Пер­спе­кти­ви роз­ви­тку агро­стра­ху­ва­н­ня

Yurydychna Gazeta - - ГОЛОВНА СТОРІНКА -

Аграр­ний се­ктор є тим ло­ко­мо­ти­вом, який зда­тний ви­тя­гну­ти на­шу кра­ї­ну з бор­го­вої ями та за­без­пе­чи­ти роз­ви­ток ін­ших га­лу­зей. Як і будь-який ін­ший бі­знес, агро­бі­знес мі­стить у со­бі без­ліч ри­зи­ків. Крім фа­кто­рів, які впли­ва­ють на ді­яль­ність усіх під­при­єм­ців, у агра­рі­їв існу­ють і до­да­тко­ві про­бле­ми та ри­зи­ки. Вра­хо­ву­ю­чи той факт, що при­бу­ток (як дрі­бних фер­ме­рів, так і ла­ти­фун­ди­стів) на­пря­му за­ле­жить від ре­а­лі­зо­ва­но­го то­ва­ру, всі во­ни ра­но чи пі­зно зі­штов­ху­ю­ться з пи­та­н­ням не­до­ста­чі при­бу­тку або з отри­ма­н­ням зна­чних зби­тків у зв’яз­ку зі втра­тою вро­жаю.

Чин­ни­ків та­кої втра­ти мо­же бу­ти ба­га­то: по­чи­на­ю­чи від хво­ро­би куль­ту­ри до не­спри­я­тли­вих по­го­дних умов. Ду­маю, ні в ко­го не ви­кли­кає сум­ні­вів, що з та­ки­ми про­бле­ма­ми сти­ка­ю­ться агра­рії усьо­го сві­ту. Не див­ля­чись на те, що екс­пер­ти та ін­ве­сто­ри від­зна­ча­ють, що на­ші по­го­дні умо­ви є спри­я­тли­ви­ми до ви­ро­щу­ва­н­ня ба­га­тьох куль­тур, укра­їн­ські сіль­сько­го­спо­дар­ські ви­ро­бни­ки – не ви­клю­че­н­ня, і не рід­ко во­ни пе­ре­жи­ва­ють втра­ту вро­жаю.

У роз­ви­не­них кра­ї­нах фер­ме­ри на­ма­га­ю­ться мі­ні­мі­зу­ва­ти та­кі ри­зи­ки шля­хом стра­ху­ва­н­ня вро­жаю, у на­шій же кра­ї­ні та­кий вид стра­ху­ва­н­ня пра­кти­чно від­су­тній че­рез низ­ку при­чин.

Як при­клад актив­но­сті ви­ко­ри­ста­н­ня агро­стра­ху­ва­н­ня мо­жна на­ве­сти Іспа­нію. Не­зва­жа­ю­чи на всі її еко­но­мі­чні про­бле­ми, за 10 ро­ків (2005-2015) агра­рі­ям за­про­по­но­ва­но по­над 35 но­вих ін­стру­мен­тів стра­ху­ва­н­ня, які бу­ли по­зи­тив­но прийня­ті са­ми­ми агра­рі­я­ми та за­без­пе­чи­ли про­цві­та­н­ня ба­га­тьох фер­мер­ських го­спо­дарств. У США, на­при­клад, по­ши­ре­ною й до­ста­тньо ді­є­вою є про­гра­ма суб­си­ду­ва­н­ня фер­ме­рів на по­ку­пку стра­хо­вих по­слуг.

У Шве­ції ви­ко­ри­ста­ний де­що ін­ший під­хід: дер­жа­ва не до­по­ма­гає фер­ме­рам, ре­а­лі­зу­ю­чи ті чи ін­ші дер­жав­ні про­гра­ми, а ви­ко­нує ли­ше кон­тро­лю­ю­чі фун­кції. Вар­то за­зна­чи­ти, що в Єв­ро­пі на сьо­го­дні та­кий під­хід є до­сить по­ши­ре­ним, стра­ху­ва­н­ня вла­сно­го вро­жаю – це обов’язок фер­ме­рів.

