Ін­те­ле­кту­аль­ні аме­ри­кан­ці

Роз­гляд спо­рів що­до за­со­бів ін­ди­ві­ду­а­лі­за­ції: з су­до­вої пра­кти­ки США

Yurydychna Gazeta - - АНАЛІТИКА - Про­дов­же­н­ня у на­сту­пно­му но­ме­рі

Своє­рі­дність аме­ри­кан­сько­го пра­ва полягає у то­му, що в за­ко­нах від­тво­рю­ю­ться нор­ми, сфор­мо­ва­ні су­до­вою пра­кти­кою. Нор­ми, ви­ро­бле­ні за­ко­но­дав­цем, на­ле­жать до си­сте­ми аме­ри­кан­сько­го пра­ва ли­ше пі­сля їхньо­го кіль­ка­ра­зо­во­го за­сто­су­ва­н­ня і роз’ясне­н­ня су­да­ми, ко­ли ви­ни­кає мо­жли­вість по­си­ла­ти­ся не на са­мі нор­ми, а на су­до­ві рі­ше­н­ня, прийня­ті на їхній осно­ві. Ві­до­мий ком­па­ра­ти­віст Ре­не Да­вид на­го­ло­шує на цій осо­бли­во­сті так: «Якщо не­має пре­це­ден­тів, аме­ри­кан­ський юрист охо­че ска­же: «З цьо­го пи­та­н­ня пра­во мов­чить», на­віть якщо є ціл­ком оче­ви­дна нор­ма за­ко­ну що­до цьо­го пи­та­н­ня». Ви­со­ке мі­сце су­до­во­го пре­це­ден­ту в іє­рар­хії дже­рел аме­ри­кан­сько­го пра­ва і за­ко­но­дав­ства США ви­зна­ча­є­ться низ­кою чин­ни­ків. По-пер­ше, Вер­хов­ний суд США є одним з ін­тер­пре­та­то­рів текс­ту фе­де­раль­ної Кон­сти­ту­ції вна­слі­док на­ле­жно­го йо­му пра­ва кон­сти­ту­цій­но­го на­гля­ду (в США не­має спе­ці­аль­но­го кон­сти­ту­цій­но­го су­ду). По-дру­ге, Кон­сти­ту­ція мі­стить по­ло­же­н­ня за­галь­но­го і не­ви­зна­че­но­го ха­ра­кте­ру, що по­тре­бу­ють кон­кре­ти­за­ції, яку здій­сню­ють у фор­мі су­до­во­го тлу­ма­че­н­ня їхньо­го змі­сту в зв’яз­ку з кон­кре­тни­ми ка­зу­са­ми, які ви­ни­ка­ють. По-тре­тє, за­ко­но­да­вець від­чу­ває ускла­дне­н­ня при ре­гу­лю­ван­ні су­спіль­них від­но­син, яке ли­ше за­га­лом «по­зна­че­но» у Кон­сти­ту­ції. То­му в збір­ни­ках рі­шень Вер­хов­но­го су­ду США мі­стя­ться тлу­ма­че­н­ня і ви­зна­че­н­ня май­же всіх аспе­ктів ді­яль­но­сті фе­де­раль­ної за­ко­но­дав­чої вла­ди.

Ро­з­гля­не­мо де­кіль­ка при­кла­дів з уза­галь­не­ної су­до­вої пра­кти­ки США що­до за­со­бів ін­ди­ві­ду­а­лі­за­ції: тор­го­вих ма­рок і до­мен­них імен.

