VI су­до­вий фо­рум: від змін в осві­ті до су­до­вої ре­фор­ми

Yurydychna Gazeta - - ПОДІЯ СУДОЧИНСТВО / СУДОВА СИСТЕМА -

Тра­ди­цій­но на чер­го­во­му су­до­во­му фо­ру­мі, ор­га­ні­зо­ва­но­му Асо­ці­а­ці­єю прав­ни­ків Укра­ї­ни за під­трим­ки ЮГ LCF, який від­був­ся 28-29.09.2017 р., юри­сти обго­во­ри­ли низ­ку ва­жли­вих тем. Ми ви­рі­ши­ли зу­пи­ни­ти­ся ли­ше на двох: юри­ди­чній осві­ті та су­до­вій ре­фор­мі.

Так, у пер­ший день фо­ру­му одне з най­більш ці­ка­вих пи­тань за­хо­ду сто­су­ва­ло­ся юри­ди­чної осві­ти ХХІ ст. Дис­ку­сію роз­по­чав про­фе­сор кри­мі­наль­но­го пра­ва, де­кан юри­ди­чно­го фа­куль­те­ту Гель­сін­сько­го уні­вер­си­те­ту Кім­мо Ну­о­тіо. За йо­го сло­ва­ми, на юри­ди­чних фа­куль­те­тах ВНЗ Фін­лян­дії ви­кла­да­чі ви­сту­па­ють аси­стен­та­ми сту­ден­тів, а не пе­да­го­га­ми. Та­ка си­сте­ма по­кли­ка­на роз­ви­ва­ти са­мо­стій­ність у сту­ден­тів та по­сту­по­во від­хо­ди­ти від зви­чно­го фор­ма­ту на­вча­н­ня. Ана­лі­зу­ю­чи про­блем­ні мо­мен­ти у процесі під­го­тов­ки кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­го юри­ста, пан Ну­о­тіо за­ува­жив, що юри­ди­чна осві­та у Фін­лян­дії не є до­ско­на­лою.

«Я на­вчав­ся на юри­ди­чно­му фа­куль­те­ті на по­ча­тку 80-х ро­ків. То­ді на­вча­н­ня бу­ло по­бу­до­ва­не за кла­си­чною схе­мою: ви­хо­див про­фе­сор і ви­сту­пав пе­ред ау­ди­то­рі­єю. Да­лі бу­ли те­сто­ві зав­да­н­ня, бі­бліо­те­ки, іспи­ти… В ба­га­тьох кра­ї­нах сві­ту до­сі спо­сте­рі­га­є­ться ана­ло­гі­чна си­ту­а­ція, але у Фін­лян­дії ми на­ма­га­є­мо­ся змі­ни­ти та­ку си­сте­му. 15 ро­ків то­му в на­шій кра­ї­ні бу­ло за­про­ва­дже­но пе­да­го­гі­чні кур­си, по­кли­ка­ні на­вчи­ти ви­кла­да­ти по-но­во­му. В цій си­сте­мі ду­же ва­жли­ве значення має са­ме спо­сіб пе­ре­вір­ки знань. Ми на­ма­га­є­мо­ся ре­тель­но ана­лі­зу­ва­ти всі спра­ви, а та­кож по­ясню­є­мо сту­ден­там, що на­віть за­кін­чив­ши уні­вер­си­тет, во­ни не бу­дуть пов­ні­стю го­то­ви­ми до ро­бо­ти. По­трі­бно весь час на­вча­ти­ся. За­раз у нас від­бу­ва­є­ться своє­рі­дна ре­во­лю­ція – в цен­трі ува­ги зна­хо­ди­ться сту­дент. Ми не ду­же втру­ча­є­мо­ся у про­цес на­вча­н­ня, але від­по­від­ний ре­зуль­тат, без­пе­ре­чно, має бу­ти», – по­ві­до­мив про­фе­сор.

