У Ки­є­ві від­був­ся фо­рум «Су­ди та ЗМІ: си­нер­гія за­ра­ди май­бу­тньо­го»

У Ки­є­ві від­був­ся фо­рум «Су­ди та ЗМІ: си­нер­гія за­ра­ди май­бу­тньо­го»

Yurydychna Gazeta - - ГО­ЛОВ­НА СТО­РІН­КА - Ан­на РО­ДЮК, ре­да­ктор «Юри­ди­чної Га­зе­ти»

Від­кри­тість ді­яль­но­сті су­ду є фун­да­мен­таль­ною скла­до­вою ста­нов­ле­н­ня ін­сти­ту­ту де­мо­кра­тії. Ко­му­ні­ка­ція пред­став­ни­ків су­до­вої си­сте­ми з гро­мад­ські­стю, за­со­ба­ми ма­со­вої ін­фор­ма­ції, від­кри­тий діа­лог слу­жи­те­лів Фе­мі­ди з су­спіль­ством – це ва­жли­вий крок на шля­ху до роз­бу­до­ви не­за­ле­жної та ефе­ктив­ної су­до­вої вла­ди в Укра­ї­ні.

Про те, як су­до­вій си­сте­мі та за­со­бам ма­со­вої ін­фор­ма­ції зна­йти то­чки до­ти­ку для по­бу­до­ви ефе­ктив­них вза­є­мо­від­но­син, як пред­став­ни­ки ме­діа ба­чать ро­бо­ту суд­дів, а су­до­ва вла­да – пра­цю жур­на­лі­стів, 22 трав­ня ц.р. го­во­ри­ли уча­сни­ки пер­шо­го за­галь­но­на­ціо­наль­но­го фо­ру­му «Не­за­ле­жні су­ди та віль­ні ЗМІ: си­нер­гія за­ра­ди май­бу­тньо­го». За­хід був ор­га­ні­зо­ва­ний за спри­я­н­ня ка­над­сько­го про­е­кту «Під­трим­ка су­до­вої ре­фор­ми в Укра­ї­ні».

Ві­та­ю­чи уча­сни­ків фо­ру­му, го­ло­ва Ви­щої ра­ди пра­во­су­д­дя Ігор Бе­не­ди­сюк ви­сло­вив пе­ре­ко­на­н­ня, що у про­це­сі по­бу­до­ви не­за­ле­жної су­до­вої си­сте­ми суд­ді та жур­на­лі­сти по­вин­ні бу­ти ко­ле­га­ми, ді­я­ти спіль­но. «На цьо­му шля­ху ми шу­ка­є­мо са­ме ко­лег, одно­дум­ців. Це має бу­ти не ли­ше ВРП, ВСУ чи ВККС – це має ро­би­ти все су­спіль­ство. Про те, що су­дам тре­ба до­ві­ря­ти, ма­ють ска­за­ти жур­на­лі­сти. Ко­ли бу­де не­за­ле­жний суд, ЗМІ та­кож змо­жуть по­чу­ва­ти се­бе не­за­ле­жни­ми», – під­кре­слив він.

За­сту­пник ди­ре­кто­ра від­ді­лу між­на­ро­дної спів­пра­ці по­соль­ства Ка­на­ди в Укра­ї­ні Дже­ні­фер Ку­пер на­зва­ла фо­рум осо­бли­вою по­ді­єю. Во­на вва­жає, що ко­му­ні­ка­ція су­до­вої си­сте­ми зі ЗМІ є ва­жли­вою у кон­текс­ті за­без­пе­че­н­ня без­сто­рон­но­сті су­до­вої си­сте­ми. То­му як ме­ту за­хо­ду спі­кер від­зна­чи­ла по­шук най­кра­щих шля­хів та­кої спів­пра­ці. «Ка­на­да від­да­на Укра­ї­ні у під­трим­ці роз­бу­до­ви дер­жа­ви, яка за­сно­ва­на на прин­ци­пах вер­хо­вен­ства пра­ва», – за­зна­чи­ла па­ні Ку­пер.

