Тон­ко­щі оскар­же­н­ня,

Або Про де­які пи­та­н­ня що­до скарг на ухва­ли слід­чих суд­дів про при­зна­че­н­ня по­за­пла­но­вих до­ку­мен­таль­них пе­ре­ві­рок пла­тни­ків по­да­тків у кри­мі­наль­но­му про­ва­джен­ні

Yurydychna Gazeta - - АНАЛІТИКА | КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС - Оле­ксандр НИКИФОРОВ, адво­кат, пар­тнер, Адво­кат­ське об’єд­на­н­ня «ГОЛОВАНЬ І ПАР­ТНЕ­РИ» КПК Укра­ї­ни), Во­ло­ди­мир ЄФИМЕНКО, адво­кат, пар­тнер, Адво­кат­ське об’єд­на­н­ня «ГОЛОВАНЬ І ПАР­ТНЕ­РИ»

Від­по­від­но до по­ло­жень ст. 98-99 Кри­мі­наль­но­го про­це­су­аль­но­го ко­де­ксу Укра­ї­ни (да­лі – ре­чо­ви­ми до­ка­за­ми є ма­те­рі­аль­ні об’єкти, що бу­ли зна­ря­д­дям вчи­не­н­ня кри­мі­наль­но­го пра­во­по­ру­ше­н­ня, збе­ре­гли на со­бі йо­го слі­ди або мі­стять ін­ші ві­до­мо­сті, які мо­жуть бу­ти ви­ко­ри­ста­ні як до­каз фа­кту чи об­ста­вин, що вста­нов­лю­ю­ться під час кри­мі­наль­но­го про­ва­дже­н­ня, в то­му чи­слі пре­дме­ти, які бу­ли об’єктом кри­мі­наль­но про­ти­прав­них дій, гро­ші, цін­но­сті та ін­ші ре­чі, на­бу­ті кри­мі­наль­но про­ти­прав­ним шля­хом або отри­ма­ні юри­ди­чною осо­бою вна­слі­док вчи­не­н­ня кри­мі­наль­но­го пра­во­по­ру­ше­н­ня.

До­ку­мен­ти є ре­чо­ви­ми до­ка­за­ми, якщо во­ни мі­стять озна­ки, за­зна­че­ні у ч. 1 ст. 99 КПК Укра­ї­ни. До­ку­мен­том є спе­ці­аль­но ство­ре­ний з ме­тою збе­ре­же­н­ня ін­фор­ма­ції ма­те­рі­аль­ний об’єкт, який мі­стить за­фі­ксо­ва­ні за до­по­мо­гою пи­сьмо­вих зна­ків, зву­ку, зо­бра­же­н­ня то­що ві­до­мо­сті, які мо­жуть бу­ти ви­ко­ри­ста­ні як до­каз фа­кту чи об­ста­вин, що вста­нов­лю­ю­ться під час кри­мі­наль­но­го про­ва­дже­н­ня.

До до­ку­мен­тів мо­жуть на­ле­жа­ти, зокре­ма, ви­снов­ки ре­ві­зій та акти пе­ре­ві­рок. От­же, нор­ма­ми КПК Укра­ї­ни пря­мо пе­ред­ба­че­но, що акти пе­ре­ві­рок є до­ку­мен­том, а от­же, до­ка­зом у кри­мі­наль­но­му про­ва­джен­ні.

Са­ме це ча­сто зму­шує осіб, що здій­сню­ють до­су­до­ве роз­слі­ду­ва­н­ня у кри­мі­наль­них про­ва­дже­н­нях, вда­ва­ти­ся до дій, спря­мо­ва­них на отри­ма­н­ня не­об­хі­дно­го ре­зуль­та­ту в кон­кре­тній си­ту­а­ції акту пе­ре­вір­ки.

Не­що­дав­но на­ро­дний де­пу­тат Укра­ї­ни Ан­дрій Жур­жій по­ши­рив у со­ці­аль­ній ме­ре­жі (https://www. facebook. com/ profile. php? id= 100001269912329&fref=ts) ко­пію ли­ста, адре­со­ва­но­го на­ро­дно­му де­пу­та­ту Ге­ра­щен­ку А. Ю., під­пи­са­но­го Пер­шим за­сту­пни­ком Го­ло­ви ДФС Укра­ї­ни Бі­ла­ном С. В. У цьо­му ли­сті Бі­лан С. В. ствер­джує, що на сьо­го­дні у Кри­мі­наль­но­му про­це­су­аль­но­му ко­де­ксі Укра­ї­ни від­су­тні пов­но­ва­же­н­ня про­ку­ро­рів та слід­чих са­мо­стій­но або че­рез су­до­ві ор­га­ни при­зна­ча­ти про­ве­де­н­ня до­ку­мен­таль­них по­за­пла­но­вих пе­ре­ві­рок або ре­ві­зій суб’єктів го­спо­да­рю­ва­н­ня.

