Сьо­го­де­н­ня та май­бу­тнє по­да­тко­вої ре­фор­ми

Змі­ни, що на­бу­ли чин­но­сті з сі­чня 2015 ро­ку, став­лять но­ві за­пи­та­н­ня, що по­тре­бу­ють від­по­від­ей

Yurydychna Gazeta - - ПОДІЯ - Окса­на ІЖАК, ре­да­ктор «Юри­ди­чної га­зе­ти»

Основ­ні про­блем­ні пи­та­н­ня по­да­тко­вої ре­фор­ми та не­об­хі­дність за­ко­но­дав­чо­го вдо­ско­на­ле­н­ня норм чин­но­го за­ко­но­дав­ства обго­во­ри­ли під час кру­гло­го сто­лу Ко­мі­те­ту з опо­да­тку­ва­н­ня Асо­ці­а­ції прав­ни­ків Укра­ї­ни «По­да­тко­ва ре­фор­ма: чи бу­де до­ся­гну­то ці­лей?», що від­був­ся 9 лю­то­го цьо­го ро­ку.

Екс­пер­тне обго­во­ре­н­ня бу­ло умов­но по­ді­ле­но та три те­ма­ти­чних бло­ки: «ско­ро­че­н­ня» по­да­тків: що біль­ше 11 чи 22?; ПДФО, ЄСВ, вій­сько­вий збір – чи ви­йдуть зар­пла­ти із ті­ні; по­да­ток на при­бу­ток та ПДВ: втра­ти та на­дба­н­ня дер­жа­ви і бі­зне­су. Уча­сни­ка­ми обго­во­ре­н­ня ви­сту­пи­ли на­ро­дні де­пу­та­ти Укра­ї­ни, пред­став­ни­ки ДФС, суд­ді Ви­що­го адмі­ні­стра­тив­но­го су­ду Укра­ї­ни, ау­ди­то­ри та юри­сти. На­во­ди­мо най­ва­жли­ві­ші акту­аль­ні те­зи дис­ку­сії за­хо­ду.

Чи бу­ло «ско­ро­че­н­ня» по­да­тків?

«У нас йде­ться про ско­ро­че­н­ня ли­ше назв по­да­тків, фа­кти­чно по­да­тко­вий тя­гар за­ли­шив­ся та­кий, який і був», – ка­же На­та­лія Ку­рі­лен­ко, ек­сперт Ко­мі­те­ту АПУ з опо­да­тку­ва­н­ня та ди­ре­ктор ау­ди­тор­ської ком­па­нії «Си­стем ау­дит ке­пі­тел», ко­мен­ту­ю­чи пи­та­н­ня по­да­тко­вої ре­фор­ми. «Але ско­ро­че­н­ня назв по­да­тків і ско­ро­че­н­ня по­да­тків – це не то­то­жні по­ня­т­тя. На­ві­що бу­ло за­де­кла­ро­ва­но, що ми ско­ро­чу­є­мо вдві­чі податки, а фа­кти­чно податки бу­ло ско­ро­че­но на ду­же не­зна­чну кіль­кість», – на­го­ло­си­ла ек­сперт.

Роз­по­від­а­ю­чи про так зва­не «ско­ро­че­н­ня» ди­ре­ктор ау­ди­тор­ської ком­па­нії «Си­стем ау­дит ке­пі­тел» на­ве­ла ряд про­мо­ви­стих при­кла­дів. Спер­шу во­на на­га­да­ла, що «у 2014 р. нор­ми По­да­тко­во­го ко­де­ксу мі­сти­ли 22 податки, а з 2015 р. у нас уже 11, тоб­то вдві­чі мен­ше (при­найм­ні назв)». До то­го ж, з її по­зи­ції, чо­мусь до но­во­го пе­ре­лі­ку не вві­йшов вій­сько­вий збір, хо­ча йо­го дію не ли­ше по­дов­же­но, але й зна­чно роз­ши­ре­но об’єкти опо­да­тку­ва­н­ня, то­му у нас при­найм­ні 12 назв по­да­тків. Та­кож, як бу­ло за­зна­че­но, під одні­єю на­звою рен­тної пла­ти об’єд­на­но пла­ту за ко­ри­сту­ва­н­ня на­дра­ми, пла­ту за ко­ри­сту­ва­н­ня ра­діо­ча­сто­тним ре­сур­сом, збір за спе­цко­ри­сту­ва­н­ня лі­со­ви­ми ре­сур­са­ми та во­ди, рен­тна пла­та за транс­пор­ту­ва­н­ня на­фти, тоб­то вже ма­є­мо 16 по­да­тків.

