Тер­ни­стий шлях укра­їн­сько­го но­та­рі­а­ту

Yurydychna Gazeta - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - На­та­лія ЄПІФАНОВА, жур­на­ліст «Юри­ди­чної Га­зе­ти» По­ря­док),

Ді­яль­ність но­та­рі­а­ту впли­ває на рі­зні аспе­кти су­спіль­но­го жи­т­тя кра­ї­ни. Від яко­сті йо­го ро­бо­ти за­ле­жить нор­маль­не фун­кціо­ну­ва­н­ня ци­віль­них і го­спо­дар­ських пра­во­від­но­син. При цьо­му якість ді­яль­но­сті за­ле­жить від вста­нов­ле­них за­ко­но­дав­цем пра­вил та спосо­бів здій­сне­н­ня но­та­рі­аль­ної ді­яль­но­сті.

Як жи­ве та пра­цює укра­їн­ський но­та­рі­ус у су­ча­сних ре­а­лі­ях? Чи від­чув він по­лег­ше­н­ня в ро­бо­ті пі­сля впро­ва­дже­н­ня еле­ктрон­но­го но­та­рі­а­ту? Чи зда­тен но­та­рі­ус у сьо­го­дні­шніх за­ко­но­дав­чих умо­вах здій­сню­ва­ти свою основ­ну фун­кцію, яка по­ля­гає, на­сам­пе­ред, у за­хи­сті пра­ва вла­сно­сті та ін­ших прав гро­ма­дян? З ін­шо­го бо­ку, чи до­ста­тньо за­хи­ще­ні гро­ма­дя­ни від не­пра­во­мір­них дій не­до­бро­со­ві­сних но­та­рі­у­сів? Які га­ран­тії у та­ких ви­пад­ках їм на­дає дер­жа­ва в осо­бі Но­та­рі­аль­ної па­ла­ти України, Мі­ні­стер­ства юсти­ції? Від­по­віді на всі ці та ін­ші пи­та­н­ня «Юри­ди­чна Га­зе­та» ді­зна­ва­лась у пред­став­ни­ків но­та­рі­а­ту.

Мас­шта­бні про­е­кти з впро­ва­дже­н­ня та ре­а­лі­за­ції ін­фор­ма­цій­них те­хно­ло­гій у всіх сфе­рах пра­во­від­но­син під­твер­джу­ють не­об­хі­дність ви­ко­ри­ста­н­ня еле­ктрон­них за­со­бів зв’яз­ку, ін­стру­мен­тів ін­фор­ма­цій­но-ко­му­ні­ка­цій­них те­хно­ло­гій у та­кій тра­ди­цій­но «па­пе­ро­вій» сфе­рі як но­та­рі­ат. Еле­ктрон­ний но­та­рі­ат – це і ство­ре­н­ня єди­но­го еле­ктрон­но­го ре­є­стру но­та­рі­аль­них дій, і ви­ко­ри­ста­н­ня еле­ктрон­но­го ци­фро­во­го під­пи­су (ЕЦП), і оци­фров­ка но­та­рі­аль­них до­ку­мен­тів, і ство­ре­н­ня ба­зи для еле­ктрон­но­го ар­хі­ву. Сьо­го­дні на­віть з ухва­ле­н­ням за­ко­нів «Про еле­ктрон­ний ци­фро­вий під­пис», «Про еле­ктрон­ні до­ку­мен­ти та еле­ктрон­ний до­ку­мен­то­обіг» не­має жо­дних під­став го­во­ри­ти про мо­жли­вість впро­ва­дже­н­ня еле­ктрон­но­го но­та­рі­а­ту, оскіль­ки в цьо­му на­прям­ку має бу­ти змі­не­но ЗУ «Про но­та­рі­ат».

На дум­ку Ди­ре­кто­ра ін­сти­ту­ту пра­ва та пі­сля­ди­плом­ної осві­ти при Мі­ні­стер­стві юсти­ції України Ка­те­ри­ни Чи­жмарь, в за­ко­ні по­трі­бно чі­тко про­пи­са­ти, які са­ме дії мо­жуть вчи­ня­ти­ся еле­ктрон­но, а які – ні. Ме­та еле­ктрон­но­го но­та­рі­а­ту – це не зве­де­н­ня йо­го фун­кцій до ме­ха­ні­чних, адже не­має до­ціль­но­сті в то­му, щоб всі но­та­рі­аль­ні дії вчи­ня­ли­ся за до­по­мо­гою про­грам­но­го за­без­пе­че­н­ня. «Но­та­рі­ат – це та си­сте­ма, яка по­вин­на ма­ти кон­такт з лю­дьми у про­це­сі ви­ко­на­н­ня по­кла­де­них на неї фун­кцій», – на­го­ло­си­ла екс­перт.

Но­та­рі­ус, як юрист і пра­во­за­хи­сник, на­сам­пе­ред, по­ви­нен зо­се­ре­джу­ва­ти­ся ви­клю­чно на юри­ди­чних аспе­ктах сво­єї ро­бо­ти, а са­ме на до­го­во­рі, пи­та­н­нях ме­ді­а­ції у пев­них си­ту­а­ці­ях, за­ко­но­дав­чо­му вре­гу­лю­ван­ні пра­во­чи­ну то­що. Сьо­го­дні укра­їн­ський но­та­рі­ус на пер­ших ета­пах за­про­ва­дже­н­ня еле­ктрон­но­го но­та­рі­а­ту ко­ри­сту­є­ться та пра­цює з ве­ли­кою кіль­кі­стю не­зру­чних еле­ктрон­них ре­є­стрів, що зму­шує по­стій­но від­во­лі­ка­ти­ся на те­хні­чні аспе­кти ро­бо­ти з ни­ми.

