Мі­жна­ро­дна тор­гів­ля

Як ви­ве­сти аграр­ний се­ктор Укра­ї­ни на мі­жна­ро­дний ри­нок?

Yurydychna Gazeta - - МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ -

Пі­сля всту­пу Укра­ї­ни до Сві­то­вої ор­га­ні­за­ції тор­гів­лі (да­лі – СОТ) та під­пи­са­н­ня Уго­ди про асо­ці­а­цію з ЄС пе­ред укра­їн­ськи­ми то­ва­ро­ви­ро­бни­ка­ми від­кри­лись но­ві мо­жли­во­сті до­сту­пу до єв­ро­пей­сько­го рин­ку.

Для ін­те­гра­ції на вну­трі­шній ри­нок ЄС Укра­ї­на по­вин­на орі­єн­ту­ва­ти­ся на єв­ро­пей­ські стан­дар­ти, адже основ­ні пе­ре­шко­ди у тор­гів­лі з кра­ї­на­ми – чле­на­ми ЄС по­ля­га­ють у ви­мо­гах до без­пе­чно­сті та яко­сті про­ду­кції, її ха­ра­кте­ри­сти­ках, про­це­ду­рах оцін­ки від­по­від­но­сті те­хні­чним ре­гла­мен­там, то­що.

Се­ред усіх га­лу­зей сіль­ське го­спо­дар­ство має прі­о­ри­те­тний по­тен­ці­ал для роз­ви­тку між­на­ро­дної тор­гів­лі. Що­до сіль­сько­го­спо­дар­ських екс­пор­те­рів, то ада­пта­ція сво­го ви­ро­бни­цтва до стан­дар­тів ЄС – це ли­ше пер­ші кро­ки, які по­трі­бно по­до­ла­ти.

Се­ред на­галь­них про­блем, які ни­ні ма­ють ви­рі­ши­ти під­при­єм­ці слід ви­окре­ми­ти та­кі:

– від­су­тність фі­нан­со­вої до­по­мо­ги з бо­ку дер­жа­ви (до­та­ції і про­гра­ми під­трим­ки);

– не­ро­з­ви­не­на ін­фра­стру­кту­ра, що при­зво­дить до збіль­ше­н­ня вар­то­сті ви­ро­бни­цтва, ви­со­ких втрат про­ду­кції під час транс­пор­ту­ва­н­ня або збе­рі­га­н­ня;

– ко­рум­по­ва­ні та за­над­то дов­гі ми­тні про­це­ду­ри;

– не­від­шко­ду­ва­н­ня ПДВ екс­пор­те­рам;

– не­від­по­від­ність про­ду­кції єв­ро­пей­ським стан­дар­там.

Та­кож про­бле­ми мо­жуть ви­ни­кну­ти із мо­дер­ні­за­ці­єю, пе­ре­о­сна­ще­н­ням ви­ро­бни­чих мо­жли­во­стей під­при­ємств. Зро­зумі­ло, що чим скла­дні­ша га­лузь ви­ро­бни­цтва, тим скла­дні­ши­ми бу­дуть про­це­си її онов­ле­н­ня.

Про­те це на­віть не про­бле­ма, а ру­шій­на си­ла. Для ко­жної роз­ви­не­ної кра­ї­ни по­трі­бно на­ро­щу­ва­ти обі­ги ви­ро­бни­цтва, щоб кон­ку­ру­ва­ти та ви­ро­бля­ти які­сну про­ду­кцію не тіль­ки на вну­трі­шньо­му, а й між­на­ро­дних рин­ках.

Для при­кла­ду одним із най­ва­жли­ві­ших мо­мен­тів, який роз­гля­да­ють між Укра­ї­ною та Єв­ро­со­ю­зом, є са­ме та­ри­фна по­лі­ти­ка.