Ці під­хо­ди ма­ють свої плю­си й мі­ну­си та по­вин­ні ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти­ся, за­ле­жно від низ­ки фа­кто­рів, але за уста­ле­ною пра­кти­кою мо­жна по­ба­чи­ти, що плю­сів від агро­стра­ху­ва­н­ня як для агра­рі­їв, так і для дер­жа­ви біль­ше, ніж мі­ну­сів.

На сьо­го­дні пи­та­н­ня дер­жав­ної під­трим­ки агро­стра­ху­ва­н­ня в Укра­ї­ні ре­гу­лю­є­ться За­ко­ном Укра­ї­ни «Про осо­бли­во­сті стра­ху­ва­н­ня сіль­сько­го­спо­дар­ської про­ду­кції з дер­жав­ною під­трим­кою» (да­лі – За­кон). Від­по­від­но до ч. 3 ст. 4 За­ко­ну дер­жав­не ре­гу­лю­ва­н­ня у сфе­рі агро­стра­ху­ва­н­ня з дер­жав­ною під­трим­кою здій­сню­є­ться Ка­бі­не­том Мі­ні­стрів Укра­ї­ни та на­ціо­наль­ною ко­мі­сі­єю, що здій­снює ре­гу­лю­ва­н­ня у сфе­рі рин­ків фі­нан­со­вих по­слуг. Однак дер­жав­ної під­трим­ки в цьо­му пи­тан­ні фа­кти­чно не­має, на­сам­пе­ред, че­рез від­су­тність від­по­від­ної нор­ма­тив­но­пра­во­вої ба­зи.

Ч. 2 ст. 5 За­ко­ну пе­ред­ба­че­но, що пе­ре­лік сіль­сько­го­спо­дар­ської про­ду­кції, стра­хо­вих ри­зи­ків, що­до яких здій­сню­є­ться стра­ху­ва­н­ня з дер­жав­ною під­трим­кою на від­по­від­ний фі­нан­со­вий рік, за­твер­джу­є­ться Ка­бі­не­том Мі­ні­стрів Укра­ї­ни.

Та­кий пе­ре­лік був за­твер­дже­ний по­ста­но­вою КМУ від 15.08.2012 №813, але крім то­го, що він вклю­чав у се­бе тіль­ки ози­му пше­ни­цю, йо­го дія обме­жу­ва­лась 2012 р.

Крім то­го ст. 26 За­ко­ну вста­нов­лює, що по­ря­док і умо­ви на­да­н­ня дер­жав­ної під­трим­ки шля­хом зде­шев­ле­н­ня стра­хо­вих пла­те­жів (пре­мій) за­твер­джу­є­ться Ка­бі­не­том Мі­ні­стрів Укра­ї­ни.

Від­по­від­но до п. 5 ви­ще­за­зна­че­но­го по­ряд­ку (та­кож за­твер­дже­но­го по­ста­но­вою КМУ від 15.08.2012 №813) дер­жав­на під­трим­ка на­да­є­ться сіль­сько­го­спо­дар­ським то­ва­ро­ви­ро­бни­кам, які:

• здій­сню­ють ви­ро­бни­цтво сіль­сько­го­спо­дар­ської про­ду­кції на те­ри­то­рії Укра­ї­ни;

• укла­ли зі стра­хо­ви­ком стан­дар­тний до­го­вір стра­ху­ва­н­ня сіль­сько­го­спо­дар­ської ро­слин­ни­цької про­ду­кції з дер­жав­ною під­трим­кою від сіль­сько­го­спо­дар­ських ви­ро­бни­чих ри­зи­ків;

• спла­ти­ли стра­хо­ви­ку стра­хо­вий пла­тіж за до­го­во­ром стра­ху­ва­н­ня у роз­мі­рах, роз­ра­хо­ва­них ви­хо­дя­чи зі стан­дар­тних стра­хо­вих про­ду­ктів;

• не пе­ре­бу­ва­ють у ста­дії лі­кві­да­ції та що­до яких не по­ру­ше­но спра­ву про бан­крут­ство;

• не ма­ють за­бор­го­ва­ність пе­ред дер­жав­ним (мі­сце­вим бюджетом) та Пен­сій­ним фон­дом Укра­ї­ни, про­стро­че­ну більш як на 6 мі­ся­ців.

