Сер­гій МУДРУК: «Ре­ко­мен­дую Мін’юсту про­дов­жи­ти онов­ле­н­ня те­стів для при­ва­тних ви­ко­нав­ців, але не пу­блі­ку­ва­ти їх»

Yurydychna Gazeta - - ГОЛОВНА СТОРІНКА -

Не за го­ра­ми той день, ко­ли при­ва­тні ви­ко­нав­ці по­чнуть пра­цю­ва­ти в Укра­ї­ні. Мі­ні­стер­ство юсти­ції вже всти­гло про­те­сту­ва­ти та ви­да­ти сві­до­цтва пер­шій хви­лі охо­чих опа­ну­ва­ти но­ву про­фе­сію. Однак у тих, хто склав іспит, а та­кож у тих, хто не склав йо­го, за­ли­ши­ло­ся чи­ма­ло пи­тань що­до ква­лі­фі­спи­ту, який скла­дав­ся з трьох ета­пів – те­сту­ва­н­ня, си­ту­а­цій­но­го та пра­кти­чно­го зав­да­н­ня. «Юри­ди­чна Га­зе­та» ви­рі­ши­ла ді­зна­ти­ся про спе­ци­фі­ку оці­ню­ва­н­ня кан­ди­да­тів з по­зи­ції те­сто­ло­гії. От­же, про тон­ко­щі те­сту­ва­н­ня нам роз­по­вів пре­зи­дент МГО «Уні­вер­саль­на ек­за­ме­на­цій­на ме­ре­жа» (да­лі – УЕМ) Сер­гій МУДРУК

– Па­не Сер­гію, як дав­но УЕМ за­йма­є­ться роз­роб­кою осві­тніх те­стів? Як вам пра­цю­є­ться на укра­їн­сько­му рин­ку?

– Ко­ман­да УЕМ існує вже 15 ро­ків і на­ші те­сти про­во­дя­ться в 11 кра­ї­нах. З дер­жав­ни­ми уста­но­ва­ми спів­пра­цю­є­мо у 4-х кра­ї­нах. В Укра­ї­ні пер­ші на­ші кон­та­кти з держ ре­гу­ля­то­ра­ми при­па­ли на 2007–2008 рр. Пра­цю­ю­чи з Мін’юстом, я ма­ло не впер­ше мав спра­ву з си­ту­а­ці­єю, ко­ли чи­нов­ни­ки на­справ­ді бу­ли го­то­ві слу­ха­ти фа­хів­ців, як пра­виль­но бу­ду­ва­ти си­сте­му ква­лі­фі­ка­цій­но­го філь­тру. В Укра­ї­ні це най­кра­щий пре­це­дент. Йо­го не­мо­жли­во по­рів­ню­ва­ти з ін­ши­ми до­бо­ра­ми (на­при­клад, но­та­рі­у­сів, про­ку­ро­рів то­що). На мою дум­ку, ство­ре­н­ня но­вої про­фе­сії при­ва­тно­го ви­ко­нав­ця, з по­зи­ції те­сто­ло­гії та ква­лі­фі­ка­цій­ної ча­сти­ни кон­кур­су, є хре­сто­ма­тій­ним, по­зи­тив­ним при­кла­дом стар­ту. Якщо на­ле­жним чи­ном бу­де сфор­мо­ва­но ор­га­ни са­мов­ря­ду­ва­н­ня, то від цьо­го за­ле­жа­ти­ме, на­скіль­ки успі­шним ста­не впро­ва­дже­н­ня ін­сти­ту­ту при­ва­тно­го ви­ко­на­н­ня.

– На Ва­шу дум­ку, це сер­йо­зно мо­же впли­ну­ти на фор­му­ва­н­ня ін­сти­ту­ту при­ва­тно­го ви­ко­на­н­ня?

