Ува­га до де­та­лей: за­без­пе­че­ні кре­ди­то­ри

Аспект пре­дме­та за­ста­ви

Yurydychna Gazeta - - БАНКРУТСТВО -

Про­бле­ми, пов’яза­ні із ре­а­лі­за­ці­єю прав «за­без­пе­че­них кре­ди­то­рів» у про­це­ду­рах банкрутства, зокре­ма, у ви­пад­ках, ко­ли ви­мо­ги кре­ди­то­ра за­без­пе­че­ні за­ста­вою май­но­во­го по­ру­чи­те­ля, вже роз­гля­да­ли­ся ав­то­ром ці­єї стат­ті, во­дно­час пра­кти­ка показує, що до­сить хи­тким мо­же ви­яви­ти­ся «за­без­пе­че­ний» ста­тус та­ко­го кре­ди­то­ра на­віть у тих ви­пад­ках, ко­ли йо­го ви­мо­ги за­без­пе­че­ні без­по­се­ре­дньо за­ста­вою май­на бор­жни­ка.

Як свід­чить ст. 1 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про ві­днов­ле­н­ня пла­то­спро­мо­жно­сті бор­жни­ка або ви­зна­н­ня йо­го бан­кру­том» (да­лі – За­кон), за­без­пе­че­ні кре­ди­то­ри – це кре­ди­то­ри, ви­мо­ги яких за­без­пе­че­ні за­ста­вою май­на бор­жни­ка (май­но­во­го по­ру­чи­те­ля).

Основ­на пе­ре­ва­га ста­ту­су за­без­пе­че­но­го кре­ди­то­ра полягає у то­му, що, згі­дно з ч. 9 ст. 45 За­ко­ну, по­га­ше­н­ня ви­мог за­без­пе­че­них кре­ди­то­рів за ра­ху­нок май­на бан­кру­та, що є пре­дме­том за­без­пе­че­н­ня, здій­сню­є­ться у по­за­чер­го­во­му по­ряд­ку. Але ра­зом із пе­ре­ва­га­ми, «актив­ний» ста­тус за­без­пе­че­но­го кре­ди­то­ра у про­це­сі банкрутства мі­ні­маль­ний, по­рів­ня­но із кон­кур­сни­ми кредиторами.

Так, зі змі­сту ті­єї са­мої ст. 1 За­ко­ну ви­пли­ває, що за­без­пе­че­ний кре­ди­тор, на від­мі­ну від кон­кур­сно­го кре­ди­то­ра, є уча­сни­ком у спра­ві про бан­крут­ство, а не сто­ро­ною. Це озна­чає, що у за­без­пе­че­но­го кре­ди­то­ра не­має то­го об­ся­гу прав та обов’яз­ків про­це­су­аль­но­го ха­ра­кте­ру, які має кре­ди­тор конкурсний. Зокре­ма ін­ші сто­ро­ни та уча­сни­ки спра­ви про бан­крут­ство, у ра­зі по­да­н­ня скарг на ухва­ли та по­ста­но­ви су­ду у спра­ві про бан­крут­ство не зо­бов’яза­ні над­си­ла­ти ко­пії та­ких скарг за­без­пе­че­но­му кре­ди­то­ро­ві, у зв’яз­ку із чим він мо­же не во­ло­ді­ти пов­ною ін- фор­ма­ці­єю про по­то­чний стан спра­ви та дії її уча­сни­ків, на від­мі­ну від кон­кур­сно­го кре­ди­то­ра.

Та­кож з огля­ду на зміст ст. 20 За­ко­ну за­без­пе­че­ний кре­ди­тор, на від­мі­ну від кон­кур­сно­го кре­ди­то­ра, не має пра­ва по­да­ва­ти до су­ду за­яви про ви­зна­н­ня не­дій­сни­ми пра­во­чи­нів (до­го­во­рів) або май­но­вих дій бор­жни­ка, які бу­ли вчи­не­ні бор­жни­ком пі­сля по­ру­ше­н­ня спра­ви про бан­крут­ство або про­тя­гом одно­го ро­ку, що пе­ре­ду­вав по­ру­шен­ню спра­ви про бан­крут­ство.

Однак най­біль­ше обме­же­н­ня полягає в то­му, що за­без­пе­че­ний кре­ди­тор не має пра­ва ви­рі­шаль­но­го го­ло­су на збо­рах кре­ди­то­рів та у ко­мі­те­ті кре­ди­то­рів і не мо­же впли­ва­ти на жо­дні рі­ше­н­ня, які при­йма­ють кре­ди­то­ри у про­це­сі банкрутства. Адже, від­по­від­но до ч. 1 ст. 26 За­ко­ну, уча­сни­ка­ми збо­рів кре­ди­то­рів бор­жни­ка з пра­вом ви­рі­шаль­но­го го­ло­су є кон­кур­сні кре­ди­то­ри, ви­зна­ні го­спо­дар­ським су­дом та вне­се­ні до ре­є­стру ви­мог кре­ди­то­рів. Кре­ди­то­ри ж, ви­мо­ги яких уві­йшли до ре­є­стру ви­мог кре­ди­то­рів окре­мо (а са­ме в та­кий спо­сіб від­по­від­но до абз. 3 ч. 8 ст. 23 За­ко­ну роз­по­ря­дник май­на вно­сить до ре­є­стру ви­мо­ги за­без­пе­че­них кре­ди­то­рів), у збо­рах кре­ди­то­рів бор­жни­ка мо­жуть бра­ти участь ли­ше із пра­вом до­рад­чо­го го­ло­су. На­ре­шті, за­без­пе­че­ні кре­ди­то­ри не мо­жуть ав­то­ма­ти­чно увійти до ко­мі­те­ту кре­ди­то­рів, на­віть якщо роз­мір їхніх ви­мог ста­но­вить 25 і біль­ше від­со­тків го­ло­сів кре­ди­то­рів.