I. Де­скри­птив­ність ( англ. descriptive – опи­со­вий) – 15 КО­ДЕКС США § 1052(e)(1)

У спра­ві Оп­пен­даль і Лар­сон ЛЛП, 373 F.3d 1171 (Фе­де­раль­ний округ 2004)

До­да­н­ня до­ме­ну верх­ньо­го рів­ня, та­ко­го як «.cоm» до зна­ку, який іна­кше не мо­же бу­ти за­ре­є­стро­ва­ний, як пра­ви­ло, не до­дає жо­дно­го іден­ти­фі­ка­цій­но­го зна­че­н­ня

• Апе­лянт звер­нув­ся за ре­є­стра­ці­єю до­ме­ну PATENTS.COM для «комп’ютер­но­го про­грам­но­го за­без­пе­че­н­ня з управ­лі­н­ня ба­зою ар­хів­них да­них че­рез Ін­тер­нет». До­ка­зи свід­чи­ли, що да­ні, яки­ми управ­ля­ла про­гра­ма, мі­сти­ли па­тен­ти. Ко­мі­тет з роз­гля­ду спо­рів і апе­ля­цій у зв’яз­ку з ре­є­стра­ці­єю тор­го­вих ма­рокв від­мо­вив у ре­є­стра­ції тор­го­вої мар­ки як ли­ше де­скри­птив­ної згі­дно з 2(e)(1). Суд під­три­мав це рі­ше­н­ня.

• Ві­дом­ство з па­тен­тів і тор­го­вих ма­рок по­ста­но­ви­ло, що тер­мін «па­тен­ти» ли­ше опи­сує ха­ра­кте­ри­сти­ку то­ва­ру, а тер­мін «.com» є по­ка­зни­ком до­ме­ну верх­ньо­го рів­ня, який має зна­че­н­ня тор­го­вої мар­ки.

• Суд ні­ко­ли не роз­гля­дав пи­та­н­ня, чи мо­жуть до­ме­ни верх­ньо­го рів­ня ма­ти зна­че­н­ня тор­го­вої мар­ки, тоб­то чи ство­рює до­да­н­ня «.com» до іна­кше де­скри­птив­но­го тер­мі­на знак, який не є де­скри­птив­ним. Під­три­мав­ши за­пе­ре­че­н­ня у цій спра­ві, Суд по­го­див­ся, що до­да­н­ня «.com» не ро­бить цей знак та­ким, що мо­же бу­ти за­ре­є­стро­ва­ний. Суд за­зна­чив: «У слов­ни­ку ви­зна­че­но, що «.com» озна­чає ви­ко­ри­ста­н­ня Ін­тер­не­ту ра­зом зі зна­ком. Ви­зна­че­н­ня то­ва­рів апе­лян­том вмі­щує ви­ко­ри­ста­н­ня Ін­тер­не­ту. Від­по­від­но, «.com» є де­скри­птив­ною ха­ра­кте­ри­сти­кою то­ва­рів, за­зна­че­них у за­яв­ці.»

• Суд по­ста­но­вив, що хо­ча Ві­дом­ство з па­тен­тів і тор­го­вих ма­рок по­вин­но роз­гля­да­ти знак пов­ні­стю, мо­жуть та­кож роз­гля­да­ти­ся ін­ди­ві­ду­аль­ні ком­по­нен­ти зна­ку для ви­зна­че­н­ня за­галь­ної де­скри­птив­но­сті зна­ку. Якщо Ві­дом­ство з па­тен­тів і тор­го­вих ма­рок по­ста­но­вить, що ін­ди­ві­ду­аль­ний ком­по­нент є де­скри­птив­ним, то­ді во­но по­вин­но ви­зна­чи­ти, чи тор­го­ва мар­ка ціл­ком, тоб­то по­єд­на­н­ня окре­мих її ча­стин, на­дає будь-яке де­скри­птив­не іден­ти­фі- ка­цій­не зна­че­н­ня, яке су­пе­ре­чить де­скри­птив­но­сті її окре­мих ча­стин.