Це ство­рює ку­пу про­блем та під­став для за­ува­жень з бо­ку клі­єн­тів та дер­жав­них ор­га­нів. Ро­бо­та цих еле­ктрон­них ре­є­стрів по­вин­на бу­ти на­ба­га­то про­сті­шою, без те­хні­чних збо­їв та про­блем із фун­кціо­ну­ва­н­ням, що да­ва­ло б змо­гу но­та­рі­у­сам біль­ше ча­су для вчи­не­н­ня но­та­рі­аль­ної дії, а не її фі­кса­ції та пе­ре­вір­ки да­них з ре­є­стрів. Крім то­го, до­сто­вір­ність та пов­но­та ві­до­мо­стей, вне­се­них в окре­мі ре­є­стри, є да­ле­ки­ми від об’єктив­ної ін­фор­ма­ції.

На­при­клад, ві­зьме­мо ре­єстр до­ві­ре­но­стей, по­свід­че­них у но­та­рі­аль­но­му по­ряд­ку. З цим ре­є­стром за­кон не пов’язує ви­ни­кне­н­ня, при­пи­не­н­ня чи змі­ну пра­во­від­но­син. Це, так би мо­ви­ти, «но­та­рі­аль­ний ре­єстр». Но­та­рі­у­си вно­сять до цьо­го ре­є­стру ві­до­мо­сті про по­свід­че­ні ни­ми до­ві­ре­но­сті та пе­ре­ві­ря­ють в ньо­му чин­ність ін­ших до­ві­ре­но­стей. Однак, при­мі­ром, кон­суль­ські уста­но­ви, що та­кож вчи­ня­ють та­кі но­та­рі­аль­ні дії за кор­до­ном, не ма­ють до­сту­пу та не ко­ри­сту­ю­ться цим ре­є­стром. Во­ни не пе­ре­бу­ва­ють під юрис­ди­кці­єю Мі­ні­стер­ства юсти­ції, не вно­сять жо­дної ін­фор­ма­ції про по­свід­че­ні ни­ми до­ві­ре­но­сті та не ма­ють зв’яз­ку з но­та­рі­аль­ною си­сте­мою України. Хо­ча ре­а­лі­за­цію прав гро­ма­дян України во­ни за­без­пе­чу­ють. Та­ким чи­ном, ре­єстр до­ві­ре­но­стей не є пов­ним.

Ві­до­мо­сті Ре­є­стру ре­чо­вих прав та їх об­тя­жень та­кож є не­пов­ни­ми й не­то­чни­ми, оскіль­ки дер­жа­ва, по-пер­ше, не за­без­пе­чи­ла про­ве­де­н­ня пов­ної ін­вен­та­ри­за­ції об’єктів вла­сно­сті в Укра­ї­ні та суб’єктів прав вла­сно­сті; по-дру­ге, не бу­ли оци­фро­ва­ні да­ні БТІ що­до те­хні­чних ха­ра­кте­ри­стик об’єктів не­ру­хо­мо­го май­на, ар­хі­вів но­та­рі­у­сів то­що. Чо­го ли­ше вар­та си­ту­а­ція існу­ва­н­ня в Укра­ї­ні двох ре­є­стрів, що окре­мо облі­ко­ву­ють пра­ва вла­сно­сті на не­ру­хо­мість і пра­ва вла­сно­сті на зем­лю? У сер­пні 2017 р. Мі­ністр юсти­ції вже за­явив про те, що на­ра­зі на­зрі­ла по­тре­ба об’єд­на­ти ре­єстр прав на не­ру­хо­ме май­но та зе­мель­ний ка­дастр.

Єди­на ін­фор­ма­цій­на ба­за

От­же, уні­фі­ка­ція всіх ре­є­стрів, що пов’яза­ні з ре­є­стра­ці­єю окре­мих ви­дів но­та­рі­аль­них дій в один єди­ний ре­єстр, на сьо­го­дні є на­галь­ною по­тре­бою для но­та­рі­а­ту. За сло­ва­ми Ка­те­ри­ни Чи­жмарь, та­кий ре­єстр по­ви­нен отри­ма­ти ви­зна­че­ний за­ко­ном ста­тус Єди­но­го дер­жав­но­го ре­є­стру. Він має бу­ти уні­фі­ко­ва­ний та гар­мо­ні­зо­ва­ний з ве­ли­че­зною кіль­кі­стю тих ре­є­стрів, що за­раз адмі­ні­стру­ю­ться Мі­ні­стер­ством юсти­ції та ін­ши­ми мі­ні­стер­ства­ми й ві­дом­ства­ми.

