Не­зви­чний під­хід

Чи мо­же юри­ди­чна осо­ба ре­а­лі­зо­ву­ва­ти свої пов­но­ва­же­н­ня у ви­ко­нав­чо­му про­ва­джен­ні?

Yurydychna Gazeta - - АНАЛІТИКА ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ - Оле­ксій СОЛОМКО, ра­дник Spenser & Kauffmann, спе­ці­аль­но для «Юри­ди­чної Га­зе­ти»

Пра­ви­ла пред­став­ни­цтва у ви­ко­нав­чо­му про­ва­джен­ні май­же не від­рі­зня­ю­ться від пред­став­ни­цтва юри­ди­чної осо­би в су­до­во­му про­це­сі. «Май­же», оскіль­ки в остан­ній ре­да­кції про­філь­но­го за­ко­ну за­ко­но­да­вець ви­рі­шив за­сто­су­ва­ти не­ор­ди­нар­ний під­хід до ви­зна­че­н­ня суб’єкта, який мо­же бу­ти пред­став­ни­ком юри­ди­чної осо­би.

За за­галь­ни­ми пра­ви­ла­ми

Одни­ми з клю­чо­вих уча­сни­ків ви­ко­нав­чо­го про­ва­дже­н­ня є йо­го сто­ро­ни – стя­гу­вач і бор­жник. Як один, так і дру­гий мо­жуть бу­ти фі­зи­чни­ми або юри­ди­чни­ми осо­ба­ми. Ст. 15 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про ви­ко­нав­че про­ва­дже­н­ня» в ро­лі окре­мо­го суб’єкта ви­ді­ляє ще й дер­жа­ву, яка теж мо­же бу­ти сто­ро­ною. Якщо взя­ти кіль­кі­сне спів­від­но­ше­н­ня, то най­ча­сті­ше сто­ро­на­ми ви­сту­па­ють фі­зи­чні осо­би та дер­жа­ва. Однак і на юри­ди­чні осо­би, як на сто­ро­ни, та­кож при­па­дає чи­ма­ла час­тка.

За за­галь­ним пра­ви­лом ци­віль­но­го за­ко­но­дав­ства, юри­ди­чна осо­ба на­ді­ля­є­ться ци­віль­ною пра­во­зда­тні­стю та ді­є­зда­тні­стю, мо­же бу­ти по­зи­ва­чем і від­по­від­а­чем у су­ді. Від­по­від­ні про­це­су­аль­ні ко­де­кси, ви­зна­ча­ю­чи пра­ва та обов’яз­ки сто­рін у про­це­сі, пе­ред­ба­ча­ють за­галь­не пра­ви­ло пред­став­ни­цтва юри­ди­чної осо­би, яке здій­сню­є­ться їхні­ми ор­га­на­ми (ке­рів­ни­ми осо­ба­ми) або ін­ши­ми пред­став­ни­ка­ми. Ін­ши­ми пред­став­ни­ка­ми мо­жуть бу­ти бу­дья­кі осо­би, які ма­ють отри­ма­ну від юри­ди­чної осо­би до­ві­ре­ність на пред­став­ни­цтво її ін­те­ре­сів. При цьо­му но­та­рі­аль­не по­свід­че­н­ня та­кої до­ві­ре­но­сті не ви­ма­га­є­ться.

Пред­став­ни­цтво ор­га­ном

Ст. 16 За­ко­ну вста­нов­лює за­галь­не пра­ви­ло: пред­став­ни­цтво юри­ди­чної осо­би здій­сню­є­ться її ке­рів­ни­ка­ми чи ор­га­на­ми, по­са­до­ви­ми осо­ба­ми, які ді­ють у ме­жах пов­но­ва­жень, на­да­них їм за­ко­ном чи уста­нов­чи­ми до­ку­мен­та­ми юри­ди­чної осо­би, або че­рез пред­став­ни­ків юри­ди­чної осо­би. З цьо­го пе­ре­лі­ку вар­то звер­ну­ти ува­гу на те, що ке­рів­ник юри­ди­чної осо­би та ви­зна­че­ні ор­га­ни або по­са­до­ва осо­ба не є пред­став­ни­ка­ми юри­ди­чної осо­би у ви­ко­нав­чо­му про­ва­джен­ні. Їхнє пред­став­ни­цтво є осо­бли­вим. Фа­кти­чно, во­ни уосо­блю­ють юри­ди­чну осо­бу. Як тав­то­ло­гі­чно ви­зна­чає за­кон, пред­став­ни­ком юри­ди­чної осо­би є її пред­став­ник.