«За ро­ки не­за­ле­жної Укра­ї­ни су­до­ва си­сте­ма ще ні­ко­ли не пе­ре­бу­ва­ла у на­стіль­ки пла­чев­но­му ста­ні», – за­зна­чив го­ло­ва Вер­хов­но­го Су­ду Укра­ї­ни Яро­слав Ро­ма­нюк. За йо­го сло­ва­ми, у по­шу­ках від­по­від­ей на про­блем­ні пи­та­н­ня у сво­їй ро­бо­ті су­ди вда­ю­ться до рі­зних ме­то­дів, зокре­ма до ство­ре­н­ня рі­зно­ма­ні­тних асо­ці­а­цій суд­дів. У цьо­му не­має ні­чо­го по­га­но­го, якщо ро­бо­та ве­де­ться кон­стру­ктив­но. «Але по фа­кту ді­яль­ність цих асо­ці­а­цій вно­сить ще біль­ший роз­кол у су­до­ву си­сте­му, – за­ува­жив го­ло­ва ВСУ. – Хо­ті­ло­ся б, щоб но­во­ство­ре­ні асо­ці­а­ції не пе­ре­йма­лись яки­мись фі­ло­соф­ськи­ми про­бле­ма­ми, а ви­рі­шу­ва­ли пра­кти­чні пи­та­н­ня». Та­ки­ми пи­та­н­ня­ми спі­кер на­звав до­по­мо­гу су­д­дям за­йма­ти пра­во­ву по­зи­цію у тих ви­пад­ках, з яки­ми во­ни ще не зі­штов­ху­ва­лись. Асо­ці­а­ції ма­ють до­по­ма­га­ти су­д­дям ро­зі­бра­тись у то­му, яким по­ви­нен бу­ти су­ча­сний слу­жи­тель Фе­мі­ди. На­то­мість, на пе­ре­ко­на­н­ня па­на Ро­ма­ню­ка, ми спо­сте­рі­га­є­мо ін­шу си­ту­а­цію – ко­ли асо­ці­а­ції ли­ше по­пу­ля­ри­зу­ють окре­мих суд­дів.

Ви­ко­нав­чий ди­ре­ктор Ін­сти­ту­ту ма­со­вої ін­фор­ма­ції Окса­на Ро­ма­нюк від­зна­чи­ла, що ре­фор­ма пра­во­су­д­дя є клю­чо­вою, то­му до неї й при­ку­та ува­га ме­діа. На­рі­жни­ми ка­ме­ня­ми вза­є­мо­від­но­син між су­да­ми та ЗМІ во­на на­зва­ла фі­кса­цію су­до­вих за­сі­дань, за­хист прав жур­на­лі­стів у су­дах і пи­та­н­ня ко­му­ні­ка­ції між су­д­дя­ми та жур­на­лі­ста­ми. «Близь­ко 40% ін­фор­ма­ції про су­ди – це пе­ре­пи­са­ні прес-ре­лі­зи. Суд­ді са­мо­стій­но пра­кти­чно ні­чо­го не ко­мен­ту­ють, в основ­но­му це ро­блять адво­ка­ти», – на­го­ло­си­ла до­по­від­ач і на­ве­ла при­кла­ди, ко­ли че­рез від­су­тність ко­му­ні­ка­ції жур­на­лі­сти не­пра­виль­но тра­кту­ва­ли су­до­ві рі­ше­н­ня або не­вір­но ін­тер­пре­ту­ва­ли су­до­ві тер­мі­ни. Во­на ви­сло­ви­ла спо­ді­ва­н­ня, що най­ближ­чим ча­сом ці пи­та­н­ня бу­дуть ви­рі­ше­ні.

Ви­ко­нав­чий ди­ре­ктор ГО «Де­те­ктор ме­діа» Ді­а­на Ду­цик на­зва­ла фо­рум ва­жли­вим ще й то­му, що сто­сун­ки між жур­на­лі­ста­ми та су­д­дя­ми сьо­го­дні вкрай не­за­до­віль­ні, суд­ді не­рід­ко ста­ють ге­ро­я­ми скан­даль­них жур­на­ліст­ських роз­слі­ду­вань. Тож су­д­дям та жур­на­лі­стам тре­ба шу­ка­ти то­чки до­ти­ку. «Жур­на­лі­сти й суд­ді ма­ють ба­га­то спіль­но­го, адже і ті, й ін­ші є шу­ка­ча­ми істи­ни, – від­зна­чи­ла до­по­від­ач. – Крім то­го, рі­вень до­ві­ри і до жур­на­лі­стів, і до суд­дів сьо­го­дні є кри­ти­чно низь­ким. То­му на­шою ме­тою має бу­ти від­нов­ле­н­ня до­ві­ри до за­ко­ну як та­ко­го».

