Як змі­ни­ла­ся про­це­ду­ра ви­зна­че­н­ня вар­то­сті та оцін­ки май­на бор­жни­ка?

Yurydychna Gazeta - - АНАЛІТИКА ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ - Ко­стян­тин КОЖЕВНІКОВ, юрист KPD CONSULTING Law Firm

Ви­ко­нав­че про­ва­дже­н­ня є за­вер­шаль­ною ста­ді­єю су­до­во­го про­ва­дже­н­ня. Са­ме на цьо­му ета­пі осо­ба, що отри­ма­ла по­зи­тив­не для се­бе рі­ше­н­ня су­ду, спо­ді­ва­є­ться на за­до­во­ле­н­ня сво­їх ви­мог. У ви­пад­ку, ко­ли бор­жник одра­зу до­бро­віль­но ви­ко­нує рі­ше­н­ня су­ду, пи­тань не ви­ни­кає. Однак якщо бор­жник не ба­жає ви­ко­ну­ва­ти рі­ше­н­ня до­бро­віль­но, стя­гу­ва­чі зму­ше­ні звер­та­ти­ся за до­по­мо­гою у ви­ко­нан­ні рі­ше­н­ня су­ду до при­ва­тних або дер­жав­них ви­ко­нав­ців.

При­му­со­ве ви­ко­на­н­ня рі­ше­н­ня май­но­во­го ха­ра­кте­ру має пев­ні осо­бли­во­сті. Під час при­му­со­во­го ви­ко­на­н­ня при­ва­тні або дер­жав­ні ви­ко­нав­ці у сво­їх ді­ях ке­ру­ю­ться За­ко­ном Укра­ї­ни «Про ви­ко­нав­че про­ва­дже­н­ня» від 02.06.2016 р. Ст. 48 цьо­го за­ко­ну ви­зна­че­но по­ря­док звер­не­н­ня стя­гне­н­ня на май­но бор­жни­ка. Так, ч. 2 ст. 48 пе­ред­ба­че­но, що стя­гне­н­ня за ви­ко­нав­чи­ми до­ку­мен­та­ми звер­та­є­ться, перш за все, на ко­шти бор­жни­ка в на­ціо­наль­ній та іно­зем­ній ва­лю­тах, ін­ші цін­но­сті, в то­му чи­слі на ко­шти на ра­хун­ках бор­жни­ка в бан­ках та ін­ших фі­нан­со­вих уста­но­вах.

Про­те що ро­би­ти, якщо у бор­жни­ка від­су­тній бан­ків­ський вклад або не­до­ста­тньо ко­штів для за­до­во­ле­н­ня ви­мог стя­гу­ва­ча? Від­по­від­но до ч. 5 ст. 48 За­ко­ну, стя­гне­н­ня не­від­кла­дно звер­та­є­ться на ін­ше на­ле­жне бор­жни­ку май­но. У та­ко­му ви­пад­ку з’яв­ля­є­ться по­тре­ба у ви­зна­чен­ні вар­то­сті май­на, на яке ви­ко­на­вець має на­мір звер­ну­ти стя­гне­н­ня.

Вар­тість май­на мо­же бу­ти ви­зна­че­на за вза­єм­ною зго­дою сто­рін, ви­ко­нав­цем або шля­хом оцін­ки май­на, тоб­то про­це­су ви­зна­че­н­ня йо­го вар­то­сті на да­ту оцін­ки згі­дно з про­це­ду­рою, вста­нов­ле­ною нор­ма­тив­но-пра­во­ви­ми акта­ми, за­зна­че­ни­ми в За­ко­ні Укра­ї­ни «Про оцін­ку май­на, май­но­вих прав та про­фе­сій­ну оці­но­чну ді­яль­ність в Укра­ї­ні».

Об’єкта­ми оцін­ки мо­жуть бу­ти бу­дів­лі та спо­ру­ди (вклю­ча­ю­чи їх не­від­діль­ні ча­сти­ни), ма­ши­ни, обла­дна­н­ня, транс­порт­ні за­со­би, паї, цін­ні па­пе­ри, не­ма­те­рі­аль­ні акти­ви, в то­му чи­слі об’єкти пра­ва ін­те­ле­кту­аль­ної вла­сно­сті, ці­лі­сні май­но­ві ком­пле­кси всіх форм вла­сно­сті.

З да­ти на­бу­т­тя чин­но­сті но­вим За­ко­ном Укра­ї­ни «Про ви­ко­нав­че про­ва­дже­н­ня», а са­ме з 05.10.2016 р., у ви­зна­чен­ні вар­то­сті та оцін­ки май­на бор­жни­ка від­бу­ли­ся пев­ні змі­ни.

