Ан­на БАБИЧ:

«Стру­кту­ра вла­сно­сті ЗМІ має бу­ти від­кри­тою, щоб гля­да­чі мо­гли об’єктив­но оці­ню­ва­ти ін­фор­ма­цію»

Yurydychna Gazeta - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Ін­терв’ю під­го­ту­вав Єгор ЖЕЛТУХІН, го­лов­ний ре­да­ктор «Юри­ди­чної Га­зе­ти»

– У бе­ре­зні цьо­го ро­ку на­був чин­но­сті За­кон «Про до­ступ до об’єктів бу­дів­ни­цтва, транс­пор­ту, еле­ктро­енер­ге­ти­ки з ме­тою роз­ви­тку те­ле­ко­му­ні­ка­цій­них ме­реж». Як це впли­ну­ло на ви­рі­ше­н­ня про­блем, з яки­ми ра­ні­ше зі­штов­ху­ва­ли­ся опе­ра­то­ри та про­вай­де­ри те­ле­ко­му­ні­ка­цій?

– Ра­ні­ше пи­та­н­ня укла­да­н­ня та ви­ко­на­н­ня до­го­во­рів між суб’єкта­ми го­спо­да­рю­ва­н­ня і вла­сни­ка­ми ін­фра­стру­кту­ри об’єктів бу­дів­ни­цтва, транс­пор­ту, еле­ктро­енер­ге­ти­ки не ре­гу­лю­ва­ли­ся спе­ці­аль­ни­ми за­ко­на­ми так де­таль­но.

Ли­ше ст. 31 ЗУ «Про те­ле­ко­му­ні­ка­ції» бу­ло вста­нов­ле­но, що суб’єкти го­спо­да­рю­ва­н­ня, які здій­сню­ють бу­дів­ни­цтво те­ле­ко­му­ні­ка­цій­них ме­реж за­галь­но­го ко­ри­сту­ва­н­ня, мо­жуть вста­нов­лю­ва­ти у при­мі­ще­н­нях, що їм на­ле­жать на пра­вах на­йму, те­ле­ко­му­ні­ка­цій­не обла­дна­н­ня, ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти да­хи бу­дин­ків і те­хні­чні при­мі­ще­н­ня для вста­нов­ле­н­ня ан­тен та не­об­хі­дно­го обла­дна­н­ня, на під­ста­ві до­го­во­ру з вла­сни­ком цих при­мі­щень.

За­зви­чай, «пра­ви­ла гри» за та­ким до­го­во­ром вста­нов­лю­ва­ли вла­сни­ки об’єктів ін­фра­стру­кту­ри одно­осо­бо­во, ко­ри­сту­ю­чись сво­їм мо­но­поль­ним ста­но­ви­щем.

Яскра­вим при­кла­дом та­ко­го під­хо­ду, який при­вер­нув ува­гу грав­ців рин­ку, бу­ла про­по­зи­ція ПАТ «Ки­ї­во­бл­енер­го» у лю­то­му 2016 р. вре­гу­лю­ва­ти від­но­си­ни що­до ви­ко­ри­ста­н­ня опір­них веж згі­дно з ви­мо­га­ми По­ряд­ку до­сту­пу до ін­фра­стру­кту­ри шля­хом на­да­н­ня в ко­ри­сту­ва­н­ня опор по­ві­тря­них лі­ній на­пру­гою 0,4-10 кВ, що був за­твер­дже­ний Ки­ї­во­бл­енер­го, який ство­рю­вав пе­ред­умо­ви для вста­нов­ле­н­ня не­о­б­ґрун­то­ва­ної вар­то­сті по­слуг з ви­ко­ри­ста­н­ня об’єктів еле­ктро­енер­ге­ти­чно­го ком­пле­ксу для роз­та­шу­ва­н­ня ін­фра­стру­кту­ри те­ле­ко­му­ні­ка­цій­них ме­реж.

