Чим да­лі Крим, тим ближ­че сан­кції...

Yurydychna Gazeta - - АКТУАЛЬНО ДОГОВІРНЕ ПРАВО - Ан­дрій СЕЛЮТІН, пар­тнер, ке­рів­ник Пів­ден­но­укра­їн­ської фі­лії Arzinger Ма­ксим МЕДВІДЬ, адво­кат, юрист Arzinger про ВЕЗ). За­кон

У ли­пні 2017 р. Пре­зи­дент США До­нальд Трамп під­пи­сав За­кон про роз­ши­ре­н­ня сан­кцій про­ти Ро­сії. Кон­грес США об­ґрун­то­ву­вав не­об­хі­дність прийня­т­тя но­вих сан­кцій у зв’яз­ку з вій­сько­ви­ми по­ді­я­ми на те­ри­то­рії Укра­ї­ни (зокре­ма, оку­па­ці­єю Кри­му).

За­га­лом, сан­кції по­ля­га­ють в обме­жен­ні по­ста­ча­н­ня то­ва­рів, по­слуг і те­хно­ло­гій, які по­трі­бні для ре­а­лі­за­ції про­е­ктів з роз­роб­ки гли­бо­ко­во­дних ро­до­вищ на­фти, а та­кож ро­до­вищ в Ар­кти­ці та ви­до­бу­тку зі слан­цю; по­ста­ча­н­ня те­хно­ло­гій і по­слуг для бу­дів­ни­цтва тру­бо­про­во­дів; мо­жли­во­сті ін­ве­сту­ва­ти у дер­ж­вла­сність РФ на су­му по­над 10 млн до­ла­рів США.

На­при­кін­ці ве­ре­сня Мін­фін США по­си­лив сан­кції, ско­ро­тив­ши тер­мі­ни кре­ди­ту­ва­н­ня фі­зи­чних та юри­ди­чних осіб, які пе­ре­бу­ва­ють під сан­кці­я­ми США.

У зв’яз­ку з оку­па­ці­єю Кри­му, ЄС до 23.06.2018 р. про­дов­жив дію сан­кцій, які пе­ред­ба­ча­ють, зокре­ма:

• за­бо­ро­ну ком­па­ні­ям і при­ва­тним осо­бам з ЄС на ді­яль­ність у Кри­му в тор­го­вель­но-еко­но­мі­чній, фі­нан­со­вій та ін­ве­сти­цій­ній сфе­рах, енер­ге­ти­ці, ту­ри­сти­чній га­лу­зі;

• за­бо­ро­ну екс­пор­ту пев­них то­ва­рів і те­хно­ло­гій крим­ським ком­па­ні­ям або для ви­ко­ри­ста­н­ня в Кри­му;

• за­бо­ро­ну ім­пор­ту то­ва­рів з Кри­му, за ви­ня­тком тих, які ма­ють сер­ти­фі­кат по­хо­дже­н­ня з Укра­ї­ни.

Не­що­дав­ня си­ту­а­ція з по­ста­ча­н­ням га­зо­тур­бін Siemens у Крим че­рез РФ є яскра­вим при­кла­дом дії сан­кцій. Ре­а­кція ЄС не зму­си­ла на се­бе че­ка­ти. Та­ким чи­ном, вже мен­ше ніж че­рез мі­сяць пі­сля по­став­ки бу­ли за­сто­со­ва­ні сан­кції до осіб, при­че­тних до пе­ре­да­чі га­зо­тур­бін із РФ до Кри­му.

Ні­ме­цький кон­церн Siemens встиг ви­стри­бну­ти з па­ла­ю­чо­го по­їзда сан­кцій, вка­зав­ши на не­о­бі­зна­ність що­до за­ду­мів ро­сій­ських пар­тне­рів. На під­твер­дже­н­ня сво­єї по­зи­ції во­ни на­віть звер­ну­ли­ся до су­ду.

Укра­ї­на у сво­є­му ар­се­на­лі та­кож має ва­же­лі впли­ву, зокре­ма, у ви­гля­ді сан­кцій РНБО та спе­ці­аль­них сан­кцій, пе­ред­ба­че­них ст. 37 «Про зов­ні­шньо­еко­но­мі­чну ді­яль­ність». Якщо пер­ші при­йма­ю­ться і ска­со­ву­ю­ться на ви­що­му рів­ні та ма­ють по­лі­ти­чний ха­ра­ктер, то з дру­ги­ми мо­жна та по­трі­бно бо­ро­ти­ся, а го­лов­не – їх мо­жли­во уни­кну­ти.