– Ми про­во­ди­мо сер­ти­фі­ка­цій­ні, лі­цен­зій­ні іспи­ти для пев­ної кіль­ко­сті са­мо­ор­га­ні­зо­ва­них про­фе­сій­них спіль­нот, то­му мо­же­мо спо­сте­рі­га­ти впро­довж ба­га­тьох ро­ків за до­лею рі­зних про­фе­сій та сце­на­рі­їв (як по­зи­тив­них, так і не­га­тив­них) їхньо­го роз­ви­тку. Ми спо­гля­да­ли за тим, що від­бу­ва­є­ться, ко­ли осо­би, які є обра­ни­ми пред­став­ни­ка­ми про­фе­сії, по­чи­на­ють іно­ді пра­виль- но, а іно­ді не­пра­виль­но здій­сню­ва­ти са­мо­ре­гу­ля­цію. Пов­то­рю­ся, що на­ра­зі старт ду­же вда­лий, але на­скіль­ки пра­виль­но бу­де за­пу­ще­на ро­бо­та про­фе­сій­ної асо­ці­а­ції, на­скіль­ки пра­виль­но во­на по­чне ре­гу­лю­ва­ти вла­сну про­фе­сію – це мо­жна бу­де по­ба­чи­ти че­рез рік або два.

– Ба­га­тьом кан­ди­да­там був не зов­сім зро­зумі­лий кри­те­рій оці­ню­ва­н­ня. На­при­клад, по­ка­зник успі­шно­сті ви­рі­ше­н­ня пра­кти­чно­го зав­да­н­ня ви­зна­ча­є­ться Ква­лі­фко­мі­сі­єю

від­по­від­но до 5- ти кри­те­рі­їв, ко­жен з яких оці­ню­є­ться у 5 ба­лів. Та­ким чи­ном, ви­хо­дить або 5, або 0 ба­лів. При цьо­му оцін­ки Ко­мі­сі­єю ви­став­ля­ли­ся з де­ся­ти­ми до­ля­ми ба­лів. На­скіль­ки та­кий під­хід пра­виль­ний? Чим він об­ґрун­то­ва­ний?

– Не по­трі­бно так при­мі­тив­но спри­йма­ти си­ту­а­цію. Що сто­су­є­ться де­ся­тих до­лей, то тут все про­сто. Від­кри­ва­є­мо нор­ма­тив­ний до­ку­мент Мін’юсту і ро­зу­мі­є­мо, якщо зі­бра­ли­ся 7 чле­нів Ква­лі­фі­ка­цій­ної ко­мі­сії, при­пу­сти­мо, що ко­жен з них ви­став­ляє оцін­ку або 0, або 5 за пев­ний кри­те­рій. Са­ме при­пу­сти­мо, то­му що все мо­же бу­ти ін­шим чи­ном. Це пи­та­н­ня ін­тер­пре­та­ції пун­ктів нор­ма­тив­но­го до­ку­мен­та.

От­же, на­при­клад, 5 із 7 чле­нів Ква­лі­фко­мі­сії по­ста­ви­ли оцін­ку 5, а 2 із 7 по­ста­ви­ли оцін­ку 0. В нор­ма­тив­но­му до­ку­мен­ті за­зна­че­но, що ко­жен член ко­мі­сії діє са­мо­стій­но і ви­став­ляє вла­сну оцін­ку, а в ре­зуль­та­ті кан­ди­дат отри­мує се­ре­дньо­а­ри­фме­ти­чний бал. Ра­ху­є­мо: 5 оці­нок по 5 ( два ну­лі не ра­ху­ю­ться) це 25 ба­лів. Ді­ли­мо їх на 7 чле­нів ко­мі­сії – отри­му­є­мо 3,57 ба­ла за цей кон­кре­тний кри­те­рій, а їх усьо­го 5. Тоб­то ми вже ба­чи­мо, що тут є і де­ся­ті, і со­ті до­лі. Якщо скла­сти всі 5 кри­те­рі­їв з та­ки­ми до­ля­ми, то не ча­сто ви­йде отри­ма­ти ці­ле чи­сло. До то­го ж, на­скіль­ки я ро­зу­мію, про­грам­не за­без­пе­че­н­ня окру­глює зна­че­н­ня до де­ся­тих до­лей, то­му со­ті й ти­ся­чні до­лі ми не ба­чи­мо.