Вар­то за­зна­чи­ти, що від­су­тність та­ких пов­но­ва­жень у де­яких не­по­оди­но­ких ви­пад­ках не за­ва­жає слід­чим іні­ці­ю­ва­ти че­рез су­до­ві ор­га­ни ви­не­се­н­ня ухвал що­до про­ве­де­н­ня до­ку­мен­таль­ної по­за­пла­но­вої ви­їзної пе­ре­вір­ки. При цьо­му пла­тник по­да­тків, як пра­ви­ло, ді­зна­є­ться про існу­ва­н­ня від­по­від­ної ухва­ли су­ду ли­ше то­ді, ко­ли упов­но­ва­же­ні слу­жбо­ві осо­би Дер­жав­ної фі­скаль­ної слу­жби з’яв­ля­ю­ться на під­при­єм­стві для про­ве­де­н­ня від­по­від­ної пе­ре­вір­ки.

До то­го ж пла­тник по­да­тків, най­імо­вір­ні­ше, на­віть не отри­має ко­пію від­по­від­ної ухва­ли су­ду. При цьо­му ухва­ла в Єди­но­му ре­є­стрі су­до­вих рі­шень ви­гля­да­ти­ме та­ким чи­ном (http://reyestr.court.gov.ua/ Review/60138285): «Ін­фор­ма­ція за­бо­ро­не­на для опри­лю­дне­н­ня згі­дно із За­ко­ном Укра­ї­ни «Про до­ступ до су­до­вих рі­шень» (п. 4 ст. 7)».

Та­кі ухва­ли, за від­су­тно­сті пов­но­ва­жень, при­йма­ю­ться слід­чи­ми су­д­дя­ми ра­йон­них су­дів рі­зних міст Укра­ї­ни, а от­же, су­ди апе­ля­цій­ної ін­стан­ції, як пра­ви­ло, вва­жа­ють, що та­кі ухва­ли не під­ля­га­ють апе­ля­цій­но­му оскар­жен­ню. За­зви­чай, та­кі ухва­ли ста­ють під­ста­вою для ство­ре­н­ня не­за­кон­них до­ка­зів під час до­су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня у кри­мі­наль­них про­ва­дже­н­нях.

Ри­зик для пла­тни­ка по­да­тків по­ля­гає у то­му, що за ре­зуль­та­та­ми та­ких пе­ре­ві­рок по­да­тко­ве по­ві­дом­ле­н­ня­рі­ше­н­ня ча­сто не при­йма­є­ться, що по­збав­ляє пла­тни­ка по­да­тків пра­ва оскар­жи­ти в су­до­во­му по­ряд­ку ви­снов­ки про ви­яв­ле­ні по­ру­ше­н­ня по­да­тко­во­го за­ко­но­дав­ства. При цьо­му ор­га­ни фі­скаль­ної слу­жби при­йма­ють до роз­гля­ду ли­ше за­пе­ре­че­н­ня на акт пе­ре­вір­ки.

На­ра­зі су­да­ми апе­ля­цій­ної ін­стан­ції не над­то актив­но, але фор­му­є­ться су­до­ва пра­кти­ка що­до оскар­же­н­ня в апе­ля­цій­но­му по­ряд­ку ухвал слід­чих суд­дів про про­ве­де­н­ня по­за­пла­но­вих до­ку­мен­таль­них пе­ре­ві­рок пла­тни­ків по­да­тків у кри­мі­наль­них про­ва­дже­н­нях.

Так, Ухва­лою від 11.04.2017 р. Апе­ля­цій­ний суд м. Ки­є­ва ска­су­вав ухва­лу слід­чо­го суд­ді Пе­чер­сько­го ра­йон­но­го су­ду м. Ки­є­ва від 28.02.2017 р. та по­ста­но­вив но­ву ухва­лу, якою від­мо­вив у за­до­во­лен­ні кло­по­та­н­ня про­ку­ро­ра про при­зна­че­н­ня по­за­пла­но­вої до­ку­мен­таль­ної пе­ре­вір­ки.