Спе­ці­аль­ні сан­кції за ву­а­л­лю слу­жбо­вої та­єм­ни­ці

Спе­ці­аль­ні сан­кції при­йма­ю­ться Мі­ні­стер­ством еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку і тор­гів­лі Укра­ї­ни за по­да­н­ням ДФС, НБУ, АМКУ, ДАСУ та пра­во­охо­рон­них ор­га­нів.

Остан­нім ча­сом по­ча­сті­ша­ли ви­пад­ки за­сто­су­ва­н­ня сан­кцій за по­да­н­ням СБУ. На від­мі­ну від ін­ших дер­жор­га­нів, СБУ за­зви­чай об­ґрун­то­вує не­об­хі­дність за­сто­су­ва­н­ня сан­кцій до суб’єкта го­спо­да­рю­ва­н­ня «за­гро­зою на­ціо­наль­ній еко­но­мі­чній без­пе­ці Укра­ї­ни». На за­пи­ти під­при­ємств що­до під­став за­сто­су­ва­н­ня сан­кцій СБУ від­по­від­ає про не­мо­жли­вість роз­кри­т­тя ін­фор­ма­ції, оскіль­ки во­на є слу­жбо­вою та­єм­ни­цею.

У та­ких ви­пад­ках бі­зне­су до­во­ди­ться ана­лі­зу­ва­ти вла­сну ді­яль­ність та ви­яв­ля­ти мо­жли­ві ри­зи­ки або по­ру­ше­н­ня, які бу­ли допу­щен­ні під час го­спо­дар­ської ді­яль­но­сті.

На­сам­пе­ред, під сан­кцій­ний мі­кро­скоп держ­служб по­тра­пля­ють ком­па­нії РФ або їх афі­лі­йо­ва­ні осо­би (осо­бли­во ті, що бу­ли по­мі­че­ні у від­но­си­нах із Кри­мом).

Бі­знес із Кри­мом: бу­ти чи не бу­ти?!

Пев­ний час пі­сля оку­па­ції Кри­му під­при­єм­ці, які ве­ли бі­знес із пів­остро­вом, про­дов­жу­ва­ли по­ста­ча­н­ня/ за­ку­пів­лю то­ва­рів за зви­чай­ною схе­мою до мо­мен­ту ви­зна­н­ня Кри­му спе­ці­аль­ною еко­но­мі­чною зо­ною.

У 2014 р. Крим бу­ло ви­зна­но спе­ці­аль­ною еко­но­мі­чною зо­ною, від­по­від­но до За­ко­ну Укра­ї­ни «Про ство­ре­н­ня віль­ної еко­но­мі­чної зо­ни «Крим» та про осо­бли­во­сті здій­сне­н­ня еко­но­міч- ної ді­яль­но­сті на тим­ча­со­во оку­по­ва­ній те­ри­то­рії Укра­ї­ни» (да­лі –

Цим за­ко­ном ви­зна­ча­ю­ться осо­бли­во­сті вза­є­мо­дії між ма­те­ри­ко­вою ча­сти­ною дер­жа­ви та Кри­мом (у то­му чи­слі по­ря­док ве­де­н­ня го­спо­дар­ської ді­яль­но­сті).

Зда­ва­ло­ся б, пи­та­н­ня більш-менш ви­рі­ше­но, про­те вже у гру­дні 2016 р. Ка­бі­нет Мі­ні­стрів Укра­ї­ни прийняв По­ста­но­ву №1035 що­до за­бо­ро­ни здій­сне­н­ня по­ста­вок то­ва­рів (ро­біт, по­слуг) на/з те­ри­то­рії Кри­му.

Трей­де­ри по­тра­пи­ли у си­ту­а­цію, ко­ли по­став­ля­ти на/з те­ри­то­рії Укра­ї­ни до Кри­му за­бо­ро­не­но, а з Ро­сії – вва­жа­є­ться по­ру­ше­н­ням За­ко­ну про ВЕЗ та За­ко­ну Укра­ї­ни «Про зов­ні­шньо­еко­но­мі­чну ді­яль­ність», що є під­ста­вою для за­сто­су­ва­н­ня спе­ці­аль­них сан­кцій.