На дум­ку екс­пер­та, на­яв­ність єди­но­го ре­є­стру вчи­не­н­ня но­та­рі­аль­них дій всі­ма но­та­рі­у­са­ми України ма­ти­ме як пе­ре­ва­ги, так і не­до­лі­ки. До пе­ре­ваг мо­жна від­не­сти: зру­чність для гро­ма­дян та но­та­рі­у­сів, мо­жли­вість швид­ко­го отри­ма­н­ня суб’єкта­ми, пе­ре­лік яких ви­зна­че­но ст. 8 ЗУ «Про но­та­рі­ат», ін­фор­ма­ції про вчи­не­н­ня но­та­рі­аль­ної дії пев­ним но­та­рі­у­сом з єди­но­го дже­ре­ла. На­яв­ність єди­но­го еле­ктрон­но­го ре­є­стру, зокре­ма, на­дасть мо­жли­вість ви­рі­ши­ти про­блем­не на сьо­го­дні пи­та­н­ня чин­но­сті рі­зно­го ро­ду згод (на­при­клад, зго­ди по­друж­жя на від­чу­же­н­ня май­на, зго­ди одно­го з ба­тьків на ви­їзд ди­ти­ни за кор­дон то­що). Про­те та­ка єди­на ба­за да­них мо­же бу­ти сер­йо­зною спо­ку­сою для ша­хра­їв, а то­му має бу­ти на­дій­но за­хи­ще­на від зла­му, по­шко­дже­н­ня та/або змі­ни ін­фор­ма­ції. Пе­ре­да­ча ін­фор­ма­ції з обме­же­ним до­сту­пом для на­пов­не­н­ня еле­ктрон­но­го ре­є­стру по­вин­на від­бу­ва­ти­ся окре­ми­ми ка­на­ла­ми з під­ви­ще­ним сту­пе­нем за­хи­сту, що мо­же по­тя­гну­ти за со­бою до­да­тко­ві ма­те­рі­аль­ні ви­тра­ти на ета­пі впро­ва­дже­н­ня.

Но­та­рі­аль­ний акт

Як за­зна­чає екс­перт, го­во­ря­чи про вдо­ско­на­ле­н­ня си­сте­ми но­та­рі­а­ту, ми ма­є­мо по­ду­ма­ти про ще одну її скла­до­ву – си­сте­му за­хи­сту но­та­рі­аль­но­го до­ку­мен­та. Но­та­рі­аль­ний до­ку­мент скла­да­є­ться з блан­ка, текс­ту, по­свід­чу­валь­но­го на­пи­су но­та­рі­у­са, під­пи­су но­та­рі­у­са та пе­ча­тки. У нас на­ра­зі за­хи­ще­ним є ли­ше бланк. В Укра­ї­ні має бу­ти роз­ро­бле­на пев­на си­сте­ма за­хи­сту всьо­го но­та­рі­аль­но­го до­ку­мен­та. Адже ви­го­то­ви­ти пе­ча­тку і по­свід­чу­валь­ний на­пис, під­ро­би­ти під­пис будь-яко­го но­та­рі­у­са ни­ні не скла­дає жо­дних тру­дно­щів.

Су­до­вий кон­троль за но­та­рі­аль­ною ді­яль­ні­стю

Ще одні­єю про­бле­мою укра­їн­сько­го но­та­рі­а­ту є від­су­тність су­до­во­го кон­тро­лю за но­та­рі­аль­ною ді­яль­ні­стю.

Так, зокре­ма, су­до­вий кон­троль за но­та­рі­аль­ною ді­яль­ні­стю ґрун­ту­є­ться на кон­сти­ту­цій­но­му пра­ві гро­ма­дян на су­до­вий за­хист. Однак у цьо­му ви­пад­ку по­стає пи­та­н­ня: «Це су­до­вий кон­троль за ді­яль­ні­стю но­та­рі­у­са або за до­три­ма­н­ням прав лю­ди­ни?». На дум­ку па­ні Чи­жмарь, пра­виль­ним є са­ме дру­гий ва­рі­ант. Для то­го щоб був вве­де­ний ме­ха­нізм кон­тро­лю, не­об­хі­дна на­яв­ність скар­ги за­ці­кав­ле­ної особи, якою є ли­ше осо­ба, що звер­ну­ла­ся за вчи­не­н­ням но­та­рі­аль­ної дії. При цьо­му мо­же бу­ти оскар­же­на ли­ше від­мо­ва у вчи­нен­ні но­та­рі­аль­ної дії або не­пра­виль­не вчи­не­н­ня но­та­рі­аль­ної дії. Пра­кти­ка роз­гля­ду справ у су­дах по­ка­зує, що в біль­шо­сті ви­пад­ків пре­дме­том оскар­же­н­ня в су­дах ви­сту­пає від­мо­ва у вчи­нен­ні но­та­рі­аль­ної дії (пе­ре­ва­жно у спра­вах про спад­ку­ва­н­ня), ко­ли участь но­та­рі­у­са у про­це­сі здій­сне­н­ня прав є обов’яз­ко­вою. Ін­ши­ми сло­ва­ми, кон­сти­ту­цій­не по­ло­же­н­ня, пе­ред­усім, є га­ран­ті­єю за­хи­сту прав гро­ма­дян, а не осно­вою кон­тро­лю за про­фе­сій­ною ді­яль­ні­стю но­та­рі­у­сів.