Про­те по­вер­не­мо­ся до ке­рів­ни­цтва. Сто­сов­но без­по­се­ре­дньо­го ке­рів­ни­ка юри­ди­чної осо­би чи ви­зна­че­ної по­са­до­вої осо­би пи­тань пред­став­ле­н­ня ін­те­ре­сів не ви­ни­кає. Ню­ан­си сто­су­ю­ться мо­жли­во­стей пред­став­ни­цтва ви­зна­че­ним ор­га­ном юри­ди­чної осо­би. Так, ке­рів­ник юри­ди­чної осо­би чи ви­зна­че­на по­са­до­ва осо­ба є фі­зи­чни­ми осо­ба­ми, які мо­жуть бра­ти фі­зи­чну участь у ви­ко­нав­чо­му про­ва­джен­ні від іме­ні юри­ди­чної осо­би, що є сто­ро­ною. Зокре­ма, це сто­су­є­ться пи­та­н­ня уча­сті у про­ве­ден­ні ви­ко­нав­чих дій (опис май­на, ви­се­ле­н­ня з при­мі­ще­н­ня, за­зна­че­н­ня за­ува­жень у по­ста­но­ві чи в акті ви­ко­нав­ця то­що). Однак як бу­ти у по­ді­бних си­ту­а­ці­ях із пред­став­ни­цтвом ор­га­ном юри­ди­чної осо­би (на­при­клад, спо­сте­ре­жною ра­дою то­ва­ри­ства)? Хто кон­кре­тно у та­ко­му ви­пад­ку пред­став­ляє юри­ди­чну осо­бу під час про­ве­де­н­ня ви­ко­нав­чих дій (при­мі­ром, під­пи­сує акт ви­ко­нав­ця): го­ло­ва спо­сте­ре­жної ра­ди чи ра­да усім сво­їм скла­дом?

От­же, за­зна­че­на нор­ма що­до ви­зна­че­н­ня ор­га­ну в ро­лі мо­жли­во­го пред­став­ни­ка юри­ди­чної осо­би є та­кою, яку не­мо­жли­во ре­а­лі­зу­ва­ти. Це пер­ший за­ко­но­дав­чий ка­зус.

Ори­гі­наль­на но­ве­ла

Не менш ці­ка­вим ню­ан­сом є ви­зна­че­н­ня ко­ла осіб, тоб­то хто мо­же бу­ти пред­став­ни­ком юри­ди­чної осо­би. Хо­ча зви­чай­на за­ко­но­дав­ча пра­кти­ка йде від зво­ро­тно­го – ви­зна­ча­є­ться ко­ло осіб, які не мо­жуть бу­ти пред­став­ни­ком. Про­те у ви­ко­нав­чо­му про­ва­джен­ні ми ма­є­мо ори­гі­наль­ну но­ве­лу. Так, ч. 4 ст. 16 За­ко­ну ви­зна­чає, що пред­став­ни­ком юри­ди­чної осо­би у ви­ко­нав­чо­му про­ва­джен­ні мо­же бу­ти осо­ба, яка від­по­від­но до ві­до­мо­стей Єди­но­го дер­жав­но­го ре­є­стру юри­ди­чних осіб, фі­зи­чних осіб-під­при­єм­ців та гро­мад­ських фор­му­вань має пра­во вчи­ня­ти дії від іме­ні та­кої юри­ди­чної осо­би без до­ві­ре­но­сті.

Пер­ше, що звер­тає на се­бе ува­гу в цьо­му ви­зна­чен­ні – це мо­жли­вість пред­став­ни­ка здій­сню­ва­ти пред­став­ни­цтво без до­ві­ре­но­сті. Адже пов­но­ва­же­н­ня пред­став­ни­ка юри­ди­чної осо­би у ви­ко­нав­чо­му про­ва­джен­ні мо­жуть бу­ти під­твер­дже­ні до­ві­ре­ні­стю, ви­да­ною та оформ­ле­ною від­по­від­но до за­ко­ну. Клю­чо­вим у цьо­му ви­пад­ку є сло­во­спо­лу­че­н­ня «мо­жуть бу­ти», тоб­то за­кон ще раз під­кре­слює мо­жли­вість пред­став­ни­цтва юри­ди­чної осо­би без до­ві­ре­но­сті.

