Бо­роть­ба з ко­ру­пці­єю за­хли­на­є­ться че­рез кон­ку­рен­цію си­ло­ви­ків

Yurydychna Gazeta - - АНАЛІТИКА - На­зар КУЛЬЧИЦЬКИЙ, го­ло­ва АО «Кульчицький, Ку­ла­ков і Бі­дня­гін»

Ефе­ктив­ність бо­роть­би з ко­ру­пці­єю в Укра­ї­ні пря­мо за­ле­жить від чі­тко­го роз­по­ді­ле­н­ня пов­но­ва­жень ор­га­нів, що здій­сню­ють цю бо­роть­бу. За­ко­но­дав­чо ці пи­та­н­ня вре­гу­льо­ва­ні, але на пра­кти­ці ви­ни­ка­ють си­ту­а­ції, ко­ли бо­роть­бою з ко­ру­пці­єю за­йма­ю­ться всі – по­лі­ція, Слу­жба без­пе­ки, Ген­про­ку­ра­ту­ра, На­ціо­наль­не ан­ти­ко­ру­пцій­не бю­ро (НАБУ) та Спе­ці­а­лі­зо­ва­на ан­ти­ко­ру­пцій­на про­ку­ра­ту­ра (САП).

Як ре­зуль­тат, на­при­клад, СБУ роз­по­чи­нає до­су­до­ве роз­слі­ду­ва­н­ня, а ко­ли спра­ва до­хо­дить до су­ду, той при­ймає рі­ше­н­ня, що слід­чі дії бу­ли не­за­кон­ни­ми, адже ни­ми за­йма­ли­ся ор­га­ни, що не ма­ють пов­но­ва­жень на роз­слі­ду­ва­н­ня та­ких зло­чи­нів. І спра­ва роз­ва­лю­є­ться. Ко­лі­зія ви­ни­кає че­рез те, що пра­во­вих ме­ха­ні­змів для пе­ре­да­чі спра­ви ком­пе­тен­тним ор­га­нам не­має.

Окре­мої ува­ги за­слу­го­вує і той факт, що та­ке «зав­зя­т­тя» всі­ля­ко під­три­му­є­ться пра­кти­чно всі­ма ке­рів­ни­ка­ми пра­во­охо­рон­них ор­га­нів. І від ге­не­раль­но­го про­ку­ро­ра, і від мі­ні­стра вну­трі­шніх справ нам не­о­дно­ра­зо­во до­во­ди­лось чу­ти, що та­ка «кон­ку­рен­ція» між пра­во­охо­рон­ни­ми ор­га­на­ми до­зво­лить під­ви­щи­ти ефе­ктив­ність бо­роть­би з ко­ру­пці­єю.

Як за­кон роз­по­ді­ляє пов­но­ва­же­н­ня між ор­га­на­ми

Ст. 216 Кри­мі­наль­но­го про­це­су­аль­но­го ко­де­ксу Укра­ї­ни чі­тко ви­зна­чає, що­до яких зло­чи­нів ма­ють пра­во про­во­ди­ти до­су­до­ве роз­слі­ду­ва­н­ня ор­га­ни до­су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня. Про­те роз­слі­ду­ва­н­ня біль­шо­сті зло­чи­нів не мо­же «про­сла­ви­ти» до­бле­сних пра­во­охо­рон­ців, то­му всі си­ло­ві ві­дом­ства на­ма­га­ю­ться про­пі­а­ри­ти­ся на роз­слі­ду­ван­ні ко­ру­пцій­них та еко­но­мі­чних зло­чи­нів. Та­кі на­строї пра­во­охо­рон­ців зна­йшли під­трим­ку і се­ред за­ко­но­твор­ців, тож 3.11.2016 у Вер­хов­ній Ра­ді бу­ло за­ре­є­стро­ва­но чер­го­вий за­ко­но­про­ект (№5212), яким про­по­ну­є­ться на­да­ти ге­не­раль­но­му про­ку­ро­ру пра­во змі­ню­ва­ти під­слі­дність справ, роз­слі­ду­ва­н­ня яких на­ле­жить до ви­клю­чної ком­пе­тен­ції На­ціо­наль­но­го ан­ти­ко­ру­пцій­но­го бю­ро Укра­ї­ни.