ЗУ «Про но­та­рі­ат» збе­рі­гає адмі­ні­стра­тив­ний кон­троль з бо­ку ор­га­нів юсти­ції що­до но­та­рі­у­сів. Так, ст. 2-1 за­крі­плює по­ло­же­н­ня, від­по­від­но до яко­го кон­троль за ор­га­ні­за­ці­єю но­та­рі­а­ту України, пе­ре­вір­ку ор­га­ні­за­ції но­та­рі­аль­ної ді­яль­но­сті при­ва­тних но­та­рі­у­сів та ви­ко­на­н­ня ни­ми пра­вил но­та­рі­аль­но­го ді­ло­вод­ства здій­сню­ю­ться Мі­ні­стер­ством юсти­ції України, Го­лов­ним управ­лі­н­ням юсти­ції Мі­ні­стер­ства юсти­ції України в Ав­то­ном­ній Ре­спу­блі­ці Крим, го­лов­ни­ми управ­лі­н­ня­ми юсти­ції в обла­стях, мі­стах Ки­є­ві та Се­ва­сто­по­лі. Окре­мі пов­но­ва­же­н­ня з кон­тро­лю мо­жуть де­ле­гу­ва­ти­ся про­фе­сій­ним об’єд­на­н­ням. Та­ке де­ле­гу­ва­н­ня на­кла­дає на дер­жа­ву, на­сам­пе­ред, до­да­тко­ві обов’яз­ки що­до здій­сне­н­ня адмі­ні­стра­тив­но­го на­гля­ду за ефе­ктив­ні­стю та­кої пе­ре­да­чі. Укра­ї­на в цій ча­сти­ні ду­же від­стає від сво­їх бли­жніх су­сі­дів. Як і в біль­шо­сті ін­ших кра­їн, укра­їн­ський но­та­рі­ус здій­снює дії від іме­ні дер­жа­ви. Та­ким чи­ном, но­та­рі­аль­ний акт – це про­це­дур­но оформ­ле­не рі­ше­н­ня спе­ці­аль­но­го суб’єкта, яке ви­ра­жає во­лю дер­жа­ви що­до за­сто­су­ва­н­ня норм пра­ва до кон­кре­тної особи чи осіб.

Вра­хо­ву­ю­чи між­на­ро­дний до­свід ре­гу­лю­ва­н­ня ін­сти­ту­ту но­та­рі­а­ту, ана­лі­зу­ю­чи пра­кти­ку за­сто­су­ва­н­ня чин­но­го за­ко­но­дав­ства про но­та­рі­ат, мо­жна ді­йти на­сту­пних ви­снов­ків. Укра­їн­ська мо­дель здій­сне­н­ня кон­тро­лю за но­та­рі­аль­ною ді­яль­ні­стю по­тре­бує сер­йо­зно­го ко­ри­гу­ва­н­ня. У про­це­сі роз­роб­ки но­во­го за­ко­ну про но­та­рі­ат не­об­хі­дно ви­ко­ри­ста­ти іно­зем­ний до­свід пра­во­во­го ре­гу­лю­ва­н­ня ефе­ктив­но­го ме­ха­ні­зму кон­тро­лю у сфе­рі но­та­рі­аль­ної ді­яль­но­сті. Кон­троль­ни­ми фун­кці­я­ми що­до но­та­рі­у­сів по­вин­ні во­ло­ді­ти, пе­ред­усім, дер­жав­ні ор­га­ни юсти­ції при збе­ре­жен­ні га­ран­тій прав но­та­рі­у­сів, за­без­пе­чу­ва­них мо­жли­ві­стю су­до­во­го оскар­же­н­ня рі­шень ор­га­нів юсти­ції. В но­во­му за­ко­ні слід пе­ред­ба­чи­ти про­це­су­аль­ні пи­та­н­ня здій­сне­н­ня ди­сци­плі­нар­но­го при­му­су до но­та­рі­у­са, що вчи­нив про­ти­прав­ний вчи­нок під час здій­сне­н­ня про­фе­сій­них фун­кцій.

При­клад про­блем­них пи­тань у га­лу­зі за­хи­сту прав но­та­рі­у­са­ми

З ускла­дне­н­ням еко­но­мі­чної си­ту­а­ції в кра­ї­ні, зде­шев­ле­н­ням грив­ні, ча­сти­на бор­жни­ків на­справ­ді з об’єктив­них при­чин не ма­ють змо­ги по­вер­та­ти кре­дит. Во­дно­час є ча­сти­на бор­жни­ків, які бе­руть ко­шти, вза­га­лі не пла­ну­ю­чи їх по­вер­та­ти. При цьо­му за­ко­но­дав­ство ство­рює для них до­ста­тньо опти­маль­ні умо­ви для ухи­ле­н­ня від ви­ко­на­н­ня сво­го обов’яз­ку за до­го­во­ром кре­ди­ту. Низ­ка ко­лі­зій і про­га­лин в за­ко­нах та від­су­тність від­по­від­аль­но­сті до­зво­ляє бор­жни­кам аб­со­лю­тно без­кар­но не по­вер­та­ти кре­ди­тні ко­шти. Та­ким чи­ном роз­хи­ту­є­ться ста­біль­ність як окре­мо­го бан­ку, що втра­чає на та­ких кре­ди­тах чи­ма­лі ко­шти, так і всі­єї бан­ків­ської си­сте­ми, оскіль­ки са­ме на неї не­га­тив­но впли­ває бан­крут­ство ко­жно­го кон­кре­тно­го бан­ку.

На дум­ку но­та­рі­у­са Дми­тра Ки­ри­лю­ка, для за­без­пе­че­н­ня які­сно­го про­це­су здій­сне­н­ня но­та­рі­аль­ної ді­яль­но­сті під час по­за­су­до­во­го вре­гу­лю­ва­н­ня спо­рів між кре­ди­то­ра­ми та бор­жни­ка­ми, не­об­хі­дно пе­ре­гля­ну­ти чин­не за­ко­но­дав­ство з ме­тою усу­не­н­ня вад та ко­лі­зій, за­ста­рі­лих норм, які за­ва­жа­ють ре­а­лі­за­ції но­та­рі­у­са­ми пов­но­ва­жень, спря­мо­ва­них на за­хист прав кре­ди­то­рів.

