Єв­ге­нія ЯР­МО­ЛЮК: «Ро­бо­та in-house lawyer: пер­спе­кти­ви та ви­кли­ки»

Yurydychna Gazeta - - ГО­ЛОВ­НА СТО­РІН­КА -

На­сам­пе­ред, ро­бо­та кор­по­ра­тив­но­го юри­ста пов’яза­на з кон­кре­тною ін­ду­стрі­єю, в якій пра­цює йо­го ком­па­нія. То­му пе­ре­ва­жна біль­шість пер­спе­ктив та ви­кли­ків по­стає пе­ред юри­стом са­ме у цій ца­ри­ні.

На­ра­зі, ко­ли сло­во «ре­фор­ма» в Укра­ї­ні біль­ше озна­чає стан, ніж про­цес, це від­чу­ва­є­ться осо­бли­во го­стро. Най­яскра­ві­ший при­клад – ме­ди­чна ре­фор­ма. Для ба­га­тьох це ду­же бо­лю­ча те­ма. Кор­по­ра­тив­ні юри­сти, які пра­цю­ють у се­кто­рі ме­ди­чно­го та фар­ма­цев­ти­чно­го бі­зне­су, по­вин­ні по­стій­но три­ма­ти ру­ку на пуль­сі. Від ре­зуль­та­ту впро­ва­дже­н­ня ме­ди­чної ре­фор­ми за­ле­жа­ти­ме їхня роль, ко­ло від­по­від­аль­но­сті, з’яв­ля­ться но­ві зав­да­н­ня та фун­кції.

Без­пе­ре­чно, роз­ви­ток при­ва­тної ме­ди­ци­ни спри­чи­нить зро­ста­н­ня по­тре­би у за­хи­сті як прав па­ці­єн­тів, так і прав лі­ка­рів, з’яв­ля­ти­ме­ться но­ва су­до­ва пра­кти­ка. Впро­ва­дже­н­ня стра­хо­вої ме­ди­ци­ни зро­бить більш жорс­тким по­ря­док від­пу­ску лі­кар­ських за­со­бів. Усе це впли­не на стра­те­гії роз­ви­тку при­ва­тних ме­ди­чних за­кла­дів, апте­чних ме­реж, фар­ма­цев­ти­чних ви­ро­бни­ків, змі­ня­ться спосо­би та під­хо­ди до ре­кла­му­ва­н­ня та про­мо­ції лі­кар­ських за­со­бів.

Кор­по­ра­тив­ним юри­стам не­об­хі­дно прой­ти цей шлях ра­зом зі сво­їм ро­бо­то­дав­цем пліч-о-пліч, су­про­во- джу­ю­чи йо­го у «не­трях» но­во­го нор­ма­тив­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня. Але це і є най­ці­ка­ві­ше, най­пер­спе­ктив­ні­ше! Пі­сля ко­жної ре­фор­ми, на­віть пі­сля впро­ва­дже­н­ня одно­го но­во­го за­ко­но­дав­чо­го акту, за­зви­чай, ви­ни­кає про­це­су­аль­ний та ме­то­до­ло­гі­чний ва­ку­ум. Ме­ха­ні­змів, які пра­цю­ють ви­ві­ре­но, ще не існує. Тут фор­ту­на по­смі­ха­є­ться най­більш смі­ли­вим, тоб­то тим, хто по­чи­нає ство­рю­ва­ти пра­кти­ку та пре­це­ден­ти, а не ви­вча­ти їх.

На­при­клад, ще 10 ро­ків то­му ні­хто зі спе­ці­а­лі­стів не го­во­рив сер­йо­зно про ме­ди­чне пра­во в Укра­ї­ні (хо­ча в си­сте­мах ан­гло­са­ксон­сько­го пра­ва та­кі фа­хів­ці бу­ли вже дав­но). Сьо­го­дні ко­жна ве­ли­ка юри­ди­чна фір­ма вва­жає за не­об­хі­дне ма­ти у сво­є­му скла­ді від­по­від­ну пра­кти­ку. Вже за­раз зро­зумі­ло, що но­вим ета­пом у роз­ви­тку га­лу­зі ста­нуть пи­та­н­ня спів­від­но­ше­н­ня пра­ва та біо­е­ти­ки (зокре­ма, біо­е­ти­ка транс­план­то­ло­гії, клі­ні­чних до­слі­джень, шту­чно­го за­плі­дне­н­ня то­що).

Якщо ж звер­ну­ти­ся до за­галь­них тен­ден­цій, при­та­ман­них ви­клю­чно юри­ди­чній про­фе­сії в Укра­ї­ні, то пер­ши­ми на дум­ку спа­да­ють два мо­мен­ти: ре­фор­ма адво­ка­ту­ри та «ді­джи­та­лі­за­ція» ро­бо­чо­го про­це­су.