Сто­сов­но то­го, що це має бу­ти або 0, або 5. Я не прав­ник, але як те­сто­лог про­сто не ба­чу об­ґрун­то­ва­но­сті са­ме ці­єї ін­тер­пре­та­ції. Для ме­не те, що на­пи­са­но в нор­ма­тив­но­му до­ку­мен­ті Мі­ні­стер­ства – це про­сто ді­а­па­зон ба­лів від 0 до 5. Якщо оці­ню­ва­ти за кри­те­рі­єм гра­мо­тно­сті, ко­ли лю­ди­на при­пу­сти­ла­ся кіль­кох зов­сім не­прин­ци­по­вих по­ми­лок, це не є при­чи­ною ста­ви­ти 0 ба­лів. У та­ко­му ви­пад­ку мо­жна по­ста­ви­ти, при­мі­ром, 4 чи 4,5 ба­лів. Вла­сне ка­жу­чи, що­до цьо­го я маю пев­ну по­зи­цію.

Во­дно­час я ба­чу, що осо­би, які від­по­від­а­ють за цю ре­фор­му, ро­блять ви­снов­ки з до­сві­ду, при­слу­ха­ю­ться до фа­хів­ців. Я вва­жаю, щоб уни­кну­ти та­ких ін­тер­пре­та­цій (або 0, або 5), не­об­хі­дно про­пи­са­ти в нор­ма­тив­но­му до­ку­мен­ті чор­ним по бі­ло­му, що це шка­ла від 0 до 5. При цьо­му не по­трі­бно де­та­лі­зу­ва­ти, що 1 – це по­га­но, а 3 – за­до­віль­но. Оскіль­ки ці де­та­лі на­ле­жать біль­ше до ін­стру­мен­ту, який у те­сто­ло­гів на­зи­ва­є­ться фор­му­ля­ром оці­ню­ва­н­ня. Ці фор­му­ля­ри не мо­жуть бу­ти зов­сім уні­вер­саль­ни­ми, то­му що існу­ють рі­зні пра­кти­чні зав­да­н­ня. Є пра­кти­чні зав­да­н­ня, що ви­ма­га­ють на­пи­са­ти два про­це­су­аль­ні до­ку­мен­ти, а є та­кі, ко­ли по­трі­бно на­пи­са­ти один до­ку­мент. Тоб­то за­крі­пи­ти єди­ний, аб­со­лю­тно жорс­ткий спо­сіб оці­ню­ва­н­ня, не вра­хо­ву­ю­чи при­ро­ду зав­да­н­ня, не­пра­виль­но.