Про­блем­ні пи­та­н­ня вза­є­мо­дії

Сво­ї­ми по­гля­да­ми на по­ня­т­тя від­кри­то­сті су­ду по­ді­лив­ся су­д­дя Львів­сько­го окру­жно­го адмі­ні­стра­тив­но­го су­ду Оле­ксандр Са­се­вич. За йо­го сло­ва­ми, ко­ли звер­ну­тись, при­мі­ром, до «Ві­кі­пе­дії» з пи­та­н­ням, що та­ке від­кри­тість, отри­ма­є­мо від­по­відь: це го­тов­ність впу­сти­ти пар­тне­ра у свій світ – со­ці­аль­ний та осо­би­стий. «На мій по­гляд, за­ко­но­да­вець дає та­ку мо­жли­вість за­со­бам ма­со­вої ін­фор­ма­ції. У пи­та­н­нях ко­му­ні­ка­ції су­до­вої вла­ди із за­со­ба­ми ма­со­вої ін­фор­ма­ції ми сьо­го­дні да­є­мо фо­ру ба­га­тьом за­хі­дним кра­ї­нам», – вва­жає су­д­дя.

Окре­мо спі­кер зу­пи­нив­ся на ме­ті ро­бо­ти суд­ді-спі­ке­ра: «Він не мо­же ко­мен­ту­ва­ти су­до­ві рі­ше­н­ня, а ви­сту­пає як «пе­ре­кла­дач» їх на зро­зумі­лу мо­ву, тоб­то є «міс­тком» між су­до­вою вла­дою та су­спіль­ством». Оди ро­бо­ті су­до­вої вла­ди, на дум­ку О. Са­се­ви­ча, жур­на­лі­сти пи­са­ти не ма­ють, про­те во­ни по­вин­ні оці­ню­вав та по­да­ва­ти ін­фор­ма­цію об’єктив­но. На­при­клад, опи­су­ю­чи по­зи­цію одні­єю сто­ро­ни, ма­ють бра­ти ко­мен­тар з ці­єї те­ми і в ін­шої.

На дум­ку ке­рів­ни­ка на­прям­ку «Ме­діа пра­во» Цен­тру де­мо­кра­тії та вер­хо­вен­ства пра­ва Ві­ти Во­ло­дов­ської, рі­вень до­ві­ри до су­до­вої вла­ди в Укра­ї­ні дій­сно не є ви­со­ким. Роль жур­на­лі­стів у де­мо­кра­ти­чно­му су­спіль­стві – до­но­си­ти су­спіль­но ва­жли­ву ін­фор­ма­цію. Зви­чай­но, жур­на­ліст має пра­во і ча­сом на­віть по­ви­нен кри­ти­ку­ва­ти, але кри­ти­ка і без­під­став­ні на­пад­ки – рі­зні по­нят- тя. Втім, щоб ме­дій­ни­ки по­да­ва­ли об’єктив­ну ін­фор­ма­цію, їм не­об­хі­дно на­да­ти до­ступ до неї – за­без­пе­чи­ти гла­сність су­до­во­го про­це­су та на­да­ти до­ступ до су­до­вих рі­шень.

Ме­діа-юрист Лю­дми­ла Опри­шко роз­по­ві­ла про об’єктив­ні обме­же­н­ня у ро­бо­ті су­дів. За її сло­ва­ми, пра­во сво­бо­ди ви­слов­лю­ва­н­ня мо­же обме­жу­ва­тись з ме­тою за­хи­сту ав­то­ри­те­ту та не­упе­ре­дже­но­сті пра­во­су­д­дя. Це пов’яза­но з тим, що за­без­пе­че­н­ня ав­то­ри­те­ту су­до­вої гіл­ки вла­ди ві­ді­грає над­зви­чай­но ва­жли­ву роль – щоб ефе­ктив­но ке­ру­ва­ти дер­жа­вою, ор­га­ни вла­ди по­вин­ні ма­ти ав­то­ри­тет.