Без­умов­но, пи­та­н­ня стра­ху­ва­н­ня не мо­же за­ле­жа­ти тіль­ки від ре­гу­ля­то­ра. На ді­яль­ність стра­хо­ви­ків і стра­ху­валь­ни­ків впли­ва­ють фа­кто­ри еко­но­мі­чної та по­лі­ти­чної не­ста­біль­но­сті. Однак за­мкну­то­го ко­ла тут не­має. Я впев­не­ний, що ра­зі пра­виль­ної ор­га­ні­за­ції стра­хо­вої по­лі­ти­ки дер­жа­ва зда­тна ство­ри­ти спри­я­тли­ві умо­ви для агро­стра­ху­ва­н­ня.

За­ле­жно від на­яв­но­сті або від­су­тно­сті дер­жав­ної під­трим­ки ба­га­то з фер­ме­рів, все ж укла­да­ють стра­хо­ві до­го­во­ри. На жаль, як по­ка­зує пра­кти­ка, за­зви­чай, це ті фер­ме­ри, які вже за­зна­ли зна­чних зби­тків, пов’яза­них з від­су­тні­стю стра­ху­ва­н­ня. Це вже пи­та­н­ня пло­щи­ни стра­хо­вої куль­ту­ри, яка в Укра­ї­ні зна­хо­ди­ться на низь­ко­му рів­ні, в то­му чи­слі й че­рез не­до­ві­ру до стра­ху­валь­ни­ків.

У на­шій пра­кти­ці бу­ли ви­пад­ки, ко­ли стра­ху­валь­ни­ки, ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи свої хи­тро­щі, хо­ва­ли в текс­тах до­го­во­ру умо­ви, які ро­би­ли ви­пла­ти пра­кти­чно не­мо­жли­ви­ми. Са­ме то­му ми ре­ко­мен­ду­є­мо на­шим клі­єн­там, звер­та­ти ува­гу на умо­ви по­ді­бних до­го­во­рів при їх укла­дан­ні, а ще кра­ще – до­ві­ри­ти цю спра­ву про­фе­сіо­на­лам. Крім то­го не­об­хі­дно ро­зу­мі­ти, що пра­ви­ло «де­ше­вий сир тіль­ки в ми­шо­лов­ці» ні­хто не ска­со­ву­вав, які­сні стра­хо­ві по­слу­ги не мо­жуть бу­ти де­ше­ви­ми.

Та­кож для мі­ні­мі­за­ції ри­зи­ків при укла­дан­ні до­го­во­рів стра­ху­ва­н­ня сіль­сько­го­спо­дар­ської про­ду­кції слід звер­та­ти ува­гу на на­яв­ність у стра­хо­ви­ка від­по­від­ної лі­цен­зії, що до­зво­ляє йо­му здій­сню­ва­ти цей вид стра­ху­ва­н­ня.

Це під­твер­джу­є­ться і су­до­вою пра­кти­кою. Так у рі­шен­ні Окруж- но­го адмі­ні­стра­тив­но­го су­ду мі­ста Ки­є­ва від 10.09.2014 №826/ 7719/14 (http://reyestr.court.gov.ua/ Review/40587882) за­зна­че­но:

« Від­по­від­но до ст. 6 За­ко­ну, стра­хо­ви­ки ма­ють пра­во за­йма­ти­ся тіль­ки ти­ми ви­да­ми до­бро­віль­но­го стра­ху­ва­н­ня, які ви­зна­че­ні в лі­цен­зії. Ви­ди до­бро­віль­но­го стра­ху­ва­н­ня, на які ви­да­є­ться лі­цен­зія, ви­зна­ча­ю­ться згі­дно з прийня­ти­ми стра­ху­валь­ни­ком пра­ви­ла­ми (умо­ва­ми) стра­ху­ва­н­ня, за­ре­є­стро­ва­ни­ми Упов­но­ва­же­ним ор­га­ном.