• Суд від­хи­лив ви­мо­гу апе­лян­та, що до­мен­ні іме­на є ха­ра­ктер­ни­ми са­мі по со­бі, то­му що во­ни мо­жуть бу­ти одно­ча­сно асо­ці­йо­ва­ні з одним суб’єктом або дже­ре­лом, за­зна­чив­ши: «Пра­во тор­го­вих ма­рок ви­ма­гає про­ве­де­н­ня оцін­ки за­про­по­но­ва­но­го зна­ку для ви­зна­че­н­ня ко­мер­цій­но­го вра­же­н­ня, яке справ­ля­є­ться у зв’яз­ку з то­ва­ра­ми або по­слу­га­ми, асо­ці­йо­ва­ни­ми зі зна­ком, а не ли­ше вла­сно­сті на Ін­тер­нет адре­су».

• Крім то­го, Суд по­слав­ся на спра­ву Вер­хов­но­го су­ду 1888 ро­ку Goodyear’s Rubber Manufacturing Co. v. Goodyear Rubber Co., 128 U.S. 598 (1888), у якій Суд ви­рі­шив, що до­да­н­ня та­ких тер­мі­нів, як «Corp.» «Inc.» і «Co.» до за­галь­но­го тер­мі­ну не до­дає жо­дно­го зна­че­н­ня тор­го­вій мар­ці до зна­ку, який іна­кше не мо­же бу­ти за­ре­є­стро­ва­ний. Ко­мер­цій­не вра­же­н­ня «.com» є по­ді­бним до вра­же­н­ня, яке ство­рю­є­ться «Corp.» і «Co.,» тоб­то асо­ці­ю­ва­н­ня ко­мер­цій­но­го суб’єкта зі зна­ком. Так са­мо, як у спра­ві Goodyear, Суд від­мо­вив­ся ство­ри­ти нор­му по су­ті, але за­про­по­ну­вав за­галь­ну нор­му.

• Суд за­зна­чив, що за пев­них об­ста­вин ком­по­нент до­ме­ну верх­ньо­го рів­ня мо­же де­мон­стру­ва­ти ха­ра­ктер­ність, якщо він ви­ко­ри­ста­ний пев­ним спосо­бом. Суд ви­ко­ри­став гі­по­те­ти­чний при­клад ком­па­нії, яка хо­че за­ре­є­стру­ва­ти знак TENNIS.NET для крам­ни­ці, яка про­дає те­ні­сні сі­тки та не має при­су­тно­сті в Ін­тер­не­ті. Чі­тке пра­ви­ло, яке пе­ре­шко­джає ре­є­стра­ції всіх зна­ків з ком­по­нен­том «.com» або «.net» мо­же бу­ти юри­ди­чною по­мил­кою, якщо во­но бу­де за­сто­со­ва­но до цьо­го гі­по­те­ти­чно­го ви­пад­ку.

• Уза­галь­нив­ши своє рі­ше­н­ня Суд по­ста­но­вив, що «у роз­гля­ді зна­ків, які є до­мен­ни­ми іме­на­ми, Ві­дом­ство з па­тен­тів і тор­го­вих ма­рок по­вин­не оці­ню­ва­ти ко­мер­цій­не вра­же­н­ня зна­ку за­га­лом, вра­хо­ву­ю­чи по­ка­зник до­ме­ну верх­ньо­го рів­ня. До­да­н­ня до­ме­ну верх­ньо­го рів­ня до зна­ку, який іна­кше не мо­же бу­ти за­ре­є­стро­ва­ний, як пра­ви­ло, не до­дає будь-яко­го іден­ти­фі­ка­цій­но­го зна­че­н­ня.

У спра­ві Steelbuilding.com, 415 F.3d 1293 (Фе­де­раль­ний округ 2005)

За­галь­ність про­ти де­скри­птив­но­сті

• Апе­лянт звер­нув­ся за ре­є­стра­ці­єю по­зна­че­н­ня STEELBUILDING. COM для «комп’юте­ри­зо­ва­них Ін­тер­нет-по­слуг у га­лу­зі збір­них ме­та­ле­вих бу­дин­ків і да­хо­вих си­стем.» Ко­мі­тет з роз­гля­ду спо­рів і апе­ля­цій у зв’яз­ку з ре­є­стра­ці­єю тор­го­вих ма­рок від­мо­вив у ре­є­стра­ції тор­го­вої мар­ки як за­галь­но­го тер­мі­на для ста­ле­вих бу­дин­ків, які бу­ли основ­ною ха­ра­кте­ри­сти­кою по­слуг апе­лян­та або, як аль­тер­на­ти­ва, ха­ра­кте­ри­зу­ва­ли їх.