Мі­ні­стер­ство юсти­ції отри­ма­ло ре­ко­мен­да­ції від екс­пер­тів про­е­кту ЄС «Під­трим­ка ре­форм у сфе­рі юсти­ції в Укра­ї­ни» сто­сов­но ти­по­во­го фор­му­ля­ра оці­ню­ва­н­ня. На­скіль­ки ме­ні ві­до­мо, чле­ни ква­лі­фко­мі­сії ви­ко­ри­сто­ву­ють ана­лі­ти­чний, а не хо­лі­сти­чний під­хід. Тоб­то не той під­хід, ко­ли при­йшов, по­ба­чив і ска­зав: «Ме­ні зда­є­ться (без по­яснень), що за це кан­ди­дат має отри­ма­ти 2,73 ба­ла». За­сто­со­ву­є­ться під­хід, ко­ли бал скла­да­є­ться ком­по­нен­тно, тоб­то оцін­ка пра­кти­чно­го зав­да­н­ня скла­да­є­ться з 5 кри­те­рі­їв, ко­жен з яких скла­да­є­ться з кіль­кох об­ґрун­то­ва­них еле­мен­тів. Це і на­зи­ва­є­ться ана­лі­ти­чним під­хо­дом. – Чи мо­же про­це­су­аль­ний до­ку­мент, скла­де­ний під час ви­ко­на­н­ня пра­кти­чно­го зав­да­н­ня, бу­ти об­ґрун­то­ва­ним, але не­за­кон­ним. Чи мо­же кан­ди­дат, який не­пра­виль­но ви­рі­шив пра­кти­чне зав­да­н­ня, отри­ма­ти по 5 ба­лів за « до­три­ма­н­ня пра­вил пра­во­пи­су» та « до­три­ма­н­ня за­галь­них пра­вил укра­їн­сько­го ді­ло­во­го мов­ле­н­ня ». – На пер­шу ча­сти­ну пи­та­н­ня від­по­відь – мо­же. На дру­гу – так са­мо, мо­же. Кри­те­рії, про­пи­са­ні в нор­ма­тив­но­му до­ку­мен­ті Мін’юсту і є фор­маль­но не­за­ле­жни­ми. Бу­ло б по­га­но і не­пра­виль­но, як­би оцін­ку за сти­лі­сти­ку укра­їн­ської мо­ви та оцін­ку за гра­мо­тність чле­ни Ква­лі­фко­мі­сії ви­став­ля­ли з ура­ху­ва­н­ням прав­ни­чих аспе­ктів то­го, що на­пи­са­ла лю­ди­на. Це бу­ло б пря­мим по­ру­ше­н­ням ме­то­до­ло­гії під­хо­дів до оці­ню­ва­н­ня. Тоб­то кри­те­рії ма­ють бу­ти не­за­ле­жні, оцін­ки за рі­зні кри­те­рії – та­кож не­за­ле­жні. Як­би оцін­ки за рі­зні кри­те­рії за­ле­жа­ли одна від одної, це бу­ли б по­двій­ні стан­дар­ти. А це озна­ча­ло б , що кри­те­рії не ви­пи­са­ні на­ле­жним чи­ном. – До­свід, на під­ста­ві яко­го роз­ро­бле­на ме­то­до­ло­гія, ал­го­ритм оці­ню­ва­н­ня та ба­за те­сто­вих за­пи­тань – це укра­їн­ський ви­на­хід чи на­пра­цю­ва­н­ня пра­ктик ін­ших кра­їн? – Це кра­щий за­по­зи­че­ний до­свід у сфе­рі те­сто­ло­гії. Однак це не 100% єв­ро­пей­ський до­свід, хо­ча в Єв­ро­пі він до­сить ва­го­мий, а роз­роб­ка те­стів актив­но під­три­му­ва­ла­ся Ко­ор­ди­на­то­ром про­е­ктів ОБСЄ в Укра­ї­ні. За­га­лом, рі­вень та­ко­го до­сві­ду най­ви­щий у кра­ї­нах, які ін­ве­сту­ва­ли ба­га­то ко­штів впро­довж остан­ньо­го сто­лі­т­тя в рі­зні те­сто­ло­гі­чні до­слі­дже­н­ня. На­сам­пе­ред, це США. В Єв­ро­пі ду­же рі­зні під­хо­ди, оскіль­ки там існу­ють рі­зні си­сте­ми осві­ти. Є кон­ти­нен­таль­на (не плу­та­ти з кон­ти­нен­таль­ною си­сте­мою пра­ва), є так зва­на транс­а­тлан­ти­чна си­сте­ма осві­ти. При­мі­ром, у Бри­та­нії го­лов­ним чи­ном по­кла­да­ю­ться на екс­пер­тні, не­а­на­лі­ти­чні під­хо­ди до оці­ню­ва­н­ня, а об’єктив­ність за­без­пе­чу­ють ме­ха­ні­зми під­трим­ки ре­пу­та­ції, стри­му­вань і про­ти­ваг. Однак це мо­жли­во ли­ше в су­спіль­стві зі сто­лі­т­тя­ми успі­шно­го пре­це­ден­тно­го до­сві­ду, з най­глиб­шою по­ва­гою до пре­це­ден­ту, до вла­сної і чу­жої ре­пу­та­ції. У кра­ї­нах з бур­хли­вим роз­ви­тком рин­ків і но­вих про­фе­сій­них си­стем це не пра­цює, то­му за­сто­со­ву­ю­ться більш ана­лі­ти­чні ме­то­ди. От­же, за­по­зи­чу­ва­ти (на­при­клад, Бри­тан­ський до­свід) для Укра­ї­ни прин­ци­по­во не­мо­жли­во, то­му що у су­спіль­ства не­має до­ві­ри до ав­то­ри­те­тів. Лю­ди до­ві­ря­ють ли­ше фа­ктам. У нас в усіх сфе­рах май­же не­має без­апе­ля­цій­них, аб­со­лю­тних ав­то­ри­те­тів, тоб­то ав­то­ри­тет у нас не пра­цює. У нас пра­цю­ють до­ка­зи, ана­лі­ти­чні під­хо­ди.

