Най­по­пу­ляр­ні­ші стра­хо­ві спо­ри 2016–2017 рр.

Yurydychna Gazeta - - LEGAL OPINION - Ан­дрій ЧЕКАЛОВ, юрист Pavlenko Legal Group

Одним із най­ва­жли­ві­ших скла­до­вих еле­мен­тів су­ча­сно­го со­ці­аль­но­еко­но­мі­чно жи­т­тя в роз­ви­не­них кра­ї­нах є стра­ху­ва­н­ня.

Ґрун­ту­ю­чись на при­ро­дно­му пра­гнен­ні лю­ди­ни убез­пе­чи­ти се­бе і своє май­но від рі­зних ка­та­клі­змів, сти­хій­них лих то­що, стра­ху­ва­н­ня у про­це­сі істо­ри­чно­го роз­ви­тку на­бу­ло ха­ра­кте­ру ви­со­ко­про­фе­сій­ної ді­яль­но­сті, якою за­йма­ю­ться осо­бли­ві ор­га­ні­за­ції – стра­хо­ві ком­па­нії.

Стра­хо­вим ор­га­ні­за­ці­ям роз­ви­не­них кра­їн вла­сти­ва під­ви­ще­на від­по­від­аль­ність (з по­зи­ції до­ста­тньо­го для ре­аль­но­го по­кри­т­тя зби­тків ка­пі­та­лу та ре­пу­та­цій­но­го аспе­кту). Во­дно­час їхній ді­яль­но­сті вла­сти­ва до­ві­ра як від гро­ма­дян при стра­ху­ван­ні май­на, жи­т­тя та здо­ров’я, так і від бі­зне­су при стра­ху­ван­ні скла­дних про­ми­сло­вих об’єктів, лі­та­ків, су­ден та ко­смі­чних об’єктів. Та­ка си­ту­а­ція га­ран­тує впев­не­ність у зав­тра­шньо­му дні.

На жаль, цьо­го не мо­жна ска­за­ти про стра­хо­ві ком­па­нії Укра­ї­ни та ри­нок стра­ху­ва­н­ня за­га­лом, який фор­му­вав­ся в умо­вах швид­ко­го пе­ре­хо­ду до рин­ко­вих від­но­син.

Не бу­де пе­ре­біль­ше­н­ням ска­за­ти, що від си­сте­ми стра­ху­ва­н­ня, яка пра­цює які­сно та зла­го­дже­но, за­ле­жить ду­же ба­га­то. При цьо­му тут ва­жли­во на­го­ло­си­ти са­ме на сло­ві «си­сте­ми». Адже фа­кти­чно з ви­зна­че­н­ня над­зви­чай­но скла­дно­го за сво­єю су­т­тю ін­сти­ту­ту стра­хо­вих від­но­син ви­пли­ва­ють рі­зно­спря­мо­ва­ні май­но­ві ін­те­ре­си сто­рін.

Са­ме то­му пра­во­від­но­си­нам стра­ху­ва­н­ня вла­сти­ва зна­чна кіль­кість спо­рів, що є ціл­ком при­ро­дним яви­щем. Ви­рі­шу­ва­ти та­кі спо­ри по­кли- ка­ні су­ди. Вар­то за­зна­чи­ти, що кіль­кі­сно стра­хо­ві спо­ри є по­ши­ре­ною в су­до­вій пра­кти­ці Укра­ї­ни ка­те­го­рі­єю справ.

Однак, як ві­до­мо, си­сте­му ха­ра­кте­ри­зує не на­яв­ність по­мил­ки, а ре­а­кція на по­мил­ку. В цьо­му кон­текс­ті ета­ло­ном має бу­ти са­ме «ре­а­кція на по­мил­ку» у ви­гля­ді які­сно­го ви­рі­ше­н­ня су­дом спо­ру, в ре­зуль­та­ті яко­го по­ру­ше­не пра­во за­хи­ща­є­ться та від­бу­ва­є­ться від­нов­ле­н­ня по­ру­ше­них прав.

