До­го­вір­ні пра­во­від­но­си­ни на оку­по­ва­них те­ри­то­рі­ях: су­до­ва пра­кти­ка – 2017

Yurydychna Gazeta - - АНАЛІТИКА ДОГОВІРНЕ ПРАВО - Ро­ман КОБЕЦЬ, адво­кат, юрист ПГ «Побе­ре­жнюк і пар­тне­ри» про АТО), За­кон

Вра­хо­ву­ю­чи, що по­дії на схо­ді Укра­ї­ни є ре­аль­ною за­гро­зою не ли­ше для ло­каль­но­го бі­зне­су, але й за­га­лом для еко­но­мі­ки кра­ї­ни, дер­жа­ва по­вин­на зайня­ти актив­ну по­зи­цію в роз­по­ді­лі під­при­єм­ни­цьких ри­зи­ків.

При цьо­му для за­без­пе­че­н­ня під­трим­ки суб’єктів го­спо­да­рю­ва­н­ня, що здій­сню­ють ді­яль­ність на те­ри­то­рії про­ве­де­н­ня ан­ти­те­ро­ри­сти­чної опе­ра­ції, дер­жа­вою прийня­тий ли­ше За­кон Укра­ї­ни «Про тим­ча­со­ві за­хо­ди на пе­рі­од про­ве­де­н­ня ан­ти­те­ро­ри­сти­чної опе­ра­ції» (да­лі –

за­сто­су­ва­н­ня яко­го має пев­ні осо­бли­во­сті.

Звер­не­н­ня стя­гне­н­ня на пре­дмет іпо­те­ки за іпо­те­чни­ми до­го­во­ра­ми

За­ко­ном про АТО пе­ред­ба­че­ні обме­же­н­ня що­до мо­жли­во­сті звер­не­н­ня стя­гне­н­ня на пре­дме­ти іпо­те­ки, які роз­та­шо­ва­ні в зо­ні про­ве­де­н­ня ан­ти­те­ро­ри­сти­чної опе­ра­ції та на­ле­жать на пра­ві вла­сно­сті юри­ди­чним осо­бам-суб’єктам ма­ло­го і се­ре­дньо­го під­при­єм­ни­цтва.

Зокре­ма, на пе­рі­од про­ве­де­н­ня АТО що­до та­ких пре­дме­тів іпо­те­ки зу­пи­ня­є­ться дія на­сту­пних по­ло­жень За­ко­ну Укра­ї­ни «Про іпо­те­ку»:

• ст. 37 (у ча­сти­ні ре­а­лі­за­ції пра­ва іпо­те­ко­дер­жа­те­ля на на­бу­т­тя пра­ва вла­сно­сті на пре­дмет іпо­те­ки);

• ст. 38 (у ча­сти­ні ре­а­лі­за­ції пра­ва іпо­те­ко­дер­жа­те­ля на про­даж пре­дме­та іпо­те­ки);

• ст. 41, 43-47 (у ча­сти­ні ре­а­лі­за­ції пре­дме­та іпо­те­ки на при­лю­дних тор­гах).

Та­кі обме­же­н­ня ді­ють ли­ше для суб’єктів ма­ло­го і се­ре­дньо­го під­при- єм­ни­цтва, тоб­то для юри­ди­чних осіб, у яких се­ре­дня кіль­кість пра­ців­ни­ків за ка­лен­дар­ний рік не пе­ре­ви­щує 250 осіб, а рі­чний до­хід від будь-якої ді­яль­но­сті не пе­ре­ви­щує су­му, екві­ва­лен­тну 50 млн єв­ро, ви­зна­че­ну за се­ре­дньо­рі­чним кур­сом На­ціо­наль­но­го бан­ку Укра­ї­ни.

При цьо­му те­ри­то­рі­єю про­ве­де­н­ня ан­ти­те­ро­ри­сти­чної опе­ра­ції є те­ри­то­рія Укра­ї­ни, на якій роз­та­шо­ва­ні на­се­ле­ні пун­кти, ви­зна­че­ні у Пе­ре­лі­ку, за­твер­дже­но­му роз­по­ря­дже­н­ням Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів Укра­ї­ни від 02.12.2015 р. №1275-р.

