Іри­на КОНДРАТОВА :

У Ци­віль­но­му та Го­спо­дар­сько­му ко­де­ксах не­має по­ня­т­тя «форс-ма­жор­ні об­ста­ви­ни»

Yurydychna Gazeta - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Ро­змов­ляв Єгор ЖЕЛТУХІН, жур­на­ліст «Юри­ди­чної га­зе­ти»

– Па­ні Іри­но, на Ваш по­гляд, що є основ­ною при­чи­ною, че­рез яку сто­ро­ни за до­го­во­ром ку­пів­лі-про­да­жу звер­та­ю­ться до су­ду?

– На мій по­гляд, най­біль­ше спо­рів, що ви­ни­ка­ють з до­го­во­рів ку­пів­лі-про­да­жу, пов’яза­ні з не­ви­ко­на­н­ням або про­стро­че­н­ням ви­ко­на­н­ня зо­бов’яза­н­ня по­ку­пцем що­до спла­ти гро­шо­вих ко­штів за то­вар. Ко­ли в кра­ї­ні ви­ни­ка­ють кри­зо­ві си­ту­а­ції (як-то збіль­ше­н­ня ін­фля­ції, зне­ці­не­н­ня на­ціо­наль­ної ва­лю­ти, ско­ро­че­н­ня до­хо­дів суб’єктів го­спо­да­рю­ва­н­ня, то­що) зна­чно зро­стає кіль­кість справ у спо­рах, що ви­ни­ка­ють під час укла­де­н­ня, змі­ни та ро­зір­ван­ні го­спо­дар­ських до­го­во­рів, справ у спо­рах про ви­зна­н­ня до­го­во­рів не­дій­сни­ми. Ці спра­ви, як пра­ви­ло, не ма­ють під со­бою жо­дно­го пра­во­во­го під­ґрун­тя і спря­мо­ва­ні зде­біль­шо­го на від­тя­гу­ва­н­ня стро­ків роз­ра­хун­ків за до­го­во­ром, звіль­не­н­ня від ви­ко­на­н­ня зо­бов’яза­н­ня або від від­по­від­аль­но­сті за по­ру­ше­н­ня зо­бов’яза­н­ня, то­що. У та­кий спо­сіб сто­ро­на на­ма­га­є­ться роз­ді­ли­ти на­слід­ки вла­сно­го ко­мер­цій­но­го ри­зи­ку з ін­шою сто­ро­ною.

– У чо­му по­ля­га­ють основ­ні скла­дно­щі під час роз­гля­ду спо- рів, що ви­ни­ка­ють з до­го­вір­них пра­во­від­но­син?

– Скла­дно­щі під час роз­гля­ду спо­рів, що ви­ни­ка­ють з до­го­вір­них пра­во­від­но­син, пов’яза­ні пе­ре­ва­жно з низь­ким рів­нем юри­ди­чної гра­мо­тно­сті до­го­во­рів, і як на­слі­док – рі­зне ро­зу­мі­н­ня сто­ро­на­ми змі­сту до­го­во­ру. За­зна­чу, що не­до­ско­на­ла якість та не­ви­прав­да­на ускла­дне­ність су­ча­сно­го за­ко­но­дав­ства, ко­ли дві, три і біль­ше норм ре­гу­лю­ють одне і те са­ме ко­ло спо­рі­дне­них су­спіль­них від­но­син, та­кож ви­кли­кає тру­дно­щі пра­во-за­сто­сов­чої пра­кти­ки. Але су­ди зо­бов’яза­ні за­сто­со­ву­ва­ти те за­ко­но­дав­ство, яке є. То­му пле­нум Ви­що­го го­спо­дар­сько­го су- ду Укра­ї­ни при­ймає по­ста­но­ви, які мі­стять ке­рів­ні роз’ясне­н­ня що­до за­сто­су­ва­н­ня норм пра­ва у тих чи ін­ших від­но­си­нах. Ці роз’ясне­н­ня, зві­сно, ма­ють ре­ко­мен­да­цій­ний ха­ра­ктер, але во­ни ма­ють ве­ли­че­зне зна­че­н­ня для одно­ма­ні­тно­го ро­зу­мі­н­ня су­да­ми та сто­ро­на­ми по­ло­жень за­ко­ну та фор­му­ва­н­ня ста­біль­ної су­до­вої ді­яль­но­сті.

– Яким чи­ном, на Ваш по­гляд, впли­не по­лі­ти­чна та еко­но­мі­чна ситуація в кра­ї­ні на кіль­кість до­го­вір­них спо­рів, зокре­ма: ку­пів­лі­про­да­жу?