Гість із Фін­лян­дії по­яснив, що змі­ни­ти зви­чну си­сте­му на­вча­н­ня бу­ло не про­сто, адже не ко­жен ви­кла­дач мо­же пе­ре­бу­ду­ва­ти схе­му по­да­чі ма­те­рі­а­лу, ма­ю­чи за пле­чи­ма де­ся­тки ро­ків до­сві­ду. Для усу­не­н­ня ці­єї про­бле­ми існу­ють від­по­від­ні пе­да­го­гі­чні тре­нін­ги та се­мі­на­ри. При цьо­му бу­ло від­зна­че­но, що ра­ні­ше у Фін­лян­дії на­вча­н­ня юри­стів роз­по­ді­ля­ло­ся за га­лу­зя­ми: адмі­ні­стра­тив­не, кри­мі­наль­не та ци­віль­не пра­во. Однак за­раз на­ма­га­ю­ться за­про­ва­ди­ти но­ву си­сте­му: з пер­шо­го кур­су сту­ден­ти-прав­ни­ки по­чи­на­ють опа­но­ву­ва­ти за­галь­ні на­ви­чки з усіх на­прям­ків пра­ва. В цій си­сте­мі від­рі­зня­є­ться ли­ше сту­пінь за­гли­бле­н­ня у пре­дмет.

«На мою дум­ку, юрист у Фін­лян­дії має роз­би­ра­ти­ся в усіх га­лу­зях пра­ва, а не у вузь­ко­му на­прям­ку. Юри­ди­чні фір­ми, бе­ру­чи сту­ден­тів на ста­жу­ва­н­ня, на­віть нав­ми­сне пе­ре­во­дять їх з одно­го від­ді­лу в ін­ший, щоб ті роз­би­ра­ли­ся в усіх на­прям­ках», – роз­по­вів пан Ну­о­тіо.

Пер­со­ні­фі­ко­ва­ний під­хід по­над усе?

Про­фе­сор ка­фе­дри го­спо­дар­сько­го пра­ва КНУ іме­ні Та­ра­са Шев­чен­ка Ві­кто­рія Рє­зні­ко­ва за­ува­жи­ла, що в Укра­ї­ні бра­кує пер­со­ні­фі­ко­ва­но­го під­хо­ду до сту­ден­тів юри­ди­чних фа­куль­те­тів.

«Май­же в усіх га­лу­зях існує пер­со­ні­фі­ко­ва­ний під­хід до пра­ців­ни­ка, а юри­ди­чну осві­ту ми на­ма­га­є­мо­ся за­гна­ти в рам­ки, пов­ні­стю стан­дар­ти­зу­ва­ти, пі­ді­гна­ти під образ «іде­аль­но­го юри­ста». Однак юри­сти не мо­жуть бу­ти одна­ко­ви­ми, оскіль­ки ми всі – рі­зні лю­ди, у ко­жно­го є свої силь­ні сто­ро­ни ха­ра­кте­ру. То­му по­трі­бно пер­со­ні­фі­ко­ва­но під­хо­ди­ти до осві­ти, а та­кож на­вча­ти май­бу­тньо­го юри­ста пра­цю­ва­ти зі сво­їм клі­єн­том або з ін­ши­ми осо­ба­ми, з яки­ми він по­стій­но кон­та­кту­ва­ти­ме. На­ші сту­ден­ти пе­ре­бу­ва­ють у ста­ні не­ви­зна­че­но­сті, оскіль­ки не зна­ють, чо­го їм орі­єн­ту­ва­ти­ся, на що очі­ку­ва­ти. За­раз ми ви­вча­є­мо кон­це­пцію вдо­ско­на­ле­н­ня прав­ни­чої та юри­ди­чної осві­ти для під­го­тов­ки прав­ни- ків за єв­ро­пей­ськи­ми стан­дар­та­ми, а сту­ден­ти очі­ку­ють на про­ект за­ко­ну про до­ступ до прав­ни­чої про­фе­сії в йо­го оста­то­чній ре­да­кції», – за­зна­чи­ла В. Рє­зні­ко­ва.

