів у то­му ви­пад­ку, ко­ли мо­жли­ве змен­ше­н­ня чи­сель­но­сті пра­ців­ни­ків. Від­по­від­но до ст. 128 За­ко­ну про тру­до­вий до­го­вір Есто­нії (в ре­да­кції від 01.01.2013) не­ви­ко­на­н­ня ро­бо­то­дав­цем (юри­ди­чною осо­бою) обов’яз­ку ін­фор­му­ва­н­ня і кон­суль­ту­ва­н­ня при від­мо­ві від тру­до­вих до­го­во­рів зі зна­чною кіль­кі­стю пра­ців­ни­ків ка­ра­є­ться гро­шо­вим штра­фом у роз­мі­рі до 1300 єв­ро. Від­по­від­но до ст. 129 За­ко­ну про тру­до­вий до­го­вір Есто­нії (в ре­да­кції від 01.01.13) не­ви­ко­на­н­ня ро­бо­то­дав­цем (юри­ди­чною осо­бою) обов’яз­ку ін­фор­му­ва­н­ня і кон­суль­ту­ва­н­ня при пе­ре­хо­ді під­при­єм­ства ка­ра­є­ться гро­шо­вим штра­фом у роз­мі­рі до 1300 єв­ро.

Уст. 50 та ст. 51 За­ко­ну2012 р.,роз­ді­лі IX «Со­ці­аль­ний діа­лог на рин­ку пра­ці», де­таль­но вре­гу­льо­ва­ні пи­та­н­ня со­ці­аль­но­го діа­ло­гу на рин­ку пра­ці, уча­сті ро­бо­то­дав­ців і про­фе­сій­них спі­лок та їхніх об’єд­нань у за­без­пе­чен­ні зайня­то­сті на­се­ле­н­ня. У цих ста­т­тях фа­кти­чно теж впро­ва­дже­ні по­ло­же­н­ня Ди­ре­кти­ви 2002/14/ ЄС від 11 бе­ре­зня 2002 р., яка ви­зна­чи­ла про­це­ду­ру ін­фор­му­ва­н­ня і кон­суль­ту­ва­н­ня пра­ців­ни­ків. Участь ро­бо­то­дав­ців у за­без­пе­чен­ні зайня­то­сті на­се­ле­н­ня мо­же здій­сню­ва­тись у рі­зних фор­мах і, зокре­ма, у фор­мі до­дер­жа­н­ня умов до­го­во­рів, які ре­гу­лю­ють тру­до­ві від­но­си­ни.

Від­по­від­но до ст. 13 КЗпП Укра­ї­ни у ко­ле­ктив­но­му до­го­во­рі вста­нов­лю­ю­ться вза­єм­ні зо­бов’яза­н­ня сто­рін що­до ре­гу­лю­ва­н­ня ви­ро­бни­чих, тру­до­вих, со­ці­аль­но-еко­но­мі­чних від­но­син, зокре­ма: змі­ни в ор­га­ні­за­ції ви­ро­бни­цтва і пра­ці; за­без­пе­че­н­ня про­ду­ктив­ної зайня­то­сті. У ст. 364 ТК БР уста­нов­ле­но, ко­ле­ктив­ний до­го­вір мо­же мі­сти­ти по­ло­же­н­ня про за­без­пе­че­н­ня зайня­то­сті, під­го­тов­ку, під­ви­ще­н­ня ква­лі­фі­ка­ції, пе­ре­пі­дго­тов­ку, пра­це­вла­шту­ван­ні ви­віль­ню­ва­них пра­ців­ни­ків (п. 7). До ко­ле­ктив­но­го до­го­во­ру під­при­єм­ства мо­жуть бу­ти вклю­че­ні умо­ви що­до на­бу­т­тя про­фе­сії, спе­ці­аль­но­сті, під­ви­ще­н­ня ква­лі­фі­ка­ції, пе­ре­ква­лі­фі­ка­ції і пов’яза­них з цим га­ран­тій і пільг (ч. 2 ст. 61 ТК ЛР).

От­же, ре­фор­му­ва­н­ня за­ко­но­дав­ства про зайня­тість на­се­ле­н­ня Укра­ї­ни від­бу­ва­є­ться під впли­вом між­на­род- них тру­до­вих стан­дар­тів та пра­ва ЄС. Укра­ї­на по­слі­дов­но про­ва­дить по­лі­ти­ку спри­я­н­ня ре­а­лі­за­ції прав гро­ма­дян на пов­ну про­ду­ктив­ну і віль­но обра­ну зайня­тість та ство­ре­н­ня на рин­ку пра­ці Укра­ї­ни та­ких умов, які б по­єд­ну­ва­ли гну­чкість у пра­це­вла­шту­ван­ні та за­хи­ще­но­сті осо­би. Однак є й сут­тє­ві роз­бі­жно­сті у ре­гу­лю­ван­ні від­но­син на рин­ку пра­ці за­ко­но­дав­ством у сфе­рі зайня­то­сті на­се­ле­н­ня і тру­до­вим за­ко­но­дав­ством Укра­ї­ни. На­віть пі­сля прийня­т­тя Кон­сти­ту­ції Укра­ї­ни до ст. 2 КЗпП Укра­ї­ни, ст. 2-1 КЗпП Укра­ї­ни, ст. 5-1 КЗпП Укра­ї­ни змі­ни не вно­си­лись.