«По­да­ток на май­но пе­ред­ба­чає по­да­ток на не­ру­хо­ме май­но, пла­ту за зем­лю і транс­порт­ний по­да­ток, тоб­то вже 18. Збір за роз­ви­ток ви­но­гра­дни­цтва транс­пор­то­ва­ний до пла­те­жу за на­звою акци­зний по­да­ток, тоб­то вже ма­є­мо 19 по­да­тків, а не 11, як за­зна­че­но в ст. 9-10 По­да­тко­во­го ко­де­ксу. А фі­ксо­ва­ний сіль­сько­го­спо­дар­ський по­да­ток на­ле­жить до скла­ду єди­но­го по­да­тку, що вже на­ра­хо­вує 20 по­да­тків за­га­лом. Про все ско­ро­че­н­ня з 22 до 11 йде­ться?», – на­го­ло­си­ла па­ні Ку­рі­лен­ко. Про­те се­ред по­зи­тив­но­го, на її дум­ку, мо­жна ви­окре­ми­ти ска­су­ва­н­ня збо­ру за про- ва­дже­н­ня де­яких ви­дів під­при­єм­ни­цької ді­яль­но­сті, оскіль­ки справ­ді осо­би, які здій­сню­ють тор­гів­лю у ма­га­зи­нах, мо­жуть не спла­чу­ва­ти збір за па­тент.

Свої контр­ар­гу­мен­ти що­до пи­та­н­ня ню­ан­сів про­ве­де­н­ня по­да­тко­вої ре­фор­ми та «ско­ро­че­н­ня» по­да­тків на­вів пред­став­ник ДФС Сер­гій На­у­мен­ко. «Ні­хто не за­пе­ре­чує, що пев­ні податки про­сто бу­ло транс­фор­мо­ва­но в ін­ші (чо­ти­ри податки бу­ли пов­ні­стю ска­со­ва­ні). Так, мо­жли­во, не від­бу­де­ться зна­чне змен­ше­н­ня сум. Але ми вва­жа­є­мо, що та­ке ско­ро­че­н­ня хо­ча на­віть назв, ско­ро­че­н­ня ко­дів бю­дже­тної кла­си­фі­ка­ції спро­стить пе­ред­усім адмі­ні­стру­ва­н­ня як у пла­тни­ків по­да­тків, так і у дер­жа­ви. Це сто­су­є­ться і ДФС, і Мі­ні­стер­ства фі­нан­сів. Чим про­сті­ше адмі­ні­стру­ва­н­ня, тим мен­ші ви­тра­ти на йо­го про­ве­де­н­ня. Ми вва­жа­є­мо, що і та­ка ме­та та­кож бу­ла за­кла­де­на в за­ко­но­про­ект», – кон­ста­ту­вав пред­став­ник фі­скаль­ної слу­жби.