Ди­ре­ктор Шко­ли пра­ва Укра­їн­сько­го Ка­то­ли­цько­го Уні­вер­си­те­ту Іван Го­ро­ди­ський впев­не­ний, що юри­ди­чній осві­ті в Укра­ї­ні бра­кує від­кри­то­сті та усві­дом­ле­но­сті. «Є про­гра­ма та на­вча­н­ня. Юри­ди­чна осві­та – це про­цес за­ра­ди про­це­су. Все зво­ди­ться до то­го, щоб ви­пу­сти­ти ви­пу­скни­ка з ди­пло­мом. Та­кож ду­же бра­кує актив­но­сті з бо­ку юри­ди­чної спіль­но­ти. Ви­пу­скни­ки са­мо­стій­но на­ма­га­ю­ться шу­ка­ти ро­бо­ту, об’єд­ну­ю­ться в гру­пи. Я ча­сто зі­штов­ху­вав­ся з си­ту­а­ці­єю, ко­ли сту­ден­ти та ви­пу­скни­ки юри­ди­чних фа­куль­те­тів го­во­ри­ли, що не ба­чать цін­но­сті юри­ди­чної про­фе­сії. Тоб­то є пев­ні про­бле­ми, які по­трі­бно ви­рі­шу­ва­ти», – ствер­джує юрист.

Ста­тус су­до­вої ре­фор­ми

Дру­гий день фо­ру­му роз­по­чав­ся з дис­ку­сії нав­ко­ло ре­фор­му­ва­н­ня су­до- вої си­сте­ми. За­сту­пник Гла­ви Адмі­ні­стра­ції Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни Оле­ксій Фі­ла­тов, спіл­ку­ю­чись з уча­сни­ка­ми за­хо­ду, окре­слив кіль­ка ва­жли­вих пи­тань, які сто­су­ю­ться те­ми су­до­вої ре­фор­ми. «Пер­ше пи­та­н­ня – чо­му? Чо­му до­сі не за­вер­ше­на су­до­ва ре­фор­ма? Чо­му в рам­ках су­до­вої ре­фор­ми не всіх суд­дів звіль­ни­ли та не всіх

при­зна­чи­ли? Чо­му пра­во­охо­рон­ні ор­га­ни не зда­тні які­сно ве­сти слід­ство, а тіль­ки «ко­шма­рять» бі­знес? Від­по­віді на ці за­пи­та­н­ня мо­жуть бу­ти дов­ги­ми та ко­ро­тки­ми. Ко­ро­тка від­по­відь по­ля­гає у то­му, що ми жи­ве­мо в ре­аль­но­му жит­ті, в яко­му, на від­мі­ну від фен­те­зі, пе­ре­мо­гу при­но­сять не дра­ко­ни, чи­сель­ність, та­кти­ка та озбро­є­н­ня; в яко­му пра­во­су­д­дя є ча­сти­ною укра­їн­сько­го су­спіль­ства з при­та­ман­ни­ми йо­му пе­ре­ва­га­ми та не­до­лі­ка­ми», – ви­сло­вив свою дум­ку чи­нов­ник.

За сло­ва­ми па­на Фі­ла­то­ва, в су­до­вій си­сте­мі від­бу­ва­ю­ться змі­ни так са­мо, як во­ни від­бу­ва­ю­ться в укра­їн­сько­му су­спіль­стві за­га­лом. «Ті про­це­си, які по­ча­ли­ся у 2014 р., ма­ють свої об’єктив­ні на­слід­ки, один з яких – ве­ли­че­зний не­за­до­во­ле­ний по­пит на спра­ве­дли­вість», – за­ува­жив уря­до­вець, під­кре­слив­ши, що за­до­воль­ни­ти цей по­пит має са­ме си­сте­ма пра­во­су­д­дя, то­му змі­ни в ній від­бу­ва­ю­ться й від­бу­ва­ти­му­ться на­да­лі.

«Дру­ге пи­та­н­ня – ко­ли? Ко­ли си­сте­ма пра­во­су­д­дя змі­ни­ться? Ко­ли по­пит на спра­ве­дли­вість бу­де за­до­во­ле­ний? Ко­ли в Укра­ї­ні бу­де та­ка си­сте­ма пра­во­су­д­дя, як у кра­ї­нах Єв­ро­пи?», – за­пи­тав ау­ди­то­рію О. Фі­ла­тов.

На йо­го дум­ку, най­більш то­чна від­по­відь – то­ді, ко­ли се­ре­дній рі­вень куль­ту­ри, осві­ти, гро­мад­ської сві­до­мо­сті в Укра­ї­ні бу­де та­ким, як се­ре­дній рі­вень куль­ту­ри, осві­ти, гро­мад­ської сві­до­мо­сті в Єв­ро­пі. «Ми ро­зу­мі­є­мо, що це ви­ма­гає пев­но­го ча­су, то­му що мо­ва йде про змі­ну мен­та­лі­те­ту, змі­ну су­спіль­ної сві­до­мо­сті», – на­го­ло­сив він.