– Вже за­вер­ши­ли­ся іспи­ти кан­ди­да­тів у при­ва­тні ви­ко­нав­ці. Чи ви­яви­ли­ся якісь не­до­лі­ки, які по­трі­бно усу­ну­ти в май­бу­тніх те­сту­ва­н­нях?

– Так, є пев­ні не­до­лі­ки. Я та­кож маю де­які ре­ко­мен­да­ції що­до по­кра­ще­н­ня те­сту­ва­н­ня. По-пер­ше, якщо ми го­во­ри­мо про пра­кти­чне зав­да­н­ня, то по­трі­бно більш чі­тко про­пи­са­ти кри­те­рії, щоб не до­пу­ска­ти не­ро­зум­них, по­зи­ти­ві­ських тра­кту­вань «або 0, або 5». Не­об­хі­дно за­зна­чи­ти, що це шка­ла са­ме від 0 до 5. Хо­ча юри­сти ка­жуть, що так, як на­пи­са­но за­раз, са­ме те і зна­чить.

По-дру­ге, роз­по­діл ба­лів на 5 кри­те­рі­їв ви­пи­са­ний ду­же гру­бо: 5 кри­те­рі­їв по 5 ба­лів. Якщо при цьо­му ми бе­ре­мо мов­ний ком­по­нент, то він скла­дає 10 ба­лів із 25 ба­лів, тоб­то 40%. У ква­лі­фо­ці­ню­ван­ні пред­став­ни­ка одні­єї з юри­ди­чних про­фе­сій – це за­ба­га­то. Я про­по­ную обов’яз­ко­во пе­ре­гля­ну­ти про­пор­ції між ци­ми ком­по­нен­та­ми.

По- тре­тє, по­трі­бно вста­но­ви­ти якийсь окре­мий про­хі­дний бар’єр у пра­кти­чно­му зав­дан­ні. На­при­клад, існує 3 ком­по­нен­ти ква­лі­фі­ка­цій­но­го іспи­ту. Пер­ший – тест, в яко­му є мі­ні­маль­ний бал. Якщо кан­ди­дат йо­го не на­би­рає, то ви­бу­ває з кон­кур­су. Дру­гий – си­ту­а­цій­ні зав­да­н­ня, де та­кож є мі­ні­маль­ний бал. Тре­тій – пра­кти­чне зав­да­н­ня. Са­ме на цьо­му за­вер­шаль­но- му ета­пі мі­ні­маль­но­го ба­лу не­має як та­ко­го, пра­цює мі­ні­маль­ний за­галь­ний бал на за­галь­ну су­му. Тоб­то за­га­лом ця схе­ма пра­цює, але клю­чо­вим еле­мен­том ква­лі­фі­ка­цій­но­го оці­ню­ва­н­ня будь-якої про­фе­сії, на мою дум­ку, має бу­ти той еле­мент, який оці­нює пра­кти­чно зна­чу­щі про­фе­сій­ні на­ви­чки.