Пра­во­вий ме­ха­нізм за­хи­сту прав пра­ців­ни­ків у ви­пад­ку ко­ле­ктив­но­го звіль­не­н­ня (Ди­ре­кти­ва 98/59/ЄС від 20.07.1998 ), бан­крут­ства (Ди­ре­кти­ва 2008/94/EC 22 жов­тня 2008 р.) чи пе­ре­да­чі під­при­ємств, бі­зне­со­вих стру­ктур або ча­стин під­при­ємств або бі­зне­со­вих стру­ктур (Ди­ре­кти­ва 2001/23/ЄС від 12 бе­ре­зня 2001 р.) час­тко­во впро­ва­дже­ний у тру­до­во­му за­ко­но­дав­стві Укра­ї­ни. Однак не­об­хі­дно до­кла­сти зу­силь для подаль­шо­го вдо­ско­на­ле­н­ня тру­до­во­го за­ко­но­дав­ства Укра­ї­ни й пов­ні­стю впро­ва­ди­ти тру­до­ві стан­дар­ти пра­ва ЄС що­до за­без­пе­че­н­ня по­лі­ти­ки зайня­то­сті, гі­дної пра­ці, ген­дер­ної рів­но­сті та не­дис­кри­мі­на­ції, со­ці­аль­но­го діа­ло­гу, без­пе­чних та здо­ро­вих умов пра­ці в Укра­ї­ні. Ко­ро­ткі ви­снов­ки КЗпП Укра­ї­ни про­го­ло­шує пра­во на пра­цю і на ма­те­рі­аль­ну до­по­мо­гу в ра­зі без­ро­бі­т­тя. За­кон 2012 р. – пра­во­на зайня­тість.

Пра­во на пра­цю ре­а­лі­зу­ють за до­по­мо­гою укла­де­н­ня тру­до­во­го до­го­во­ру про ро­бо­ту на під­при­єм­стві, в уста­но­ві, ор­га­ні­за­ції або з фі­зи­чною осо­бою. Зай­ня­тість на­се­ле­н­ня за­без­пе­чу­є­ться шля­хом вста­нов­ле­н­ня від­но­син, що ре­гла­мен­ту­ю­ться тру­до­ви­ми до­го­во­ра­ми (кон­тра­кта­ми), про­ва­дже­н­ня під­при­єм­ни­цької та ін­ших ви­дів ді­яль­но­сті, не за­бо­ро­не­них за­ко­ном.

КЗпП Укра­ї­ни про­го­ло­шує га­ран­тії за­без­пе­че­н­ня пра­ва гро­ма­дян на пра­цю, які дер­жа­ва га­ран­тує пра­це­зда­тним гро­ма­дя­нам, що по­стій­но про­жи­ва­ють на те­ри­то­рії Укра­ї­ни. За­кон 2012 р. – га­ран­ті­їу сфе­рі зайня­то­сті на­се­ле­н­ня.

КЗпП Укра­ї­ни про­го­ло­шує рів­ність тру­до­вих прав гро­ма­дян Укра­ї­ни. За­кон 2012 р. ви­зна­чає ком­плекс прав осо­би у сфе­рі зайня­то­сті на­се­ле­н­ня і зокре­ма:

• пра­во на ви­бір мі­сця, ви­ду ді­яль­но­сті та ро­ду за­нять; • пра­во на про­фе­сій­ну орі­єн­та­цію; • пра­во на про­фе­сій­не на­вча­н­ня; • пра­во на со­ці­аль­ний за­хист у ра­зі на­ста­н­ня без­ро­бі­т­тя;

• пра­во на тру­до­ву ді­яль­ність за кор­до­ном;

• пра­во на за­хист від про­я­вів дис­кри­мі­на­ції у сфе­рі зайня­то­сті на­се­ле­н­ня;

• пра­во на до­ступ до ін­фор­ма­ції у сфе­рі зайня­то­сті на­се­ле­н­ня.

Дер­жа­ва на­дає у сфе­рі зайня­то­сті пев­ні га­ран­тії, зокре­ма й до­да­тко­ве спри­я­н­ня у пра­це­вла­шту­ван­ні окре­мих ка­те­го­рій гро­ма­дян.

Ре­фор­му­ва­н­ня за­ко­но­дав­ства про зайня­тість на­се­ле­н­ня Укра­ї­ни

від­бу­ва­є­ться під впли­вом між­на­ро­дних тру­до­вих стан­дар­тів

та пра­ва ЄС

Ар­тем ГРУ­ЗІ­НОВ, ма­гі­странт Ака­де­мії адво­ка­ту­ри Укра­ї­ни

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.