Юри­сти та те­хно­ло­гії: то­чки до­ти­ку

Yurydychna Gazeta - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Єгор ЖЕЛТУХІН, го­лов­ний ре­да­ктор «Юри­ди­чної Га­зе­ти»

Сьо­го­дні ві­тчи­зня­ний ін­фор­ма­цій­ний про­стір ба­га­тий по­ді­я­ми, пов’яза­ни­ми з бло­кчейн, бі­тко­їн, лі­гал­тек, фін­тек, стар­тап то­що. В цьо­му ро­ці від­бу­ло­ся чи­ма­ло по­мі­тних за­хо­дів у цій сфе­рі. Один з них – пер­ший у Схі­дній Єв­ро­пі ха­ка­тон юри­ди­чних ін­но­ва­цій Kyiv Legal Tech Hackathon, що від­був­ся у трав­ні. Да­лі стар­ту­вав кон­курс AEQUO Legal Tech Challenge. Не­що­дав­но, 01.11.2017 р., за­вер­шив­ся йо­го тре­тій етап, за ре­зуль­та­та­ми яко­го зі 120 отри­ма­них за­явок до фі­на­лу вві­йшли 10 про­е­ктів. На чер­зі – Kyiv Legal Hackers Conference. Про кіль­кість LEGAL Startup Crash Test мо­жна на­віть не го­во­ри­ти, во­ни від­бу­ва­ю­ться май­же ко­жно­го мі­ся­ця, а то й ча­сті­ше. Та­кож вар­то зга­да­ти про кіль­ка зна­них між­на­ро­дних за­хо­дів, на те­ре­ни яких ви­са­див­ся укра­їн­ський лі­гал­тек-де­сант, а са­ме TechCrunch Disrupt (най­біль­ша у сві­ті ви­став­ка те­хно­ло­гі­чних стар­та­пів у США) та між­на­ро­дний са­міт Kyiv Legal Hackers у Нью-Йор­ку. Крім то­го, про за­ці­кав­ле­ність ві­тчи­зня­них юри­стів у «ді­джи­та­лі­за­ції» свід­чить той факт, що в укра­їн­ських юр­ком­па­ні­ях з’яв­ля­ю­ться фа­хів­ці, які від­по­від­а­ють за сфе­ру ін­но­ва­цій. Зви­чай­но, є ске­пти­ки, які вва­жа­ють, що бо­ти ні­ко­ли не за­мі­нять адво­ка­тів. На­при­клад, обго­во­рю­ю­чи ро­бо­ти­за­цію про­фе­сії в со­ці­аль­них ме­ре­жах, прав­ни­ки іро­ні­зу­ють, що «швид­кість змін віт чи­зня­но­го за­ко­но­дав­ства та­ка, що юр­фір­ми ро­зо­ря­ться че­рез ви­тра­ти на IT-спе­ці­а­лі­стів для онов­ле­н­ня ал­го­ри­тмів бо­тів з кон­суль­ту­ва­н­ня». Де­хто вва­жає, що вра­хо­ву­ю­чи роз­ви­ток шту­чно­го ін­те­ле­кту, ско­рі­ше юри­сти пред­став­ля­ти­муть ін­те­ре­си ро­бо­тів в су­дах, ніж ро­бо­ти ста­нуть юри­ста­ми. Хо­ча ро­ків 15 то­му, ко­ли по­ча­ли з’ яв­ля­ти­ся пер­ші « юри­ди­чні » сай­ти, ба­га­то прав­ни­ків ске­пти­чно по­ста­ви­ли­ся до та­ко­го но­ва­тор­ства. Че­рез пев­ний час один з піо­не­рів та­ких юри­ди­чних ін­но­ва­цій, ком­па­нія Legal Zoom, ви­йшла на IPO. Ко­ли схо­жі сай­ти по­ча­ли ре­а­лі­зо­ву­ва­ти­ся у фор­мі мо­біль­них до­да­тків, де­які прав­ни­ки ствер­джу­ва­ли, що бі­знес ні­ко­ли не ста­не одер­жу­ва­ти «на­два­жли­ву» юри­ди­чну ін­фор­ма­цію з екра­на смар­тфо­на то­що.

До­сить гу­чни­ми та не­спо­ді­ва­ни­ми у 2017 р. бу­ли дві не­що­дав­ні по­дії. По-пер­ше, Мі­ні­стер­ство аграр­ної по­лі­ти­ки та про­до­воль­ства Укра­ї­ни спіль­но з Дер­жав­ним агент­ством еле­ктрон­но­го уря­ду­ва­н­ня та Transparency International Укра­ї­на пре­зен­ту­ва­ли онов­ле­ний Дер­жав­ний зе­мель­ний ка­дастр, який від­те­пер пра­цю­ва­ти­ме на те­хно­ло­гії Blockchain. От­же, якщо те­хно­ло­гія Blockchain ефе­ктив­но за­пра­цює, а всі ри­зи­ки бу­дуть зні­ве­льо­ва­ні, це спри­я­ти­ме на­пов­нен­ню ДЗК ін­фор­ма­ці­єю про дер­жав­ні зем­лі, за умо­ви вне­се­н­ня змін до за­ко­но­дав­ства в ча­сти­ні по­го­дже­н­ня до­ку­мен­та­ції із зем­ле­устрою.