Зда­є­ться, та­ку дум­ку не по­ді­ля­ють ли­ше са­ме НАБУ та Спе­ці­аль­на ан­ти­ко­ру­пцій­на про­ку­ра­ту­ра. Зокре­ма, 25 сер­пня 2016 р. ке­рів­ник САП На­зар Хо­ло­дни­цький звер­нув­ся до Ви­що­го спе­ці­а­лі­зо­ва­но­го су­ду Укра­ї­ни з роз­гля­ду ци­віль­них і кри­мі­наль­них справ з про­ха­н­ням роз’ясни­ти пи­та­н­ня що­до допу­сти­мо­сті до­ка­зів, отри­ма­них з по­ру­ше­н­ням пра­вил під­слі­дно­сті. Вже 13 ве­ре­сня 2016 р. ВССУ на­дав від­по­відь на це звер­не­н­ня, у якій за­зна­чив, що у ви­пад­ку по­ру­ше­н­ня пра­вил під­слі­дно­сті по­ру­шу­є­ться ви­мо­га що­до за­кон­но­сті дій слід­чо­го та про­ку­ро­ра, га­ран­то­ва­на ч. 1 ст. 9 КПК, а до­ка­зи, зі­бра­ні з по­ру­ше­н­ням пра­вил під­слі­дно­сті, є не­д­опу­сти­ми­ми згі­дно по­ло­жень п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК, оскіль­ки отри­ма­ні шля­хом ре­а­лі­за­ції слід­чим та/або про­ку­ро­ром пов­но­ва­жень, не пе­ред­ба­че­них КПК. У той же час, ч. 4 ці­єї стат­ті вста­нов­лює, що пе­ред­ба­че­ні ці­єю стат­тею до­ка­зи мо­жуть ви­зна­ва­ти­ся не­д­опу­сти­ми­ми на будь-якій ста­дії су­до­во­го роз­гля­ду.

Що це озна­чає на пра­кти­ці, якщо су­ди бу­дуть до­три­му­ва­тись по­зи­ції ВССУ?

Мо­де­лю­ва­н­ня си­ту­а­ції

На­ціо­наль­ною по­лі­ці­єю/СБУ/ ГПУ бу­ло ви­яв­ле­но роз­кра­да­н­ня дер­жав­но­го май­на на су­му, спів­мір­ну рі­чно­му бю­дже­ту рай­цен­тру. За да­ним фа­ктом бу­ло про­ве­де­но роз­слі­ду­ва­н­ня, у хо­ді яко­го зі­бра­но всі не­об­хі­дні до­ка­зи, вста­нов­ле­но осіб, що вчи­ни­ли роз­кра­да­н­ня, по­ві­дом­ле­но їх про пі­до­зру і в подаль­шо­му на­прав­ле­но обви­ну­валь­ний акт до су­ду.

Якщо суд бу­де до­три­му­ва­тись по­зи­ції ВССУ, він по­вер­не обви­ну­валь­ний акт про­ку­ро­ру, оскіль­ки по­ві­дом­ле­н­ня про пі­до­зру бу­ло зро­бле­не осо­бою, яка не ма­ла на те пов­но­ва­жень, і обви­ну­валь­ний акт під­пи­са­но і на­прав­ле­но до су­ду не­пов­но­ва­жною осо­бою. У кра­що­му для про­ку­ро­ра ви­пад­ку суд прийме до роз­гля­ду обви­ну­валь­ний акт і під час пер­шо­го ж за­сі­да­н­ня ви­знає не­д­опу­сти­ми­ми всі до­ка­зи по спра­ві. В ре­зуль­та­ті осо­ба отри­мує ком­пен­са­цію за не­за­кон­не при­тя­гне­н­ня до кри­мі­наль­ної від­по­від­аль­но­сті, а по­лі­ція/СБУ/ГПУ за­яв­ля­ють про про­да­жність укра­їн­ських су­дів.

До­сить ча­сто до­су­до­ве роз­слі­ду­ва­н­ня роз­по­чи­на­ють по­лі­ція/СБУ/ ГПУ, а че­рез де­який час НАБУ чи САП до­хо­дять ви­снов­ку, що спра­ва на­ле­жать до під­слі­дно­сті НАБУ, і по­ста­но­вою ке­рів­ни­ка САП ви­зна­ча­ють та­ку її під­слі­дність. Спра­ва пе­ре­да­є­ться до НАБУ, про­те і в та­ко­му ви­пад­ку не має успі­ху, адже ке­рів­ник САП ви­но­сить по­ста­но­ву, якою до­ру­чає здій­сне­н­ня до­су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня ін­шо­му ор­га­ну до­су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня. Це ро­би­ться на під­ста­ві ч. 5 ст. 216 КПК Укра­ї­ни, про­те у та­ко­му ви­пад­ку має мі­сце під­мі­на по­нять, адже у ст. 36 КПК Укра­ї­ни чі­тко роз­ме­жо­ва­но та­кі пов­но­ва­же­н­ня про­ку­ро­ра, як:

• до­ру­ча­ти ор­га­ну до­су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня про­ве­де­н­ня до­су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня (п. 3 ч. 2 ст. 36);

• до­ру­ча­ти здій­сне­н­ня до­су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня кри­мі­наль­но­го пра­во­по­ру­ше­н­ня ін­шо­му ор­га­ну до­су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня (ч. 5 ст. 36).