Тест ви­мі­рює зна­н­ня в га­лу­зі пра­ва. В си­ту­а­тив­них зав­да­н­нях вже йде­ться про пра­во­за­сто­су­ва­н­ня, пе­ре­ві­ря­ю­ться пев­ні еле­мен­ти про­фе­сій­них ком­пе­тен­цій. А квін­те­сен­ція про­фе­сій­них ком­пе­тен­цій пе­ре­ві­ря­є­ться са­ме на пра­кти­чно­му зав­дан­ні. На мою дум­ку, це вкрай ва­жли­вий ком­по­нент ква­лі­фо­ці­ню­ва­н­ня. В ме­жах так зва­но­го ком­пен­са­тор­но­го ме­то­ду фор­му­ва­н­ня за­галь­ної оцін­ки допу­сти­ти не­до­оцін­ку остан­ньо­го ком­по­нен­та є іде­о­ло­гі­чно не ду­же пра­виль­ним. Що озна­чає ком­пен­са­тор­ний ме­тод? Існу­ють 3 ком­по­нен­ти оці­ню­ва­н­ня, а за­галь­на оцін­ка є їх ма­те­ма­ти­чною су­мою. Тоб­то не­до­лі­ки ре­зуль­та­ту з одно­го ком­по­нен­ту мо­жна ком­пен­су­ва­ти бли­ску­чи­ми ре­зуль­та­та­ми з ін­шо­го. – А чи не мо­же це при­зве­сти до зло­вжи­вань, на­при­клад, щоб «під­тя­гну­ти » то­го чи ін­шо­го кан­ди­да­та? – Зна­є­те, сло­во « зло­вжи­ва­н­ня» має пев­ні скла­до­ві, а са­ме: пла­ну­ва­н­ня, уми­сел то­що. Це не сто­су­є­ться те­сто­ло­гі­чної схе­ми. Це сто­су­є­ться ім­пле­мен­та­ції, оскіль­ки во­на не за­хи­ще­на від вну­трі­шньо­го аген­та. Те­ма зло­вжи­вань – це окре­ма те­ма. Ком­пен­са­тор­ний ме­тод не є фо­каль­ною то­чкою роз­гля­ду са­ме зло­вжи­вань, а ско­рі­ше – ва­лі­дно­сті. Тоб­то чи на­справ­ді за­галь­ний бал де­мон­струє те, що зби­ра­ли­ся ви­мі­рю­ва­ти. Мо­же ви­яви­ти­ся, що лю­ди­на має бли­ску­чі зна­н­ня в га­лу­зі пра­ва, або, на­при­клад, зав­дя­ки то­му, що Мін’юст опу­блі­ку­вав пи­та­н­ня, а у кан­ди­да­тів бу­ло кіль­ка мі­ся­ців на під­го­тов­ку, че­рез що оцін­ка з пер­шо­го ком­по­нен­та (зна­н­ня в га­лу­зі пра­ва) по­ча­ла від­обра­жа­ти біль­ше фор­маль­ну сто­ро­ну знань, пам’ять кан­ди­да­та. Тоб­то лю­ди­на мо­же до­бре пам’ята­ти й до­бре зна­ти нор­му пра­ва, але не ма­ти гли­бо­ко­го ро­зу­мі­н­ня та не бу­ти го­то­вою до пра­во­за­сто­су­ва­н­ня.

На­при­клад, кан­ди­дат має бли­ску­чий ре­зуль­тат з фор­маль­них знань пра­ва і хо­ро­ший ре­зуль­тат

Квін­те­сен­ція про­фе­сій­них ком­пе­тен­цій пе­ре­ві­ря­є­ться са­ме на пра­кти­чно­му зав­дан­ні

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.