«На­сам­пе­ред, не­об­хі­дно вне­сти змі­ни до ЗУ «Про дер­жав­ну ре­є­стра­цію ре­чо­вих прав на не­ру­хо­ме май­но та їх об­тя­жень», до По­ряд­ку вчи­не­н­ня но­та­рі­аль­них дій но­та­рі­у­са­ми України (да­лі – які б за­без­пе­чи­ли прі­о­ри­тет пра­ва за­ста­во­дер­жа­те­ля/іпо­те­ко­дер­жа­те­ля на за­до­во­ле­н­ня за­без­пе­че­них ви­мог за ра­ху­нок пре­дме­та за­ста­ви/іпо­те­ки що­до за­ре­є­стро­ва­них у вста­нов­ле­но­му за­ко­ном по­ряд­ку об­тя­жень (у то­му чи­слі аре­штів, що на­кла­де­ні пі­зні­ше). Та­кож про­по­ну­є­мо пе­ре­гля­ну­ти по­зи­цію Мі­ні­стер­ства юсти­ції України що­до по­за­су­до­во­го звер­не­н­ня стя­гне­н­ня на пре­дмет за­ста­ви ру­хо­мо­го май­на/іпо­те­ки та не­пра­во­мір­них ви­мог до за­став о дер­жа­те­лів/ іпо­тек о дер­жа­те­лів що­до на­яв­но­сті пра­во вста­нов­лю­валь­них до­ку­мен­тів. Мо­жли­во, по­трі­бно до­пов­ни­ти По­ря­док з ме­тою більш чі­тко­го ро­зу­мі­н­ня спе­ці­аль­них норм, що ре­гу­лю­ють ці пи­та­н­ня», – від­зна­чив но­та­рі­ус.

За йо­го сло­ва­ми, дав­но на­зрі­ла по­тре­ба при­ве­де­н­ня по­ряд­ку ви­рі­ше­н­ня спо­рів у га­лу­зі дер­жав­ної ре­є­стра­ції ре­чо­вих прав на не­ру­хо­ме май­но та у сфе­рі дер­жав­ної ре­є­стра­ції юри­ди­чних осіб, фі­зи­чних осіб-під­при­єм­ців та гро­мад­ських ор­га­ні­за­цій від­по­від­но до кон­сти­ту­цій­них за­сад. Це пи­та­н­ня на­ра­зі є акту­аль­ним та має ви­ли­ти­ся у від­по­від­ні за­ко­но­дав­чі змі­ни та но­ва­ції.

«Над­зви­чай­но ва­жли­вим є ви­рі­ше­н­ня пи­та­н­ня унор­му­ва­н­ня про­це­ду­ри су­до­во­го ви­рі­ше­н­ня спо­рів у сфе­рах дер­жав­ної ре­є­стра­ції прав та дер­жав­ної ре­є­стра­ції бі­зне­су у від­по­від­но­му про­це­су­аль­но­му за­ко­ні, з ме­тою пе­ре­ве­де­н­ня про­це­ду­ри ви­рі­ше­н­ня спо­рів у га­лу­зі дер­жав­ної ре­є­стра­ції ви­клю­чно в су­до­ву пло­щи­ну», – під­кре­слив екс­перт.

Як за­зна­чає Дми­тро Ки­ри­люк, для пра­виль­но­го су­до­во­го ви­рі­ше­н­ня спо­рів у га­лу­зі дер­жав­ної ре­є­стра­ції не­об­хі­дно пра­виль­но ви­зна­чи­ти су­до­ву юрис­ди­кцію що­до за­зна­че­них спо­рів.

Під­ви­ще­н­ня ква­лі­фі­ка­ції но­та­рі­у­са

На сьо­го­дні про­фе­сія но­та­рі­у­са – це чи не єди­на про­фе­сія юри­ста, що­до якої за­кон не вста­нов­лює обов’яз­ко­во­го пе­рі­о­ди­чно­го про­хо­дже­н­ня кур­су під­ви­ще­н­ня ква­лі­фі­ка­ції та пе­ре­вір­ки знань. При­мі­ром, ар­бі­тра­жні ке­ру­ю­чі зо­бов’яза­ні під­ви­щу­ва­ти ква­лі­фі­ка­цію 1 раз на 3 ро­ки, при­ва­тні ви­ко­нав­ці – 1 раз на 5 ро­ків, а при­ва­тні но­та­рі­у­си під­ви­щу­ють ква­лі­фі­ка­цію ли­ше у ра­зі при­му­со­во­го зу­пи­не­н­ня їхньої ді­яль­но­сті.

Що­до цьо­го пи­та­н­ня Ка­те­ри­на Чи­жмарь за­зна­чи­ла: «В цій га­лу­зі від­бу­ва­є­ться під­мі­на по­нять. Є по­ня­т­тя під­ви­ще­н­ня ква­лі­фі­ка­ції, а є по­ня­т­тя під­ви­ще­н­ня про­фе­сій­но­го рів­ня. До обов’яз­ків но­та­рі­у­са, згі­дно ЗУ «Про но­та­рі­ат», вхо­дить під­ви­ще­н­ня про­фе­сій­но­го рів­ня, а та­кож у ра­зі на­ста­н­ня об­ста­вин, пе­ред­ба­че­них ст. 29-1, а са­ме по­ру­ше­н­ня пра­вил но­та­рі­аль­но­го ді­ло­вод­ства, но­та­рі­ус зо­бов’яза­ний прой­ти курс під­ви­ще­н­ня ква­лі­фі­ка­ції. Тоб­то за­кон мі­стить в со­бі ці два по­ня­т­тя: під­ви­ще­н­ня про­фе­сій­но­го рів­ня і під­ви­ще­н­ня ква­лі­фі­ка­ції. Пі­дви­ще­н­ням про­фе­сій­но­го рів­ня мо­жна на­зва­ти, на­при­клад, на­пи­са­н­ня стат­ті у фа­хо­вий жур­нал, за­хист ди­сер­та­ції, участь у те­ма­ти­чно­му се­мі­на­рі та ін. Во­дно­час під­ви­ще­н­ня ква­лі­фі­ка­ції має від­бу­ва­ти­ся у спе­ці­аль­них на­вчаль­них за­кла­дах з ви­со­ким рів­нем ви­кла­да­цько­го скла­ду.