Си­ту­а­ція з до­сту­пом до об’єктів ін­фра­стру­кту­ри не­о­дно­ра­зо­во при­вер­та­ла ува­гу Ан­ти­мо­но­поль­но­го ко­мі­те­ту Укра­ї­ни, зокре­ма, у про­це­сі до­слі­дже­н­ня фа­ктів зло­вжи­ва­н­ня мо­но­поль­ним ста­но­ви­щем під час на­да­н­ня по­слуг з ор­га­ні­за­ції роз­мі­ще­н­ня суб’єкта­ми го­спо­да­рю­ва­н­ня те­ле­ко­му­ні­ка­цій­них ме­реж у жи­тло­вих та не­жи­тло­вих бу­дів­лях ко­му­наль­ної вла­сно­сті (спра­ва №243-26.13/202-11 за озна­ка­ми вчи­не­н­ня ко­му­наль­ним під­при­єм­ством «Ки­їв­жи­тло­спе­цекс­плу­а­та­ція»).

– Як впли­не За­кон про до­ступ на опе­ра­то­рів і про­вай­де­рів те­ле­ко­му­ні­ка­цій?

– Се­ред най­ва­жли­ві­ших но­вел мо­жна ви­окре­ми­ти вста­нов­ле­н­ня чі­тких пра­вил роз­ра­хун­ку пла­ти, яка мо­же за­сто­со­ву­ва­ти­ся вла­сни­ка­ми об’єктів ін­фра­стру­кту­ри під час укла­де­н­ня до­го­во­рів про за­без­пе­че­н­ня до­сту­пу до ін­фра­стру­кту­ри, а та­кож ви­зна­че­н­ня прав та обов’яз­ків юри­ди­чних і фі­зи­чних осіб-вла­сни­ків об’єктів ін­фра­стру­кту­ри, в то­му чи­слі що­до за­без­пе­че­н­ня не­дис­кри­мі­на­цій­но­го до­сту­пу за­мов­ни­ків з ме­тою ство­ре­н­ня рів­них умов ви­ко­ри­ста­н­ня еле­мен­тів ін­фра­стру­кту­ри.

За­кон та­кож за­крі­пив пе­ре­лік істо­тних умов до­го­во­ру з до­сту­пу до ін­фра­стру­кту­ри та ство­рив за­са­ди для за­про­ва­дже­н­ня про­зо­рих та одна­ко­вих для всіх уча­сни­ків рин­ку до­го­вір­них умов. – Що сьо­го­дні за­ва­жає ім­пле­мен­та­ції по­ло­жень За­ко­ну про до­ступ на пра­кти­ці? – По-пер­ше, За­кон зо­бо­вя­зує Ка­бі­нет Мі­ні­стрів Укра­ї­ни прийня­ти пе­ред­ба­че­ні ним нор­ма­тив­но-пра­во­ві акти та при­ве­сти свої НПА у від­по­від­ність до ньо­го. Та­кож це сто­су­є­ться мі­ні­стерств та ін­ших цен­траль­них ор­га­нів ви­ко­нав­чої вла­ди, а са­ме: пра­вил на­да­н­ня до­сту­пу до ін­фра­стру­кту­ри об’єкта бу­дів­ни­цтва, пра­вил на­да­н­ня до­сту­пу до ін­фра­стру­кту­ри об’єкта транс­пор­ту, пра­вил на­да­н­ня до­сту­пу до ін­фра­стру­кту­ри об’єкта еле­ктро­енер­ге­ти­ки, пра­вил на­да­н­ня до­сту­пу до ін­фра­стру­кту­ри ка­бель­ної ка­на­лі­за­ції еле­ктрозв’яз­ку, пра­вил на­да­н­ня до­сту­пу до ін­фра­стру­кту­ри бу­дин­ко­вої роз­по­діль­ної ме­ре­жі та ін­ших пра­вил на­да­н­ня до­сту­пу до ін­фра­стру­кту­ри об’єкта до­сту­пу.