• Ві­дом­ство з па­тен­тів і тор­го­вих ма­рок на­ве­ло до­ка­зи, вра­хо­ву­ю­чи слов­ни­ко­ві стат­ті для слів «сталь» і «бу­ди­нок», а та­кож ви­ко­ри­ста­н­ня кон­ку­рен­та­ми тер­мі­на «ста­ле­вий бу­ди­нок» для де­мон­стра­ції то­го, що цей тер­мін сто­су­є­ться основ­ної про­ду­кції апе­лян­та.

• Суд по­ста­но­вив, що по­зна­че­н­ня STEELBUILDING.COM не є за­галь­ним тер­мі­ном, то­му що жо­дні до­ка­зи не свід­чать, що спо­жи­ва­чі ви­ко­ри­сто­ву­ють об’єд­на­ний тер­мін ««steelbuilding» і то­му що до­да­н­ня по­зна­чки до­ме­ну верх­ньо­го рів­ня «.COM» роз­ши­рює зна­че­н­ня цьо­го зна­ку з вклю­че­н­ням Ін­тер­не­тпо­слуг, що пе­ред­ба­ча­ють не ли­ше про­даж ста­ле­вих бу­дин­ків, та­ких як про­е­кту­ва­н­ня та вста­нов­ле­н­ня цін на ме­та­ле­ві кон­стру­кції.

• Однак Суд під­три­мав де­скри­птив­ність зна­ку, за­зна­чив­ши, що по­зна­че­н­ня STEELBUILDING го­во­рить спо­жи­ва­чам, що по­слу­ги вклю­ча­ють ста­ле­ві бу­дин­ки і що до­да­н­ня «.COM» свід­чи­ти­ме ли­ше про пев­ний Ін­тер­нет-аспект та­ких по­слуг. Хо­ча апе­лянт за­про­по­ну­вав до­ка­зи на­бу­тої де­скри­птив­но­сті, Суд під­три­мав рі­ше­н­ня Ко­мі­те­ту з роз­гля­ду спо­рів і апе­ля­цій у зв’яз­ку з ре­є­стра­ці­єю то­вар­них зна­ків, що во­ни є не­до­ста­тні­ми.

У спра­ві MBNA Аме­ри­ка Бенк, 340 F.3d 1328 (Фе­де­раль­ний округ 2003)

Де­скри­птив­ність спо­рі­днен­но­сті у по­слу­гах спо­рі­дне­них кар­ток

• Банк MBNA звер­нув­ся за ре­є­стра­ці­єю зна­ків MONTANA SERIES і PHILADELPHIA CARD для «по­слуг кре­ди­тних кар­ток, де на кар­тках зо­бра­же­ні сце­ни або зміст, пов’яза­ний зі шта­том Мон­та­на або мі­стом Фі­ла­дель­фія. Ко­мі­тет по­ста­но­вив, що зна­чною ха­ра­кте­ри­сти­кою по­слуг кре­ди­тних кар­ток MBNA, що ма­ють ре­гіо­наль­ну спо­рі­дне­ність, є ре­гіо­наль­на гор­дість і ло­яль­ність ко­ри­сту­ва­ча зав­дя­ки то­му, що на кре­ди­тних кар­тках зо­бра­же­ні кра­є­ви­ди шта­ту Мон­та­на або мі­ста Фі­ла­дель­фія або зав­дя­ки то­му, що ці

сло­ва зу­стрі­ча­ю­ться у на­зві кар­ток, і що ця ха­ра­кте­ри­сти­ка про­яв­ля­ла­ся у то­му як MBNA ре­кла­му­вав і про­да­вав свої по­слу­ги спо­рі­дне­них кар­ток. От­же, Ко­мі­тет під­три­мав ві­дмо­ву ре­ві­зо­ра у де­скри­птив­но­сті 2(e)(1).