По­ді­бний під­хід є за­галь­ним для за­ко­но­дав­ства біль­шо­сті кра­їн Схі­дної та За­хі­дної Єв­ро­пи.

Звер­та­є­мо та­кож ува­гу, що обов’язок під­ви­ще­н­ня ква­лі­фі­ка­ції за­крі­пле­ний як один із прин­ци­пів на на­дна­ціо­наль­но­му рів­ні в Єв­ро­пей­сько­му ко­де­ксі но­та­рі­аль­ної ети­ки (п.2.8.), який пря­мо вка­зує на те, що но­та­рі­ус зо­бов’яза­ний під­три­му­ва­ти в на­ле­жно­му ста­ні рі­вень сво­їх знань як у пра­во­во­му, так і те­хні­чно­му сен­сі, а та­кож по­ви­нен кон­тро­лю­ва­ти та спри­я­ти вдо­ско­на­лен­ню про­фе­сій­но­го рів­ня сво­їх спів­ро­бі­тни­ків. При цьо­му основ­ні від­мін­но­сті сто­су­ю­ться об­ся­гу та пе­рі­о­ди­чно­сті уча­сті но­та­рі­у­сів в осві­тніх за­хо­дах. Ві­дзна­чи­мо, що чи­ма­ло кра­їн не ли­ше вста­нов­лю­ють по­зи­тив­ний обов’язок для но­та­рі­у­сів під­ви­щу­ва­ти свою ква­лі­фі­ка­цію, але й пе­ред­ба­ча­ють за­хо­ди від­по­від­аль­но­сті за йо­го не­ви­ко­на­н­ня. Ці за­хо­ди від­по­від­аль­но­сті у всіх ви­пад­ках ма­ють ди­сци­плі­нар­ний ха­ра­ктер і мо­жуть йти від до­га­ни до тим­ча­со­во­го при­зу­пи­не­н­ня но­та­рі­аль­ної ді­яль­но­сті або на­віть по­збав­ле­н­ня ста­ту­су. По­ши­ре­ний ха­ра­ктер ма­ють та­кож рі­зно­ма­ні­тні за­хо­ди кон­тро­лю за рів­нем про­фе­сій­ної під­го­тов­ки: ре­гу­ляр­на пе­ре­а­те­ста­ція, фі­наль­ні ви­про­бу­ва­н­ня, те­сти, іспи­ти то­що.

На на­шу дум­ку, Укра­ї­ні не­об­хі­дне за­твер­дже­н­ня єди­ної про­гра­ми, як і вла­сне про­ве­де­н­ня кур­сів, що має про­хо­ди­ти під егі­дою Мі­ні­стер­ства юсти­ції України за уча­стю Но­та­рі­аль­ної па­ла­ти України.

Все біль­шої по­пу­ляр­но­сті в кра­ї­нах ЄС на­бу­ва­ють спіль­ні з ін­ши­ми юри­ди­чни­ми про­фе­сі­я­ми на­у­ко­во-пра­кти­чні за­хо­ди. Най­більш ча­сто про­во­дя­ться спіль­ні за­хо­ди з адво­ка­та­ми, су­д­дя­ми та ре­є­стра­то­ра­ми. Крім то­го, в Єв­ро­пей­сько­му со­ю­зі все біль­шої по­пу­ляр­но­сті на­бу­ва­ють між­на­ро­дні осві­тні про­гра­ми під­ви­ще­н­ня ква­лі­фі­ка­ції, на­при­клад, Єв­ро­пей­ська но­та­рі­аль­на ака­де­мія (Ва­лен­сія, Іспа­нія) або Єв­ро­пей­ський центр но­та­рі­аль­них до­слі­джень і про­грам. Пер­ша орі­єн­то­ва­на біль­ше на роз­ви­ток но­та­рі­у­сів (ор­га­ні­за­ція про­фе­сії, про­фе­сій­ний кон­троль і ди­сци­плі­на, пра­ва та обов’яз­ки но­та­рі­у­са та ін.). Ін­ша орі­єн­то­ва­на на транскор­дон­ну те­ма­ти­ку та під­го­тов­ле­ну ау­ди­то­рію (міжнародне опо­да­тку­ва­н­ня при спад­ку­ван­ні, те­о­рія і пра­кти­ка єв­ро­пей­сько­го ТОВ, за­до­во­ле­н­ня кре­ди­то­рів шля­хом звер­не­н­ня стя­гне­н­ня на за­став­ле­не май­но).