За сло­ва­ми па­ні Опри­шко, у за­ко­ні є чі­тко пе­ред­ба­че­ні ви­пад­ки, ко­ли су­до­ве за­сі­да­н­ня про­хо­дить у за­кри­то­му ре­жи­мі. Але біль­шість про­блем з ко­му­ні­ка­ці­я­ми ви­ни­кає у від­кри­тих за­сі­да­н­нях, ко­ли не­об­хі­дно узго­ди­ти ін­те­ре­си пра­во­су­д­дя з тим, щоб су­спіль­ство ба­чи­ло, як пра­цю­ють су­ди. На пе­ре­ко­на­н­ня до­по­від­а­ча, ЗМІ – це той ка­нал, че­рез який по­ши­рю­є­ться ін­фор­ма­ція про ро­бо­ту су­дів. «Хо­чеш не хо­чеш, а жур­на­лі­сти та суд­ді все одно вза­є­мо­пов’яза­ні, – під­кре­сли­ла екс­перт. – Однак не­дар­ма фа­хів­ці на­го­ло­шу­ють, що ефе­ктив­на ко­му­ні­ка­ція – це не та ін­фор­ма­ція, яка від те­бе ви­хо­дить, а та, що до те­бе до­хо­дить. І до­бре, що остан­нім ча­сом су­ди на­ла­што­ва­ні на більш від­кри­тий фор­мат ро­бо­ти».

На­ла­го­дже­н­ня ко­му­ні­ка­цій: між­на­ро­дний до­свід

Су­д­дя Су­ду Ко­ро­лів­ської ла­ви про­він­ції Са­ска­че­ван (Ка­на­да) Тед За­же­чний роз­по­вів про су­до­ві іні­ці­а­ти­ви для по­кра­ще­н­ня ро­бо­ти з ме­діа у Ка­на­ді. За йо­го сло­ва­ми, для то­го, щоб по­бу­ду­ва­ти вза­є­мо­дію між су­да­ми та ЗМІ, на пра­кти­ці тре­ба за­без­пе­чи­ти від­кри­тий до­ступ жур­на­лі­стів до су­до­вих до­ку­мен­тів. Та­кий до­ступ має бу­ти на­да­ний аб­со­лю­тно усім ЗМІ.

«Ми спри­я­є­мо про­ве­ден­ню так зва­них усних бри­фін­гів для ЗМІ, щоб

жур­на­лі­сти мо­гли ді­зна­ти­ся про су­до­ві рі­ше­н­ня зро­зумі­лою та до­сту­пною мо­вою. Ви­щий суд Ка­на­ди має офі­цій­ну осо­бу, ко­тра до­по­ма­гає пред­став­ни­кам ЗМІ, опи­сує усі но­та­тки, які ми ви­да­є­мо для пре­си. Ця осо­ба не є ре­чни­ком су­ду – во­на про­сто по­яснює юри­ди­чний ба­зис пев­ної спра­ви «лю­дя­ною» мо­вою», – по­яснив екс­перт і до­дав, що суд­ді пра­цю­ють із жур­на­лі­ста­ми у осо­бли­во­му, «за­кри­то­му» ре­жи­мі. Це озна­чає, що жур­на­лі­стам у за­кри­то­му по­ряд­ку по­ві­дом­ля­ють прийня­те рі­ше­н­ня до йо­го ого­ло­ше­н­ня, тоб­то пред­став­ни­ки пре­си за­зда­ле­гідь зна­ють, яке рі­ше­н­ня бу­де ого­ло­ше­но. З ети­чних мір­ку­вань, зви­чай­но, про це ні­ко­му за­зда­ле­гідь не по­ві­дом­ля­ють.

Про роль прес-се­кре­та­ря су­ду роз­по­ві­ла за­сту­пник ке­рів­ни­ка апа­ра­ту Ові­діо­поль­сько­го ра­йон­но­го су­ду Оде­ської обла­сті Іри­на Па­ла­мар­чук. За її сло­ва­ми, у на­ла­го­джен­ні які­сної ко­му­ні­ка­ції зі ЗМІ суд ста­вить пе­ред со­бою та­кі зав­да­н­ня, як ін­фор­му­ва­н­ня та про­сві­та, по­кра­ще­н­ня ро­зу­мі­н­ня йо­го ро­бо­ти і за­лу­че­н­ня пре­си. Зав­да­н­ня прес-се­кре­та­ря у цих на­прям­ках по­ля­га­ють у на­сту­пно­му:

• здій­сне­н­ня ана­лі­зу ці­льо­вої ау­ди­то­рії;

• роз­роб­ка ко­му­ні­ка­цій­ної стра­те­гії су­ду;

• за­без­пе­че­н­ня роз­ви­тку ін­фор­ма­цій­них зв’яз­ків між су­дом та від­ві­ду­ва­ча­ми су­ду, дер­жав­ни­ми уста­но­ва­ми, ЗМІ то­що;

• на­ла­го­дже­н­ня кон­та­ктів з ор­га­на­ми дер­жав­ної вла­ди;

• під­го­тов­ка зві­тів, прес-ре­лі­зів, прес-анон­сів, бри­фін­гів;

• на­пов­не­н­ня офі­цій­но­го веб­сай­ту су­ду; • мо­ні­то­ринг ЗМІ; • ко­ор­ди­на­ція про­ве­де­н­ня ін­терв’ю.