Пра­во ви­зна­че­н­ня вар­то­сті аре­што­ва­но­го май­на сто­ро­на­ми ви­ко­нав­чо­го про­ва­дже­н­ня

Так, до 05.10.2016 р. За­ко­ном Укра­ї­ни «Про ви­ко­нав­че про­ва­дже­н­ня» від 21.04.1999 р. бу­ло вста­нов­ле­но, що ви­зна­че­н­ня вар­то­сті май­на бор­жни­ка про­во­ди­ться дер­жав­ним ви­ко­нав­цем за рин­ко­ви­ми ці­на­ми, що ді­ють на день ви­зна­че­н­ня вар­то­сті май­на. Для оцін­ки за ре­гу­льо­ва­ни­ми ці­на­ми, оцін­ки не­ру­хо­мо­го май­на, транс­порт­них за­со­бів, по­ві­тря­них, мор­ських та рі­чко­вих су­ден дер­жав­ний ви­ко­на­вець за­лу­чав суб’єкта оці­но­чної ді­яль­но­сті.

Ч. 1 ст. 57 но­вої ре­да­кції За­ко­ну «Про ви­ко­нав­че про­ва­дже­н­ня» пе­ред­ба­че­но, що ви­зна­че­н­ня вар­то­сті май­на бор­жни­ка здій­сню­є­ться сто­ро­на­ми ви­ко­нав­чо­го про­ва­дже­н­ня за вза­єм­ною зго­дою. По­зи­тив­ним мо­мен­том ці­єї змі­ни є те, що за­ко­но­да­вець на­дав сто­ро­нам ви­ко­нав­чо­го про­ва­дже­н­ня мо­жли­вість пря­мо по­го­джу­ва­ти вар­тість аре­што­ва­но­го май­на.

Та­ка мо­жли­вість є пра­вом, а не обов’яз­ком сто­рін. Якщо сто­ро­ни ви­ко­нав­чо­го про­ва­дже­н­ня пи­сьмо­во не по­ві­дом­лять ви­ко­нав­ця про ви­зна­че­ну ни­ми вар­тість май­на, ви­ко­на­вець са­мо­стій­но ви­зна- чає вар­тість май­на. Так са­мо, як і в по­пе­ре­дній ре­да­кції За­ко­ну, ви­зна­че­н­ня вар­то­сті про­во­ди­ться за рин­ко­ви­ми ці­на­ми, що ді­ють на день ви­зна­че­н­ня вар­то­сті май­на, з ура­ху­ва­н­ням фа­кти­чно­го ста­ну май­на. Від­по­від­но до «Ін­стру­кції з ор­га­ні­за­ції при­му­со­во­го ви­ко­на­н­ня рі­шень», для ви­зна­че­н­ня вар­то­сті май­на ви­ко­на­вець ви­ко­ри­сто­вує вла­сні зна­н­ня, да­ні за­со­бів ма­со­вої ін­фор­ма­ції, по­ві­дом­ле­н­ня сто­рін ви­ко­нав­чо­го про­ва­дже­н­ня, ін­ших осіб, яких ви­ко­на­вець за по­тре­би мо­же за­лу­чи­ти до про­ве­де­н­ня ви­зна­че­н­ня вар­то­сті май­на. Ви­ко­на­вець мо­же в уста­нов­ле­но­му по­ряд­ку за­лу­ча­ти до про­це­су опи­су май­на екс­пер­тів чи спе­ці­а­лі­стів.

Про ви­зна­че­н­ня вар­то­сті май­на ви­ко­на­вець скла­дає від­по­від­ний акт, в яко­му за­зна­чає да­ту опи­су й аре­шту май­на, опис та ана­ліз зі­бра­них і ви­ко­ри­ста­них да­них та ін­шої ін­фор­ма­ції під час ви­зна­че­н­ня вар­то­сті май­на, вар­тість ко­жно­го опи­са­но­го пре­дме­та та за­галь­ну вар­тість май­на. Сто­ро­ни ви­ко­нав­чо­го про­ва­дже­н­ня ма­ють пра­во за­зна­чи­ти в акті свої за­пе­ре­че­н­ня. Акт скла­да­є­ться у 3-х при­мір­ни­ках та вва­жа­є­ться чин­ним про­тя­гом 6-ти мі­ся­ців з дня йо­го скла­де­н­ня. Не­об­хі­дно за­зна­чи­ти, що в но­во­му За­ко­ні Укра­ї­ни «Про ви­ко­нав­че про­ва­дже­н­ня» ви­ко­нав­цю збіль­ше­но строк для ви­зна­че­н­ня вар­то­сті май­на з 5-ти до 10-ти ро­бо­чих днів.