Однак не­що­дав­но по­ло­же­н­ня По­ста­но­ви КМУ №1035 про за­бо­ро­ну по­ста­ча­н­ня про­ду­кції до Кри­му бу­ло оскар­же­но до су­ду. Так, Ки­їв­ський апе­ля­цій­ний адмі­ні­стра­тив­ний суд у спра­ві №826/9502/16 від 14.06.2017 р. під­твер­див за­кон­ність рі­ше­н­ня су­ду пер­шої ін­стан­ції в ча­сти­ні ви­зна­н­ня не­за­кон­ним п. 1 По­ста­но­ви №1035, що за­бо­ро­няє вза­є­мо­від­но­си­ни з Кри­мом що­до по­ста­ча­н­ня про­ду­кції.

На сьо­го­дні Ви­щим адмі­ні­стра­тив­ним су­дом Укра­ї­ни у за­зна­че­ній спра­ві від­кри­то ка­са­цій­не про­ва­дже­н­ня. Вар­то за­ува­жи­ти, що при цьо­му Ка­бмін не кло­по­тав про при­зу­пи­не­н­ня дії по­ста­но­ви Ки­їв­сько­го апе­ля­цій­но­го адмі­ні­стра­тив­но­го су­ду, тоб­то пункт про за­бо­ро­ну по­ста­ча­н­ня у Крим не діє.

Фа­кти­чно, вра­хо­ву­ю­чи від­су­тність за­бо­ро­ни на по­ста­ча­н­ня, на­ра­зі ком­па­нії мо­жуть спів­пра­цю­ва­ти з Кри­мом від­по­від­но до За­ко­ну про ВЕЗ. За­кон про ВЕЗ пе­ред­ба­чає, зокре­ма, обов’яз­ко­вість здій­сне­н­ня пе­ре­ти­ну кор­до­ну з пів­остро­вом ли­ше у ви­зна­че­но­му пун­кті про­пу­ску «Чон­гар». В ін­шо­му ви­пад­ку суб’єкт го­спо­да­рю­ва­н­ня вва­жа­ти­ме­ться та­ким, що по­ру­шив За­кон про ЗЕД, та до ньо­го мо­жуть бу­ти за­сто­со­ва­ні спе­ці­аль­ні сан­кції.

Чи всі по­тра­плять під ніж?

В су­спіль­стві існує пев­на ома­на що­до аб­со­лю­тної за­бо­ро­ни вза­є­мо­від­но­син із Кри­мом чи на­віть із РФ. На­справ­ді, ве­ли­ка кіль­кість ком­па­ній про­дов­жує пра­цю­ва­ти з Ро­сі­єю, а ро­сій­ські ком­па­нії – ве­сти бі­знес в Укра­ї­ні. Го­лов­не пра­ви­ло – до­три­му­ва­ти­ся укра­їн­сько­го за­ко­но­дав­ства.

Ін­ши­ми сло­ва­ми, до­три­му­ва­ти­ся укра­їн­сько­го за­ко­но­дав­ства – це не ви­зна­ва­ти Крим ро­сій­ським, тоб­то по­ру­шу­ва­ти ро­сій­ське за­ко­но­дав­ство. Та­ким чи­ном, ро­сій­сько­му бі­зне­су до­во­ди­ться оби­ра­ти: ве­сти бі­знес із ма­те­ри­ко­вою ча­сти­ною Укра­ї­ни та за­бу­ти про Крим або, нав­па­ки, з Кри­мом, але без Укра­ї­ни.

З цьо­го при­во­ду чі­тко ви­сло­вив­ся Гер­ман Греф, го­ло­ва прав­лі­н­ня «Сбер­банк», який за­пев­нив, що не бу­де пра­цю­ва­ти в Кри­му, до­по­ки він не по­вер­не­ться під кон­троль Укра­ї­ни. Що­прав­да, від спе­ці­аль­них сан­кцій МЕРТУ «Сбер­банк» вря­ту­вав­ся, про­те від сан­кцій РНБО не вда­ло­ся. 15.03.2017 р. Ука­зом Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни бу­ло вве­де­но в дію Рі­ше­н­ня РНБО що­до за­сто­су­ва­н­ня сан­кцій до 5-ти ро­сій­ських бан­ків, у то­му чи­слі до «Сбер­бан­ку».

