Держ­слу­жбо­ве­цьле­ктор чи су­д­дя­ком­по­зи­тор?

Про обме­же­н­ня що­до су­мі­сни­цтва та про за­бо­ро­ну за­йма­ти­ся ін­шою опла­чу­ва­ною або під­при­єм­ни­цькою ді­яль­ні­стю

Yurydychna Gazeta - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - За­кон)

Сьо­го­дні в су­спіль­стві все ча­сті­ше мо­жна по­чу­ти дис­ку­сії що­до кон­флі­кту ін­те­ре­сів, роз­мо­ви про роз­ме­жу­ва­н­ня по­нять су­мі­сни­цтва та су­мі­ще­н­ня, пи­та­н­ня сто­сов­но то­го, що са­ме мо­жуть ро­би­ти у віль­ний від ро­бо­ти час по­са­дов­ці чи на­ро­дні де­пу­та­ти.

За­бо­ро­на за­йма­ти­ся ін­шою опла­чу­ва­ною або під­при­єм­ни­цькою ді­яль­ні­стю

Су­тність вка­за­но­го обме­же­н­ня по­ля­гає у то­му, що осо­ба, упов­но­ва­же­на на ви­ко­на­н­ня фун­кцій дер­жа­ви або мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, отри­му­ю­чи за­ро­бі­тну пла­ту з бю­дже­тних ко­штів, не мо­же за­йма­ти­ся будь-яким ін­шим актив­ним ви­дом ді­яль­но­сті, спря­мо­ва­ним на отри­ма­н­ня до­хо­ду та не пов’яза­ним з ви­ко­на­н­ням та­кою осо­бою сво­їх слу­жбо­вих обов’яз­ків (крім за­зна­че­них у за­ко­ні ви­ня­тків), що є одні­єю з га­ран­тій її не­упе­ре­дже­но­сті. За­кон ро­бить ви­ня­ток з цьо­го обме­же­н­ня, вка­зу­ю­чи, що во­но не по­ши­рю­є­ться на ви­кла­да­цьку, на­у­ко­ву й твор­чу ді­яль­ність, ме­ди­чну пра­кти­ку, ін­стру­ктор­ську та суд­дів­ську пра­кти­ку зі спор­ту.

Так, вста­нов­ле­ні ст. 25 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про за­по­бі­га­н­ня ко­ру­пції» (да­лі – обме­же­н­ня по­ши­рю­ю­ться на осіб, упов­но­ва­же­них на ви­ко­на­н­ня фун­кцій дер­жа­ви або мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня (п. 1 ч. 1 ст. 3 За­ко­ну), крім де­пу­та­тів ВР Ав­то­ном­ної Ре­спу­блі­ки Крим, де­пу­та­тів мі­сце­вих рад (крім тих, які здій­сню­ють свої пов­но­ва­же­н­ня у від­по­від­ній ра­ді на по­стій­ній осно­ві), при­ся­жних (ч. 2 ст. 25 За­ко­ну), та по­ля­гає у за­бо­ро­ні:

• за­йма­ти­ся ін­шою опла­чу­ва­ною (крім ви­кла­да­цької, на­у­ко­вої та твор­чої ді­яль­но­сті, ме­ди­чної пра­кти­ки, ін­стру­ктор­ської та суд­дів­ської пра­кти­ки зі спор­ту) або під­при­єм­ни­цькою ді­яль­ні­стю, якщо ін­ше не пе­ред­ба­че­но Кон­сти­ту­ці­єю або за­ко­на­ми Укра­ї­ни;

• вхо­ди­ти до скла­ду прав­лі­н­ня, ін­ших ви­ко­нав­чих чи кон­троль­них ор­га­нів, на­гля­до­вої ра­ди під­при­єм­ства або ор­га­ні­за­ції, що має на ме­ті одер­жа­н­ня при­бу­тку (крім ви­пад­ків, ко­ли осо­би здій­сню­ють фун­кції з управ­лі­н­ня акці­я­ми (час­тка­ми, па­я­ми), що на­ле­жать дер­жа­ві чи те­ри­то­рі­аль­ній гро­ма­ді, та пред­став­ля­ють ін­те­ре­си дер­жа­ви чи те­ри­то­рі­аль­ної гро­ма­ди в ра­ді (спо­сте­ре­жній ра­ді), ре­ві­зій­ній ко­мі­сії го­спо­дар­ської ор­га­ні­за­ції), якщо ін­ше не пе­ред­ба­че­но Кон­сти­ту­ці­єю або за­ко­на­ми Укра­ї­ни.

Фор­му­ла «якщо ін­ше не пе­ред­ба­че­но Кон­сти­ту­ці­єю або за­ко­на­ми Укра­ї­ни» озна­чає, на­при­клад, що чле­ни Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів Укра­ї­ни, ке­рів­ни­ки цен­траль­них та мі­сце­вих ор­га­нів ви­ко­нав­чої вла­ди мо­жуть за­йма­ти­ся ви­кла­да­цькою, на­у­ко­вою та твор­чою ді­яль­ні­стю у по­за­ро­бо­чий час (ст. 120 Кон­сти­ту­ції Укра­ї­ни). Во­дно­час суд­ді мо­жуть за­йма­ти­ся ви­кла­да­цькою, на­у­ко­вою та твор­чою ді­яль­ні­стю без будь-яких обме­жень.

