Чо­му ком­па­нії з Узбе­ки­ста­ну, ма­ю­чи не­об­хі­дні ко­шти, не мо­жуть роз­ра­ху­ва­ти­ся зі сво­ї­ми іно­зем­ни­ми по­ста­чаль­ни­ка­ми?

Yurydychna Gazeta - - SUCCESS STORY -

Стар­ший юрист Ма­ксим Ко­но

нен­ко, ра­дник Та­рас Ко­пій ра­зом із пар­тне­ром «Ті­Сі­Ем Груп Укра­ї­на» Де­ни­сом Ко­пі­єм протягом де­кіль­кох ро­ків успі­шно за­хи­ща­ють ін­те­ре­си клі­єн­тів, пе­ред яки­ми ім­пор­те­ри з Узбе­ки­ста­ну не ви­ко­на­ли до­го­вір­ні зо­бов’яза­н­ня.

В умо­вах фі­нан­со­вої кри­зи, що три­ває на пост­ра­дян­сько­му про­сто­рі й до­сі, основ­ною при­чи­ною по­ру­ше­н­ня кон­тра­кту че­рез не­до­три­ма­н­ня кон­тр­аген­том зо­бов’язань, зокре­ма про опла­ту тих чи ін­ших по­слуг, має бу­ти ба­наль­ний брак ко­штів. Про­те в Узбе­ки­ста­ні аж до­те­пер існу­ва­ла ще одна при­чи­на – жорс­ткі обме­же­н­ня кон­вер­та­ції ва­лю­ти.

Під час пе­ре­го­во­рів із ке­рів­ни­ка­ми ком­па­ній-бор­жни­ків одра­зу в кіль­кох про­е­ктах вда­ло­ся отри­ма­ти одну й ту са­му ін­фор­ма­цію: за­яв­ки на ку­пів­лю ва­лю­ти (згі­дно з кон­тра­кта­ми) від бор­жни­ків на­ді­йшли до бан­ків, і остан­ні ма­ють їх опра­цю­ва­ти. Однак зго­дом юри­сти з’ясу­ва­ли, що біль­шість бор­жни­ків очі­ку­ють на кон­вер­та­цію ва­лю­ти по­над два ро­ки. До то­го ж бу­ли під­ста­ви вва­жа­ти, що цей про­цес міг вза­га­лі за­тя­гну­ти­ся на де­ся­тки ро­ків.

«Ті­Сі­Ем Груп Ін­тер­нешнл» має пред­став­ни­цтва в 145 кра­ї­нах сві­ту. Тож за­лу­чив­шись під­трим­кою ло­каль- них ко­лег, юри­сти вста­но­ви­ли, що існу­ють ка­те­го­рії ім­пор­то­ва­них то­ва­рів, за­яв­ки на ва­лю­ту для яких акце­пту­ю­ться на­сам­пе­ред. Що це озна­чає? З огля­ду на де­фі­цит іно­зем­ної ва­лю­ти та по­став­ку про­ду­кції, яка не вхо­дить до цьо­го пе­ре­лі­ку, кре­ди­тор за­ли­ша­є­ться май­же без шан­сів на отри­ма­н­ня ко­штів за кон­тра­кта­ми.

За­зви­чай юри­ди­чні фір­ми ра­дять сво­їм клі­єн­там іні­ці­ю­ва­ти су­до­ві про­це­си про­ти бор­жни­ків. Але в та­ко­му ра­зі не вра­хо­ву­є­ться один ду­же ва­жли­вий чин­ник: успі­шно про­йшов­ши всі не­об­хі­дні су­до­ві ін­стан­ції й ви­ко­нав­чі про­це­ду­ри, кре­ди­то­ри по­вер­ну­ться на по­ча­тко­вий етап. Бор­жни­ків про­сто зо­бов’яжуть за­но­во по­да­ти за­яв­ки на ку­пів­лю ва­лю­ти, та на тер­мі­ни кон­вер­та­ції це аж ні­як не впли­не, а клі­єнт ли­ше за­знає до­да­тко­вих ви­трат.

От­же, зва­жив­ши всі «за» і «про­ти», юри­сти роз­по­ча­ли ро­бо­ту над по­шу­ком аль­тер­на­тив­них ва­рі­ан­тів за­хи­сту ін­те­ре­сів клі­єн­тів. Під час пе­ре­го­во­рів і осо­би­стих зу­стрі­чей із ке­рів­ни­ка­ми ком­па­ній та їхні­ми за­снов­ни­ка­ми з’ясу­ва­ло­ся, що остан­ні є бе­не­фі­ці­а­ра­ми й ін­ших юри­ди­чних осіб за ме­жа­ми Узбе­ки­ста­ну. Це да­ло мо­жли­вість узго­ди­ти пи­та­н­ня пе­ре­у­сту­пки бор­гів на тре­ті ком­па­нії, під­пи­са­ти не­об­хі­дні до­ку­мен­ти й швид­ко су­про­во­ди­ти про­цес по­га­ше­н­ня за­бор­го­ва­но­сті.

Із ком­па­ні­я­ми, які не мо­гли роз­ра­ху­ва­ти­ся че­рез брак ва­лю­тних ко­штів, був ім­пле­мен­то­ва­ний ін­ший ва­рі­ант розв’яза­н­ня про­бле­ми не­своє­ча­сних пла­те­жів. Зав­дя­ки зу­си­л­лям мі­сце­вих офі­сів «Ті­Сі­Ем Груп Ін­тер­нешнл» бор­жни­ки змо­гли зна­йти іно­зем­них по­ку­пців і під­пи­са­ти з ни­ми кон­тра­кти про по­став­ку про­ду­кції, щоб пе­ре­про­да­ти отри­ма­ний то­вар. Як ре­зуль­тат, ком­па­нії з Узбе­ки­ста­ну по­ча­ли отри­му­ва­ти ва­лю­тну ви­ру­чку та роз­ра­хо­ву­ва­ти­ся за сво­ї­ми зов­ні­шньо­еко­но­мі­чни­ми кон­тра­кта­ми з кре­ди­то­ра­ми.