Під віль­ною тор­гів­лею тра­ди­цій­но ро­зу­мі­ють ска­су­ва­н­ня ім­порт­них та­ри­фів і квот на тор­гів­лю то­ва­ра­ми. Як ві­до­мо, сіль­сько­го­спо­дар­ські то­ва­ри бу­ли ви­ня­тком в уго­дах про віль­ну тор­гів­лю Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу, що пов’яза­но із за­без­пе­че­н­ням по­ло­жень Спіль­ної аграр­ної по­лі­ти­ки (ЄС).

Се­ред усіх га­лу­зей сіль­сько­го го­спо­дар­ства най­вра­зли­ві­шою є га­лузь тва­рин­ни­цтва. Сьо­го­дні ця га­лузь під за­гро­зою зни­кне­н­ня, оскіль­ки не має до­та­цій з дер­жав­но­го бю­дже­ту на збе­ре­же­н­ня та утри­ма­н­ня мо­ло­дня­ку ве­ли­кої ро­га­тої ху­до­би, а та­кож існу­ва­н­ня ви­со­ко­го екс­порт­но­го ми­та на про­даж про­ду­кції тва­рин­ни­цтва.

На­при­клад, згі­дно з За­ко­ном Укра­ї­ни «Про ви­ві­зне (екс­порт­не) ми­то на жи­ву ху­до­бу та шкі­ря­ну си­ро­ви­ну» бу­ло вста­нов­ле­но 50% екс­порт­но­го ми­та. Пі­сля прийня­т­тя цьо­го За­ко­ну ві­тчи­зня­ні м’ясо­ком­бі­на­ти зі сво­го бо­ку про­сто не ма­ли змо­ги кон­ку­ру­ва­ти на мі­жна­ро­дно­му рин­ку, вже не го­во­ря­чи про за­ку­пів­лю ху­до­би у на­се­ле­н­ня за ви­щою ціною, оскіль­ки у та­ко­му ви­пад­ку їхня ді­яль­ність бу­ла би зби­тко­вою.

Пі­сля всту­пу Укра­ї­ни до СОТ з 50% екс­порт­не ми­то зни­зи­ло­ся до 25%. Це ста­ло по­зи­тив­ним чин­ни­ком для га­лу­зі тва­рин­ни­цтва, але не на­стіль­ки, щоб від­кри­ти до­да­тко­ві ка­на­ли ре­а­лі­за­ції ви­ро­ще­ної ху­до­би.

Сьо­го­дні га­лузь ви­жи­ває ли­ше за ра­ху­нок ви­ро­бни­цтва мо­ло­ка. За оцін­кою екс­пер­тів во­на мо­же бу­ти кон­ку­рен­тною, якщо ми­то зни­зи­ться до 5%.

У зв’яз­ку з цим, до Вер­хов­ної Ра­ди Укра­ї­ни бу­ло вне­се­но за­ко­но­про­ект №3654 «Про вне­се­н­ня змін до За­ко­ну Укра­ї­ни «Про ви­ві­зне (екс­порт­не) ми­то на жи­ву ху­до­бу та шкі­ря­ну си­ро­ви­ну» (що­до ди­фе­рен­ці­а­ції ста­вок), який пе­ред­ба­чає зни­же­н­ня цьо­го ми­та до рів­ня 5%. Однак го­ло­су­ва­н­ня що­до ньо­го бу­ло пов­ні­стю про­ва­ле­но.

Ду­же ва­жли­во, щоб пе­ред прийня­т­тям ва­жли­вих для бі­зне­су за­ко­но­про­е­ктів про­во­ди­лись кон- суль­та­ції з їхні­ми пред­став­ни­ка­ми. Ре­зуль­та­тив­ні­ше це ро­би­ти че­рез про­філь­ні асо­ці­а­ції, пов’яза­ні з пев­ною га­луз­зю, а не про­сто не­о­бду­ма­но кро­ку­ва­ти, за­га­ня­ю­чи під­при­єм­ців у глу­хий кут.