Ло­гі­ка цих нор­ма­тив­них пра­вил оче­ви­дна: кре­ди­тор, ви­мо­ги яко­го бу­дуть за­до­во­ле­ні по­за­чер­го­во, не по­ви­нен втру­ча­ти­ся у рі­ше­н­ня кре­ди­то­рів «не­за­хи­ще­них». Однак ді­є­вість цьо­го пра­ви­ла бу­де оче­ви­дною ли­ше у ви­пад­ку, ко­ли йде­ться про справ­ді на­дій­не за­без­пе­че­н­ня, зокре­ма об’єкт не­ру­хо­мо­сті або зе­мель­ну ді­лян­ку.

Однак до­сить ча­сто бан­ки, на­да­ю­чи кре­ди­ти і фор­маль­но ви­ко­ну­ю­чи ви­мо­ги їхньо­го за­без­пе­че­н­ня, при­йма­ють у за­ста­ву від бор­жни­ків та­кі до­сить ці­ка­ві пре­дме­ти, як «то­ва­ри в обі­гу» (пра­кти­ка тор­го­вель­них ор­га­ні­за­цій), або «май­но­ві пра­ва» в до­сить ши­ро­ко­му ро­зу­мін­ні (зокре­ма бу­ді­вель­ні ком­па­нії в та­ких ви­пад­ках ча­сто пе­ре­да­ють бан­кам у за­ста­ву май­но­ві пра­ва що­до ви­мо­ги опла­ти за до­го­во­ра­ми ге­не­раль­но­го під­ря­ду від за­мов­ни­ків). Не тре­ба бу­ти про­вид­цем, аби ро­зу­мі­ти, що у ви­пад­ку по­ру­ше­н­ня спра­ви про бан­крут­ство за­ста­во­дав­ця, шан­си кре­ди­то­ра отри­ма­ти за­до­во­ле­н­ня сво­їх ви­мог за ра­ху­нок та­ких «то­ва­рів в обі­гу» або «май­но­вих ви­мог» на­бли­жа­є­ться до ну­ля.

У За­ко­ні мі­сти­ться нор­ма, яка мо­же бу­ти ви­хо­дом для «за­без­пе­че­но­го» кре­ди­то­ра у та­ких ви­пад­ках. Згі­дно з абз. 2 ч. 2 ст. 23 За­ко­ну, за­без­пе­че­ні кре­ди­то­ри зо­бов’яза­ні по­да­ти за­яву із гро­шо­ви­ми ви­мо­га­ми до бор­жни­ка під час про­ва­дже­н­ня у спра­ві про бан­крут­ство ли­ше що­до ви­мог, що є не­за­без­пе­че­ни­ми, або за умо­ви від­мо­ви від за­без­пе­че­н­ня.

От­же, кре­ди­то­рам, ви­мо­ги яких до бор­жни­ка за­без­пе­че­ні за­ста­вою, мо­же бу­ти ре­ко­мен­до­ва­но:

– до по­да­чі за­яви оці­ни­ти ре­аль­ну вар­тість і на­яв­ність за­без­пе­че­н­ня; кре­ди­то­ру не слід впа­да­ти в ома­ну що­до мо­жли­во­сті «по­за­чер­го­во­го» за­до­во­ле­н­ня йо­го ви­мог у ста­ту­сі за­без­пе­че­но­го кре­ди­то­ра, адже їхнє за­до­во­ле­н­ня від­бу­ва­є­ться ви­клю­чно «за ра­ху­нок пре­дме­та за­без­пе­че­н­ня», якщо пре­дме­та за­без­пе­че­н­ня не­має – жо­дні ви­мо­ги та­ко­го кре­ди­то­ра не бу­дуть за­до­во­ле­ні;

– якщо пре­дмет за­без­пе­че­н­ня ви­кли­кає об’єктив­ні сум­ні­ви, за­яви­ти свої ви­мо­ги до бор­жни­ка у пов­но­му об­ся­зі і у вста­нов­ле­ні стро­ки з одно­ча­сною від­мо­вою від за­без­пе­че­н­ня.

При за­зна­че­но­му ал­го­ри­тмі дій кре­ди­тор змо­же одер­жа­ти ста­тус кон­кур­сно­го, і хо­ча йо­го ви­мо­ги бу­дуть за­до­воль­ня­ти­ся у за­галь­но­му по­ряд­ку чер­го­во­сті, ви­зна­че­но­му За­ко­ном (а не по­за­чер­го­во), він змо­же впли­ва­ти на про­це­си банкрутства і від­сто­ю­ва­ти свої пра­ва, а не спо­сте­рі­га­ти за ним, ма­ю­чи в за­без­пе­чен­ні ли­ше миль­ні буль­ба­шки.

На­та­лія ТАРАБА, к.ю.н., ке­рів­ник го­спо­дар­сько-пра­во­во­го де­пар­та­мен­ту адво­кат­сько­го об’єд­на­н­ня «МАСТЕРС»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.