У свою чер­гу, від­по­від­а­ю­чи на за­пи­та­н­ня «що біль­ше 9 чи 22?», на­ро­дний де­пу­тат Укра­ї­ни, член Ко­мі­те­ту ВР Укра­ї­ни з пи­тань по­да­тко­вої та ми­тної по­лі­ти­ки Окса­на Про­дан за­зна­чи­ла, що «ті 9 по­да­тків, що в нас на сьо­го­дні є, біль­ше ніж ко­ли­шні 22». До то­го ж, як бу­ло за­зна­че­но, на сьо­го­дні усі ті бух­гал­те­ри та ау­ди­то­ри, які пра­цю­ють зі змі­на­ми, що бу­ли прийня­ті під бю­джет 2015, го­во­рять про те, що лег­ше не ста­ло.

До то­го ж на­ро­дний де­пу­тат про­по­нує свій шлях по­до­ла­н­ня на­яв­них ни­ні за­ко­но­дав­чих су­пе­ре­чно­стей. «Я ба­чу два шля­хи у цьо­му на­пря­мі: пер­ший – по­трі­бно тер­мі­но­во лі­кві­ду­ва­ти ті не­га­ти­ви, які спри­чи­не­ні по­спі­шни­ми змі­на­ми до По­да­тко­во­го ко­де­ксу; дру­гий – по­трі­бно на­справ­ді під­го­ту­ва­ти ком­пле­ксні змі­ни до на­яв­ної си­сте­ми по­да­тко­во­го за­ко­но­дав­ства», – на­го­ло­си­ла на­ро­дний де­пу­тат. На її дум­ку, це по­трі­бно то­му, що бі­знес не від­чу­ває змен­ше­н­ня фі­скаль­но­го ти­ску на еко­но­мі­ку.

Во­дно­час, на дум­ку на­ро­дно­го де­пу­та­та Укра­ї­ни, Пер­шо­го за­сту­пни­ка го­ло­ви Ко­мі­те­ту ВР Укра­ї­ни з пи­тань по­да­тко­вої та ми­тної по­лі­ти­ки Ан­дрія

Жур­жія, за­ко­но­про­ект, який бу­ло на­пра­цьо­ва­но у Мі­ні­стер­стві фі­нан­сів не по­трі­бно бу­ло вза­га­лі при­йма­ти, оскіль­ки він пер­шо­по­ча­тко­во був роз­ро­бле­ний не­ко­ре­ктно. «Фа­кти­чно жо­дно­го по­лег­ше­н­ня для бі­зне­су не­має», – на­го­ло­сив на­ро­дний де­пу­тат. Пан Жур­жій до­три­му­є­ться дум­ки, що вар­то бу­ло при­йти до то­го, що в нас на­ре­шті бу­де ви­ко­ну­ва­ти­ся прин­цип пе­ред­ба­чу­ва­но­сті по­да­тко­во­го за­ко­но­дав­ства, і ми на­ре­шті при­пи­ни­мо вно­си­ти змі­ни до по­да­тко­во­го ко­де­ксу за 2-3 дні до Но­во­го ро­ку. «На­пев­но, не ви­пад­ко­во у По­да­тко­во­му ко­де­ксі пе­ред­ба­че­но, що будь-які змі­ни вно­ся­ться не пі­зні­ше ніж за 6 мі­ся­ців до її всту­пу в си­лу. Да­вай­те звер­та­ти­ся до Мі­ні­стер­ства фі­нан­сів, зокре­ма до Ка­бі­не­тів мі­ні­стрів про те, якщо Вам по­трі­бні якісь змі­ни для бю­дже­ту 2016 р., будь ла­ска вне­сіть їх на роз­гляд ВР Укра­ї­ни, хо­ча б у кві­тні, щоб де­пу­та­ти ма­ли два мі­ся­ці на від­пра­цю­ва­н­ня про­по­но­ва­них норм спіль­но з гро­мад­ські­стю і прийня­ти ви­ва­же­не рі­ше­н­ня. У та­ко­му ра­зі бу­де ін­ша якість до­ку­мен­та», – на­го­ло­сив на­ро­дний де­пу­тат. Крім то­го, на­ро­дний де­пу­тат за­зна­чив, що йо­му, як юри­сту, бу­ло не­зро­зумі­ло, чо­му до Но­во­го ро­ку при­йма­ють нор­ми за­ко­ну, а по­тім все змі­ню­ють.