Та­кож пі­сля прийня­тих 28 гру­дня ми­ну­ло­го ро­ку змін до Бю­дже­тно­го ко­де­ксу Укра­ї­ни, За­ко­ну Укра­ї­ни «Про Дер­жав­ний бю­джет Укра­ї­ни на 2015 рік» та По­да­тко­во­го ко­де­ксу Укра­ї­ни бу­ло скасовано від­шко­ду­ва­н­ня ПДВ при екс­пор­ті сіль­госп­про­ду­кції, яка ко­ри­сту­є­ться ши­ро­ким по­пи­том на мі­жна­ро­дно­му рин­ку.

Але да­вай­те не за­бу­ва­ти, що сьо­го­дні укра­їн­ська еко­но­мі­ка пе­ре­бу­ває на ста­дії спа­ду. У нас ко­ло­саль­ний де­фі­цит держ­бю­дже­ту, а Уряд фа­кти­чно за­про­ва­див екс­порт­не ми­то на зер­но, яке сер­йо­зно вда­ри­ло по агра­рі­ях. Що вже го­во­ри­ти про між­на­ро­дну тор­гів­лю, ко­ли за ви­ро­бле­ну про­ду­кцію ви­ро­бни­ку не по­вер­та­ють ПДВ, яке бу­ло хоч яко­юсь фі­нан­со­вою до­та­ці­єю для агра­рі­їв.

Вже ні для ко­го не се­крет, що та­кі но­ве­ли впли­ну­ли на до­хі­дну ча­сти­ну як ве­ли­ких, так і ма­лих та се­ре­дніх фер­ме­рів.

Для при­кла­ду, ма­лі та се­ре­дні фер­ме­ри ста­нов­лять при­бли­зно 5% екс­пор­ту, але і во­ни не отри­му­ють ком­пен­са­ції цьо­го ПДВ.

Та­кі нор­ми су­пе­ре­чать по­ло­же­н­ням п. 2.1 роз­ді­лу XI Ко­а­лі­цій­ної уго­ди, згі­дно з яким пе­ред­ба­че­но збе­ре­же­н­ня до 01.01.2018 р. чин­ної си­сте­ми опо­да­тку­ва­н­ня сіль­сько­го­спо­дар­ських то­ва­ро­ви­ро­бни­ків, як це пе­ред­ба­че­но в По­да­тко­во­му ко­де­ксі, і від­шко­ду­ва­н­ня ПДВ під час екс­пор­ту сіль­сько­го­спо­дар­ської про­ду­кції.

Не­від­шко­ду­ва­н­ня ПДВ при екс­пор­ті зер­на та­кож по­ру­шує Уго­ду

про Асо­ці­а­цію (да­лі – Уго­да) між Укра­ї­ною та Єв­ро­пей­ським Со­ю­зом. Так, у ст. 31 Уго­ди за­зна­че­но, що: «Сто­ро­ни не по­вин­ні за­про­ва­джу­ва­ти або збе­рі­га­ти в си­лі будь-які ми­та, податки або будь-які ін­ші за­хо­ди екві­ва­лен­тної дії, що на­кла­да­ю­ться на ви­ве­зе­н­ня то­ва­рів або за­про­ва­джу­є­ться у зв’яз­ку з ви­ве­зе­н­ням то­ва­рів на ін­шу те­ри­то­рію». Так, по­при на­яв­ність піль­ги зі спла­ти ПДВ, агра­рії все ж спла­чу­ють біль­шість по­да­тку на до­да­ну вар­тість, що по­тен­цій­но під­ля­гає від­шко­ду­ван­ню, під час опла­ти ма­те­рі­аль­но-те­хні­чних ре­сур­сів.