Від пра­виль­но­го за­сто­су­ва­н­ня су­да­ми за­ко­но­дав­ства під час ви­рі­ше­н­ня стра­хо­вих спо­рів за­ле­жить до­ві­ра гро­ма­дян до ін­сти­ту­ту стра­ху­ва­н­ня, яка сьо­го­дні в Укра­ї­ні зна­хо­ди­ться на вкрай низь­ко­му рів­ні. В су­до­вій пра­кти­ці остан­ніх 10-ти ро­ків до­ве­ло­ся зі­штов­хну­ти­ся з низ­кою не­га­тив­них явищ, вла­сти­вих стра- ху­ван­ню Укра­ї­ни. Зокре­ма, до них на­ле­жать ма­со­ві не­ви­пла­ти стра­хо­во­го від­шко­ду­ва­н­ня, без­під­став­не за­ни­же­н­ня роз­мі­ру стра­хо­во­го від­шко­ду­ва­н­ня, ра­пто­ва не­пла­то­спро­мо­жність де­ся­тків стра­хо­вих ком­па­ній, ба­га­то з яких вза­га­лі зник ли, не за­ли­шив­ши пра­во­на­сту­пни­ків, що не­при­пу­сти­мо для та­ких по­ва­жних фі­нан­со­вих уста­нов у ци­ві­лі­зо­ва­них кра­ї­нах.

З огля­ду на за­зна­че­не, у цій стат­ті про­ана­лі­зо­ва­на су­до­ва пра­кти­ка роз­гля­ду най­по­пу­ляр­ні­ших спо­рів у сфе­рі стра­ху­ва­н­ня у 2016-2017 рр. При цьо­му по­пу­ляр­ність або на­віть ма­со­вість окре­мих ка­те­го­рій спо­рів про­мо­ви­сто вка­зує на про­блем­ні мі­сця, що існу­ють у пра­кти­ці пра­во­за­сто­су­ва­н­ня.

Стра­ху­ва­н­ня від­по­від­аль­но­сті без­від­по­від­аль­ни­ми стра­хо­ви­ка­ми

Вар­то кон­ста­ту­ва­ти, що одні­єю з най­більш по­ши­ре­них ка­те­го­рій спо­рів, які ви­пли­ва­ють з до­го­во­рів стра­ху­ва­н­ня у 2016-2017 рр., за­ли­ша­ю­ться спо­ри, що ви­ни­ка­ють у сфе­рі обов’яз­ко­во­го стра­ху­ва­н­ня ци­віль­но­пра­во­вої від­по­від­аль­но­сті вла­сни­ків на­зем­них транс­порт­них за­со­бів.

Зна­чною мі­рою це пов’яза­но з тим, що за­зна­че­ний вид стра­ху­ва­н­ня є на­йма­со­ві­шим, адже обов’язок стра­ху­ва­н­ня ци­віль­но-пра­во­вої від­по­від­аль­но­сті вла­сни­ків на­зем­них транс­порт­них за­со­бів вста­нов­ле­ний за­ко­ном та є не­об­хі­дною умо­вою екс­плу­а­та­ції ве­ли­че­зної кіль­ко­сті на­зем­них транс­порт­них за­со­бів.

Однак над­зви­чай­на по­ши­ре­ність ці­єї ка­те­го­рії спо­рів у су­дах Укра­ї­ни пов’яза­на не стіль­ки з на­яв­ні­стю дій­сно­го спо­ру про пра­во, як із си­стем­ною не­до­бро­со­ві­сною по­ве­дін­кою ба­га­тьох стра­хо­ви­ків, які ма­со­во не ви­пла­чу­ють стра­хо­ве від­шко­ду­ва­н­ня без будь-яких дій­сних спір­них об­ста­вин (що­до до­ве­де­но­сті вин­них осіб, роз­мі­ру стра­хо­во­го від­шко­ду­ва­н­ня то­що).

Без пе­ре­біль­ше­н­ня мо­жна за­зна­чи­ти, що та­кі стра­хо­ви­ки за­йма­ють ці­лий се­гмент рин­ку, у зв’яз­ку з чим зна­чна кіль­кість стра­хо­вих спо­рів у сфе­рі обов’яз­ко­во­го стра­ху­ва­н­ня ци­віль­но-пра­во­вої від­по­від­аль­но­сті, що роз­гля­да­ю­ться су­да­ми, фа­кти­чно є спо­ра­ми про стя­гне­н­ня за­бор­го­ва­но­сті зі стра­хо­ви­ка за по­зо­вом осо­би, на ко­ристь якої під­ля­гає ви­пла­та стра­хо­во­го від­шко­ду­ва­н­ня.