До то­го ж, за­сту­пник на­чаль­ни­ка від­ді­лу за­без­пе­че­н­ня ро­бо­ти IV су­до­вої па­ла­ти Ви­що­го адмі­ні­стра­тив­но­го су­ду Укра­ї­ни Ан­тон По­ля­ни­чко на­го­ло­сив, що «ми всі ро­зу­мі­є­мо, що з по­гля­ду те­о­рії по­да­тко­во­го пра­ва все збе­ре­гло­ся». Як при­клад сво­їх слів, він на­вів фі­скаль­ну нор­му про на­дбав­ку за газ, яка від­су­тня в за­галь­ній ча­сти­ні ПКУ, про­те мі­сти­ться у нормі пе­ре­хі­дних по­ло­жень Ко­де­ксу. «Як на ме­не, тут го­лов­не – ба­зо­вий під­хід, який за­кла­да­є­ться в на­ма­га­н­ня здій­сни­ти хоч якусь ре­фор­му. Все те по­да­тко­ве на­ван­та­же­н­ня, яке за­крі­пле­не в за­ко­ні, не­ре­аль­но­го ви­три­ма­ти. Будь-які ре­фор­ми по­чнуть при­но­си­ти якусь ко­ристь ли­ше то­ді, ко­ли всі зро­зу­мі­ють, з чо­го тре­ба по­чи­на­ти. Тоб­то спо­ча­тку ви­зна­чи­ти ре­аль­ні до­хо­ди та ви­тра­ти бі­зне­су, а не ли­ше ті, які мо­жуть бу­ти про­де­мон­стро­ва­ні в по­да­тко­во­му

облі­ку. Да­лі – роз­ра­ху­ва­ти, які су­ми по­да­тків мо­жна ви­лу­чи­ти без шко­ди роз­ви­тку бі­зне­су з ура­ху­ва­н­ня ін­ве­сти­цій­ної скла­до­вої то­що. І ли­ше на цих по­ка­зни­ках ство­ри­ти ті ба­зи, ті об’єкти, що від­по­від­а­ти­муть ре­аль­но­му ста­ну», – на­го­ло­сив пан По­ля­ни­чко. Крім то­го, на йо­го дум­ку, зва­жа­ю­чи на си­ту­а­цію в кра­ї­ні, на­ра­зі не­має пра­ва на по­мил­ку і по­чи­на­ти здій­сню­ва­ти ре­фор­му вар­то вже за­раз.

Ре­фор­ма ЄСВ: по­трі­бні но­ві змі­ни

Чи­слен­них дис­ку­сій при­су­тніх екс­пер­тів ви­кли­ка­ло пи­та­н­ня ре­фор­му­ва­н­ня си­сте­ми спла­ти єди­но­го со­ці­аль­но­го вне­ску. На дум­ку ба­га­тьох спе­ці­а­лі­стів, вве­де­н­ня з 2015 ре­фор­ми спла­ти ЄСВ є гар­ним кро­ком до подаль­шо­го ре­фор­му­ва­н­ня, оскіль­ки не від­обра­жає по­треб бі­знес-се­ре­до­ви­ща і за­хи­сту ін­те­ре­сів пра­ців­ни­ка.

Зокре­ма, на дум­ку На­у­ко­вої Ра­ди Асо­ці­а­ції по­да­тко­вих ра­дни­ків, по­че­сно­го пре­зи­ден­та ЮК Jurimex