Сіль­ське го­спо­дар­ство є єди­ною га­луз­зю, якій під час екс­пор­ту не по­вер­та­є­ться ПДВ, що бу­ло спла­че­не до дер­жав­но­го бю­дже­ту. За­га­лом в Укра­ї­ні є близь­ко 40 ви­дів пільг зі спла­ти ПДВ, про­те до жо­дної ін­шої га­лу­зі не за­сто­со­ву­є­ться дис­кри­мі­на­ція що­до від­шко­ду­ва­н­ня ПДВ під час екс­пор­ту. Так, аг­про­про­ми­сло­вість не­спра­ве­дли­во дис­кри­мі­ну­є­ться по­рів­ня­но з ін­ши­ми га­лу­зя­ми еко­но­мі­ки.

Слід та­кож за­зна­чи­ти, що з по­ча­тку 2015 р. май­же у 20 ра­зів зріс роз­мір фі­ксо­ва­но­го сіль­сько­го­спо­дар­сько­го по­да­тку, по­рів­ня­но з 2014 р. Та­кож вве­де­но 5-10% ім­порт­но­го збо­ру для основ­них ста­тей ви­трат агра­рі­їв, а са­ме: на­сі­н­ня, за­со­би за­хи­сту ро­слин, за­па­сні ча­сти­ни до сіль­сько­го­спо­дар­ської те­хні­ки.

Об’єктив­но сіль­ське го­спо­дар­ство не мо­же ви­три­ма­ти по­кла­де­ний на ньо­го до­да­тко­вий фі­нан­со­вий тя­гар. То­му про­бле­ма із від­шко­ду­ва­н­ням ПДВ має бу­ти ви­рі­ше­на у ме­жах Ко­а­лі­цій­ної уго­ди та Про­гра­ми дій Уря­ду шля­хом за­про­ва­дже­н­ня спра­ве­дли­вої та зба­лан­со­ва­ної си­сте­ми від­шко­ду­ва­н­ня ПДВ під час екс­пор­ту зер­на.

Да­вай­те зга­да­є­мо про на­пов­не­н­ня бю­дже­ту, про яке так го­во­рить Уряд. Агро­про­ми­сло­вий ком­плекс при­но­сить до дер­жав­но­го бю­дже­ту по­над 40 млрд грн на рік, але у зв’яз­ку із та­ки­ми змі­на­ми бю­джет про­сто втра­тить та­кі над­хо­дже­н­ня.

За оцін­ка­ми екс­пер­тів, близь­ко 15 млрд грн скла­де ска­су­ва­н­ня по­да­тко­вих пільг для сіль­го­спви­ро­бни­ків. Ви­ро­щу­ва­н­ня зер­на за та­ких умов для біль­шо­сті аграр­них під­при­ємств бу­де зби­тко­вим.

У зв’яз­ку з цим 3 лю­то­го бу­ло за­ре­є­стро­ва­но за­ко­но­про­ект №2003 «Про вне­се­н­ня змін до По­да­тко­во­го ко­де­ксу Укра­ї­ни (що­до від­шко­ду­ва­н­ня ПДВ при екс­пор­ті сіль­госп­про­ду­кції)», згі­дно з яким про­по­ну­є­ться від­но­ви­ти від­шко­ду­ва­н­ня ПДВ під час екс­пор­ту сіль­сько­го­спо­дар­ської про­ду­кції.

Во­дно­час ду­же ва­жли­вим чин­ни­ком для роз­ви­тку між­на­ро­дної тор­гів­лі є спе­ці­аль­ний ре­жим ПДВ для пе­ре­ро­бних під­при­ємств що­до опе­ра­цій з по­ста­ча­н­ня ни­ми вла­сної ви­ро­бле­ної про­ду­кції. Це: мо­ло­ко, мо­ло­чна си­ро­ви­на, м’ясо, м’ясні про­ду­кти.

На­при­клад, згі­дно з за­ко­но­про­е­ктом №1699 з 01.01.2015 від­но­ви­ти дію цьо­го ре­жи­му. Хо­че­ться на­га­да­ти, що та­кий спе­ці­аль­ний ре­жим ПДВ для пе­ре­ро­бних під­при­ємств ді­яв з 1998 р.