Так, пі­сля вне­се­н­ня ві­до­мо­стей до Єди­но­го ре­є­стру до­су­до­вих роз­слі­ду­вань слід­чий, від­по­від­но до ч. 6 ст. 214 КПК, по­ві­дом­ляє про­ку­ро­ра про по­ча­ток до­су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня, і са­ме на цій ста­дії про­ку­рор на­ді­ле­ний пов­но­ва­же­н­ня­ми до­ру­чи­ти йо­го пев­но­му ор­га­ну до­су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня. А от­же, са­ме на цій ста­дії ке­рів­ник САП впра­ві ви­зна­чи­ти під­слі­дність будь-якої спра­ви за НАБУ (на під­ста­ві ч. 5 ст. 216 КПК Укра­ї­ни). Про­те з мо­мен­ту, ко­ли до­ру­че­н­ня що­до здій­сне­н­ня до­су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня на­да­но по­лі­ції/ НАБУ/ГПУ, єди­ним спосо­бом до­ру­чи­ти це роз­слі­ду­ва­н­ня ін­шо­му ор­га­ну є змі­на під­слі­дно­сті на під­ста­ві ч. 5 ст. 36 КПК, ко­тра не на­дає ке­рів­ни­ку САП пов­но­ва­жень що­до змі­ни під­слі­дно­сті на ко­ристь НАБУ. Єди­на згад­ка про НАБУ в цій нор­мі за­бо­ро­няє до­ру­ча­ти спра­ви, від­не­сен­ні до під­слі­дно­сті НАБУ, ін­шим ор­га­нам до­су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня.

Згі­дно по­ло­жень ч. 5 ст. 36 КПК, ге­не­раль­ний про­ку­рор та йо­го за­сту­пни­ки сво­єю об­ґрун­то­ва­ною по­ста­но­вою ма­ють пра­во до­ру­чи­ти здій­сне­н­ня до­су­до­во­го роз­слі­ду­ван- ня кри­мі­наль­но­го пра­во­по­ру­ше­н­ня ін­шо­му ор­га­ну ли­ше у ви­пад­ку не­ефе­ктив­но­сті про­ве­де­н­ня до­су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня.

Су­то те­о­ре­ти­чно на під­ста­ві цих по­ло­жень КПК ке­рів­ник САП має пра­во змі­ни­ти під­слі­дність будь-якої спра­ви, оскіль­ки він є за­сту­пни­ком ге­не­раль­но­го про­ку­ро­ра, яко­му та­ке пра­во на­да­но. Про­те на пра­кти­ці це ви­да­є­ться май­же не­мо­жли­вим, адже КПК на­дає та­ку мо­жли­вість ли­ше у ви­пад­ку не­ефе­ктив­но­сті роз­слі­ду­ва­н­ня. Щоб вста­но­ви­ти не­ефе­ктив­ність роз­слі­ду­ва­н­ня, не­об­хі­дно про­ана­лі­зу­ва­ти ма­те­рі­а­ли кри­мі­наль­но­го про­ва­дже­н­ня, а оскіль­ки ке­рів­ник САП не є про­ку­ро­ром у ньо­му, ма­те­рі­а­ли йо­му мо­жуть і не на­да­ти. І на­віть якщо про­ку­ро­ри САП змо­жуть до­ве­сти не­ефе­ктив­ність роз­слі­ду­ва­н­ня, вар­то пам’ята­ти, що ге­не­раль­ний про­ку­рор мо­же ска­су­ва­ти рі­ше­н­ня ке­рів­ни­ка САП, якщо вва­жає йо­го не­за­кон­ним. Крім то­го, спір що­до під­слі­дно­сті справ НАБУ, згі­дно по­ло­жень ч. 5 ст. 218 КПК, та­кож ви­рі­шує ге­не­раль­ний про­ку­рор, і ви­да­є­ться пра­кти­чно не­ре­аль­ним, що він до­зво­лить ке­рів­ни­ку САП ро­би­ти ви­снов­ки що­до не­ефе­ктив­но­сті роз­слі­ду­ва­н­ня, осо­бли­во, якщо це роз­слі­ду­ва­н­ня ГПУ.

Нас за­пев­ня­ють, що кон­ку­рен­ція між пра­во­охо­рон­ни­ми ор­га­на­ми під­ви­щить ефе­ктив­ність бо­роть­би з ко­ру­пці­єю

Якщо ж спра­ву бу­де пе­ре­да­но НАБУ з по­ру­ше­н­ням ви­мог КПК, ви­сно­вок ВССУ що­до по­ру­ше­н­ня пра­вил під­слі­дно­сті має бу­ти за­сто­со­ва­ний і до НАБУ з САП. Адже во­ни так са­мо по­ру­шать ви­мо­гу за­кон­но­сті, на яку звер­нув ува­гу ВССУ, і як на­слі­док, усі їх дії бу­дуть не­за­кон­ни­ми, а до­ка­зи – за­ві­до­мо не­д­опу­сти­ми­ми.

От­же, сьо­го­дні скла­ла­ся си­ту­а­ція, за якої роз­слі­ду­ва­н­ня спра­ви з по­ру­ше­н­ням пра­вил під­слі­дно­сті ма­ти­ме на­слід­ком ні­кчем­ність та­ко­го роз­слі­ду­ва­н­ня, а за­кон­ні ме­то­ди пе­ре­да­чі спра­ви на­ле­жно­му ор­га­ну від­су­тні. На мою фа­хо­ву дум­ку, без­спір­ним є те, що САП по­вин­на ма­ти пов­но­ва­же­н­ня для пе­ре­да­чі справ НАБУ, про­те це пи­та­н­ня має бу­ти на­ле­жним чи­ном уре­гу­льо­ва­не на за­ко­но­дав­чо­му рів­ні.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.