Ухва­лою від 04.11.2015 р. Апе­ля­цій­ний суд Оде­ської обла­сті ска­су­вав ухва­лу слід­чо­го суд­ді При­мор­сько­го ра­йон­но­го су­ду м. Оде­си від 28.02.2015 р. та по­ста­но­вив но­ву ухва­лу, якою від­мо­вив у за­до­во­лен­ні кло­по­та­н­ня про­ку­ро­ра про при­зна­че­н­ня по­за­пла­но­вої до­ку­мен­таль­ної пе­ре­вір­ки.

Зві­сно, за­зна­че­ні ухва­ли су­дів апе­ля­цій­ної ін­стан­ції не ма­ють пре­ю­ди­ці­аль­но­го зна­че­н­ня, але во­ни під­твер­джу­ють те, що су­до­ва вла­да в осо­бі су­дів апе­ля­цій­ної ін­стан­ції ви­прав­ляє по­мил­ки, допу­ще­ні слід­чи­ми су­д­дя­ми, по­нов­лю­ю­чи по­ру­ше­ні пра­ва осіб.

Ана­ліз су­до­вої пра­кти­ки що­до окре­сле­но­го пи­та­н­ня до­зво­ляє го­во­ри­ти про мо­жли­вість та на­яв­ність у пла­тни­ка по­да­тків пра­ва на оскар­же­н­ня від­по­від­них ухвал слід­чих суд­дів на під­ста­ві пра­во­вих норм згі­дно із Кон­сти­ту­ці­єю Укра­ї­ни та в ме­жах ре­а­лі­за­ції пра­ва, га­ран­то­ва­но­го ст. 13 Єв­ро­пей­ської Кон­вен­ції про за­хист прав лю­ди­ни і осно­во­по­ло­жних сво­бод.

От­же, від­по­від­но до ст. 55 Кон­сти­ту­ції Укра­ї­ни, ко­жно­му га­ран­ту­є­ться пра­во на оскар­же­н­ня в су­ді рі- шень, дій чи без­ді­яль­но­сті ор­га­нів дер­жав­ної вла­ди, ор­га­нів мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, по­са­до­вих і слу­жбо­вих осіб.

При­пи­са­ми ч. 1, п. 8 ч. 2 ст. 129 Кон­сти­ту­ції Укра­ї­ни (в ре­да­кції, що діє з 30.09.2016 р.) вста­нов­ле­но: «Су­д­дя, здій­сню­ю­чи пра­во­су­д­дя, є не­за­ле­жним та ке­ру­є­ться вер­хо­вен­ством пра­ва. Основ­ни­ми за­са­да­ми су­до­чин­ства є, зокре­ма, за­без­пе­че­н­ня пра­ва на апе­ля­цій­ний пе­ре­гляд спра­ви та у ви­зна­че­них за­ко­ном ви­пад­ках – на ка­са­цій­не оскар­же­н­ня су­до­во­го рі­ше­н­ня».

Згі­дно з п. 17 ч. 1 ст. 7 КПК Укра­ї­ни, до за­галь­них за­сад кри­мі­наль­но­го про­ва­дже­н­ня на­ле­жить за­без­пе­че­н­ня пра­ва на оскар­же­н­ня про­це­су­аль­них рі­шень, дій чи без­ді­яль­но­сті. По­ло­же­н­ня­ми ч. 1 ст. 24 КПК Укра­ї­ни ко­жно­му га­ран­ту­є­ться пра­во на оскар­же­н­ня про­це­су­аль­них рі­шень слід­чо­го суд­ді в по­ряд­ку, пе­ред­ба­че­но­му Ко­де­ксом.

Від­по­від­но до ви­мог ч. 3 ст. 392 КПК Укра­ї­ни, в апе­ля­цій­но­му по­ряд­ку, окрім ін­шо­го, та­кож мо­жуть бу­ти оскар­же­ні ухва­ли слід­чо­го суд­ді у ви­пад­ках, пе­ред­ба­че­них КПК Укра­ї­ни.