Дру­гою осо­бли­ві­стю за­ко­ну є те, що пред­став­ник по­ви­нен бу­ти ви­зна­че­ний в Єди­но­му дер­жав­но­му ре­є­стрі юри­ди­чних осіб, фі­зи­чних осіб-під­при­єм­ців та гро­мад­ських фор­му­вань. Тоб­то для ви­зна­че­н­ня сво­го пред­став­ни­ка юри­ди­чній осо­бі не­об­хі­дно вне­сти змі­ни до ві­до­мо­стей про юри­ди­чну осо­бу, які мі­стя­ться в Єди­но­му дер­жав­но­му ре­є­стрі юри­ди­чних осіб, фі­зи­чних осіб-під­при­єм­ців та гро­мад­ських фор­му­вань. Змі­ни вно­сять в уста­нов­ле­но­му по­ряд­ку че­рез дер­жав­но­го ре­є­стра­то­ра та по­ля­га­ють у ви­зна­чен­ні осо­би, яка мо­же

пред­став­ля­ти юри­ди­чну осо­бу без до­ві­ре­но­сті.

Крім цьо­го, за­ко­ном об­умов­ле­на аб­со­лю­тність пов­но­ва­жень прав пред­став­ни­ка: остан­ній мо­же вчи­ня­ти від іме­ні юри­ди­чної осо­би, яку він пред­став­ляє у ви­ко­нав­чо­му про­ва­джен­ні, всі про­це­су­аль­ні дії, які має пра­во вчи­ня­ти та­ка осо­ба. Да­ні про на­яв­ність обме­жень що­до пред­став­ни­цтва юри­ди­чної осо­би у ви­ко­нав­чо­му про­ва­джен­ні мо­жуть мі­сти­ти­ся в Єди­но­му дер­жав­но­му ре­є­стрі юри­ди­чних осіб, фі­зи­чних осіб-під­при­єм­ців та гро­мад­ських фор­му­вань або у ви­да­ній до­ві­ре­но­сті. Тоб­то якщо від­су­тня ін­фор­ма­ція про на­яв­ність обме­жень в Єди­но­му дер­жав­но­му ре­є­стрі юри­ди­чних осіб, фі­зи­чних осіб-під­при­єм­ців та гро­мад­ських фор­му­вань або в окре­мій до­ві­ре­но­сті, яку на до­да­ток до ре­є­стру ви­рі­шить на­да­ти юри­ди­чна осо­ба, пред­став­ник вва­жа­є­ться пов­но­ва­жним в усіх пра­вах сто­ро­ни у ви­ко­нав­чо­му про­ва­джен­ні.

До­ві­ре­ність як фа­куль­та­тив

З на­ве­де­но­го ми вже мо­же­мо зро­би­ти по­пе­ре­дній ви­сно­вок, що зви­чна фор­ма пред­став­ни­цтва юри­ди­чної осо­би в су­до­во­му про­це­сі на під­ста­ві до­ві­ре­но­сті, ви­да­ної на ім’я фі­зи­чної осо­би, За­ко­ном Укра­ї­ни «Про ви­ко­нав­че про­ва­дже­н­ня» вже не пе­ред­ба­че­на. Так са­мо не пе­ред­ба­че­на і не­об­хі­дність на­яв- но­сті до­ві­ре­но­сті, яка ста­ла фа­куль­та­тив­ною.

Це са­ме на­ле­жить до мо­жли­во­сті пред­став­ни­цтва ін­те­ре­сів юри­ди­чної осо­би у ви­ко­нав­чо­му про­ва­джен­ні адво­ка­та­ми – жо­дних ви­ня­тків для них за­зна­че­на ста­т­тя за­ко­ну не мі­стить. Для уча­сті адво­ка­та у ви­ко­нав­чо­му про­ва­джен­ні в ро­лі пред­став­ни­ка сто­ро­ни-юри­ди­чної осо­би адво­кат все одно по­ви­нен бу­ти ви­зна­че­ний як пред­став­ник в Єди­но­му дер­жав­но­му ре­є­стрі юри­ди­чних осіб, фі­зи­чних осіб-під­при­єм­ців та гро­мад­ських фор­му­вань.