«Тре­тє пи­та­н­ня – як? Як все це ро­би­ти? Яким чи­ном? Крок за кро­ком. Ко­ли по­чи­на­ла­ся ро­бо­та над змі­на­ми до Кон­сти­ту­ції або над но­ви­ми за­ко­но­дав­ством, то це зда­ва­ло­ся не­ося­жним. Ми­нув час, змі­ни до Кон­сти­ту­ції ухва­ле­ні. Впер­ше за 26 ро­ків не­за­ле­жно­сті кра­ї­на має Кон­сти­ту­цію, яка пов­ні­стю від­по­від­ає всім стан­дар­там Єв­ро­пи в га­лу­зі пра­во­су­д­дя. Ухва­ле­но та­кож за­кон про Ви­щу ра­ду пра­во­су­д­дя і за­кон про Кон­сти­ту­цій­ний Суд», – за­зна­чив За­сту­пник Гла­ви Адмі­ні­стра­ції Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни.

Та­кож він ви­сло­вив спо­ді­ва­н­ня, що ВРУ зна­йде в со­бі си­ли за­кін­чи­ти ба­га­то­ти­жне­вий ма­ра­фон, який ухва­лить змі­ни до про­це­су­аль­но­го за­ко­но­дав­ства. «За три ро­ки бу­ло зро­бле­но біль­ше, ніж за по­пе­ре­дні. По­пе­ре­ду – ве­ли­че­зний об­сяг ро­бо­ти. Пе­ре­шко­ди, які до­ве­де­ться до­ла­ти що­дня, та­кож ве­ли­че­зні. Однак ми ру­ха­є­мо­ся у пра­виль­но­му на­прям­ку», – впев­не­но за­явив ре­фор­ма­тор.

Най­скла­дні­ше пи­та­н­ня пан Фі­ла­тов за­ли­шив на­о­ста­нок. На йо­го дум­ку, за­ко­но­дав­ство, від­бу­до­ва но­вих ін­сти­ту­тів є ду­же скла­дним, але лег­шим мо­мен­том, ніж роз­ду­ми про те, хто ж ті лю­ди, які бу­дуть пра­цю­ва­ти? «Че­твер­те пи­та­н­ня – хто? Як і ра­ні­ше, ка­дри ви­рі­шу­ють все. Хто пе­ре­ко­ну­ва­ти­ме де­пу­та­тів го­ло­су­ва­ти за но­ві за­ко­ни? Хто бра­ти­ме участь у но­вих кон­кур­сах в апе­ля­цій­ні су­ди, су­ди пер­шої ін­стан­ції? Хто по­ви­нен від­бу­до­ву­ва­ти адво­кат­ське са­мов­ря­ду­ва­н­ня? Хто на­вча­ти­ме сту­ден­тів за но­ви­ми стан­дар­та­ми?», – за­пи­тав чи­нов­ник.

Оле­ксій Фі­ла­тов впев­не­ний, що ре­аль­ні змі­ни не­мо­жли­во нав’яза­ти ззов­ні, а в си­сте­мі пра­во­су­д­дя во­ни від­бу­ду­ться ли­ше то­ді, ко­ли кри­ти­чна ма­са лю­дей ста­не ча­сти­ною цих змін.

Та­кож він тор­кнув­ся ін­ших пи­тань, зокре­ма, пов’яза­них із кон­кур­сом до но­во­го Вер­хов­но­го Су­ду та ство­ре­н­ням Ви­що­го ан­ти­ко­ру­пцій­но­го су­ду. «Я не мо­жу ска­за­ти, що ми ви­сві­тли­ли всю сві­то­ву пра­кти­ку, але ті до­слі­дже­н­ня, які ми здій­сни­ли, по­ка­за­ли, що та­кий кон­курс (на­віть у кра­ї­нах Єв­ро­пи) ні­хто не про­во­див. Що ме­не зди­ву­ва­ло, так це те, що я очі­ку­вав збіль­ше­н­ня кіль­ко­сті кан­ди­да­тів на по­ча­тко­во­му ета­пі, але та кіль­кість, яка взя­ла участь, за­га­лом ви­яви­ла­ся до­ста­тньою», – від­зна­чив О. Фі­ла­тов.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.