По-дру­ге, від­по­від­ним ор­га­нам ви­ко­нав­чої вла­ди та НКРЗІ не­об­хі­дно роз­ро­би­ти ме­то­ди­ку ви­зна­че­н­ня пла­ти за до­ступ до еле­мен­тів ін­фра­стру­кту­ри бу­дин­ко­вої роз­по­діль­ної ме­ре­жі, ме­то­ди­ку ви­зна­че­н­ня пла­ти за до­ступ до еле­мен­тів ін­фра­стру­кту­ри об’єкта бу­дів­ни­цтва, ме­то­ди­ку ви­зна­че­н­ня пла­ти за до­ступ до еле­мен­тів ін­фра­стру­кту­ри об’єкта транс­пор­ту, ме­то­ди­ку ви­зна­че­н­ня пла­ти за до­ступ до еле­мен­тів ін­фра­стру­кту­ри об’єкта еле­ктро­енер­ге­ти­ки, ме­то­ди­ку ви­зна­че­н­ня пла­ти за до­ступ до еле­мен­тів ін­фра­стру­кту­ри ка­бель­ної ка­на­лі­за­ції еле­ктрозв’яз­ку.

Без за­твер­дже­н­ня всіх за­зна­че­них підза­кон­них нор­ма­тив­них актів За­кон про до­ступ не бу­де пра­цю­ва­ти на 100% і за­без­пе­чу­ва­ти ком­про­міс ін­те­ре­сів вла­сни­ків ін­фра­стру­кту­ри та опе­ра­то­рів, про­вай­де­рів те­ле­ко­му­ні­ка­цій. На­ра­зі ще три­ває ро­бо­та з роз­роб­ки низ­ки ви­ще­за­зна­че­них актів. – З 01.01.2017 р. на­бу­ли чин­но­сті змі­ни до За­ко­ну «Про те­ле­ба­че­н­ня і ра­діо­мов­ле­н­ня». Ме­ді­а­ка­на­ли отри­ма­ли пра­во ви­ма­га­ти пла­ту за мов­ле­н­ня ка­на­лів у ме­ре­жах опе­ра­то­рів. Чим ви­кли­ка­ні за­зна­че­ні іні­ці­а­ти­ви? – Во­ни тор­кну­ли­ся уто­чне­н­ня умов роз­по­всю­дже­н­ня про­грам те­ле­ра­діо­ор­га­ні­за­цій у скла­ді «уні­вер­саль­ної про­грам­ної по­слу­ги», ко­три­ми змі­не­но пе­ре­лік те­ле­ра­діо­про­грам, отри­ма­н­ня яких усі­ма або­нен­та­ми про­вай­де­ра про­грам­ної по­слу­ги є обов’яз­ко­вим (УПП).

До на­бу­т­тя чин­но­сті цим За­ко­ном про­вай­де­ри про­грам­ної по­слу­ги бу­ли зо­бов’яза­ні за­без­пе­чу­ва­ти всім або­нен­там мо­жли­вість пе­ре­гля­ду про­грам те­ле­ра­діо­ор­га­ні­за­цій, які згі­дно з лі­цен­зі­єю здій­сню­ва­ли на­зем­не ефір­не мов­ле­н­ня на те­ри­то­рії роз­та­шу­ва­н­ня від­по­від­ної ба­га­то­ка­наль­ної те­ле­ме­ре­жі, май­же всіх на­ціо­наль­них те­ле­ка­на­лів.

З 01.01.2017 р. до уні­вер­саль­ної про­грам­ної по­слу­ги вхо­дять те­ле­ра­діо­про­гра­ми ПАТ «На­ціо­наль­на су­спіль­на те­ле­ра­діо­ком­па­нія Укра­ї­ни», пар­ла­мент­ський те­ле­ка­нал «Ра­да», а та­кож мі­сце­ві та ре­гіо­наль­ні ефір­ні ана­ло­го­ві й ци­фро­ві те­ле­ка­на­ли, що мов­лять у ме­жах не біль­ше ніж одні­єї обла­сті та не здій­сню­ють ре­транс­ля­ції про­грам ін­ших мов­ни­ків, не во­ло­ді­ють ін­ши­ми лі­цен­зі­я­ми на ефір­не мов­ле­н­ня в ін­ших обла­стях.