Як по­ка­зує ана­ліз су­до­вої пра­кти­ки, ду­же ча­сто стра­хо­ви­ки, на­віть вре­гу­лю­вав­ши стра­хо­вий ви­па­док та прийняв­ши рі­ше­н­ня про ви­пла­ту стра­хо­во­го від­шко­ду­ва­н­ня, про­сто йо­го не пе­ре­ра­хо­ву­ють по­тер­пі­ло­му протягом три­ва­ло­го ча­су, фа­кти­чно очі­ку­ю­чи рі­ше­н­ня су­ду про стя­гне­н­ня ко­штів.

Однак пев­ною мі­рою та­ка си­ту­а­ція ви­прав­ля­є­ться зав­дя­ки то­му, що в су­до­вій пра­кти­ці 2016-2017 рр. у ви­пад­ках без­під­став­но­го за­тя­гу­ва­н­ня стра­хо­вою ком­па­ні­єю з ви­пла­тою стра­хо­во­го від­шко­ду­ва­н­ня по­тер­пі­ло­му по­ши­ре­ною ста­ла пра­кти­ка стя­гне­н­ня до­да­тко­во до су­ми від­шко­ду­ва­н­ня ще й су­ми ко­штів за не­на­ле­жне ви­ко­на­н­ня гро­шо­во­го зо­бов’яза­н­ня.

Ва­жли­во від­зна­чи­ти, що за­ко­но­дав­ство до­ста­тньо які­сно ре­гу­лює окре­сле­ні аспе­кти стра­хо­вих пра­во­від­но­си­ни. На­при­клад, За­ко­ном Укра­ї­ни «Про обов’яз­ко­ве стра­ху­ва­н­ня ци­віль­но-пра­во­вої від­по­від­аль­но­сті вла­сни­ків на­зем­них транс­порт­них за­со­бів» пе­ред­ба­че­но обов’язок стра­хо­ви­ка спла­ти­ти не­у­стой­ку за ко­жен день про­стро­че­н­ня ви­пла­ти стра­хо­во­го від­шко­ду­ва­н­ня. Що­до від­но­син з до­бро­віль­но­го стра­ху­ва­н­ня, то за­сто­су­ва­н­ня не­у­стой­ки за не­на­ле­жне ви­ко­на­н­ня гро­шо­вих зо­бов’язань, як пра­ви­ло, пе­ред­ба­ча­є­ться у стра­хо­вих до­го­во­рах та під­ля­гає стя­гнен­ню.

Крім то­го, стя­гнен­ню під­ля­га­ють ін­фля­цій­ні втра­ти та 3% рі­чних за весь пе­рі­од про­стро­че­н­ня. У де­яких ви­пад­ках та­кі су­ми до­ся­га­ють роз­мі­ру, що пе­ре­ви­щує су­му стра­хо­во­го від­шко­ду­ва­н­ня. З одно­го бо­ку, та­ка тен­ден­ція спри­яє більш пов­ній ком­пен­са­ції зби­тків по­стра­жда­лій сто­ро­ні; з ін­шо­го бо­ку, спо­ну­кає на­віть не­ди­сци­плі­но­ва­них стра­хо­ви­ків до своє­ча­сної ви­пла­ти від­шко­ду­ва­н­ня. Однак та­ка си­ту­а­ція вла­сти­ва не ли­ше спо­рам за до­го­во­ра­ми обов’яз­ко­во­го стра­ху­ва­н­ня, а й для спо­рів за до­го­во­ра­ми до­бро­віль­но­го стра­ху­ва­н­ня май­на.

Ва­жли­во за­зна­чи­ти, що на­віть отри­мав­ши рі­ше­н­ня су­ду про стя­гне­н­ня су­ми стра­хо­во­го від­шко­ду­ва­н­ня зі стра­хо­ви­ка, во­но не ви­ко­ну­є­ться ав­то­ма­ти­чно. В біль­шо­сті ви­пад­ків стра­ху­валь­ни­ку/за­стра­хо­ва­ній осо­бі для отри­ма­н­ня стра­хо­во­го від­шко­ду­ва­н­ня до­во­ди­ться ще звер­та­ти­ся за при­му­со­вим ви­ко­на­н­ням та­ко­го рі­ше­н­ня, що та­кож ви­ма­гає ба­га­то ча­су та не зав­жди га­ран­тує стя­гне­н­ня і ре­аль­не ви­ко­на­н­ня рі­ше­н­ня.