При­пи­са­ми ч. 1, 2 ст. 309 КПК Укра­ї­ни вста­нов­ле­ний пе­ре­лік ухвал слід­чо­го суд­ді, які мо­жна оскар­жи­ти під час до­су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня. Про­це­су­аль­ний за­кон вста­нов­лює ви­чер­пний пе­ре­лік ви­пад­ків, ко­ли ухва­ли слід­чо­го суд­ді під­ля­га­ють оскар­жен­ню, але якщо ці ухва­ли по­ста­нов­ле­ні в ме­жах йо­го (слід­чо­го суд­ді) пов­но­ва­жень. Во­дно­час ко­жна осо­ба має пра­во роз­ра­хо­ву­ва­ти на те, що до неї бу­де за­сто­со­ва­на на­ле­жна пра­во­ва про­це­ду­ра.

Згі­дно зі ст. 8 КПК Укра­ї­ни, кри­мі­наль­не про­ва­дже­н­ня здій­сню­є­ться з до­дер­жа­н­ням прин­ци­пу вер­хо­вен­ства пра­ва, від­по­від­но до яко­го лю­ди­на, її пра­ва та сво­бо­ди ви­зна­ю­ться най­ви­щи­ми цін­но­стя­ми, а та­кож ви­зна­ча­ють зміст і спря­мо­ва­ність ді­яль­но­сті дер­жа­ви. Одним з еле­мен­тів цьо­го за­са­дни­чо­го прин­ци­пу є до­ступ до пра­во­су­д­дя, за­без­пе­че­ний не­за­ле­жни­ми та не­упе­ре­дже­ни­ми су­да­ми.

Та­кож, від­по­від­но до ви­мог ч. 1 ст. 9 КПК Укра­ї­ни, під час кри­мі­наль­но­го про­ва­дже­н­ня суд, слід­чий су­д­дя, про­ку­рор, ке­рів­ник ор­га­ну до­су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня, слід­чий, ін­ші слу­жбо­ві осо­би ор­га­нів дер­жав­ної вла­ди зо­бов’яза­ні не­у­хиль­но до­дер­жу­ва­ти­ся ви­мог Кон­сти­ту­ції Укра­ї­ни, КПК Укра­ї­ни, між­на­ро­дних до­го­во­рів, зго­да на обов’яз­ко­вість яких на­да­на

Вер­хов­ною Ра­дою Укра­ї­ни, ви­мог ін­ших актів за­ко­но­дав­ства.

Ст. 13 Кон­вен­ції про за­хист прав лю­ди­ни і осно­во­по­ло­жних сво­бод ви­зна­че­но, що ко­жен, чиї пра­ва та сво­бо­ди, ви­зна­ні ці­єю Кон­вен­ці­єю, бу­ло по­ру­ше­но, має пра­во на ефе­ктив­ний за­сіб юри­ди­чно­го за­хи­сту в на­ціо­наль­но­му ор­га­ні, на­віть якщо та­ке по­ру­ше­н­ня бу­ло вчи­не­не осо­ба­ми, які здій­сню­ва­ли свої офі­цій­ні пов­но­ва­же­н­ня.

Від­по­від­но до ви­мог п. 18 ст. 3 КПК Укра­ї­ни, слід­чий су­д­дя – це су­д­дя су­ду пер­шої ін­стан­ції, до пов­но­ва­жень яко­го на­ле­жить здій­сне­н­ня у по­ряд­ку, пе­ред­ба­че­но­му КПК Укра­ї­ни, су­до­во­го кон­тро­лю за до­три­ма­н­ням прав, сво­бод та ін­те­ре­сів осіб у кри­мі­наль­но­му про­ва­джен­ні. Та­ким чи­ном, зі змі­сту вка­за­ної нор­ми вба­ча­є­ться, що одні­єю з го­лов­них фун­кцій слід­чо­го суд­ді, на­сам­пе­ред, є здій­сне­н­ня су­до­во­го кон­тро­лю за до­три­ма­н­ням прав, сво­бод та ін­те­ре­сів уча­сни­ків кри­мі­наль­но­го про­ва­дже­н­ня під час до­су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня.