Пе­ре­д­усім, йде­ться про так зва­ну мо­но­по­лію адво­ка­ту­ри. Ни­ні­шня си­ту­а­ція фа­кти­чно роз­ді­ли­ла прав­ни­чу спіль­но­ту на та­бо­ри «за» і «про­ти». Однак по­ки три­ва­ють дис­ку­сії, ко­жно­му про­фе­сіо­на­лу, який ще не отри­мав сві­до­цтво про пра­во на за­ня­т­тя адво­кат­ською ді­яль­ні­стю, не­об­хі­дно зро­би­ти свій ви­бір. Якщо в ко­ман­ді кон­суль­тан­тів так чи іна­кше зав­жди зна­йду­ться са­ме адво­ка­ти, а їхня ком­па­нія за­га­лом ні­чо­го не втра­тить, то у юри­стів in-house все де­що іна­кше. По­ді­бне під­ви­ще­н­ня ква­лі­фі­ка­ції ви­ма­гає ба­га­то ча­со­вих ре­сур­сів спе­ці­а­лі­ста, яких мо­же не ви­ста­ча­ти, бе­ру­чи до ува­ги кіль­кі­сний склад юри­ди­чно­го де­пар­та­мен­ту. Не в остан­ню чер­гу обго­во­рю­є­ться ма­те­рі­аль­на скла­до­ва пи­та­н­ня. До­бре, ко­ли ро­бо­то­да­вець го­то­вий ін­ве­сту­ва­ти у сво­го спе­ці­а­лі­ста, але та­ке тра­пля­є­ться не ду­же ча­сто. На­то­мість спе­ці­а­ліст отри­має мо­жли­вість під­ви­щи­ти вла­сну ці­ну як про­фе­сіо­на­ла на рин­ку пра­ці, що зно­ву ж та­ки не при­во­дить у за­хват ро­бо­то­дав­ця.

Я вва­жаю, що будь-яке під­ви­ще­н­ня ква­лі­фі­ка­ції не мо­же бу­ти мар­ним, во­но не­о­дмін­но при­не­се свій ре­зуль­тат. А то­му в ко­жно­му ви­пад­ку по­трі­бно ін­ди­ві­ду­аль­но під­хо­ди­ти до пи­та­н­ня не­об­хі­дно­сті отри­ма­н­ня адво­кат­сько­го по­свід­че­н­ня вну­трі­шні­ми юри­ста­ми ком­па­ній та ви­зна­ча­ти об’єктив­ну по­тре­бу в цьо­му.

За­га­лом, за сво­єю при­ро­дою про­фе­сія юри­ста є до­во­лі кон­се­рва­тив­ною. Зав­жди ці­ну­є­ться фун­да­мен­таль­ний під­хід до про­бле­ми, до­три­ма­н­ня ді­ло­во­го сти­лю ве­де­н­ня ли­сту­ва­н­ня та пе­ре­го­во­рів, які­сне на­пи­са­н­ня до­ку­мен­тів, ви­со­кий рі­вень кор­по­ра­тив­ної куль­ту­ри то­що. Це «абе­тка» про­фе­сії, еле­мен­тар­на по­ва­га до клі­єн­та (зов­ні­шньо­го чи вну­трі­шньо­го). То­му де­які спро­би оми­ну­ти основ­ні цін­но­сті, ви­да­ю­чи це за ідеї но­ва­тор­ства у про­фе­сії, ви­гля­да­ють що­най­мен­ше див­но. На­віть за­раз, якщо я ви­сту­паю в ро­лі клі­єн­та, ме­не це не при­ва­блює. Зов­сім ін­ша спра­ва – ви­ко­ри­ста­н­ня ав­то­ма­ти­зо­ва­них, ана­лі­ти­чних си­стем у сво­їй ро­бо­ті, за­про­ва­дже­н­ня еле­ктрон­но­го до­ку­мен­то­обі­гу в йо­го най­шир­шо­му ро­зу­мін­ні та ін. Ці ме­то­ди не впли­ва­ють без­по­се­ре­дньо на рі­вень про­фе­сіо­на­лі­зму, про­те до­зво­ля­ють зна­чно під­ви­щи­ти про­ду­ктив­ність (як вла­сну, так і всьо­го юри­ди­чно­го від­ді­лу).

Вже по­над рік у ро­бо­ті сво­го від­ді­лу ми ви­ко­ри­сто­ву­є­мо ав­то­ма­ти­зо­ва­ну ана­лі­ти­чну си­сте­му, про­во­дя­чи пер­вин­ний ау­дит кон­тр­аген­тів. Ра­ні­ше еле­мен­тар­на пе­ре­вір­ка юри­ди­чної осо­би у ба­зо­вих ре­є­страх, у то­му чи­слі в ре­є­стрі су­до­вих рі­шень, за­йма­ла не мен­ше ніж пів­го­ди­ни. Те­пер я мо­жу зро­би­ти це за 5 хви­лин зав­дя­ки ана­лі­ти­чній си­сте­мі. А за пів­го­ди­ни-го­ди­ну про­ве­сти більш гли­бо­ке до­слі­дже­н­ня, якщо якісь да­ні ме­ні ви­да­ю­ться пі­до­зрі­ли­ми.