Су­д­дя-спі­кер го­спо­дар­сько­го су­ду Хар­ків­ської обла­сті Те­тя­на Су­яр­ко роз­по­ві­ла про роль суд­ді-спі­ке­ра у на­ла­го­джен­ні ко­му­ні­ка­цій зі ЗМІ. За її сло­ва­ми, ідея ін­сти­ту­ту суд­ді­спі­ке­ра бу­ла за­по­зи­че­на у Ні­дер­лан­дах. На сьо­го­дні в Укра­ї­ні у 75 су­дах обра­но суд­дів-спі­ке­рів. Клю­чо­вим фа­кто­ром при їх ви­бо­рі, на пе­ре­ко­на­н­ня па­ні Су­яр­ко, має бу­ти сприйня­т­тя та­ко­го суд­ді су­спіль­ством, а не су­до­вою та юри­ди­чною спіль­но­тою.

Не­зва­жа­ю­чи на те, що ін­сти­тут суд­ді-спі­ке­ра пра­цює ли­ше з бе­ре­зня 2015 р., він уже має пев­ні до­ся­гне­н­ня. «Зокре­ма, бу­ло про­ве­де­но ряд тре­нін­гів у всіх ре­гіо­нах Укра­ї­ни із за­лу­че­н­ням від­по­від­них фа­хів­ців. Ро­бо­та у цьо­му на­прям­ку дає свої ре­зуль­та­ти, але тра­ди­цію по­трі­бно фор­му­ва­ти по­сту­по­во, чим ми й за­йма­є­мось», – на­го­ло­си­ла до­по­від­ач. По­са­да суд­ді­спі­ке­ра вже й сьо­го­дні вва­жа­є­ться пре­сти­жною, про­те ста­тус – це, перш за все, обов’язок. Тож пер­спе­кти­ви ці­єї про­фе­сії за­ле­жа­ти­муть від стра­те­гії роз­ви­тку, яку обе­ре для се­бе ко­жен су­д­дя-спі­кер та пред­став­ник ЗМІ.

Про­фе­сор по­лі­то­ло­гії, пра­ва і кри­мі­но­ло­гії Уні­вер­си­те­ту То­рон­то (Ка­на­да) Пі­тер Со­ло­мон роз­по­вів про по­рів­няль­ний до­свід іно­зем­них кра­їн у сфе­рі ко­му­ні­ка­цій су­дів і ЗМІ. За йо­го сло­ва­ми, у сві­ті є дві ко­му­ні­ка­цій­ні мо­де­лі: єв­ро­пей­ська, ко­ли ко­му­ні­ка­цій­ні фун­кції здій­снює го­ло­ва су­ду, і аме­ри­кан­ська, у якій пов­но­ва­же­н­ня у цій ча­сти­ні на­ле­жать су­д­дям-спі­ке­рам або ж фа­хів­цям у сфе­рі ко­му­ні­ка­цій. Що­прав­да, де­які кра­ї­ни пі­шли шля­хом об’єд­на­н­ня цих двох мо­де­лей.

Най­більш ці­ка­вим для Укра­ї­ни, за сло­ва­ми екс­пер­та, бу­де до­свід Іспа­нії. Там, ви­хо­дя­чи з низь­ко­го рів­ня до­ві­ри до су­дів, бу­ла роз­ро­бле­на но­ва стра­те­гія ко­му­ні­ка­ції. Бу­ли вве­де­ні но­ві шта­тні оди­ни­ці – фа­хів­ці з пи­тань ко­му­ні­ка­ції, а фун­кції го­лов­но­го спі­ке­ра від усі­єї су­до­вої си­сте­ми бу­ли пе­ре­да­ні ор­га­ну, який є ана­ло­гом укра­їн­ської Ви­щої ра­ди пра­во­су­д­дя. Та­ким же шля­хом пі­шли й ба­га­то ін­ших єв­ро­пей­ських кра­їн, у яких пов­но­ва­же­н­ня що­до суд­дів­ської кар’єри бу­ли пе­ре­да­ні від по­лі­ти­чних ор­га­нів або ж ви­ко­нав­чої вла­ди (мі­ні­стер­ства юсти­ції) спе­ці­аль­но­му ор­га­ну су­до­вої си­сте­ми – Ви­щій ра­ді юсти­ції.