За­ра­ди спра­ве­дли­во­сті, за­ува­жи­мо, що сан­кції вве­ли на 1 рік та ли­ше що­до ви­во­ду ка­пі­та­лів за кор­дон.

Ва­жли­вим аспе­ктом є те, що те­ри­то­рія ВЕЗ «Крим» не по­ши­рю­є­ться на ви­ня­тко­ву мор­ську еко­но­мі­чну зо­ну Укра­ї­ни, а са­ме: на те­ри­то­рі­аль­не мо­ре Укра­ї­ни та при­ле­глі зо­ни, про­то­ки, що ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться для між­на­ро­дно­го су­дно­плав­ства, кон­ти­нен­таль­ний шельф, від­кри­те мо­ре, ре­жим остро­вів і між­на­ро­дний ра­йон мор­сько­го дна, а та­кож на по­ві­тря­ний про­стір над пів­остро­вом Крим, ви­зна­че­ний від­по­від­но до Кон­вен­ції про між­на­ро­дну ци­віль­ну авіа­цію 1944 р.

За­ко­ном не за­бо­ро­не­но, на­при­клад, за­йма­ти­ся ри­бною про­ми­сло­ві­стю або до­бу­ва­ти ко­ри­сні ко­па­ли­ни в ме­жах те­ри­то­рії Кри­му. Однак у Ро­сії своє ба­че­н­ня си­ту­а­ції. У кві­тні цьо­го ро­ку ро­сій­ською сто­ро­ною бу­ло за­три­ма­но укра­їн­ське ри­бо­ло­ве­цьке су­дно «Ри­бак Хер­со­на» за по­ру­ше­н­ня держ­кор­до­ну, з по­гли­бле­н­ням на 400 м ні­би­то на те­ри­то­рію РФ.

З роз­ши­ре­н­ням сан­кцій з’яв­ля­ю­ться но­ві схе­ми їх об­хо­ду. Не­що­дав­но в де­яких ЗМІ по­ши­ри­ла­ся ін­фор­ма­ція про по­ста­ча­н­ня зер­но­вих з те­ри­то­рії пів­остро­ва за уча­стю укра­їн­ських мор­ських пе­ре­ві­зни­ків. Про­те є не­ве­ли­чкий ню­анс – су­дна пе­ре­ві­зни­ка у пор­ти Кри­му не за­хо­ди­ли, ван­таж їм під­во­зи­ли. Оскіль­ки су­дна ви­ко­ну­ють фун­кцію пла­ву­чо­го еле­ва­то­ра, пе­ре­ван­та­же­н­ня – це ли­ше пи­та­н­ня те­хні­ки.

Ви­снов­ки

Пе­ре­лік осіб і вид сан­кцій, що за­сто­со­ву­ю­ться ЄС та США до РФ, на­ба­га­то шир­ші й впли­во­ві­ші, ніж укра­їн­ські. До то­го ж Укра­ї­на ду­же обе­ре­жно під­хо­дить до пи­та­н­ня за­сто­су­ва­н­ня сан­кцій. Зокре­ма, Вер­хов­на Ра­да так і не про­го­ло­су­ва­ла за вве­де­н­ня сан­кцій що­до гру­пи ком­па­ній «Ро­снефть», хо­ча остан­ні ще у 2014 р. по­тра­пи­ли під сан­кції ЄС та США.

Не­зва­жа­ю­чи на це, дер­жа­ва про­дов­жує впро­ва­джу­ва­ти все но­ві й но­ві сан­кції що­до осіб, при­че­тних до оку­па­ції Кри­му та схі­дних те­ри­то­рій. При цьо­му за­ли­ша­ю­ться ді­є­ві ме­ха­ні­зми, які да­ють мо­жли­вість спів­пра­цю­ва­ти з бі­зне­сом пів­остро­ву. Однак по­трі­бно бу­ти го­то­вим, що вре­шті-решт по­ста­не ви­бір: пра­цю­ва­ти з укра­їн­ським Кри­мом та Укра­ї­ною чи з ро­сій­ським Кри­мом без Укра­ї­ни.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.