Осо­бли­во­сті до­го­во­ру кон­си­гна­ції

Yurydychna Gazeta - - АНАЛІТИКА ДОГОВІРНЕ ПРАВО - Ар­тем ТКАЧЕНКО, юрист ЮК «Бі ен Сі»

Еко­но­мі­чний роз­ви­ток будь-якої кра­ї­ни зна­чною мі­рою за­ле­жить від ефе­ктив­но­сті тор­го­во­го по­се­ре­дни­цтва, яке сьо­го­дні в Укра­ї­ні на­бу­ває все біль­шо­го по­ши­ре­н­ня се­ред суб’єктів го­спо­да­рю­ва­н­ня зав­дя­ки опе­ра­тив­но­сті й гну­чко­сті в ро­бо­ті з клі­єн­та­ми, що при­зво­дить до зна­чно­го зро­ста­н­ня об­ся­гів про­да­жів та, від­по­від­но, є ви­гі­дним для всіх сто­рін та­ких пра­во­від­но­син.

Се­ред рі­зно­ма­ні­т­тя ви­дів по­се­ре­дни­цтва, кон­си­гна­ція є одним із най­більш ви­ко­ри­сто­ву­ва­них ви­дів тор­го­во­го по­се­ре­дни­цтва ЗЕД, оскіль­ки має низ­ку пе­ре­ваг, що зу­мов­лює ін­те­рес са­ме до ці­єї ка­те­го­рії опе­ра­цій.

У цій стат­ті ми про­ве­де­мо ана­ліз по­ня­т­тя кон­си­гна­ції з по­зи­ції чин­них нор­ма­тив­них до­ку­мен­тів, а та­кож ви­зна­чи­мо осо­бли­во­сті до­го­во­ру кон­си­гна­ції.

Що вар­то зна­ти про кон­си­гна­цію

Кон­си­гна­ція (від англ. «consign» – пе­ре­да­ва­ти, пе­ре­до­ру­ча­ти то­ва­ри, ван­та­жі) – вид по­се­ре­дни­цтва, умо­вою яко­го є про­даж то­ва­рів че­рез кон­си­гна­цій­ні скла­ди по­се­ре­дни­ків, ко­ли пра­во вла­сно­сті на то­вар, що на­ді­йшов на склад по­се­ре­дни­ка, за­ли­ша­є­ться за екс­пор­те­ром до мо­мен­ту про­да­жу то­ва­ру по­ку­пце­ві.

Вар­то за­ува­жи­ти, що нор­ми чин­но­го за­ко­но­дав­ства Укра­ї­ни вза­га­лі не ви­зна­ча­ють та­кий вид опе­ра­цій як кон­си­гна­ція (єди­не ви­зна­че­н­ня бу­ло на­ве­де­не в п. 1.16 ста­рої ре­да­кції За­ко­ну про при­бу­ток, чин­ної до 01.07.1997 р.), хо­ча по­си­ла­н­ня на цей вид опе­ра­цій мі­сти­ться в де­яких за­ко­но­дав­чих актах: ЗУ «Про зов­ні­шньо­еко­но­мі­чну ді­яль­ність» (да­лі – За­кон

про ЗЕД), ЗУ «Про по­ря­док здій­сне­н­ня роз­ра­хун­ків в іно­зем­ній ва­лю­ті» та По­да­тко­во­му ко­де­ксі Укра­ї­ни.

Се­ред нор­ма­тив­них актів Укра­ї­ни єди­не ви­зна­че­н­ня кон­си­гна­ції на­ве­де­но в по­ряд­ку про­дов­же­н­ня стро­ків роз­ра­хун­ків за зов­ні­шньо­еко­но­мі­чни­ми опе­ра­ці­я­ми, за­твер­дже­но­му По­ста- но­вою КМУ від 29.12.2007 р., №1409 (да­лі – По­ря­док), згі­дно з яким кон­си­гна­ція – це опе­ра­ція з ре­а­лі­за­ції то­ва­рів, від­по­від­но до якої одна сто­ро­на (кон­си­гна­тор) зо­бов’язу­є­ться за до­ру­че­н­ням дру­гої сто­ро­ни (кон­си­гнан­та) про­тя­гом ви­зна­че­но­го ча­су (тер­мі­ну дії уго­ди кон­си­гна­ції) за об­умов­ле­ну ви­на­го­ро­ду про­да­ти з кон­си­гна­цій­но­го скла­ду від сво­го іме­ні то­ва­ри, які на­ле­жать кон­си­гнан­ту (пп. 2 п. 2 По­ряд­ку).