Да­ни­ло Ге­тьман­це­ва, ре­фор­ма си­сте­ми спла­ти єди­но­го со­ці­аль­но­го вне­ску з ме­тою ви­во­ду за­ро­бі­тних плат із ті­ні є ва­жли­вим кро­ком, про­те ви­кли­кає ба­га­то за­пи­тань. «Оскіль­ки са­мі по со­бі змі­ни до за­ко­но­дав­ства про ЄСВ, вра­хо­ву­ю­чи ком­пен­са­цій­ні ме­ха­ні­зми, є не­до­ско­на­ли­ми. Бі­знес скар­жи­ться на те, що це над­то ве­ли­ке на­ван­та­же­н­ня на ньо­го, на­віть з ура­ху­ва­н­ням цьо­го ком­пен­са­цій­но­го ме­ха­ні­зму. Однак, мо­жна ска­за­ти, що це так чи іна­кше ве­ли­кий крок впе­ред», – за­зна­чив пан Гетьманцев.

До то­го ж А. Жур­жій, по­го­джу­ю­чись з те­зою Д. Ге­тьман­це­ва про не­до­ско­на­лість ме­ха­ні­зму ЄСВ, за­зна­чив, що про­пи­са­ні у нор­мах за­ко­ну про ре­фор­му ЄСВ – це фа­кти­чно ме­жа ком­про­мі­су, яка бу­ла мо­жли­ва на мо­мент прийня­т­тя до­ку­мен­та. «Зва­жа­ю­чи на важ­кі ви­пи­са­ні в за­ко­ні кри­те­рії, ве­ли­ка ча­сти­на бі­зне­су не змо­же цим ско­ри­ста­ти­ся. Так, є ча­сти­на бі­зне­су мо­же ско­ри­ста­ти­ся ци­ми нор­ма­ми, про­те є пе­ре­шко­дою, щоб цей про­цес став ма­со­вим», – на­го­ло­сив на­ро­дний де­пу­тат.

Во­дно­час юри­сти роз­по­від­а­ють, що для рі­зних ка­те­го­рій бі­зне­су по-рі­зно­му ви­ко­ри­сто­ву­ють ре­фор­му ЄСВ. «Для ве­ли­ко­го бі­зне­су спро­ще­н­ня від­бу­ло­ся», – на­го­ло­шує В. Ващенко, пар­тнер VBPartners. Схо­жу по­зи­цію ви­сло­вив і Д. Гетьманцев, за­зна­чив­ши, що се­ред тих пред­став­ни­ків бі­знес­се­ре­до­ви­ща, які ко­ри­сту­ю­ться йо­го по­слу­га­ми, ба­га­то хто ско­ри­став­ся цим ме­ха­ні­змом і у сі­чні зар­пла­ти ви­пла­ти­ли уже по-но­во­му. «Рух у на­пря­мі ле­га­лі­за­ції за­ро­бі­тних плат «у кон­вер­тах» оці­нюю до­сить по­зи­тив­но», – за­зна­чив по­че­сний пре­зи­дент ЮК Jurimex.

Про­те О. Про­дан кон­ста­ту­ва­ла, що, з огля­ду на ана­ліз ві­тчи­зня­но­го бі­знес­се­ре­до­ви­ща, на сьо­го­дні у ма­ло­му та се­ре­дньо­му бі­зне­сі під­при­ємств, які мо­жуть со­бі до­зво­ли­ти ско­ри­ста­ти­ся ко­е­фі­ці­єн­том 0,4 на сьо­го­дні не­має, то­му зав­да­н­ня за­ко­но­дав­ця на сьо­го­дні у то­му, щоб змен­ши­ти по­да­тко­вий тиск. «Без зни­же­н­ня на­ван­та­же­н­ня на до­хо­ди фі­зи­чних осіб спри­я­тли­во­го роз­ви­тку бі­зне­су не бу­де», – на­го­ло­шує на­ро­дний де­пу­тат. Ще один ню­анс що­до не­мо­жли­ві­сті ви­ко­ри­ста­н­ня но­вих кри­те­рі­їв спла­ти ЄСВ ти­ми ком­па­ні­я­ми, які уже спла­чу­ва­ли «бі­лу» за­ро­бі­тну пла­тну.