До прийня­т­тя За­ко­ну транс­ля­ція на­ціо­наль­них те­ле­ка­на­лів здій­сню­ва­ла­ся в ба­га­то­ка­наль­них те­ле­ме­ре­жах без укла­де­н­ня до­го­во­ру та спла­ти ви­на­го­ро­ди за транс­ля­цію з бо­ку про­вай­де­рів про­грам­ної по­слу­ги.

Ав­то­ри за­ко­но­про­е­кту, (був по­да­ний до ВРУ ще у ли­сто­па­ді 2015 р.), на­го­ло­шу­ва­ли, що основ­ною ме­тою про­е­кту є усу­не­н­ня втру­ча­н­ня дер­жа­ви в під­при­єм­ни­цьку ді­яль­ність про­вай­де­рів про­грам­ної по­слу­ги та вста­нов­ле­н­ня умов, за яких за­галь­но­на­ціо­наль­ні те­ле­ка­на­ли ма­ти­муть мо­жли­вість отри­му­ва­ти до­хід від транс­ля­ції те­ле­ка­на­лів у ба­га­то­ка­наль­них те­ле­ме­ре­жах.

– Як за­зна­че­ні змі­ни впли­ну­ли на грав­ців рин­ку?

– Ви­лу­че­н­ня за­галь­но­на­ціо­наль­них те­ле­ка­на­лів зі скла­ду УПП та здій­сне­н­ня транс­ля­ції та­ких те­ле­ка­на­лів у ме­ре­жах про­вай­де­рів про­грам­ної по­слу­ги на до­го­вір­них за­са­дах, з одно­го бо­ку, ло­бі­ює та за­хи­щає ін­те­ре­си на­ціо­наль­них те­ле­ка­на­лів, а з ін­шо­го бо­ку, спри­чи­ни­ло до­да­тко­ві ви­тра­ти для вла­сни­ків ба­га­то­ка­наль­них ме­реж та збіль­ше­н­ня вар­то­сті по­слуг для кін­це­во­го спо­жи­ва­ча. – На ва­шу дум­ку, чи по­ви­нен роз­мір та­кої пла­ти ре­гу­лю­ва­ти­ся за­ко­но­дав­чо? – На­ціо­наль­на ра­да сьо­го­дні не втру­ча­є­ться у до­го­вір­ні від­но­си­ни вла­сни­ків ба­га­то­ка­наль­них ме­реж та про­вай­де­рів про­грам­ної по­слу­ги, в то­му чи­слі в пи­та­н­ня ви­зна­че­н­ня ви­на­го­ро­ди за на­да­н­ня прав на транс­ля­цію ка­на­лів у ба­га­то­ка­наль­них ме­ре­жах. Та­кий під­хід є аб­со­лю­тно спра­ве­дли­вим, оскіль­ки уча­сни­ки цих від­но­син ма­ють са­мо­стій­но ви­зна­ча­ти всі істо­тні умо­ви сво­їх пра­во­від­но­син. – Два ро­ки то­му на­бу­ли чин­но­сті змі­ни до За­ко­ну «Про те­ле­ба­че­н­ня і ра­діо­мов­ле­н­ня», що­до обов’яз­ко­во­го роз­кри­т­тя суб’єкта­ми ін­фор­ма­цій­ної ді­яль­но­сті кін­це­вих бе­не­фі­ці­а­рів, пов’яза­них осіб та стру­кту­ри вла­сно­сті. В чо­му суть ці­єї ви­мо­ги? – В будь-якій кра­ї­ні, Укра­ї­на не є ви­ня­тком, існу­ють по­лі­ти­чні ри­зи­ки та ви­со­ка ймо­вір­ність по­лі­ти­чно­го ти­ску на ЗМІ, осо­бли­во в си­ту­а­ції, ко­ли по­лі­ти­ки є вла­сни­ка­ми ЗМІ.