От­же, на пе­рі­од чин­но­сті За­ко­ну про АТО від­су­тні пра­во­ві під­ста­ви для прийня­т­тя су­до­во­го рі­ше­н­ня в ча­сти­ні ре­а­лі­за­ції пра­ва іпо­те­ко­дер­жа­те­ля на на­бу­т­тя пра­ва вла­сно­сті на пре­дмет іпо­те­ки або на про­даж пре­дме­та іпо­те­ки від сво­го іме­ні. У за­до­во­лен­ні та­ких по­зо­вів су­ди від­мов­ля­ють (рі­ше­н­ня Го­спо­дар­сько­го су­ду Лу­ган­ської обла­сті від 06.02.2017 р. №913/490/16, від 06.09.2017 р. №913/486/16).

Во­дно­час звер­не­н­ня стя­гне­н­ня на пре­дмет іпо­те­ки шля­хом про­да­жу пре­дме­та іпо­те­ки на при­лю­дних тор­гах у кон­текс­ті За­ко­ну про АТО має свої осо­бли­во­сті. Так, вка­за­ний за­кон зу­пи­няє мо­жли­вість ви­клю­чно ре­а­лі­за­ції іпо­те­чно­го май­на про­тя­гом тер­мі­ну йо­го дії. Про­те за­зна­че­на нор­ма не пе­ре­шко­джає су­ду за­без­пе­чи­ти за­хист по­ру­ше­но­го пра­ва іпо­те­ко­дер­жа­те­ля шля­хом за­до­во­ле­н­ня по­зо­ву про звер­не­н­ня стя­гне­н­ня. Вже на­сту­пна ре­а­лі­за­ція рі­ше­н­ня су­ду в ча­сти­ні про­да­жу пре­дме­та іпо­те­ки на тор­гах бу­де здій­сню­ва­ти­ся пі­сля спли­ву об­ста­вин, яки­ми зу­мов­ле­но зу­пи­не­н­ня дії від­по­від­них норм За­ко­ну Укра­ї­ни «Про іпо­те­ку», тоб­то пі­сля за­вер­ше­н­ня ан­ти­те­ро­ри­сти­чної опе­ра­ції. Та­ким чи­ном, на­яв­ні всі під­ста­ви для за­до­во­ле­н­ня та­ких по­зо­вів (рі­ше­н­ня Го­спо­дар­сько­го су­ду До­не­цької обла­сті від 02.02.2017 р. №905/1660/16, від 23.02.2017 р. №905/1661/16).

Звер­не­н­ня стя­гне­н­ня на пре­дмет іпо­те­ки за кре­ди­тним до­го­во­ром

Окре­му ува­гу вар­то при­ді­ли­ти пи­тан­ню мо­жли­во­сті в ме­жах ви­ко­нав­чо­го про­ва­дже­н­ня з ви­ко­на­н­ня су­до­во­го рі­ше­н­ня про стя­гне­н­ня за­бор­го­ва­но­сті звер­та­ти стя­гне­н­ня на пре­дмет іпо­те­ки, роз­та­шо­ва­ний в зо­ні про­ве­де­н­ня ан­ти­те­ро­ри­сти­чної опе­ра­ції.

Від­по­від­но до пра­во­во­го ви­снов­ку Вер­хов­но­го Су­ду Укра­ї­ни, ви­кла­де­но­го у по­ста­но­ві від 27.04.2016 р. у спра­ві №6-54цс16, при­пи­си норм За­ко­ну Укра­ї­ни «Про ви­ко­нав­че про- ва­дже­н­ня» до­зво­ля­ють дер­жав­но­му ви­ко­нав­цю пе­ре­да­ва­ти на ре­а­лі­за­цію пре­дмет іпо­те­ки під час при­му­со­во­го ви­ко­на­н­ня рі­шень су­дів про стя­гне­н­ня на ко­ристь іпо­те­ко­дар­жа­те­ля за­бор­го­ва­но­сті, яка ви­пли­ває із за­без­пе­че­них іпо­те­кою зо­бов’язань, але з до­три­ма­н­ням по­ряд­ку ре­а­лі­за­ції май­на, ви­зна­че­но­го За­ко­ном Укра­ї­ни «Про іпо­те­ку».