• Суд за­зна­чив, що «знак є ли­ше де­скри­птив­ним, якщо він без­по­се­ре­дньо на­дає ін­фор­ма­цію про якість або ха­ра­кте­ри­сти­ку про­ду­кції чи по­слу­ги. Сприйня­т­тя від­по­від­них по­ку­пців вста­нов­лює стан­дарт ви­зна­че­н­ня де­скри­птив­но­сті. «От­же, знак є ли­ше де­скри­птив­ним, якщо кін­це­ві спо­жи­ва­чі без­по­се­ре­дньо асо­ці­ю­ють йо­го з які­стю або ха­ра­кте­ри­сти­кою про­ду­кції чи по­слу­ги».

• Суд по­ста­но­вив, що MBNA на­дає не про­сто фі­нан­со­ві по­слу­ги, але по­слу­ги спо­рі­дне­них кре­ди­тних кар­ток, які пе­ред­ба­ча­ють кре­ди­тні по­слу­ги та на­да­ють «по­чу­т­тя со­ці­аль­ної гор­до­сті або зв’яз­ку зав­дя­ки цим спо­рі­дне­ним кар­ткам зі сло­ва­ми та зо­бра­же­н­ня­ми, пов’яза­ни­ми з кон­кре­тним мі­стом або шта­том.»

• Суд ви­рі­шив, що Ко­мі­тет пра­виль­но про­ана­лі­зу­вав ре­клам­ні ма­те­рі­а­ли MBNA як свід­че­н­ня на­мі­ру MBNA «за­кли­ка­ти до ре­гіо­наль­ної гор­до­сті з ви­ко­ри­ста­н­ням зо­бра­жень і сло­га­нів». Крім то­го, до­ка­зи рин­ко­вих акцій, пов’яза­них з кар­тка­ми, по­ка­зу­ва­ли, як від­по­від­на гро­мад­ськість спри­ймає зна­ки на тлі ко­мер­цій­но­го се­ре­до­ви­ща, яке вже да­ва­ло по­слу­ги спо­рі­дне­них кар­ток.

• Ко­ли Ко­мі­тет не за­зна­чив, що в ньо­го є будь-які сум­ні­ви, нор­ма ви­рі­ше­н­ня сум­нів­ної си­ту­а­ції на ко­ристь за­яв­ни­ка не за­сто­со­ву­є­ться.

II. Не­вір­на де­скри­птив­ність – 15 Ко­декс США § 1052(e)(3)

У спра­ві «Ка­лі­фор­нія Ін­но­вей­шнз», 329 F.3d 1334 (Фе­де­раль­ний округ 2003)

Но­ва ви­мо­га сут­тє­во­сті, у ра­зі не­за­до­во­ле­н­ня якої Агент­ство па­тен­тів і то­вар­них зна­ків мо­же від­хи­ли­ти знак у ра­зі йо­го оман­ли­вої не­пра­виль­ної гео­гра­фі­чної де­скри­птив­но­сті

• У цій спра­ві Фе­де­раль­ний окру­жний суд, по­слав­шись на Пів­ні­чно­а­ме­ри­кан­ську уго­ду про віль­ну тор­гів­лю, змі­нив тест, що є під­ста­вою для від­мо­ви на осно­ві оман­ли­вої не­пра­виль­ної гео­гра­фі­чної де­скри­птив­но­сті. Фе­де­раль­ний окру­жний суд у цій спра­ві ска­су­вав рі­ше­н­ня Ко­мі­те­ту з роз­гля­ду спо­рів і апе­ля­цій у зв’яз­ку з ре­є­стра­ці­єю тор­го­вих ма­рок.