На­ро­дні де­пу­та­ти Укра­ї­ни впра­ві за­йма­ти­ся ви­кла­да­цькою, на­у­ко­вою та твор­чою ді­яль­ні­стю, а та­кож ме­ди­чною пра­кти­кою у віль­ний від ви­ко­на­н­ня обов’яз­ків на­ро­дно­го де­пу­та­та час (ст. 3 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про ста­тус на­ро­дно­го де­пу­та­та Укра­ї­ни»).

Ви­кла­да­цька ді­яль­ність

Від­по­від­но до За­ко­ну Укра­ї­ни «Про осві­ту», ви­кла­да­цька ді­яль­ність – це ді­яль­ність, спря­мо­ва­на на фор­му­ва­н­ня знань, ін­ших ком­пе­тен­тно­стей, сві­то­гля­ду, роз­ви­ток ін­те­ле­кту­аль­них та твор­чих зді­бно­стей, емо­цій­но-во­льо­вих та/або фі­зи­чних на­ви­чок здо­бу­ва­чів осві­ти, яка про­во­ди­ться пе­да­го­гі­чним( на­у­ко­во­пе­да­го­гі­чним) пра­ців­ни­ком, са­мо­зайня­тою осо­бою( крім осіб, яким та­ка фор­ма ви­кла­да­цької ді­яль­но­сті за­бо­ро­не­на за­ко­ном) чи ін­шою фі­зи­чною осо­бою на осно­ві від­по­від­но­го тру­до­во­го або ци­віль­но-пра­во­во­го до­го­во­ру.

На­у­ко­ва ді­яль­ність

Від­по­від­но до по­ло­жень За­ко­ну Укра­ї­ни «Про на­у­ко­ву і на­у­ко­во-те­хні­чну ді­яль­ність», на­у­ко­вою ді­яль­ні­стю є ін­те­ле­кту­аль­на твор­ча ді­яль­ність, спря­мо­ва­на на одер­жа­н­ня но­вих знань та (або) по­шук шля­хів їх за­сто­су­ва­н­ня, основ­ни­ми ви­да­ми якої є фун­да­мен­таль­ні та при­кла­дні на­у­ко­ві до­слі­дже­н­ня (п. 12 ч. 1 ст. 1 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про на­у­ко­ву і на­у­ко­во-те­хні­чну ді­яль­ність»).

Ре­зуль­та­том на­у­ко­вої ді­яль­но­сті є одер­жа­н­ня які­сно но­вих знань, у зв’яз­ку з чим не мо­же вва­жа­ти­ся на­у­ко­вою ді­яль­ні­стю, на­при­клад, на­да­н­ня по­слуг те­хно­ло­гі­чно­го кон­сал­тин­гу, оскіль­ки ре­зуль­та­том та­ких по­слуг є за­сто­су­ва­н­ня вже на­яв­но­го зна­н­ня та до­сві­ду одні­єї осо­би (кон­суль­тан­та) для ви­рі­ше­н­ня зав­дань, що по­ста­ють у ді­яль­но­сті ін­шої осо­би (за­мов­ни­ка по­слуг).

Твор­ча ді­яль­ність

З при­во­ду ви­зна­че­н­ня тер­мі­ну «твор­ча ді­яль­ність» слід за­зна­чи­ти, що згі­дно з пп. 21 ч. 1 ст. 1 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про куль­ту­ру» та абз. 4 ст. 1 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про про­фе­сій­них твор­чих пра­ців­ни­ків та твор­чі спіл­ки», твор­ча ді­яль­ність – це ін­ди­ві­ду­аль­на чи ко­ле­ктив­на твор­чість, ре­зуль­та­том якої є ство­ре­н­ня або ін­тер­пре­та­ція тво­рів, що ма­ють куль­тур­ну цін­ність.

За по­ру­ше­н­ня обме­жень що­до су­мі­сни­цтва та су­мі­ще­н­ня з ін­ши­ми ви­да­ми ді­яль­но­сті ст. 172-4 Ко­де­ксу Укра­ї­ни про адмі­ні­стра­тив­ні пра­во­по­ру­ше­н­ня вста­нов­ле­но від­по­від­аль­ність у ви­гля­ді штра­фу та кон­фі­ска­ції отри­ма­но­го до­хо­ду чи ви­на­го­ро­ди. У ра­зі по­втор­но­го вчи­не­н­ня осо­бою за­зна­че­них пра­во­по­ру­шень про­тя- гом ро­ку пі­сля за­сто­су­ва­н­ня адмі­ні­стра­тив­но­го стя­гне­н­ня пе­ред­ба­че­на від­по­від­аль­ність у ви­гля­ді штра­фу, кон­фі­ска­ції отри­ма­но­го до­хо­ду чи ви­на­го­ро­ди та по­збав­ле­н­ня пра­ва обі­йма­ти по­са­ду або за­йма­ти­ся пев­ною ді­яль­ні­стю стро­ком на один рік.