Про­те за­ли­ша­ла­ся низ­ка ком­па­ній, які не ма­ли до­сту­пу до ви­ще­вка­за­них опцій. Ви­гі­дна спів­пра­ця з ки­тай­ським рин­ком зу­мов­ле­на гео­гра­фі­чною близь­кі­стю. То­му й не див­но, що в ба­га­тьох ім­пор­те­рів ви­яви­ли­ся бор­ги са­ме пе­ред ки­тай­ськи­ми по­ста­чаль­ни­ка­ми. За­галь­на су­ма за­бор­го­ва­но­сті ста­но­ви­ла де­ся­тки міль­йо­нів до­ла­рів. Отож, пе­ре­мов­ни­ки ухва­ли­ли рі­ше­н­ня про роз­го­лос ці­єї про­бле­ми, аби звер­ну­ти на неї ува­гу дер­жа­ви. Адже, у ра­зі від­су­тно­сті по­зи­тив­них змін, по­стра­жда­ти міг не один се­ктор еко­но­мі­ки Узбе­ки­ста­ну без но­вих по­ста­вок із Ки­таю.

Пе­ред­усім юри­сти скла­ли й на­ді­сла­ли пи­сьмо­ві звер­не­н­ня до всіх мо­жли­вих дер­жав­них ор­га­нів (мі­ні­стерств, Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів, Цен­траль­но­го Бан­ку, Адмі­ні­стра­ції Пре­зи­ден­та), асо­ці­а­цій та Тор­го­во-про­ми­сло­вої па­ла­ти. На­віть біль­ше, ін­фор­ма­цію про си­ту­а­цію, що скла­ла­ся, бу­ло опри­лю­дне­но в мас-ме­діа, пі­сля чо­го бу­ло про­ве­де­но без­ліч ра­ун­дів пе­ре­го­во­рів із від­по­від­аль­ни­ми пред­став­ни­ка­ми дер­жав­них ор­га­нів. До то­го ж ло­каль­ні юри­сти взя­ли участь у де­кіль­кох за­сі­да­н­нях і кру­глих сто­лах що­до цьо­го пи­та­н­ня.

Як ре­зуль­тат, за­яв­ки на ку­пів­лю іно­зем­ної ва­лю­ти за­зна­че­них ком­па­ній по­ча­ли час­тко­во за­до­воль­ня- ти. Во­дно­час пред­став­ни­ки вла­ди за­пев­ни­ли, що пи­та­н­ня лі­бе­ра­лі­за­ції ва­лю­тно­го ре­гу­лю­ва­н­ня де­таль­но роз­гля­ну­то й ви­вче­но, і не­за­ба­ром бу­де ухва­ле­но від­по­від­ний нор­ма­тив­но-пра­во­вий акт, що по­кла­де край окре­сле­ній про­бле­мі.

У ве­ре­сні 2017 р. Пре­зи­дент Узбе­ки­ста­ну ви­дав на­каз № УП-5177, згі­дно з яким зні­ма­ли­ся май­же всі обме­же­н­ня що­до ку­пів­лі іно­зем­ної ва­лю­ти фі­зи­чни­ми та юри­ди­чни­ми осо­ба­ми. Що­прав­да, офі­цій­ний курс до­ла­ра до мі­сце­вої ва­лю­ти зріс у два ра­зи.

Аби уни­кну­ти зби­тків при опла­ті за но­вим кур­сом, ба­га­то бор­жни­ків по­про­си­ли кре­ди­то­рів пі­ти на­зу­стріч та на­да­ти їм дис­кон­ти. Протягом двох остан­ніх мі­ся­ців юри­сти іні­ці­ю­ва­ли й про­ве­ли ба­га­то три­сто­рон­ніх пе­ре­мо­вин, зав­дя­ки яким вда­ло­ся ді­йти кон­сен­су­су – за­до­воль­ни­ти ви­мо­ги біль­шо­сті кре­ди­то­рів, ура­ху­вав­ши бі­зне­со­ві ін­те­ре­си бор­жни­ків. На­да­н­ня зни­жок на су­ми за­бор­го­ва­но­стей ста­ло мо­жли­вим за умо­ви під­пи­са­н­ня но­вих кон­тра­ктів, від­по­від­но до яких бор­жни­ки зо­бов’язу­ва­ли­ся ком­пен­су­ва­ти втра­ти кре­ди­то­рів при но­вих за­мов­ле­н­нях.

Остан­нім кро­ком ста­ла роз­роб­ка пла­нів ре­стру­кту­ри­за­ції за­бор­го­ва­но­стей, згі­дно з яки­ми кре­ди­то­ри вже сьо­го­дні отри­му­ють дов­го­о­чі­ку­ва­ні ко­шти час­тко­ви­ми тран­за­кці­я­ми.

«На­ша ко­ман­да ні­ко­ли не зу­пи­ня­є­ться пе­ред тру­дно­ща­ми й уни­кає ша­блон­но­сті. У ра­зі по­тре­би ми «ви­хо­ди­мо за рам­ки», адже на­шою єди­ною ме­тою зав­жди є за­до­во­ле­н­ня за­пи­тів клі­єн­та», – під­су­мо­вує Ма­ксим Ко­но­нен­ко.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.