• « Ка­лі­фор­нія Ін­но­вей­шнз » , кор­по­ра­ція з го­лов­ним офі­сом у Ка­на­ді, по­да­ла за­яв­ку про на­мір ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти тор­го­ву мар­ку CALIFORNIA INNOVATIONS та ди­зайн для рі­зних то­ва­рів, ді­а­па­зон яких пі­зні­ше бу­ло зву­же­но до те­пло­ізо­ля­цій­них су­мок.

• Ві­дом­ство з па­тен­тів і тор­го­вих ма­рок від­мо­ви­ло у ре­є­стра­ції від­по­від­но до 2(e)(3), ді­йшов­ши ви­снов­ку, що цей знак має оман­ли­ву не­пра­виль­ну гео­гра­фі­чну де­скри­птив­ність (да­лі – ОНГД), то­му що ці сум­ки не ви­ро­бля­ю­ться у Ка­лі­фор­нії, а до­ка­зи свід­чи­ли, що де­яка по­ді­бна про­ду­кція ви­ро­бля­є­ться в Ка­лі­фор­нії, так що спо­жи­ва­чі бу­дуть вве­де­ні в ома­ну зна­ком за­яв­ни­ка. Ко­мі­тет з роз­гля­ду спо­рів і апе­ля­цій у зв’яз­ку з ре­є­стра­ці­єю тор­го­вих ма­рок під­твер­див ви­сно­вок ре­ві­зо­ра.

• Ста­рий тест.: Відмова Ві­дом­ства з па­тен­тів і тор­го­вих ма­рок ґрун­ту­ва­ла­ся на то­му, що на­ра­зі є ста­рим те­стом для зна­ків ОНГД. Оман­ли­вий гео­гра­фі­чно не­пра­виль­ний де­скри­птив­ний знак є зна­ком, в яко­му (1) пер­шо­чер­го­вим зна­че­н­ням зна­ку є за­галь­но ві­до­ма гео­гра­фі­чна мі­сце­вість, і (2) гро­мад­ськість з ве­ли­кою ві­ро­гі­дні­стю вва­жа­ти­ме, що знак іден­ти­фі­кує мі­сце по­хо­дже­н­ня то­ва­рів, то­ді як то­ва­ри не по­хо­дять з ці­єї мі­сце­во­сті ( асо­ці­ю­ва­н­ня « то­ва­ри-мі­сце»). Пі­сля Пів­ні­чно­а­ме­ри­кан­ської уго­ди про віль­ну тор­гів­лю сам Фе­де­раль­ний окру­жний суд за­сто­со­ву­вав цей тест кіль­ка ра­зів.

• Фе­де­раль­ний окру­жний суд по­ста­но­вив, що Ко­мі­тет з роз­гля­ду спо­рів і апе­ля­цій у зв’яз­ку з ре­є­стра­ці­єю тор­го­вих ма­рок, від­мо­вив­ши у ре­є­стра­ції зна­ку за­яв­ни­ка, за­сто­су­вав «за­ста­рі­лий» тест. Фе­де­раль­ний окру­жний суд вста­но­вив но­вий тест на осно­ві Пів­ні­чно­а­ме­ри­кан­ської уго­ди про віль­ну тор­гів­лю та нор­ма­тив­них актів, які вво­дять її у дію.

• Но­вий тест.: Від­по­від­но до 2(e)(3) оман­ли­вий гео­гра­фі­чно не­пра­виль­ний де­скри­птив­ний знак (1) пер­шо­чер­го­вим зна­че­н­ням зна­ку є за­галь­но ві­до­ма гео­гра­фі­чна мі­сце­вість, (2) є асо­ці­ю­ва­н­ня то­ва­ри-мі­сце і (3) по­мил­ко­ва дум­ка про по­хо­дже­н­ня то­ва­рів є сут­тє­вим чин­ни­ком при ухва­лен­ні рі­ше­н­ня спо­жи­ва­чем що­до при­дба­н­ня то­ва­ру.