Під­ви­ще­н­ня ква­лі­фі­ка­ції не мо­же про­во­ди­ти гро­мад­ська ор­га­ні­за­ція Но­та­рі­аль­на па­ла­та України, не ма­ю­чи на­ле­жної ін­фра­стру­кту­ри, оскіль­ки від­по­від­но до за­ко­ну во­на ли­ше за­без­пе­чує під­ви­ще­н­ня ква­лі­фі­ка­ції і спри­яє під­ви­щен­ню про­фе­сій­но­го рів­ня но­та­рі­у­сів. При­мі­ром, Ін­сти­тут пра­ва та пі­сля­ди­плом­ної осві­ти при Мі­ні­стер­стві юсти­ції – єди­ний дер­жав­ний ві­дом­чий на­вчаль­ний за­клад, що має лі­цен­зію на під­ви­ще­н­ня ква­лі­фі­ка­ції но­та­рі­у­сів. Ми ма­є­мо за­твер­дже­ні спе­ці­а­лі­зо­ва­ні про­гра­ми, роз­ра­хо­ва­ні на 5 днів. Чо­мусь но­та­рі­у­си не по­спі­ша­ють під­ви­щу­ва­ти ква­лі­фі­ка­цію, а ро­блять це ли­ше у ра­зі при­му­со­во­го зу­пи­не­н­ня їхньої ді­яль­но­сті. На мою дум­ку, дер­жа­ва має зо­бов’язу­ва­ти но­та­рі­у­сів пе­рі­о­ди­чно під­ви­щу­ва­ти ква­лі­фі­ка­цію у спе­ці­а­лі­зо­ва­них на­вчаль­них за­кла­дах. На жаль, кон­тро­лю за тим, як за­сво­ю­ю­ться зна­н­ня на се­мі­на­рах, що про­во­дить Но­та­рі­аль­на па­ла­та України, не­має. Но­та­рі­у­си про­во­дять на­вча­н­ня для но­та­рі­у­сів, обмі­ню­ю­ться до­сві­дом, ін­фор­ма­ці­єю. Це чу­до­во! Однак узя­ти участь в одно­ден­но­му се­мі­на­рі без зрі­зу за­сво­є­них знань – це да­ле­ко не під­ви­ще­н­ня ква­лі­фі­ка­ції.

«Спе­ці­аль­ним за­ко­ном України «Про но­та­рі­ат» вста­нов­ле­но обов’язок но­та­рі­у­са по­стій­но під­ви­щу­ва­ти про­фе­сій­ний рі­вень, а у ра­зі зу­пи­не­н­ня но­та­рі­аль­ної ді­яль­но­сті при­ва­тно­го но­та­рі­у­са, остан­ній по­ви­нен прой­ти курс під­ви­ще­н­ня ква­лі­фі­ка­ції (не біль­ше ніж 2 ти­жні). Це по­ло­же­н­ня ре­гла­мен­то­ва­но ст. 5 та 29’ За­ко­ну України «Про но­та­рі­ат».

До то­го ж, окрім під­ви­ще­н­ня ква­лі­фі­ка­ції, за­ко­но­да­вець пе­ред­ба­чив, що у ви­пад­ку, якщо осо­ба про­тя­гом 3-х ро­ків пі­сля отри­ма­н­ня сві­до­цтва про пра­во на зайня­т­тя но­та­рі­аль­ною ді­яль­ні­стю не пра­цю­ва­ла но­та­рі­у­сом, кон­суль­тан­том дер­жав­ної но­та­рі­аль­ної кон­то­ри чи по­мі­чни­ком (кон­суль­тан­том) при­ва­тно­го но­та­рі­у­са, не бу­ла по­са­до­вою осо­бою, яка здій­снює ке­рів­ни­цтво та кон­троль за ді­яль­ні­стю но­та­рі­а­ту, до по­да­н­ня за­яви про ре­є­стра­цію но­та­рі­аль­ної ді­яль­но­сті во­на по­вин­на під­твер­ди­ти свою ква­лі­фі­ка­цію шля­хом скла­да­н­ня но­во­го іспи­ту», – по­ві­до­ми­ла Ві­це-пре­зи­дент Но­та­рі­аль­ної па­ла­ти України Оль­га Оні­щук.

Роль Но­та­рі­аль­ної па­ла­ти

Окре­мо хо­ті­ло­ся б звер­ну­ти ува­гу на про­бле­му ви­зна­че­н­ня ста­ту­су Но­та­рі­аль­ної па­ла­ти України як єди­но­го ор­га­ну про­фе­сій­но­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня у сфе­рі но­та­рі­а­ту. НПУ по­кли­ка­на за­хи­ща­ти пра­ва та за­кон­ні ін­те­ре­си не ли­ше но­та­рі­у­сів, але й фі­зи­чних та юри­ди­чних осіб. Однак че­рез пер­ма­нен­тні су­пе­ре­чки що­до роз­по­ді­лу по­сад в НПУ, існу­ва­н­ня яви­ща «чор­них но­та­рі­у­сів», по­стає пи­та­н­ня про те, чи до­ста­тньо у Па­ла­ти пов­но­ва­жень та ін­ти­ту­ці­аль­ної спро­мо­жно­сті за­без­пе­чу­ва­ти за­хист прав гро­ма­дян та ре­пу­та­ції но­та­рі­у­сів в Укра­ї­ні.

Ві­це-пре­зи­дент Но­та­рі­аль­ної па­ла­ти України Оль­га Оні­щук за­зна­чи­ла: «На сьо­го­дні одним з основ­них пов­но­ва­жень НПУ, ви­зна­че­них ст. 16 За­ко­ну України «Про но­та­рі­ат», є кон­троль за до­три­ма­н­ням но­та­рі­у­са­ми пра­вил про­фе­сій­ної ети­ки. Для за­без­пе­че­н­ня ці­єї фун­кції діє ко­мі­сія НПУ з пи­тань про­фе­сій­ної ети­ки. Во­на роз­гля­дає скар­ги та ін­ші звер­не­н­ня що­до по­ру­ше­н­ня прин­ци­пів про­фе­сій­ної ети­ки но­та­рі­у­са­ми, го­тує від­по­від­ні ви­снов­ки та про­по­зи­ції, а та­кож по­да­н­ня що­до за­сто­су­ва­н­ня за­хо­дів ре­а­гу­ва­н­ня, пе­ред­ба­че­них п. 3 ст. 12 За­ко­ну України «Про но­та­рі­ат», зокре­ма що­до ану­лю­ва­н­ня сві­до­цтва про пра­во на зайня­т­тя но­та­рі­аль­ною ді­яль­ні­стю у ви­пад­ку не­о­дно­ра­зо­во­го по­ру­ше­н­ня но­та­рі­у­сом пра­вил про­фе­сій­ної ети­ки.