У ч. 4 ст. 6 За­ко­ну про ЗЕД ви­зна­че­но, що суб’єкти зов­ні­шньо­еко­но­мі­чної ді­яль­но­сті ма­ють пра­во укла­да­ти будь-які ви­ди зов­ні­шньо­еко­но­мі­чних до­го­во­рів (кон­тра­ктів), крім тих, які пря­мо та у ви­клю­чній фор­мі за­бо­ро­не­ні за­ко­на­ми Укра­ї­ни. У та­кий спо­сіб за­зна­че­на нор­ма За­ко­ну про ЗЕД що­до форм та ви­дів зов­ні­шньо­еко­но­мі­чних до­го­во­рів від­си­лає нас до норм вну­трі­шньо­го за­ко­но­дав­ства.

Бе­ру­чи до ува­ги ч. 1 ст. 6 Ци­віль­но­го ко­де­ксу Укра­ї­ни (да­лі – ЦКУ), сто­ро­ни ма­ють пра­во укла­сти до­го­вір, який не пе­ред­ба­че­ний акта­ми ци­віль­но­го за­ко­но­дав­ства, але від­по­від­ає за­галь­ним за­са­дам ци­віль­но­го за­ко­но­дав­ства. Одні­єю із за­сад ци­віль­но­го за­ко­но­дав­ства є сво­бо­да до­го­во­ру (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦКУ). От­же, від­по­від­но до за­зна­че­ної стат­ті, сто­ро­ни ма­ють укла­сти до­го­вір кон­си­гна­ції на тих умо­вах, які ви­пли­ва­ють без­по­се­ре­дньо з ви­зна­че­н­ня цьо­го до­го­во­ру. Як ві­до­мо, в до­го­во­рі мо­жуть мі­сти­ти­ся істо­тні, зви­чай­ні та ви­пад­ко­ві умо­ви. Істо­тні умо­ви від­су­тні у ці­єї до­го­вір­ної кон­стру­кції, та­ким чи­ном істо­тно­сті мо­же на­бу­ти будь-яка умо­ва, на якій на­по­ля­гає одна зі сто­рін. Во­дно­час го­спо­дар­ський ко­декс Укра­ї­ни (да­лі –

ГКУ) у ч. 3 ст. 180 ви­зна­чає, що під час укла­де­н­ня го­спо­дар­сько­го до­го­во­ру сто­ро­ни зо­бов’яза­ні у будь-яко­му ви­пад­ку по­го­ди­ти пре­дмет, ці­ну та строк дії до­го­во­ру.

Умо­ви до­го­во­ру

У про­це­сі укла­де­н­ня до­го­во­ру кон­си­гна­ції сто­ро­ни ма­ють по­го­ди­ти низ­ку умов (зокре­ма, стро­ки, в які про­ду­кція має бу­ти ре­а­лі­зо­ва­на). Строк ре­а­лі­за­ції то­ва­ру та строк дії до­го­во­ру не є то­то­жни­ми по­ня­т­тя­ми. Строк дії до­го­во­ру мо­же скла­да­ти від 3-х мі­ся­ців до 1-го ро­ку або від 1-го до 5-ти ро­ків, що об­умов­лю­є­ться без­по­се­ре­дні­ми вла­сти­во­стя­ми то­ва­ру. Строк ре­а­лі­за­ції сто­су­є­ться ли­ше кон­кре­тно ви­зна­че­ної пар­тії то­ва­рів.

За та­ких умов до­го­вір кон­си­гна­ції мо­же на­бу­ва­ти ознак змі­ша­но­го до­го­во­ру. Крім то­го, якщо то­вар не був ре­а­лі­зо­ва­ний у пе­ред­ба­че­ні стро­ки, сто­ро­ни в до­го­во­рі мо­жуть пе­ред­ба­чи­ти, що кон­си­гна­тор зо­бов’язу­є­ться ви­ку­пи­ти та­кий то­вар або по­вер­ну­ти кон­си­гнан­ту йо­го ко­штом.