– Якщо по­рів­ню­ва­ти ста­ти­сти­чні по­ка­зни­ки го­спо­дар­ських

су­дів за 2013-2014 рр., то кіль­кість справ, що ви­ни­ка­ють у зв’яз­ку з не­на­ле­жним ви­ко­на­н­ням зо­бов’язань за до­го­во­ра­ми ку­пів­лі-про­да­жу, по­став­ки та по­слуг, у 2014 р. зна­чно змен­ши­лось (у 2013 р. – 72269 справ, в 2014 р. – 59711 справ). Але слід вра­хо­ву­ва­ти, що в 2014 р. у ста­ти­сти­чних по­ка­зни­ках не вра­хо­ву­ю­ться да­ні го­спо­дар­ських су­дів Кри­му. У про­цен­тно­му від­но­шен­ні кіль­кість справ ці­єї ка­те­го­рії до за­галь­ної кіль­ко­сті спо­рів, що бу­ли пе­ре­да­ні на роз­гляд го­спо­дар­ських су­дів пер­шої ін­стан­ції, збіль­ши­лась з 48 % до 53 %. От­же, є тен­ден­ція що­до збіль­ше­н­ня та­ких спо­рів. При­чи­на­ми збіль­ше­н­ня кіль­ко­сті по­зо­вів ці­єї ка­те­го­рії спо­рів є по­гір­ше­н­ня фі­нан­со­во-еко­но­мі­чної си­ту­а­ції в кра­ї­ні.

– У зв’яз­ку з те­пе­рі­шні­ми по­ді­я­ми в Укра­ї­ні, чи є не­об­хі­дність вно­си­ти змі­ни до за­ко­но­дав­ства що­до ви­зна­че­н­ня форс-ма­жо­ру?

– З 15.10.2014 на­був чин­но­сті За­кон Укра­ї­ни « Про тим­ча­со­ві за­хо­ди на пе­рі­од про­ве­де­н­ня ан­ти­те­ро­ри­сти­чної опе­ра­ції» від 02.09.2014 № 1669-VII ( да­лі – За­кон), яким За­кон Укра­ї­ни «Про тор­го­во- про­ми­сло­ві па­ла­ти в Укра­ї­ні» до­пов­не­но ст. 141, в якій надано ви­зна­че­н­ня фор­сма­жор­ні об­ста­ви­ни (об­ста­ви­ни не­пе­ре­бор­ної си­ли). Ці змі­ни у за­ко­но­дав­стві, якраз і пов’яза­ні з те­пе­рі­шні­ми по­ді­я­ми в Укра­ї­ні. Фор­му­лю­ю­чи по­ня­т­тя «фор­сма­жор­ні об­ста­ви­ни», за­ко­но­да­вець ви­зна­чив, що це по­ня­т­тя є то­то­жним по­ня­т­тю «об­ста­ви­ни не­пе­ре­бор­ної си­ли». Не­об­хі­дно звер­ну­ти ува­гу на те, що у Ци­віль­но­му та Го­спо­дар­сько­му ко­де­ксах Укра­ї­ни не­має по­ня­т­тя « фор­сма­жор­ні об­ста­ви­ни» і на­да­є­ться ли­ше ви­зна­че­н­ня по­ня­т­тю «не­пе­ре­бор­ної си­ли». До то­го ж це по­ня­т­тя у ко­де­ксах має де­я­кі від­мін­но­сті та не­узго­дже­но­сті. Так, у ЦК Укра­ї­ни не­пе­ре­бор­ною си­лою ви­зна­є­ться над­зви­чай­на або не­від­во­ро­тна за цих умов подія, а у ГК Укра­ї­ни, як і у За­ко­ні Укра­ї­ни «Про тор­го­воп-ро­ми­сло­ві па­ла­ти в Укра­ї­ні», – над­зви­чай­ні і не­від­во­ро­тні об­ста­ви­ни за цих умов здій­сне­н­ня го­спо­дар­ської ді­яль­но­сті. От­же, за ЦК Укра­ї­ни для ви­зна­н­ня по­дії не­пе­ре­бор­ною си­лою до­ста­тньо на­яв­ність одні­єї з ознак: над­зви­чай­ність або не­від­во­ро­тність, за ГК Укра­ї­ни – на­яв­ність цих двох ознак є обов’яз­ко­ви­ми. Крім то­го, за ЦК Укра­ї­ни не­пе­ре­бор­ною си­лою є подія, а за ГК – об­ста­ви­ни. Ці не­узго­дже­но­сті мо­жуть по­ро­джу­ва­ти спір між суб’єкта­ми го­спо­да­рю­ва­н­ня, а то­му вва­жаю, що до­ціль­но бу­ло б вне­сти від­по­від­ні змі­ни до за­ко­но­дав­ства.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.