По-дру­ге, ДП «СЕТАМ» пре­зен­ту­ва­ло пер­шу у сві­ті си­сте­му ау­кціо­нів, що ви­ко­ри­сто­вує ін­но­ва­цій­ну кри­пто­гра­фі­чну те­хно­ло­гію Blockchain. Хо­ча де­які фа­хів­ці вва­жа­ють, що на­ра­зі та­кі за­яви є про­сто кра­си­вою обгор­ткою з по­ро­жньою на­чин­кою, а не ре­аль­ні­стю, ці­ка­вість дер­жа­ви до сві­то­вих те­хно­ло­гі­чних трен­дів на­ді­ляє опти­мі­змом, що бі­знес, який за­ці­кав­ле­ний у за­про­ва­джен­ні та ви- ко­ри­стан­ні су­ча­сних те­хно­ло­гій, не за­ли­ши­ться сам на сам з ці­єю про­бле­мою, адже будь-який роз­ви­ток те­хно­ло­гій вре­шті-решт спи­ра­є­ться на за­ко­но­дав­че ре­гу­лю­ва­н­ня.

Фін­тек – це окре­ма те­ма. Зви­чай­но, фін­тек ви­рі­зня­є­ться від лі­гал­те­ку, при­найм­ні кіль­кі­стю про­е­ктів, які по­кра­щу­ють жи­т­тя спо­жи­ва­чів фі­нан­со­вих по­слуг. Так, на кон­фе­рен­ції Fintech Ukraine 2017 THE POWER OF FINNOVATION, яка не­що­дав­но від­бу­ла­ся у сто­ли­ці, бу­ли окре­сле­ні основ­ні гло­баль­ні трен­ди. На пе­ре­ко­на­н­ня спі­ке­рів, бан­ки не по­вин­ні бо­я­ти­ся роз­ви­тку фін­тек, адже но­ві те­хно­ло­гії змі­ню­ють стру­кту­ру ви- трат, що в ре­зуль­та­ті при­зво­дить до змен­ше­н­ня вар­то­сті по­слуг для кін­це­во­го спо­жи­ва­ча. Де­які бан­ки ку­пу­ють стар­та­пи, де­які на­віть від­кри­ва­ють фі­лії у на­прям­ку фін­тек. Однак го­лов­не, що бан­ки за­ці­кав­ле­ні не в тих фін­тек-стар­та­пах, які пра­гнуть зба­га­че­н­ня, а в тих, які по­кра­щу­ють до­ступ спо­жи­ва­чів до бан­ків­ських по­слуг. Крім то­го, спо­жи­вач зав­жди має бу­ти за­хи­ще­ний. Це сто­су­є­ться не ли­ше бан­ків­сько­го се­кто­ру. В Укра­ї­ні за­галь­ни­ми про­бле­ма­ми (як для фін­те­ку, так і лі­гал­те­ку) є фі­нан­су­ва­н­ня та пра­во­ве вре­гу­лю­ва­н­ня. Хо­ча де­які грав­ці рин­ку з цьо­го при­во­ду не ду­же пе­ре­йма­ю­ться, спо­від­у­ю­чи прин­цип: «Не­втру­ча­н­ня дер­жа­ви – вже до­по­мо­га».

Ми ви­рі­ши­ли по­го­во­ри­ти з фа­хів­ця­ми про те, як те­хно­ло­гія бло­кчейн мо­же бу­ти ко­ри­сна дер­жа­ві (на при­кла­ді еле­ктрон­них ау­кціо­нів ДП «Сетам» чи Зе­мель­но­го ре­є­стру); як лі­гал­тек-стар­та­пи під­ви­щу­ють до­сту­пність юри­ди­чних по­слуг і до­ступ до пра­во­су­д­дя; які мо­жли­во­сті від­кри­ває бло­кчейн для юр­бі­зне­су; як змі­ни­ться ро­бо­та но­та­рі­у­сів; чо­му бло­кчейн, як і юри­сти, ви­рі­шує про­бле­му до­ві­ри. Окрім то­го, ми го­во­ри­ли про ри­нок ICO та за­лу­че­н­ня ін­ве­сти­цій, а та­кож про но­ву куль­ту­ру спо­жи­ва­н­ня юри­ди­чних по­слуг че­рез те­хно­ло­гії.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.