Ін­ший на­пря­мок, який на­ра­зі ме­не ду­же ці­ка­вить – це прое­кт­ний під­хід до ро­бо­ти від­ді­лу. З огля­ду на спе­ци­фі­ку ком­па­нії, я маю у під­по­ряд­ку­ван­ні пер­со­нал, що не пра­цює зі мною в одно­му офі­сі. У цій сфе­рі є ці­ка­ві про­гра­ми, мо­біль­ні до­да­тки, які до­по­ма­га­ють ве­сти єди­ний пе­ре­лік про­е­ктів усьо­го від­ді­лу, цен­тра­лі­зо­ва­но роз­по­ді­ля­ти зав­да­н­ня між спів­ро­бі­тни­ка­ми, ви­зна­ча­ти прі­о­ри­те­тність то­що. Все це від­бу­ва­є­ться без про­ве­де­н­ня ти­по­вих кон­се­рва­тив­них «п’яти­хви­ли­нок» що­ран­ку.

Ще одним ко­ри­сним ін­стру­мен­том для in-house юри­стів є ав­то­ма­ти­зо­ва­на си­сте­ма облі­ку ча­су – це так зва­ний бі­лін­го­вий тай­мер. Сьо­го­дні про­грам-тай­ме­рів є до­во­лі ба­га­то: он-лайн та оф-лайн вер­сії, лі­цен­зій­ні та без­ко­штов­ні (з яких, до ре­чі, про­сті­ше роз­по­ча­ти озна­йом­ле­н­ня). Кон­сал­тин­го­ві фір­ми по­стій­но ко­ри­сту­ю­ться по­ді­бни­ми про­гра­ма­ми, для них це не­об­хі­дний ін­стру­мент, щоб на­ла­го­ди­ти спіл­ку­ва­н­ня з клі­єн­та­ми. На­то­мість для кор­по­ра­тив­них юри­стів облік ча­су зде­біль­шо­го ви­да­є­ться зай­вим, оскіль­ки в їхній ро­бо­ті не­має пря­мої за­ле­жно­сті опла­ти від кіль­ко­сті ви­тра­че­но­го ча­су. На мою дум­ку, це ду­же спро­ще­ний під­хід. Осо­би­сто для ме­не про­гра­ма-тай­мер (бі­лін­гва) за­раз є ко­ри­сною, на­сам­пе­ред, з по­зи­ції ана­лі­ти­ки. Во­на до­по­ма­гає оці­ни­ти на­ван­та­же­н­ня на пра­ців­ни­ків від­ді­лу й на ме­не осо­би­сто, зро­зу­мі­ти ча­со­ві ви­тра­ти на одно­ти­пні про­це­си, ви­зна­чи­ти час під­го­тов­ки основ­них до­ку­мен­тів, а та­кож з’ясу­ва­ти, які про­це­си ви­ма­га­ють ав­то­ма­ти­за­ції, а які ру­чно­го ке­ру­ва­н­ня. Си­сте­ма облі­ку ча­су мо­же ду­же до­по­мог­ти ке­рів­ни­ку від­ді­лу для пе­ре­хо­ду ком­па­нії до но­вої си­сте­ми мо­ти­ва­ції, що ґрун­ту­є­ться на клю­чо­вих по­ка­зни­ках ефе­ктив­но­сті.

Під час за­сто­су­ва­н­ня ко­жно­го но­во­го ме­то­ду вар­то пам’ята­ти, що на пер­шо­му ета­пі кіль­кість ро­бо­ти не змен­шу­є­ться. Нав­па­ки, не­об­хі­дно ово­ло­ді­ти но­ви­ми на­ви­чка­ми, пе­ре­ве­сти ро­бо­ту в ін­ший на­пря­мок, про­ве­сти вну­трі­шнє на­вча­н­ня, а у пе­ре­хі­дний пе­рі­од ще й ду­блю­ва­ти про­це­си. Однак су­ча­сний юрист, на мою дум­ку, по­ви­нен ко­ри­сту­ва­ти­ся по­ді­бни­ми ін­стру­мен­та­ми за­для під­ви­ще­н­ня вла­сної про­ду­ктив­но­сті та під­трим­ки про­фе­сій­но­го ін­те­ре­су до се­бе як до спе­ці­а­лі­ста.

Єв­ге­нія ЯР­МО­ЛЮК, ке­рів­ник юри­ди­чно­го від­ді­лу СУ­ІП ТОВ «Спер­ко Укра­ї­на»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.