От­же, стру­кту­ра вла­сно­сті ЗМІ має бу­ти від­кри­тою, для то­го щоб гля­да­цька ау­ди­то­рія ма­ла мо­жли­вість об’єктив­но оці­ню­ва­ти ін­фор­ма­цію, яка по­ши­рю­є­ться тим чи ін­шим ЗМІ, усві­дом­лю­ю­чи, хто кон­тро­лює та­кий ЗМІ, а та­кож хто мо­же здій­сню­ва­ти втру­ча­н­ня в ре­да­кцій­ну по­лі­ти­ку ЗМІ.

В де­яких кра­ї­нах про­зо­рість стру­кту­ри вла­сно­сті до­ся­га­є­ться шля­хом за­бо­ро­ни офшор­ним ком­па­ні­ям, де ін­фор­ма­ція про вла­сни­ків не є пу­блі­чною, пря­мо або опо­се­ред­ко­ва­но во­ло­ді­ти те­ле­ка­на­ла­ми та ра­діо­стан­ці­я­ми, або шля­хом зна­чно­го обме­же­н­ня час­тки уча­сті та­ких ком­па­ній.

Про­зора стру­кту­ра вла­сно­сті ЗМІ є пе­ре­шко­дою для кон­цен­тра­ції ЗМІ в одно­го вла­сни­ка та пе­ред­умо­вою пра­виль­ної оцін­ки ін­фор­ма­ції, по­ши­рю­ва­ної ЗМІ.

– Чи є ре­зуль­та­ти дії ці­єї нор­ми? Які сан­кції мо­же за­сто­со­ву­ва­ти На­цра­да за її по­ру­ше­н­ня?

– На­ра­зі не всі ЗМІ роз­кри­ли свою стру­кту­ру вла­сно­сті, тра­пля­ю­ться ви­пад­ки не­своє­ча­сно­го по­да­н­ня ін­фор­ма­ції про стру­кту­ру вла­сно­сті.

З пе­ре­лі­ком по­си­лань на веб-сто­рін­ки, на­да­ні суб’єкта­ми ін­фор­ма­цій­ної ді­яль­но­сті до На­ціо­наль­ної ра­ди, на яких во­ни роз­мі­сти­ли ін­фор­ма­цію про свою стру­кту­ру вла­сно­сті за 2016 р., мо­жна озна­йо­ми­ти­ся на сай­ті На­ціо­наль­ної ра­ди у роз­ді­лі «Про­зо­рість ме­ді­а­вла­сно­сті».

За по­ру­ше­н­ня за­зна­че­них ви­мог до ба­га­тьох ЗМІ за­сто­со­ва­но штра­фні сан­кції від­по­від­но до ч. 4 ст. 12 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про те­ле­ба­че­н­ня та ра­діо­мов­ле­н­ня» (зокре­ма, Те­ле­ра­діо­ком­па­нія «Єв­ро­па Плюс Ки­їв», «Мі­жна- ро­дний «Слов’ян­ський ка­нал», Оде­ські ци­фро­ві ко­му­ні­ка­ції, По­верх­ность спорт –ТВ та ін.).

Від­по­від­но до абз. б) ч. 5 ст. 37 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про те­ле­ба­че­н­ня та ра­діо­мов­ле­н­ня», На­ціо­наль­на ра­да мо­же звер­та­ти­ся до су­ду з ме­тою ану­лю­ва­н­ня лі­цен­зії на мов­ле­н­ня на під­ста­ві фа­кту не­своє­ча­сно­го по­да­н­ня за­яви про пе­ре­о­форм­ле­н­ня лі­цен­зії у зв’яз­ку з ор­га­ні­за­цій­ни­ми змі­на­ми ста­ту­су та умов ді­яль­но­сті лі­цен­зі­а­та.