Для при­кла­ду, по­рів­ня­но з чин­ною у 2014 р. ре­да­кці­єю норм, що ре­гу­лю­ва­ли за­сто­су­ва­н­ня спе­ці­аль­но­го ре­жи­му ПДВ для пе­ре­ро­бних під­при­ємств, згі­дно з за­ко­но­про­е­ктом про­по­ну­ють у 2015 р. змі­ни­ти ме­ха­нізм роз­по­ді­лу ко­штів по­да­тку на до­да­ну вар­тість, які ви­пла­чу­ю­ться у ви­гля­ді ком­пен­са­ції сіль­сько­го­спо­дар­ським то­ва­ро­ви­ро­бни­кам за про­да­ні ни­ми мо­ло­ко і м’ясо у жи­вій ва­зі. Так, про­по­ну­є­ться су­ми ком­пен­са­ції, роз­ра­хо­ва­ної як по­зи­тив­на рі­зни­ця між су­мою по­да­тко­вих зо­бов’язань та су­мою по­да­тко­во­го кре­ди­ту з ПДВ у пов­но­му об­ся­зі пе­ре­ра­хо­ву­ва­ти на спе­цра­хун­ки під­при­ємств, пе­ре­ро­бни­ків мо­ло­ка та м’яса.

Прийня­т­тя та­ких змін дасть змо­гу, по-пер­ше, за­хи­сти­ти се­лян – ви­ро­бни­ків мо­ло­ка, за­без­пе­чи­ти ре­аль­не отри­ма­н­ня ни­ми ком­пен­са­ції за зда­ну си­ро­ви­ну та за­без­пе­чи­ти під­трим­ку ви­гі­дних для сіль­гос­пто­ва­ро­ви­ро­бни­ків за­ку­пі­вель­них цін на мо­ло­ко, щоб кон­ку­ру­ва­ти на рин­ку. По-дру­ге, сти­му­лю­ва­ти роз­ви­ток мо­ло­чно­го тва­рин­ни­цтва не тіль­ки в Укра­ї­ні, а й да­ле­ко за її ме­жа­ми.

Слід за­зна­чи­ти, що на шля­ху роз­ви­тку екс­порт­ної по­лі­ти­ки для ві­тчи­зня­них під­при­єм­ців є ряд пе­ре­шкод, які тіль­ки зав­дя­ки дер­жав­ній по­лі­ти­ці мо­жна ви­рі­ши­ти про­тя­гом пев­но­го пе­рі­о­ду та ви­ве­сти сіль­сько­го­спо­дар­ську про­ду­кцію на но­вий які­сний рі­вень.

Крім то­го, є на­галь­на про­бле­ма що­до не­узго­дже­но­сті та­ри­фно­го ре­гу­лю­ва­н­ня та кво­ту­ва­н­ня укра­їн­ської сіль­сько­го­спо­дар­ської про­ду­кції, яку не­об­хі­дно ви­рі­шу­ва­ти пе­ред­усім на за­ко­но­дав­чо­му рів­ні з ме­тою збе­ре­же­н­ня та роз­ви­тку га­лу­зі.

По­трі­бно не за­бу­ва­ти, що екс­порт які­сної сіль­сько­го­спо­дар­ської про­ду­кції мо­же при­не­сти Укра­ї­ні зна­чні при­бу­тки і під­ви­щи­ти то­вар­ний рі­вень не ли­ше на єв­ро­пей­сько­му, а й на між­на­ро­дних рин­ках.

Яна КАЗЬМІНА-ВОРОНЕЦЬ, ек­сперт з пи­тань аграр­ної по­лі­ти­ки ГО «Ін­сти­тут до­слі­дже­н­ня ада­пта­ції за­ко­но­дав­ства»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.