Спо­ри з не­пла­то­спро­мо­жни­ми стра­хо­ви­ка­ми

Окрім спо­рів що­до без­під­став­но­го зво­лі­ка­н­ня стра­хо­вих ком­па­ній з ви­пла­тою стра­хо­во­го від­шко­ду­ва­н­ня, зна­чною про­бле­мою остан­ніх ро­ків є не­пла­то­спро­мо­жність стра­хо­ви­ків.

За­галь­но­ві­до­мо, що з на­ро­ста­н­ням кри­зо­вих явищ низ­ку стра­хо­вих ком­па­ній бу­ло ви­зна­но не­пла­то­спро­мож- ни­ми (на­ра­зі їх вже біль­ше 10-ти). Об­сяг май­на та­ких ком­па­ній, як пра­ви­ло, не спів­мір­ний з об­ся­гом зо­бов’язань. То­му до­сить по­ши­ре­ною ка­те­го­рі­єю стра­хо­вих спо­рів за­ли­ша­є­ться отри­ма­н­ня стра­хо­во­го від­шко­ду­ва­н­ня від стра­хо­ви­ка, яко­го бу­ло ви­зна­но не­пла­то­спро­мо­жним.

От­же, спо­ри що­до отри­ма­н­ня від­шко­ду­ва­н­ня зі стра­хо­ви­ка в ме­жах про­це­ду­ри бан­крут­ства є ду­же по­ши­ре­ни­ми. Як свід­чить пра­кти­ка, та­ка про­це­ду­ра є над­зви­чай­но три­ва­лою у ча­сі. Вра­хо­ву­ю­чи, що в пе­ре­ва­жній біль­шо­сті ви­пад­ків у збан­кру­ті­ло­го стра­хо­ви­ка від­су­тній до­ста­тній об­сяг май­на для по­кри­т­тя зо­бов’язань, у кра­що­му ви­пад­ку за­без­пе­чу­є­ться час­тко­ве отри­ма­н­ня на­ле­жних осо­бам ви­плат.

В ре­зуль­та­ті скла­да­є­ться си­ту­а­ція, ко­ли осо­ба, яка дов­гі ро­ки на­ле­жно спла­чу­ва­ла стра­хо­ві пла­те­жі, че­рез бан­крут­ство стра­хо­ви­ка пі­сля три­ва­лої про­це­ду­ри бан­крут­ства ри­зи­кує вза­га­лі не отри­ма­ти стра­хо­ве від­шко­ду­ва­н­ня або отри­ма­ти мі­зер­ну ча­сти­ну на­ле­жної до ви­пла­ти су­ми, що є не­прийня­тним яви­щем.

При цьо­му су­ди у ви­пад­ку звер­не­н­ня по­стра­жда­ло­го без­по­се­ре­дньо до ви­ну­ва­тця ДТП зде­біль­шо­го при­йма­ли рі­ше­н­ня про від­мо­ву в по­зо­ві у ра­зі вста­нов­ле­н­ня на­яв­но­сті по­лі­са стра­ху­ва­н­ня ци­віль­но-пра­во­вої від­по­від­аль­но­сті на транс­порт­ний за­сіб ви­ну­ва­тця ДТП. На­віть у ви­пад­ках бан­крут­ства стра­хо­вої ком­па­нії, що не є рід­кі­стю, по­стра­жда­ла осо­ба не мо­гла отри­ма­ти стра­хо­ве від­шко­ду­ва­н­ня.

Са­ме то­му ва­жли­вим до­ся­гне­н­ням пра­кти­ки роз­гля­ду стра­хо­вих спо­рів остан­ніх 2-х ро­ків ста­ла змі­на під­хо­ду до цьо­го пи­та­н­ня, який по­ля­гає в аб­со­лю­тно­сті пра­ва по­стра­жда­лої сто­ро­ни на отри­ма­н­ня

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.