Про­фе­сор Со­ло­мон на­го­ло­сив, що ре­пу­та­ція су­дів та суд­дів скла­да­є­ться не ли­ше з то­го, як ме­діа пре­зен­ту­ють їх ро­бо­ту, ай з то­го, як ве­де­ться управ­лі­н­ня су­до­вою гіл­кою вла­ди. Ду­же ба­га­то кра­їн ство­ри­ли силь­ні ор­га­ни управ­лі­н­ня, оскіль­ки на­ма­га­лись по­зба­ви­тись від впли­ву ви­ко­нав­чої вла­ди на свою ро­бо­ту.

У по­шу­ках спіль­них цін­но­стей

До­по­відь за­сту­пни­ка го­ло­ви Оде­сько­го ОАС Ел­ли Ка­та­є­вої бу­ла при­свя­че­на те­мі «Єв­ро­пей­ський суд на за­хи­сті сво­бо­ди сло­ва та ав­то­ри­те­ту су­ду». Спі­кер на­ве­ла для при­кла­ду кіль­ка рі­шень ЄСПЛ, що від­обра­жа­ють йо­го по­зи­цію з пи­тань до­три­ма­н­ня та­ких прин­ци­пів, як сво­бо­да сло­ва та ав­то­ри­тет су­ду. Це, зокре­ма, та­кі рі­ше­н­ня, як «Сан­ді Таймс» про­ти Спо­лу­че­но­го Ко­ро­лів­ства», «Хен­ді­сайд про­ти Спо­лу­че­но­го Ко­ро­лів­ства», «Бар­фод про­ти Да­нії».

На пи­та­н­нях ети­чних стан­дар­тів у ді­яль­но­сті суд­ді зу­пи­ни­лась ве­ду­ча про­гра­ми «До­су­ди­ли­ся» те­ле­ка­на­лу но­вин «24» Алі­са Юр­чен­ко. За її сло­ва­ми, пер­ше, чо­го очі­кує жур­на­ліст від суд­ді, це по­ва­га. Про­те у пра­кти­ці жур­на­ліс­тки був ви­па­док, ко­ли її зні­маль­ну гру­пу не допу­сти­ли на су­до­ве за­сі­да­н­ня, по­си­ла­ю­чись на не­пра­виль­но оформ­ле­не кло­по­та­н­ня. Дру­ге, чо­го че­кає жур­на­ліст – не­упе­ре­дже­ність. Тре­тє – щоб су­д­дя був го­то­вий до го­стрих за­пи­тань. «Ро­зу­мію, що ча­сто за­пи­та­н­ня бу­ва­ють го­стрі й на дум­ку суд­ді не­до­ре­чні. Але це про­фе­сій­ний обов’язок ко­жно­го жур­на­лі­ста – ста­ви­ти їх. Ми, жур­на­лі­сти, кри­ти­ку­є­мо не то­му, що нам це по­до­ба­є­ться, а то­му, що це наш про­фе­сій­ний обов’язок», – за­ува­жи­ла па­ні Юр­чен­ко.

«З ін­шо­го бо­ку ба­ри­ка­ди» ви­сту­пи­ла су­д­дя Апе­ля­цій­но­го су­ду Кі­ро­во­град­ської обла­сті Сві­тла­на Яков­лє­ва. Во­на ви­сві­тли­ла пи­та­н­ня ети­чних стан­дар­тів у ді­яль­но­сті жур­на­лі­стів очи­ма суд­ді. За її сло­ва­ми, суд­ді хо­чуть, щоб їх ро­бо­та ви­сві­тлю­ва­ла­ся пов­но, об’єктив­но та не­упе­ре­дже­но, че­ка­ють про­я­вів по­ва­ги та до­три­ма­н­ня ети­чних та мо­раль­них стан­дар­тів. Як свід­чить ста­ти­сти­ка, остан­нім ча­сом у ЗМІ пу­блі­ку­є­ться ба­га­то кри­ти­чних за­ува­жень що­до суд­дів. У той же час, є ба­га­то по­зи­тив­ної ін­фор­ма­ції про ро­бо­ту суд­дів по за­хи­сту прав гро­ма­дян, але зде­біль­шо­го во­на чо­мусь за­ли­ша­є­ться по­за ува­гою пре­си.