Ко­мен­ту­ю­чи за­зна­че­ні ню­ан­си спла­ти ЄСВ рі­зни­ми суб’єкта­ми під­при­єм­ни­цтва, А. Жур­жій за­ува­жив, що 2015 р. є фа­кти­чно пе­ре­хі­дним пе­рі­о­дом і уже у 2016 р., згі­дно з за­ко­ном, ми отри­ма­є­мо єди­ні для всіх кри­те­рії спла­ти ЄСВ. До то­го ж, на дум­ку нар­де­па, за­галь­не по­да­тко­ве на­ван­та­же­н­ня не мо­же пе­ре­ви­щу­ва­ти 30 % (ця су­ма вра­хо­вує і ЄСВ ро­бі­тни­ка та пра­ців­ни­ка, і по­да­ток на до­хо­ди, і вій­сько­вий збір то­що). Та­кож він на­га­дав, що на­ра­зі в пар­ла­мен­ті за­ре­є­стро­ва­но за­ко­но­про­ект №1863, який на­ма­га­є­ться вне­сти змі­ни до ко­е­фі­ці­єн­ту спла­ти ЄСВ, на­пра­цьо­ва­ний спіль­но з ДФС, яким про­по­ну­є­ться спро­сти­ти кри­те­рії зі спла­ти ЄСВ. Ці­ка­вим у цьо­му пла­ні, на йо­го дум­ку, є до­свід Гру­зії, де фа­кти­чно бу­ло скасовано ЄСВ і за­про­ва­дже­но по­да­ток на до­хо­ди фі­зи­чних осіб із не­ве­ли­ки­ми став­ка­ми. Ре­зуль­та­том та­ко­го ре­фор­му­ва­н­ня ста­ло зі­бра­н­ня зна­чної су­ми по­да­тків, ніж на­пов­ню­вав­ся дер­жбю- джет кра­ї­ни до то­го. То­му пан Жур­жій вва­жає ко­ре­ктним за­сто­су­ва­н­ня по­ді­бних норм у на­шій кра­ї­ні. Тоб­то за­про­ва­дже­н­ня єди­ної став­ки ПДФО зі ска­су­ва­н­ня ЄСВ, що, на йо­го дум­ку, зна­чно спро­стить си­сте­ми опо­да­тку­ва­н­ня та збіль­шить до­хо­дність Дер­жав­но­го бю­дже­ту.

З іде­єю змен­ше­н­ня по­да­тко­вих ста­вок по­го­ди­ли­ся ще де­кіль­ка екс­пер­тів. До при­кла­ду, з ме­тою зни­же­н­ня по­да­тко­во­го ти­ску на фонд за­ро­бі­тної пла­ти, як за­зна­чи­ла О. Про­дан, за­раз у ВР Укра­ї­ни за­ре­є­стро­ва­но за­ко­но­про­ект за №1877. До­ку­мент пе­ред­ба­чає ска­су­ва­н­ня обов’яз­ко­во­го мі­ні­маль­но­го ЄСВ із ко­жно­го на­йма­но­го пра­ців­ни­ка (це до­по­мо­же спро­сти­ти спла­ту та­ких вне­сків для пра­ців­ни­ків із не­пов­ною зайня­ті­стю то­що).

До то­го ж Оле­на Ма­ке­є­ва, к.е.н. ві­це-пре­зи­дент МГО «Ра­да не­за­ле­жних бух­гал­те­рів та ау­ди­то­рів та­кож під­три­мує ідею що­до об’єд­на­н­ня при­бу­тко­вих по­да­тків, що, на її дум­ку, зна­чно спро­стить си­сте­му опо­да­тку­ва­н­ня. «Будь-яка ре­фор­ма, яка сто­су­є­ться ЄСВ, бу­де не­ефе­ктив­ною», – кон­ста­тує па­ні Ма­ке­є­ва.