На пра­кти­ці ж ви­яви­ло­ся, що сто­ро­ни ви­ко­нав­чо­го про­ва­дже­н­ня або не зна­ють про своє пра­во у ви­зна­чен­ні вар­то­сті май­на, або по­кла­да­ю­ться в цьо­му пи­тан­ні на ви­ко­нав­ця. Та­ким чи­ном, ви­зна­че­н­ня вар­то­сті, як і ра­ні­ше, здій­сню­є­ться в основ­но­му ви­ко­нав­цем, за ви­ня­тком об’єктів, що під­ля­га­ють обов’яз­ко­вій оцін­ці суб’єкта­ми оці­но­чної ді­яль­но­сті.

Суб’єкта­ми оці­но­чної ді­яль­но­сті є за­ре­є­стро­ва­ні в уста­нов­ле­но­му за­ко­но­дав­ством по­ряд­ку фі­зи­чні осо­би-суб’єкти під­при­єм­ни­цької ді­яль­но­сті, а та­кож юри­ди­чні осо­би, не­за­ле­жно від їх ор­га­ні­за­цій­но-пра- во­вої фор­ми та фор­ми вла­сно­сті, які здій­сню­ють го­спо­дар­ську ді­яль­ність, у скла­ді яких пра­цює хо­ча б один оці­ню­вач, та які отри­ма­ли сер­ти­фі­кат суб’єкта оці­но­чної ді­яль­но­сті від­по­від­но до За­ко­ну Укра­ї­ни «Про оцін­ку май­на, май­но­вих прав та про­фе­сій­ну оці­но­чну ді­яль­ність в Укра­ї­ні». Та­кож суб’єкта­ми оці­но­чної ді­яль­но­сті мо­жуть бу­ти ор­га­ни дер­жав­ної вла­ди та мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, які отри­ма­ли пов­но­ва­же­н­ня на здій­сне­н­ня оці­но­чної ді­яль­но­сті у про­це­сі ви­ко­на­н­ня фун­кції з управ­лі­н­ня та роз­по­ря­дже­н­ня дер­жав­ним май­ном і (або) май­ном, що є у ко­му­наль­ній вла­сно­сті та у скла­ді яких пра­цю­ють оці­ню­ва­чі.

При­ско­ре­на про­це­ду­ра оскар­же­н­ня оцін­ки до су­ду

Сто­ро­нам як у ста­рій, так і в но­вій ре­да­кції За­ко­ну «Про ви­ко­нав­че про­ва­дже­н­ня» на­да­но 10-ден­ний строк на оскар­же­н­ня ре­зуль­та­ту ви­зна­че­н­ня вар­то­сті чи оцін­ки май­на (з мо­мен­ту отри­ма­н­ня ре­зуль­та­ту). Однак до 05.10.2016 р. у ви­пад­ку оскар­же­н­ня сто­ро­ною оцін­ки май­на, про­ве­де­ної суб’єктом оці­но­чної ді­яль­но­сті, ви­ко­на­вець при­зна­чав за ра­ху­нок сто­ро­ни, що оскар­жує оцін­ку, ре­цен­зу­ва­н­ня зві­ту про оцін­ку май­на. Ли­ше пі­сля не­зго­ди з ре­зуль­та­та­ми ре­цен­зу­ва­н­ня, сто­ро­ни ма­ли пра­во оскар­жи­ти оцін­ку май­на в су­до­во­му по­ряд­ку. Та­кий по­ря­док за­тя­гу­вав про­цес оскар­же­н­ня оцін­ки май­на та ство­рю­вав не­зру­чно­сті для сто­рін, не­зго­дних з ре­зуль­та­та­ми оцін­ки у ви­гля­ді до­да­тко­вих ви­трат на ре­цен­зу­ва­н­ня.

В но­во­му За­ко­ні Укра­ї­ни «Про ви­ко­нав­че про­ва­дже­н­ня» сто­ро­ни ма­ють пра­во на оскар­же­н­ня ре­зуль­та­тів ви­зна­че­н­ня вар­то­сті чи оцін­ки аре­што­ва­но­го май­на ви­клю­чно у су­до­во­му по­ряд­ку, без ре­цен­зу­ва­н­ня зві­ту оцін­ки в ме­жах ви­ко­нав­чо­го про­ва­дже­н­ня (ч. 5 ст. 57 За­ко­ну), що зна­чно при­ско­рює про­це­ду­ру оскар­же­н­ня.