На дум­ку суд­ді, якщо жур­на­лі­сти ви­ма­га­ють від суд­дів до­три­ма­н­ня Ко­де­ксу суд­дів­ської ети­ки, то суд­ді, у свою чер­гу, хо­чуть ба­чи­ти до­три­ма­н­ня ети­чних стан­дар­тів у ро­бо­ті жур­на­лі­стів. Це, перш за все, по­да­н­ня ін­фор­ма­ції до­сто­вір­но та по­ва­га до пре­зум­пції не­ви­ну­ва­то­сті.

Адво­ка­тка, жур­на­ліс­тка, ве­ду­ча про­е­ктів «Гро­мад­сько­го ра­діо» Ла­ри­са Де­ни­сен­ко скон­цен­тру­ва­лась на до­ві­рі та ефе­ктив­ній ко­му­ні­ка­ції ме­діа та су­до­вої вла­ди. Во­на по­ві­до­ми­ла, що цьо­го ро­ку в Укра­ї­ні бу­ло про­ве­де­но ши­ро­ко­мас­шта­бне опи­ту­ва­н­ня що­до до­три­ма­н­ня прав лю­ди­ни. Одне з йо­го пи­тань зву­ча­ло так: «Який спо­сіб є най­більш ефе­ктив­ним для за­хи­сту прав лю­ди­ни?» Рей­тинг від­по­від­ей ви­явив­ся на­сту­пний: 1 мі­сце – звер­не­н­ня до ЗМІ, 2 – звер­не­н­ня до ЄСПЛ, 3 – зне­ві­ра у мо­жли­во­сті за­хи­сту прав лю­ди­ни в прин­ци­пі; 4 – до­по­мо­га ро­ди­чів та дру­зів. І ли­ше на 5 мі­сці – звер­не­н­ня до су­ду.

На дум­ку па­ні Де­ни­сен­ко, про кри­зу до­ві­ри до су­дів ми мо­же­мо го­во­ри­ти аб­со­лю­тно від­кри­то та че­сно. Жур­на­ліст та су­д­дя – про­фе­сії під­ви­ще­но­го ре­пу­та­цій­но­го ри­зи­ку. Що мо­жна ро­би­ти, ко­ли не­має до­ві­ри? Шу­ка­ти то­чки спів­пра­ці або оби­ра­ти ме­ді­а­то­рів, щоб на­ла­го­джу­ва­ти спів­пра­цю. Від­кри­тість як прин­цип ді­яль­но­сті су­до­вої вла­ди є над­зви­чай­но ва­жли­вою. Про­те й жур­на­лі­сти у цьо­му пла­ні де­що не­до­пра­цьо­ву­ють – зокре­ма, у то­му, що не­до­ста­тньо чі­тко по­ясню­ють ва­жли­вість усіх про­це­сів у су­до­вій си­сте­мі, що на­ра­зі від­бу­ва­ю­ться.

Пер­ший крок зро­бле­но

За ре­зуль­та­та­ми фо­ру­му бу­ла прийня­та ре­зо­лю­ція «Пра­во­ва дер­жа­ва – спіль­на спра­ва та від­по­від­аль­ність». Крім то­го, уча­сни­ки за­хо­ду ді­йшли зго­ди що­до ство­ре­н­ня все­укра­їн­сько­го ко­мі­те­ту «Су­ди та ЗМІ», що роз­ро­бить пра­ви­ла вза­є­мо­дії між су­да­ми та ме­діа і бу­де зу­стрі­ча­тись на по­стій­ній осно­ві для ефе­ктив­но­го ви­рі­ше­н­ня про­блем та вдо­ско­на­ле­н­ня си­сте­ми вза­є­мо­дії су­до­вої вла­ди із за­со­ба­ми ма­со­вої ін­фор­ма­ції.

Ре­пу­та­ція су­дів та суд­дів скла­да­є­ться не ли­ше з то­го, як ме­діа пре­зен­ту­ють їх ро­бо­ту

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.