Ва­жли­во, що по­да­тко­ві змі­ни за­че­пи­ли по­ло­же­н­ня про спла­ту по­да­тку на при­бу­ток. Але на­ра­зі не­має єди­ної дум­ки що­до то­го, на­скіль­ки пи­та­н­ня спро­ще­н­ня бух­гал­тер­сько­го облі­ку є ефе­ктив­ним. Так, за ін­фор­ма­ці­єю па­ні Ма­ке­е­вої, всі бух­гал­те­ри ду­же за­до­во­ле­ні ре­фор­мою на при­бу­ток. «Єди­не, що тре­ба при­га­да­ти – бух­гал­тер­ські стан­дар­ти», – за­зна­чи­ла ау­ди­тор. Про­те О. Про­дан не по­го­ди­ла­ся із фра­зою про по­кра­ще­н­ня про­це­ду­ри, адже по­да­ток на при­бу­ток у за­ко­но­дав­стві за­раз пе­ре­пи­са­ний по-но­во­му.

Збір на ар­мію: окре­мі ню­ан­си спла­ти

Де­кіль­ка ва­жли­вих мо­мен­тів екс­пер­тної дис­ку­сії бу­ли акцен­то­ва­ні і на пи­тан­ні вій­сько­во­го збо­ру, який ві­тчи­зня­ний за­ко­но­да­вець у 2014 р. ввів як тим­ча­со­вий, а з 2015 р. пе­ре­тво­рив фа­кти­чно на по­стій­ний по­да­тко­вий пла­тіж.

За сло­ва­ми В. Ва­щен­ка, пар­тне­ра VBPartners, та­ким чи­ном фа­кти­чно збіль­шу­є­ться по­да­тко­вий тя­гар на гро­ма­дян. «1,5 % з’яви­ли­ся спо­ча­тку як по­да­ток до став­ки при­бу­тко­во­го по­да­тку з гро­ма­дян ли­ше не з зар­пла­ти та ви­гра­шу в ло­те­реї, а з сі­чня 2015 р. ба­за бу­ла збіль­ше­на, при­рів­ня­на до ба­зи по­да­тко­во­го при­бу­тку з гро­ма­дян. Єди­ною від­мін­ні­стю є те, що по­да­ток спла­чу­є­ться до Дер­жав­но­го бю­дже­ту, а не до мі­сце­вих бю­дже­тів. Во­дно­час, згі­дно з про­е­ктом Уза­галь­ню­ю­чої по­да­тко­вої кон­суль­та­ції, роз­ро­бле­но­го ДФС, мі­стить по­ло­же­н­ня, що фа­кти­чно не­має жо­дної рі­зни­ці між ПДФО і вій­сько­вим збо­ром, який спла­чу­є­ться з усіх до­хо­дів осо­би. Ще один про­блем­ний ню­анс за­зна­чив Д. Гетьманцев. Так, від­по­від­но до змін до за­ко­но­дав­ства, вій­сько­вий збір ма­ють спла­чу­ва­ти при­ва­тні під­при­єм­ці, на­віть ті, хто спла­чує єди­ний по­да­ток. Во­дно­час у са­мо­му за­ко­ні не­має ме­ха­ні­зму що­до адмі­ні­стру­ва­н­ня спла­ти та­ко­го вій­сько­во­го збо­ру.

У під­сум­ку за­зна­чи­мо, що при­су­тні на кру­гло­му сто­лі спе­ці­а­лі­сти ді­йшли ви­снов­ку, що справ­жня по­да­тко­ва ре­фор­ма ще по­пе­ре­ду і вар­то сповідатися, що во­на бу­де в ін­те­ре­сах пла­тни­ків по­да­тків.

» За­про­ва­дже­н­ня єди­ної став­ки ПДФО зі ска­су­ва­н­ня ЄСВ, що, на йо­го дум­ку, зна­чно спро­стить си­сте­ми опо­да­тку­ва­н­ня та збіль­шить до­хо­дність Дер­жав­но­го бю­дже­ту

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.