Оскіль­ки одні­єю з під­став пе­ре­о­форм­ле­н­ня лі­цен­зії є змі­на ві­до­мо­стей про пря­мо­го вла­сни­ка (спів­вла­сни­ків) та/або кін­це­во­го бе­не­фі­ці­ар­но­го вла­сни­ка (кон­тро­ле­ра) за­яв­ни­ка, не­по­да­н­ня за­яви про пе­ре­о­форм­ле­н­ня лі­цен­зії про­тя­гом 30 ро­бо­чих днів ра­зом з до­ку­мен­та­ми, що під­твер­джу­ють та­кі змі­ну, є під­ста­вою для звер­не­н­ня На­ціо­наль­ної ра­ди до су­ду про ану­лю­ва­н­ня лі­цен­зії.

– Чи до­ста­тньо у На­ціо­наль­ної ра­ди ін­стру­мен­тів кон­тро­лю за до­сто­вір­ні­стю ін­фор­ма­ції, що на­да­є­ться?

– З одно­го бо­ку, мо­жли­вість за­сто­су­ва­н­ня штра­фів та іні­ці­ю­ва­н­ня в су­до­во­му по­ряд­ку про­ва­дже­н­ня що­до ану­лю­ва­н­ня лі­цен­зії на мов­ле­н­ня свід­чить про на­яв­ність у На­ціо­наль­ної ра­ди за­хо­дів впли­ву на ЗМІ у ви­пад­ках по­ру­ше­н­ня ви­мог що­до роз­кри­т­тя стру­кту­ри вла­сно­сті. З ін­шо­го бо­ку, роз­мір штра­фів, як пра­ви­ло, не­зна­чний, то­му їх за­сто­су­ва­н­ня на­вряд чи змо­же спо­ну­ка­ти ЗМІ роз­кри­ва­ти ін­фор­ма­цію про стру­кту­ру вла­сно­сті.

Від­по­від­но до ст. 24 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про те­ле­ба­че­н­ня та ра­діо­мов­ле­н­ня», На­ціо­наль­на ра­да під час роз­гля­ду за­яви про ви­да­чу (про­дов­же­н­ня) лі­цен­зії на мов­ле­н­ня має пра­во до­да­тко­во за­пи­та­ти та отри­ма­ти до­ку­мен­ти для пе­ре­вір­ки на­да­ної ін­фор­ма­ції про стру­кту­ру ЗМІ, а са­ме ін­фор­ма­цію що­до роз­по­ді­лу ча­сток ста­ту­тних ка­пі­та­лів юри­ди­чних осіб, які є її за­снов­ни­ка­ми або вла­сни­ка­ми (зокре­ма, акціо­не­ра­ми), а та­кож юри­ди­чних осіб, що вхо­дять до стру­кту­ри вла­сно­сті за­яв­ни­ка, в то­му чи­слі ко­пії пра­во­чи­нів та ін­ших до­ку­мен­тів, на під­ста­ві яких будь-який із вла­сни­ків за­яв­ни­ка на­був пря­мої або опо­се­ред­ко­ва­ної істо­тної уча­сті в юри­ди­чній осо­бі, яка по­да­ла від­по­від­ну за­яву про ви­да­чу (про­дов­же­н­ня) лі­цен­зії. От­же, На­ціо­наль­на ра­да має мо­жли­вість пе­ре­ві­ри­ти ін­фор­ма­цію, на­да­ну ЗМІ що­до сво­єї стру­кту­ри вла­сно­сті, шля­хом за­пи­ту та пе­ре­вір­ки пер­вин­них до­ку­мен­тів.

Во­дно­час для по­си­ле­н­ня від­по­від­аль­но­сті ЗМІ за не­ви­ко­на­н­ня ви­мог що­до роз­кри­т­тя стру­кту­ри вла­сно­сті вар­то бу­ло пе­ред­ба­чи­ти в за­ко­ні пов­но­ва­же­н­ня На­ціо­наль­ної ра­ди іні­ці­ю­ва­ти ану­лю­ва­н­ня лі­цен­зії на мов­ле­н­ня за вчи­не­не по­втор­но не­роз­кри­т­тя ін­фор­ма­ції про свою стру­кту­ру вла­сно­сті та збіль­ши­ти роз­мір штра­фу, що за­сто­со­ву­є­ться за та­ке пра­во­по­ру­ше­н­ня.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.