У до­го­во­рі кон­си­гна­ції сто­ро­нам ва­жли­во об­умо­ви­ти ці­ну то­ва­ру, що бу­де ре­а­лі­зо­ву­ва­ти­ся з кон­си­гна­цій­но­го скла­ду. Кон­си­гнант мо­же вста­нов­лю­ва­ти як ма­кси­маль­ну, так і мі­ні­маль­ну вар­тість то­ва­ру. Мі­ні­маль­ною є ці­на, ниж­че якої кон­си­гна­тор не мо­же ре­а­лі­зо­ву­ва­ти то­вар. Ма­кси­маль­на ці­на та­кож мо­же вста­нов­лю­ва­ти­ся, однак це мо­же при­зве­сти до не­кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­сті та­ко­го то­ва­ру на рин­ку.

У пра­кти­чній ді­яль­но­сті кон­си­гнант і кон­си­гна­тор ана­лі­зу­ють си­ту­а­цію, яка скла­ла­ся з ре­а­лі­за­ці­єю то­ва­ру на мо­мент за­вер­ше­н­ня стро­ку дії до­го­во­ру, та при­йма­ють узго­дже­не рі­ше­н­ня що­до не­ре­а­лі­зо­ва­но­го за­ли­шку. Якщо во­ни за­ці­кав­ле­ні у подаль­шій спів­пра­ці, то кон­си­гнант по­го­джу­є­ться на змен­ше­н­ня мі­ні­маль­но допу­сти­мо­го рів­ня ці­ни на не­ре­а­лі­зо­ва­ні то­ва­ри. Роз­мір зниж­ки, як пра­ви­ло, вста­нов­лю­є­ться в ме­жах по­двій­ної вар­то­сті транс­пор­ту­ва­н­ня то­ва­ру від кон­си­гнан­та до кон­си­гна­то­ра та су­ми ви­трат на спла­ту обов’яз­ко­вих збо­рів і по­да­тків.

На­сту­пна умо­ва – строк над­хо­дже­н­ня пла­те­жів на ра­ху­нок кон­си­гнан­та. Та­кі стро­ки ма­ють бу­ти чі­тко вста­нов­ле­ні в до­го­во­рі. Та­кож у до­го­во­рі не­об­хі­дно пе­ред­ба­чи­ти роз­мір та по­ря­док ви­пла­ти ви­на­го­ро­ди кон­си­гна­то­ру. Та­ка ви­на­го­ро­да мо­же бу­ти ви­зна­че­на як пев­ний від­со­ток від вар­то­сті ре­а­лі­зо­ва­ної про­ду­кції, або це мо­же бу­ти чі­тко вста­нов­ле­на су­ма, яка мі­сти­ться в офер­ті. Строк ви­пла­ти ви­на­го­ро­ди та­кож вста­нов­лю­є­ться в до­го­во­рі.

От­же, істо­тни­ми умо­ва­ми до­го­во­ру кон­си­гна­ції є пре­дмет, строк дії до­го­во­ру, строк ре­а­лі­за­ції то­ва­ру, строк над­хо­дже­н­ня ко­штів на ра­ху­нок кон­си­гнан­та, ці­на та об­умов­ле­на ви­на­го­ро­да.

Осо­бли­во­сті до­го­во­ру кон­си­гна­ції

Пе­ре­д­усім, вар­то за­зна­чи­ти, що хо­ча до­го­вір кон­си­гна­ції мо­же мі­сти­ти еле­мен­ти ін­ших до­го­во­рів (ко­мі­сії, по­став­ки, пе­ре­ве­зе­н­ня, до­ру­че­н­ня та ін.), про­те він має низ­ку спе­ци­фі­чних осо­бли­во­стей, які ви­ді­ля­ють йо­го з-по­між ін­ших ви­дів до­го­во­рів. Осо­бли­во­сті до­го­во­ру кон­си­гна­ції:

• сто­ро­на­ми в до­го­во­рі кон­си­гна­ції є ви­клю­чно суб’єкти го­спо­да­рю­ва­н­ня;

• пре­дме­том до­го­во­ру є ли­ше то­ва­ри, то­му що в усіх по­ло­же­н­нях фі­гу­рує сло­во «склад»;

• по­ста­ча­н­ня то­ва­ру кон­си­гнан­том має ви­ро­бля­ти­ся на спе­ці­аль­но ство­ре­но­му для кон­си­гна­цій­ної ді­яль­но­сті скла­ді, з яко­го ре­а­лі­зо­ву­ва­ти­му­ться на­ле­жні кон­си­гнан­ту то­ва­ри;

• за­зви­чай сфе­рою ви­ко­ри­ста­н­ня до­го­во­ру кон­си­гна­ції є зов­ні­шньо­еко­но­мі­чна ді­яль­ність (в то­му чи­слі за уча­стю не­ре­зи­ден­та), однак існує пра­кти­ка укла­де­н­ня та ви­ко­на­н­ня до­го­во­рів кон­си­гна­ції ви­клю­чно на те­ри­то­рії Укра­ї­ни за уча­стю ли­ше ре­зи­ден­тів Укра­ї­ни;

• в до­го­во­рі зав­жди об­умов­лю­ю­ться тер­мі­ни, про­тя­гом яких має бу­ти ре­а­лі­зо­ва­ний то­вар (як пра­ви­ло, 1-1,5 ро­ки);

• кон­си­гна­ція обов’яз­ко­во здій­сню­є­ться на пла­тній осно­ві (най­більш по­ши­ре­ною фор­мою ви­на­го­ро­ди є фі­ксо­ва­на су­ма або пев­ний від­со­ток від вар­то­сті то­ва­ру, який був ви­зна­че­ний кон­си­гнан­том);

• ре­а­лі­за­ція то­ва­ру здій­сню­є­ться від іме­ні кон­си­гна­то­ра, тоб­то роз­ра­хун­ки за то­вар про­хо­дять між тре­ті­ми осо­ба­ми (по­ку­пця­ми) та кон­си­гна­то­ром;

• обов’яз­ки сто­рін що­до ком­пен­са­ції ви­трат, пов’яза­них з ре­а­лі­за­ці­єю то­ва­рів, об­умов­лю­ю­ться в до­го­во­рі;

• в до­го­во­рі кон­си­гна­ції не мо­же вста­нов­лю­ва­ти­ся пра­во кон­си­гна­то­ра на від­шко­до­ву­ва­н­ня йо­му ви­трат на збе­ре­же­н­ня май­на кон­си­гнан­та, кон­си­гна­тор са­мо­стій­но не­се по­ді­бні ви­тра­ти.

Ви­снов­ки

Під­су­мо­ву­ю­чи ви­кла­де­не, слід за­зна­чи­ти, що ви­ко­ри­ста­н­ня до­го­во­рів кон­си­гна­ції в зов­ні­шньо­еко­но­мі­чній ді­яль­но­сті мо­же бу­ти ефе­ктив­ним спосо­бом роз­ши­ре­н­ня рин­ків збу­ту. Кон­си­гна­то­ри до­бре зна­ють і ро­зу­мі­ють по­тре­би та тен­ден­ції роз­ви­тку сво­го рин­ку, що до­зво­ляє їм успі­шно здій­сню­ва­ти го­спо­дар­ську ді­яль­ність.

На­пев­но, єди­ним ва­го­мим не­до­лі­ком у про­це­сі ре­а­лі­за­ції кон­си­гна­цій­них пра­во­від­но­син є їх нор­ма­тив­на нев­ре­гу­льо­ва­ність на за­ко­но­дав­чо­му рів­ні. З огля­ду на акту­аль­ність окре­сле­но­го пи­та­н­ня, за­ко­но­дав­цю не­об­хі­дно взя­ти це до ува­ги та прийня­ти від­по­від­ні змі­ни до за­ко­но­дав­ства Укра­ї­ни.

Кон­си­гна­то­ри до­бре зна­ють і ро­зу­мі­ють по­тре­би та тен­ден­ції роз­ви­тку сво­го рин­ку

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.