Окрім то­го, вра­хо­ву­ю­чи між­на­ро­дний до­свід кра­їн-чле­нів Між­на­ро­дно­го со­ю­зу но­та­рі­а­ту, до­ціль­но бу­ло б пе­ре­да­ти до са­мов­ря­дної ор­га­ні­за­ції де­які нев­ла­сти­ві дер­жа­ві пов­но­ва­же­н­ня у сфе­рі но­та­рі­а­ту, а са­ме: пе­ре­вір­ку по­ряд­ку вчи­не­н­ня но­та­рі­аль­них дій, ор­га­ні­за­цію но­та­рі­аль­ної ді­яль­но­сті та пра­вил ве­де­н­ня но­та­рі­аль­но­го ді­ло­вод­ства то­що. На на­шу дум­ку, це до­зво­лить сфор­му­ва­ти ефе­ктив­ний ка­дро­вий по­тен­ці­ал но­та­рі­а­ту та слід­ку­ва­ти за тим, щоб у про­фе­сії пра­цю­ва­ли ли­ше про­фе­сіо­на­ли як за фа­хом, так і за мо­раль­но-ети­чни­ми прин­ци­па­ми».

«Сво­го ча­су дер­жа­ва ство­рю­ва­ла Но­та­рі­аль­ну Па­ла­ту України не ли­ше для ре­а­лі­за­ції прав та ін­те­ре­сів но­та­рі­у­сів, а й для за­хи­сту гро­ма­дян від не­до­бро­со­ві­сних ко­лег по це­ху. НПУ ма­ла б ви­ко­ну­ва­ти за­хи­сні та ком­пен­са­тор­ні фун­кції що­до гро­ма­дян шля­хом від­шко­ду­ва­н­ня зби­тків, на­не­се­них з ви­ни но­та­рі­у­сів. Ме­тою НПУ ма­ло б бу­ти ство­ре­н­ня фон­ду від­шко­ду­ва­н­ня. Як­би він існу­вав, то­ді за­пра­цю­ва­ла б та­ка ко­ле­ктив­на си­сте­ма, ко­ли за одно­го не­про­фе­сій­но­го чи не­до­бро­со­ві­сно­го но­та­рі­у­са від­по­від­ав би в ме­жах вне­сків ко­жен но­та­рі­ус як член НПУ. Як­би Па­ла­та від­чу­ла, що вне­ски май­же 6 тис. но­та­рі­у­сів України пі­шли на по­кри­т­тя шко­ди від дій одно­го, то во­ни б то­ді ду­же чі­тко ро­зумі­ли пи­та­н­ня про під­ви­ще­н­ня ква­лі­фі­ка­ції, са­мо­очи­ще­н­ня, кон­тро­лю та ін.», – ви­сло­ви­ла свою дум­ку Ка­те­ри­ни Чи­жмарь.

На­віть ви­бір­ко­во роз­гля­нув­ши про­бле­ма­ти­ку су­ча­сно­го ста­ну но­та­рі­а­ту в Укра­ї­ні, мо­жна ді­йти ви­снов­ку, що но­та­рі­аль­на пра­кти­ка по­тре­бує подаль­шо­го ре­фор­му­ва­н­ня, а са­ме: вжи­т­тя за­хо­дів що­до змен­ше­н­ня кіль­ко­сті підза­кон­них нор­ма­тив­но-пра­во­вих актів, що ре­гу­лю­ють пи­та­н­ня ді­ло­вод­ства, ар­хів­ної спра­ви, ве­де­н­ня ре­є­стрів но­та­рі­аль­них дій та їхньої узго­дже­но­сті між со­бою; ви­зна­че­н­ня кри­те­рі­їв для опти­маль­но­го за­без­пе­че­н­ня на­се­ле­н­ня но­та­рі­аль­ни­ми по­слу­га­ми.

Для цьо­го всім юри­стам, що без­по­се­ре­дньо ма­ють сто­су­нок до но­та­рі­а­ту (на­у­ков­цям, но­та­рі­у­сам-пра­кти­кам, чи­нов­ни­кам, які ви­зна­ча­ють по­лі­ти­ку у га­лу­зі но­та­рі­а­ту), по­трі­бно сі­сти за стіл пе­ре­мо­вин і ви­ро­би­ти єди­ну для всіх кон­це­пцію подаль­шо­го роз­ви­тку но­та­рі­а­ту, скла­сти план дій і пе­ре­хо­ди­ти до йо­го ре­а­лі­за­ції. Не­об­хі­дно при­пи­ни­ти кон­ку­ру­ва­ти рі­зни­ми кру­гли­ми сто­ла­ми, ро­бо­чи­ми гру­па­ми все­ре­ди­ні га­лу­зі, а пра­цю­ва­ти спіль­но, зла­го­дже­но та на бла­го су­спіль­ству.

Но­та­рі­ат – це та си­сте­ма, яка по­вин­на ма­ти кон­такт з лю­дьми у про­це­сі ви­ко­на­н­ня по­кла­де­них на неї фун­кцій

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.