Ав­то­ма­ти­чна уцін­ка май­на під час ре­а­лі­за­ції

Ще одні­єю но­ва­ці­єю за­ко­но­дав­ства є ви­лу­че­н­ня ви­ко­нав­ця з про­це­су уцін­ки май­на, не­ре­а­лі­зо­ва­но­го на еле­ктрон­них тор­гах. Так, у по­пе­ре­дній ре­да­кції За­ко­ну Укра­ї­ни «Про ви­ко­нав­че про­ва­дже­н­ня» не­ре­а­лі­зо­ва­не на при­лю­дних тор­гах, ау­кціо­нах або на ко­мі­сій­них умо­вах про­тя­гом 2-х мі­ся­ців май­но під­ля­гає уцін­ці дер­жав­ним ви­ко­нав­цем, що про­во­ди­ться в 10-ден­ний строк з дня ви­зна­н­ня при­лю­дних тор­гів чи ау­кціо­ну

Но­вий За­кон роз­ді­ляє уцін­ку ру­хо­мо­го та не­ру­хо­мо­го май­на, що є по­зи­тив­ною змі­ною

та­ки­ми, що не від­бу­ли­ся. При цьо­му май­но мо­гло бу­ти уці­не­не не біль­ше ніж на 30% у ра­зі пер­шої уцін­ки та не біль­ше ніж на 50% від по­ча­тко­вої вар­то­сті май­на у ра­зі дру­гої уцін­ки пі­сля по­втор­них тор­гів. Слід за­зна­чи­ти, що під час уцін­ки оста­то­чне рі­ше­н­ня що­до роз­мі­ру уці­не­н­ня не­ре­а­лі­зо­ва­но­го на при­лю­дних тор­гах май­на на­ле­жа­ло ви­ко­нав­цю. По­ря­док уцін­ки ру­хо­мо­го та не­ру­хо­мо­го май­на здій­сню­вав­ся одна­ко­во.

В чин­но­му на сьо­го­дні За­ко­ні Укра­ї­ни «Про ви­ко­нав­че про­ва­дже­н­ня» ч. 5 ст. 61 вста­нов­ле­но, що не­ре­а­лі­зо­ва­не на еле­ктрон­них тор­гах не­ру­хо­ме май­но ви­став­ля­є­ться на по­втор­ні еле­ктрон­ні тор­ги за ці­ною, що ста­но­вить 85%, а ру­хо­ме май­но – 75% від йо­го вар­то­сті, ви­зна­че­ної в по­ряд­ку, вста­нов­ле­но­му ст. 57 За­ко­ну. У ра­зі по­втор­ної не ре­а­лі­за­ції май­на не­ру­хо­ме май­но ви­став­ля­є­ться на тре­ті еле­ктрон­ні тор­ги за ці­ною, що ста­но­вить 70%, а ру­хо­ме май­но – 50% від йо­го вар­то­сті, ви­зна­че­ної в по­ряд­ку, вста­нов­ле­но­му ст. 57 За­ко­ну.

Та­ким чи­ном, уцін­ка май­на, ви­став­ле­но­го на еле­ктрон­ні тор­ги, про­во­ди­ться ав­то­ма­ти­чно і не за­ле­жить від рі­ше­н­ня ви­ко­нав­ця, а за­ле­жить ли­ше від по­ча­тко­во ви­зна­че­ної вар­то­сті чи оцін­ки. За­зна­че­не но­во­вве­де­н­ня зна­чно при­ско­рює про­це­ду­ру ре­а­лі­за­ції аре­што­ва­но­го май­на, оскіль­ки не по­тре­бує ча­су на прийня­т­тя рі­ше­н­ня ви­ко­нав­цем що­до уцін­ки.

Окрім цьо­го, но­вий За­кон роз­ді­ляє уцін­ку ру­хо­мо­го та не­ру­хо­мо­го май­на, що та­кож є по­зи­тив­ною змі­ною що­до ін­те­ре­сів як стя­гу­ва­ча, так і бор­жни­ка.

Мо­жна зро­би­ти ви­сно­вок, що з прийня­т­тям но­во­го За­ко­ну Укра­ї­ни «Про ви­ко­нав­че про­ва­дже­н­ня» від­бу­ли­ся по­зи­тив­ні змі­ни у про­це­ду­рі ви­зна­че­н­ня вар­то­сті та оцін­ки май­на. Ці но­ве­ли в про­це­дур­ній та ча­со­вій пло­щи­ні да­ють ре­аль­ні мо­жли­во­сті стя­гу­ва­чу в най­ко­ро­тші стро­ки ско­ри­ста­ти­ся сво­їм пра­во на звер­не­н­ня стя­гне­н­ня на на­ле­жне бор­жни­ко­ві май­но, який від­мов­ля­є­ться ви­ко­ну­ва­ти до­бро­віль­но рі­ше­н­ня су­ду, що на­бу­ло чин­но­сті.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.