Крім то­го, від­по­від­но до ви­мог ч. 3 ст. 26 КПК Укра­ї­ни, слід­чий су­д­дя, суд у кри­мі­наль­но­му про­ва­джен­ні ви­рі­шу­ють ви­клю­чно ті пи­та­н­ня, що ви­не­се­ні на їхній роз­гляд сто­ро­на­ми та від­не­се­ні до їхніх пов­но­ва­жень цим Ко­де­ксом (КПК Укра­ї­ни). Тоб­то вра­хо­ву­ю­чи сфе­ру дії прин­ци­пу дис­по­зи­тив­но­сті, про­це­су­аль­ний за­кон чі­тко за­зна­чає, в який спо­сіб суд, слід­чий су­д­дя ви­рі­шу­ють пи­та­н­ня. Та­ким чи­ном, слід­чий су­д­дя має ви­рі­шу­ва­ти ви­клю­чно ті пи­та­н­ня, які від­не­се­ні до йо­го пов­но­ва­жень про­це­су­аль­ним за­ко­ном, та са­ме у спо­сіб, пе­ред­ба­че­ний про­це­су­аль­ни­ми нор­ма­ми.

Слід звер­ну­ти ува­гу на пра­во­ву по­зи­цію Кон­сти­ту­цій­но­го Су­ду Укра­ї­ни, ви­слов­ле­ну в Рі­шен­ні від 08.04.2015 р. №3-рп/2015 (п. 2.1 рі­ше­н­ня), що згі­дно з пра­кти­кою Єв­ро­пей­сько­го су­ду з прав лю­ди­ни у ст. 6 Кон­вен­ції, якою пе­ред­ба­че­но пра­во на спра­ве­дли­вий суд, не вста­нов­ле­но ви­мо­ги до дер­жав за­сно­ву­ва­ти апе­ля­цій­ні або ка­са­цій­ні су­ди. Там, де та­кі су­ди існу­ють, га­ран­тії, що мі­стя­ться у за­зна­че­ній стат­ті, по­вин­ні та­кож від­по­від­а­ти за­без­пе­чен­ню ефе­ктив­но­го до­сту­пу до цих су­дів (п. 25 Рі­ше­н­ня ЄСПЛ у спра­ві «Дел­кур про­ти Бель­гії» від 17.10.1997 р. та п. 65 Рі­ше­н­ня ЄСПЛ у спра­ві «Го­фман про­ти Ні­меч­чи­ни» від 11.10.2001 р.).

От­же, по­збав­ле­н­ня за та­ких об­ста­вин пла­тни­ка по­да­тків пра­ва на апе­ля­цій­не оскар­же­н­ня ухва­ли слід­чо­го суд­ді бу­ло б по­ру­ше­н­ням прин­ци­пів рів­но­сті всіх пе­ред за­ко­ном і су­дом та до­сту­пу до пра­во­су­д­дя.

Слу­жбо­ві осо­би Дер­жав­ної фі­скаль­ної слу­жби ке­ру­ю­ться по­ло­же­н­ня­ми ст. 78 ПК Укра­ї­ни. До­ку­мен­таль­на по­за­пла­но­ва пе­ре­вір­ка, від­по­від­но до ці­єї нор­ми По­да­тко­во­го ко­де­ксу Укра­ї­ни, мо­же здій­сню­ва­ти­ся згі­дно з пп. 78.1.11, якщо отри­ма­но су­до­ве рі­ше­н­ня су­ду (слід­чо­го суд­ді) про при­зна­че­н­ня пе­ре­вір­ки або по­ста­но­ву ор­га­ну, що здій­снює опе­ра­тив­но-роз­шу­ко­ву ді­яль­ність, слід­чо­го, про­ку­ро­ра, ви­не­се­ну ни­ми від­по­від­но до за­ко­ну.

Це озна­чає, що пра­во­ва нор­ма від­си­лає до За­ко­ну, в по­ряд­ку яко­го має бу­ти отри­ма­но за­зна­че­не су­до­ве рі­ше­н­ня, а про­це­су­аль­ний по­ря­док ви­зна­ча­є­ться са­ме КПК Укра­ї­ни. Про­те ви­рі­ше­н­ня слід­чим суд­дею вка­за­них кло­по­тань не охо­плю­є­ться йо­го пов­но­ва­же­н­ня­ми, що ма­ють ре­а­лі­зо­ву­ва­ти­ся у спо­сіб, пе­ред­ба­че­ний про­це­су­аль­ним за­ко­ном, адже не на­ле­жать ні до за­хо­дів за­без­пе­че­н­ня кри­мі­наль­но­го про­ва­дже­н­ня, ні до слід­чих дій, ні до про­це­су­аль­них дій.