Та­ким чи­ном, для здій­сне­н­ня стра­ху­ва­н­ня ри­зи­ків у сіль­сько­му го­спо­дар­стві стра­ху­валь­ни­кам не­об­хі­дно отри­ма­ти лі­цен­зію на стра­ху­ва­н­ня сіль­сько­го­спо­дар­ської про­ду­кції».

В умо­вах роз­ви­тку ша­храй­ства, у то­му чи­слі й у фі­нан­со­вій сфе­рі, ре­ко­мен­ду­є­мо звер­та­ти ува­гу на на­яв­ність у стра­ху­валь­ни­ка від­по­від­них пов­но­ва­жень на здій­сне­н­ня тих чи ін­ших фун­кцій.

В аспе­кті стра­ху­ва­н­ня сіль­сько­го­спо­дар­ської про­ду­кції не мо­жна об­хо­ди­ти сто­ро­ною і ді­яль­ність не­дер­жав­них стра­хо­вих ком­па­ній. Без­умов­но, впро­ва­дже­н­ня но­во­го ви­ду стра­ху­ва­н­ня пе­ред­ба­чає зна­чні ви­тра­ти для стра­хо­вої ком­па­нії. Однак в умо­вах роз­ви­тку аграр­но­го се­кто­ру еко­но­мі­ки та ви­хо­ду на цей ри­нок но­вих грав­ців, у то­му чи­слі й іно­зем­них, по­пит на та­кий вид стра­ху­ва­н­ня в Укра­ї­ні зро­ста­ти­ме. То­му ком­па­нії, які на­да­ють по­слу­ги у сфе­рі агро­стра­ху­ва­н­ня мо­жуть опи­ни­ти­ся у більш ви­гра­шній си­ту­а­ції, якщо по­рів­ня­ти з кон­ку­рен­та­ми, які від­мов­ля­ться вкла­да­ти у свій роз­ви­ток.

В аспе­кті стра­ху­ва­н­ня сіль­сько­го­спо­дар­ської про­ду­кції не мо­жна об­хо­ди­ти сто­ро­ною і ді­яль­ність не­дер­жав­них

стра­хо­вих ком­па­ній

Екс­пер­тний ви­сно­вок

Не­об­хі­дно ро­зу­мі­ти, що агро­стра­ху­ва­н­ня є най­ефе­ктив­ні­шим ме­то­дом управ­лі­н­ня ри­зи­ка­ми. Це ба­га­то­фун­кціо­наль­ний ін­стру­мент, зда­тний за­оща­ди­ти гро­ші агро­під­при­ємств. Крім то­го на­яв­ність стра­ху­ва­н­ня зав­жди бу­де до­да­тко­вим плю­сом для кре­ди­то­рів.

Вра­хо­ву­ю­чи актив­ний роз­ви­ток агро­про­ми­сло­во­го се­кто­ру еко­но­мі­ки, не­має сум­ні­вів, що агро­стра­ху­ва­н­ня бу­де за­во­йо­ву­ва­ти но­ві по­зи­ції на рин­ку стра­ху­ва­н­ня. У та­ко­му ви­пад­ку, за на­яв­но­сті на­ле­жної під­трим­ки з бо­ку дер­жа­ви, на­ші фер­ме­ри з ча­сом при­йдуть до то­го, щоб стра­ху­ва­ти свою про­ду­кцію.

Під час прийня­т­тя рі­ше­н­ня про стра­ху­ва­н­ня вла­сної про­ду­кції ре­ко­мен­ду­є­мо ре­тель­но під­хо­ди­ти до про­це­су укла­де­н­ня до­го­во­рів стра­ху­ва­н­ня сіль­сько­го­спо­дар­ської про­ду­кції та ма­кси­маль­но пов­но до­слі­ди­ти ін­фор­ма­цію про стра­хо­ву ком­па­нію.

Олег ШЕВ­ЦОВ, юрист МЮК «Але­ксан­дров і пар­тне­ри»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.