Вра­хо­ву­ю­чи ви­ще­ви­кла­де­не, звер­не­н­ня стя­гне­н­ня на май­но, яке є іпо­те­чним, не мо­же бу­ти здій­сне­но без ура­ху­ва­н­ня по­ло­жень За­ко­ну Укра­ї­ни «Про іпо­те­ку». При цьо­му За­ко­ном про АТО не вста­нов­лю­є­ться, на ви­ко­на­н­ня яко­го са­ме рі­ше­н­ня су­ду (звер­не­н­ня стя­гне­н­ня на май­но чи стя­гне­н­ня за­бор­го­ва­но­сті) зу­пи­ня­є­ться дія За­ко­ну про іпо­те­ку в ча­сти­ні ре­а­лі­за­ції пре­дме­та іпо­те­ки на при­лю­дних тор­гах (ухва­ла Го­спо­дар­сько­го су­ду До­не­цької обла­сті від 22.06.2016 р. №905/4835/13). От­же, пре­дмет іпо­те­ки не ре­а­лі­зу­є­ться на при­лю­дних тор­гах, в то­му чи­слі в ме­жах про­це­ду­ри стя­гне­н­ня ко­штів з іпо­те­ко­дав­ця на ко­ристь іпо­те­ко­дер­жа­те­ля.

Мо­ра­то­рій на на­ра­ху­ва­н­ня штра­фних сан­кцій

Ст. 2 За­ко­ну про АТО на час про­ве­де­н­ня ан­ти­те­ро­ри­сти­чної опе­ра­ції за­бо­ро­не­но на­ра­ху­ва­н­ня пе­ні та/або

штра­фів на основ­ну су­му за­бор­го­ва­но­сті із зо­бов’язань за кре­ди­тни­ми до­го­во­ра­ми та до­го­во­ра­ми по­зи­ки з 14.04.2014 р. юри­ди­чним осо­бам, що здій­сню­ють або здій­сню­ва­ли свою го­спо­дар­ську ді­яль­ність на те­ри­то­рії на­се­ле­них пун­ктів, де про­во­ди­ла­ся ан­ти­те­ро­ри­сти­чна опе­ра­ція.

У та­ко­му ви­пад­ку бан­ки та ін­ші фі­нан­со­ві уста­но­ви, а та­кож кре­ди­то­ри зо­бов’яза­ні ска­су­ва­ти за­зна­че­ним у цій стат­ті осо­бам пе­ню та/ або штра­фи, на­ра­хо­ва­ні на основ­ну су­му за­бор­го­ва­но­сті із зо­бов’язань за кре­ди­тни­ми до­го­во­ра­ми та до­го­во­ра­ми по­зи­ки у пе­рі­од про­ве­де­н­ня ан­ти­те­ро­ри­сти­чної опе­ра­ції.

Су­пе­ре­чли­вим у цьо­му аспе­кті є пи­та­н­ня що­до за­сто­су­ва­н­ня мо­ра­то­рію на на­ра­ху­ва­н­ня штра­фних сан­кцій за не­ви­ко­на­н­ня або по­ру­ше­н­ня умов ін­ших до­го­во­рів. Зі змі­сту за­ко­ну вба­ча­є­ться, що мо­ра­то­рій на на­ра­ху­ва­н­ня штра­фних сан­кцій що­до зо­бов’язань, які ви­ник ли не з кре­ди­тно­го до­го­во­ру і не з до­го­во­ру по­зи­ки, не за­сто­со­ву­є­ться. Від­по­від­на по­зи­ція ви­слов­ле­на у по­ста­но­вах ви­щих су­дів (зокре­ма, у по­ста­но­ві Ви­що­го го­спо­дар­сько­го су­ду Укра­ї­ни від 29.05.2017 р. №910/18553/16).