От­же, КПК Укра­ї­ни не пе­ред­ба­чає пра­ва слід­чо­го, про­ку­ро­ра на звер­не­н­ня до слід­чо­го суд­ді з кло­по­та­н­ням про при­зна­че­н­ня (про­ве­де­н­ня) по­да­тко­вої пе­ре­вір­ки, як і не пе­ред­ба­чає пра­во слід­чо­го суд­ді роз­гля­да­ти та­кі кло­по­та­н­ня. До то­го ж у КПК Укра­ї­ни від­су­тня про­це­ду­ра роз­гля­ду та­ко­го ви­ду кло­по­тань.

Во­дно­час, від­по­від­но до пра­во­вої по­зи­ції, ви­кла­де­ної у Рі­шен­ні ЄСПЛ «Ми­хай­люк та Пе­тров про­ти Укра­ї­ни» від 10.12.2009 р. (п. 25 Рі­ше­н­ня), за­зна­ча­є­ться, що сло­во­спо­лу­че­н­ня «згі­дно із за­ко­ном» ви­ма­гає, на­сам­пе­ред, щоб оскар­жу­ва­не втру­ча­н­ня ма­ло пев­ну під­ста­ву в на­ціо­наль­но­му за­ко­но­дав­стві. Та­кож цей ви­слів сто­су­є­ться яко­сті від­по­від­но­го за­ко­но­дав­ства і по­тре­бує, щоб во­но бу­ло до­сту­пне від­по­від­ній осо­бі, яка по­вин­на пе­ред­ба­ча­ти йо­го на­слід­ки для се­бе. Окрім то­го, це за­ко­но­дав­ство має від­по­від­а­ти прин­ци­пу вер­хо­вен­ства пра­ва.

Вар­то за­зна­чи­ти, що чин­ний КПК Укра­ї­ни обме­жує про­це­су­аль­ний ста­тус сто­ро­ни обви­ну­ва­че­н­ня ви­клю­чно про­це­су­аль­ни­ми та слід­чи­ми ді­я­ми.

Оскіль­ки при­зна­че­н­ня по­да­тко­вих пе­ре­ві­рок не на­ле­жить ні до слід­чих чи про­це­су­аль­них дій, ні до за­хо­дів за­без­пе­че­н­ня кри­мі­наль­но­го про­ва­дже­н­ня, то з та­ких під­став ні слід­чий, ні про­ку­рор не на­ді­ле­ні пов­но­ва­же­н­ня­ми звер­та­ти­ся до слід­чо­го суд­ді з кло­по­та­н­ням про про­ве­де­н­ня пе­ре­вір­ки, а слід­чий су­д­дя не має пов­но­ва­жень роз­гля­да­ти та­кі кло­по­та­н­ня та при­йма­ти рі­ше­н­ня про при­зна­че­н­ня до­ку­мен­таль­них пе­ре­ві­рок пла­тни­ків по­да­тків.

Яскра­вим при­кла­дом то­го, як суд апе­ля­цій­ної ін­стан­ції ви­пра­вив по­мил­ку слід­чо­го суд­ді та по­но­вив по­ру­ше­ні пра­ва осо­би, вва­жа­є­мо ухва­лу Апе­ля­цій­но­го су­ду За­по­різь­кої обла­сті у спра­ві №№335/9688/16-к від 19.10.2017 р. (http://reyestr.court.gov. ua/Review/69997484). До­слу­хав­шись до ар­гу­мен­тів скар­жни­ка, ко­ле­гія суд­дів Апе­ля­цій­но­го су­ду За­по­різь­кої обла­сті ухва­ли­ла, що апе­ля­цій­на скар­га під­ля­гає за­до­во­лен­ню.

Ухва­ла слід­чо­го суд­ді Ор­джо­ні­кі­дзев­сько­го ра­йон­но­го су­ду м. За­по­ріж­жя від 30.08.2016 р., якою за­до­во­ле­но кло­по­та­н­ня та при­зна­че­но по­за­пла­но­ву до­ку­мен­таль­ну пе­ре­вір­ку з пи­тань до­дер­жа­н­ня ви­мог по­да­тко­во­го за­ко­но­дав­ства, під­ля­гає ска­су­ван­ню. Окрім то­го, суд по­ста­но­вив но­ву ухва­лу, якою від­мо­вив у за­до­во­лен­ні кло­по­та­н­ня.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.