Хо­ча по­трі­бно від­да­ти на­ле­жне дер­жав­ним ви­ко­нав­цям. На пра­кти­ці біль­шість з них ще з ро­зу­мі­н­ням став­ля­ться до про­бле­ми вне­се­н­ня ві­до­мо­стей про пред­став­ни­ків юри­ди­чних осіб до Єди­но­го дер­жав­но­го ре­є­стру та до­пу­ска­ють участь у ви­ко­нав­чо­му про­ва­джен­ні пред­став­ни­ків за до­ві­ре­но­стя­ми без пе­ре­вір­ки ві­до­мо­стей за Єди­ним дер­жав­ним ре­є­стром юри­ди­чних осіб, фі­зи­чних осіб-під­при­єм­ців та гро­мад­ських фор­му­вань. Однак ви­пад­ки прин­ци­по­вої ви­мо­ги що­до до­три­ма­н­ня норм за­ко­ну при пред­став­ни­цтві сто­рін-юри­ди­чних осіб вже є не­по­оди­но­ки­ми.

Та­ким чи­ном, ви­хо­дить, що на­ра­зі пред­став­ля­ти юри­ди­чну осо­бу у ви­ко­нав­чо­му про­ва­джен­ні фа­кти­чно мо­жуть: ке­рів­ник юри­ди­чної осо­би; по­са­до­ва осо­ба, яка діє у ме­жах пов­но­ва­жень, на­да­них за­ко­ном чи уста­нов­чи­ми до­ку­мен­та­ми; пред­став­ник, ви­зна­че­ний в Єди­но­му дер­жав­но­му ре­є­стрі юри­ди­чних осіб, фі­зи­чних осіб-під­при­єм­ців та гро­мад­ських фор­му­вань.

При цьо­му ке­рів­ник та ви­зна­че­на по­са­до­ва осо­ба не є пред­став­ни­ка­ми. Хо­ча во­ни і ді­ють від іме­ні юри­ди­чної осо­би, однак зміст їхньо­го ста­ту­су на­ба­га­то шир­ший від ста­ту­су пред­став­ни­ка. Згі­дно із За­ко­ном «Про ви­ко­нав­че про­ва­дже­н­ня», пред­став­ник сто­ро­ни та сто­ро­на ма­ють рі­зний ста­тус та, від­по­від­но, рі­зні пов­но­ва­же­н­ня. Ко­ло пов­но­ва­жень сто­ро­ни ви­ко­нав­чо­го про­ва­дже­н­ня та­кож є на­ба­га­то шир­шим, ніж ко­ло пов­но­ва­жень її пред­став­ни­ка.

Біль­шість пов­но­ва­жень юри­ди­чної осо­би у ви­ко­нав­чо­му про­ва­джен­ні ре­а­лі­зу­є­ться шля­хом по­да­чі пи­сьмо­вих звер­нень (за­яв, скарг, кло­по­тань, за­пе­ре­чень, за­пи­тів то­що). То­му до­ціль­ною є під­го­тов­ка та­ких про­це­су­аль­них до­ку­мен­тів за під­пи­сом ке­рів­ни­ка юри­ди­чної осо­би, що усу­не будь-які роз­бі­жно­сті у сприйнят­ті пов­но­ва­жень пред­став­ни­ка.

На­ра­зі пе­ред за­ко­но­дав­цем не­об­хі­дно по­ста­ви­ти пи­та­н­ня сто­сов­но до­ціль­но­сті за­ли­ше­н­ня осо­бли­во­стей пред­став­ни­цтва ін­те­ре­сів юри­ди­чної осо­би у ви­ко­нав­чо­му про­ва­джен­ні або об’єд­на­ти під­хід із за­галь­ни­ми пра­ви­ла­ми пред­став­ни­цтва, ви­зна­че­ни­ми в су­до­во­му про­це­сі.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.