Во­дно­час су­ди пер­шої ін­стан­ції та­кож за­сто­со­ву­ють мо­ра­то­рій на на­ра­ху­ва­н­ня штра­фних сан­кцій до ін­ших до­го­рів. Так, у рі­шен­ні від 10.01.2017 р. №905/3414/16 суд від­мо­вив у за­до­во­лен­ні ви­мо­ги про стя­гне­н­ня пе­ні за до­го­во­ром по­став­ки, за­сто­су­вав­ши мо­ра­то­рій. Оскіль­ки та­кі рі­ше­н­ня не оскар­жу­ва­ли­ся, во­ни на­бу­ли за­кон­ної си­ли.

Окрім то­го, вар­то вра­хо­ву­ва­ти, що спла­та 3% рі­чних від про­стро­че­ної су­ми, так са­мо як ін­фля­цій­ні на­ра­ху­ва­н­ня, не ма­ють ха­ра­кте­ру штра­фних сан­кцій. Во­ни є спосо­бом за­хи­сту май­но­во­го пра­ва та ін­те­ре­су кре­ди­то­ра шля­хом отри­ма­н­ня від бор­жни­ка ком­пен­са­ції за ко­ри­сту­ва­н­ня ним ко­шта­ми, на­ле­жни­ми до спла­ти кре­ди­то­ру (п. 4.1 по­ста­но­ви пле­ну­му Ви­що­го го­спо­дар­сько­го су­ду Укра­ї­ни від 17.12.2013 р. №14 «Про де­які пи­та­н­ня пра­кти­ки за­сто­су­ва­н­ня за­ко­но­дав­ства про від­по­від­аль­ність за по­ру­ше­н­ня гро­шо­вих зо­бов’язань»).

Са­ме то­му мо­ра­то­рій на на­ра­ху­ва­н­ня штра­фних сан­кцій не по­збав­ляє кре­ди­то­ра стя­гну­ти пе­ред­ба­че­ні ст. 625 Ци­віль­но­го ко­де­ксу 3% рі­чних та ін­фля­цій­ні втра­ти з роз­мі­ру про­стро­че­ної за­бор­го­ва­но­сті (рі­ше­н­ня Го­спо­дар­сько­го су­ду м. Ки­є­ва від 25.01.2017 р. №910/20614/16).

Звіль­не­н­ня від від­по­від­аль­но­сті у зв’яз­ку з форс-ма­жо­ром

За­ко­ном про АТО бу­ли вне­се­ні змі­ни до За­ко­ну Укра­ї­ни «Про тор­го­во-про­ми­сло­ві па­ла­ти в Укра­ї­ні» та ви­зна­че­но по­ня­т­тя фор­сма­жор­них об­ста­вин, які мо­жуть бу­ти під­ста­вою для звіль­не­н­ня від від­по­від­аль­но­сті за не­ви­ко­на­н­ня або не­на­ле­жне ви­ко­на­н­ня умов до­го­во­ру.

Та­ки­ми об­ста­ви­на­ми не­пе­ре­бор­ної си­ли є над­зви­чай­ні та не­від­во­ро­тні об­ста­ви­ни, що об’єктив­но уне­мо­жлив­лю­ють ви­ко­на­н­ня зо­бов’язань, пе­ред­ба­че­них умо­ва­ми до­го­во­ру, обов’яз­ків згі­дно із за­ко­но­дав­чи­ми та ін­ши­ми нор­ма­тив­ни­ми акта­ми, а са­ме: за­гро­за вій­ни, зброй­ний кон­флікт або сер­йо­зна за­гро­за та­ко­го кон­флі­кту, вклю­ча­ю­чи, але не обме­жу­ю­чись во­ро­жи­ми ата­ка­ми, бло­ка­да­ми, вій­сько­вим ем­бар­го, дії іно­зем­но­го во­ро­га, за­галь­на вій­сько­ва мо­бі­лі­за­ція, вій­сько­ві дії, ого­ло­ше­на та не­ого­ло­ше­на вій­на, дії су­спіль­но­го во­ро­га, збу­ре­н­ня, акти те­ро­ри­зму, ди­вер­сії, пі­рат­ства, без­ла­ди, втор­гне­н­ня, бло­ка­да, ре­во­лю­ція, за­ко­лот, пов­ста­н­ня, ма­со­ві за­во­ру­ше­н­ня, вве­де­н­ня ко­мен­дант­ської го­ди­ни, екс­про­прі­а­ція, при­му­со­ве ви­лу­че­н­ня, за­хо­пле­н­ня під­при­ємств, ре­кві­зи­ція, гро­мад­ська де­мон­стра­ція, бло­ка­да, страйк, ава­рія, про­ти­прав­ні дії тре­тіх осіб, по­же­жа, ви­бух, три­ва­лі пе­ре­р­ви.