• Суд по­ста­но­вив, що Пів­ні­чно­а­ме­ри­кан­ська уго­да про віль­ну тор­гів­лю зве­ла на­ні­вець рі­зни­цю між гео­гра­фі­чно оман­ли­ви­ми зна­ка­ми від­по­від­но до пун­кту 2(a) За­ко­ну Лен­хе­ма і ОНГД від­по­від­но до пун­кту 2(e)(3).

• Суд вва­жає, що до укла­де­н­ня Пів­ні­чно­а­ме­ри­кан­ської уго­ди про віль­ну тор­гів­лю Ві­дом­ство з па­тен­тів і тор­го­вих ма­рок ма­ло від­по­від­но низь­кий стан­дарт для від­мо­ви у ре­є­стра­ції зна­ків згі­дно з пун­ктом 2(e)(3) – Ві­дом­ство з па­тен­тів і тор­го­вих ма­рок ли­ше по­вин­но бу­ло до­ве­сти асо­ці­ю­ва­н­ня то­вар-мі­сце. Суд вва­жав це від­но­сно лег­ким те­стом, який ви­прав­до­ву­вав­ся то­му, що до укла­де­н­ня Пів­ні­чно­а­ме­ри­кан­ської уго­ди про віль­ну тор­гів­лю зна­ки ОНГД мо­гли ре­є­стру­ва­ти­ся пі­сля де­мон­стра­ції на­бу­тої від­мін­но­сті згі­дно з пун­ктом 2(f). Про­те зав­да­н­ня Ві­дом­ства з па­тен­тів і тор­го­вих ма­рок сто­сов­но від­мо­ви у ре­є­стра­ції зна­ку як гео­гра­фі­чно оман­ли­во­го згі­дно з пун­ктом 2(a) бу­ло більш скла­дним і ви­ма­га­ло де­мон­стра­ції то­го, що ома­на бу­ла сут­тє­вим чин­ни­ком при ухва­лен­ні рі­ше­н­ня про при­дба­н­ня. Суд вва­жає це більш ви­со­ким і на­ле­жним стандартом, то­му що оман­ли­ві зна­ки не мо­жуть бу­ти за­ре­є­стро­ва­ні за будь-яких об­ста­вин.

• Від­по­від­но до Пів­ні­чно­а­ме­ри­кан­ської уго­ди про віль­ну тор­гів­лю та нор­ма­тив­них актів, що вво­дять її в дію, зна­ки ОНГД, не за­ре­є­стро­ва­ні згі­дно з пун­ктом 2(e) (3), біль­ше не за­до­воль­ня­ють кри­те­рі­ям до ре­є­стра­ції пі­сля де­мон­стра­ції на­бу­тої від­мін­но­сті згі­дно з пун­ктом 2(f). От­же, зна­ки ОНГД, як оман­ли­ві зна­ки від­по­від­но до пун­кту 2(a), під­па­да­ють під ка­те­го­рію зна­ків, що не мо­жуть бу­ти за­ре­є­стро­ва­ні за жо­дних об­ста­вин. Че­рез те, що ці ка­те­го­рії зна­ків ста­ли по­ді­бни­ми че­рез не­мо­жли­вість їхньої ре­є­стра­ції, Суд вва­жав, що те­сти на них по­вин­ні бу­ти по су­ті іден­ти­чни­ми.

Ген­на­дій АНДРОЩУК, к.е.н., до­цент, за­ві­ду­вач ла­бо­ра­то­рії пра­во­во­го за­без­пе­че­н­ня роз­ви­тку на­у­ки і те­хно­ло­гій НДІ ін­те­ле­кту­аль­ної вла­сно­сті НАПрН Укра­ї­ни

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.