Остан­нім ча­сом від­бу­ва­ли­ся чи­слен­ні ін­си­ну­а­ції нав­ко­ло до­зво­ле­них ви­дів су­мі­сни­цтва (ви­кла­да­цька чи на­у­ко­ва ді­яль­ність). Спри­чи­не­ні во­ни бу­ли зде­біль­шо­го чу­тли­ві­стю по­сад, які за­йма­ли де­які осо­би, або ор­га­нів, в яких во­ни пра­цю­ва­ли.

Про­те до цьо­го ча­су не­зро­зумі­ло, чо­му де­які дер­жав­ні по­са­до­ві осо­би не ре­а­лі­зу­ють свої по­тре­би у ви­кла- дан­ні під час ле­кцій та тре­нін­гів са­ме у на­вчаль­них за­кла­дах, а пло­да­ми на­у­ко­вої (за су­мі­сни­цтвом) ді­яль­но­сті не ста­ють стат­ті у ви­зна­них на­у­ко­вих ви­да­н­нях.

Во­дно­час ма­є­мо пра­кти­ку, ко­ли на­ро­дні де­пу­та­ти Укра­ї­ни чи­та­ють ле­кції на за­мов­ле­н­ня гро­мад­ських об’єд­нань за 5 тис. грн, дер­жав­ні слу­жбов­ці про­во­дять тре­нін­ги для гро­мад­ських фор­му­вань за при­бли­зно та­кі ж гро­ші, а чле­ни уря­ду за­йма­ю­ться «на­у­ко­вим кон­суль­ту­ва­н­ням» про­ми­сло­вих під­при­ємств за ви­на­го­ро­ду, що пе­ре­ви­щує на­віть се­ре­дньо­мі­ся­чну за­ро­бі­тну пла­ту дер­жав­них слу­жбов­ців НАБУ (по­над 30 тис. грн).

Не­зва­жа­ю­чи на те, що ві­тчи­зня­ні пра­во­за­сто­сов­ні ор­га­ни в та­ких при­кла­дах не ви­яви­ли по­ру­шень від­по­від­но до по­ло­жень чин­но­го ан­ти­ко­ру­пцій­но­го за­ко­но­дав­ства, ко­жен з них мі­стить у со­бі за­гро­зу, адже дер­жав­на по­са­до­ва осо­ба сво­єю ді­яль­ні­стю по­вин­на змі­цню­ва­ти гро­мад­ську до­ві­ру до до­бро­че­сно­сті ме­ха­ні­змів прийня­т­тя дер­жав­них рі­шень.

Ці при­кла­ди, ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи ло­зун­ги «Хі­ба це та ко­ру­пція, з якою нам по­трі­бно бо­ро­ти­ся?», «Тре­нін­ги – ви­кла­да­цька ді­яль­ність!», осла­блю­ють пра­гне­н­ня дер­жав­них по­са­до­вих осіб до до­три­ма­н­ня іде­а­лів за­кон­но­сті, ство­рю­ють ма­три­цю ми­сле­н­ня, за якої прин­цип «Вір­но слу­жи­ти Укра­їн­сько­му на­ро­до­ві!» змі­ню­є­ться на прин­цип «А ти до­ве­ди!».

Про­те до­бро­че­сність, у ро­зу­мін­ні «мір­куй в ін­те­ре­сах су­спіль­ної, а не вла­сної ви­го­ди», мо­же зро­сти ли­ше на ґрун­ті не­тер­пи­мо­сті су­спіль­ства та юри­ди­чної спіль­но­ти. Та­ка не­тер­пи­мість має сто­су­ва­ти­ся не ли­ше отри­ма­н­ня ха­ба­ря з пев­ною кіль­кі­стю ну­лів, але й най­мен­ших по­ру­шень ан­ти­ко­ру­пцій­но­го за­ко­но­дав­ства.

За­ли­ша­є­ться спо­ді­ва­ти­ся ли­ше на те, що най­ближ­чим ча­сом ви­кла­да­чі ви­щих на­вчаль­них за­кла­дів отри­му­ва­ти­муть за одну про­чи­та­ну ни­ми ле­кцію хо­ча б одну де­ся­ту від ті­єї ви­на­го­ро­ди, що сьо­го­дні отри­му­ють на­ро­дні де­пу­та­ти Укра­ї­ни за та­ку ж ро­бо­ту (за ни­ні­шнім кур­сом ва­лют).

Ма­є­мо пра­кти­ку, ко­ли нар­де­пи Укра­ї­ни чи­та­ють ле­кції на за­мов­ле­н­ня гро­мад­ських об’єд­нань за 5 тис. грн

Ігор СТЕПАНОВ,

ке­рів­ник дру­го­го від­ді­лу Де­пар­та­мен­ту мо­ні­то­рин­гу до­три­ма­н­ня за­ко­но­дав­ства про кон­флікт ін­те­ре­сів та ін­ших обме­жень що­до за­по­бі­га­н­ня ко­ру­пції, НАЗК

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.