При цьо­му По­ря­док за­свід­че­н­ня форс-ма­жор­них об­ста­вин вста­нов­ле­но Ре­гла­мен­том, від­по­від­но до яко­го за­свід­че­н­ня об­ста­вин не­пе­ре­бор­ної си­ли здій­сню­є­ться Тор­го­во-про­ми­сло­вою па­ла­тою Укра­ї­ни та ре­гіо­наль­ни­ми тор­го­во-про­ми­сло­ви­ми па­ла­та­ми.

Від­по­від­но до ст. 10 За­ко­ну про АТО, про­тя­гом тер­мі­ну йо­го дії єди­ним на­ле­жним та до­ста­тнім до­ку­мен­том, що під­твер­джує на­ста­н­ня об­ста­вин не­пе­ре­бор­ної си­ли (форс-ма­жо­ру), що від­бу­ли­ся на те­ри­то­рії про­ве­де­н­ня ан­ти­те­ро­ри­сти­чної опе­ра­ції, як під­ста­ви для звіль­не­н­ня від від­по­від­аль­но­сті за не­ви­ко­на­н­ня (не­на­ле­жно­го ви­ко­на­н­ня) зо­бов’язань, є ви­клю­чно сер­ти­фі­кат Тор­го­во-про­ми­сло­вої па­ла­ти Укра­ї­ни.

Та­ким чи­ном, сер­ти­фі­ка­ти ре­гіо­наль­них тор­го­во-про­ми­сло­вих па­лат не мо­жуть бу­ти під­ста­вою для звіль­не­н­ня від від­по­від­аль­но­сті за не­ви­ко­на­н­ня зо­бов’язань у зв’яз­ку з на­ста­н­ням на те­ри­то­рії про­ве­де­н­ня ан­ти­те­ро­ри­сти­чної опе­ра­ції форс-ма­жор­них об­ста­вин.

Сто­ро­ни не мо­жуть по­си­ла­ти­ся на про­ве­де­н­ня ан­ти­те­ро­ри­сти­чної опе­ра­ції як на під­ста­ву для звіль­не­н­ня від ви­ко­на­н­ня зо­бов’язань, якщо во­ни не отри­ма­ли сер­ти­фі­кат Тор­го­во-про­ми­сло­вої па­ла­ти Укра­ї­ни, який за­свід­чує на­ста­н­ня будь-яких об­ста­вин не­пе­ре­бор­ної си­ли, що ви­ни­кли по­за во­лею сто­рін (по­ста­но­ва Ви­що­го го­спо­дар­сько­го су­ду Укра­ї­ни від 12.04.2017 р. №910/7360/15-г).

Вар­то за­зна­чи­ти, що факт за­свід­че­н­ня сер­ти­фі­ка­том Тор­го­во-про­ми­сло­вої па­ла­ти Укра­ї­ни об­ста­вин не­пе­ре­бор­ної си­ли є не­до­ста­тнім для звіль­не­н­ня від ви­ко­на­н­ня обов’яз­ків за до­го­во­ром. Не­об­хі­дно вста­но­ви­ти на­яв­ність при­чин­но-на­слід­ко­во­го зв’яз­ку між форс-ма­жор­ни­ми об­ста­ви­на­ми та не­мо­жли­ві­стю ви­ко­на­н­ня сто­ро­ною сво­їх кон­кре­тних зо­бов’язань (по­ста­но­ва Ви­що­го го­спо­дар­сько­го су­ду Укра­ї­ни від 22.03.2017 р. №910/11401/14).

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.